Модель стимулювання наукового та викладацького складу в ЗВО України шляхом використання ІТ під час обміну знаннями з метою покращення результатів наукових публікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛЬ СТИМУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ТА ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ В ЗВО УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІТ ПІД ЧАС ОБМІНУ ЗНАННЯМИ З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

О. Бурдюг,

наук. співроб. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Наукові дослідження та розробки займають центральне місце в національних і цивілізаційних досягненнях. Дослідження та розвиток у будь-якій країні вимірюється відповідно до результатів досліджень, зокрема, наукових публікацій, які є основним критерієм оцінки викладачів і науково-педагогічного персоналу ЗВО та наукових установ. Корисні знання як найважливіший ресурс в університетах сприяють якості результатів діяльності працівників в організації. Обмін знаннями або інформацією між працівниками важливий для науковців і практиків. Набуття знань, їхній обмін та використання - це три типи управління знаннями. Вища освіта в Україні прагне посилити наукові дослідження як головну складову розвитку нації та її університетів. Останніми роками вища освіта в Україні ініціювала безліч проєктів із вдосконалення досліджень щодо продуктивності науково-викладацького складу в українських університетах. Українська вища освіта прагне автоматизувати всю дослідницьку діяльність для підвищення результативності досліджень. Розглянуто вплив використання знань, їхнє спільне використання для вдосконалення наукових публікацій науковців і викладачів українських університетів. Визначено фактори, що сприяють підвищенню рівня обміну знаннями. Автор провів онлайн-інтерв'ю з 350 представниками науково-педагогічного персоналу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вивчив наукові статті та вебсайти академічних установ для визначення важливих показників вимірювання продуктивності наукових досліджень. Встановлено, що комп'ютерно-опосередкована комунікація і характер знань є головними чинниками, що позитивно впливають на обмін знаннями. Автор дійшов висновку, що наукові публікації є основним показником вимірювання продуктивності досліджень, а обмін академічними знаннями й опосередковане спілкування значно підвищує продуктивність досліджень в університетах України.

Ключові слова: обмін знаннями, українські університети, інформаційно-комунікаційні технології, наукові публікації, головні показники ефективності.

комп'ютерний комунікація знання науковий

Abstract

The model of motivating the higher education faculties of ukraine by employing it in knowledge sharing to improve academic publications

Research and development are central to national and civilizational achievements. Research and development in any country is measured by the results of research, such as scientific publications. Scientific publications become the main criterion for evaluating teachers, as well as research and teaching staff of higher education institutions and research institutions. Knowledge is the most important resource in universities. Useful knowledge can improve the performance of employees in the organization. The exchange of knowledge or information exchange between employees is important for scientists and practitioners. Acquisition of knowledge, exchange of knowledge and use of knowledge are three types of knowledge management. Higher education in Ukraine seeks to strengthen research as a key component of the development of the nation and its universities. In recent years, higher education in Ukraine has initiated many projects to improve research on the productivity of research and teaching staff in Ukrainian universities. Ukrainian higher education seeks to automate all research activities to increase the effectiveness of research. This article discusses the impact of knowledge use. Joint use to improve the scientific publications of scientists and teachers of Ukrainian universities. In addition, this study identifies factors that lead to an increase in the level of knowledge exchange in Ukrainian universities. The author conducted an online interview with 350 representatives of the scientific and pedagogical staff of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, studied scientific articles and websites of academic institutions to determine important indicators for measuring the productivity of scientific research. The results show that computer- mediated communication and the nature of knowledge are the main factors that positively affect the exchange of knowledge in Ukrainian universities. The author also concluded that scientific publications are a key indicator for measuring research performance. In addition, the exchange of academic knowledge and indirect communication significantly increases the productivity of research in Ukrainian universities.

Keywords: knowledge exchange, Ukrainian universities, information and communication technologies, scientific publications, key performance indicators.

Постановка проблеми

Уперше університети почали створювати в XIII ст. Одним із перших було започатковано Паризький університет, який став найвизначнішим університетом [1]. Основною ціллю створення університетів є розвиток і зберігання знань для всіх потреб нації, а на той час особливо таких, як медичні та релігійні потреби. Університети стали базисом того, що сьогодні називають "вищою освітою". Перед вищою освітою постали такі чотири цілі: забезпечити офіційну освіту для нації; надавати громадські послуги; проводити дослідження, створювати науку та формувати знання; виховувати світ. Зазначені цілі актуальні для українських університетів і сьогодні. Однією з них є дослідження. Публікація і цитування є важливими показниками продуктивності досліджень в університетах. Кількість публікацій є найпоширенішим показником, який використовують організації для оцінки факультетів та кафедр. На сьогодні в університетах України кількість публікацій у визнаних світом наукових виданнях відносно невелика, що свідчить про низьку продуктивність досліджень. Однією з основних цілей цієї статті є збільшення продуктивності досліджень в університетах України за допомогою обміну знаннями. Обмін знаннями є одним із найважливіших факторів підвищення продуктивності досліджень в університетах [2]. Обмін знаннями серед викладачів приводить до спілкування науково-педагогічного персоналу. Інша мета полягає у визначенні факторів, які можуть посилити обмін знаннями для викладачів українських університетів. Рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій в організації може вплинути на рівень обміну знаннями серед персоналу [3]. Наприклад, використання інтернету в організації дає позитивні наслідки для розподілу роботи серед персоналу [4].

Аналіз останніх досліджень

Аналізом останніх досліджень у сфері підвищення професійного рівня науково-педагогічного персоналу в академічній спільноті з метою покращення наукових публікацій займались науковці різних галузей і напрямів наукових досліджень таких як, правознавство, педагогіка, економіка тощо. Переважно це міжнародні автори, серед яких варто зазначити таких авторів, як: С. Діллон, П. Альтбах, Ф. Ясин, М. Ільченко, С. Козьменко та інші.

Мета статті

Оцінити важливість продуктивності наукових досліджень, визначити важливі елементи, що підвищують продуктивність досліджень, дослідити фактори, що позитивно впливають на обмін знаннями, і вивчити взаємозв'язок між науковою публікацією та обміном знаннями. Окрім того, запропоновано модель, яка базується на попередніх дослідженнях з огляду літератури.

Виклад основного матеріалу дослідження

Продуктивність досліджень є важливим показником академічного прогресу викладачів, науковців та університетів у цілому. Вимірювання продуктивності досліджень є головним завданням підвищення ефективності викладання в університетах. Підрахунок кількості наукових публікацій важливий для вимірювання результативності викладацького складу в університетах. Найважливішим фактором оцінки результативності є кількість публікацій [5]. Рейтинги важливі для різних місій в університетах. Країни, що розвиваються, використовують цей рейтинг для розвитку та вдосконалення освіти у своїх університетах. Продуктивність наукових досліджень є важливим показником у рейтингах університетів. Кількість публікацій і цитат може безпосередньо впливати на рейтинг університетів [6]. Існують три відомі академічні рейтинги, які вимірюють результати діяльності міжнародних університетів: Шанхайський рейтинг, QS World University Ranking та Times Higher Education World University Ranking. Жоден з українських університетів не входить до 100 найкращих університетів у жодному із цих рейтингів, і лише три державні університети входять до списку 500 найкращих університетів світу. Для університетів дуже важливо дослідити фактори, які впливають на підвищення продуктивності досліджень. Ці фактори мають спонукати викладачів публікувати свої результати у виданнях з високим індексом впливу. Обмін знаннями є одним із факторів, який може вплинути на продуктивність наукових досліджень в університетах (рис. 1).

Рис. 1. Показники продуктивності досліджень

Обмін знаннями між співробітниками організації є найважливішим завданням для посилення роботи в команді, це обмін інформацією між працівниками організації, що, у свою чергу, може посилити бажання публікувати інформацію серед науковців шляхом наукового спілкування як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. Обмін знаннями (Knowledge Sharing, KS) є частиною управління знаннями. KS включає в себе отримання знань, документування, передачу та збір, створення, застосування [8]. Обмін знаннями може включати передачу всіх видів знань і відбувається між двома паритетами, яких називають акторами. Існують п'ять факторів, які можуть позитивно вплинути на обмін знаннями (KS): природа знань, ставлення персоналу, мотивація ділитися, можливості ділитися та культура роботи.

Останнім часом саме обмін знаннями привернув значну увагу дослідників і керівників підприємств [9] і став основним завданням управління знаннями. Інформацйно-комунікацйні технології (ІКТ) та обмін знаннями взаємопов'язані. Університетська культура, структура університету, винагорода та визнання, підтримка керівництва та соціальний вплив є тими факторами, що покращують намір використання у формуванні та комунікаційних технологіях для обміну знаннями. Обмін знаннями за допомогою ІКТ відіграє дуже важливу роль у приведенні організації до успіху. Передача знань, збір знань і використання ІКТ є факторами, які допомагають організаціям досягти цілей, використовуючи обмін знаннями.

Інформаційно-комунікаційні технології можуть покращити знання, якщо співробітники можуть отримати доступ до таких інструментів. Обмін знаннями був визначений як головна сфера управління знаннями. Використання ІКТ є важливим фактором посилення обміну знаннями серед науково-педагогічного персоналу організації. Програми ІКТ, електронні комунікації, соціальні мережі та ІТ-інфраструктура допомагають працівникам організації ділитися своїми знаннями та збирати знання [4].

Міжнародні університети використовують ІКТ для сприяння обміну інформацією між дослідниками [7]. Це дозволяє дослідникам бути більш активними у публікаціях та колективній роботі. Обмін ресурсами серед наукових працівників університетів для підвищення продуктивності їхніх досліджень та обмін знаннями є найважливішим завданням у робочих процесах, заснованих на спілкуванні. KS може покращити науковий зв'язок між викладачами, що призведе до вдосконалення їхніх публікацій (рис. 2).

Рис. 2. Зв'язок між обміном знаннями та науковими публікаціями 

Із проведених досліджень з визначення факторів, які покращують обмін знаннями, найбільш використовуваним є огляд літератури, а також попередні дослідження, які впливають на викладачів і підвищують ефективність їхніх публікацій. Характер знань, робоча культура, ставлення персоналу, розподіл мотивації, система винагород та електронне спілкування збільшують обмін знаннями. Обмін знаннями може бути розширений шляхом поліпшення культури праці та ставлення персоналу (рис. 3). Система винагород позитивно впливає на обмін знаннями. Електронне спілкування, таке як електронна пошта та відеоконференції, може покращити рівень передачі знань. Рівень використання ІКТ в організації може змінити рівень обміну знаннями [3]. Передача знань, збір знань, самоефективність та інструменти для обміну є найважливішими факторами для посилення обміну знаннями [4].

Рис. 3. Природа знань та обмін знаннями

Особливої уваги у вирішенні питання заслуговує комп'ютерно-опосередкований зв'язок (від англ. Computer- Mediated Communication, CMC). Використання інформаційно-комунікаційних технологій та їхній рівень використання - важливі фактори для підвищення ефективності обміну знаннями в організації [3]. Електронна пошта, голосова пошта, голосова конференція та Інтернет є необхідними інструментами для полегшення електронного спілкування в організації з метою посилення обміну знаннями (рис. 4). Інформаційна технологія, ІТ-інфраструктура, є основною складовою для побудови середовища електронного спілкування в організації або самої організації безпосередньо. Інформаційно-комунікаційні технології можуть покращити обмін знаннями за рахунок скорочення часу, необхідного для пошуку інформації, і покращення доступу до неї [4]. Використання технологій web2.0 як платформи для обміну знаннями в організації може поліпшити рівень електронного спілкування в університетах. Використання сховищ із відкритим доступом допомагає викладачам підвищити свої академічні показники та рівень обміну знаннями в організації. Більше того, рівень керівництва та управління важливі для надання допомоги працівникам у використанні ІКТ для посилення обміну знаннями [2]. Простота використання додатків для обміну знаннями позитивно впливає на обробку знань [3]. Використання комп'ютерно-опосередкованої комунікації позитивно впливає на передачу та збір знань.

Рис. 4. Комунікаційне спілкування та обмін знаннями

У своїй роботі [10] С. Коста досліджує взаємозв'язок між використанням вбудованих дискусій і навчальними показниками. Результати цього дослідження показують, що студенти, які брали участь в онлайн-дискусіях, мають вищі навчальні показники, ніж інші студенти. У дослідженні наведено основні наслідки використання комп'ютера на наукові публікації: збільшення неформального спілкування, збільшення публікацій, поліпшення якості роботи, публікація в електронних журналах та виробництво більшої кількості праці за менший термін [10]. Використання інформаційних технологій у бібліотеках має деякі переваги: легкий доступ та інтеграція різних бібліотек, уникнення дублювання та підвищення ефективності [11].

Рис. 5. Комунікаційне спілкування та наукові публікації

Дослідники використовують різні бази даних, щоб підтвердити важливість продуктивності досліджень (наукової публікації), дослідити взаємозв'язок між обміном науковими знаннями та публікацією, а також дослідити фактори, які можуть посилити обмін знаннями. Вебсайти міжнародних установ використовують для дослідження рейтингу університетів України серед інших міжнародних університетів. Ціллю цього дослідження було оцінити важливість продуктивності досліджень, визначити важливі елементи, що підвищують продуктивність досліджень, дослідити фактори, що позитивно впливають на обмін знаннями, і вивчити взаємозв'язок між науковою публікацією та обміном знаннями. Окрім того, автор пропонує модель, яка базується на попередніх дослідженнях з огляду літератури.

Автор використовує базу відкритих даних вебсайтів університетів (у т. ч., України), профілі академічних працівників, взаємозв'язок наукових досліджень та дослідницьких центрів. Було проведено онлайн-анкетування 350 академічних працівників українських університетів. У цьому дослідженні розглянуто чотири гіпотези: гіпотеза 1 (Г1) - обмін знаннями серед викладачів підвищить продуктивність публікацій; гіпотеза 2 (Г2) - характер знань позитивно впливає на обмін знаннями; гіпотеза 3 (Г3) - використання комп'ютерно-опосередкованих комунікаційних засобів може сприяти обміну знаннями; гіпотеза 4 (Г4) - комп'ютерно-посередницьке спілкування має суттєву кореляцію з науковими публікаціями (рис. 6).

Рис. 6. Остаточна модель для вдосконалення наукових публікацій

Вищезазначені дослідження та результати аналізу даних вказують на суттєву залежність між природою знань, науковими публікаціями та обміном знаннями. Характер знань дуже важливий для співробітників університетів. Їм корисно знати, який тип даних доступний для спільного використання та які дані потрібні. Більше того, академічним працівникам вкрай необхідно знати переваги та важливість обміну знаннями. Характер знань може допомогти викладачам збільшити кількість та якість публікацій і покращити результати досліджень в українських університетах. За рівнем значущості співвідношення між природою знань та обміном знань вищу значимість має природа знань, ніж спілкування за допомогою комп'ютера. Таким чином, українські університети мають надавати перевагу підвищенню природи знань серед викладачів.

Згідно з результатами попередніх досліджень існує суттєвий зв'язок між використанням комп'ютерної комунікації та розширеним обміном знаннями, при цьому використання комп'ютера відіграє головну роль у підвищенні продуктивності. У цьому дослідженні розглянуто використання комп'ютерів для покращення спілкування та обміну знаннями серед викладачів українських університетів. Численні дослідження виявили, що науково-педагогічний персонал не бажає ділитися своїми знаннями зі своїми колегами унаслідок недовіри. Відповідно до рівня значущості зв'язку між опосередкованою комп'ютером комунікацією та обміном знаннями комп'ютерно-опосередкована комунікація має нижчий рівень значущості, ніж природа знань. Тому університети України повинні приділяти більше уваги покращенню комунікативного спілкування серед викладачів. Використання комп'ютера або ІКТ позитивно впливає на публікацію. Багато досліджень вивчають зв'язок між використанням комп'ютера та продуктивністю публікації. Проведена робота зосереджена на наукових публікаціях. Згідно зі значенням рівня співвідношення між комп'ютерно-опосередкованою комунікацією і науковою публікацією перший чинник має більш низький рівень значущості з науковою публікацією порівняно з обміном знань. Тому українські університети повинні надавати пріоритет розвитку комп'ютерно-опосередкованого зв'язку між академічними працівниками.

Висновки

Продуктивність і розвиток наукових досліджень мають вирішальне значення для розробки та вдосконалення рейтингу університетів. Продуктивність досліджень є одним із основних показників для вимірювання результативності науково-педагогічного персоналу в освітніх установах. Дуже важливо розробити показники ефективності (KPI) для того, щоб здійснювати моніторинг продуктивності досліджень в університетах. Результати роботи, яку провів автор, указують на те, що наукові публікації є найважливішим показником, що визначає рівень продуктивності досліджень в університетах України. Більше того, важливо знайти фактори, які сприяють посиленню наукових публікацій у закладах вищої освіти України. Це дослідження виявляє, що обмін науковими знаннями є одним із найважливіших факторів покращення спілкування та обміну знаннями між викладачами та науковцями українських університетів. Окрім того, комп'ютерно-опосередкована комунікація позитивно впливає на результати наукових публікацій.

Дослідження, яке провів автор, робить цінний внесок, оскільки існує небагато дослідницьких робіт такого характеру, які були б зосереджені в Україні, це перша подібна спроба. Це дослідження визначає фактори, які покращують обмін знаннями і зв'язок між CMC та науковими публікаціями. Більше того, це дослідження вражає своєю масштабністю, оскільки в ньому взяли участь 374 учасники, що більше, ніж інші дослідження в Україні для того самого обсягу. У цьому дослідженні розглянуто продуктивність досліджень і те, як ІКТ можуть підвищити продуктивність досліджень. У майбутніх дослідженнях слід вивчити фактори, які можуть покращити ефективність роботи адміністративного персоналу при використанні ІТ. Окрім того, рівень інформованості викладачів щодо використання в інформаційних і комунікаційних технологіях у навчальних варіантах подальшого розслідування. 

Список використаної літератури

1. Альтбах П. Складна роль університетів у період глобалізації. 2008. 173 с.

2. Вебрі М. Організаційні фактори, що впливають на наукову роботу: багатовимірне вивчення біометричних дослідних груп. Наукометричні дані І М. Вебрі, Е. Хорлінгс, П. Груневег. - 2015. - Т. 102, № 1. - С. 25-49.

3. Кіян З. Емпіричне дослідження вимірювання успіху систем сховища знань у системних науках : мат-ли конф. І З. Кіян, З. Бок ; мат-ли 38-ї Гавайської Міжнар. конф. HICSS'05, 2005. - С. 29.

4. Хендрікс П. Навіщо ділитися знаннями? Вплив ІКТ на мотивацію обміну знаннями І П. Хендрікс ІІ Процес управління знаннями, 1999. - Вип. 6, № 2. - С. 91.

5. Використання підрахунків публікацій для вимірювання продуктивності досліджень установи І К. Туткушіан, С. Портер, К. Даніельсон, П. Холліс ІІ Продуктивні дослідження, 2003. - Вип. 44, № 2.

6. Діагностика ключових показників ефективності процесу передачі з використанням життєздатної системної моделі І С. Діллон, Р. Ібрагім, А. Селамат, С. Сані ІІ Міжнар. діджиталізація. Зміст технологій, 2013. - Вип. 7, № 13. - С. 64.

7. Санговуши Ф. Проблеми доступу до наукових публікацій нігерійських вчених: дослідження Університету Ібадану І Ф. Санговуши ІІ Ін- форм. науки, 2003. - Вип. 29, № 2. - С. 127-134.

8. Яхья С. Управління людськими ресурсами для досягнення управління знаннями І С. Яхья, В. Го ІІ Менеджмент знань, 2002. - Вип. 6, № 5. - С. 457-468.

9. Яссін Ф. Вплив організаційних факторів на обмін знаннями з використанням ІКТ серед викладачів І Ф. Яссін, Д. Салім, Н. Сахарі ІІ Процес технологізації, 2013. - Вип. 11. - С. 272-280.

10. Коста С. Вплив використання комп'ютера на наукове спілкування серед соціологів І С. Коста, Д. Медоус ІІ Журн. інформ. наук, 2000. - Вип. 26, No 4. С. 255-262.

11. Діллон С. Фактори, пов'язані з науковою продуктивністю публікації серед академічного персоналу І С. Діллон, Р. Ібрагім, А. Селамат ІІ Технологія в суспільстві, 2015. - Вип. 42. - С. 160-166.

Reference

1. Altbach P. The complex roles of universities in the period of globalization. 2008. P. 173

2. Verbree M., Horlings E., Groenewegen P. Organizational factors influencing scholarly performance: a multivariate study of biomedical research groups. Scientometrics. 2015. Vol. 102 (1). P. 25-49.

3. Qian Z., Bock G. An empirical study on measuring the success of knowledge repository systems. System Sciences, 2005. HICSS'05. Proceedings of the 38th Annual Hawaii International Conference. 2005. P. 29.

4. Hendriks P. Why share knowledge? The influence of ICT on the motivation for knowledge sharing. Knowledge Process Management. 1999. Vol. 6, № 2. P. 91.

5. Toutkoushian K., Porter S., Danielson C., Hollis P. Using Publications Countsе to Measure an Institution Research Productivity. Springer. 2003. Vol. 44, № 2.

6. Dhillon S., Ibrahim R., Selamat A., Sani S. Diagnosis of Key Performance Indicators Delivery Process Using Viable System Model. International Journal of Digital Content Technology. 2013. Vol. 7, № 13. P. 64.

7. Sangowusi F. Problems of accessing scholarly publications by Nigerian scientists: a study of the University of Ibadan. Journal of Information Science. Vol. 29, № 2. 2003. P. 127-134.

8. Yahya S., Goh W. Managing human resources toward achieving knowledge management. Journal of Knowledge Management. 2002. Vol. 6, №. 5. P. 457-468.

9. Yassin F., Salim J., Sahari N. The influence of organizational factors on knowledge sharing using ICT among teachers. Procedia Technology. 2013. Vol. 11. P. 272-280.

10. Costa S., Meadows J. The impact of computer usage on scholarly communication among social scientists. Journal of Information Science. 2000. Vol. 26, № 4. P. 255-262.

11. Dhillon S., Ibrahim R., Selamat A. Factors associated with scholarly publication productivity among academic staff. Technology in Society. 2015. Vol. 42. P. 160-166.

Размещено на Allbest.ru