Економічна оцінка ефективності системи менеджменту аграрного закладу освіти

ECONOMIC EVALUATION OF MANAGEMENT SYSTEM EFFECTIVENESS AT THE AGRARIAN EDUCATIONAL INSTITUTION

менеджмент аграрний заклад освіти

На цей момент часу в Україні чисельність закладів освіти починає поступово зменшуватись. Основними чинниками такої ситуації перш за все слід вважати: 1) скорочення фінансування діяльності закладів освіти з боку держави, 2) зменшення випускників шкіл, 3) досить привабливі для абітурієнтів пропозиції щодо навчання, що наразі пропонують заклади освіти іноземних держав, 4) падіння престижу вищої освіти в Україні [1-3].

Ці проблеми відчувають як заклади вищої освіти, так і заклади освіти нижчого рівня - коледжі, професійно-технічні училища. Особливо важко нині приходиться тим закладам, які готують фахівців для аграрної сфери. Поряд із незадовільним фінансуванням такий фактор як істотне скорочення випускників сільських шкіл також справляє негативний вплив на функціонування вище вказаних закладів освіти. Тому на цей момент часу переважна чисельність закладів освіти в Україні стурбована вирішенням питання пошуку шляхів до виживання за рахунок розвитку господарської діяльності та ефективного менеджменту. Ці проблемні моменти є актуальними в аспекті найскорішого вирішення фактично для всіх вітчизняних закладів освіти і, зокрема тих, які готують фахівців для аграрного сектора економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Процес реформування системи освіти породжує суттєві труднощі для вітчизняних вишів і вимагає, насамперед, поліпшення менеджменту їхньої діяльності та вибору пріоритетів дальшого розвитку. Відтепер керівництву вишів треба визнати, що ефективний менеджмент на етапі реформ є визначальним для формування стратегічної конкурентоспроможності на визначених сегментах ринку. Тому питання оцінки ефективності менеджменту закладу вищої освіти залишається на цей момент часу остаточно не вирішеним і потребує дальшого предметного дослідження.

Нині теорія ефективності, як наука, перебуває в стадії становлення. Збільшувана популярність категорії «ефективність менеджменту» привела до її поширення на інші сфери діяльності, а також до поглиблення її змісту в економічному й кількісному аспектах. Водночас зросла кількість розбіжностей у розумінні науковцями й практиками ефективності менеджменту як критерію оцінки діяльності суб'єктів господарювання і, зокрема їхніх систем менеджменту [4-10; 11-13]. Із цього приводу О. В. Степанов справедливо зауважує, що «кожен автор під терміном розуміє щось своє, що визначається багажем його знань і словниковим запасом» [14, с. 84]. А тому в сучасній літературі важко знайти аргументоване пояснення дефініції «ефективність менеджменту». Однак чисельна кількість науковців усе ж долучається до процесу активної дискусії щодо пояснення того, що треба розуміти під ефективністю менеджменту сучасного підприємства. Так, Ю. В. Дьоміна дотримується погляду, що ефективність менеджменту - це результативність функціонування системи й процесу управління як взаємодії керованої та керуючої систем, тобто інтегрований результат взаємодії компонентів управління [15]. М. С. Мотишин і С. В. Князєва дефініцію «ефективність менеджменту» пропонують розглядати у двох аспектах: як характеристику досягнення результатів і як характеристику внутрішньої діяльності системи управління, яка відображає відношення між її «виходами» та «входами» [5]. Проте все ж цей погляд не можна вважати безперечним. Своєю чергою, Дж. К. Лафта вказує, що ефективність управління являє собою проблему, яка має чисельну кількість аспектів, а саме: вона може бути визначена за ступенем досяжності поставлених організацією цілей, за кінцевими результатами її діяльності, за якістю й обґрунтованістю планування, за ефективністю використання капітальних вкладень тощо [16]. Дослідник дотримується того погляду, що ефективність менеджменту - це сукупний економічний ефект від прийнятих системою управлінських рішень.

З огляду на аналіз наукових публікацій вітчизняних і закордонних учених [5-10; 15-25] за означеною проблематикою та відповідно до думки дослідників [4], проблема ефективності менеджменту є складовою частиною економіки управління, яка включає розгляд: управлінського потенціалу, тобто сукупності усіх ресурсів, якими володіє і які використовує система управління; витрат на управління, які визначаються змістом, організацією, технологією й обсягом робіт щодо реалізації відповідних функцій управління; характеру управління працею; ефективності управління, тобто ефективності дій людей у процесі діяльності організації та реалізації інтересів у досягненні обраних цілей.

Отже, ефективність менеджменту можна вважати одним із основних показників удосконалення системи менеджменту підприємства в цілому. Проте її оцінка є доволі складним завданням. Для його рішення дослідники пропонують чисельну кількість критеріїв і методів, які враховують різні фактори, що впливають на ефективність. Більшість науковців схиляється до думки, що найбільш важливими показниками під час оцінки ефективності менеджменту є прибуток і рентабельність, які в достатній мірі характеризують кінцеві результати діяльності підприємства, а значить й ефективність управління.

Своєю чергою, автор роботи [18] вказує, що під час оцінки ефективності управління необхідне комплексне використання всієї системи узагальнюючих і часткових показників. Дослідник констатує, що ефективність управлінської діяльності стосовно до об'єкта управління може характеризуватися кількісними (економічний ефект) і якісними показниками (соціальна ефективність).

М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі дотримуються тієї точки зору, що ефект управління складається із трьох складників: економічний ефект (вид ефекту, що має безпосередню економічну вартісну форму, тобто вимірюється в грошових або натуральних вимірниках); соціально-економічний ефект - має комплексну природу сполучення економічної вигоди й соціальної стабільності та спокою; соціальний ефект - вид ефекту, який принципово не може бути перерахований в економічний, наприклад, щодо попередження соціального конфлікту [21].

Отже, з огляду на вищезазначене справедливим буде висновок, що оцінювання ефективності менеджменту суб'єкта господарювання повинно виконуватися щонайменше з використанням двох вимірників - економічного й соціального, що підтверджується результатами дослідження чисельної кількості науковців [4; 6; 10; 15; 18].

Метою статті є оцінка ефективності системи менеджменту аграрного закладу освіти на основі використання економічних показників його діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Проблема виживання не обминула й відомий у нашій країні Липковатівський аграрний коледж. Це один із найстаріших навчальних закладів України - початок його функціонування датується 1936 роком. Коледж належить до закладів освіти, які мають потужну виробничу базу, що використовується для навчання майбутніх фахівців для сільського господарства.

У 2009 р. на базі виробничого підрозділу Липковатівськогоаграрного коледжу створено навчально-практичний центр (НПЦ ЛАК), метою якого є надання здобувачам освіти можливостей проходити в процесі навчання виробничу практику. У користуванні центру є 4884 га землі, серед яких орна становить 3647 га. Крім того, на цей момент часу коледж має 500 голів свиней і 500 голів великої рогатої худоби. Матеріально -технічну базу науково- практичного центру становлять машинно -тракторний парк і майстерня.

Основним напрямом діяльності НПЦ ЛАК є надання населенню освітніх послуг. Разом із цим коледж здійснює і сільськогосподарську діяльність - це: рослинництво - вирощування зернових і технічних культур, тваринництво, надання послуг у рослинництві й тваринництві, облаштування ландшафту. За цими видами діяльності в НПЦ ЛАК фахово відпрацьовані виробничі процеси.

Проте проблема формування належного рівня економічної стійкості та дальшого розвитку господарської діяльності все ж турбує керівництво закладу освіти, бо темпи зміни показника валової продукції за останні роки порівняно з 2006-2008 рр. мають тенденцію до зниження (табл. 1). Із цього приводу виникає багато ідей. Однак усі вони вимагають належного обґрунтування як в економічному, так і в технічному аспектах. З погляду автора, на цей момент часу для коледжу вельми привабливим питанням є розвиток ідеї виробництва соняшникової олії та дальшої переробки відходів відповідного виробництва (лушпиння насіння соняшника) у паливні брикети - екологічно чисте паливо для домогосподарств і котелень комунального господарства міст. Підстава для реалізації такої ідеї є. Надамо її короткий опис.

Таблиця 1 Виробництво валової продукції в НПЦ ЛАК, 2006-2016 рр.

Джерело: складено автором.

Розвиваючи рослинництво, менеджмент коледжу приділяє певну увагу вирощуванню насіння соняшника. Залежно від погодних умов і насіннєвого матеріалу кожного року збирається врожай обсягом у сотні тонн (табл. 2). Так, найменший урожай був у 2015 р. (472 т), а найбільший - у 2011 р. (1259 т). Для підсобного господарства коледжу це достатні обсяги. Частину врожаю насіння зразу ж реалізують на ринку, а частину залишають на власні потреби. У найближчий час коледж не планує відмовлятися від вирощування насіння соняшника, а навпаки - в перспективі є плани щодо нарощування обсягів його виробництва. І цьому є просте пояснення - рентабельність вирощування цієї культури досить висока - за період з 2006 р. до 2016 р. цей показник коливався від 64,4 % до 472,1 %. А за умови купівлі більш якісного насіннєвого матеріалу та запровадження ефективних технологій відтворення родючості земель рентабельність виробництва можна значно підвищити.

Таблиця 2 Показникидіяльності НПЦ ЛАК щодовиробництва й реалізаціїнасіння соняшника за 2006-2016 рр.

Джерело: складено автором.

З огляду на перспективи розвитку виробничої діяльності коледжу та на статистичну інформацію, що наведена в табл. 2, можна констатувати, що вирощування насіння соняшника є для коледжу доволі високорентабельним виробництвом. Проте для коледжу не всі можливості ще вичерпані із цією культурою.

Зважаючи на фінансовий стан закладу освіти, можна констатувати, що в нього є реальна можливість розширення виробничої діяльності. На цей момент часу для коледжу є всі підстави диверсифікувати свою діяльність у сферу виробництва з насіння соняшника олії, а з відходів цього виробництва (лушпиння з насіння й інші відходи) - паливних брикетів. Як перший, так і другий напрям, є дуже цікавим і привабливим для закладу освіти. Позитивний ефект цих напрямів криється в такому.

За умови виготовлення соняшникової олії після закінчення процесу віджимання соняшника в якості виробничих відходів утворюються макуха та лушпиння. Останнє може бути піддано дальшій утилізації - переробці у вторинну продукцію, тобто паливні брикети. А макуха, своєю чергою, буде використана як корм тваринам. Таким чином, із однієї тонни соняшника з умістом олії в насінні 44,7 % можна отримати достатній обсяг високоякісної олії та макухи (табл. 3), а з відходів виробничого процесу - лушпиння, - виробити паливні брикети, попит на які в Україні з кожним роком зростає.

З огляду на 2016 р., коли було зібрано 738 т соняшникового насіння, можливість вироблення з нього вказаних вище продуктів становила: олії - 311,5 т, макухи - 262,4 т і паливних брикетів більш ніж 100 т (з урахуванням втрати вологи під час їхнього виробництва).

А тепер, зважаючи на наявні ціни на реалізацію на внутрішньому ринку олії соняшникової, макухи та паливних брикетів і відповідні економічні розрахунки ймовірної вигоди від реалізації запропонованих заходів, можна зробити висновок про доцільність організації в НПЦ ЛАК виробництва олії та паливних брикетів.

Таблиця 3 Основні продукти переробки 1 тонни насіння соняшника (середні показники)

Джерело: складено автором.

Специфіка господарської діяльності певним чином впливає на загальний результат господарювання підприємства будь-якої галузі. Цей вплив має дуалістичний характер: з одного боку, в сучасних ринкових умовах розвиток підприємства неможливий без модернізації системи менеджменту, а з іншого, - реорганізація управлінських структур і запровадження нових інструментів менеджменту на практиці призводить до значних додаткових грошових витрат, що, як наслідок, може викликати погіршення фінансового стану та рівня економічної безпеки суб'єкта господарювання. Однак, як уважають автори численних наукових публікацій, здатність підприємства до швидкого реагування на ринкові флуктуації формується завдяки всебічній гнучкості, адаптивності й оперативності системи менеджменту, що надає йому вагомих конкурентних переваг для досягнення визначених цілей [5; 7; 15-17; 18; 19-21; 22-25].

Практикою доведено, що система менеджменту істотно впливає на економічну ефективність господарювання підприємств, сприяючи повному розкриттю їхнього потенціалу й одержання значного фінансового результату. Гіпотетично це можна продемонструвати схемою, що ілюструє зв'язок між системою менеджменту й ефективністю господарювання підприємства (рис. 1).

Описані можливості розвитку НПЦ ЛАК варто підкріпити результатами економічної оцінки ефективності менеджменту останнього.

У нашому випадку економічну оцінку ефективності менеджменту зведемо до ґрунтовного аналізу таких вимірників як річний фонд оплати праці, обсяг реалізації продукції, прибуток і рівень рентабельності (табл. 4 і 5).

Статистичні дані, що наведені в табл. 4, свідчать про доволі прийнятний рівень ефективності менеджменту. Так, незважаючи на зниження за останні роки показників валової продукції загалом і на одного працівника (див. табл. 1), річний фонд оплати праці й середньорічна оплата праці одного працівника щорічно зростали. Наприклад, темпи їхнього зростання в середньому з 2013 до 2016 рр. становили 113,2 % і 149,9 %, відповідно. Це свідчить про те, що в системі менеджменту НПЦ ЛАК функція мотивації є однією із пріоритетних. До речі, цей ефект має позитивний вплив і на соціальний ефект від управлінських дій.

Рис. 1. Вплив менеджменту на економічну ефективність господарювання підприємства

Джерело: розроблено автором.

Позитивною ознакою ефективності менеджменту НПЦ ЛАК є фактичне щорічне зростання показників реалізації продукції. Це зумовлено перш за все чіткою орієнтацією на визначений сегмент ринку й підтримку іміджу. Це також позитивно характеризує систему менеджменту закладу освіти.

Раніше зазначено, що прибуток і рентабельність є важливими показниками оцінки ефективності менеджменту. З огляду на аналіз зміни цих показників за період з 2006 р. до 2016 р. (табл. 5) можна констатувати, що прибуток, за виключенням 2010 і 2012 рр., мав тенденцію до зростання. Своєю ж чергою, рівень рентабельності (також за виключенням 2010 і 2012 рр.) не знижувався менше 22 %, а у 2015 р. він досяг рівня 51,3 %, у 2016 р. - 38,1 %. Ця оцінка економічних вимірників діяльності НПЦ ЛАК, хоча з певним рівнем суб'єктивності, але все ж свідчить про належну ефективність менеджменту.

Одержані результати дослідження, які викладені вище, надають можливість стверджувати, що використання економічної оцінки системи менеджменту є корисним не тільки для оцінювання управлінських рішень, але й для розроблення оперативних заходів щодо коригування стратегії розвитку суб'єкта господарювання. І, насамкінець, система менеджменту будь -якого підприємства повинна підлягати моніторингу з боку вищого керівництва, де економічна оцінка ефективності останнього буде відігравати ключову роль.

Таблиця 4Динаміка оплати праці робітників і реалізації продукції за 2006-2016 рр.

Висновки

1. На основі виконаного дослідження, можна зазначити, що на цей момент часу серед дослідників немає єдиного науково обґрунтованого погляду щодо визначення поняття «ефективність менеджменту». Це є основним чинником відсутності загальноприйнятої методики оцінки ефективності системи менеджменту суб'єктів господарювання.

0. Наведені результати дослідження можуть бути визнані початковою інформацією для обґрунтування можливого напряму дальшого розвитку підприємницької діяльності Липковатівського аграрного коледжу, а саме виробництва олії соняшникової та паливних брикетів.

1. Виконана економічна оцінка системи менеджменту досліджуваного суб'єкта господарювання з використанням основних економічних показників діяльності підтвердила достатній рівень її ефективності й спроможності результативно управляти виробничо-господарським процесом.

2. Перспективні дослідження системи менеджменту суб'єктів господарювання доцільно присвятити оцінюванню її ефективності із використанням «соціального вимірника». Водночас слід указати, що обґрунтованість такої оцінки залежить, насамперед, від визначеності в питанні фахового формування належного переліку системи показників, що розкривають соціальний аспект ефективності менеджменту сучасних підприємств.

Список використаних джерел

1. ВласюкТ. М. Стан і тенденції трансформації вищої освіти України. Ефективна економіка. 2016. № 10. URL:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5187.

2. Глобальні тенденції і проблеми розвитку освіти: наслідки для України. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1537.

3. Соболєва Т. О. Науково-освітні чинники формування конкурентоспроможності України. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/29914/1/33_256-265.pdf.

4. Кузнецова В. А., Магомедалиева О. В. Социально-психологические аспекты менеджмента. Орел: Орел. ГТУ, 2008. 89 с.

5. МотышинаМ. С., Князев С. В. Оценка эффективности менеджмента. Проблемы современной экономики. 2010. № 4(36). С. 36-45.

6. Пример отчета по оценке организационной структуры. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/ep/2010_ 1/files/EC110_43.pdf.

7. Сапрыкина Т. В. К вопросу об оценке эффективности управления организацией. Вестник Белгородского ун-та кооперации, экономики и права. 2009. № 4. Ч. 2. С. 294-298.

8. Смирнов С. В., Поташева Г. А. Оценка эффективности организационных структур систем управления предприятием и их потенциал. Вестник ВГУ. 2007. № 2. С. 75-78.

9. Шульга Е. В., Шульга В. И. Сравнительный анализ различных подходов к измерению и оценке эффективности менеджмента. Новая наука: проблемы и перспективы. 2016. № 10-1. С. 213-220.

10. Щетинина Е. Д., Сапрыкина Т. В. Потребительская лояльность как критерий эффективности менеджмента. Белгородский экономический вестник. 2015. № 1(77). С. 51-55.

11. Agasisti T. Management of Higher Education Institutions and the Evaluation of their Efficiency and Performance. Tertiary Education and Management. 2017. Vol. 23. No. 3. Pp. 187-190. https://doi.org/10.1080/13583883.2017.1336250.

12. De Witte K., Lopez-Torres L. Efficiency in education: A review of literature and a way forward. Journal of the Operational Research Society. 2017. Vol. 68. Is. 4. Pp. 339-363. https://doi.org/10.1057/jors.2015.92.

13. Cornali F. Effectiveness and efficiency of educational measures: evaluation practices, indicators and rhetoric. Sociology Mind. 2012. Vol. 2. No. 3. Pp. 255-260.

14. Степанов О. В. Степанов А. В. О терминологии и процессном подходе. Стандарты и качество. 2007. № 1. С. 84-88.

15. Демина Ю. В. Эффективность менеджмента и пути ее повышения.

Современные научные исследования и инновации. 2011. № 4. URL:

http://web.snauka.ru/issues/2011/08/1710.

16. Лафта Дж. К. Современная концепция эффективности менеджмента организации: дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.05. Москва, 2000. 308 с.

17. Дмитриева Ю. В. Критерии оценки эффективности управленческой деятельности промышленного предприятия. Вестник Саратовского гос. соц.- эконом.ун-та. 2012. № 5(44). С. 111-114.

18. Иванов А. П. Менеджмент. СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2002. 440 с.

19. Карамулдина А. А. Эффективность менеджмента на предприятии. Вестник Калмыцкого ун-та. 2014. № 2(22). С. 68-71.

20. Кылосова В. В. Методы оценки эффективности менеджмента. Современные тенденции развития наук и технологий. 2015. № 9-7. С. 88-90.

21. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: пер с англ. Москва: Дело, 2004. 720 с.

22. Zajarskas R., Ruzevicius J. Evaluation of the effectiveness of the quality management system of the service enterprise. Ekonomikairvadyba. 2010. № 15. Рр. 857-864.

23. Nail N., Badrtdinova D., Gorobetsb V. Evaluation of the Effectiveness of Management Development Institutions of Higher Education on the Basis of the Factor and Criterion Model. International journal of environmental & science education. 2016. Vol. 11. Рр. 12167-12182.

24. Ruzevicius J., AdomaitienR., Sirvidaite J. Motivation and efficiency of quality management systems implementation: a study of Lithuanian organizations. Total quality management & business excellence. 2004. № 15(2). Рр. 173-189. https://doi.org/10.1080/1478336032000149018.

25. Svirina A. Measuring Company Management Efficiency: The Case of Real Sector of Economy. Journal of Business and Economics. 2013. Vol. 4. No. 1. Рр. 1331.

References

1. Vlasyuk, T. M. (2016), The state and trends of the transformation of higher

education in Ukraine. Efektyvna ekonomika, no. 10, available at:

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5187.

2. Hlobalnitendentsiiiproblemyrozvytkuosvity: naslidkydliaUkrainy.

Analitychnazapyska [Global Trends and Problems of Education Development: Implications for Ukraine. Analytical note], available at:

http://www.niss.gov.ua/articles/1537.

3. Sobolieva, T. O. (2015), Scientific and educational factors forming

competitiveness of Ukraine, available at:

http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/29914/1/33_ 256-265.pdf.

4. Kuznetsova, V. A. and Magomedova, O. V. (2008), Sotsialno- psikhologicheskieaspektymenedjmenta [Socio-psychological aspects of management], GTU, Orel, Russia.

5. Motychyna, M. S. and Knyazev, S. V. (2010), Evaluation of management effectiveness. Problemysovremennoyekonomiki, no. 4(36), pp. 36-45.

6. Prymerotchetapootsenkeorhanyzatsyonnoistruktury [Sample

organizational assessment report], available at:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/ep/2010_1/files/EC110_43.pdf.

7. Saprukina, T. V. (2009), On the issue of evaluating the effectiveness of the management of the organization. Herald of the Belgorod University of Cooperation, Economics and Law, no. 4, part 2, pp. 294-298.

8. Smirnov, S. V. and Potacheva, G. A. (2007), Evaluation of the effectiveness of organizational structures of enterprise management systems and their potential. Vestnik VGU, no. 2, pp. 75-78.

9. Chylga, E. V. and Chylga, V. I. (2016), Comparative analysis of various approaches to measuring and evaluating the effectiveness of management. Novaya nauka: problemyiperspektivy, no. 10-1, pp. 213-220.

10. Shchetinina, E. D. and Saprukina, T. V. (2015), Consumer loyalty as a criterion of management effectiveness. Belgorodskiyekonomicheskiyvestnik, no. 1(77), pp. 51-55.

11. Agasisti, T. (2017), Management of Higher Education Institutions and the

Evaluation of their Efficiency and Performance.Tertiary Education and Management, vol. 23, no. 3, pp. 187-190. https://doi.org/10.1080/13583883.

2017.1336250.

12. De Witte, K. and Lopez-Torres, L. (2017), Efficiency in education: A review of literature and a way forward. Journal of the Operational Research Society, vol. 68, is. 4, pp. 339-363. https://doi.org/10.1057/jors.2015.92.

13. Cornali, F. (2012), Effectiveness and efficiency of educational measures: evaluation practices, indicators and rhetoric. Sociology Mind, vol. 2, no. 3, pp. 255-260.

14. Stepanov, O. V. and Stepanov, A. V. (2007), About terminology and process approach. Standartyikachestvo, no. 1, pp. 84-88.

15. Demina, Yu. V. (2011), Management effectiveness and ways to improve.

Sovremennyenauchnyeissledovaniyaiinnovatsiyi, no. 4, available at: http://web.snauka.ru/issues/2011/08/1710.

16. Lafta, J. K. (2000), The modern concept of the effectiveness of the management of the organization, DrS Thesis, Economics and national economy management, Moscow, Russia.

17. Dmitrieva, Yu. V. (2012), Criteria of efficiency assessment of industrial enterprise management. VestnikSaratovskogogos. sots-ekonom. un-ta, no. 5(44), pp. 111-114.

18. Ivanov, A. P. (2002), Menedzhment [Management], Izd-voMikhayilova V. A., SPB, Russia.

19. Karamuldina, A. A. (2014), Efficiency of management at the enterprise. VestnikKalmytskogoun-ta, № 2(22), pp. 68-71.

20. Kylosova, V. V. (2015), Methods for evaluating the effectiveness of managemen. Sovremennyetendentsiyirazvitiyanaukitekhologiy, no. 9-7, pp. 88-90.

21. Meskon, M., Albert, M. and Khedouri, F. (2004), Osnovymenedjmenta[Fundamentals of Management], Delo, Moscow, Russia.

22. Zajarskas, R. and Ruzevicius, J. (2010), Evaluation of the effectiveness of the quality management system of the service enterprise. Ekonomikairvadyba, no. 15, рр. 857-864.

23. Nail,N., Badrtdinova, D. and Gorobetsb, V. (2016), Evaluation of the Effectiveness of Management Development Institutions of Higher Education on the Basis of the Factor and Criterion Model. International journal of environmental & science education, vol. 11, рр. 12167-12182.

24. Ruzevicius, J., Adomaitiene, R. and Sirvidaite, J. (2004), Motivation and efficiency of quality management systems implementation: a study of Lithuanian organizations. Total quality management & business excellence, no. 15(2), рр. 173189. https://doi.org/10.1080/1478336032000149018.

25. Svirina, A. (2013), Measuring Company Management Efficiency: The Case of Real Sector of Economy. Journal of Business and Economics, vol. 4, no. 1, рр. 13-31.

Размещено на Allbest.ru