Посилення негативних тенденцій в динаміці кадрового потенціалу НАН України

Оцінка можливостей відновлення кадрового потенціалу НАН України. Відновлення наукового потенціалу української науки: необхідність і реальні перспективи. Розрахунки методом ендогенного прогнозування зміни вікової структури дослідників за останні роки.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.10.2022
Размер файла 274,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОСИЛЕННЯ НЕГАТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ДИНАМІЦІ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАН УКРАЇНИ

O.C. ПОПОВИЧ, доктор економічних наук, головний науковий співробітник,

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.М. Доброва НАН України», бульвар тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна,

О.П. КОСТРИЦЯ, молодший науковий співробітник,

ДУ «інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.М. Доброва НАН України», бульвар тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна

А.С. Попович, доктор экономических наук, главный научный сотрудник,

У «институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. г.М. Доброва НАН Украины», бульвар Тараса Шевченко, 60, Киев, 01032, Украина,

Е.П. Кострица, младший научный сотрудник,

«институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. г.М. Доброва НАН Украины», бульвар Тараса Шевченко, 60, Киев, 01032, Украина,

УСИЛЕНИЕ НЕГАТИВНЫХ ТЕНДЕНЦИЙ В ДИНАМИКЕ КАДРОВОГО ПОТЕНЦИАЛА НАН УКРАИНЫ

Актуальность данного исследования обусловлена тем, что тенденции уменьшения общей численности исследователей не только сохранились, но и усугубились, следовательно меры, направленные на стабилизацию их численности, становятся еще более неотложными. Цель исследования -- определить масштабы и последствия таких изменений. Для этого осуществлено прогнозно-аналитическое исследование эволюции кадрового потенциала НАН Украины с учетом данных до 2018 года включительно. На основе ранее разработанного авторами метода эндогенного прогнозирования эволюции кадрового потенциала науки рассчитана возрастная структура исследователей НАН Украины, которые оставляют науку, переходя в другие сферы деятельности, а также показано, что в течение 2013--2018 годов существенно ухудшились возможности для стабилизации численности ученых НАН Украины, а тем более для восстановления ее кадрового потенциала. Если опубликованные ранее расчеты, в которых авторы исходили из статических данных о возрастной динамике ученых НАН Украины до 2015 года, позволяли им сделать вывод, что без усиления государственной поддержки общая численность исследователей НАН Украины уменьшится к 2025 году на 30 % (до 12860 человек), то учет тенденций в динамике кадрового потенциала, наблюдавшихся в течение последних 5 лет до 2018 года, приводит к выводу, что падение общего количества исследователей будет почти вдвое больше -- на 57,3 % (примерно до 10738 человек в 2025 году). Кроме того, еще в 2015 году еще можно было надеяться, что ежегодное 10-процентное наращивание молодежного пополнения позволит стабилизировать численность исследователей в течение 5 лет, и уже начиная с 2025 года общая численность исследователей будет расти. Учет же тенденций 2013--2018 годов показывает, что сегодня этого уже недостаточно -- нужно, чтобы ежегодный темп роста молодежного пополнения составлял не менее 15 %. Даже при его росте до 20 % падение численности исследователей продолжится по крайней мере до 2023 года. Это обусловлено тем, что сложилась такая возрастная структура ученых, при которой вероятные их потери в результате естественной смертности превысили молодежное пополнение в 2018 году, проведенные прогнозно-аналитические исследования также свидетельствуют о нарастании темпов распада кадрового потенциала НАН Украины.

Полученные результаты демонстрируют насущную необходимость неотложных мер по усилению государственной поддержки НАН Украины, без которых невозможно прекращение распада ее кадрового потенциала. Промедление же с их осуществлением приведет к необходимости существенно большего времени и больших затрат для исправления ситуации.

Ключевые слова: исследователи НАН Украины, возрастная структура исследователей, метод эндогенного прогнозирования, молодежное пополнение, распад кадрового потенциала, уничтожение науки.

O.S. Popovych, Dsc (Economics), chief researcher,

Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, 60, Taras Shevchenko boulevard, Kyiv, 01032, Ukraine,

O.P. Kostrytsia, junior researcher,

Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, 60, Taras Shevchenko boulevard, Kyiv, 01032, Ukraine,

AGGRAVATION OF NEGATIVE TENDENCIES IN THE DYNAMICS OF R&D PERSONNEL IN THE NAS OF UKRAINE

This study is important because the downward tendencies in the total researchers have been not only persisting and aggravating, which makes the measures for their stabilization even more urgent. The purpose of the study is to determine the scales and consequences of this change. To do so, a forecasting and analytical study of the evolution of the human resources in the National Academy of Sciences (NAS of Ukraine) is conducted by use data for most recent years including 2018.

Based on the method of endogenous forecasting of the evolution of the human resources of R&D, developed by the authors earlier, the age structure of researchers of the NAS of Ukraine is calculated, who leave R&D, moving on to other activities, and it is also shown that in 2013--2018 the possibilities to stabilize the number of Academy researchers, not mentioning its recovering, have significantly worsened. While the previously published calculations taking account of the trends in the dynamics of researchers of the NAS of Ukraine until 2015 allowed the authors to conclude that if the government support were not increased, the total number of the Academy researchers would fell by 30 % by 2025 (up to 12860 people), taking into account of the trends in the dynamics of human resources observed over the past 5 years till 2018 leads to the conclusion that the drop in the researcher's number will be almost twice higher, i. e. 57.3 % (to approx. 10,738 people in 2025). Also, in 2015 one could hope that the increasing youth recruitment by 10 % per year would stabilize the number of researchers in about 5 years, with the number of researchers growing in 2025 and on. Taking into account the trends of 2013-- 2018 shows that today it is not enough: the annual growth rate of youth replenishment needs to be at least 15 %. If even it reaches 20 %, the decline in the researchers' number will continue until at least 2023. This is because given the age pattern of researchers their likely loss as a result of natural mortality was higher than the youth replenishment in 2018. It is significant that the conducted forecasting and analytical studies also demonstrate the impending collapse the R&D personnel in the NAS of Ukraine.

The results obtained demonstrate the pressing need for urgent measures to strengthen government support for the NAS of Ukraine, without which it is impossible to stop the collapse of its human resources. If they are postponed, significantly more time and greater costs will be needed to correct the situation.

Keywords: researchers of NAS of Ukraine, age structure of researchers, endogenous forecasting method, youth replenishment, collapse of human resources, ruining of R&D system.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що тенденції зменшення загальної чисельності дослідників не тільки збереглися, а й стали ще більш тривожними, отже заходи, спрямовані на стабілізацію їх чисельності, стають ще більш невідкладними. Мета статті -- визначити масштаби і наслідки цих змін. Для цього здійснено прогнозно-аналітичне дослідження еволюції кадрового потенціалу НАН України з урахування даних до 2018 року включно. На основі раніше розробленого авторами методу ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки розраховано вікову структуру дослідників НАН України, які залишають науку, переходячи до інших сфер діяльності, а також показано, що протягом 2013--2018 років істотно погіршились можливості стабілізувати чисельність науковців НАН України протягом найближчих років, а тим більше -- відновити її кадровий потенціал.

Якщо опубліковані раніше розрахунки, в яких автори виходили зі статистичних даних щодо вікової динаміки науковців НАН України до 2015року, дозволяли їм зробити висновок, що без посилення державної підтримки загальна чисельність дослідників НАН України зменшиться до 2025року на 30 % (до 12860 осіб), то врахування тенденцій в динаміці кадрового потенціалу протягом останніх 5 років до 2018 року приводить до висновку, що падіння загальної кількості дослідників буде майже вдвічі більшим -- на 57,3 % (приблизно до 10738 осіб у 2025році). Крім того, ще в 2015році можна було сподіватися, що нарощування молодіжного поповнення щорічно на 10 % дозволить стабілізувати чисельність дослідників протягом 5 років, і вже починаючи з 2025р. загальна чисельність дослідників зростатиме. Урахування ж тенденцій 2013--2018 років свідчить, що сьогодні цього вже недостатньо -- потрібно, щоб темп щорічного зростання молодіжного поповнення становив щонайменше 15 %. Навіть при його зростанні до 20 % падіння чисельності дослідників триватиме принаймні до 2023року. Це зумовлено тим, що склалася така вікова структура науковців, за якої вірогідні їх втрати внаслідок природної смертності перевищили молодіжне поповнення у 2018році. Проведені прогнозно-аналітичні дослідження свідчать також про наростання темпів розпаду кадрового потенціалу НАН України.

Отримані результати демонструють нагальну необхідність невідкладних заходів щодо посилення державної підтримки НАН України, без яких неможливе припинення розпаду її кадрового потенціалу. Зволікання ж у їх здійсненні призведе до необхідності суттєво більшого часу і більших витрат для виправлення ситуації.

Ключові слова: дослідники НАН України, вікова структура дослідників, метод эндогенного прогнозування, молодіжне поповнення, розпад кадрового потенціалу, знищення науки.

Постановка проблеми

В опублікованій у 2018 році роботі [1] представлено результати прогнозно-аналітичних досліджень, які дозволили зробити висновок, що навіть за умови щорічного 10-відсоткового зростання приходу молоді в наукові установи НАН України ще кілька років триватиме зменшення загальної кількості дослідників, які працюють в НАН України, і тільки після 2025 року можна сподіватися на деяке її зростання. На той час у нашому розпорядженні були статистичні дані лише до 2015 року включно [2]. Розрахунки підтвердили: якщо такого нарощування молодіжного поповнення не відбудеться і збережуться ті ж тенденції в державній підтримці науки, які мали місце в попереднє до 2015 року п'ятиріччя, НАН України втратить до 2025 року щонайменше 30 % дослідників, що свідчить про поступове знищення науки.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що тенденції зменшення загальної чисельності науковців не тільки збереглися, а й стали ще більш тривожними, отже заходи, спрямовані на стабілізацію їх чисельності, стають ще більш невідкладними.

Мета дослідження -- визначити масштаби і наслідки такого ускладнення. Для цього нами здійснено прогнозно-аналітичне дослідження еволюції кадрового потенціалу НАН України з урахування даних до 2018 року включно.

Зауважимо, що кадрова складова наукового потенціалу є найбільш інерційною його частиною. Це зумовлено двома причинами: по-перше, сам процес становлення професійного дослідника є досить тривалим, до того ж його тривалість збільшується в міру розвитку науки (внаслідок зростання об'єму наукової інформації, запровадження все більш складної техніки досліджень і новітніх математичних методів); по-друге, цей процес відбувається у досить замкненій науковій системі, яка поповнюється із зовні тільки шляхом збільшення молодших вікових груп (трапляються, звичайно, випадки, коли в науку приходять люди старше 35 років, але це відбувається настільки рідко, що практично не впливає на загальну динаміку вікової структури науковців).

Таблица 1. Зміна вікової структури дослідників НАН України з 2013 по 2018 рік

Показник

<24

25-29

35-39

1. Дослідників 2013 р.

484

2127

2257

1761

2. % від суми 2013 р.

2,3

10,6

10,6

8,3

3. Дослідників 2018 р.

191

1098

1658

1779

4. % від суми 2018 р.

1,1

6,4

9,7

10,4

5. Прогноз без переходу

191*

1098

2109

2225

6. Пішли з НАН України

451

446

7. % молодшої вікової групи (2013 р.)

21,2

19,8

* Припускаємо, що чисельність двох молодших вікових груп залишається незмінною. Джерело: розраховано авторами на основі даних [2] методом ендогенного прогнозування.

Саме ці уявлення були покладені в основу при розробленні методу ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки [3--5]. НАН України, звичайно, є менш замкненою науковою системою, ніж наука України в цілому, -- деякий обмін кадрами відбувається з наукою вищої школи та галузевих академій. Але аналіз свідчить, що такий обмін не настільки інтенсивний, щоб вплинути на загальну вікову структуру наукових кадрів НАН України. Це здебільшого перехід учених НАН України у вузи, а не навпаки, і в наших розрахунках він враховується як чисельність тих, хто переходить до інших сфер діяльності.

Виклад основного матеріалу

Наука України зазнала за останні десятиліття значних кадрових втрат. суттєво зменшилась і кількість дослідників, які працювали в НАН України. Однак втрати академічних інститутів більшою мірою зачепили підприємства її дослідно-виробничої бази, допоміжний персонал інститутів і меншою мірою науковців. Якщо загальна кількість дослідників в Україні з 1991 року скоротилась майже у 5 разів, то в НАН України -- на 52,3 % :. після стрімкого падіння їх чисельності до 2000 року (втрати сягнули 47,4 %) був навіть період деякого зростання -- до 2005 року (здебільшого за рахунок біології, інформатики та суспільних наук), проте у подальшому знову відбувалося падіння, темпи якого суттєво зросли після 2013 року -- чисельність дослідників НАН України з 2013 по 2018 рік зменшилась майже на 20 % (рис. 1). І все ж, попри значні втрати -- майже вдвічі порівняно з 1991 р. -- вони суттєво менші, ніж в українській науці в цілому, яка втратила чотири п'ятих дослідників.

Таблица 2

Вікові групи

44-45

45-49

50-54

55-59

60-64

>65

І

1409

1381

1976

2471

2536

4896

21298

6,6

6,5

9,3

11,6

11,9

23

100

1482

1225

1246

1763

1951

4750

17143

8,6

7,1

7,3

10,3

11,4

27,7

100

1727

1374

1334

1882

2300

5575

19815

245

149

88

119

349

825

2672

13,9

10,6

6,4

6,0

14,1

32,5

Рис. 1. Динаміка кількості дослідників НАН України

Джерело: побудовано авторами на основі даних [6].

Такий підхід був наслідком намагання НАН України в умовах різкого зниження фінансування науки максимально зберегти кадри саме дослідників, жертвуючи при цьому насамперед сферою технічного обслуговування процесу наукового пошуку. Звичайно, це не всім подобалось, адже відсутність допоміжного персоналу, а тим більше скорочення дослідно-виробничої бази дуже ускладнює як самі дослідження, так і можливості для організації практичного використання отриманих результатів.

З точки зору збереження можливостей для відновлення подібна стратегія була доволі далекоглядною, адже найбільш інерційною складовою наукового потенціалу є саме кадри наукових працівників. Крім того, їх збереження -- необхідна умова самовідтворення наукового потенціалу, водночас значна частина науковців середнього покоління (віком від 30 до 50 років) з установ НАН України перейшла в інші сфери діяльності через недостатній рівень соціального забезпечення та брак можливостей для оновлення наукового обладнання.

Метод ендогенного прогнозування дозволяє оцінити вікову структуру тих, хто пішов з НАН України до інших сфер діяльності. Такі дані можна отримати, порівнюючи реальні зміни вікової структури дослідників за 5 років з тими, яких слід було б очікувати, якби втрати були зумовлені тільки природною смертністю. в табл. 1 представлено вікову структуру дослідників, які працювали в НАН України у 2013 (рядок 1) та у 2018 (рядок 3) роках, а також прогнозні оцінки того, як може змінитись вікова структура за ці 5 років, якщо дослідники не залишатимуть інститути НАН України, переходячи до інших сфер діяльності (рядок 5). Різниця відповідних показників (рядків 5 та 3) показує, скільки дослідників попередньої (молодшої) вікової групи за ці 5 років залишили НАН України.

Для більшої наочності результати розрахованих втрат (рядок 6) представлені на рис. 2.

Рис. 2. Залежність частки дослідників, які покидають установи НАН України, від віку

Джерело: розраховано та побудовано авторами.

Як бачимо, академічні інститути найбільше втрачали дослідників у віці до 34 років, далі для вікових груп від 35 до 54 років ці втрати зменшувались, потім знову зростали -- очевидно внаслідок виходу на пенсію після 60 років. хоча повністю залишали роботу в дослідницьких колективах після отримання пенсії не всі, а лише трохи більше 30 %. Ці розрахунки, звичайно, не можуть претендувати на велику точність, адже цілком можливо, що коефіцієнти смертності для науковців можуть дещо відрізнятись від середньостатистичних для населення України та й сама точність визначення кількості дослідників у інститутах викликає чимало сумнівів. проте загальні тенденції вони все ж демонструють, на наше глибоке переконання, досить вірно. Різниця між сумарною кількістю дослідників, яка була в НАН України у 2013 році, і сумою (рядок 5) складає 1483 особи -- це вірогідна втрата науковців внаслідок природної смертності. Не можна не звернути увагу на те, що вона на 15,7 % більша, ніж молодіжне поповнення у 2018 році (сума двох наймолодших груп). Отже, як і наука України в цілому [8], кадровий потенціал НАН України опинився на стадії вимирання.

Тож висновок щодо необхідності термінових заходів для закріплення в науці дослідників у віці 35--40 років, який можна зробити з наведених розрахунків, не викликає сумнівів.

Із застосуванням методу ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки [3--5] було розраховано, як змінюватиметься вікова структура дослідників НАН України, якщо в найближче десятиліття збережуться тенденції, що спостерігались протягом останніх п'яти років. Тобто якщо нічого у ставленні до науки не зміниться, продовжуватиме падати престижність наукової професії та для всіх вікових груп збережуться ті ж самі пропорції втрат через те, що науковці переходять до інших сфер діяльності або виїжджають за кордон (табл. 1). Результати цих розрахунків представлено в табл. 2 і рис. 3.

Рис. 3. Порівняння зміни вікової структури дослідників НАН України у 2013 та 2018 рр. з прогнозними оцінками для випадку якщо до 2028 р. збережуться тенденції цього п'ятиріччя Джерело: побудовано авторами на основі даних [7] та власних розрахунків.

Як і слід було очікувати, прогнозні розрахунки демонструють подальше зменшення частки молоді: якщо у 2018 році 27,6 % дослідників були молодше 40 років (що, звичайно, вже майже неприпустимо мало), то до 2028 року частка молоді зменшиться до 16,6 %.

Але ще більш вражаючим є прогноз зміни загальної їх чисельності: як видно з табл. 2, якщо в підтримці НАН України нічого не зміниться і триватимуть тенденції, які спостерігаються протягом останніх років, то у 2028 році чисельність дослідників в установах НАН України становитиме 8685 осіб, тобто стане майже вдвічі меншою, ніж у 2018 р.

Таблиця 3. Прогнозна оцінка еволюції вікового профілю дослідників НАН України для випадку, коли ніяких змін у ставленні держави до науки не відбудеться (осіб)

Рік

Вікові групи

І

<24

25-29

35-39

45-49

50-54

55-59

60-64

>65

2023

75

566

856

1300

1497

1288

1106

1112

1392

2915

12 107

2028

38

292

441

675

1094

1301

1163

988

878

1815

8685

Джерело: розраховано авторами методом ендогенного прогнозування.

Рис. 4. Прогнозовані зміни вікового профілю дослідників для випадку, якщо протягом 10 років прихід молоді зростатиме щорічно на 10 %

Таблиця 4. Прогноз еволюції вікової структури та загальної чисельності дослідників НАН України для випадку щорічного збільшення приходу молоді на 10 %

Рік

Вікові групи

I

<24

25-29

О

1

4^

35-39

4b.

О

1

4b.

4b.

45-49

50-54

55-59

60-64

>65

2023

308

1768

1035

1636

1658

1373

1125

1009

1149

3466

14 526

2028

496

2846

1665

969

1523

1536

1261

911

657

2356

14 220

Джерело: розраховано авторами методом ендогенного прогнозування.

Для оцінки масштабів тих заходів, яких необхідно вжити принаймні для стабілізації кадрового потенціалу НАН України, здійснено розрахунки кількох варіантів його еволюції. Ключовим параметром тут є темпи нарощування молодіжного поповнення академічних інститутів.

В табл. 4 представлено результати розрахунків методом ендогенного прогнозування зміни вікової структури дослідників протягом 10 років після 2018 р. за умов, коли чисельність молоді (двох перших вікових груп) зростатиме щорічно на 10 % і втрати вікових груп від 30 до 54 років внаслідок переходу до інших сфер діяльності становитимуть за кожні п'ять років не більше 5 % (тобто менше 1 % за рік); вікової групи 55--59 років -- 15 %, вікових груп понад 60 років -- 30 % Це орієнтовно відповідає тому темпу виходу науковців на пенсію, який спостері-гався до останнього часу..

На рис. 4 це продемонстровано графічно. Як бачимо, віковий профіль у цьому випадку має позитивні зміни: у 2023 р. частка дослідників молодше 40 років зростає до 32,7 % і у 2028 р. -- до 42 %, але загальна чисельність дослідників продовжуватиме падати. Це означає, що навіть для стабілізації чисельності дослідників НАН України протягом цих 10 років такий темп нарощування приходу молоді не є достатнім.

У подібний спосіб розраховано варіант прогнозу для нарощування притоку молоді щорічно на 20 % (табл. 4). прогноз, представлений в табл. 4, графічно показано на рис. 5.

кадровий наука дослідник ендогенний

Таблиця 5. Прогноз еволюції вікової структури та загальної чисельності дослідників НАН України для випадку щорічного збільшення приходу молоді на 20 %

Рік

вікові групи

І

<24

25-29

35-39

45-49

50-54

55-59

60-64

>65

2023

476

2734

1035

1635

1658

1373

1125

1009

1149

3466

15 660

2028

1185

6808

2575

969

1523

1536

1261

911

657

2356

19 781

Джерело: розраховано авторами методом ендогенного прогнозування.

Рис. 5. Прогнозовані зміни вікового профілю дослідників для випадку, якщо протягом 10 років прихід молоді зростатиме щорічно на 20 % Джерело: побудовано авторами на основі даних [7] та власних розрахунків.

Як змінюватиметься для кожного з розглянутих випадків загальна кількість дослідників НАН України, показано на рис. 6.

Рис. 6. Прогноз зміни загальної чисельності дослідників НАН України для різних варіантів політики Джерело: побудовано авторами на основі даних [7] та власних розрахунків.

Висновки

Порівняння з розрахунками, проведеними в [1], дозволяє зробити висновок, що минулий невтішний прогноз був надто оптимістичним. Якщо, наприклад, наші розрахунки свідчили, що без посилення державної підтримки загальна чисельність дослідників НАН України зменшиться до 2025 року на 30 % (до 12860 осіб), то врахування тенденцій останніх 5 років до 2018 р. приводить до висновку, що доводиться очікувати майже вдвічі більш значного падіння чисельності -- на 57,3 % (приблизно до 10738 осіб у 2025 р.).

Отже, ситуація з перспективами відродження кадрового потенціалу НАН України за останні роки істотно погіршилась. Зрозуміло, що стабілізація, а тим більше намагання відновити чисельність дослідників потребуватиме значніших зусиль. Адже при щорічному нарощуванні притоку молоді на 10 % темпи зменшення загальної чисельності дослідників, звичайно, сповільняться, але повної стабілізації все ж не вдасться досягти: за цих умов падіння чисельності триватиме принаймні до 2030 р. Збільшення темпів молодіжного поповнення до 15 % дозволило б сподіватися на деяке нарощування кадрового потенціалу академічної науки починаючи десь із 2025 р. 20-відсоткове нарощування може наблизити початок відродження не більше ніж на пару років.

Список літератури

1. Попович О.с., Костриця О.п. Оцінка можливостей відновлення кадрового потенціалу НАН України. Вісник НАН України. 2018. № 3. с. 67--71.

2. Булкин и.А. Эволюция возрастной структуры исследователей в организациях НАН Украины. Наука та наукознавство. 2016. № 4. с. 38--39.

3. Попович О.с., Костриця О.п. Відновлення наукового потенціалу української науки: необхідність і реальні перспективи. Наука та інновації. 2017. т 13. № 4. с. 5--13.

4. Попович А.с., Кострица Е.п. Прогнозирование эволюции кадрового потенциала науки и оценка перспектив его наращивания в Украине, России и Беларуси. Наука и инновации (Минск). 2018. № 1(179). с. 27--30.

5. Попович А.с., Кострица Е.п. Эволюция кадрового потенциала науки: прогноз и регулирование. LAP LAMBERT Academic Publishing, 2018. 92 с.

6. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат. зб. Державна служба статистики України.

7. Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2018 році. К.: Академперіодика. 2019. 596 с.

8. Кострица Е.п. О влиянии возрастной структуры научных кадров на динамику их численности // Матер. Междунар. симп. «Национальные академии наук: современное состояние, проблемы, перспективы развития и приоритеты сотрудничества в рамках МААН» (6--7 июня 2019 г.). К.: «Наш формат», 2019. с. 170--173.

References

1. Popovych, O.S., & Kostritsa, O.P. (2018). Assessment of the possibilities of restoring the personnel potential of the National Academy of Sciences of Ukraine. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 3, 67--71 [in Ukrainian].

2. Bulkin, I.A. (2016). Evolution of the age structure of researchers in the organizations of the NAS of Ukraine. Science and science of science, 4, 38--39 [in Russian].

3. Popovych, O.S., & Kostritsa, O.P. (2017). Restoring the Scientific Potential of Ukrainian Science: Necessity and Real Prospects. Science and Innovation, 4(13), 5--13 [in Ukrainian].

4. Popovich, A.S., & Kostritsa, Ye.P. (2018). Predicting the evolution of the human resource potential of science and assessing the prospects for building it up in Ukraine, Russia and Belarus. Science and Innovations (Minsk, Belarus), 1(179), 27--30 [in Russian].

5. Popovich, A.S., & Kostritsa, Ye.P. (2018). Evolution of R&Dpersonnel: projection and regulation. Lambert Academic Publishing, 92 [in Russian].

6. Scientific and innovative activities in Ukraine. Statistics yearbook/ State Statistics Service of Ukraine.

7. Activity Report of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2018. Kiev: Academic Periodicals, 2019, 596 [in Ukrainian].

8. Kostritsa, Ye.P. (2019). On the influence of the age structure of scientific personnel on the dynamics of their numbers. Proceedings from: International Symposium “National Academies of Sciences: Modern Status, Problems, Prospects of Development and Priorities of Cooperation in the IAAS Framework”. (pp. 170--173). Kiev: “Nash format” [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.