Моніторинг керівних посад в Україні: гендерний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Моніторинг керівних посад в Україні: гендерний аспект

У вересні 2015 року у Нью-Йорку відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку, на якому було затверджено 17 Цілей сталого розвитку: «...кожна жінка та дівчина користується повною гендерною рівністю та усунуті усі юридичні, соціальні та економічні перешкоди на шляху розширення її прав та можливостей»

В Україні окремої уваги потребує проблема непропорційного представлення жінок у сфері прийняття рішень, на керівних позиціях в установах, організаціях та підприємствах.

Гендерна структура зайнятості в Україні

Економічна активність жінок:

- Зайняті - 52%

- Економічно неактивні - 44%

- Безробітні - 4%

Економічна активність чоловіків:

- Зайняті - 62%

- Економічно неактивні - 31 %

- Безробітні - 7%

Отже, зайнятість серед чоловіків вища, ніж у жінок.

Структура зайнятого населення України

Жінки:

- Наймані працівники - 87%

- Самозайняті - 12%

- Роботодавці - 0,8%

Чоловіки:

- Наймані працівники - 82%

- Самозайняті - 16%

- Роботодавці - 1,5%

Отже, роботодавцями є більший відсоток чоловіків, ніж жінок, в той час як серед жінок є більший відсоток найманих працівників.

Наскільки великим є гендерний дисбаланс серед керівників організацій та підприємств в Україні

Керівні посади займає 60% чоловіків і лише 40% жінок.

Частка жінок серед активних фізичних осіб-підприємців становить 46%, в той час як чоловіків - 56%. Частка жінок серед курівників юридичних осіб становить 30%, а чоловіків - 70%.

Багато психологічних характеристик чоловіків і жінок розрізняються. Слід, звичайно, зробити застереження, що прояв чоловічого і жіночого типу визначається не тільки статтю, але і всією сукупністю особистісних особливостей людини. У суспільстві, що базується на нерівності статей, неможливо розділити, де ці відмінності носять чисто психофізіологічний характер, а де сформовані середовищем, в якій жінкам звично відводилися другі ролі. Наслідком цього є велика залежність жінок від обставин, менша самостійність, тривожність, невпевненість в собі. Не дивно, що перехід до ринкових відносин більш негативно позначився на жінках.

У структурі мотивації входження в бізнес чоловіків і жінок існують принципові відмінності: бізнес у жінок орієнтований на стан людей, які поруч, за яких вона несе відповідальність. Внутрішня сенситивність породжує особливу чутливість до стану інших людей, яка в значній мірі регулює мотиваційний потенціал жінки-підприємця.

Якщо уявити мотиваційну шкалу жіночого підприємництва як певну ієрархію, то вона прийме наступний вигляд за результатами опитування жінок- підприємниць:

• самореалізація - 40%;

• інтерес - 35%;

• матеріальна надійність, гроші - 30%;

• турбота про тих, хто поруч - 25%;

• професійне зростання - 20%;

• самоствердження - 15%.

Вельми скромну позицію в системі мотивів жінок-підприємців займає мотив самоствердження, що відрізняє жіночу мотивацію від чоловічої. Матеріальний інтерес завжди змагається з особистісними мотивами і якщо перемагає, то, як правило, в разі загострення страху за фінансове благополуччя тих, хто знаходиться поруч. Дослідження показали, що чим вище самооцінка і задоволеність тим, що відбувається, тим нижчу сходинку займають гроші.

У яких галузях та видах діяльності більше керівників-жінок

Види діяльності, в яких керівниками є переважно жінки:

- Освіта - 71%

- Туризм - 61%

- Діяльність професійних спілок - 62%

- Облік і аудит - 61%

- Перукарні і салони краси - 77%

- Оптова і роздрібна торгівля - 76%

Види діяльності, в яких керівниками є переважно чоловіки:

- Транспорт - 78%

- Будівництво - 84%

- Сільське господарство - 81%

- Добувна промисловість - 89%

- Енергетика - 85%

Таким чином, керівники-жінки переважають в більш гуманітарних галузях та професіях, і той час як чоловікам належать «важчі» види зайнятості. гендерний керівник жінка

Мотивація жінок, що займають лідируючі позиції в бізнесі, в більшій мірі, ніж у чоловіків, має рухливий характер і переструктурується під впливом певних факторів: стан фірми, склад команди, фінансовий тиск, самооцінка, уявлення про ступінь реалізації цілей. У жінок, які займаються бізнесом, особливо у віковій групі 32-45 років, все більшого значення набувають професійний ріст, прагнення діяти в рамках власних, досить високих професійних вимог.

Порівняння етичних установок чоловіків і жінок-бізнесменів дозволяє зробити наступне твердження: в бізнесі жінки сильніше залежать від інших, і тому їх принципи і етичність бізнесу в більшій мірі визначаються моральними принципами. Соціальна відповідальність жінок в підприємництві вища, ніж у чоловіків.

Порівнявши перелік якостей, що сприяють успіху жінки в бізнесі, з тим же набором у чоловіків, можна помітити, що вони збігаються в 20-25% випадків. Наприклад, якщо у чоловіків лідируюче положення займає «вміння приймати нетривіальні рішення», то у жінок - «здатність до комунікації». Саме жінки з їх комунікабельністю, емоційною орієнтацією на клієнта, умінням встановлювати довірчі відносини отримують необхідну перевагу перед чоловіками в реалізації корпоративних завдань.

Сьогодні нетрадиційний стиль управління, гуманний менеджмент, більш відповідає постійно змінюваним умовам діяльності фірм і сприяє переходу на нову управлінську парадигму. Зміна ціннісних орієнтирів у суспільстві, перехід до демократичних принципів існування сприяють появі «харизматичних лідерів- натхненників», на відміну від традиційно «сильних лідерів». Серед особистісних якостей, що гальмують роботу з людьми, 75% жінок назвали зайву м'якість бажаним вектором зміни в формуванні психологічної дистанції з персоналом і зміну практики санкціонування. Серед рис, що заважають бізнесу, жінки називали відсутність пунктуальності, неможливість переступити через жалість, зайву емоційність, що переходила в нестриманість, довірливість, прагнення зробити добре для всіх.

З особистих якостей, які необхідні в такого роду діяльності, можна відзначити традиційну працьовитість жінок, їх вміння мобілізуватися в потрібний момент, притаманну їм інтуїцію. Серед рис, які сприяють успіху в бізнесі, можна виділити комунікабельність, вміння налагоджувати контакти з людьми, любов до людей, сумлінність і відповідальність, вміння доводити почате до кінця.

До соціальних передумов, що носять зовнішній характер і стримує розвиток жіночого підприємництва, слід перш за все віднести загальні проблеми, пов'язані з положенням жінок в сфері праці. В основі цих проблем лежить домінування патріархальних цінностей, які в умовах переходу до ринкових відносин, не дивлячись на демократизацію суспільства в цілому, тільки посилилися. Основними показниками такого становища жінок є:

• соціальна дискримінація жінок (при прийомі і звільненні, при оплаті праці тощо);

• існування стереотипів рольових функцій жінок, в тому числі і в сфері праці;

• деякі форми соціального захисту жінок, що мають характер обмежень у сфері праці.

У Львівській області 72,4% керівників юридичних осіб є мужчинами і лише 27,6% керівників є жінками. 55% фізичних осіб-підприємців є чоловіками, а 45% фізичних осіб-підприємців у Львівській області є жінками.

Отже, можна простежити певну нерівність у сфері зайнятості сере чоловіків та жінок. це свідчить про потребу вирівнювання в професійному середовищі та у керівному складі в Україні.

Деякі жінки поки вважають себе здатними зайнятися підприємництвом, хоча число тих, хто готовий до інноваційних форм трудової поведінки, за результатами різних досліджень, все-таки неухильно зростає.

Сутнісними рисами малого бізнесу є: орієнтація на ринок і вільну торгівлю, переважне використання нецентралізованих джерел фінансування, висока організаційно-функціональна гнучкість і мобільність, загальна простота організації та управління. Однак малі розміри підприємства ще не означають реальних переваг малого підприємництва. При цьому існують і негативні сторони: обмеження капіталомістких завдань, велика схильність фінансового ризику, менша соціальна захищеність працівників. На шляху розвитку малого бізнесу, тим більше жіночого підприємництва, стоять суттєві перешкоди: нерозвиненість ринку робочої сили, мала соціальна мобільність робочої сили (тим більше відомо, що мобільність жіночої робочої сили завжди нижча чоловічої), з фінансово-економічної точки зору не підготовлена кредитна система для фінансування дрібних фірм, правова незахищеність, відсутність реалізованих державних програм допомоги малому бізнесу. Мале підприємництво не знає собі рівних за здатністю оживити економіку, вивести її з кризи і забезпечити індивідуальний підхід до споживача товарів і послуг, концентруватися в найбільш необхідних споживчих сферах. Саме мале підприємництво в більшій мірі виконує в суспільстві соціальні функції.

Мале підприємництво - це найбільш прийнятна для жінок форма підприємницької діяльності. Поки суспільство дотримується традиційних уявлень про роль жінки, великий і середній бізнес залишиться в основному чоловічим. Треба розуміти, що більшість жінок здатні стати підприємцями в певній галузі і на певному рівні.

Жінка, що займається рукоділлям і сама реалізує свої вироби, жінка, яка тримає торгову палатку і керівник невеликим виробничим підприємством, - це все доступні жінкам різні рівні малого бізнесу. Необхідне створення таких економічних, соціальних і політичних умов, при яких переваги малого підприємництва перекривали б його негативні ефекти. Об'єктивні можливості в суспільстві, що сприяють підприємницькій діяльності, полягають у створенні такої інформаційної, правової, податкової та соціальної інфраструктури, яка б робила підприємницьку діяльність привабливою і безпечною. Інфраструктура, необхідна для нормального розвитку малого підприємництва, включає в себе:

• доступні джерела фінансування для відкриття малого підприємства;

• центри допомоги малим підприємствам, що надають підприємцям необхідну інформацію та консультації;

• правова і податкова політика, що робить відкриття своєї справи привабливою можливістю.

В даний час рівень розвитку такої інфраструктури в нашій країні поки явно недостатній для ефективного розвитку малого бізнесу, а тим більше жіночого підприємництва. Але останнім часом малому підприємництву приділяється все більше уваги з боку урядових органів.

Соціально-психологічні передумови до розвитку жіночого підприємництва поступово складаються, все більше число українок стають більш адаптованими до нових економічних умов, багато жінок, з їх високим освітнім рівнем, при пом'якшенні об'єктивних умов входження в підприємницьку діяльність, захочуть і зможуть досягти успіхів в цій області. Напрошується висновок про необхідність створення організації, що підтримує жіночі ініціативи різного рівня, організації, яка могла б надати реальну підтримку жінкам, які мають інноваційні ідеї і бажання стати підприємцями.

Размещено на Allbest.ru