Сучасний погляд на інвестиції як на есенціальну частину бізнес-активності

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Сучасний погляд на інвестиції як на есенціальну частину бізнес-активності

Солопун Н.М., канд. екон. наук, доцент

Пономарьова Н.В., канд. техн. наук, доцент

Постановка проблеми

Сучасний розвиток нового покоління технологій і перехід до нового технологічного укладу «Індустріалізація 4.0» [1] ставлять питання про зміну структури глобального виробництва та споживання, модифікації бізнес-моделей, розвитку нових напрямків і, зокрема, інструментів інвестування. У сучасних умовах розвитку бізнесу всі сектори національної економіки відчувають реальну потребу в значній кількості інвестиційних коштів, які необхідно спрямовувати, зокрема, на здійснення ефективної структурної політики, оновлення основних виробничих фондів і побудову сучасної якісно нової системи інвестування з орієнтацією на соціальну відповідальність.

Сучасні форми інвестицій набувають дещо відмінних рис у порівнянні з минулими поглядами. Тому нові підходи до класифікації інвестицій є нагальними та викликають зацікавленість у наукових колах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання постійного підтримання рівня надходження інвестиційних коштів є актуальним завжди й об'єктом власної уваги це питання ставили багато вчених. Теоретичні аспекти дослідження інвестиційної діяльності, класифікації інвестицій, оцінювання їх ефективності в розвитку підприємства розглянуті в роботах таких авторів, як Боді З., Кейн А. та Маркус А. [2], Брю С. та Макконел Р. [3], Кейнс Дж.М. [4], Шарп У. [5] тощо. Крім того, вітчизняні вчені також внесли вагомий доробок у теорію інвестицій, зокрема Ястремська О.М. [6], Борщ Л.М. [7], Денисенко М.П. [8], Пересада А.А. [9], Бузько І.Р., Чиж В.І., Тищенко А.Ю. [10] та інші. Зазначені вчені запропонували ґрунтовне опрацювання низки питань, пов'язаних із теорією інвестицій як таких. Але сьогодні постає нагальна потреба у розгляді новітнього переліку способів формування інвестиційних ресурсів.

Невирішені складові загальної проблеми. З метою розроблення вищезазначеного питання необхідно проаналізувати сучасні варіативні можливості вкладання коштів у інвестиційні проєкти для того, щоб зрозуміти яким чином «Індустріалізація 4.0» здійснює вплив на інвестиційну діяльність, тобто запропонувати сучасний погляд на інвестиції як на невід'ємну частину підприємницької активності будь-якого масштабу.

Формулювання цілей статті. «Індустріалізація 4.0» охоплює нові площини функціонування світу. Цифрове проєктування, віддалене налаштування обладнання на заводі, автоматичне замовлення необхідних компонентів і логістика готового продукту на шляху до кінцевого клієнта тощо. Це далеко неповний перелік сфер застосування новітніх електронних технологій. Тому й сфера інвестування зазнала відповідних змін. У зв'язку з цим необхідно зробити спробу розгляду сучасних варіантів здійснення інвестиційної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

У класичному розумінні інвестиції - це витрати на виробництво та накопичення засобів виробництва і збільшення матеріальних запасів [3]. Інвестиції відіграють важливу роль у розвитку економіки будь-якого держави, тому їх правильна науково обґрунтована інтерпретація має велике теоретичне та практичне значення. Інвестиційні кошти відіграють найважливішу роль у підтримці і нарощуванні економічного потенціалу підприємства та держави в цілому. Це сприятливо позначається як на діяльності суб'єктів господарювання, так й приводить до збільшення валового національного продукту, стимулює активність країни на зовнішньому ринку. Розвиток суспільства в цілому і окремих бізнес-одиниць базується на розширеному відтворенні матеріальних цінностей, що забезпечує зростання національного майна та, відповідно, доходу. Одним із основних засобів забезпечення цього зростання є інвестиційна діяльність, яка включає процеси вкладення коштів, або інвестування, а також сукупність практичних дій із реалізації інвестицій. Нинішній рівень розвитку інвестування свідчить про те, що сучасний потенційний інвестор має змогу вкладати кошти не тільки у так звану «власну справу», а й у проєкти, які не пов'язані з особистим бізнесом, зокрема, соціально орієнтовані. Розглянемо кілька сучасних способів інвестування (рис. 1).

Рис. 1 Сучасні способи інвестування

Зазначимо, що на вказаному рисунку відзначено місце соціальної відповідальності бізнесу у будь-якому його прояві як важливої компоненти сучасного ведення економічної діяльності, про важливість якої йтиметься далі.

Якщо постає питання здійснення інвестиційних вливань у власний бізнес, то необхідно визначити ступінь участі у даному процесі, тобто активний чи пасивний дохід очікується. Таке рішення залежить від низки факторів, зокрема, від економічних умов, від типу особистості та темпераменту власника інвестиційних коштів, бажання витрачати час на керівництво потенційним бізнес-проєктом. Певний тип особистості потенційного бізнесмена має управляти процесом власноруч, вникати в усі аспекти діяльності, тобто діяти активно, інші - сподіваються просто отримувати прибуток, демонструючи пасивний тип економічної поведінки. Часом прибуток доводиться чекати довго, певний час окупаються тільки вкладення. Але, якщо вдалося пройти цей період, то весь прибуток буде належати власнику. Варто розуміти, що власний бізнес потребує великої кількості знань, досвіду тощо.

Якщо розглядати наступний підхід до здійснення інвестиційної діяльності, то слід звернути увагу на поняття «часткової участі». При такому способі ведення бізнесу та інвестування бізнес належить не одній конкретній особі, а ділиться на частки. Найчастіше буває так, що в однієї особи є достатня сума коштів, щоб відкрити власний бізнес, але відсутні знання, в іншої - навпаки, є здібності, але немає грошей. Обидва можуть стати партнерами, підписати договір, створити частковий бізнес і розподіляти дохід відповідно до угоди. Створених таким чином компаній у світі існує безліч, причому дуже відомих. За такою схемою працюють не тільки великі компанії. Інвестиції можуть бути спрямовані на розвиток малого бізнесу, тобто в невеликі незалежні фірми та підприємства. Інвестиції у малий бізнес є одним із найдоступніших видів інвестиції. Певна складність полягає лише у пошуку потенційно вигідного партнера, якому необхідна фінансова підтримка, і укладенні з ним угоди. У малих фірмах обмежена чисельність співробітників, невеликий оборот грошових коштів, але вони є гарним базисом для початку ведення бізнесу. Історія має низку прикладів, коли з малих підприємств «виростали» компанії міжнародного масштабу. Значним підсиленням розвитку малого бізнесу є підтримка з боку держави в плані кредитування, оподаткування тощо.

У цьому зв'язку розглянемо поняття краудінвестінгу. Краудінвестінг - це альтернативний фінансовий інструмент для залучення капіталу в стартапи і підприємства малого бізнесу від широкого кола мікроінвесторів. Краудінвестінг є одним з різновидів краудфандінгу, коли велика кількість учасників фінансують якийсь проєкт.

В літературі краудінвестінг визначають у декількох напрямках, зокрема [11]:

- як колективне фінансування чи спільну діяльність людей, що на добровільних засадах об'єднують власні ресурси (фінансові, матеріальні та ін.) для підтримки певних проєктів, осіб чи організацій;

- як відкритий конкурс для забезпечення фінансовими ресурсами у різних формах для підтримки конкретних інвестиційних цілей;

- як процес фінансування однієї сторони шляхом запиту й отримання невеликих внесків від значної кількості сторін в обмін на певну форму вартості для цих сторін;

- в контексті фінансування венчурних проєктів як потенційний пул капіталу для формування акціонерного капіталу «стартап» проєктів.

У загальному сенсі краудінвестінг є інвестиційним інструментом, існування якого є продуктом розвитку інвестиційної науки та практичної діяльності. Крім того, слід зазначити, що активний розвиток зазначеного інструменту став можливим завдяки розвитку цифрових технологій і вдосконалення засобів зв'язку.

Ще однією формою краудінвестінгу є краудлендінг. Краудлендінг (від англ. «crowd» - натовп, «lending» - надання позики) - це одна з основних форм краудінвестінгу, суть якої полягає в кредитуванні фізичними особами інших фізичних осіб або юридичних осіб через спеціальні Інтернет-майданчики.

В краудлендінгу виділяються два види кредитування: P2P і P2B. P2P- кредитування («person-to-person» або «peer-to-peer») - це так зване «однорангове» кредитування або кредитуванням «на рівних». Як випливає з назви, позичальниками та інвесторами виступають найчастіше фізичні особи. При цьому між ними відсутній посередник у вигляді банку, що дозволяє встановлювати адекватні відсоткові ставки та визначати оптимальну суму вкладу. В рамках Р2В-кредитування («person-to-business») приватні інвестори надають позики бізнесу [12].

Ще один напрямок інвестицій - це так звані стартапи (від англ. «startup»). Тема заслуговує на окрему увагу, але, якщо говорити коротко, то це вкладення в розвиток інноваційних проєктів, в те, чого досі не було на ринку, часто просто в ідею. Найчастіше автори ідей не мають грошей на їх здійснення та займаються пошуком фінансування. Сучасні технології надали змогу розміщувати власні бізнес-ідеї чи вже готові проєкти на теренах всесвітньої глобальної комп'ютерної мережі з метою самопрезентації для інвесторів, які також звертаються до таких Інтернет-платформ з метою пошуку гідних варіантів для інвестування.

Новітнім терміном «стартап» характеризують проєкти, компанії тощо, які з'явилися на полі пошуку інвестиційних коштів недавно. Чіткого визначення строку давності немає, але зазвичай він становить від декількох тижнів до декількох місяців. Після цього терміну проєкт в будь-якому випадку перестає бути стартапом, оскільки, або отримує визнання і інвестиційні кошти, щоб продовжити розвиток, або закривається як неконкурентоспроможний.

Здійснюючи інвестиції в стартапи, інвестори приймають на себе відповідальність за їх подальше функціонування. Слід зазначити, що в цьому виді інвестування також існують великі ризики і, якщо проєкт не матиме успіху, то інвестиційні кошти будуть втрачені, проте, якщо він буде реалізований, то інвестор отримує максимальну частку прибутку, яка сягає рівня 80-90%.

Ключовими ознаками стартапу можна вважати такі фактори:

- коротка історія існування проєкту чи фірми;

- незначна кількість проведених угод, незначна згадуваність у ЗМІ (зокрема, в Інтернет-медіа), щоб скласти враження або прогноз щодо функціонування бізнесу;

- економічна політика й організаційна структура знаходяться в стадії розроблення, зокрема, з використанням інноваційних (некласичних) методів управління і організації;

- основою створення стартапу, а заодно і джерелом натхнення для його авторів, є актуальна проблема: інформаційна, наукова, соціальна, комерційна тощо;

- проєкт активно освоює цільову аудиторію та відповідний ринковий сегмент;

- проєкт активно презентується на тематичних і професійних форумах, конференціях, просувається через ЗМІ та представляється інвесторам тощо.

Однією з найбільш цікавих тенденцій у існуванні стартапів останнім часом експерти називають появу проєктів, заснованих на вирішенні соціальних проблем. З одного боку, причина подібних явищ криється в економічній кризі. В якості іншої можливої причини розглядається зростання соціальної відповідальності підприємців.

У розрізі теми представленої роботи слід зазначити, що сьогодні особливу увагу отримує такий проєкт (стартап чи інший вид пошукувачів інвестиційних коштів), який є соціально значущим. Сучасні представники новітнього бізнесу, тобто продуценти актуальних ідей, переконані, що бізнес повинен вирішувати соціальні проблеми. Сьогодні актуальні проєкти, які спрямовані на допомогу людям, на охорону навколишнього середовища тощо, вже знаходяться у полі уваги потенційних інвесторів.

Сьогоднішні проєкти мають подвійний фунціонал і вирішують два достатньо суперечливі завдання. З одного боку, інвестиційний проєкт покликаний приносити гроші власнику й одночасно має бути корисним для клієнта та для суспільства. Тому підприємці сьогодні не завжди мають за мету отримання максимального сегменту ринку та подібні цілі. Сучасні проєкти (стартапи тощо) спрямовані, можливо, на менший масштаб, але на більш глобальні задачі. З вирішення важливих задач на локальному рівні виходить вирішення задач для людства в цілому. Тому така ідея, поряд з ідеєю соціальної відповідальності, отримала назву SoLoMo («social local mobile») - потенціал соціальних мереж («social») ставиться на службу численним локальним традиційним бізнесам («local»), завдяки тому, що користувачі Інтернету стали мобільними («mobile»). І вже сьогодні на стику соціального, локального та мобільного створюється низка стартапів і відкриваються нові можливості для маркетингу, продажів та інвестування.

Висновки з проведеного дослідження

Сучасний ритм і спрямованість розвитку суспільства, його цифровий вектор «диктують» нові правила функціонування бізнесу. Поряд з цим зазнає перманентних змін і теорія зазначених процесів. Тому необхідним є розгляд нових елементів, форм і методів теорії інвестицій, зокрема, виділення його сучасних проявів. Пошук інвестиційних коштів, так само як й пошук об'єктів інвестування, конче важливий процес, адже від його результатів залежатимуть результати роботи суб'єктів бізнесу. Тому розуміння сучасних змін у цій царині є важливою навичкою сучасного керівника підприємства.

Перелік посилань

1. Bernard Marr. What is Industry 4.0? Here's A Super Easy Explanation For Anyone. URL: https://www.forbes.com/sites/bernardmarr/2018/09/02/what-isindustry-4-0-heres-a-super-easy-explanation-for-anyone/#cf7dcc69788a (дата звернення 03.02.2020).

2. Боди З., Кейн А., Маркус А. Принципы инвестиций. М.: Вильямс, 2008. 984 с.

3. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс. М.: Финпресс, 2002. 512 с.

4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Гелиос. 2015. 352 с.

5. Шарп У. Основи інвестування. К.: Центр навчальної літератури, 2006.244 с.

6. Ястремська О. М., Яблонська-Агу Н. Л. Інвестиції: сучасне розуміння та класифікація. Економіка розвитку. 2014. № 4(72). С. 116-121.

7. Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи : 2-ге вид., стер. К.: Т-во «Знання», 2003. 318 с.

8. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності : підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Алеута, 2004. 338 с.

9. Пересада А. А. Інвестування : навч. посібник. К.: КНЕУ. 2004. 250 с.

10. Бузько І. Р., Чиж В. І., Тищенко А. Ю. Інвестиційна політика у глобальному вимірі : формування та реалізація : монографія. Луганськ : Вид-во СНУ ім. Даля, 2011. 192 с.

11. Васильчук І. Краудфандінг і краудінвестінг як фінансові інновації.

Ринок цінних паперів України. 2013. № 11-12. С. 59-67. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/rcpu_2013_11-12_8 (дата звернення 03.02.2020).

12. Чем полезен краудлендинг частным розничным инвесторам. Журнал о финансовых рынках. URL: https://fomag.ru/news/chem-polezen-kraudlending-chastnym-roznichnym-investoram (дата звернення 04.02.2020).

References

1. Bernard, M. «What is Industry 4.0? Here's A Super Easy Explanation For Anyone», available at : https://www.forbes.com/sites/bernardmarr/2018/09/02/what- is-industry-4-0-heres-a-super-easy-explanation-for-anyone/#cf7dcc69788a (last accessed 03.02.2020).

2. Body, Z., Kane, A. and Marcus, A. (2008), Principles of investment [Printsipy investitsiy], M.: Williams, 984 p.

3. McConnell, K. R., Bru, S. L. (2002), Economics [Ekonomiks], M.: Finpress, 512 p.

4. Keynes, J. M. (2015), General Theory of Employment, Interest, and Money. [Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg], M.: Helios, 352 p.

5. Sharpe, W. (2006), Fundamentals of Investing [Osnovy investuvannia], K.: Center for Educational Literature, 244 p.

6. Yastremska, O. M, Yablonskaya-Agu, N. L. (2014), «Investments: modern

understanding and classification» [«Investytsii: suchasne rozuminnia ta

klasyfikatsiia»], Economics of development, No. 4 (72), P. 116-121.

7. Borshch, L. M. (2003), Investments in Ukraine: the state, problems and prospects: 2nd. ed. [Investytsii v Ukraini: stan, problem i perspektyvy: 2-he vyd., ster.], K.: Knowledge Society, 318 p.

8. Denysenko, M. P. Fundamentals of investment activity: a textbook for students of universities [Osnovy investytsiinoi diialnosti : pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv], K.: Aleuta, 338 p.

9. Peresada, A. A. (2004), Investing: training manual [Investuvannia : navch. posibnyk], K.: KNEU, 250 p.

10. Buz'ko, I. R., Chyzh, V. I. and Tyshchenko, A. Yu. (2011), Investment policy in the global dimension: formation and realization: monograph [Investytsiina polityka u hlobalnomu vymiri : formuvannia ta realizatsiia : monohrafiia], Lugansk: Publishing house of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, 192 p.

11. Vasykchuk, I. (2013), «Crowdfunding and crowdinvesting as financial innovations» [«Kraudfandinh i kraudinvestinh yak finansovi innovatsii»], Securities market of Ukraine, No. 11-12. P. 59-67, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ rcpu_2013_11-12_8 (last accessed 03.02.2020).

12. Why crowdfunding is useful for private retail investors. Financial Markets Magazine, available at: https://fomag.ru/news/chem-polezen-kraudlending-chastnym- roznichnym-investoram (last accessed 04.02.2020).