Моніторинг процесів системи управління якістю продукції промислових підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Моніторинг процесів системи управління якістю продукції промислових підприємств

Коверга С.В. д.е.н., проф., завідувач кафедри менеджменту

Анотація

У статті запропоновано підхід до проведення моніторингу процесів системи управління якістю продукції. Розроблений підхід дозволяє в реальному часі простежити за повнотою та правильністю ідентифікації вхідних параметрів процесів встановленим вимогам до рівня якості продукції.

Ключові слова: моніторинг, якість, управління якістю, процес, стандарт, інформація, методичний підхід.

Для багатьох вітчизняних підприємств ПЕК, що борються за свого споживача, залишається актуальним питання ефективності системи управління якістю продукції. Часто виникає ситуація, коли при укладенні контракту обговорюється припустимий рівень дефектності продукції, що випускається. Підвищені вимоги споживача і його освіченість в питаннях забезпечення якості змушують виробника приймати рішення з моніторингу процесів системи управління якістю, спираючись на встановлені споживачем вимоги.

Процес системи управління якістю - це процес, якому відповідає послідовність виконаних і логічно закінчених дій (операцій), що є складовою частиною загальної системи організації [1]. Процес системи управління якістю складається з: основних процесів організації (бізнес-процесів). Основний процес організації - це сукупна послідовність виконаних і логічно дій з перетворення вимог зовнішнього споживача (клієнта), отриманих на вході, на кінцевий продукт, що має цінність для зовнішнього споживача, на виході.

Зазвичай, це такі процеси системи управління якістю як «Випуск готової продукції», «Обробка замовлення», «Надання послуг» тощо; підтримувальних (допоміжних) процесів. Допоміжний процес відрізняється від бізнес-процесу організації тим, що він перетворює ресурси, отримані на вході, на ресурси, що мають цінність тільки для внутрішнього споживача. Це, наприклад, такі процеси системи управління якістю як «Управління персоналом», «Обслуговування IT-структури компанії», «Управління обладнанням» тощо; керівні (управлінські) процеси. Ці процеси служать цілям постійного поліпшення організації. Наприклад, процес «Планування», «Аналіз даних», «Внутрішній аудит» і т. ін. Зрозуміло, що в системі управління якістю продукції керівні процеси абсолютно необхідні, без них сама система управління не може існувати.

Кожен процес системи управління якістю має:

- свою певну мету, підпорядковану спільній меті компанії. Ця мета повинна бути коротко сформульована;

- власника, який може управляти ресурсами і відповідає за виконання процесу. Власник процесу повинен бути керівником певного рівня і мати необхідні повноваження для забезпечення правильного функціонування процесу, незалежно від того, в одному або в декількох структурних підрозділах підприємства цей процес виконується;

- входи. Це об'єкти (сировина, матеріали, інформація), які повинні бути перетворені під дією процесу системи управління якістю;

- виходи. Результат перетворення входів під дією процесів системи управління якістю;

- ресурси. Ресурси - засоби, за допомогою яких входи процесу перетворюються на виходи. До ресурсів відноситься персонал, устаткування, приміщення, електроенергія і т. ін.;

- систему контролю якості та виправлення помилок. Це набір процедур, правил, інструкцій, який забезпечує правильне функціонування процесу системи управління якістю, згідно з його метою. Окрім того, має бути сформований механізм визначення помилок, а також способи їх усунення та запобігання повторної появи в майбутньому.

Дослідження практики застосування принципових положень сучасної системи якості, побудованої на базі стандарту ДСТУ ISO 9001:2001, показали, що для постійного поліпшення якості процесів і всіх видів діяльності, підприємство має планувати та впроваджувати процеси моніторингу.

Вирішення даної задачі сприяє забезпеченню відповідності якості процесів і продукції встановленим вимогам внутрішнього і зовнішнього споживача. При вивченні змісту моніторингу доцільно спиратися на трактування термінології, наведену в сучасному економічному словнику, згідно з якою під моніторингом розуміється «... контроль стану керованого об'єкта або зовнішнього середовища в режимі реального часу, що забезпечує своєчасність прийняття рішень за рахунок зниження ризику від виробничо-господарської діяльності» [2]. З даного визначення випливає, що моніторинг відноситься до управлінської діяльності. Відповідно до стандарту !SQ 9000:2000 під моніторингом розуміється «... вимірювання, аналіз та поліпшення, що проводяться для демонстрації відповідності продукції, процесів або системи якості встановленим вимогам» [3]. У цьому ж стандарті зазначається, що змістом контролю є процедура оцінювання шляхом спостереження за процесами та оцінки його результату. З даних трактувань випливає, що моніторинг можна розглядати як організовану контрольно-вимірювальну діяльність, спрямовану на доведення того, що якість будь-якого елемента виробничої системи відповідає встановленим вимогам.

Однак у змісті стандарту ДСТУ ISO 9001:2001, пункт 8.2.1 зазначено, що «Організація повинна здійснювати моніторинг інформації, що стосується сприйняття споживачами її можливостей, як одного із способів вимірювання функціонування системи якості» [3]. У даному визначенні простежується явний зв'язок між моніторингом та аудитом, змістом якого є «... аналіз та перевірка здатності підприємства, нагляд за ефективністю заходів щодо поліпшення для забезпечення якості процесів у відповідності з заданими знаннями ... » [3].

Порівняння змісту моніторингу, контролю та аудиту дозволило виділити як загальну діяльність зі збору, аналізу й узагальнення інформації про забезпечення якості та прийняття рішення про відповідність або невідповідність встановленим вимогам. Виходячи зі змісту моніторингу обґрунтовано, що він є функцією управління виробничими процесами, а також методом отримання та накопичення інформації на основі спостереження за виконанням виробничого процесу, аналізу отриманої інформації та прогнозу зміни умов організації виробництва.

У ході проведених досліджень з урахуванням сучасної парадигми якості продукції, змістом контролю є оцінка якості всіх елементів виробничої системи, прийняття рішення про відповідність встановленим вимогам і вироблення заходів щодо вдосконалення організації процесів виробництва з метою своєчасного запобігання та усунення причин дефектів і відхилень. Узагальнення результатів проведених досліджень дозволило розкрити зміст моніторингу як інтегрованої діяльності, що включає три блоки завдань, вирішення яких сприяє досягненню взаємопов'язаних цілей у сфері забезпечення якості виробництва продукції (рис. 1).

Рис. 1 Зміст моніторингу процесів системи управління якістю продукції

Для опису процесів моніторингу на кожному з етапів виробництва продукції підприємства необхідно використовувати вхідну й вихідну інформацію. Вхідна інформація включає: технічні умови, конструкторську документацію, операційні карти, специфікації тощо. Вихідна інформація включає: дані за результатами технічного контролю; звіти про внутрішні аудити та протоколи кваліфікаційної атестації працівників, оцінки якості процесів і видів діяльності і т. ін. На основі порівняння даної інформації виробляється рішення про необхідність поліпшення організації процесів для досягнення запланованої якості [4].

Таким чином, при проведенні моніторингу формуються такі блоки інформації:

- дані про ефективність функціонування системи забезпечення якості виробничих процесів;

- статистичні дані про результати контролю якості всіх елементів виробничої системи;

- попереджувальні та корегувальні заходи, що сприяють вдосконаленню умов і факторів виробництва.

Особливістю організації моніторингу є твердження, що його результати використовуються для координації всіх елементів виробничої системи і забезпечення інформацією підрозділу підприємства для розробки напрямків удосконалення діяльності щодо забезпечення якості виробництва продукції. За результатами проведення моніторингу формується система інформації, що характеризує стан факторів і умов, які забезпечують належну якість виробничих процесів [5]. менеджмент моніторинг якість управлінський

Особливої уваги потребує розробка підходу до проведення моніторингу впливу процесів та їх взаємодії на результативність ключових процесів системи управління якістю продукції підприємства (рис. 2). У наведеній схемі виділяються три блоки дій, пов'язаних з наглядом за процесом, аналізом результатів і ідентифікацією необхідності внесення змін в процеси або умови їх здійснення.

Розглянемо детальніше підхід до проведення моніторингу процесів системи управління якістю продукції підприємства.

Рис. 2 Методичний підхід до проведення моніторингу процесів системи управління якістю продукції підприємств

Модуль 1 включає в себе виконання наступних дій:

Ш визначення сукупності процесів системи управління якістю продукції.

Ш виявлення вхідних і вихідних параметрів процесів системи управління якістю продукції;

Ш опис і аналіз взаємодії між процесами системи управління якістю продукції;

Ш збір даних про результативність процесів системи управління якістю продукції.

Для реалізації процесного підходу і результативного функціонування системи управління якістю продукції необхідно визначити всю сукупність процесів, що діють в організації. Визначаються основні, забезпечувальні та управлінські процеси. Виконується їх декомпозиція. При розгляді діяльності організації в цілому використовується представлення процесів на верхньому (першому) рівні. Наприклад, процес закупівель сировини і матеріалів для виробництва, який включає такі роботи як: планування закупівель, укладення договорів, оформлення замовлень тощо. Кількість рівнів декомпозиції процесів визначається завданнями проекту і не повинно бути занадто великим - не більше трьох-чотирьох рівнів.

Розбиття діяльності організації на процеси рекомендується вести з урахуванням структури підприємства, що полегшує оптимізацію кількості процесу управління якістю продукції. Оскільки виходи одних процесів є входами інших, то визначення вхідних і вихідних параметрів пов'язано з процедурою визначення взаємодії між процесами.

Наявність або відсутність взаємодії між процесами визначається експертами. Маючи дані про взаємодію між процесами, можна виконати ранжування процесів за силою пов'язаності кожного з них з іншими, тобто визначити, які процеси пов'язані з найбільшим числом інших процесів. Стану і вдосконаленню цих процесів слід приділяти найбільшу увагу. Таким чином, запропоновано підхід до проведення моніторингу процесів системи управління якістю продукції. Розроблений підхід дозволяє в реальному часі простежити за повнотою та правильністю ідентифікації вхідних параметрів процесів встановленим вимогам до рівня якості продукції.

Практична реалізація запропонованого підходу до проведення моніторингу процесів системи управління якістю продукції спрямована на своєчасність прийняття рішень щодо корегувальних та запобіжних дій у разі виникнення невідповідностей, або потенційних невідповідностей при функціонуванні процесів.

Список використаних джерел

1. Процессы системы менеджмента качества [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.u-b-s.ru/publikacii/processy-smk.html.

2. Пецкович М. Д. Сутність та структурна декомпозиція системи поточного контролювання підприємства / М. Д. Пецкович // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 3. - Т. 1. - С. 143-147. - (Серія «Економічні науки»).

3. Голубков Е. П. Технология принятия управленческих решений / Е. П. Голубков. - М. : Дело и сервис, 2005. - 544 с.

4. Булей Н. В. Повышение эффективности управления машиностроительным предприятием на основе создания информационной системы мониторинга производственного процесса : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук / Н. В. Булей. - Орел : ОГТУ, 2007. - 24 с.

5. Савчук В. Мониторинг текущего состояния предприятия / В. Савчук // Финансовый Директор. - 2004. - № 1.

Размещено на Allbest.ru