Проблеми формування системи антикризового управління на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Мартинов Андрій Анатолійович

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів та банківської справи,

Зеленська Дар'я Олегівна

здобувач вищої освіти третього курсу бакалаврської підготовки спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»,

Розмислова Мілена Олександрівна

здобувач вищої освіти першого курсу бакалаврської підготовки спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк 

Анотація

антикризовий управління превентивний інструмент

Провадження господарської діяльності підприємств в умовах системної фінансово-економічної кризи, впливу негативних факторів політичного та біологічного характеру обумовлює необхідність формування дієвих механізмів діагностики стану фінансово-економічної кризи на підприємствах та протидії виникненню кризових явищ шляхом розробки комплексу антикризових заходів.

Дослідження змісту категорії «антикризове управління» дозволило визначити її комплексний характер, орієнтацію на вирішення завдань завчасної ідентифікації кризових явищ, розробки та реалізації відповідних превентивних заходів та застосування антикризових інструментів з урахуванням стратегічного характеру антикризових заходів.

Управлінські заходи, спрямовані на ідентифікацію кризових явищ та протидію їх розвитку на підприємствах, здійснюються в межах системи антикризового управління, побудова якої стикається із низкою проблем, обумовлених із невідповідністю існуючого інструментарію антикризового управління умовам вітчизняної економіки, низькому рівню прогнозованості факторів, що здійснюють негативний вплив на фінансово-економічний стан суб'єктів господарювання та високому ступеню їх впливу на фінансово - господарську діяльність вітчизняних підприємств. Крім того, системі антикризового управління приділяється недостатньо уваги в менеджменті українських підприємств, державне регулювання антикризового управління носить фрагментарний характер та спрямовується, переважно, на нормативно - правове врегулювання процедур санації та банкрутства підприємств, що є крайніми засобами в системі антикризових заходів на підприємствах, що опинилися в стані фінансово-економічної кризи.

Вирішення проблем формування дієвої системи антикризового управління на підприємствах можливо здійснити на основі застосування комплексного підходу та за допомогою використання механізму адаптації інструментарію антикризового управління відповідно до зміни внутрішніх та зовнішніх умов господарської діяльності.

Ключові слова: антикризове управління, соціально-економічна система, середовище господарювання, фінансова криза, антикризові заходи, банкрутство.

Abstract

Problems of forming an anti-crisis management system of enterprises. Martynov Andrii Anatoliyovych Ph&D of economic, associate professor, associate professor of department of finance and banking, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk. Zelenska Darya Olehivna a graduate of the third year of bachelor's degree in 072 "Finance, Banking and Insurance", Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk. Rozmyslova Milena Oleksandrivna a graduate of the first year of bachelor's degree in 072 "Finance, Banking and Insurance", Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk

Carrying out economic activity of enterprises in the conditions of a systemic financial and economic crisis, the influence of negative factors of political and biological nature determines the need for the formation of effective mechanisms for diagnosing the state of financial and economic crisis at enterprises and counteracting the emergence of crisis phenomena by developing a complex of anticrisis measures.

The study of the content of the category "crisis management" allowed to determine its complex nature, orientation to solving the problems of early identification of crisis phenomena, the development and implementation of appropriate preventive measures and the use of anti-crisis tools, taking into account the strategic nature of anti-crisis measures.

Managerial measures aimed at identifying crisis phenomena and counteracting their development at enterprises are carried out within the framework of the anticrisis management system, the construction of which faces a number of problems caused by the inconsistency of the existing instruments of crisis management of the conditions of the domestic economy, the low level of predictability of factors that have a negative impact on the financial and economic state of economic entities and the high degree of their influence on financial In addition, the system of crisis management is not paid enough attention in the management of Ukrainian enterprises, the state regulation of crisis management is fragmentary and directed, mainly, to the regulatory and legal regulation of the procedures of rehabilitation and bankruptcy of enterprises, which are extreme means in the system of crisis measures at enterprises in a state of financial and economic crisis.

Solving the problems of forming an effective system of crisis management at enterprises can be carried out on the basis of the application of a comprehensive approach and by using the mechanism of adaptation of the anti-crisis management tools in accordance with the changes in internal and external conditions of economic activity.

Keywords: crisis management, socio-economic system, economic environment, financial crisis, anti-crisis measures, bankruptcy.

Постановка проблеми

Наростання кризових явищ обумовлює необхідність пошуку дієвих шляхів стабілізації економіки та забезпечення сталого розвитку соціально-економічної системи в Україні. Невід'ємною рисою розвиненої економічної системи є наявність ефективного антикризового механізму. Сьогодні в умовах нестабільного середовища господарювання більшість українських підприємств наражаються на ризик банкрутства, що обумовлено не тільки економічними та політичними факторами, а й біологічними, пов'язаними із негативним впливом централізованих антипандемічних заходів. Це обумовлює актуалізацію проблеми антикризового управління підприємствами та необхідність розробки ефективних форм і методів протидії виникненню та локалізації фінансово-економічної кризи на підприємствах. Однак, поширення кризових явищ на вітчизняних підприємствах свідчить про недостатню ефективність існуючих підходів до формування системи антикризового управління. В цьому аспекті важливим науковим завданням є дослідження проблем формування ефективної системи антикризового управління на підприємствах та пошук шляхів їх вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток теоретико-методологічних положень антикризового управління представлено в працях великого кола вчених, зокрема А. Ковалевська [1], М. Дядюк [2], В.Василенко [3], В. Борзенко [4], І. Біломістна [5], А. Череп [6], Л. Лігоненко [7], С. Рамазанов [8], В. Костецький [9]. Автори у своїх працях розглядають причини виникнення кризової ситуації, вивчають способи подолання економічної кризи на підприємстві, досліджують варіанти санації та особливості реалізації процедури банкрутства на підприємствах. Однак, в науковій літературі недостатньо уваги приділяється формуванню цілісної системи антикризового управління на підприємстві з урахуванням нестабільності зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання, наростанню впливу існуючих та виникненню нових факторів, що негативно впливають на рівень економічної безпеки підприємства та обумовлюють необхідність адаптації підходів до антикризового управління на підприємстві. В зв'язку із цим актуальним завданням є дослідження проблемного поля формування системи антикризового управління на підприємстві в сучасних умовах.

Мета статті. Метою роботи є структуризація проблемного поля формування системи антикризового управління на підприємствах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вихідним етапом дослідження проблем формування системи антикризового управління на підприємствах є визначення підходів до трактування сутності поняття «антикризове управління».

Як свідчить проведене дослідження, в науковій літературі існують різні підходи до характеристики категорії "антикризове управління" (табл. 1). Як бачимо, трактування цього поняття різняться у залежності від того на якому етапі застосовуються антикризові заходи - за фактом настання кризи чи мають превентивний характер.

Таблиця 1 - Визначення поняття «антикризового управління підприємством»

Як бачимо з табл. 1, А. Ковалевська, В. Василенко, Л. Лігоненко наголошують на діагностичній ознаці системи антикризового управління, що проявляється в виокремленні ідентифікації ознак фінансової кризи на підприємстві як елементу характеристики категорії «антикризове управління». Безумовно, виявлення ознак фінансової кризи є ключовим елементом системи антикризового управління, а його ефективність залежить значно зростає за умов раннього виявлення негативних тенденцій в діяльності підприємства.

Акцент на стратегічному характері антикризового управління роблять А. Череп, С. Рамазанов, В. Костецький, наголошуючи на орієнтації антикризових заходів в довгостроковій перспективі. Однак, на думку В. Борзенко антикризові заходи орієнтовані на подолання кризових явищ в короткостроковій перспективі. На наш погляд, реалізація заходів спрямованих на вирішення фінансових проблем підприємства в короткостроковому періоді має важливе значення, однак, ці заходи будуть мати фрагментарний характер, якщо здійснюватимуться поза межами єдиної антикризової стратегії підприємства.

Песимістичний сценарій реалізації заходів антикризового управління пов'язують із процедурою банкрутства М. Дядюк, І. Біломістина, Л. Лігоненко, в зв'язку із тим, що прийняття рішення про здійснення процедури банкрутства є індикатором неефективності системи антикризового управління на підприємстві.

В цілому, в науковій літературі структуризація підходів до характеристики сутності антикризового управління відбувається в залежності від широти змісту «системи антикризового управління», тобто: управління за фактом настання кризи на підприємстві та управління, що орієнтовано на превентивний характер системи антикризового управління - попередження виникнення кризи, а за необхідності й прийняття заходів в умовах настання кризи постфактум.

На наш погляд, систему антикризового управління слід розуміти комплексно як систему раннього попередження й ідентифікації кризових явищ, розробки превентивних заходів та, за необхідності, розробки й використання дієвих антикризових інструментів в умовах настання фінансово-економічної кризи із орієнтацією на довгострокову перспективу. Процедури санації та банкрутства є крайніми засобами вирішення фінансових проблем на підприємстві, що застосовуються за неможливості використання інших інструментів фінансового оздоровлення підприємства.

Узагальнивши наукові підходи до характеристики категорії «антикризове управління», можна запропонувати таке визначення: антикризове управління підприємством - це система з певним комплексом заходів та інструментів, що використовується в процесі управління для виявлення та попередження або усунення кризового стану на будь-якому етапі життєвого циклу підприємства, за допомогою контролювання його фінансового становища.

Формування ефективної системи антикризового управління потребує структуризації чинників, що обумовлюють виникнення кризового стану на підприємстві. Сьогодні ми спостерігаємо перебіг процесів посилення системної фінансово-економічної кризи в Україні, пов'язаний із виникненням нових факторів, що створюють негативний вплив на фінансовий стан підприємств. В останні роки такими чинниками стали політична криза та військовий конфлікт на сході України й впровадження централізованих антипандемічних заходів, спрямованих на боротьбу з СОУГО-19 та його модифікаціями.

Причиною кризового стану значної частини підприємств в Україні є їх повільне та не завжди ефективне адаптування до зміни зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання. Основні зовнішні та внутрішні чинники, що сприяють виникненню кризових явищ на підприємствах наведені в табл. 2. На наш погляд, серед наведених чинників найвпливовішими зовнішніми чинниками є значне знецінення національної валюти, нестабільне становище держави, значний податковий і адміністративний тиск, нестабільність нормативно-правової бази. Стосовно внутрішніх чинників, великий вплив завдає нестача кваліфікованих кадрів, непрофесійне управління, нестача фінансових ресурсів та низька конкурентоспроможність значної частини вітчизняних підприємств.

Слід зазначити, що більша частина факторів, наведених в табл. 2 важко піддається прогнозуванню, що значно ускладнює процес розробки та реалізації антикризових заходів на підприємствах.

Вагомим фактором, що зумовлює виникнення перешкод для формування дієвої системи антикризового управління на підприємства є невідповідність існуючого інструментарію антикризового управління існуючим умовам здійснення господарської діяльності в Україні. Більша частина інструментів антикризового управління були розроблені та адаптовані до умов розвиненої ринкової економіки й не можуть бути повноцінно використані в умовах транзитивної економіки України.

Суттєвим недоліком існуючих підходів до антикризового управління не підприємствах є неврахування необхідності впровадження заходів, спрямованих на попередження виникненню фінансово-економічної кризи на підприємстві. Отже, система антикризового управління повинна бути сформованою разом із виникненням підприємства, та бути превентивно - орієнтованою, а не створеною постфактум, коли криза на підприємстві досягла суттєво загрожуючого його економічній безпеці рівня.

Таблиця 2 - Чинники, що сприяють виникненню кризового стану підприємства .

На початку виникнення кризової ситуації на підприємстві є реальна можливість вчасно зупинити цей процес, але, з'являється потреба у оперативності та гнучкості управління підприємством, що забезпечує подолання кризових явищ із мінімальними втратами. Нажаль, сьогодні, в практиці вітчизняних підприємств недостатньо уваги приділяється сектору антикризового управління, а його потенціал не оцінений повною мірою.

Характеризуючи коло факторів, що є джерелом ризику та негативно впливають на стан економічної безпеки підприємств, окрему увагу слід приділити постпандемічній кризі, обумовленій впровадженню заходів протидії розповсюдженню коронавірусної інфекції.

Централізовані карантинні заходи обумовили суттєву економічну рецесію як в Україні так і за її межами. Велика кількість підприємств не були готові до впроваджених заходів щодо боротьби з поширенням вірусу, найбільший негативний вплив торкнувся малого бізнесу, сфери обслуговування, готельно-ресторанного бізнесу та розваг. Єдиною сферою з позитивною статистикою стала охорона здоров'я. На даний момент, такий економічний шок, спричинений новизною чинника є однією з основних проблем антикризового управління не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Тенденція наростання фінансово-економічної кризи під впливом карантинних заходів протягом 2020 року підтверджується статистичними даними. Так частка збиткових українських підприємств в 2020 році становила 29,2% проти 19,5% збиткових підприємств за даними 2019 року. У загальній сумі великі та середні підприємства протягом 2020 року скоротили свої прибутки на 41%. При цьому отримані великими і середніми підприємствами прибутки скоротилися на 2,9% порівняно з даними 2019 року, а збитки великих і середніх підприємств в 2020 році зросли майже вдвічі порівняно з даними 2019 року [10].

Втрату стабільності економіки та її спад викликало також, швидке загострення внутрішніх та зовнішніх відносин держави, пов'язане із збройним конфліктом на сході України, що розпочався в 2014 році. Окрім втрати контролю над деякими частинами східної частини України, що вже привело до масштабного банкрутства бізнесу, з'явилась велика частка підприємств які втратили більшість свого доходу та здобули від'ємну рентабельність. Отже, на додаток до цілої низки негативних факторів, що обумовлюють подальше наростання кризових явищ на підприємствах, сьогодні суттєву роль відіграє також регіональний аспект. Так, ризики проведення господарської діяльності підприємств в східних областях України (Донецькій та Луганській областях) є значно вищими по відношенню до інших регіонів України.

Суттєвим фактором, що сприяє виникненню кризової ситуації на підприємствах є також, високий податковий тиск. Після покриття підприємством усіх обов'язкових платежів і податків, в його розпорядженні не залишається достатньо коштів для забезпечення розвитку бізнесу (фінансування інвестиційних вкладень, просунення товару й продукції, вкладення в людський капітал). Саме цей чинник приводить не тільки до виникнення кризової ситуації на підприємствах, але й до розширення «тіньового» сектору економіки, приховування реальних доходів підприємства для зменшення сплати податків. Така тенденція обумовлює виникнення «штучної» кризи на підприємстві та не дає змоги виконувати об'єктивний моніторинг фінансового стану організації, що є перешкодою для здійснення антикризових заходів.

Вагомий внесок в числі зовнішніх несприятливих факторів виконують інфляційні процеси, що мають стійку негативну тенденцію протягом останніх років. Інфляційний процес знецінює доходи та вкладення організації. Виникає можливість використання інфляційних процесів для погашення боргових зобов'язань, обсяг яких вимірюється за допомогою знецінених грошових ресурсів, що призводить до викривлення показників кредитоспроможності та ліквідності підприємства.

В умовах інфляції прибуток витрачається на поповнення обігових коштів. Все це підштовхує підприємство до фальсифікації прибутку, збільшує відволікання коштів, що означає використання прибутку для розподілу додаткового продукту між власниками і працівниками. Внаслідок цього збільшується небезпека неспроможності підприємства зберегти свої фінансові ресурси на рівні, достатньому для відновлення спожитих основних та обігових коштів і зміцнення фінансової бази [11].

Враховуючи важливу роль антикризового управління в забезпеченні економічної безпеки держави поряд із керівництвом підприємств активну роль в антикризових заходах повинні приймати й державні органи місцевого та центрального рівня. Нажаль, сьогодні державне регулювання в сфері антикризового управління переважно обмежується нормативно-правовою регламентацією процедури банкрутства та фінансової санації підприємств. Відсутність ефективного механізму державної підтримки підприємств, що опинилися в стані фінансово-економічної кризи суттєво обмежує ресурси та можливості фінансового оздоровлення підприємств.

Висновки. Таким чином, проблемне поле формування системи антикризового управління на підприємствах включає наступні елементи:

1. невідповідність моделей антикризового управління, пристосованих до умов ринкової економіки, умовам транзитивної економіки України;

2. наростання впливу існуючих та поява нових факторів кризи, що обумовлюють необхідність адаптації системи антикризового управління;

3. недостатня увага заходам антикризового управління в менеджменті підприємств та недовикористання превентивного потенціалу антикризового управління;

4. відсутність дієвої системи державного регулювання в сфері антикризового управління на підприємствах;

5. наявність широкого кола вагомих факторів, що створюють умови для виникнення стану фінансово-економічної кризи на підприємствах, що підвищує складність вирішення комплексу проблем антикризового управління.

Визначені проблеми формування системи антикризового управління на підприємствах є передумовою для розв'язання кола проблем формування системи антикризового управління на підприємствах за допомогою застосування комплексного підходу, розробки адаптивного механізму пристосування інструментарію антикризового управління в нестабільних умовах провадження господарської діяльності в Україні.

Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку комплексу заходів, спрямованих на послідовне вирішення виділених в межах проведеного дослідження проблем формування системи антикризового управління на підприємствах.

Література

1. Ковалевська А.В. Антикризове управління підприємством: [конспект лекцій] /В. Ковалевська. - Х.: ХНУМГ ім. О .М. Бекетова, 2016. - 140 с.

2. Дядюк М.А. Антикризова діяльність підприємства: [конспект лекцій] / М.А. Дядюк. - Х.: ХДУХТ, 2016. - 127 с.

3. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: [навч. посіб.] /О. Василенко. - Київ:ЦУЛ, 2003. - 504 с.

4. Борзенко В.І. Антикризове управління: [навч. посіб.] / В.І. Борзенко. - Харків: Видавництво Іванченка, 2016. - 232 с.

5. Біломістіна І.І. Антикризове фінансове управління підприємством у сучасних умовах господарювання / І.І. Біломістіна // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць. 2013. № 1(14). - С. 90-96.

6. Череп А.В. Антикризове управління як основа забезпечення життєдіяльності підприємства / А.В. Череп, С.В. Северина // Економічний простір. - 2010. - №37. - С. 277-282.

7. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: [підручник] /Л.О. Лігоненко. - К.: КНТЕУ, 2005. - 824 с.

8. Рамазанов С.К. Методи антикризового управління: [монографія] / С.К. Рамазанов,О.П. Степаненко, Л.А. Тимашова. - Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2004. - 192 с.

9. Костецький В. Формування стратегії антикризового управління підприємством / В. Костецький // Економічний аналіз. - 2011. - Випуск 8. Ч. 2. - С. 208-211.

10. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 01.02.2022 р.).

11. Андрианов В.Д. Інфляція: причини виникнення та методи регулювання:[монографія] / В.Д. Андрианов. - М.: Економіка, 2010. - 184 с.

References

1. Kovalevska A.V. (2016). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis management of the enterprise]: [konspekt lektsii] / A.V. Kovalevska. - Kh.: KhNUMH im. O .M. Beketova [in Ukrainian].

2. Diadiuk M.A. (2016). Antykryzova diialnist pidpryiemstva [Anti-crisis activity of the enterprise]: [konspekt lektsii] / M.A. Diadiuk. - Kh.: KhDUKhT [in Ukrainian].

3. Vasylenko V.O. (2003) Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis management of the enterprise]: [navch. posib.] / V.O. Vasylenko. Kyiv:TsUL [in Ukrainian].

4. Borzenko V.I. (2016). Antykryzove upravlinnia [Anti-crisis management]: [navch. posib.] / V.I. Borzenko. Kharkiv: Vydavnytstvo Ivanchenka [in Ukrainian].

5. Bilomistina I.I. (2013). Antykryzove finansove upravlinnia pidpryiemstvom u suchasnykh umovakh hospodariuvannia [Anti-crisis financial management of the enterprise in modern conditions of management] / I.I. Bilomistina // Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii i praktyky: zbirnyk naukovykh prats. № 1(14), 90-96 [in Ukrainian].

6. Cherep A.V. (2005). Antykryzove upravlinnia yak osnova zabezpechennia zhyttiediialnosti pidpryiemstva [Anti-crisis management as the basis for ensuring the life of the enterprise] / A.V. Cherep, S.V. Severyna // Ekonomichnyi prostir. №37. [in Ukrainian].

7. Lihonenko L.O. (2005). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis management of the enterprise]: [pidruchnyk] / L.O. Lihonenko. K.: KNTEU [in Ukrainian].

8. Ramazanov S.K. (2004). Metody antykryzovoho upravlinnia [Anti-crisis management methods]: [monohrafiia] / S.K. Ramazanov, O.P. Stepanenko, L.A. Tymashova. Luhansk: Vydavnytstvo SNU im. V. Dalia [in Ukrainian].

9. Kostetskyi V. (2011). Formuvannia stratehii antykryzovoho upravlinnia pidpryiemstvom [Formation of anti-crisis management strategy] / V. Kostetskyi // Ekonomichnyi analiz. 2011. Vypusk 8. Ch. 2. S. 208-211.

10. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: URL: http://www.ukrstat.gov.ua (data zvernennia 01.02.2022 r.).

11. Andryanov V.D. (2010). Infliatsiia: prychyny vynyknennia ta metody rehuliuvannia [Inflation: causes and methods of regulation]: [monohrafiia] / V.D. Andryanov. - M.: Ekonomika [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru