Концептуальна основа моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі

Keywords: Strategic management, monitoring, educational sector, system, functions.

Постановка проблеми

Сутність моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі формує цілі та завдання, які полягають у концепті внутрішньогалузевих процесів, які впливають на результати діяльності у освітній сфері, поглиблення розуміння внутрішньогалузевого структурно-функціонального середовища та динаміки розвитку для прийняття обґрунтованих стратегічних рішень щодо результативності та ефективності діяльності в освітній галузі з урахуванням стратегічного потенціалу.

Інтеграція освітньої сфери України в європейський освітній простір вимагає постійного вдосконалення системи освіти країни, пошуку результативних й ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг у національному середовищі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галуз, його цілей та завдань займалися багато вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема: О. Гетьман, Г. Єльникова [1], Д. Ендовицький, В. Борщ, Т. Ковальчук, Л. Лігоненко, Є. Масленніков, Т. Мулик, С. Щербань [4], Ю. Овчаренко, О. Побережець, Рогачевський [2], Ж. Рішар, Г. Савицька, Ю. Сафонов [7], К. Шапошніков, Штулер, І. Яцкевич, В. Кремень [5].

Виділення недосліджених частин загальної проблеми

Моніторинг системи стратегічного управління потребує поглиблених досліджень -- синтезу, семантичного моделювання інвестиційної, інноваційної та інтеграційної складової, що трансформуються на розвиток освітньої галузі держави через системні принципи моделей і механізмів, для забезпечення стратегічних завдань у національному освітньому просторі, враховуючи глобальні виклики.

Метою статті є дослідження концептуальних основ моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галуз.

Основні результати дослідження

Дослідження наукових праць підтверджує, що «існують окремі концептуальні підходи щодо визначення поняття моніторингу, його видів та структурних елементів. Моніторинг визначається як безперервна система за будь-яким процесом для виявлення відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку. Систематизація інформації про у межах моніторингу є своєрідним «скануванням» подій, проводиться для того, щоб вчасно виявляти відхилення від окреслених планів. Якщо наблизитися саме до терміну «моніторинг», то він походить від англійських слів «monitoring», що означає контроль, і «monitor», тобто особа, яка попереджає та наглядає» [6].

У внутрішньогалузевому управлінні моніторинг забезпечує аналітичною або синтетичною інформацією для формування та прийняття управлінських рішень, які сприятимуть динамічному розвитку національного освітнього простору в умовах посилених глобальних викликів. Моніторинг у системі стратегічного управління освітньої галузі візуалізується у контролі за внутрішньогалузевими плановими та фактично досягнутими результатами.

Моніторинг є необхідним для своєчасного прогнозування майбутнього стану освітньої галузі та прийняття управлінських рішень щодо подолання або мінімізації виявлених небажаних тенденцій у внутрішньогалузевому розвитку. Ефективна реалізація моніторингу в освітній галузі можлива лише за наявності чітко поставлених завдань, інструментального забезпечення та сформованого плану.

Результативне проведення моніторингу надає можливість вдосконалити внутрішньогалузеву структурно-функціональну систему через прийняття управлінських рішень, які базуються на об'єктивній, обґрунтованій та актуальній інформації на визначеному рівні дослідження.

Предметом моніторингу у освітній галузі є:

- внутрішньогалузева структура та організаційно-функціональне середовище освітньої галузі;

- матеріально-технічна база освітньої галузі та її сегментів;

- внутрішньогалузевий людський капітал, рівень підготовки (кваліфікації) персоналу, психологічний клімат у внутрішньогалузевому середовищі, умови праці, соціальна захищеність тощо;

- рівень та джерела фінансування в освітній галузі;

- внутрішньогалузева інвестиційна та інноваційна діяльність;

- внутрішньогалузева кооперація й комунікація між різними суб'єктами діяльності та підрозділами;

- оперативність реагування на суспільні регіональні потреби щодо освітніх послуг;

- імідж внутрішньогалузевого управління та підпорядкованих йому суб'єктів діяльності;

- співвідношення попиту та пропозиції на ринку освітній послуг;

- відповідність результатів діяльності в освітній галузі затвердженим планам;

- дотримання державних стандартів та норм з питання надання освітніх послуг;

- ефективність використання бюджетних коштів, якими оперує освітня галузь;

- ефективність діяльності в освітній галузі та її сегментах;

- залучення громадськості, національних та міжнародних інституцій до контролю за діяльністю в освітній галузі;

- кількість та якість освітніх послуг, які є результатами внутрішньогалузевої діяльності;

- наявність систем контролю за діяльністю установ (організацій, підприємств та інших суб'єктів, які функціонують у внутрішньогалузевому середовищі ;

- програмне внутрішньогалузеве планування, відповідність місцевих програм освітній політиці держави та потребам суспільства;

- рівень задоволеності споживачів результатами діяльності в освітній галузі;

- поінформованість суспільства щодо функціонування та розвитку освітньої галузі.

Суб'єктами моніторингу у освітній галузі можуть бути:

- Міністерство освіти і науки України;

- Інститут модернізації змісту освіти;

- Державна служба якості освіти України;

- Український центр оцінювання якості освіти;

- Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти;

- Державні та недержавні надавачі освітніх послуг та інших видів діяльності у освітній галузі;

- Органи місцевого самоврядування;

- Громадські об'єднання;

- Міжнародні інституції;

- Суспільство та інші стейкхолдери.

Відмітимо, що загальною метою моніторингу є отримання аналітичної або синтетичної інформації, яка сприятиме прийняттю стратегічних управлінських рішень для забезпечення підвищення ефективності функціонування внутрішньогалузевої системи.

Поєднання структури внутрішньогалузевого стратегічного управління разом із сукупністю функцій, які характеризують дії суб'єктів освітньої галузі та принципів, що регламентують внутрішньогалузеві процеси, візуалізують механізми стратегічного управління в освітній галузі.

Основні функції моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі:

- інформаційна функція -- забезпечення внутрішньогалузевого менеджменту повною, обґрунтованою, достовірною та оперативною інформацією щодо процесів у освітній галузі;

- комунікаційна функція -- це умова, наслідок, зміст, форма, знакова модель та імпульс успішної трансформації у освітній галузі;

- аналітична функція -- дослідження структурно-функціонального середовища освітньої галузі;

- контролююча функція -- внутрішньогалузевий контроль за реалізацією стратегії функціонування та розвитку освітньої галузі;

- управлінська функція -- інструментальна підтримка системи прийняття результативних та ефективних стратегічних управлінських рішень щодо діяльності у освітній галузі;

— кваліметрична функція -- візуалізує можливість вимірювання та оцінювання певних якісних характеристик результатів діяльності в освітній галузі із застосуванням кваліметричних технологій і процедур.

Принципи моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі:

— системність -- забезпечує взаємозв'язок внутрішньогалузевих індикаторів та використання впорядкованої структури приватних й інтегральних характеристик функціонування й розвитку у освітній галузі;

— спланованість -- результативний та ефективний моніторинг потребує попередньої розробки інструментарію, дослідження наявних ресурсів, а також визначення порядку дій, термінів проведення та відповідальних суб'єктів, тому, саме планування та чітка впорядкованість дій є запорукою досягнення поставлених цілей при моніторингу внутрішньогалузевого середовища у освітній галузі;

— комплексність -- у межах моніторингу може бути розв'язано декілька завдань, що потребує застосування різних методів та інструментарію, а також одночасне вивчення динаміки внутрішньогалузевих процесів або показників, які характеризують різні концепти внутрішньогалузевого функціонального середовища -- це дозволяє сформувати висновки щодо впливу контрольованих і неконтрольованих факторів на діяльність в освітній галузі;

— незалежність -- на процес проведення моніторингу в освітній галузі та результати не має впливати жоден із учасників внутрішньогалузевого моніторингу, адже це може призвести до викривлення даних;

— точність -- звіт із моніторингу у внутрішньогалузевому середовищі бути обґрунтованим і послідовно відображати зібрані данні з необхідною деталізацією, аргументацією та за чітко визначеними планом; відображати інформацію про відповідні внутрішньогалузеві процеси у звіті саме в тому вигляді, у якому її було зафіксовано; уникати викривлення фактів та не допускати суб'єктивної оцінки під час фіксування подій у освітній галузі.

Проведення моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі передбачає такі етапи:

— формування програми моніторингу, визначення цілей і завдань моніторингу у внутрішньогалузевому середовищі освітньої галузі;

— розробка процедур моніторингу із зазначенням часових меж їх проведення;

— визначення суб'єктів та об'єктів моніторингу;

— виокремлення методів проведення моніторингу та збору даних;

— інструментальне забезпечення моніторингу;

— розрахунок витрат на проведення моніторингу;

— збір даних за визначеними індикаторами;

— попередня оцінка отриманої інформації;

— формування звіту з моніторингу у внутрішньогалузевому середовищі освітньої галузі;

— передача звіту для прийняття управлінських рішень щодо подальшого використання отриманої інформації в системі стратегічного управління освітньої галузі.

Важливим етапом проведення моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі є формування програми моніторингу, який є основою дослідження. Програми моніторингу візуалізують план, згідно з яким реалізуються певні етапи моніторингу у внутрішньогалузевому середовищі освітньої галузі. Вона має ґрунтовніший характер та окрім переліку пунктів, які необхідно виконати, визначає цілі та завдання моніторингу, інтерпретує основні поняття та обґрунтовує вибір методологічної підтримки.

Необхідність програми моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі визначають функції, які вона виконує:

— функціональна -- визначає сферу проблем та мету, які необхідно дослідити;

— методологічна -- визначає методологію виявлення, збору, накопичення, інтерпретацію та передачу інформації, описує процедури використання методів моніторингу;

— організаційна -- визначає етапи моніторингу, строки, процедури, відповідальних осіб, систему контролю реалізації моніторингу.

Загальна модель програми моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі візуалізована на рис. 1.

Рис. 1 Загальна модель програми моніторингу в системі стратегічного управління освітньої галузі, побудовано автором за даними джерел [1-9]