Менеджмент в сучасній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Менеджмент в сучасній освіті

Кулик Н.М., Соломахіна О.О.

Кулик Н.М. к. тех.н., доц. каф. менеджменту ДДПУ. Соломахіна О.О. студентка 1 курсу магістратури спеціальності «Менеджмент»

У статті розглянуто необхідність переосмислення освітнього менеджменту задля забезпечення здобуття громадянами України якісної освіти, інноваційного розвитку держави в цілому. Перегляд функцій всієї вертикалі менеджменту системи освіти дасть змогу не тільки поліпшити якість освіти громадян, а й інноваційну активність працівників.

Ключові слова: управління, освітній менеджмент,компетентності, стратегія, інноваційний розвиток, якість освіти, заклад освіти.

Постановка проблеми

Сучасний багатовекторний розвиток суспільства цілком впливає не лише на природу, культуру й освіту, а також на змістовий компонент освіти та всі напрями розвитку закладів освіти. Це вимагає нових підходів в управлінні закладом освіти, перегляду всього освітнього менеджменту.

Аналіз останніх досліджень

Значний внесок у вивченні проблем переосмислення менеджменту освіти зробили провідні вітчизняні науковці В.П. Андрущенко, В.Г. Кремень, В.М. Бебик тощо. Проте ринкові умови функціонування освіти вимагають напрацювання нових напрямів менеджменту в освітній сфері, у тому числі і вдосконалення механізму підготовки керівників закладів освіти до управління закладами освіти в сучасних умовах для забезпечення якості освіти.

Метою роботи є розгляд напрямів освітнього менеджменту, основних функцій управлінців закладів освіти в умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сьогодні наявні об'єктивні потреби суспільства у підвищенні якості освіти. Саме якісна освіта є показником якості життя людини та й суспільства в цілому. Для розбудови системи забезпечення якості освіти треба прикласти немало зусиль, адже держава має гарантувати високий рівень якості навчання у закладах освіти. Реформи в освіті, які зараз відбуваються в Україні, передбачають не тільки фундаментальні зміни в структурі та змісті освіти, а й удосконалення системи управління закладами освіти. Нажаль, з погляду на сьогодення, в багатьох випадках з'ясовується, що не всі керівники закладів освіти готові до переосмислення своїх основних функцій: як працювали, так і працюють по-старому. І цю проблему не вирішити тільки в межах закладу освіти. Необхідно переглянути функції всієї вертикалі менеджменту освіти. Адже, головними стратегіями управління XXI століття визначені:

Гнучкість управління розвитком;

Децентралізація та дебюрократизація управління;

Визначення пріоритету людини у соціально-виробничих відносинах [1].

Удосконалення управління сучасним закладом освіти можливо на основі модернізації функцій керівника,тобто відійти від традиційних функцій - організаторської та контролюючої. На перший план виходять нові функції: прогностична (моделювання перспективи), представницька (громадська активність), менеджерська (результат).

Якщо розглянути термін менеджмент (або «управління»), то це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських, фінансових, природних і технологічних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.

Виходячи з цього, менеджмент освіти - це вид управлінської діяльності, який складається із сукупності засобів, методів та форм впливу на особистість та колективи з метою ефективного функціонування галузі освіти.

Менеджмент освітянської сфери передбачає:

- визначення цілей, завдань освітніх інституцій усіх типів і форм власності;

- конституювання та утворення освітніх інституцій;

- формування та організацію виконання рішень в освітній сфері;

- підтримку життєдіяльності освітніх інституцій;

- контроль за функціонуванням і спрямуванням розвитку освітніх інституцій [2].

Український учений В. М. Бебик класифікує менеджмент освіти як загальну функцію управління освітньою сферою класифікує за видами, взявши за основу такі ознаки:

Ієрархічно-територіальний рівень і простір управління.

Гармонізація, узгодження інтересів і потреб усіх суб'єктів освітнього процесу.

Ієрархічно-регулятивний рівень управління.

За часом дії і наслідками реалізації управлінських впливів.

Галузево-функціональний підхід дослідження проблем управління [3].

В Україні менеджмент освіти є обов'язковою складовою системи освіти. Управління освітянською сферою є загалом цілісною ієрархічною, законодавчо забезпеченою та визначеною системою зі своєю інтегральною функцією та функціями кожного її сегмента [2].

Управлінський процес освітою в Україні здійснюється органами державної влади (уповноваженими ними органами), адміністрацією закладів освіти та органами громадського самоврядування. У Законі України «Про освіту» чітко прописані повноваження відповідних органів управління у сфері освіти, тобто деталізовано, хто і що повинен робити для забезпечення на державному рівні права громадян на якісну освіту.

Однак, якщо ретельно розглянути всі повноваження органів управління у сфері освіти, то побачимо, що на сьогоднішній день, в першу чергу, саме від керівника закладу освіти, в більшій мірі, залежить розвиток і функціонування закладу освіти. У зв'язку з цим висуваються нові сучасні вимоги до компетентності управлінців закладів освіти, а саме:

Здатність реалізовувати управлінські функції, керувати закладом освіти та його структурними підрозділами.

Спрямовувати діяльність закладу освіти на реалізацію державної політики у галузі освіти, забезпечення якості освіти.

Здійснювати управління освітнім процесом у відповідності до нових освітніх стандартів.

Мотивувати працівників закладу освіти на інноваційну професійну діяльність.

Організовувати життєдіяльність колективу закладу освіти на досягнення мети освіти - «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору» [4].

Застосовувати сучасні форми і методи педагогічного менеджменту.

Забезпечувати державно-громадське управління освітою і закладом освіти. менеджмент освіта працівник виробничий

Вміло здійснювати комунікації із суб'єктами та об'єктами управління.

Сучасний світ диктує свої зміни, відповідно до яких має змінюватися не лише суспільство, а й якісний підхід до освітнього процесу. Висока якість освітньої діяльності (і, як наслідок, висока якість освіти) неможлива без розуміння шляхів розвитку закладу освіти. Цілі розвитку та основні кроки задля їх досягнення формулюються у стратегії розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує заклад освіти.

Існує чимало способів планування (у тому числі - стратегічного), але всі вони так чи інакше мають відповідати на наступні орієнтовні запитання, які, власне, і створюють структуру («каркас») стратегії розвитку:

Які наші цінності? (Що для нас є важливим, які наші людські та суспільні цінності?)

Які ми зараз?(Оцінка поточного стану справ.)

Якими ми хочемо бути за кілька років? (Чого саме ми хочемо досягти?).

Відповідно до чинного законодавства заклади освіти усіх типів і форм власності мають здійснювати інноваційну діяльність. Інновації, що якісно змінюють освітній процес, його мету, завдання, зміст і структуру, можна назвати масштабними; інновації, що оновлюють освітній процес, забезпечуючи зміну його форм, методів, засобів навчання, виховання й управління - локальними. Масштабні інновації, як правило розробляються та апробуються в ході експериментів на державному рівні; локальні - регіональному та місцевому рівні.

За основними компонентами освітнього процесу інновації поділяються на педагогічні (тобто навчальні й виховні) та організаційні (власне управлінські). Інноваційна культура закладу освіти має забезпечувати сприйнятливість працівників до нових ідей, готовність до інноваційної діяльності. Інноваційна культура відображає цінності, мотиви, норми поведінки колективу закладу освіти. Її треба формувати. Це не просте завдання пов'язується, перш за все, із розвитком творчих здібностей та створенням умов для реалізації креативного потенціалу кожної людини.

Культура закладу освіти набуває особливої значущості для управлінців у тих випадках, коли виникає потреба у розвитку закладу, впровадженні освітніх інновацій. Передусім заклад освіти, що відзначається такою культурою, відкритий для комунікацій як всередині,так і з зовнішнім середовищем. Демократичне управління передбачає співтворчість, співрозуміння, колегіальність щодо розв'язання складних проблем [5].

Сучасного керівника закладу освіти іноді називають «соціальним архітектором» [5], підкреслюючи його призначення - будівництво культури організації. Відтак його основними інструментами управління мають бути культурно-етичні, а не адміністративно-командні методи керівництва.

За словами В.Г. Кременя «Світ вступив в інноваційний тип прогресу. Затребуваною в будь-якій галузі суспільства є лише інноваційна людина, тобто людина з інноваційним типом мислення, інноваційною культурою і здатністю до інноваційного типу діяльності. Така людина має бути здатною сприймати зміни, творити зміни, жити у постійно змінюваному середовищі - нові знання, нові ідеї, нові технології, нове життя.». «У світі чимдалі більше утверджується суспільство знань.

Аби не відстати від прогресивних змін, людина повинна формуватися як знаннєва, для якої знання є основою життя й діяльності, методологією пошуку й ухвалення рішень. Мало побороти відстань між засвоєними знаннями й діяльністю людини, треба зробити знання основою всієї її поведінки і життя у будь-якій сфері, її сутнісним стрижнем. Для такої людини навчання, отримання нової інформації є сутнісною рисою способу життя.» [6]. Всі ці слова можна сміливо віднести до сучасного керівника закладу освіти, адже процеси управління закладом освіти дуже різноманітні, багатогранні і мають складну структуру (складаються з великого числа стадій і фаз). І все це він повинен знати і враховувати у своїй роботі.

Керуюча система в освітньому менеджменті забезпечує своє функціонування через наступні операції:

- планування діяльності суб'єктів і об'єктів освітнього процесу;

- організація діяльності суб'єктів і об'єктів освітнього процесу;

- мотивування поведінки працівників, які здійснюють певні процеси діяльності в освітянській сфері;

- контролювання процесу діяльності суб'єктів і об'єктів освітньої сфери;

- регулювання процесу діяльності суб'єктів і об'єктів освітньої сфери [2].

Завдяки таким діям вдається вдосконалювати загалом систему менеджменту освіти, підвищувати її ефективність, усувати зайві ланки.

Висновки

В сучасних умовах розвитку цивілізації дуже важливою є освітня сфера. Це один із найважливіших пріоритетів кожної країни, оскільки освіта відіграє визначальну роль у модернізаційних і трансформаційних процесах нинішнього світу.

Тому сучасна освіта вимагає нових підходів до її управління. Менеджмент освітньої сфери передбачає визначення цілей, завдань освітніх установ; їх конституювання та утворення, забезпечення формування та організацію виконання рішень в освітній сфері; підтримку функціонування та здійснення контролю за діяльністю освітніх закладів.

Менеджмент освіти має загальні функції планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання.

Менеджмент освіти є важливою складовою частиною системи освіти в Україні. Це цілісна, ієрархічна, законодавчо забезпечена та визначена система зі своєю інтегральною функцією та функціями кожного її сегмента. Від виконання цією системою всіх функцій залежить майбутнє кожного громадянина і України в цілому.

Література

1. Мармаза О.І. Менеджмент освітньої організації. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dspace.hnpu.edu.Ua/bitstream/123456789/1763/1/

2. Антонюк О. Менеджмент в освітянській сфері: концептуальні засади.- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://personal.in.ua/article.php?ida=381

3. Бебик В. М. Менеджмент освіти глобального суспільства // Глобалізація і Болонський процес: проблеми і технології: Кол. моногр. - К.: МАУП, 2005.

4. Про освіту: закон України від 12.04.2020. No 2145-VIII. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

5. Лєснікова Ю.В. Теорія і практика сучасного менеджменту в освіті. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ippro.com.ua/library/attachments/article/92/Теорія і практикаd.pdf

6. Кремень В.Г. Чому ми бідні, якщо такі освічені?// Дзеркало тижня, № 6, 20-27 лютого 2015. 19:17 21.02.2015. - [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://naps.gov.ua/ua/press/releases/537/

References

1.Marmaza O. I. management of an educational organization. - [Electronic resource]. Access mode: http://dspace.hnpu.edu.Ua/bitstream/123456789/1763/1/

2. Antonyuk O. Management in the educational sphere: conceptual foundations.- [Electronic resource]. - Access mode: http://personal.in.ua/article.php?ida=381

3. Bebik V. M. management of education of the global society // globalization and the Bologna Process: problems and technologies: Col. monogr. MOSCOW: IAPM PUBL., 2005.

4. on education: the law of Ukraine of 12.04.2020. No 2145-VIII.- [electronic resource]. - Access mode: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

5.Lesnikova Yu. V.theory and practice of modern management in education. - [Electronic resource]. - Access mode: http://www.ippro.com.ua/library/attachments/article/92/Теорія and practice.pdf

6.Kremen V. G. Why are we poor, if we are so educated?// Mirror of the week, No. 6, February 20-27, 2015. 19:17 21.02.2015. - [electronic resource]. - Access mode: http://naps.gov.ua/ua/press/releases/537/

Размещено на Allbest.ru