Фінансово-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності як інструмент стратегічного управління підприємством

Постановка проблеми

В сучасних умовах динамічного зовнішнього середовища конкурентоспроможність підприємства безпосередньо залежить від ефективності системи його стратегічного управління, що базується на принципах гнучкості, цілеспрямованості, безперервності, унікальності, результативності, ефективності тощо. Зокрема, останній з таких принципів залежить від забезпеченості й ефективності використання підприємством наявних фінансових ресурсів як елементу функціонування його фінансово - економічного механізму. Зростаюча роль конкурентоспроможності в контексті стратегічного управління зумовлює необхідність розвитку сучасних теоретико - методичних інструментів її оцінки й удосконалення в боротьбі за конкурентний ринок.

Аналіз остатніх досліджень і публікацій

Загальні питання формування фінансового механізму з позиції стратегічного менеджменту знайшли своє відображення в роботах Бортнік С. М. [1], Васильціва Т.Г., Магас Н.В., Маргіта Н.О.[2], Мацьків В.В. [3], Ю. Путятина, О. Пушкаря, О. Тридіда [4, 5], та ін. Також окремі наукові напрацювання отримано в галузі формування та реалізації фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності. Зокрема, місце механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства та його продукції в структурі господарського механізму визначено в роботі Партути Т.О. й Фесенко Т.В. [6]. Принципи побудови механізму управління конкурентоспроможністю підприємств, а також стратегії фінансового забезпечення конкурентоспроможності підприємств розглянуто в роботах Т.М. Халімон [7, 8] і О.Є. Гудзь [9]. В свою чергу, дослідженням теоретичних основ дії організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємства займалися Сурженко Н.В., Агєєва І.В. [10].

Невирішені складові загальної проблеми

Не зважаючи на те, що дослідженню теоретико-методичних питань фінансового забезпечення конкурентоспроможності присвячено роботи багатьох вітчизняних науковців, особливої уваги за умов стійкої кризи потребує пошук ефективних шляхів реалізації фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності як інструмента стратегічного управління (СУ) підприємством.

Формулювання цілей статті

Метою статті є обґрунтування наукових засад формування фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства з урахуванням структури елементів стратегічного управління, що сприятиме вишукуванню фінансових резервів її підвищення і зміцненню ринкових конкурентних позицій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Безперервність процесів стратегічного розвитку підприємства зумовлює необхідність розгляду його конкурентоспроможності як динамічної категорії - об'єкта стратегічного управління, що функціонує в межах відповідної концептуальної моделі, має особливі системоутворюючі зв'язки і базується на властивостях емерджентності системи СУ в цілому. Відповідно до цього, динамічний підхід до управління означеною категорією зумовлює необхідність пошуку комбінацій її елементів, спрямованих на отримання принципово нових властивостей стратегічної гнучкості в умовах невизначеності й мінливості зовнішнього середовища.

Отже, поняття «конкурентоспроможність підприємства» можна розглядати наступним чином. Конкурентоспроможність підприємства - це ймовірнісна здатність підприємства забезпечувати та підтримувати конкурентний потенціал господарюючого суб'єкта в стратегічному періоді, якій властиві ознаки порівнюваності, просторовості, динамічності, предметності, атрибутивності, системності та об'єктивності.

З огляду на сучасну концепцію СУ, система принципів стратегічного управління конкурентоспроможністю включає наступний їх перелік:

- системність й комплексність формування, використання і розвитку конкурентного потенціалу підприємства;

- адаптивність як властивість, спрямована на створення нових конкурентних можливостей;

- гнучкість в площині розподілу та перегрупування стратегічних ресурсів для створення унікальних властивостей конкурентних комбінацій;

- безперервність щодо пошуків шляхів формування, використання та розвитку конкурентного потенціалу підприємства;

- синергія при комбінуванні і сполученні елементів конкурентного потенціалу ;

- холізм, який дозволяє розглядати конкурентоспроможність як єдине ціле, яке завжди є більшим, ніж проста сума її структурних елементів;

- координація та інтеграція, виражена в високому рівні узгодженості стратегічного та оперативного управління складових конкурентоспроможності підприємства;

- мотивація в досягненні цілей формування, забезпечення та розвитку конкурентоспроможності підприємства;

- превентивність щодо негативних наслідків зниження існуючого рівня конкурентоспроможності у складі функціональних стратегій підприємства;

- інноваційність, спрямована на пошук і створення нових конкурентних властивостей;

- когнітивність організаційних перетворень в структурі процесу управління конкурентоспроможністю підприємства при використанні стратегічних можливостей і здатностей підприємства;

- стратегічне мислення суб'єктів управління конкурентоспроможністю підприємства.

Особливе місце в процесі реалізації зазначених принципів займає фінансова складова забезпечення конкурентоспроможності, спрямована на пошук та раціональний розподіл фінансових ресурсів підприємства, що вимагає розуміння сутності функціонування її фінансово-економічного механізму як елемента СУ. Місце та роль фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства у складі його стратегічного управління, визначене на засадах структурного підходу, наведено на рис 1.

Згідно графічної інтерпретації наведених складових за структурою елементів стратегічного управління, головна мета функціонування фінансово - економічного механізму полягає у забезпеченні умов ефективного конкурування підприємства у стратегічному середовищі. При цьому функції, принципи та рівні стратегічного управління конкурентоспроможністю в фінансово-економічній площині є тотожними загально прийнятим елементам системи СУ підприємства.

В своїх витоках фінансово-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємства започатковується за реалізації принципів цілепокладання і системності при розробці корпоративної (загальної) стратегії, що має за мету визначення загальних засад поведінки бізнес-одиниць і формування їх товарних ліній.

Надалі інтеграція фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства до системи стратегічного менеджменту опосередковано відбувається в межах розробки та реалізації конкурентної стратегії (бізнес-стратегії) суб'єкта на другому рівні стратегічної ієрархії.

Цей етап передбачає активний вплив суб'єкта управління на об'єкти всіх рівнів, тобто фінансові, матеріально-технічні ресурси, виробничі і збутові процеси підприємства шляхом своєчасного забезпечення систем виробництва та маркетингу фінансовими ресурсами в межах конкурентної стратегії за рахунок власних та позикових джерел. Також управлінський вплив спрямовується на підвищення рівня конкурентоспроможності за рахунок оптимального фінансового забезпечення складових інтегрального показника за технічними, економічними, соціальними параметрами тощо.

Рис. 1 Складові фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства за структурою елементів стратегічного управління

Підвищення рівня конкурентоспроможності й конкурентного статусу підприємства на ринку, а також забезпечення ефективності реалізації конкурентної стратегії підприємства досягається шляхом застосування фінансово-економічних й стратегічних інструментів, методів і моделей, що відносяться до оцінки рівня конкурентоспроможності, конкурентного статусу підприємства, ефективності впровадження заходів з підвищення конкурентоспроможності тощо.

Таким чином, фінансово-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємства ґрунтується на використанні структурного підходу до реалізації основних функцій СУ щодо підвищення її рівня через використання стратегічного набору фінансових інструментів, пошуку, формування, розподілу, перерозподілу та використання фінансів підприємства за фондовою спрямованістю. Це, в свою чергу, сприяє не тільки зростанню конкурентоспроможності за рахунок фінансово-економічних резервів, а й забезпеченню підприємства в цілому фінансовими ресурсами в необхідному обсязі.

Стійкими складовими такого механізму повинні бути активна співпраця всіх функціональних структур підприємства щодо вишукування додаткових джерел фінансування заходів з підвищення конкурентоспроможності підприємства, фінансово-економічне забезпечення розвитку конкурентоспроможності на основі підвищення фінансових можливостей підприємства, збалансованості доходів і витрат тощо.

Процедура побудови фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності передбачає систематизацію та впорядкування чинників зовнішнього середовища підприємства у поєднанні з чинниками його конкурентного потенціалу при розробці стратегії управління конкурентоспроможністю підприємства у складі функціональної маркетингової стратегії суб'єкта господарювання. Впровадження заходів щодо побудови фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства пов'язане виокремленням необхідних фінансових ресурсів із зазначенням відповідальних виконавців, що братимуть участь у його розбудові.

Висновки з проведеного дослідження

Таким чином, стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства повинне передбачати реалізацію концепції, в якій поєднуються структурний і динамічний підходи до формування і реалізації фінансово-економічного механізму її забезпечення. Це дає можливість установлювати мету конкурентного розвитку підприємства, здійснювати порівняння їх із наявними фінансовими можливостями й конкурентним потенціалом, приводити їх у відповідність шляхом розробки стратегічних альтернатив, підкріплених відповідними фінансовими джерелами.

Водночас, аналіз сучасної практики застосування СУ українськими підприємствами дозволяє зробити висновок щодо відсутності використання означених підходів з боку суб'єктів управління. Отже, впровадження принципів і ідей стратегічного управління в практику фінансування заходів з підвищення конкурентоспроможності вимагає, з одного боку, розробки відповідного теоретичного підґрунтя, адаптованого до конкурентних ринкових умов, з іншого - практичного інструментарію балансування фінансової і маркетингової стратегій в стратегічному наборі підприємства.

Трактування фінансово-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства як інструменту стратегічного управління дає можливість встановлювати фінансові цілі конкурентного розвитку, порівнювати їх із наявними фінансовими можливостями і конкурентним потенціалом підприємства в довгостроковому періоді, здійснювати діагностику й порівняльну оцінку конкурентоспроможності підприємства з позиції фінансових результатів діяльності, приймати рішення щодо реалізації заходів управління конкурентоспроможністю підприємства.

Перелік посилань

1. Бортнік С. М. Забезпечення конкурентної стратегії підприємства та підходи щодо її вивчення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. № 7 С. 40-44.

2. Васильців Т. Г., Магас Н. В., Маргіта Н. О. Фінансово-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності роздрібних торговельних підприємств: теоретико-прикладні аспекти: монографія. Львів, 2014. 220 с.

3. Мацьків В. В. Фінансовий механізм забезпечення розвитку підприємств. Інноваційна економіка. Науково-виробничий журнал. 2013. № 11 (49). С. 194-199.

4. Путятин Ю. А., Пушкарь А. И., Тридед А. Н. Финансовые механизмы стратегического управления развитием предприятия: монография. Харьков: Основа, 2000. 488 с.

5. Пушкарь А. И., Тридед А. Н. Разработка стратегии развития предприятия (Концепция построения организационно-экономического механизма). Бизнес Информ. Харьков. 1998. № 20. С. 65-70.

6. Партута Т. О., Фесенко Т. В. Конкурентоспроможність підприємства та механізм її забезпечення. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 12. С. 91-96. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf712_2012/25.pdf (дата звернення: 20.10.2020).

7. Халімон Т. М. Принципи побудови механізму управління конкурентоспроможністю підприємств. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. С. 158-161. URL: http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2017/25-1-2017/35.pdf (дата звернення: 19.10.2020).

8. Халімон Т. М. Стратегії фінансового забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Облік і фінанси. Київ. 2016. № 4 (74). С. 126-131.

9. Гудзь О. Є Фінансові стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Фінансовий простір. Черкаси: ДВНЗ «Університет банківської справи». 2013. № 4 (12). С. 97-103.

10. Сурженко Н. В., Агєєва І. В. Організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). Мелітополь: ТДАТУ. 2014. № 1 (25). С. 232-235.

References

1. Bortnik, S. M. (2016), “Ensuring the competitive strategy of the enterprise and approaches to its study” [“Zabezpechennia konkurentnoi stratehii pidpryiemstva ta pidkhody shchodo yii vyvchennia”], Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy, No 7, P. 40-44.

2. Vasyltsiv, T. G., Magas, N. V., Margita, N. O. (2014), Financial and economic mechanism of ensuring the competitiveness of retail trade enterprises: theoretical and applied aspects: monograph [Finansovo-ekonomichnyi mekhanizm zabezpechennia konkurentospromozhnosti rozdribnykh torhovelnykh pidpryiemstv: teoretyko-prykladni aspekty: monohrafiia], Lviv, 220 p.