Латеральне мислення як важлива складова управлінського мислення менеджера

Размещено на http://allbest.ru

Латеральне мислення як важлива складова управлінського мислення менеджера

Попова Г.В. к.пед.н., доц. каф. менеджменту ДДПУ

Корнієнко Д.В. студентка 1 курсу

магістратури спеціальності «Менеджмент»

Анотація

У статті досліджено латеральне мислення як одну з важливих складових управлінського мислення менеджера. Проаналізовано методи формування та розвитку латерального мислення. Визначено методи, особливо значущі для формування та розвитку латерального мислення менеджера

Ключові слова: мислення, управлінське мислення, латеральне мислення, творчість, креативність, метод, менеджер, управлінське рішення

Вступ

Постановка проблеми. Сучасне бізнес-середовище характеризується мінливістю зовнішніх і внутрішніх умов, тому вітчизняні товаровиробники сьогодні гостріше, ніж коли, потребують нового покоління підприємливих менеджерів, спроможних наповнити професійну діяльність інноваційним, творчим змістом. Найчастіше управлінські рішення на практиці приймаються в умовах невизначеності, домінуючого впливу людського чинника, що особливо потребує нестандартних, креативних підходів до їх ухвалення. У таких умовах особливої значущості набуває латеральне мислення менеджера, що зумовлює дослідження методів його формування та розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню різних типів мислення приділено велику увагу у наукові літературі. Так, Дж. Гілфорд, Е. де Боно, Е. Торренс, В. Дружинін та ін. приділяли увагу дослідженню творчого мислення особистості; В. Окорський, А. Валюх, Л. Волошина, Б. Леко, Л. Кушнір, Штефан Л. В. вивчали латеральне мислення фахівців різних спеціальностей, зокрема менеджерів. Утім питання розвитку латерального мислення менеджера залишається доволі дискусійним та недостатньо дослідженим.

Метою статті є дослідження латерального мислення як важливої складової управлінського мислення менеджера.

Виклад основного матеріалу

Мислення тлумачать як процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відносинах. Мислення є одним із провідних пізнавальних процесів, це найвищий ступень пізнання [3 с. 27]. Мислення передбачає вирішення проблеми завдяки переробці інтелектуальної інформації, при цьому інтелект здебільшого визначається природними, генними можливостями людини, а знання - це інформація для розумової діяльності [4, с. 29]. Управлінське мислення - це практичне використання мисленнєвих операцій для розв'язання професійних завдань у галузі менеджменту. Структура управлінського мислення менеджера містить серед інших обов'язковий творчий компонент, який передбачає пошук оригінального та продуктивного способу розв'язання проблеми, ситуації, гнучкість мислення.

Уперше поняття "латеральне мислення" у науковий обіг ввів Едвард де Боно, ототожнюючи творчі здібності і креативність (творчість). У буквальному розумінні латеральне мислення перекладається як "нестандартне", це пошук рішення проблем неортодоксальним та нелогічним методом [3, с. 93].

Латеральне мислення учений визначає як специфічний процес обробки інформації, спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, групування вихідних елементів у найбільш незвичних сполученнях та створення нових альтернативних варіантів розв'язання певної проблеми [1, с. 13].

При латеральному мисленні інформація використовується для зміни існуючої схеми, моделі, вона набуває значення стимулу. Латеральне мислення здатне використовувати інформацію, яка не відноситься безпосередньо дії; не поспішає з винесенням кінцевих суджень і дає можливість будь-якій ідеї розвиватися, не відкидати її як помилкову. Воно займається дослідженням усіх можливостей, прагне перегрупувати й перебудувати будь- яку доступну інформацію. Латеральне мислення не передбачає пошук доказів, це відхід від звичних фіксованих стереотипів, генерування нових ідей, внесення змін, прагнення досягти евристичного моменту (коли малоймовірне спрямування думки приводить до нової, більш ефективної ідеї).

В арсеналі наукових, теоретико-практичних досліджень представлено розмаїття методів формування та розвитку латерального (творчого) мислення [1-4]. Розглянемо деякі з них, що особливо заслуговують на увагу в контексті цього наукового пошуку, зокрема: Six Thinking Hats, Plus, Minus, Interesting, Consider All Facts, Random Input, Provocative Operation.

Так, метод розвитку творчого мислення "Six Thinking Hats" (шість капелюхів мислення) пропонує виконувати одну розумову дію у певний відрізок часу. Людина "одягає" капелюхи по одному, не намагається виконати все одразу, вона вчиться у певний відрізок часу виконувати лише одну розумову дію.

Кожен з шести капелюхів мислення символізує його певний тип: білий відповідає за відбір об'єктивних фактів, інформації; червоний - за прояв емоцій, почуттів, інтуїції; жовтий - за пошук позитивних сторін, переваг; чорний - за визначення недоліків; зелений - за генерування нових ідей, альтернативних підходів; синій - за рефлексію розумового процесу, планування, визначення мети та висновків.

Також цікавою технікою латерального мислення є "Plus, Minus, Interesting" (плюс, мінус, цікаво). Метод передбачає обговорення трьох аспектів теми чи ідеї: плюс - для позитивних, мінус - для негативних, цікаво - для нейтральних аспектів, що можуть у перспективі перетворитися на можливості, або вимагають подальшого обговорення. Є два способи використання техніки: перший передбачає пару хвилин приділення уваги кожному аспекту; другий - за таймером кожен із учасників має прокоментувати всі три аспекти. Останній підхід добре працює у групах, які звикли до вільного мислення. Коментарі повинні бути зафіксованими аби не були втрачені, керівник може це зробити у документі Power Point/ Word і вивести на екран проектору або скористатися різними альтернативними варіантами фіксації результатів тощо.

Наступний метод - "Consider All Facts" (розгляд усіх фактів/факторів), який передбачає складання переліку всіх факторів, які необхідно враховувати при вирішенні проблеми, в їх розгляді та аналізі. Вочевидь кожна людина живе і діє в межах власного сприйняття проблеми, її індивідуальне бачення ґрунтується на набутому досвіді, залежить від особистих потреб, мотивів, інтересів тощо. управлінський латеральний мислення менеджер

Здебільшого непорозуміння між людьми виникають через відсутність прагнення почути один одного, поставити себе на місце співрозмовника, подивитися на проблему під кутом його зору, спробувати зрозуміти іншу думку. Вирішуючи проблему, як правило, кожен враховує (свідомо чи несвідомо) лише власні інтереси, що, у свою чергу, може призводити до непорозумінь та конфліктів. Використання методу "Consider All Facts" дозволяє перш ніж вирішити управлінську проблему враховувати можливий вплив найрізноманітніших факторів на процес та наслідки ухвалення рішення щодо її розв'язання.

Заслуговує на увагу метод "Random Input" (випадкової стимуляції). Випадкова стимуляція забезпечується випадковим предметом, словом, людиною, подією, журналом, демонстрацією тощо. Випадковий стимул викликає додаткові асоціації, які починають контактувати з тими, що стосуються безпосередньо «проблеми», і дозволяє її вирішити, створити щось нове. Як правило, спочатку рішення приходить інтуїтивно, а потім воно логічно обґрунтовується.

Найбільш зручною формою методу випадкової стимуляції є випадкове слово, яке може бути знайдене різними способами. Наприклад, можна задумати номери сторінки та слова у книзі або журналі (наприклад, друге слово зверху на сторінці 7); відкрити потім видання на 7-й сторінці, і, відрахувати зверху два рядки, знайти потрібне слово; якщо це не іменник, рухатися далі, поки у тексті на нього не натрапиш; або ж можна обрати перше, яке попало у поле зору, слово-іменник на випадково відкритій сторінці. На другому етапі необхідно пов'язати випадкове слово з проблемою, яку необхідно вирішити, і знайти новий варіант її розв'язання.

Одним із різновидів методу випадкової стимуляції можна вважати метод "Provocative Operation" (провокаційна операція). Слово "провокаційна операція" означає: "Те, що слідує за цим словом, пропонується як провокація". Цей метод передбачає зовнішній стимул (провокацію), який сприяє появі нового вирішення проблеми завдяки поєднанню асоціацій, які причетні до неї та тих, що її не стосуються.

Висновки

Отже, проаналізовані вище методи розширяють межі сприйняття управлінських проблем, сприяють відходу від усталених стереотипних поглядів та формуванню здатності менеджера генерувати нові підходи, розвиваючи таким чином уміння та навички латерального мислення, що загалом збільшує його творчий потенціал. Менеджер із розвинутим латеральним мисленням здатний використовувати сторонню, на перший погляд, інформацію для створення оригінального розв'язання управлінської проблеми, а наявні теоретичні традиційні знання стають стимулом до пошуку нових шляхів і способів щодо її вирішення.

Список використаних джерел

1. Волошина Л. О., Леко Б. А., Кушнір Л. Д. Латеральне мислення як важливий компонент клінічного мислення майбутніх лікарів. Медична освіта 2016. №1. С. 11-14

2. Леко Б. А. Латеральне мислення як важливий компонент правового мислення майбутніх юристів. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2017. Вип. 2. С. 20-29.

3. Окорський В. П., Валюх А. М. Креативний менеджмент : навч. посіб. Рівне : НУВГП, 2011. 211 c.

4. Штефан Л. В. Концепція латерального мислення Е. Боно як основа активізації творчої діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Теорія і практика управління соціальними системами. 2014. № 2. С. 27-33

References

1. Voloshyna L. O., Leko B. A., Kushnir L. D. Lateralne myslennia yak vazhlyvyi komponent klinichnoho myslennia maibutnikh likariv. Medychna osvita 2016. №1. S. 11-14

2. Leko B. A. Lateralne myslennia yak vazhlyvyi komponent pravovoho myslennia maibutnikh yurystiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna. 2017. Vyp. 2. S. 20-29.

3. Okorskyi V. P., Valiukh A. M. Kreatyvnyi menedzhment : navch. posib. Rivne : NUVHP, 2011. 211 c.

4. Shtefan L. V. Kontseptsiia lateralnoho myslennia E. Bono yak osnova aktyvizatsii tvorchoi diialnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy. 2014. № 2. S. 27-33

Размещено на Allbest.ru