Особливості і проблеми менеджменту малого підприємства в Україні та шляхи їх подолання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості і проблеми менеджменту малого підприємства в Україні та шляхи їх подолання

Артюхіна М.В.

к. е. н., доц. кафедри менеджменту

Зінченко С.О.

студент 1 курсу магістратури

спеціальності «073 Менеджмент»

Анотація

малий підприємство менеджмент управлінський

У статті проведено аналіз особливостей функціонування малого підприємства з точки зору менеджменту. Висвітлені проблеми, з якими стикається керівник підприємства. Визначено тип управлінської поведінки менеджера та шляхи подолання проблемних ситуацій.

Ключові слова: мале підприємство, менеджер, управлінська поведінка, консультаційні послуги, бізнес-інкубатор,

Постановка проблеми

Підприємництво - є основною ланкою національної економіки, саме на ньому відбувається створення засобів виробництва і предметів споживання, воно задовольняє потреби ринку і споживачів. Серед усієї сукупності підприємств різних рівнів найбільш поширеними в Україні є малі підприємства. Це дрібні власники, які являють собою як безпосередніх виробників, так і споживачів широкого спектру товарів та послуг одночасно. Це означає, що мале підприємництво відіграє важливу роль у торгівлі, сфері послуг і виробництві. Невдачі багатьох підприємств трапляються внаслідок різних причин, таких як проблеми сприяння держави, необхідність переорієнтації економіки на нові європейські стандарти. Тим не менш, найголовніші причини невдач криються саме в менеджменті.

Мета статті

Головною метою цієї роботи є визначення особливостей функціонування менеджменту малих підприємств та встановлення проблем, які спіткають керівника підприємства, а також можливий вихід із ситуацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Специфіку становлення сфери малого бізнесу в умовах формування ринкового середовища висвітлювали в своїх працях такі вчені, як З.С. Варналій, В.С. Дієсперов, Г.М. Захарчин, В.К. Збарський, М.А. Лендел, М.Й. Малік, С.К. Ревчук, П.Т. Саблук, О.М. Онищенко та інші. Проблеми менеджменту малого підприємства знаходять відображення у працях таких дослідників, як Ю.О. Ольвінська, О.Н. Дорофєєва, О.В. Рарок та інші.

Виклад основного матеріалу

Малий бізнес дуже різноманітний. Існує ціла низка факторів, і кожен з них в тій чи іншій мірі впливає на особливості управління конкретною фірмою. Це такі фактори, як розмір підприємства, чисельність і склад працюючих, форма власності, галузь діяльності, вид і обсяг продукції, що випускається або послуг, які надаються, організаційна структура підприємства та інші.

Практика функціонування малих підприємств показує, що в невеликому магазині, автомайстерні чи то комп'ютерному клубі немає необхідності мати фахівця-менеджера. Як правило, функції управління в маленьких фірмах бере на себе її власник. Власник-менеджер бере на себе весь ризик підприємництва. Як додаток до цього, дуже часто глава фірми сам займається фінансами, рекламою і цінами. Однак в даному випадку керівник, відмовляючись від делегування повноважень, отримує дефіцит часу саме на управлінську діяльність. Також, беручи на себе дуже багато обов'язків, керівнику важко бачити перспективи розвитку свого підприємства. Це в кінцевому підсумку негативно позначається на результатах роботи. Таким чином, головне завдання менеджера полягає в тому, щоб визначити оптимальну систему управління для досягнення успіху.

Головним критерієм сучасної системи управління є забезпечення ефективності та конкурентоспроможності роботи підприємства. Це особливо важливо для підприємств малого бізнесу, де без дотримання цих умов важко розраховувати на успіх. Організація управління передбачає вирішення наступних питань:

* Створення структури підприємства;

* Розподіл повноважень.

По мірі росту підприємства і обсягу продажів створюється управлінська група. Вона може включати керуючого (власника фірми), агента з постачання, агента зі збуту, бухгалтера. Але навіть при такій простій організаційній структурі багато малих фірм стикаються зі складними проблемами. Як показує досвід, один з основних факторів, що спричиняють руйнування малих фірм - брак управлінських знань у власників і керуючих цих підприємств. Тому вони для виживання та ефективного функціонування в умовах жорсткої конкуренції рано чи пізно змушені вдаватися до послуг консультаційних фірм або залучати до роботи професійних менеджерів [1].

Звідси виходить, що головною вимогою до управління підприємством в умовах ринку, в особливості малим, є забезпечення його пристосовності до мінливих умов господарювання.

Особливості менеджменту в малому бізнесі обумовлені переважно неформальним виконанням влади. Взаємини менеджера і підлеглих носять досить безпосередній і відкритий характер. Практика виробила певні вимоги до особистості менеджера малого бізнесу:

Менеджер завжди на виду, його авторитет залежить від його професійних і особистих якостей.

Менеджер повинен володіти великою гнучкістю в роботі, вміти передбачати події і пристосовувати діяльність фірми до мінливих умов.

Менеджер повинен володіти здатністю формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Менеджер повинен сприймати своїх підлеглих як групу, а не як окремих особистостей, і підтримувати спілкування з ними як з групою.

Задача менеджера - не формалізовані відносини в колективі, а враховувати їх у своїй роботі, підтримувати атмосферу творчої взаємодії.

Менеджер повинен володіти високою здатністю впливати на оточуючих.

Менеджер повинен вміти навчати і розвивати підлеглих.

Менеджер несе відповідальність за результати роботи і атмосферу в колективі [1].

Дані вимоги характеризують грамотного та виваженого менеджера, який знає особливості управління колективом в малому бізнесі і враховує їх у своїй роботі.

Для розвитку малого підприємства важливим є те, яким стилем управління керівник користується, як він виконує свої функції. Як правило, розрізняють три основні стилі управління: демократичний, авторитарний та ліберальний. Хоча на практиці можна зустріти і поєднання стилів, що часто є досить вдалим рішенням. В результаті можна виділити п'ять характерних типів управлінської поведінки: диктатор, демократ, песиміст, маніпулятор, організатор. Пітер Друкер, відомий економіст, публіцист і теоретик менеджменту, висловив таку думку: «Якщо в команді немає людини, що приймає рішення, то рішення ніколи не будуть прийняті». Менеджер-організатор - найбільш продуктивний тип менеджера. Він бере до уваги як потреби виробництва, так і інтереси і потреби колективу. Такий керівник завжди націлений на розвиток і внесення чогось нового.

В сучасних умовах становлення і поглиблення ринкових механізмів регулювання економіки країни, малі підприємства змушені конкурувати не тільки один з одним, але і з великим бізнесом. Конкурентоспроможність будь-якому підприємству, в тому числі і малому, може забезпечити тільки раціональне управління рухом фінансових ресурсів і капіталу, що знаходиться в його розпорядженні. У зв'язку з цим з кожним роком підвищується значення фінансового менеджменту, метою якого є вироблення і застосування методів, засобів та інструментів для досягнення стратегічних і тактичних цілей діяльності фірми [1].

Як правило, топ-менеджменту в малому бізнесі бракує широти поглядів і зовнішніх контактів. Звідси виникає вірогідність втратити компетенцію в області технології та економіки, і при цьому не помітити ті сили, які визначають виживання і успіх компанії. Керівники можуть і далі керувати, покладаючись виключно на інтуїцію і свій досвід, в той час, як вони не помітили, що з організацією управління не все в порядку; що необхідний якісний аналіз і планування.

Необхідність чітко орієнтованих консультаційних послуг в галузі організації і ведення бізнесу - це одна з невід'ємних умов збільшення ефективності діяльності малих підприємств як на регіональному рівні, так і в масштабах країни в цілому. Існує широкий спектр необхідних консультаційних послуг для малих підприємств. Це послуги в юридичній області, області бухгалтерського обліку, фінансів, маркетингу, діловодства, людських ресурсів, стратегічних питань і питань загального менеджменту. Однак потреба в консультаційних послугах у значній мірі залежить від рівня підготовки, освіти, ділового досвіду роботи підприємця в приватному секторі, а також від того в якому секторі економіки функціонує підприємство, на якій стадії розвитку знаходиться і т.д. Тому система надання консультаційних послуг суб'єктам малого бізнесу повинна бути досить гнучкою, щоб задовольняти широкий спектр потреб різних малих підприємств [2, с. 524].

Зараз ринок надання консультаційних послуг малим підприємствам на Україні не досить розвинутий, тому багато малих підприємств не знають, куди звернутися за одержанням тієї або іншої необхідної інформації. У зв'язку з цим необхідна державна підтримка для створення ефективної і доступної інформаційної і комунікаційної мережі, що могла б сприяти об'єднанню і подальшому розвитку вже існуючих довідково-інформаційних систем [2, с. 524].

Однією з проблем, що стримує розвиток малого підприємництва в Україні, залишається пошук джерел додаткового фінансування подальшого розвитку. Як свідчить практика, для більшості вітчизняних малих підприємств основним джерелом фінансування їх діяльності є власні кошти. Проте задовольнити потреби у фінансуванні лише за рахунок цього виду ресурсів можуть далеко не всі малі підприємства [3, с. 102].

Перелічені проблеми зустрічаються і за кордоном. Для надання більш тривалої й ефективної підтримки новим малим підприємствам створюються бізнес-інкубатори. Основною задачею бізнес-інкубатора є допомога малому підприємству на початковому етапі його функціонування, набранні необхідних сил для самостійної життєдіяльності. «Вирощування» малого підприємства в бізнесі-інкубаторі - динамічний і багатогранний процес. Це визначає велику різноманітність інкубаторів у плані їхньої організації, спектра розв'язуваних задач, матеріально-технічних можливостей, фінансово-економічного статусу, тощо.

У розвинутих країнах під опікою бізнес-інкубатора підприємства знаходяться 2-3 роки, потім починається їхня самостійна діяльність. За статистикою, 87% компаній, які вийшли з бізнес-інкубаторів США, залишаються в бізнесі. За словами Томаса Стродтбека, директора міжнародних програм Національної Асоціації Бізнес-Інкубаторів: «бізнес-інкубаторство - це точка росту сучасної економіки. Інкубатори допомагають молодим компаніям стати на ноги та перетворити ідею у бізнес. Це і допомога в залученні інвестицій, і в підборі персоналу, і консалтингові послуги» [3, с. 102].

Для сприяння розвитку бізнес-інкубаторів в Україні створено Українську асоціацію бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів. Найбільш успішними бізнес-інкубаторами України можна вважати Eastlabs, iHUB, HappyFarm, GrowthUp, Wannabiz, VoomyIT-парк та Polyteco. Але, нажаль, на шляху розвитку бракує законодавчої бази діяльності бізнес-інкубаторів. Місцеві керівники мало проінформовані про можливості даних інституцій, а у ВНЗ не впроваджено працевлаштування за методиками бізнес-інкубаторів. Також бажана більша кількість філіалів по всій країні. Проте в наших реаліях на даному етапі розвитку держави навряд чи зараз можливо розвивати дане питання.

Висновки

Отже, мале підприємництво в ході розгортання своєї діяльності стикається з низкою проблем у менеджменті. Керівнику перш за все треба правильно розподілити обов'язки і визначити стиль управління та управлінську поведінку. Менеджер-організтор - найбільш продуктивний тип менеджера, особливо в малих підприємствах, де дуже часто панують неформалізовані відносини. Оскільки власник малого підприємства, як правило, виконує функції менеджера, підіймається проблема менеджмент-освіти і надання консультаційних послуг. Таким чином, дуже важлива державна підтримка створення ефективної і доступної інформаційної і комунікаційної мережі, що могла б сприяти об'єднанню і подальшому розвитку вже існуючих довідково-інформаційних систем щодо надання консультаційних послуг. Також для вдалого формування і подальшого функціонування малого підприємства масивну допомогу надають бізнес- інкубатори. Після періоду інкубування малі підприємства мають значно більші шанси на виживання і ріст. Але широке розповсюдження іхньої діяльності на Україні на даному етапі є проблемним питанням.

Список використаних джерел

1. Дорофеева О. Особенности менеджмента в малом бизнесе /О. Дорофеева // Вестник научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета. - 2005. - № 3. -Режим доступу: http://koet.svktsu.ru/vestnik/2005/2005-3/17.htm.

2. Ольвінська Ю. Роль менеджмент-освіти у розвитку малого бізнесу / Ю. Ольвінська // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - 2007. - Т. 1. - Ч. ІІ. - С. 521-527. - Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/ispui/handle/123456789/2219.

3. Рарок О. Менеджмент малихпідприємств: проблеми і перспективи / О. Рарок // Молодий вчений - 2016. - № 6. - С. 102.

4. Штыхно Д. Опыт США по развитиюуниверситетских структур содействия предпринимательству / Д. Штыхно// Российское предпринимательство. - 2006. - С. 186. - Режим доступу: http://cvberleninka.ru/article/n/opvt-ssha-po-razvitivu-universitetskih-struktur-sodevstviva-predprinimatelstvu.

Размещено на Allbest.ru