Зарубіжний досвід управління інвестиційною діяльністю страхових компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут

Зарубіжний досвід управління інвестиційною діяльністю страхових компаній

Аніськін А.В. здобувач вищої освіти ОС «Магістр», спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

Письменний В.В. доктор економічних наук, доцент

Анотація

У статті досліджено зарубіжний досвід інвестиційної діяльності страховиків. Розкрито специфіку державного регулювання інвестиційної діяльності страховиків закордоном, а також окреслено основні тенденції формування інвестиційного портфеля страховика в сучасних вітчизняних реаліях.

Ключові слова: інвестиційна діяльність страхової компанії; інвестиційний портфель, управління інвестиційним портфелем страхової компанії.

Abstract

The article examines the foreign experience of investment activities of insurers. The specifics of state regulation of investment activity of insurers abroad are revealed, as well as the main tendencies of formation of the insurer's investment portfolio in modern domestic realities are outlined.

Key words: investment activity of the insurance company; investment portfolio, investment portfolio management of the insurance company.

Страхові компанії розвинених зарубіжних країн мають значний досвід у проведенні не тільки страхових, а й інвестиційних операцій, у зв'язку з чим досвід інвестиційної діяльності зарубіжних страховиків є актуальним на сьогоднішній день. Інвестування фінансових ресурсів страховика приносить значний прибуток у вигляді доходу від інвестицій, збільшуючи страховий та власний капітал страхової компанії. Як наслідок, страхові організації перетворюються в потужних інституційних інвесторів на фінансовому ринку і в цілому в економічній системі.

Особливості сучасного розвитку страхового ринку в Україні формують необхідність дослідження основних аспектів формування інвестиційних ресурсів зарубіжних страхових компаній, визначення особливостей розміщення активів страховиків у розвинених країнах, а також аналізу основних тенденцій у процесі формування інвестиційного портфеля з метою урахування зарубіжного досвіду в українській практиці.

Окремі аспекти зарубіжного досвіду управління інвестиційною діяльністю страхових компаній висвітлено у працях провідних вчених України та зарубіжжя, таких як: В.Д. Базилевич, І.А. Бланк, Л.А. Бондаренко, О.О. Гаманкова, Ю.В. Городніченко, М.П. Денисенко, Дж. Кейнс, М.С. Клапків, О.В. Кнейслер, Р.М. Костюкевич, П. Массе, Н.В. Мілокевич, Р.В. Пікус та багато інших.

Метою наукової статті є аналіз зарубіжного досвіду інвестиційної діяльності страхових компаній з метою можливої його імплементації у вітчизняну практику страхового ринку.

Зарубіжний досвід функціонування національних страхових ринків свідчить про важливу роль страховиків як інституційних інвесторів, які забезпечують приплив потужних інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки. У ринковорозвинутих країнах правила розміщення страхових резервів розробляються таким чином, щоб забезпечити якісне та ефективне інвестування коштів у національну економічну систему, підтримати достатній рівень платоспроможності страхових компаній та сприяти розвитку страхового бізнесу.

Розвинений страховий ринок дає можливість вкладати значні кошти від продажу страхового продукту, адже на сьогоднішній день на Заході страхується більше 90 % всіх ризиків. Страхові компанії ринковорозвинутих зарубіжних країн мають значний досвід у проведенні не лише страхових, а й інвестиційних операцій, у зв'язку з цим доцільно ґрунтовно вивчати практику інвестиційної діяльності зарубіжних страховиків на предмет її імплементації в Україні [6].

У країнах Заходу страховики є одними з найбільших інституційних інвесторів, які управляють власними активами в довгостроковій перспективі. Довгостроковий характер інвестиційної діяльності страховиків та особливості структури інвестиційного портфеля головним чином обумовлені розвитком послуг зі страхування життя. Так, на інвестиційні холдинги в галузі страхування життя припадає понад 80% довгострокових інвестицій. Цьому сприяють розроблені чіткі правила та норми розміщення тимчасово вільних коштів, встановлені принципи інвестування страхових резервів, а саме: відповідність валюти, диверсифікація і локалізація.

У країнах Європейського союзу, Великобританії та США відповідальність за регулювання страхового ринку поділена між центральною, місцевою та регіональною владою, хоча у кожній країні є свої особливості державного контролю. У США існують незалежні системи регулювання страхового ринку в кожному окремому штаті, а також загальний державний нагляд і контроль, що здійснюються на федеральному рівні. У країнах Європейського союзу регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній здійснюється на двох рівнях: директивами ЄС та національними нормативно-правовими актами [2].

У країнах з ринковою економікою держава встановлює норми розміщення активів, а також мінімально та максимально можливі квоти. Правила розміщення активів страхових компаній у різних країнах залежать від вимог до інвестування коштів у національну економіку та мають бути узгоджені з термінами, протягом яких діють взяті зобов'язання. Можливі напрями інвестування тимчасово вільних коштів страховиків окремо встановлюються зі страхування життя та ризикового страхування.

У країнах Європейського союзу регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній здійснюється на двох рівнях: директивами ЄС та державним регулюванням всередині країни з метою захисту національних страхових компаній. Регулювання здійснюється за такими напрямами: дотримання принципу рівності, регулювання структури та складових інвестиційного портфеля, регламентування процесу інформування органів нагляду про зміни його структури.

Законодавство більшості економічно розвинених країн не висуває обмежень до розміру активів, що приймаються на покриття страхових резервів зі страхування, але існують певні нормативи інвестиційних вкладень (табл. 1). інвестиційний страховик портфель

Основними принципами розміщення страхових резервів в світі є надійність та прибутковість. Надійність означає, що вкладення здійснюються у стабільні підприємства. Натомість прибутковість забезпечує поточні грошові потоки.

Таблиця 1. Нормативи інвестиційних вкладень страхових компаній в світі, % [7]

У Німеччині законодавчо регулюється розміщення резервів, що створені в страхуванні життя. До 10 % резерву можна вкладати в цінні папери, які допущені для розміщення капіталів. Іпотечні позики не повинні перевищувати 3/5 від цінності земельної ділянки. Німецьке законодавство уникає обмежень для страхових організацій відносно їх комерційної діяльності, детальні обмеження введені тільки на резерви за страховими преміям [6].

У США розповсюджена практика надання страховиками інвестиційних кредитів строком на 15-20 років промисловим корпораціям. При цьому страхові компанії та комерційні банки надають кредити спільно: банки фінансують проект протягом перших п'яти років, а страховики - у наступні 10-15 років. При видачі особливо великих кредитів з метою зниження ризиків страхові компанії створюють консорціуми між собою чи спільно з комерційними банками. У США страховики беруть участь в урядовій програмі інвестицій до Західної Європи. Відмінності в цілях і завданнях програм різних країн обмежують інструменти інвестицій, а також коло інвесторів. У будь -якому випадку таке інвестування дає змогу американським страховикам ефективно здійснювати географічну диверсифікацію інвестиційного портфеля. В цілому інвестиційний портфель американських страхових компаній включає високоліквідні короткострокові інвестиції (банківські депозити, депозитні сертифікати, казначейські та комерційні векселі) та середньо і довгострокові вкладення в цінні папери з фіксованим доходом, нерухомість та іпотечний кредит [1].

Страховики США є одними з найбільших покупців державних, місцевих, суверенних та корпоративних облігацій. Інвестиційні портфелі американських страховиків також включають короткострокові комерційні папери, забезпечені активами цінні папери, а також інші фінансові інструменти. Окремі страховики США є значними учасниками на інших інституційних ринках таких як ринки деривативів та кредитний ринок [7].

У європейських країнах найбільшу частку інвестиційного портфеля страховиків складають боргові цінні папери та інші активи з фіксованим доходом, а також акції та інші цінні папери зі змінною прибутковістю. У інвестиційному портфелі європейських страховиків частка боргових цінних паперів та акцій може змінюватися під впливом ринкових умов. У періоди фінансової кризи частка боргових цінних паперів в інвестиційному портфелі зростає, на противагу цьому, в періоди економічного піднесення зростає частка акцій та інших цінних паперів зі змінною прибутковістю. Згаданий процес можна пояснити тим, що боргові цінні папери мають фіксований рівень прибутковості та є менш ризиковими, тому для страховиків в період фінансової кризи є більш надійним та стабільним джерелом отримання інвестиційного доходу.

Особливість кредитування економіки страховиками є його довгостроковість, адже більшу частку ринку страхування США займають компанії зі страхування життя. Особливим напрямом вкладень страхових компаній виступає їхня участь у формуванні капіталу установ банкострахування. Інвестиції у такі проекти дають змогу збільшити капіталізацію та фінансову стійкість суб'єктів ринку фінансових послуг.

У структурі інвестиційного портфеля українських страховиків переважають такі напрями вкладання коштів як: акції, банківські вклади, грошові кошти на розрахункових рахунках, нерухомість та боргові цінні папери, на відміну від європейських страховиків. Дана відмінність пояснюється тим, що відсоткові ставки за депозитами у банківських установах в Україні є значно вищими, ніж в середньому європейському банківському сектору, а фондовий ринок в Україні є недостатньо розвиненим [4].

Вищевикладене дає змогу виділити три взаємопов'язані характеристики щодо розвитку інвестиційної діяльності страховиків розвинених країн:

концентрація та централізація капіталу, дозволяє страховикам збільшити капітал, підвищити конкурентоспроможність та отримати визнання у світовому співтоваристві;

різноманітність сфери діяльності. Страхові компанії прагнуть не лише займатися основною страховою діяльністю, але і здійснювати активну інвестиційну політику (кредитні операції з нерухомістю, з цінними паперами, наданням послуг у обробці економічної інформації);

інтернаціоналізація страхових компаній з встановлення тісних і стійких коопераційних зв'язків задля здійснення страхових та інших фінансових операцій, які вимагають значних капіталовкладень. Окремі страхові фірми беруть участь у туристичному та готельному бізнесі [6].

Досвід інвестиційної діяльності страхових компаній європейських країн та страховиків США свідчить, що у даних країнах вироблено правила діяльності та норми для страхових організацій у сфері розміщення тимчасово вільних коштів. Специфіка державного регулювання інвестиційної діяльності європейських та американських страхових компаній впливає на процес формування ефективного інвестиційного портфеля в країнах Європейського союзу, Великобританії та США.

У розвинених країнах інвестиційна діяльність страховиків розглядається як ключове джерело інвестицій, необхідних для відновлення та зростання національної економіки держави. Основними принципами розміщення страхових резервів в світі є надійність та прибутковість. В Україні інвестиційна діяльність для страхових організацій не є основною, це пояснюється певними особливостями розвитку вітчизняного фінансового ринку.

Дослідивши особливості здійснення інвестиційної діяльності страхових компаній у розвинутих країнах світу, варто наголосити на їх доцільності та необхідності для розвитку страхового бізнесу в Україні як на мікро-, так і макрорівні. З одного боку, інвестиції виступають основою для забезпечення економічного зростання та фінансування галузей економіки країни, а з іншого - джерелом отримання додаткового прибутку та механізмом забезпечення фінансової стійкості.

Закордонні страхові компанії, виступаючи одними з найбільших інституційних інвесторів у світі, здійснюють розміщення власних та залучених коштів в основному в цінні папери, а особливо в фінансові інструменти з фіксованою доходністю. Страховики для підвищення ефективності їх діяльності на ринку почали активно співпрацювати з компаніями по управлінню активами. До пріоритетних напрямків дослідження даної проблематики є розгляд діяльності вітчизняних страховиків на інвестиційному ринку, розробка рекомендацій щодо покращення інвестиційної активності страхових організації з урахуванням досвіду розвинутих країн світу.

Розглянувши досвід державного регулювання й управління інвестиційною діяльністю страховиків розвинутих країн можна дещо використати і в Україні.

Насамперед, в рамках реформування страхового ринку та збільшення інвестиційного потенціалу страхових компаній потрібно:

- реалізувати на державному рівні заходи щодо формування нових інвестиційних інструментів для розміщення страхових резервів;

забезпечити розміщення державних цінних паперів на внутрішньому ринку з високим рівнем дохідності;

запровадити стимулювання податкової політики для розвитку особистого страхування та довгострокового страхування життя;

забезпечити активну участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення;

стимулювати розвиток страхування життя шляхом віднесення внесків з цього виду страхування на валові витрати юридичних осіб та удосконалити оподаткування доходів фізичних осіб;

розробити механізм співпраці страхових компаній та компаній з управління активами.

Щодо реалізації останнього пункту необхідно відмітити, що така співпраця дозволить страховикам збільшити інвестиційний дохід за рахунок професійного управління активами та знизить витрати при управлінні інвестиційним портфелем. Враховуючи факт, що сформовані страхові резерви не є власністю страховика, важливого значення набуває державне регулювання операцій щодо розміщення страхових резервів. У більшості країн світу існують вимоги регулятора до основних напрямків інвестування страхових резервів, які б варто було би запровадити і в Україні.

Для підвищення ефективності інвестиційної діяльності страхових компаній доцільно встановити норматив вкладень в цінні папери, які не котируються на фондовій біржі, на рівні не більше 30%. Це дозволить забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу, підконтрольність інвестицій з боку інвесторів-страховиків, ріст диверсифікації інвестиційного портфеля, натомість збільшення обсягів страхових премій та резервів сприятиме тому, що інвестиційна діяльність страховиків буде мати реальний, а не спекулятивний характер.

У найближчій перспективі страхові компанії повинні зайнятись пошуком дохідних і надійних інвестиційних активів. Вони мають бути зацікавлені в таких цінних паперах, які б забезпечили мінімальну ставку дохідності в умовах прогнозованих темпів інфляції. В Україні ще тривалий час не буде існувати ліквідного та достатньо дохідного фінансового ринку. В цих умовах страховим компаніям доведеться вкладати свої кошти в короткострокові та ризикові фінансові інструменти. Тому держава повинна запровадити нові державні цінні папери, орієнтуватись переважно на вітчизняних інвесторів, розміщувати державні позики на внутрішньому ринку, забезпечуючи необхідний рівень дохідності, який би перевищував інфляційні очікування. Це дало б змогу активізувати інвестиційну діяльність фінансових посередників, особливо страхових компаній, а також не допустити відтоку коштів за межі країни.

Список використаних джерел

1. Бондаренко Л. А. Перспективи розвитку інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні / Л. А. Бондаренко.

2. Городніченко Ю. В. Тенденції та перспективи розвитку страхового ринку України / Ю. В. Городніченко // Гроші, фінанси і кредит. - 2017. - № 10. - С. 569-573.

3. Денисенко М. П. Інвестиційна діяльність страхової компанії: проблеми та напрями активізації / М. П. Денисенко, А. В. Токачева // Ефективна економіка. - 2018. - № 10.

4. Залєтов О. Державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні / О. Залєтов // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2016. - № 3. - С. 25-32.

5. Крамаренко К. Управління інвестиційною діяльністю підприємств в умовах сталого розвитку економіки / К. Крамаренко // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. - 2019. - № 4(21). - С. 246-250.

6. Мілошевич Н. В. Інвестиційна діяльність страхових компаній в Україні / Н. В. Мілошевич / Економіка і суспільство. - 2018. - № 16. - С. 758-763.

7. Пікус Р. В. Міжнародний досвід управління активами страхової компанії / Р. В. Пікус // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2017. - № 120. - С. 7-12.

Размещено на Allbest.ru