Формування сучасної парадигми управління підприємством засобами PS та креативного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія економічних наук України

Формування сучасної парадигми управління підприємством засобами ps та креативного менеджменту

Коверга С.В. д.е.н., проф , академік

Храпкіна В.В. д.е.н., проф.,студентка 1 курсу магістратури спеціальності Менеджмент завідувач кафедри менеджменту ДДПУ

Вступ

Аналіз умов функціонування сучасних вітчизняних підприємств, незважаючи на динамічний розвиток менеджменту в останні роки, свідчить про неефективність управління підприємствами, прийняття неактуальних управлінських рішень, використанні застарілого інструментарію тощо.

Р. Гріфін, А. Вічевич, Ю. Дайновський, І. Іванова, М. Козоріз, А. Кредісов,С. Соболь, Н. Ушакова, Ф. Хміль, Д. Черваньов, В. Шатун, А. Шегда, О. Шпак, Г. Щокін, В. Яцура та ін. присвятили чимало уваги кризі менеджменту і необхідності зміни управлінських парадигм. У працях авторів розкрито проблеми менеджменту, організація механізму управління, але недостатньо уваги приділяється проблемі формування комплексних ефективних систем менеджменту.

Мета дослідження - дослідити сучасні теорії менеджменту, категорії PS- менеджменту, креативного менеджменту, охарактеризувати основні елементи системи PS-менеджменту, креативного менеджменту, розробити модель оптимального менеджменту компанії шляхом поєднання PS -менеджменту й креативного менеджменту.

Результати

У світовому співтоваристві триває розвиток як практики, так і теорії менеджменту. Так, до сучасного розвитку теорії призводить сучасний розвиток практики менеджменту. Класична теорія менеджменту виокремила загальноприйняті підходи, що еволюційно сформувались й були перевірені практикою організацій [3]. Це процесний підхід (A); функціональний (B); системний(С); ситуаційний (D) тощо.

Сучасні підходи зорієнтовані на емпіричному підході (ефективний управляючий той, хто оволодіває знаннями, необхідними для координації зусиль), поведінковому підході, підході з точки зору соціальної системи (управляючий повинен знати не тільки аспекти індивідуальної поведінки працівників, але і розуміти динаміку роботи групи), підході з точки зору теорії прийняття рішень (кожен управлінський фактор може бути прорахований і скоординований), математичному підході (необхідність давати визначення і характеристику, застосовувати функціональні символи для забезпечення посадових обов'язків), операційному підході тощо.

Практичний досвід свідчить про неоднозначність визначень та наповнення підходів. Наші погляди фокусуються на визначенні - PS-менеджменту поглядів і засновників Наукової школи менеджменту Української академії наук [8].

Процесно-структурований менеджмент поєднує декілька систем, що мають певні визначення: [7] цілі - це очікуваний результат від певного виду робіт; структура - це визначений рівень управління і відповідно видів робіт (функціональних обов'язків) в межах організації, поділений на розділи і служби, враховуючи горизонтальний та вертикальний поділ праці; завдання - це вид робіт, що необхідно виконати в певний термін і певним способом, робота з предметами праці, інформацією, людьми; технологія - це спосіб перетворення матеріалів, ресурсів у вихідні продукт, виріб, послугу шляхом виконання певних операцій, дій тощо; ресурси - це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, що можуть бути використані організаціями для створення товарів, надання послуг; люди - це найважливіший ситуаційний фактор організації, його роль визначається наступними характеристиками: здібністю, обдарованістю, потребами, знаннями (фаховістю), поведінкою, відношенням до роботи, позицією, розумінням цінностей, оточенням, наявністю якостей лідера тощо.

Як видно з рис. 1 (системний підхід до менеджменту), врахування всіх об'єктів управління підприємства - що є системами, які формуються з елементів: структури, завдання, технології, людей, цілей, ресурсів.

Рис. 1. Підхід до PS-менеджменту - процесно-структурованого менеджменту [7]

Працівників організації поділяють на управлінський персонал - керівники, фахівці, службовці та робітники - основного та допоміжного виробництва. Так, в межах PS-менеджменту управлінська діяльність забезпечується у такій послідовності: реалізація конкретних функцій менеджменту; забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва, в основі якого лежать такі категорії як лідерство, влада тощо[3].

Як свідчить практика, при вдосконаленні системи управління компанією, нині використовується не тільки механізм процесно-структурованого менеджменту, а враховується психологічний аспект сучасного фахівця - творчій потенціал колективу спеціалістів, людський інтелект, що є єдиним джерелом нових ідей і знань. Створюючи систему контролю за виконанням стратегічно важливих завдань, важливим аспектом є побудова механізму управлінського обліку, адекватної особливостям компанії й орієнтованої на його потребу. В управлінні креативним процесом чи процесом генерації нового «бачення», можна виділити наступні етапи: пошук і визначення можливостей, власне генерування нових ідей, їх оцінка, відбір, планування реалізації, впровадження механізму креативних заходів відображено на рис. 2.

Рис. 2 Етапи стратегічного управління сучасним креативним процесом формування нового «бачення» персоналу підприємства

Ефективність творчих зусиль на кожному з етапів може бути підвищена при застосуванні креативних технік управління креативним середовищем - сферою, структурою, соціальним контекстом, що формують вимоги до креативного продукту і створюють умови, що сприяють його утворенню.

Креативне середовище «надихає» працівників до пошуку нових ідей і складається із специфічних структур і систем, культури і лідерства, що «працюють» на креативність. На розвиток системи креативного менеджменту впливають фактори: рівень розвитку суспільства; формування креативної економіки; розвиток креативної освіти; рівень інноваційної підприємства; творчий потенціал особистості; потенціал менеджера креативного типу. Зазначимо, що функціонування креативного менеджменту можливо лише у багатогранному креативному середовищі, за умов використання різноманітних способів і засобів мотивування (особливо внутрішнього), активізації й розвитку креативності працівників. Основними завданнями менеджерів, що формують систему управління, є здійснення впливу без порушення творчої атмосфери колективу, при стимулюванні рівня інтелектуальної активності. Система креативного менеджменту включає сукупність взаємопов'язаних і взаємоузгоджених управлінських заходів, що відносяться, головним чином, до одного з трьох напрямів: формування організаційних структур, що підтримують креативність; розроблення організаційних систем і процедур, що активізують креативність і створення нового знання; організаційна культура і креативне лідерство. До умов розвитку системи креативного менеджменту на сучасних підприємствах можна віднести: відсутність адміністративного тиску на працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей; гарантування безпеки працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей [5].

Інструментарій креативного менеджменту специфічний й базується на інструментах і методах не лише нових, але й розробку і реалізацію вже відомих (при необхідному їх моделюванні), а й принципово нових, раніше невідомих нестандартних і оригінальних рішень. Однак, управління розвитком і вдосконаленням систем креативного менеджменту повинно здійснюватися на основі науково обґрунтованих прогнозів, розрахунків систем ризиків, тобто передбачених тенденцій зміни техніко-економічних показників та систем організаційно-технологічного і соціально-економічного розвитку компанії [1].

Модель, що відображена на рисунку 3 об'єднує систему управління класичного напряму з поглядом на формування об'єктивних передумов для активізації інноваційної діяльності на промислових підприємствах з метою забезпечення балансу відповідності інноваційних та академічних технологій.

Рис. 3 Модель поєднання процесно-структурованого та креативного менеджменту в організації

Основними завданнями, що вирішує сучасна система креативного менеджменту є: вдосконалення інструментів, методів менеджменту (планування, організації, мотивації, контролю); активізація, ефективне використання творчого потенціалу управлінського персоналу; розробку, адаптацію і впровадження нестандартних, оригінальних управлінських рішень на основі висування оригінальних ідей.

Основним напрямом функціонування сучасної системи креативного менеджменту є забезпечення на основі механізмів пошуку і реалізації нестандартних і оригінальних рішень, що ведуть до прибутковості компанії. Функціонування креативного менеджменту можливе тільки у багатогранному креативному середовищі підприємства, тільки за умов використання різноманітних способів і засобів мотивування (особливо внутрішнього), активізації й розвитку креативності працівників. Так, в більшості економічно розвинутих країнах керівництво використовує креативні методи управління, що дозволяє досягти більшої ефективності та результативності діяльності компаній. Результатом успішного формування і розвитку креативного менеджменту на підприємстві стає формування нової організаційної моделі, яка постійно модернізується. Під час створення єдиної системи PS -менеджменту та креативного менеджменту, персонал самонавчається та продукує інновації на основі управління креативною діяльністю.

Система креативного менеджменту має формувати позитивний імідж, підвищувати конкурентоспроможність компанії, що відобразиться на використанні ресурсів й збільшенні прибутку компанії. Модель поєднання процесно-структурованого менеджменту і креативного сприятиме вирішенню кола проблем підприємства, серед яких: створення системи моніторингу комплексу нових ідей персоналу; визначення чинників, що на нього впливають. креативний менеджмент стратегічний зміна

Демонстрація моделі «Трикутник змін» засвідчує взаємодію складових процесу управління змінами на сучасних підприємствах [4] та представлена на рисунку 4:

Рис.4. Трикутник змін [4]

Лідерство, спонсорство ^ Проектний менеджмент - вище керівництво ставить завдання перед проектною групою, мотивує працівників до створення команди змін;

Лідерство, спонсорство ^ Управління змінами - топ-менеджмент формує місію, ключові цінності компанії, філософію, що створює основне підґрунтя для формування особливої корпоративної культури фірми, пояснює працівникам необхідність змін, створює мотиваційну систему сприяння зменшення опору змінам;

Проектний менеджмент ^ Лідерство, спонсорство - проектна група періодично та системно звітується про виконання робіт та витрати коштів;

Проектний менеджмент ^ Управління змінами - формує завдання для виконавців робіт по проекту та план робіт, організовує роботу працівників, контролює хід виконання, організовує навчання та тренінги;

Управління змінами ^ Лідерство, спонсорство - діюча оновлена філософія компанії, сприйняття змін, зменшення опору змінам;

Управління змінами ^ Проектний менеджмент - висока якість виконання завдань у визначений термін.

Цікавим є класифікація команд з погляду організації і форми внутрішнього управління [10]. Розрізняють: команди, керовані менеджером (manager-led team). Лідер використовує принцип делегування повноважень і команда несе відповідальність за доручену справу, але керівник-лідер здійснює одноосібне управління діяльністю команди; самокеровану (self-managing) або саморегулюючу команду (self-regulating team). Особливість, керівник сформульовуючи головну мету діяльності, надає команді свободу вибору методів для досягнення цієї мети. Самокеровані команди набувають все більшу популярність і є маленькими групами людей, що володіють повноваженнями ухвалювати рішення, необхідні для самоврядування; цілеспрямовані (selfdirecting) або самопроектовані (self- designing) команди самі визначають свої задачі й методи їх досягнення. Цілеспрямовані команди пропонують максимальний потенціал для новаторства, посилюють прихильність цілям, надають можливості для організаційного навчання і змін. Всі відповідальні рішення приймаються колегіально, реалізує їх керівник команди або один з ключових фахівців команди. Самоорганізуючі команди відповідають за виконання задачі, управляючи своєю діяльністю, створюючи групу або організаційний комітет. Вони беруть на себе максимальний ступінь контролю і відповідальності. На думку відомих дослідників Нельсона Б. і Економі П., найбільш ефективними командами або суперкомандами в сучасних організаціях є самокеровані (self-managing) або саморегулюючі команди (selfregulating team) [7]. На нашу думку, використання принципів і підходів креативного менеджменту більш доцільні для цілеспрямованих (self-directing) або самопроектованих (self- designing) команд. Саме в таких командах максимізується потенціал членів команди для новаторства та пошуку нових ідей.

В теорії Таїті, одним з принципів є «додавай цінності організації, розвиваючи своїх працівників і партнерів, виховуй лідерів, які досконало знають свою справу, сповідують філософію компанії і можуть навчити цьому інших, виховуй неабияких людей і формуй команди [9]. Для досягнення цілей існують різні інструменти стимулювання креативності персоналу, наприклад традиційні методи стимулювання, Scrum і Kanban. Scrum і Kanban - це інструменти створення карти потоку цінностей. Вони допомагають працювати ефективніше, до певної міри підказуючи, що робити, тим самим використовуючи креативні здібності учасників процесу, головне у використанні зазначених інструментів - ланцюг зворотного зв'язку [9], що удосконалено авторами та представлено на рисунку 5.

Рис.5. Логічна модель роботи інструментів Scrum і Kanban

Прихильники інструментів Scrum і Kanban вважають, що не потрібно боятися помилок, творча команда контролює і підтримує ухвалення рішень свої членів. Основне завдання - не зупинятися на досягнутому, а постійно вдосконалювати процеси у діяльності організації.

3. Висновок. Узагальнюючи дану проблематику необхідно зазначити, що PS-менеджмент передбачає зміни в основних базисах управління: у стратегіях, розвитку, якості тощо. Стратегія діяльності має бути щільно пов'язана із вимогами зовнішнього оточення організації і тому її основою виступає клієнтоорієнтованість. Це потребує постійного задіяння командних і індивідуальних зусиль із використанням методів забезпечення безперервного підвищення якості процесів, що є основою TQM і складовою частиною міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001-2009.

Отже, сучасні організації, що діють в умовах нестабільності зовнішнього середовища потребують використання підходів та інструм ентів креативного менеджменту. Формування творчої ефективної команди, бажано self-managing або self-regulating team, на чолі з креативним лідером, застосування сучасних інструментів стимулювання та розвитку креативності зумовлюють досягнення поставлених цілей у визначений строк зі збереженням зазначеного бюджету і зумовлюють створення конкурентної продукції або послуги.

Список використаних джерел

1. Аташкаде Р.В. Креативний менеджмент як складова інноваційної діяльності «Економіка. Менеджмент. Бізнес» № 1 (19), 2017 C 86-93

2. Духнич Ю. Практически ориентированные модели управления изменениями // статті [Проект «Smart education»

3. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [навч. посібн.] / О.Є. Кузьмін,О.Г. Мельник. - [3-тє вид., доп. і перероб.]. - Львів:Нац. ун-т “Львів. політехн.” (Інф.-вид. Центр“ІНТЕЛЕКТ+”ІПДО), “Інтелект-Захід”, - 384 с.

4. Нельсон Б., Экономи П. Самоуправляемые команды

5. Продіус О.І. Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управління / О.І. Продіус //Економіка: реалії часу. Науковий журнал. - 2012. -№ 2 (3). - С. 67-72.

6. Рон Перейра -- «Руководство по бережливому производству»

7. Тайити Оно. Производственная система Тойоты: уходя от массового производства. / Тайити Оно. -- М: Издательство ИКСИ, 2012. ISBN 978-5903148-39-4

8. Українська академія наук

9. Хенрик Книберг и Маттиас Скарин. Kanban и Scrum: выжимаем максимум

10. Шевченко І.Б. Управління змінами: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів /І.Б.Шевченко - Київ: НТУУ «КПІ» Політехніка, 2015. - 231с.]:

Размещено на Allbest.ru