Європейські стратегії інноваційного розвитку підприємницького потенціалу молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного університету технологій та дизайну

Європейські стратегії інноваційного розвитку підприємницького потенціалу молоді

Олена Алейнікова доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри управління та смарт-інновацій

Анотація

Визначено, що шляхом для процвітання та працевлаштування, в глобальній економіці, є навички, які значною мірою визначають конкурентоспроможність і здатність стимулювати інновації. Вони є фактором залучення інвестицій і каталізатором у благодійному колі створення та зростання робочих місць, ключем до соціальної згуртованості. Відсутність інформації та відповідних навичок для майбутнього працевлаштування заважає молодим людям повністю інтегруватися на ринок праці. Тому необхідно вживати заходів для забезпечення якісної зайнятості для всіх.

Відмічено, що найбільш затребуваними універсальними навичками (soft skills - «гнучкі / м'які» навички) є, насамперед, навички креативності, здатність до переконання, комунікативні навички, навички управління часом (time - management), навички адаптування. Серед «жорстких» професійних навичок (hard skills) - навички робіт з хмарним обчислюванням, штучним інтелектом, здатність до аналітичних досліджень, навички роботи з людьми.

Обґрунтовано, що формальна освіта та навчання повинні надати кожному широкий спектр навичок, які відкривають двері до особистої реалізації та розвитку, соціальної інтеграції, активної громадянської позиції та працевлаштування. Окрім базових знань, сюди входять універсальні навички та ключові компетенції. Раннє набуття таких навичок є основою для розвитку вищих, складніших навичок, які необхідні для стимулювання творчості та інновацій. Ці навички необхідно зміцнювати протягом життя, щоб люди могли розвиватися на робочих місцях і суспільстві, що швидко змінюються, а також впоратися зі складністю та невизначеністю.

Доведено, що системи навичок мають вирішальне значення для конкурентоспроможності та зростання країн, а також для розвитку та добробуту індивідів. Власники бізнесу розуміють: більшість робочих проблем пов'язано не з браком у людини знань, а з невмінням взаємодіяти з командою, співпрацювати. Тож досвід і професіоналізм людини просто знецінюються. Щоб іти в ногу зі змінами, компаніям потрібні працівники, що можуть довчитися в непередбачуваних ситуаціях і задаптуватися в нових реаліях. Розвиток підприємницького потенціалу європейських громадян і організацій є однією з ключових цілей політики ЄС та держав -членів, а підприємництво - однією з восьми ключових компетенцій, необхідних для суспільства, заснованого на знаннях. Реалізація молодіжної стратегії ЄС має сприяти мобілізації політичних інструментів на рівні ЄС, а також дій на національному, регіональному та місцевому рівнях усіх зацікавлених сторін.

Ключові слова: інноваційний розвиток, підприємницький потенціал, навички, компетенції, конкурентоспроможність.

Abstract

Olena Aleinikova

Doctor of Science in Public Administration, Professor,

Professor of the Department of Management and Smart-innovation of Kyiv National University of Technologies and Design

EUROPEAN STRATEGIES FOR INNOVATIVE DEVELOPMENT OF ENTREPRENEURIAL POTENTIAL OF YOUNG PEOPLE

The path to prosperity and employment in the global economy has been identified as skills that largely determine competitiveness and the ability to drive innovation. They are a factor in attracting investment and a catalyst in the charitable circle of job creation and growth, the key to social cohesi on. Lack of information and relevant skills for future employment prevents young people from fully integrating into the labor market. Therefore, it is necessary to take measures to ensure quality employment for all.

It is noted that the most popular universal skills (soft skills) are, first of all, creativity skills, persuasiveness, communication skills, time-management skills, adaptation skills. Among the "hard" professional skills (hard skills) - skills in working with cloud computing, artificial intelligence, the ability to analytical research, skills in working with people.

It is argued that formal education and training should provide everyone with a wide range of skills that open the door to personal realization and development, social integration, active citizenship and employment. In addition to basic knowledge, this includes universal skills and key competencies. Early acquisition of such skills is the basis for the development of higher, more complex skills needed to stimulate creativity and innovation. These skills need to be strengthened throughout life so that people can develop in a rapidly changing workplace and society, as well as cope with complexity and uncertainty.

Skill systems have been shown to be crucial for the competitiveness and growth of countries, as well as for the development and well -being of individuals. Business owners understand that most work problems are not related to a person's lack of knowledge, but to the inability to interact with the team, to cooperate. Therefore, human experience and professionalism are simply devalued. To keep up with change, companies need employees who can learn from unpredictable situations and adapt to new realities. Developing the entrepreneurial potential of European citizens and organizations is one of the key objectives of EU and Member State policy, and entrepreneurship is one of the eight key competences needed for a knowledge-based society. The implementation of the EU Youth Strategy should facilitate the mobilization of policy instruments at EU level, as well as action at national, regional and local levels of all stakeholders.

Keywords: innovative development, entrepreneurial potential, skills, competencies, competitiveness

Постановка проблеми

Ситуація в сучасному глобалізованому світі характеризується соціальним і політичним контекстом зростаючої поляризації та посиленням дискримінації. Соціальні медіа використовуються для пропаганди фейкових новин і кібернасильства. Безробіття серед молоді залишається проблемою, перш за все для маргіналізованих груп. У 2020 році пандемія COVID-19 вразила земну кулю і поставила виклики в усіх секторах, не в останню чергу в освіті та роботі з молоддю. На початку 2022 року COVID-19 та його економічні та суспільні наслідки продовжують становити критичну загрозу до світу. Згідно до Звіту World Economic Forum, відповідні економічні виклики залишаються. Очікується, що показник ВВП світової економіки знизиться на 2,3% у 2024-му році, ніж був би у разі відсутності пандемії. До 2024-го року ВВП країн, що розвиваються (за винятком Китаю), скоротиться на 5,5% більше, ніж прогнозоване допандемічне зростання їх ВВП. Водночас розвинуті економіки перевершать прогнозні значення ВВП на 0,9%, збільшивши глобальний розрив у доходах [1]. Нерівномірне економічне відновлення в світі створює небезпеку посилення соціального розколу та геополітичного напруження. Необхідна координація для вирішення загальних проблем включаючи, зокрема, відновлення засобів до існування та згуртованості суспільства. COVID-19 прискорив перехід до цифрових технологій у різних сферах, але підкреслив неготовність до цього. Існуюча в суспільстві нерівність загострилася, що призвело до зростання соціальної напруги. Молоді люди страждають від високого рівня безробіття, нестабільних умов праці, а також від дискримінації на ринку праці та на робочому місці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням проблем виникнення та формування підприємницького потенціалу присвячені роботи зарубіжних та вітчизняних практиків і науковців, зокрема: І. Маска, Д. Ма, Н. Краснокутської, М. Грачова, Є. Лапіна, О. Гіріної, І. Васильєвої, Д. Розова, Є. Колчанової та ін. Питання світових тенденціїй розвитку молодіжного сегменту ринку праці, економічної активності молоді і молодіжного потенціалу висвітлено у наукових публікаціях Н. Тілікіної, Т. Андріученко, В. Близнюк, О. Вакуленко, М. Кримової та інших авторів. Водночас актуальним залишається питання інноваційних підходів розвитку підприємницького потенціалу молоді з урахуванням сучасних тенденцій та зарубіжного досвіду.

Мета статті: аналіз та актуалізація пріоритетних напрямів інноваційного розвитку підприємницького потенціалу молоді через набуття практичних компетенцій та трансверсальних навичок.

Виклад основного матеріалу

Глобалізація економіки вимагає від сучасної робочої сили наявності критичного й аналітичного мислення, креативності, пізнавальної гнучкості, здатності розв'язувати задачі, ініціативності, медійної та інформаційної грамотності. Тому досягти економічного зростання можливо за умов підготовки робочої сили, здатної до швидких змін і жорсткої конкуренції на регіональному, національному і глобальному ринках праці.

Навички, що є шляхом для процвітання та працевлаштування, в глобальній економіці, значною мірою визначають конкурентоспроможність і здатність стимулювати інновації. Вони є фактором залучення інвестицій і каталізатором у благодійному колі створення та зростання робочих місць, ключем до соціальної згуртованості. Рівень успіху вже давно перестав залежати лише від виконання своїх безпосередніх обов'язків. Відсутність інформації та відповідних навичок для майбутнього працевлаштування заважає молодим людям повністю інтегруватися на ринок праці. Тому необхідно вживати заходів для забезпечення якісної зайнятості для всіх.

Визначення молодіжних цілей ЄС (МЦЄС) відбулося після дослідження потреб молоді Європи. Виявилося, що 29% осіб у віці від 16 до 29 років загрожує ризик бідності або соціальної ізоляції, а 11,6% осіб у віці від 15 до 24 років не мають освіти, роботи або професійної підготовки, тоді як 15,9% молодих людей цієї вікової групи є безробітними, що вдвічі більше, ніж для населення загалом. Соціально-економічна та демократична ізоляція ідуть разом поряд.

У 2017-2018 роках відбувся шостий цикл Молодіжного діалогу ЄС - «Молодь у Європі: що далі?», метою якого було узагальнення цілей та намірів молодих людей задля внеску у створення Молодіжної стратегії ЄС на 2019-2027 роки. В результаті було розроблено одинадцять Європейських цілей молоді. Ці цілі відображають погляди європейської молоді та відображають бачення тих, хто активний у діалозі молоді ЄС, а зокрема, потребу у якісному навчанні, якісному працевлаштуванні, інформації та конструктивному діалозі, просторі і участі для всіх [2].

Молодіжна стратегія ЄС на 2019-2027 роки спрямована на поліпшення співробітництва між політичними сферами, зокрема через молодіжного координатора ЄС; надання молоді права голосу у формуванні політики ЄС; контроль витрат ЄС на молодь; початок нового й більш інклюзивного молодіжного діалогу в ЄС; сприяння мобільності волонтерства та єдності; здійснення програми для молоді з метою поширення визнання неформального навчання; зміцнення зв'язку між молодіжною політикою ЄС і відповідними програмами ЄС [3].

Але ситуація в Європі вимагає дій. 70 мільйонів жителів Європи не мають належних навичок читання та письма, а ще більше мають слабкі математичні та цифрові навички, що наражає їх на ризик безробіття, бідності та соціального відчуження. Більше половини з 12 мільйонів довготривалих безробітних вважаються низькокваліфікованими. Вищі навчальні заклади мають забезпечити випускників відповідними та сучасними навичками. Прогалини та невідповідність навичок вражають. Безліч молодих людей працюють на роботах, які не відповідають їхнім талантам. У той же час 40% європейських роботодавців відчувають труднощі з пошуком людей з навичками, необхідними для розвитку та впровадження інновацій. Працівники закладів освіти, з одного боку, і роботодавці та студенти, з іншого, мають різне уявлення про те, наскільки добре підготовлені випускники до ринку праці. Занадто мало людей мають підприємницький склад розуму та навички, необхідні для створення власного бізнесу [4].

Трансверсальні компетентності забезпечують «трансфер навчання», тобто перенос набутих знань, навичок і мета-когнітивних здібностей особистості на вирішення ситуацій реального життя. Формування трансверсальних компетентностей також сприяє розвитку предметних компетентностей та орієнтує здобувачів освіти на навчання протягом життя.

Відповідно до доповіді ЮНЕСКО, визначені трансверсальні компетентності в таких сферах: критичне і інноваційне мислення: креативність, підприємництво, винахідливість, навички застосування знань, рефлексивне мислення, обґрунтоване прийняття рішень; інтер-персональні навички: презентаційні та комунікаційні навички, лідерство, організаційні навички, робота в команді, співпраця, ініціатива, комунікабельність, колегіальність; інтра-персональні навички: самодисципліна, ентузіазм, наполегливість, мотивація, співпереживання (емпатія), чесність, цілеспрямованість; глобальне громадянство: поінформованість, толерантність, відкритість, повага до різноманітності, міжкультурне розуміння, здатність залагоджувати конфлікти, громадянська / політична участь, повага до навколишнього середовища [5].

За даними World Economic Forum, серед найбільш затребуваних універсальних навичок (soft skills - «гнучкі / м'які» навички) виділено, насамперед, навички креативності, здатність до переконання, комунікативні навички, навички управління часом (time-management), навички адаптування (за даними дослідження LinkedIn Learning, 2019). Серед «жорстких» професійних навичок (hard skills) - навички робіт з хмарним обчислюванням, штучним інтелектом, здатність до аналітичних досліджень, навички роботи з людьми [6]. Формальна освіта та навчання повинні надати кожному широкий спектр навичок, які відкривають двері до особистої реалізації та розвитку, соціальної інтеграції, активної громадянської позиції та працевлаштування. Окрім базових знань, сюди входять універсальні навички та ключові компетенції. Раннє набуття таких навичок є основою для розвитку вищих, складніших навичок, які необхідні для стимулювання творчості та інновацій. Ці навички необхідно зміцнювати протягом життя, щоб люди могли розвиватися на робочих місцях і суспільстві, що швидко змінюються, а також впоратися зі складністю та невизначеністю. Національні та регіональні ринки праці та системи освіти всіх держав стикаються з особливими проблемами [7]: конкурентоспроможність інновація інвестиція навичка

розвиток навичок має важливе значення для ефективності та модернізації ринків праці, щоб забезпечити нові форми гнучкості та безпеки як шукачам роботи, так і працівникам, і роботодавцям;

невідповідність навичок перешкоджає продуктивності та впливає настійкість держав до економічних потрясінь.

Трьома ключовими напрямками роботи Європейської комісії є:

підвищення якості та актуальності формування навичок.

зробити навички та кваліфікацію більш помітними та порівнянними.

покращення інтелекту та інформованості для кращого вибору професії.

Системи навичок мають вирішальне значення для

конкурентоспроможності та зростання країн, а також для розвитку та добробуту індивідів. Важливі ініціативи ЄС, такі як The European Pillar of Social Rights Action Plan [8] та New Skills Program, визначають покращення систем навичок як ключовий пріоритет [9].

Важливо розуміти, що час, як і робоча корпоративна культура загалом, змінюються. Раніше прийнято було вибрати конкретну професію і рухатися її кар'єрними сходами вгору. Покоління Z (ті, хто народилися після 1994 року), за прогнозами, протягом життя змінять місце роботи більш ніж 7 разів. Тобто навички, які молодь здобуває у школі або виші, можуть їм навіть не знадобитися. Натомість їм буде потрібен універсальніший інструментарій, який за будь-яких обставин допоможе засвоювати нову інформацію [10]. З підготовкою до впровадження штучного інтелекту, згідно з дослідженням Bruegel, понад 47% професій у США буде завтоматизовано, а частина взагалі перестане існувати. Сценарій невтішний: за прогнозами, це станеться вже до 2030 року. Штучний інтелект переведе в зону ризику навіть висококваліфікованих працівників. Попит на технічні навички скоротиться, частіше шукатимуть креативних людей з прокачаними навичками комунікації, умінням вибудовувати стосунки зі складними клієнтами й партнерами, а також людей з просунутим емоційним інтелектом. Ці якості стануть must-have для кандидатів.

За прогнозами, до 2030 року компанії по всьому світі відчуватимуть нестачу кадрів з потрібними компетенціями. Зібрати правильних людей у правильний час стає питанням конкурентної переваги організації. На думку 54% керівників HR-відділів, важливо також пропонувати корпоративні програми навчання та розвивати гнучкі навички працівників, а керівників учити активного слухання, надання зворотного зв'язку й лідерства [11].

Опитування кадрового агентства Robert Half [12] показало, що 43% керівників надають однакового значення гнучким навичкам (soft skills) і професійним компетенціям працівників. А у звіті з дослідження LinkedIn Global Talent Trends [13] сказано: професійні навички (hard-skills) приводять кандидата до дверей роботодавця, але на фініші відчиняють їх саме гнучкі навички. Важливість гнучких навичок у світі підтверджена статистичними даними згідно з якими потреба у фахівцях, які володіють такими навичками визначена на рівні 82% - 96%. Зокрема, для країн Північної Європи, Німеччини, Франції даний показник коливається від 82% до 89% , для Англії, США, Канади Італії - від 90% до 95%. Починаючи з 2016 року, вимоги роботодавців щодо пошуку працівників, які мають гнучкі навички зросла більше ніж на 78%. Визначено 4 категорії гнучких навичок, які затребувані працедавцями, потрібні фахівцям будь -якої сфери й рівня посади, але важко задовольнити: креативність, критичне мислення, робота в команді, адаптивність та управління часом. Вісім з десяти опитаних менеджерів вважають, що персональні якості пошукача важливіші за професійні навички: вони допомагають швидше задаптуватися до нового місця та сприяють ефективному виконанню робочих завдань.

Власники бізнесу розуміють: більшість робочих проблем пов'язано не з браком у людини знань, а з невмінням взаємодіяти з командою, співпрацювати. Тож досвід і професіоналізм людини просто знецінюються. Щоб іти в ногу зі змінами, компаніям потрібні працівники, що можуть довчитися в непередбачуваних ситуаціях і задаптуватися в нових реаліях.

Так, комунікативні навички (42,4%), навички роботи в команді (38,2%), навички роботи з клієнтами (46,9%), навички вирішення проблем (41,3%), навички навчання (32,4%) та навички планування і організації (41,7%) -

вважаються найважливішими. Такі трансверсальні навички зазвичай мають високу переносимість на різні професії та сектори. Незважаючи на те, що індикатор визначає лише професії, для яких міжнародні навички вважаються важливими, вони є дуже важливими для більшої частки робочих місць у ЄС [9].

У повідомленні Європейської комісії «Нова програма навичок для Європи» [7] визначаються пріоритети політики та дії, що мають бути вжиті з метою кращого використання наявних навичок людей, оволодіння новими навичками, яких вимагає ринок праці, та надання їм допомоги знайти якісну роботу. У контексті ініціативи «Нові навички для нової роботи» цілі, пов'язані з навичками, зосереджені на таких діях [14]:

краще сприяння передбаченню майбутніх потреб у навичках;

кращий розвиток відповідності між навичками та потребами ринку праці;

усунення розриву між навчанням і роботою.

Розвиток підприємницького потенціалу європейських громадян і організацій є однією з ключових цілей політики ЄС та держав-членів. Десять років тому Європейська комісія визначила підприємництво як одну з восьми ключових компетенцій, необхідних для суспільства, заснованого на знаннях. Концептуальна модель EntreComp складається з двох основних вимірів: 3 сфери компетенції, які безпосередньо відображають визначення підприємництва як здатності перетворювати ідеї в дії, які створюють цінність для людства; і 15 компетенцій, які разом складають основні блоки підприємництва як компетенції для всіх громадян. Матеріали Звіту EntreComp: Структура компетенцій підприємництва [15] допомагають досягти консенсусу між усіма зацікавленими сторонами та об'єднати освіту з працвлаштуванням. Розроблений за допомогою підходу змішаних методів, фреймворк EntreComp став еталонним для будь-якої ініціативи, спрямованої на сприяння розвитку підприємницьких здібностей. Три взаємопов'язані сфери компетенцій підкреслюють підприємницьку компетентність як здатність трансформувати ідеї та можливості в дії шляхом мобілізації ресурсів. Ці ресурси можуть бути особистим (а саме самосвідомість і самоефективність, мотивація і наполегливість), матеріальним (наприклад, виробничі засоби та фінансові ресурси) або нематеріальним (наприклад, конкретні знання, навички та ставлення). Оволодіння молоддю підприємницькою компетенцією і ключовими гнучкими навичками допоможе їм у створенні власного бізнесу або соціального підприємства.

За матеріалами дослідження Pool of European Youth Researchers [16], молоді люди відчувають, що нинішня система освіти не готує їх до майбутнього. Вона заснована на старих методологіях і темах та не зосереджена на навичках, які їм знадобляться.

Вони відчувають, що не мають доступу до інформації про ринок праці та про те, як він зміниться в майбутньому. В результаті вони намагаються визначити, на які сфери роботи вони можуть або повинні орієнтуватися. Вони не мають достатньої інформації, щоб вирішити, які навички їм знадобляться у майбутньому, а іноді відчувають себе невпевнено. Це означає, що вони не відчувають себе підготовленими до майбутнього ринку праці та того, як він буде розвиватися, зокрема зі зростанням роботизації.

Молодь також стурбована правами на працевлаштування та такими речами, як низька заробітна плата, відсутність лікарняних, контракти та неоплачувані стажування. Деякі молоді люди стикаються з дискримінацією на ринку праці та на робочому місці. Це є напруженим і виснажливим. Для молоді все більш актуальним стає зв'язок освіти з ринком праці та модернізацією в цілому, набуття більшого практичного досвіду. Для них важливо працю вати під час навчання та мати прямі зв'язки з роботодавцями. Вони хочуть отримати хороший доступ до інформації про ринок праці та можливості роботи, а також краще визнання неформального чи інформального навчання; бути більш обізнаними про права працівників і отримувати кращу підтримку від роботодавців для маргіналізованої молоді. Молодими людьми, які брали участь у дослідженні було запропоновано [16]:

сприяння доступу до інформації про ринок праці. Наприклад, доступ до центрів кар'єри, інформації в школах та онлайн, європейської бази даних про вакансії, фахові поради та консультації щодо вибору професії, а також інформації безпосередньо від компаній.

популяризація практичного досвіду роботи, зокрема, оплачувані стажування, коротко- та довгострокове волонтерство, стажування, неповний робочий день;

збільшення робочих місць під час навчання, зустрічей з роботодавцями та доступ до наставників;

реформа офіційної освітньої програми, щоб зосередитися на більш відповідних практичних компетенціях та навичках, забезпечити кращу підготовку для конкретної роботи та більше професійних можливостей.

реформа системи та структур освіти. Наприклад, через тіснішу співпрацю між офіційною освітою та роботодавцями, більша інтеграція освітніх систем у Європі, більше інвестицій у молодіжні організації та тісніші зв'язки між офіційною та неформальною освітою.

Висновки

Варто зазначити, що молодь очікує різноманітних механізмів підтримки, щоб підготуватися до майбутнього робочого середовища та потреб ринку праці. Молоді люди наголошують на практичних можливостях отримати практичний досвід як-от навчання на роботі, роботи під час навчання, стажування або профорієнтації у школах.

Таким чином, реалізація молодіжної стратегії ЄС має сприяти мобілізації політичних інструментів на рівні ЄС, а також дій на національному, регіональному та місцевому рівнях усіх зацікавлених сторін.

Література

1. The Global Risks Report 2022, 17th Edition, is published by the World Economic Forum, WEF.

2. European Commission. (2022, січ. 9). EU Youth Strategy. European Youth Goals.

3. О. Баханов, Відповідність цілей молодіжної стратегії єс на 2019-2027 роки глобальним цілям сталого розвитку (ЦСР) на 2015-2030 роки в контексті сфер соціального впливу на суспільство і молодь. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, Випуск 1 (49), 2021.

4. European Commission. (2022, січ. 9). Ten actions to help equip people in Europe with better skills.

5. Л. Горбунова, «Ключові компетенції у транснаціональному освітньому просторі: визначення та імплементація», Філософія освіти. Philosophy of Education : науковий часопис. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, № 2 (19), C. 97-117, 2016.

6. Emma Charlton, “These are the 100 most in-demand skills of 2019”. LinkedIn

7. European Commission. (2022, січ. 11). Communication from the commission to the european parliament, the council, the european economic and social committee and the committee of the regions a new skills agenda for europe: Working together to strengthen human capital, employability and competitiveness

8. European Commission. (2022, січ. 11). The European Pillar of Social Rights Action Plan.

9. Importance of transversal skills, CEDEFOP.

10. Soft skills та критичне мислення: які навички знадобляться дітям у XXI столітті

11. Soft skills: що це таке, приклади й способи розвитку, INDIGO.

12. CFOs Seek Finance Professionals With Mix of Hard and Soft Skills, Robert Half.

13. Global Talent Trends: The 4 trends transforming your workplace, Business Linkedin.

14. European Commission. (2022, січ. 15). Employment, Social Affairs & Inclusion.

15. European Commission, Joint Research Centre, Bacigalupo, M., Kampylis, P., Punie, Y., et al., EntreComp : the entrepreneurship competence framework, Publications Office, 2017.

16. Dan Moxon, Ondrej Barta, “Structured Dialogue Cycle VI Thematic Report on European Youth Programmes, and Youth Organisations”, April 04, 2018. ZENODO.

References

1. The Global Risks Report (17th ed.). (2022). World Economic Forum, WEF.

2. EU Youth Strategy. European Youth Goals. (n.d.).

3. Bakhanov, O. (2021). Vidpovidnist tsilei molodizhnoi stratehii yes na 2019-2027 roky hlobalnym tsiliam staloho rozvytku (TsSR) na 2015-2030 roky v konteksti sfer sotsialnoho vplyvu na suspilstvo i molod [The compliance of the goals of the youth strategy for 2019-2027 is with the global goals of sustainable development (CSD) for 2015-2030 in the context of areas of social impact on society and youth]. VisnykNTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo - Bulletin of NTUU "KPI". Politology. Sociology. Righ.

4. Ten actions to help equip people in Europe with better skills. (n.d.).

5. Horbunova, L. (2016). Kliuchovi kompetentsii u transnatsionalnomu osvitnomu prostori: vyznachennia ta implementatsiia [Key competencies in the transnational educational space: definition and implementation]. Filosofia osvity - Philosophy of Education, 2 (19), 97-117 [in Ukrainian].

6. Charlton, E., These are the 100 most in-demand skills of 2019. (n.d.).

7. Communication from the commission to the european parliament, the council, the european economic and social committee and the committee of the regions a new skills agenda for europe: Working together to strengthen human capital, employability and competitiveness (n.d.).

8. The European Pillar of Social Rights Action Plan (n.d.).

9. Importance of transversal skills. (n.d.).

10. Soft skills ta krytychne myslennia: yaki navychky znadobliatsia ditiam u XXI stolitti [Soft skills and critical thinking: what skills will children need in the 21st century] (n.d.). suspilne.media. Retrieved from https://suspilne.media/62334-soft-skills-ta-kriticne-mislenna-aki- navicki-znadoblatsa-ditam-u-xxi-stolitti/

11. Soft skills: shcho tse take, pryklady y sposoby rozvytku [Soft skills: what it is, examples and ways of development]. (n.d.).

12. CFOs Seek Finance Professionals With Mix of Hard and Soft Skills, (n.d.).

13. Global Talent Trends: The 4 trends transforming your workplace. (n.d.). business

14. Employment, Social Affairs & Inclusion. (n.d.).

15. Bacigalupo, M., Kampylis, P., Punie, Y., et al., EntreComp : the entrepreneurship competence framework. (2017).

16. Moxon, D., Barta, O. (2018). Structured Dialogue Cycle VI Thematic Report on European Youth Programmes, and Youth Organisation.

Размещено на Allbest.ru