Концепції та принципи управління підприємствами

Размещено на http://allbest.ru

Університет оборони України ім. Івана Черняховського

Інститут забезпечення військ (сил) та інформаційних технологій

Концепції та принципи управління підприємствами

Гродовський Олексій Валентинович кандидат економічних наук,

начальник науково-дослідної лабораторії

проблем фінансового забезпечення науково-дослідного відділу

Київ

Анотація

Комплексно-системний аналіз проблем управління підприємствами оборонно-промислового комплексу (ОПК) повинен базуватися на результатах дослідження концепцій управління. У статті викладено результати дослідження науково-прикладних підходів до розгляду суті поняття «принципи управління підприємством» як економічної категорії; підкреслено його значимість та розкрито сутність; представлено елементний склад; систематизовано, уточнено і доповнено базові принципи формування. Доведено, що характерною рисою сучасного етапу розвитку економіки є глибокі зміни в усіх сферах, що впливають на систему управління. Управлінську систему підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її форми, методи і функції перебувають під впливом багатьох факторів: масштабу підприємства, рівня прибутковості, конкурентоспроможності тощо.

Визначено сутність основних принципів та методів управління, виявлення недоліків у цих методах, а також розробка практичних рекомендацій щодо їх подолання для найбільш ефективного управління підприємством.

Відзначено, що: принципи управління є найактивнішим елементом системи управління підприємством, які пов'язують і приводять до взаємодії решту його складників. Багатофункціональність та різноманітність засобів управлінських дій, а також об'єктів управління дозволяють виділити його в самостійну економічну категорію.

Об'єктивна необхідність і практична значимість принципів управління підприємством зумовлена їх роллю зв'язного як усередині системи управління, так і між керуючою та керованою підсистемами підприємства. Розширення і поглиблення теоретичних знань з питань формування принципів управління підприємством є необхідною умовою розробки його дієвого аналога на рівні конкретного суб'єкта господарювання конкретної галузі національної економіки. У перспективі подальших розробок лежать прикладні аспекти комплексного механізму управління підприємством.

Ключові слова: принципи, управління, соціальна-економічна система, єдність, парадигма, ресурси.

Abstract

Concepts and principles of enterprise management

Grodovsky Oleksii Valentynovych Candidate of Economic Sciences, Head of the Research Laboratory of Financial Support Problems of the Research Department, Institute of Troops (Forces) and Information Technologies of the University of Defense of Ukraine named after Ivana Chernyakhovskoho, 30 Povitroflotskyi Ave., Kyiv

Comprehensive system analysis of the problems of management of enterprises of the defense-industrial complex (MIC) should be based on the results of the study of management concepts.

The article presents the results of research of scientific and applied approaches to the essence of the concept of "principles of enterprise management" as an economic category; its significance is emphasized and the essence is revealed; the elemental composition is presented; systematized, clarified and supplemented the basic principles of formation. It is proved that the characteristic feature of the current stage of economic development is profound changes in all areas that affect the management system.

The management system of the enterprise must be considered as a dynamic process, because its forms, methods and functions are influenced by many factors: the scale of the enterprise, the level of profitability, competitiveness and so on.

The essence of the basic principles and methods of management, identification of shortcomings in these methods, as well as the development of practical recommendations for overcoming them for the most effective management of the enterprise. It is noted that: management principles are the most active element of the enterprise management system, which connects and leads to the interaction of its other components.

The versatility and variety of management tools, as well as management objects allow you to allocate it to an independent economic category. The objective necessity and practical significance of the principles of enterprise management is due to their role as a link both within the management system and between the control and management subsystems of the enterprise. Expansion and deepening of theoretical knowledge on the formation of the principles of enterprise management is a necessary condition for the development of its effective counterpart at the level of a particular business entity of a particular sector of the national economy. In the perspective of further developments are applied aspects of the complex mechanism of enterprise management.

Keywords: principles, management, socio-economic system, unity, paradigm, resources.

Вступ

Постановка проблеми. Підприємства різних форм власності та видів господарювання являють собою складну соціально-економічною системою, яка об'єднує суб'єкти та об'єкти управління має прямі та зворотні зв'язки, цілі та функції управління Підприємство, як соціально-економічна система характеризується виробничо-технічною, економічною та організаційною єдністю. Виробничо-технічна єдність полягає в однорідності продукції, яка виробляється або в однорідності процесів її виробництва. Економічна єдність підприємства полягає в його взаємовідносинах з державою іншими підприємствами, найманими робітниками та власниками підприємства. Економічна єдність забезпечується єдністю матеріально-фінансових ресурсів. Організаційна єдність підприємства полягає в наявності єдиного колективу та адміністрації. Характерною рисою сучасного етапу розвитку економіки є глибокі зміни в усіх сферах, що впливають на систему управління. Управлінську систему підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її форми, методи і функції перебувають під впливом багатьох факторів: масштабу підприємства, рівня прибутковості, конкурентоспроможності тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями аналізу та вдосконалення принципів та методів управління підприємством займалися багато зарубіжних та вітчизняних учених, а саме: Аппенянський О., Балабанов І., Бреддик У., Герчікова І., Гончарук А., Круглова Н., Гончаренко Т., Осовська Г. та ін.

Мета статті. Метою статті є визначення сутності основних принципів та методів управління, виявлення недоліків у цих методах, а також розробка практичних рекомендацій щодо їх подолання для найбільш ефективного управління підприємством.

Виклад основного матеріалу

Комплексно-системний аналіз проблем управління підприємствами оборонно-промислового комплексу (ОПК) повинен базуватися на результатах дослідження концепцій управління. У загальному розумінні під поняттям «управління» (англ. Management - управління, керівництво) розуміються розробка та реалізація управлінських рішень, що регулюють розвиток соціально-економічних систем. В економічному розумінні управління - це цілеспрямована діяльність, що дозволяє різним суб'єктам господарювання виконувати їх функції [1].

Сучасна теорія управління формувалася в процесі розвитку різних ідей, запропонованих в різний час зарубіжними і вітчизняними дослідниками. Вона змінювалася в рамках еволюції парадигми управління. Перша наукова школа менеджменту, відома як «класична» або «традиційна». Її основоположником вважається Ф. Тейлор, який займався вивченням завдання підвищення продуктивності праці, розробив теоретичні основи стандартизації трудових операцій, нормування праці, а також наукових підходів до організації і стимулювання праці працівників. Вагомий внесок у розвиток теорії менеджменту також внесли Г. Форд, Ф. і Л. Джілбретти. Будучи фахівцями в сфері трудових методів, вони сформували наукові принципи організації робочого місця, досліджували трудові руху людини, запропонували удосконалення в методики з хронометражу трудової діяльності. Відмінною рисою наукових досліджень в області управління є те, що вони фокусувалися на робочому процесі [2]. Система знань, пов'язана з управлінням виробництвом, формується на основі різних наук, в яких вивчаються специфічні функції управління [3]. Принципи управління підприємствами ОПК визначають вимоги до системи, структури та організації процесу управління. Принципи управління підприємствами ОПК це закономірності, правила поведінки менеджерів з виконання управлінських функцій, які розглядаються як єдине ціле. Принципи управління підприємствами ОПК залежать в першу чергу від специфіки об'єкта управління. Вони еволюціонують разом з розвитком об'єктів управління та потребують постійного уточнення. Особливо актуальною дана вимога стає в період модернізації та реструктуризації об'єктів управління. Саме так в даний час розвиваються підприємства ОПК України. Слід зазначити, що при цьому не можна досліджувати принципи управління без попереднього аналізу розвитку основних концепцій і парадигми управління, а також теоретичних основ управління, які в сукупності визначають зміст даних принципів [4].

В даний час настав період стратегічної орієнтації менеджменту. Сучасний менеджмент є результатом тривалого процесу розвитку різних ідей, концепцій, напрямків та шкіл управління. Всі вони виникали як відповідь на потреби часу, сприяли прогресу управлінської думки, її трансформації відповідно до нових реалій. Розвиток світової економіки на даному етапі характеризується високим ступенем невизначеності зовнішнього середовища для підприємства. Це обумовлює підвищення вимог до якості управління, швидкості прийняття рішень, готуючи основу для кардинальних змін в структурах та методах управління. На думку ряду дослідників, в даний час назріває криза існуючої парадигми управління, а наявна теорія менеджменту в значній мірі втрачає свою ефективність. Можна зробити висновок, що до початку XXI століття сталася еволюція функцій управління підприємством, в результаті якої планування за окремими аспектами трансформувалися в прогнозування та програмно-цільове планування, управління збутом та продажами - в маркетинг, бухгалтерський та виробничий облік - в систему контролю та регулювання [5]. Тому в даний час все більше визнання отримує припущення про необхідність формування нової парадигми управління. Так, на думку В. І. Маслова, «розвиток нової парадигми управління, що відповідає вимогам несформованого суспільства знань, є найважливішим завданням вчених. Спираючись на минуле, належить створити нову науку управління, враховуючи, що людина стала найважливішим елементом організації, відкритої складної системи» [9]. Управління підприємствами ОПК, найважливішим елементом якого є його принципи, розглядається як особливий вид управлінської діяльності. Воно базується на теоретичному положенні, згідно з яким підприємство ОПК - це складна соціально-технічна система, на яку впливають різноманітні фактори зовнішньої та внутрішнього середовища. Тому управління підприємствами ОПК, як вид діяльності, має спиратися на концепції, теорії, принципи, форми і методи менеджменту. Такий підхід дозволяє з'єднати науку і практику управління в єдиний процес. Основа системи управління підприємствами ОПК складається з державного управління та управління їх господарською діяльністю. Держава за допомогою програм спрямовує, координує розвиток підприємств ОПК. У своїй діяльності воно використовує економічні, адміністративні, соціально - психологічні методи, а також способи примусу в інтересах розвитку суспільства [7].

Ключовими завданнями розвитку системи поглядів на управління підприємствами ОПК в даний час є, з нашої точки зору, такі:

1. Відмова від панування управлінського раціоналізму класичних шкіл менеджменту. Він виражається в переконанні, що успіх діяльності підприємств ОПК визначається тільки раціональністю організації виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні чинники виробництва. Замість цього на перше місце повинна висуватися проблема гнучкості та адаптивності виробництва до постійних змін зовнішнього середовища. Значення факторів зовнішнього середовища різко підвищується в зв'язку зі зростанням складності всієї системи суспільних відносин, що складають середовище управління підприємствами ОПК. Саме зовнішнє оточення диктує стратегію та тактику діяльності підприємств ОПК на даному етапі [8].

2. Більш широке використання в управлінні підприємствами ОПК інструментарію теорії систем. Це полегшить завдання розгляду кожного підприємства ОПК в єдності його складових частин, які нерозривно пов'язані із зовнішнім середовищем [9].

3. Використання ситуаційного підходу в процесі управління підприємствами ОПК. Центральний момент даного підходу є конкретний набір обставин, які істотно впливають на діяльність підприємства у даний період часу [9].

4. Визнання соціальної відповідальності менеджерів підприємства, як перед його трудовим колективом в цілому. Нова роль людини, як ключового ресурсу зажадала від менеджерів підприємств ОПК зусиль зі створення умов для реалізації наявного у працівників потенціалу.

5. Нова система поглядів на управління підприємством ОПК вимагає уточнення принципів управління. В даний час в даних принципах головна увага має звертатися на людський або соціальний аспект управління: на те, щоб робити людей здатними до спільних дій, а їх зусилля більш ефективними.

Підприємства ОПК повинні застосовувати методи стратегічного планування та управління, розглядаючи зміни в зовнішньому середовищі, технологіях, конкуренції, ринках. Щоб дослідити принципи управління підприємствами ОПК, необхідно, на наш погляд, попередньо розглянути принципи управління будь - якими підприємствами, а потім визначити дані принципи стосовно підприємств оборонно-промислового комплексу. Принципи управління підприємствами визначають вимоги до системи, структури та організацію процесу управління ними. Воно здійснюється за допомогою основних вихідних положень, якими керуються менеджери всіх рівнів управління. Ці правила визначають логіку поведінки менеджерів.

Таким чином, принципи управління підприємствами можна уявити як закономірності та правила поведінки менеджерів зі здійснення управлінських функцій. Існує кілька підходів до класифікації принципів управління. Однак А. Файоль висловив думку про те, що кількість принципів управління необмежено. І це вірно, оскільки всяке правило займає своє місце серед принципів управління на той час, поки практика підтверджує його ефективність. Разом з тим різні класифікації принципів управління, з нашої точки зору, можливі і їх можна застосовувати, т. я. вони діють досить тривалий час. До загальних принципів управління будь-якими підприємствами відносяться принципи системності, багатофункціональності, інтеграції, орієнтації на прийняті цінності. Принцип системності - менеджери розглядають всю систему управління підприємством з урахуванням його зовнішніх та внутрішніх взаємозв'язків та взаємозалежностей. Принцип багатофункціональності - менеджери своєї управлінської діяльністю охоплюють різні аспекти виробничої діяльності підприємства: матеріальні (ресурси, послуги), функціональні (організація праці), смислові (досягнення кінцевої мети) тощо. прогнозування менеджмент планування

Принцип інтеграції - всередині системи управління повинні інтегруватися різні способи відносин працівників підприємства, а поза підприємством може відбуватися їх поділ. Принцип орієнтації на певні цінності - менеджери повинні мати певні уявлення про важливі для підприємства цінності (вигідне співвідношення цін на вироблену продукцію по відношенню до конкурентів). Основним конкретним принципом управління підприємства є принцип оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні.

Проблема поєднання централізації і децентралізації на підприємствах полягає в оптимальному розподілі (делегуванні) повноважень при прийнятті управлінських рішень. Принцип поєднання централізації і децентралізації передбачає необхідність вмілого використання єдиноначальності та колегіальності в управлінні.

Сутність єдиноначальності полягає в тому, що керівник конкретного рівня управління підприємством користується правом одноосібного вирішення питань, що входять в його компетенцію. По суті, це надання йому широких повноважень, необхідних для виконання покладених на нього функцій управління, реалізації персональної відповідальності. Колегіальність передбачає вироблення колективного рішення на основі думок керівників різного рівня, а також виконавців конкретних рішень. Принцип наукової обґрунтованості управління, також є окремим принципом управління будь-яким підприємством, передбачає обґрунтування планованих на підприємствах соціально-економічних перетворень. Основний зміст цього принципу полягає у вимозі, всі управлінські дії повинні здійснюватися на базі застосування наукових методів та підходів. Наукова обґрунтованість управління означає необхідність використання науки при реалізації управлінських рішень. Суть принципу плановості полягає у встановленні основних напрямків розвитку підприємства в перспективі. План розглядається як комплекс соціально - економічних завдань, які необхідно розв'язати в майбутньому. Далі.

Принцип поєднання прав, обов'язків і відповідальності. Він передбачає, що кожен підлеглий повинен виконувати покладені на нього завдання та періодично звітувати за їх виконання. Кожен працівник наділяється конкретними правами, несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань.

Принцип приватної автономії та свободи полягає в тому, що всі ініціативи виходять від вільно діючих економічних суб'єктів, які виконують управлінські функції за своїм бажанням в рамках чинного законодавства. Свобода господарської діяльності видається як професійна свобода, свобода конкуренції, свобода договорів.

Принцип ієрархічності та зворотного зв'язку полягає в створенні багатоступінчастої структури управління підприємством. Постійний контроль діяльності всіх ланок управління підприємством здійснюється на основі зворотного зв'язку. За суттю, це сигнали, які відображають реакцію керованого об'єкта на керуючий вплив. За каналами зворотного зв'язку інформація про роботу керованого об'єкта перервного надходить в керуючу систему, яка має можливість коригувати хід управлінського процесу. Суть принципу мотивації. Чим активніше менеджери підприємства використовують систему заохочень/покарань, тим ефективніше мотивація його співробітників. Одним з конкретних принципів управління будь-яким підприємством є демократизація управління, що передбачає участь в управлінні підприємством усіх його учасників. Форми такої участі різні: часткова оплата праці; грошові кошти, вкладені в акції; єдине адміністративне управління; колегіальне прийняття управлінських рішень.

Відповідно до принципу державної законності системи менеджменту, організаційно-правова форма підприємства повинна відповідати вимогам державного законодавства. Принцип цілісності об'єкта та суб'єкта управління передбачає розглядати управління підприємством як процес впливу суб'єкта управління на об'єкт управління, які повинні складати єдину комплексну систему, що має вхід, вихід, зворотний зв'язок та зв'язок із зовнішнім середовищем.

Принцип стійкості та мобільності системи управління передбачає, що при зміні зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства система управління ним не повинна зазнавати корінних змін. Стійкість системи управління визначається насамперед якістю стратегічних планів і пристосованість даної системи до змін у зовнішньому середовищі підприємства. Одночасно зі стійкістю управлінський процес повинен бути мобільним, тобто максимально повно враховувати зміни і вимоги споживачів продукції і послуг.

Реалізація всіх загальних і приватних принципів управління підприємствами здійснюється шляхом застосування різних його методів.

Висновки

Резюмуючи вищевикладене, відзначимо, що: принципи управління є найактивнішим елементом системи управління підприємством, які пов'язують і приводять до взаємодії решту його складників.

Багатофункціональність та різноманітність засобів управлінських дій, а також об'єктів управління дозволяють виділити його в самостійну економічну категорію. Об'єктивна необхідність і практична значимість принципів управління підприємством зумовлена їх роллю зв'язного як усередині системи управління, так і між керуючою та керованою підсистемами підприємства.

Розширення і поглиблення теоретичних знань з питань формування принципів управління підприємством є необхідною умовою розробки його дієвого аналога на рівні конкретного суб'єкта господарювання конкретної галузі національної економіки. У перспективі подальших розробок лежать прикладні аспекти комплексного механізму управління підприємством.

Література

1. Гончарук А. Г. Формування механизму управліня ефективністю предприємства URL: http://econindustry.org/arhiv/html/2009/st_45_22.pdf. (дата звернення: 25.11.2020)

2. Круглова Н. Ю. Стратегічний менеджмент. К.: Знаня. 2003. 464 с.

3. Гончаренко Т. П. Сучасна концепція стратегічного маркетингу: організаційно- економічний механізм. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. 2010. № 29. С. 200-207.

4. Осовська Г.В. Основи менеджменту. К.: «Кондор». 2008. 664 с.

5. Батьковський А. М. Прогнозування та моделювання інноваційного розвитку економічних систем. К.: Наукова книга. 2011. 202 с.

6. Салогуб А. М. Історія менеджменту. М.: Фенікс. 2010. 240 с.

7. Виханський О. С. Менеджмент. М.: Инфра-М. 2011. 576 с.

8. Авдонін Б. Н. Управління підприємством радіоелектронним комплексом: концепції, функції, принципи розвитку. 2019. № 2. С. 12-31.

9. Маслов В. І. Концептуальні установи менеджменту. 2017. № 1. С. 3-20.

References

1. Honcharuk, A.H. (2010). Formuvannia mekhanyzmu upravl. efektyvnistiu predpr-va (na prykl. kharch. promysl.) [Formation of the mechanism of manag.of efficiency of the enterprise (on an example of the food industry)]. Extended abstr. of Doct. thesis. Odesa: In-t probl. rynku ta ekon.-ekoloh. doslidzh. NAN Ukrainy. Retr. from http://econindustry.org/ arhiv/html/ 2009/st_45_22.pdf [in Ukr.].

2. Kruhlova, N.Yu. (2003). Stratehichnyi menedzhment [Strategic management]. Kyiv: Znania [in Ukrainian].

3. Honcharenko, T.P. (2010). Suchas. kontsep. stratehich. market.: orhaniz.- ekon. mekhanizm [Modern concept of strategic marketing: organizational and economic mechanism]. Probl.y i perspekt. rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy - Probl. and pros. of develop. of the banking system of Ukr., 29, 200-207 [in Ukr.].

4. Osovska, H.V. (2008). Osnovy menedzhmentu [Fundamentals of management]. Kyiv: «Kondor» [in Ukrainian].

5. Batkovskyi, A.M. (2011). Prohnozuvannia ta modeliuvannia innovatsiinoho rozvytku ekonomichnykh system [Forecasting and modeling of innovative development of economic systems]. Kyiv: Naukova knyha [in Ukrainian].

6. Salogub, A.M. (2010). Istoriya menedzhmenta [History of management]. Moscow: Feniks [in Russian].

7. Vykhanskyi, O.S. (2011). Menedz. [Management]. M.: Ynfra-M [in Russian].

8. Avdonin, B.N., Batkovskiy, A.M., Kravchuk, P.V., Mingaliev, K.N. (2010). Upravl. predpriyat. radioelektron. kompl.: obzor razlich. kontsep., funktsiy, prints., metodov i strategiy razvit. [Manag. of the enterprise electronic compl.: concepts, funct., principl. of develop.]. Elektron. promysh. - Elect. indus., 2, 12-31 [in Rus.].

9. Maslov, V.I. (2012). Kontseptualnye ustanovki menedzhmenta [Conceptual Management Attitudes]. Moscow: Direkt-Media [in Russian].

Размещено на Allbest.ru