Зарубіжний та вітчизняний досвід формування системи управління якістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Зарубіжний та вітчизняний досвід формування системи управління якістю

Пісоцький Д.А., ст. гр. МО-42

Науковий керівник: к.е.н., доцент Корецька Н.І.

У статті досліджено змістову характеристику системи управління якістю; узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід формування системи управління якістю на підприємстві. Встановлено, що система управління якістю відіграє важливу роль у сфері підприємницької діяльності та вважається однією з основних сфер управління.

Ключові слова: якість, управління якістю, система управління якістю, вітчизняний досвід, зарубіжний досвід.

Pisotsky D.A.

Foreign and domestic experience formation of quality management system

The article describes the content characteristics of the quality management system; generalized foreign and domestic experience in forming a quality management system at the enterprise. It is established that the quality management system plays an important role in the field of business and is considered one of the main areas of management.

Key words: quality, quality management, quality management system, domestic experience, foreign experience.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. Вирішення будь-якої проблеми неможливе без ефективного управління, яке передбачає зосередження уваги і сил на основному напрямі. В сучасних умовах, в першу чергу, необхідним є вдосконалення управління якістю, яке нерозривно пов'язане з підвищенням ефективності всього виробництва. Тому нині весь досвід і потенціал науки, техніки, промисловості, всі знання і вміння працюючих треба направити на вирішення нагальної проблеми - підвищення якості, що буде задовольняти споживачів, і відповідно забезпечить конкурентоспроможність підприємства в цілому та його продукції/послуг зокрема.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі достатньо глибоко вивчались питання вдосконалення системи управління якістю. Значний науковий внесок в розробку теоретико-методичних основ розвитку системи управління якістю на підприємстві присвячені наукові праці А. Вакуленко, Е. Михеева, В. Момота, Г Федорова та інших науковців.

Цілі статті: визначити змістову характеристику системи управління якістю та узагальнити зарубіжний і вітчизняний досвід формування системи управління якістю на підприємстві.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

управління якість

Багаторічний досвід відомих світових брендів свідчить про те, що забезпечити ефективність своєї діяльності можливо лише шляхом удосконалення системи управління якістю. Тому, досліджуючи зміст поняття «якість» слід мати на увазі не лише ґатунок самої продукції, а й якість функціонування суб'єктів господарювання, досконалість їх систем управління якістю задля постійно самовдосконалення, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності на ринку та задоволення потреб споживачів.

Спроби знайти загальне визначення поняття «якість» не припинялося протягом усієї історії розвитку філософії. Але всі вони зводилися до розуміння якості як поняття визначеності, цілісності та спільності всіх істотних ознак предмета, які надають йому відносної стабільності та відрізняють від інших предметів [1].

Поняття «якість» походить від латинського слова «guamtec», що означає «властивість» і основними її характеристиками є: 1) гарантія; 2) надійність; 3) доступність; 4) взаємозв'язок та інші.

Зміст поняття «якість» змінюється з розвитком науково-технічного прогресу та еволюції точок зору вчених (кожен тлумачив його зміст залежно від напрямів своїх досліджень).

Момот О. І. під якістю розуміє властивість (здатність) задовольняти потреби та очікування конкретного споживача [2]. Погоджуємося з автором, оскільки основною ціллю забезпечення якості є задоволення споживача.

Строітелєв В. Н. описує якість як основну складову визначення з орієнтацією на споживача. Він вважає, що «якість об'єкта» визначається тільки після певного впливу його на людину [3]. Тобто основа якості продукції формується під час виробництва, а виявити закладений рівень якості у продукції можна лише людина - працівник, споживач та інші.

Мошенський C. В., Олійник О. В. вважають, що «якість продукції - це сукупність її властивостей, що обумовлюють здатність задовольнити певні потреби споживачів [4]. На думку авторів потреби залежать від купівельної спроможності споживача і самого споживача. Але, вважаємо, дослідникам потрібно було зазначити, які саме потреби потребують задоволення: потреби максимального чи мінімального характеру. Так, наприклад, Шаповал М. І. у своїй книзі «Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації» визначає ці потреби і подає наступне змістове наповнення даного поняття: «якість - це сукупність характеристик об'єкта, які стосуються його здатності задовольнити установлені та передбачувані потреби [5].

В цілому у роботах вчених досить ґрунтовно розглядаються підходи до визначення змісту поняття «якість» як відповідності вимогам споживачів та рівню технічних характеристик продукції. Однак, дослідження проблеми не можна вважати ґрунтовним, оскільки відсутній єдиний підхід до тлумачення поняття «якості».

Варто наголосити на позиціях класиків з менеджменту якості щодо змісту досліджуваного поняття. Так, для Генрі Форда «якість» - це коли робиш щось правильно, навіть коли ніхто не дивиться і не слідкує [6]. Тобто немає потреби в нагляді. Думка автора хоч і правильна, але доволі сатирична). Арман Файгенбаум вважав «якість» сукупністю складних ринкових, технічних і експлуатаційних характеристик виробу, за якими він відповідає очікуванням споживача [7], а Дж. Харрінгтон - задоволенням або перевищенням вимог споживача за прийнятною для нього ціною [8], описуючи таким чином сприйняття якості споживачем як фактора задоволення. Е. Демінг доводив, що якість - це характеристика, досягнення якої на 85% залежить не стільки від людей, як від системи управління якістю [9].

Отже, виходячи з положень, які представлені вище, поняття «якість» - це сукупність властивостей продукції або послуги, що зумовлюють її здатність задовольнити певні потреби відповідно до призначення.

Щодо системи управління якістю, то, з погляду вчених, - це сукупність взаємопов'язаних або взаємодіючих робіт, що використовують входи для створення запланованого результату, це діяльність, що спрямована на аналіз, планування, організацію та контроль процесів задля забезпечення якості.

Залежно від контексту посилання «запланований результат» процесу називають виходом, продукцією чи послугою. Входами процесу, зазвичай, є виходи інших процесів, а виходи процесу - зазвичай входи до інших процесів. Два чи більше взаємопов'язаних або взаємодіючих процесів у серії також може бути віднесено до процесу. Процеси в організації переважно плануються і виконуються за контрольованих умов задля додання цінності. При цьому процес, для якого підтвердження відповідності одержуваного в його результаті виходу ускладнено чи економічно невигідно, часто називають «спеціальний процес». Це один із загальних термінів і основних визначень поняття «системи управління якістю» для стандартів ISO, наведених у додатку SL консолідованого доповнення ISO до директив ISO/IEC, частина 1 [10].

Якість продукції та послуг являється одним із найважливіших факторів для успішної діяльності будь-якого підприємства, тому що вимоги покупців, на даний момент, стали суттєво жорсткішими. Різні підприємства розвинутих країн дуже широко застосовують ефективний економічний інструмент. Цей інструмент - система якості, яка відповідає визнаним міжнародним вимогам, що містяться в міжнародних та європейських стандартах з якості та сертифікації.

В західноєвропейських країнах система управління якістю розглядається як складова частина загального народногосподарського механізму і вважається, що розвиток його відбувається одночасно з удосконаленням управління національною економікою.

Нині зміни в управлінні якістю торкнулись, в першу чергу, контролю якості продукції, оцінки якості та сертифікації відповідності. Також зміни відбулися й у політиці ЄС в сфері забезпечення якості і захисту прав споживачів і межах спільного ринку майже разом із створенням Європейського економічного співтовариства, здійснюючи вплив сьогодні на інші напрями економічного розвитку країн співдружності, а також усієї світової спільноти.

Формування політики ЄС у сфері забезпечення якості продукції має свою певну історію. Перш за все слід відмітити, що її формування почалося з розвитку систем стандартизації і сертифікації на міжнародному рівні. Виникнення загального ринку в Європі в рамках ЄС дало поштовх розвитку стандартизації продукції, систем якості та їх сертифікації в масштабах Європи. В 1946 році утворилася Міжнародна організація по стандартизації ISO як спеціалізована організація ООН з центром в Женеві, першим з напрямів діяльності якої була уніфікація продукції шляхом аналізу та уніфікації національних стандартів на продукцію. Отже, саме міжнародний розвиток систем стандартизації та сертифікації відіграв найважливішу роль у забезпеченні якості продукції, яка виробляється державами-членами ЄС [11].

Важливість вирішення проблеми підвищення якості продукції у країнах-членах ЄС спонукала до розвитку спільних організацій із забезпеченням якості. Були утворені Європейська координаційна рада з випробувань і сертифікації та Європейський комітет із оцінки і сертифікації систем якості.

В Україні системний підхід до управління якістю припав на початок 50-х років. Та першою і успішною спробою реалізації системного підходу стала «Саратовська система бездефектного виготовлення продукції та передача її з першого надходження», другою - «Якість, надійність, ресурс з перших виробів», третьою - «Система бездефектної праці», потім «Система наукової організації робіт зі збільшенням моторесурсу двигуна» (НОРМ), «Комплексна система ефективного використання ресурсів», «Комплексна система підвищення ефективності виробництва», «Система аналізу небезпек і критичні контрольні точки» (НАССР) [12].

Узагальнююча характеристика зарубіжних та вітчизняних систем управління якістю подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Характеристика зарубіжних та вітчизняних систем управління якістю

Примітка. Сформовано автором на основі даних джерела: [5]

Висновки

Отже, система управління якістю відіграє важливу роль у сфері підприємницької діяльності та вважається однією з основних сфер управління на даний час. Аналіз та дослідження ключових аспектів ринку й напрямок розвитку сучасної системи управління якістю на підприємствах, має важливе функціональне значення, що можливе внаслідок розробки, впровадження та побудови сучасних ефективних систем управління якістю. В майбутньому вирішення цих питань можливе за рахунок ефективного поєднання всіх функцій системи управління для забезпечення її продуктивного функціонування.

Тому варто зосередити увагу на сукупності методичних прийомів та способів формування системи управління якості продукції, що здійснюється внаслідок реалізації функцій системи управління якістю, та встановлення структури системи управління, її внутрішніх та зовнішніх зв'язків і взаємодії з іншими системами.

Список використаних джерел

1. Осадчук О. П. Наукові підходи до визначення поняття «якість»: навч. посібн. К.: Економіка підприємства та соціальний розвиток, 2010. 157 с.

2. Момот О. І. Менеджмент якості та елементи системи якості: навч. посібн. К.: Центр учбової літератури, 2007. 368 с.

3. Строителев В. Н. Статистичиские методы в управлении качеством: учеб. для студ. вузов «Управ. качеством». М.: Европ. Центр по качеству, 2002. 163 с.

4. Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: підручн. для студ. економічної спеціальності вищ. навч. закл. За ред. д.е.н. проф. Ф. Бутинця. 2-ге вид., доп. і перероб. Житомир: ПП «Рута», 2007. 704 с.

5. Шаповал М. І. Менеджмент якості. К.: Знання, 2003. 475 с.

6. 80 найкращих фраз Генрі Форда. URL: https://uk.warbletoncouncil.org/

frases-henrv-ford-3405

7. Watson G. H. Feigenbaum's Enduring Influence. Quality Progress. 2005. Nov. P 52.

8. Харингтон Дж. Управление качеством в американских корпорациях. Пер. с англ. М.: Экономика, 1990. 296 с

9. Тігнян О. Ю., Ярова А. Б. Управління якістю аудиторської перевірки - запорука ефективної діяльності фірми: Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції. Кривий Ріг: Видавничий дім. С. 96-98.

10. Шаповал М. І. Менеджмент якості: підручн. 3-тє вид., випр. і доп. К.: Т-во «Знання», 2007. 471 с.

11. Біла книга. ППро політику адаптації вітчизняного законодавства у галузі норм і стандартів до європейських вимог. К.: Держспоживстандарт України, 2006. 65 с.

12. Всезагальне управління якістю: підручн. для вузів / під ред. О. П. Глудкіна. М.: «Радіо і зв'язок», 1999. 245 с.

Размещено на Allbest.ru