Система підбору персоналу до дипломатичної служби: недоліки та переваги

Размещено на http://www.allbest.ru

Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків Апарату Верховної Ради України

Система підбору персоналу до дипломатичної служби: недоліки та переваги

Палагусинець Ростислав Васильович,

кандидат економічних наук, заступник керівника відділу

Анотація

Метою статті є здійснення аналізу системи підбору кадрів до дипломатичної служби та виявлення її основних недоліків і переваг.

Наукова новизна полягає у комплексному вивченні основних та спеціальних вимог до співробітників дипломатичної служби на основі їх співвідношення зі значенням і вагою дипломатичної служби.

Висновки. Дипломатична служба як явище є особливою формою професійної діяльності, націленою на захист інтересів, забезпечення безпеки суспільства та держави на міжнародній арені; дотримання та захист законних прав і свобод громадян за кордоном. Сучасна дипломатична служба носить неофіційний характер, а її розвиток обумовлюється впливом внутрішніх (національний рівень) та зовнішніх факторів (міжнародний рівень). Вимоги до працівників дипломатичної надзвичайно високі, оскільки їх професійний рівень та особистісні якості прямо пропорційно впливають на ефективність чи продуктивність роботи. Під час дослідження було виокремлено спеціальні вимоги до працівників дипломатичної служби: наявність вищої освіти; володіння професійними навиками відповідно до вимогам Міністерства закордонних справ; знання іноземних мов для безперешкодного виконання своїх обов'язків; відмінний стан здоров'я; відсутність будь-яких інших обставин, що можуть перешкоджати роботі дипломата. Аналіз системи підбору персоналу до дипломатичної служби дозволив виявити наступні недоліки: процес відбору кадрів до дипломатичної служби доволі довгий та налічує багато етапів, а відповідно заповнення відкритих вакансій значно розтягується в часі; існуюча конкурсна система відбору не враховує особистісні якості кандидатів та деякі інші навики та вміння (вміння кермувати автомобілем, навики лідерства, готовність брати на себе відповідальність); інструменти, які використовуються для підбору персоналу, доволі застарілі. Отже, процес відбору потребує перегляду та вдосконалення, а відтак, найбільш перспективними вбачаються дослідження ефективності діяльності дипломатичної служби з урахуванням фактору підготовки та відбору персоналу.

Ключові слова: міжнародні відносини, дипломатія, дипломатична служба, дипломати, конкурсний відбір, вимоги.

Palahusynets Rostyslav V.,

Ph. D. in Economics, Deputy Head of Department, Office of the Support of Interparliamentary relations of the Verkhovna Rada of Ukraine

PERSONNEL SELECTION SYSTEM FOR THE DIPLOMATIC SERVICE: PROBLEMS AND BENEFITS

Abstract

The purpose of the article is to analyze the system of recruitment for the diplomatic service and identify its main shortcomings and advantages.

Scientific novelty is in a comprehensive research of the basic and special requirements for the diplomatic personnel on the basis of their compareness with the value and importance of the diplomatic service.

Conclusions. Diplomatic service is a special form of professional activity aimed at protecting the interests, ensuring the security of society and the state in the international arena; obtaining and protecting the legal rights and freedoms of citizens abroad. The modern diplomatic service is informal, and its development is determined by the influence of internal (national level) and external factors (international level). Requirements for diplomatic staff are extremely high, as their professional level and personal qualities have a directly proportional effect on efficiency or productivity. Special requirements for employees of the diplomatic service: the presence of higher education; possession of professional skills in accordance with the requirements of the Ministry of Foreign Affairs; knowledge of foreign languages for the smooth performance of their duties; excellent health; the absence of any other circumstances that may interfere with the work of the diplomat were identified during the study. Analysis of the recruitment system for the diplomatic service revealed the following shortcomings: the process of selection for the diplomatic service is quite long and has many stages, and, accordingly, filling vacancies is significantly stretched over time; the existing competitive selection system does not take into account the personal qualities of candidates and some other skills and abilities (ability to drive a car, leadership skills, willingness to take responsibility); the tools used for recruitment are quite outdated. Thus, the selection process needs to be reviewed and improved, and therefore, the most promising are studies of the effectiveness of the diplomatic service, taking into account the factor of training and selection of personnel.

Key words: international relations, diplomacy, diplomatic service, diplomats, competitive selection, requirements.

Постановка проблеми

Сучасний розвиток двосторонніх і глобальних міждержавних відносин значно підвищив роль дипломатії, яка у ХХІ ст. стала надзвичайно значущою та впливовою. Дипломатія, за своєю суттю, є одним із головних і найбільш ефективних інструментів здійснення політики та належить до її сфери. Реалізація зовнішньої політики держави здійснюється за допомогою різноманітних інструментів, одним із яких є дипломатична служба. Ефективна діяльність дипломатичної служби для будь-якої країни є вагомою передумовою формування іміджу на світовій арені, а також інструментом встановлення міцних зв'язків із потенційними партнерами. Ефективність роботи дипломатичної служби напряму залежить від персоналу, а тому надзвичайно важливо всебічно аналізувати систему підбору персоналу та визначити основні недоліки та переваги, що матиме вагомий вплив на зміцнення позицій України на міжнародній арені.

Аналіз останніх публікацій і публікацій. Серед науковців, аналітиків та політологів достатньо багато уваги приділено проблематиці функціонування дипломатичної служби, зокрема проблемам фінансування дипломатичного корпусу, вивченню системи дипломатичної служби, її нормативно-правового забезпечення тощо. О. Опанасюк справедливо зазначила, що: «значення дипломатії та роботи дипломатичного агента на початку нового тисячоліття, поза сумнівом, зросло. Це обумовлено, перш за все, тим, що силові вирішення міжнародних проблем, не дивлячись на їх використання, стають все більш небезпечними. Крім того, перебудова міжнародних відносин, пов'язана з процесами глобалізації, виходом на світову арену недержавних учасників, ставить перед дипломатією завдання активного залучення до створення нової системи міжнародних відносин та адаптування функцій дипломатичного агента вимогам сучасності» [1]. О. М. Ша- ров у своїй статті основну увагу зосередив на економічній дипломатії та шляхах удосконалення організації роботи в цій галузі [2]. Найбільш цінним, з нашої точки зору, є рекомендації автора стосовно реформування ін- ституційної структури. Науковець пропонує ввести в дипломатичній службі окрему посаду Департаменту економічної дипломатії, скоротити кількість та штатну чисельність економічних відділів закордонних дипломатичних установ [2]. Н. І. Пахомова у своїй праці розглянула головні проблеми кадрового забезпечення дипломатичної служби України та дослідила деякі шляхи удосконалення механізмів підбору дипломатичних кадрів України. Науковець зробила аналіз сучасного складу працівників дипломатичної служби за кількісними та якісними показниками, стану та потреби у відповідних фахівцях, який свідчить про незбалансованість кадрового складу Міністерства закордонних справ за фаховою та мовною підготовкою, рівнями посад та необхідними напрямами діяльності» [3]. С. Сидоренко зауважив, що «конкурси потрібні. Це - прозорий механізм, який дозволяє вливати «свіжу кров». Але їхні вимоги і процедура не адаптовані до дипломатичної служби» [4]. В даному аспекті В. Голуб апелює і стверджує, що «є великі сумніви щодо чесного і прозорого конкурсного відбору у відомстві, адже керівники структурних підрозділів можуть просто переводити осіб із ЦПД в штат, організовуючи формальний, фіктивний конкурс» [5]. Незважаючи на значку кількість праць, присвячених роботі дипломатичної служби все ще залишаються проблеми, що потребують додаткового висвітлення та аналізу, зокрема - це систематизація та аналіз переваг та недоліків діючої системи підбору персоналу до дипломатичної служби.

Метою статті є аналіз системи відбору персоналу до дипломатичної служби та визначення основних недоліків і переваг даної системи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дипломатія, як і будь-яка категорія, має свої певні ознаки, основні з них такі:

вона належить до сфери міжнародних відносин, а також сфери зовнішньої політики держави;

переговори застосовуються як основний інструмент врегулювання конфліктів між країнами;

- обов'язковою ознакою розвинутої дипломатії є формування та ефективне функціонування дипломатичної служби, інституту державних службовців-дипломатів, які виконують покладені обов'язки згідно із статутом.

Отже, наявність дипломатичної служби є однією із визначальних ознак дипломатії. В Законі України «Про дипломатичну службу» визначено, що: «дипломатична служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов'язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном» [6]. На думку О. В. Селецького, сутність дипломатичної служби, як і державної служби в цілому, обумовлюється її соціальним призначенням, оскільки серед головних цілей та завдань, що стоять перед нею, є служіння суспільним інтересам. Під час реалізації суспільних та державних завдань дипломатична служба здійснює функції забезпечення, виконання і втілення в життя державної влади, що повинна слугувати суспільству [7].

А. О. Гончарова справедливо відзначає: «багаторічний історичний досвід свідчить, що держава міцна не лише своєю економічною потужністю, науково-технічним і військовим потенціалом, але і своєю дипломатією, зрозумілою та гнучкою дипломатичною службою, професійним і моральним потенціалом кадрів дипломатичного корпусу. Науковець також наголошує, що саме дипломатична служба багато в чому зумовлює успішність вирішення зовнішньополітичних завдань, що стоять перед державою. Особливо це актуально, якщо її розвиток є інтенсивним і співпадає зі становленням України як демократичної держави. Це, з одного боку, є ознакою ефективності, професіоналізму, компетентності дипломатичних інститутів та їх співробітників, що об'єктивно зростає у вазі в переломні моменти історії держави, коли змінюються його правова база та соціально-політична сутність. З іншого боку, зміни в управлінні, організації, формах і методах діяльності дипломатичних структур обумовлені відомою модифікацією системи міжнародних відносин, глобалізацією та інтернаціоналізацією міжнародних проблем, посиленим впливом на дипломатичний процес нових інформаційних технологій, підвищенням багатосторонньої дипломатичної діяльності відповідних інститутів» [8].

Відповідно до Закону України «Про дипломатичну службу» (розділ ІІІ, ст. 12) «вступ на дипломатичну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду дипломатичної служби за результатами конкурсу, крім визначених цим Законом випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України. Конкурс на зайняття посади дипломатичної служби проводиться конкурсною комісією Міністерства закордонних справ України у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом» [6]. Також в Законі визначено, що вимогами до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог. Особа, яка претендує на вступ на дипломатичну службу, повинна відповідати загальним вимогам, встановленим Законом України «Про державну службу» (Табл. 1) [9].

Таблиця 1 Загальні вимоги до осіб, які претендують на вступ до дипломатичної служби

* Джерело: складено автором за [9]

Окрім загальних вимог до кандидатів, є ще декілька спеціальних вимог, які визначають більш чіткі та професійні вимоги до майбутніх працівників дипломатичних працівників (Рис. 1).

*Джерело: побудовано автором за [6]

У більш загальному значенні, працівник дипломатичної служби виконує обов'язки в рамках чинного закону і зовнішньополітичної доктрини держави, отриманих рекомендацій. Кожен його крок повинен відповідати нормам міжнародного права та українського законодавства.

До якостей дипломата також варто віднести такі [10-15]:

дипломат повинен розуміти цілі, завдання та особливості зовнішньополітичного курсу держави, мати високий рівень обізнаності та переконаності у політичних та громадських питаннях, а також відстоювати національні інтереси своїй держави;

працівник дипломатичної служби повинен бути здатним стратегічно мислити та передбачати різні сценарії розвитку подій, наслідки дій та вчинків. Важливим є також здатність аналізувати ситуацію та прогнозувати можливі варіанти розвитку подій. Окрім цього дипломат повинен вміти критично оцінювати інформацію, робити правильні висновки;

дипломат повинен вміти структурова- но, грамотно та переконливо висловлювати свої думки та твердження, в письмовій та в усній формі;

ера інформаційних технологій вимагає від дипломатів не лише їх знати, але й застосовувати у повсякденній роботі;

важливість роботи дипломата передбачає наявність таких якостей як організованість та високий рівень відповідальності;

оскільки дипломати постійно спілкуються із представниками інших держав та приймають активну участь у міжнародних заходах, вони повинні бути високоосвіченими та обізнаними в різних сферах: культурній, економічній, політичній;

цілком зрозуміло, що однієї з обов'язкових вимог є наявність досвіду протокольної роботи та знання особливостей протокольної практики країни в якій перебуває дипломат.

Державний службовець повинен уникати конфліктних ситуацій, здатних завдати шкоди його репутації, утримуватися від публічних висловлювань щодо діяльності державних органів, їх керівників.

Отже, цілком зрозуміло, що працівник дипломатичної служби повинен володіти безліччю якостей, які визначають не лише його професійний рівень, особистісні якості, але й ефективність його майбутньої діяльності. Під питанням залишається ефективність системи відбору кадрів до дипломатичної служби, яка б мала власне забезпечити прозорий та справедливий процес розгляду та відбору кандидатів на вакантні посади, а також забезпечити дипломатичну службу необхідними кадрами.

Департамент персоналу Міністерства закордонних справ України здійснює роботу, спрямовану на добір фахівців для забезпечення потреб як центрального апарату, так і закордонних дипломатичних установ. Для забезпечення конкурсу наказом Міністерства закордонних справ утворюється спеціальна конкурсна комісія. Конкурс проводиться у наступній послідовності: публікується оголошення про проведення конкурсу в засобах масової інформації, приймаються документи від бажаючих взяти участь у конкурсі та відбувається їх попередній розгляд на відповідність кваліфікаційним вимогам, після чого проводиться іспит та відбір кандидатів. Подані кандидатами документи розглядаються на відповідність кваліфікаційним вимогам щодо прийняття на дипломатичну службу [3, с. 67].

Департамент персоналу Міністерства закордонних справ встановлює дату проведення іспиту та повідомляє кандидатів про час та місце його проведення. Іспит складається за екзаменаційними білетами, шляхом комп'ютерного тестування, виключно державною мовою. Кандидати мають показати знання Конституції України, Законів України «Про державну службу», «Про дипломатичну службу», інших законів, міжнародних договорів тощо. Кандидати, що не склали іспит, вибувають з конкурсу. Рівень знання іноземних мов визначається Вищими курсами іноземних мов Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України за направленням Департаменту персоналу [3, с. 67].

Отже, процес відбору кадрів до дипломатичної служби доволі довгий та налічує багато етапів. У 2016 р., в рамках реформування державної служби, було змінено прядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби. Дана реформа включала декілька вагомих змін, зокрема [16]:

до складу конкурсної комісії можуть залучатися представники громадських об'єднань, державні службовці, в тому числі з інших державних органів, науковці, експерти;

передбачено здійснення відео- та аудіо- фіксації засідань комісії при заповненні посад високої категорії;

встановлений принципово новий механізм оскарження рішення конкурсної комісії (до суду або до профільного центрального органу виконавчої влади).

Однак, варто наголосити, що новий порядок конкурсного відбору не поширюється на працівників дипломатичної служби. Вітчизняні політологи зазначають: «По суті, зроблено все, щоби у міністерства, в разі появи вакансії, була можливість відібрати на неї «свою» людину. Тому доки діятиме старе положення про конкурс та існуватиме нинішня практика найму співробітників за ЦПД, про об'єктивність і неупередженість конкурсного відбору в зовнішньополітичному відомстві України просто не йдеться. Шанси отримати роботу в МЗС для осіб поза межами відомства, які не мають необхідних зв'язків в апараті, практично зведені до нуля» [5]. Не можемо не погодитись із таким твердженням, оскільки ще й досі процес відбору дипломатичних працівників відбувається за стандартами 2002 р., а отже, абсолютно не відповідає сучасним тенденціям та не є ефективним. Де-юре - усі законодавчі вимоги щодо конкурсного відбору дотримуються, де-факто - це лише формальне дотримання законодавства, а не ефективний механізм. Отже, вважаємо це одним із найбільш вагомих недоліків підбору персоналу до дипломатичної служби, який потребує нормативно-правового врегулювання.

Ще одним із недоліків існуючої системи є невідповідність існуючого конкурсу до специфіки дипломатичної служби. Для прикладу, для низки посад обов'язковою вимогою є вміння та досвід керування автомобілем, однак процедура конкурсів на державну службу не дозволяє ставити цю вимогу, тому що для цього немає підстав. Також при відборі кадрів процес оцінки психологічних якостей не враховує, наприклад, навики лідерства, готовність брати на себе відповідальність тощо, осіб, які приймаються на службу. Саме тому доцільно розглянути можливість впровадження психологічного тестування (або співбесіду за участі психолога) для з'ясування особистих якостей кандидатів. Варто звернути увагу на тривалість процесу відбору працівників, який значно затягується в часі. В даному аспекті Департаменту персоналу Міністерства закордонних справ доцільно сформувати та використовувати кадровий резерв. Така ситуація вимагає створення якісного кадрового резерву дипломатичної служби, що, своєю чергою, потребує підвищення ефективності діяльності Департаменту персоналу Міністерства закордонних справ України в цьому напрямі. Наприклад, проводити зустрічі та відповідну роботу зі студентами вищих навчальних закладів потрібного професійного спрямування для дослідження якостей випускників та відбору здібних осіб із подальшою пропозицією, згідно потреб Міністерства закордонних справ України, працевлаштування на дипломатичну службу [3, с.67].

Для виявлення найбільш придатних кандидатів на вакантні посади можна використовувати професіограми, які мають бути розроблені за участі Департаменту персоналу Міністерства закордонних справ. Профе- сіограма - це системний опис професійних та психологічних якостей, якими повинен володіти кандидат на ту чи іншу посаду, коло його обов'язків та функцій. При підборі кадрів дипломатичної служби необхідно оцінювати особисті якості кандидатів, враховуючи такі сфери: освіта, досвід, інтелект, вміння швидко осмислити суть проблеми, навички публічного виступу, здоров'я, психотип, комунікабельність, зовнішній вигляд, культура поведінки, власні інтереси та обставини, мається на увазі, наприклад, вплив роботи на особисте життя [3, с. 67]. Оскільки дипломат - це публічна особа, до однієї з вимог варто віднести також можливість добре позиціонувати себе на публіці, а також презентувати себе іноземним колегам.

Виділити та проаналізувати недоліки існуючої системи підбору доволі не складно, оскільки дана система не зазнала значних змін протягом останніх десятиліть. Стосовно позитивних сторін варто виділити:

система підбору, незважаючи на застарілість її інструментів, регламентована, існує відповідне нормативне забезпечення;

існуюча система включає тестування, що є базовою частиною систем підбору розвинених країн світу. Звичайно, тестування, а точніше його змістовне наповнення, потребують уточнення та розширення, однак факт того, що дане тестування проводиться варто віднести до позитивних сторін;

наявність в Україні професійних та авторитетних навчальних закладів, які гарантують підготовку та перепідготовку професіоналів у сфері зовнішньої політики та дипломатії. Зокрема, при Міністерстві закордонних справ функціонує Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка [17]. Саме в цій академії відбувається підвищення професійних якостей працівників дипломатичної служби за наступними напрямками: дипломатичний протокол та етикет, міжнародне листування англійською мовою, організація візитів офіційних делегацій та міжвідомчі договори, міжнародні переговори та інші. Ще одним авторитетним навчальним закладом є Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка [18]. Серед напрямків підготовки найбільш популярними є: міжнародні відносини, міжнародне право, міжнародний бізнес, дипломатія і міжнародне співробітництво, зовнішня політика та національна безпека. Випускниками інституту є п'ятий Президент України П. Порошенко, Міністри закордонний справ (В. Кравець, В. Мартиненко, Г. Удовенко, Б. Тарасюк), міністр юстиції С. Головатий, заступники міністрів, посли в зарубіжних країнах, представники України в ООН та інших міжнародних організаціях [18].

Висновки та перспективи подальших досліджень

У підсумку зазначимо, що дипломатична служба як явище є особливою формою професійної діяльності, націленою на захист інтересів, забезпечення безпеки суспільства та держави на міжнародній арені; дотримання та захист законних прав і свобод громадян за кордоном. Сучасна дипломатична служба носить неофіційний характер, а її розвиток обумовлюється впливом внутрішніх (національний рівень) та зовнішніх факторів (міжнародний рівень). Вимоги до працівників дипломатичної надзвичайно високі, оскільки їх професійний рівень та особистіс- ні якості прямо пропорційно впливають на ефективність чи продуктивність роботи. Під час дослідження було виокремлено спеціальні вимоги до працівників дипломатичної служби: наявність вищої освіти; володіння професійними навиками відповідно до вимог Міністерства закордонних справ; знання іноземних мов для безперешкодного виконання своїх обов'язків; відмінний стан здоров'я; відсутність будь-яких інших обставин, що можуть перешкоджати роботі дипломата. Аналіз системи підбору персоналу до дипломатичної служби дозволив виявити наступні недоліки: процес відбору кадрів до дипломатичної служби доволі довгий та налічує багато етапів, а відповідно заповнення відкритих вакансій значно розтягується в часі; існуюча конкурсна система відбору не враховує осо- бистісні якості кандидатів та деякі інші навики та вміння (вміння кермувати автомобілем, навики лідерства, готовність брати на себе відповідальність); інструменти, які використовуються для підбору персоналу доволі застарілі. Вважаємо, що найбільш перспективними та затребуваними дослідженнями будуть саме розвідки ефективності діяльності дипломатичної служби з урахуванням фактору підготовки та відбору персоналу. При цьому надзвичайно важливо виявити взаємозалежність між отриманими дипломатами професійними результатами та їх підготовкою й наявними особистісними якостями.

Список використаних джерел

ОпанасюкО. Новітні тенденції в роботі дипломатичного агента ХХІ ст. URL: http:// journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/ view/2989 (Дата звернення: 30.06.2020).

Шаров О. М. Щодо шляхів вдосконалення організації роботи в галузі економічної дипломатії: Аналітично записка / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. URL: http://old2. niss.gov.ua/articles/976/ (Дата звернення:

ПахомоваН. І. Удосконалення механізмів підбору кадрів дипломатичної служби України. Економіка та держава. 2011. № 10. С. 66-67.

Сидоренко С. Держсекретар МЗС: Третина наших дипломатів - це баласт, і тут потрібні системні зміни. Європейська правда. 2018. URL: https://www.eurointegration.com. ua/interview/2018/08/23/7085949/ (Дата звернення: 30.06.2020).

Голуб В. «Молода кров» в штаті МЗС: реальність, що суперечить логіці. Європейська правда. 2016. URL: https:// www.eurointegration.com.ua/articles/2016/ 06/30/7051400/ (Дата звернення: 30.06.2020).

Про дипломатичну службу: Закон України від 20.09.2001 № 2728-III. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2728-14 (Дата звернення: 30.06.2020).

Селецький О. В. Дипломатична служба як особливий різновид суспільно-корисної праці. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія юридичні науки. 2013. Вип. 6. Том 2. С. 50-53.

ГончароваА. О. Дипломатична служба як складова частина державної служби Укра

їни. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-

book/apdu/2011-1/doc/5/04.pdf (Дата звернення: 30.06.2020).

Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 №889-VIII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text (Дата звернення: 30.06.2020).

Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 281. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/281-2016-%D0%BF#Text (Дата звернення: 30.06.2020).

Про затвердження Порядку проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу : Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1754. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1754-2002- %D0%BF#Text (Дата звернення: 30.06.2020).

Про затвердження Порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби: Наказ МЗС України від 18.10.2018 №427. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1274-18#n7 (Дата звернення: 30.06.2020).

MosesJ., KnutsenT. Globalisation and the reorganization of Foreign Affairs Ministries. Discussion paper in diplomacy. URL: http:// www.clingendael.info/publications/2002/ 20020500_cli_paper_dip_issue80.pdf (Дата звернення: 30.06.2020).

NeumannB. At Home with the Diplomats: Inside a European Foreign Ministry. URL: https://books.google.com.ua/books?id=85 modEERK7kC&pg=PT59&lpg=PT59&dq=Norwe gian+diplomatic+service+structure&source=bl& ots=WOGTwBP5Hc&0CDEQ6AEwATgK#v=onepa ge&q=Norwegian%20diplomatic%20service%20 structure&f=false (Дата звернення: 30.06.2020).

ФедотовА. Кадровое обеспечение дипломатической службы. Право и управление. ХХІ век. 2013. № 1 (26). С. 54-65.

Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №246. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/246-2016-%D0%BF#Text (Дата звернення: 30.06.2020).

Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС. Офіційний веб-сайт. URL: http://da.mfa.gov.ua/cvt (Дата звернення: 30.06.2020).

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційний веб-сайт. URL: http://www.iir.edu.ua (Дата звернення:

.

References

Opanasiuk, O. Novitni tendentsii v roboti dyplomatychnoho ahenta XXI st. URL: http:// journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/ view/2989 (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Sharov, O. M. Shchodo shliakhiv vdoskonalennia orhanizatsii roboty v haluzi ekonomichnoi dyplomatii: Analitychna zapyska Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen pry Prezydentovi Ukrainy. URL: http://old2.niss.gov.ua/articles/976/ (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Pakhomova, N. I. (2011). Udoskonalennia mekhanizmiv pidboru kadriv dyplomatychnoi sluzhby Ukrainy. Ekonomika ta derzhava, 10, 6667 [in Ukrainian].

Sydorenko,S. (2018). Derzhsekretar MZS: Tretyna nashykh dyplomativ - tse balast, i tut potribni systemni zminy. Yevropeiska pravda. URL: https://www.eurointegration.com. ua/interview/2018/08/23/7085949/ (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Holub,V. (2016). «Moloda krov» v shtati

MZS: realnist, shcho superechyt lohitsi. Yevropeiska pravda. URL: https://www.eurointegration.

com.ua/articles/2016/06/30/7051400/ (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Verkhovna Rada Ukrainy. (2001).

Pro dyplomatychnu sluzhbu: Zakon Ukrainy №2728-III. URL: http://zakon0.rada.gov.

ua/laws/show/2728-14 (Last accessed:

[in Ukrainian].

Seletskyi,O.V. (2013). Dyplomatychna sluzhba yak osoblyvyi riznovyd suspilno- korysnoi pratsi. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia yurydychni nauky, Vol. 6, Tom 2, 50-53 [in Ukrainian].

Honcharova,A. O. (2011). Dyplomatychna

sluzhba yak skladova chastyna derzhavnoi sluzhby Ukrainy. URL: http://www.kbuapa.

kharkov.ua/e-book/apdu/2011-1/doc/5/04.pdf (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].Verkhovna Rada Ukrainy. (2015). Pro

derzhavnu sluzhbu : Zakon Ukrainy № 889-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889- 19#Text (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Kabinet Ministriv Ukrainy. (2016). Pro

zatverdzhennia Polozhennia pro Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy:Postanova

№281. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/281-2016-%D0%BF#Text (Last accessed: [in Ukrainian].

Kabinet Ministriv Ukrainy. (2002). Pro zatverdzhennya Poryadku provedennya konkursu dlya pryynyattya na dyplomatychnu sluzhbu : Postanova №1754. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1754-2002-%D0%BF#Text (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

MZS Ukrainy. (2018). Pro zatverdzhennya Poryadku rotatsiyi posadovykh osib dyplomatychnoyi sluzhby v orhanakh dyplomatychnoyi sluzhby : Nakaz № 427. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1274- 18#n7 (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Moses,J. (2002). Globalisation and the reorganization of Foreign Affairs Ministries. Discussion paper in diplomacy. URL: http:// www.clingendael.info/publications/2002/ 20020500_cli_paper_dip_issue80.pdf (Last accessed: 30.06.2020).

Neumann, B. At Home with the

Diplomats: Inside a European Foreign Ministry. URL:https://books.google.com.ua/books?id=8

5modEERK7kC&pg=PT59&lpg=PT59&dq=No rwegian+diplomatic+service+structure&sourc e=bl&ots=WOGTwBP5Hc&0CDEQ6AEwATgK# v=onepage&q=Norwegian%20diplomatic%20 service%20structure&f=false (Last accessed:

Fedotov,A. (2013) Kadrovoe obespechenye dyplomatycheskoi sluzhby. Pravo y upravlenye. XXI vek, Vol. 1 (26), 54-65 [in Russian].

Kabinet Ministriv Ukrayiny. (2016).

Poryadok provedennya konkursu na zaynyattya posad derzhavnoyi sluzhby: Postanova №246. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/

246-2016-%D0%BF#Text (Last accessed:[in Ukrainian].

Diplomatic Academy of Ukraine at the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. Official web-site. URL: http://da.mfa.gov.ua/cvt (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Institute of international relations of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Official web-site. URL: http://www.iir.edu.ua/ (Last accessed: 30.06.2020) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru