Дизайн-мислення: концептуальні засади, переваги й обмеження
Дизайн-мислення як перспективний напрям дослідження менеджменту. Досвід його використання і популярність серед провідних компаній світу. Практичне застосування цього підходу, його переваги і недоліки. Формування креативної корпоративної культури.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2023 |
| Размер файла | 151,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дизайн-мислення: концептуальні засади, переваги й обмеження
Ситник Н.І.
кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Дизайн-мислення є перспективним напрямом дослідження для науковців і фахівців із менеджменту, ураховуючи позитивний досвід його використання і зростаючу популярність серед провідних компаній світу. Нині відомі характерні риси, етапи, інструменти та техніки дизайн-мислення, однак малодослідженим залишається питання щодо меж практичного застосування цього підходу, його переваг і недоліків. У статті виявлено переваги дизайн-мислення, зокрема: оперативне вдосконалення продуктів і послуг відповідно до потреб клієнтів, тімбілдинг, новий досвід і розвиток креативних здібностей персоналу, формування креативної корпоративної культури. Для успішного застосування дизайн-мислення під час організації дизайн-сесій необхідно враховувати його обмеження, упроваджувати гнучкий формат дизайн-сесій та підбирати учасників дизайн-команд за досвідом, компетенціями і стилем мислення.
Ключові слова: дизайн, дизайн-мислення, креативність, клієнтський досвід, Стенфордська модель, wicked-проблеми, техніки дизайн-мислення.
Сытник Н.И. ДИЗАЙН-МЫШЛЕНИЕ: КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ, ПРЕИМУЩЕСТВА И ОГРАНИЧЕНИЯ
Дизайн-мышление является перспективным направлением исследования для ученых и специалистов по менеджменту, учитывая положительный опыт его использования и растущую популярность среди ведущих компаний мира. Сейчас известны характерные черты, этапы, инструменты и техники дизайн-мышления, однако малоисследованными остаются вопрос о границах практического применения этого подхода, его преимущества и недостатки. В статье выявлены преимущества дизайн-мышления, в частности: оперативное совершенствование продуктов и услуг в соответствии с потребностями клиентов, тимбилдинг, новый опыт и развитие креативных способностей персонала, формирование креативной корпоративной культуры. Для успешного применения дизайн-мышления при организации дизайн-сессий необходимо учитывать его ограничения, внедрять гибкий формат дизайн-сессий и подбирать участников дизайн-команд по опыту, компетенциям и стилю мышления.
Ключевые слова: дизайн, дизайн-мышление, креативность, клиентский опыт, Стенфордская модель, wicked- проблемы, техники дизайн-мышления.
Sytnik Natalia. DESIGN THINKING: CONCEPTUAL FRAMEWORK, ADVANTAGES AND RESTRICTIONS
The need to develop competitive innovative products and services encourages modern organizations to search for new ways to enhance the creative abilities of their personnel. Design thinking is one of the promising tools to elaborate organizational potential in generating ideas and developing new products which satisfy customer requirements to the most extent. Over last years design thinking has been developed as a practically-oriented approach aimed at solving customer problems. Within the frame of design thinking, deep understanding of their values, reactions, experience in interaction with the company and behavioral habits serves as a basis for focused ideation, fast prototyping and testing. Although the key characteristics, main stages, tools and techniques of design thinking are well established in the literature, far less attention has been paid to the restrictions and conditions of design thinking application within organizational environment. These issues determined the purpose of the study. First, the paper considered the evolution of the term design thinking, as well as portfolio of its tools and techniques applied at different stages of design thinking process. Further, the advantages, restrictions and conditions of design thinking application were specified. Design thinking allows to achieve 1) externally oriented organizational goals: development of innovations, improvement of products and services in accordance with customer needs, better interaction with customers; 2) internally oriented organizational goals: development of staff experience and creative abilities, team building and enchancing a creative corporate culture. The restrictions of design thinking implementation related to its key features (focus on customer experience, fast ideation, prototyping and testing) were established. Important conditions for design thinking implementation are as follows: understanding and taking into account its restrictions, introduction of a flexible format for design sessions, and formation of design teams in accordance with the experience, competencies and thinking style of their participants. Thus, design thinking is a useful approach for development of customer-oriented innovative solutions, although it should not be considered as a universal tool for solving all organizational problems.
Keywords: design, design thinking, creativity, customer experience, Stanford model, «wicked» problems, design thinking techniques.
Постановка проблеми
дизайн мислення менеджмент
Потреба у розробленні конкурентних інноваційних продуктів і послуг спонукає організації до пошуку нових шляхів активізації креативно-інноваційного потенціалу персоналу. Одним із підходів, що дає змогу підвищити ефективність генерування нових ідей і колективної творчості загалом, є дизайн-мислення, яке вже набуло поширення на Заході і знаходить усе більше прихильників серед вітчизняних компаній.
Дизайн-мислення є відповіддю бізнесу на реалії сьогоднішньої доби, яка швидко набуває рис VUCA-світу завдяки своїй нестабільності (Volatility), невизначеності (Uncertainty), складності (Complexity) та неоднозначності (Ambiguity). У VUCA-світі для прийняття управлінських рішень бізнесу доводиться покладатися не лише на логіку і раціональне мислення, а й на інтуїцію, креативність та уяву.
Активне просування дизайн-мислення як практичного інструменту і наукової дисципліни почалося в 2004 р. завдяки експериментальним дослідженням Інституту Хассо Платтнера (HassoPlattnerInstitute) в Потсдамі та американської школи дизайнерів (d.school) на базі Стенфорд- ського університету. Дизайн-мислення розвивається як практичний підхід до вирішення проблем споживачів, що базується на глибокому розумінні їхніх потреб, досвіду взаємодії з компанією, поведінки, навичках колективної творчості, зфокусо- ваному генеруванні ідей та їх швидкій перевірці.
Серед компаній, які зробили дизайн-мислення частиною своєї повсякденної діяльності, такі всесвітньо відомі бренди, як Airbnb, Procter&Gamble, GeneralElectric, Netflix, VirginAtlantic, IBM, PepciCo, Apple, Whirlpoolта ін.
Компанії використовують дизайн-мислення для вирішення нечітко визначених, неструктурованих проблем, щоб переформатувати їх, орієнтуючись на споживача, та зосередитися на його пріоритетах. Дизайн-мислення спирається на використання принципів дизайну для інноваційного розвитку та створення нової або додаткової цінності для споживача і разом зі споживачем. Його наріжними каменями є людиноцентрованість, співпраця, співучасть та експериментування [1].
Дизайн-мислення є новим перспективним напрямом дослідження для вітчизняних науковців і фахівців із менеджменту, який заслуговує на увагу, ураховуючи позитивний досвід його використання серед провідних компаній Заходу. Однак дискусійним залишається питання щодо меж застосування цього підходу з урахуванням його характерних рис, переваг і недоліків.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні в літературі, присвяченій дизайн-мис- ленню, переважають емпіричні дослідження, які розглядають окремі приклади застосування цього підходу в соціальній, підприємницькій, освітній та екологічній сферах.
Витоки дизайн-мислення беруть початок у дизайні. Їх об'єднують такі риси, як людиноцентро- ваність, міждисциплінарність, візуалізація, образність, емпатія і контекст, синтетичність, баланс дивергентного та конвергентного мислення, баланс розподіленого й інтегрованого мислення, дослідження дією, швидке розроблення прототипу, естетичність рішень та екологічна свідомість [2].
Н. Кросс характеризує особливості дизайн- мислення як здатність [3]:
— вирішувати нечітко визначені, складні, заплутані або wicked-проблеми;
— приймати стратегії, орієнтовані на рішення;
— використовувати абдуктивне та продуктивне мислення;
— використовувати невербальні засоби графічного/просторового моделювання, наприклад ескізи та створення прототипів.
Моделі дизайн-мислення встановлюють послідовність певних кроків для розроблення інноваційного рішення на основі аналізування клієнтського досвіду. Для проведення дизайн-сесій використовуються: Стенфордська модель (модель бджолиних сот), модель антропоцентричного дизайну IDEO, модель DeepDive, модель подвійного діаманту Британської ради з дизайну, модель 4W, інтегративна модель М. Камачо та ін.
Концептуально дизайн-мислення має багато спільного з «ощадливим стартапом» Е. Ріса. Їх об'єднує фокус на клієнтському досвіді, швидке прототипування і тестування разом із клієнтами. Невипадково Е. Ріс називає дизайн-мис- лення одним із головних принципів «ощадливого стартапу» [4].
Водночас у літературі висловлюються критичні оцінки дизайн-мислення через поверхне- вість дослідження потреб клієнтів, відірваність здатності мислити як дизайнер від здатності виконувати дизайнерські проєкти та зайву комерціалізацію [5; 6].
Наявні літературні джерела мають у більшій своїй частині емпіричний характер і містять описи характерних рис, процесу, етапів, інструментів та технік дизайн-мислення. Інтеграція дизайн-мислення в практику компаній вимагає чіткого розуміння сфер і умов застосування, можливостей, переваг та недоліків цього підходу. Необхідність розгляду цих питань і зумовила написання цієї статті.
Мета статті. Мета статті полягала в тому, щоб, спираючись на існуючі теоретичні уявлення щодо сутності дизайн-мислення та накопичений світовий досвід із його імплементації в бізнес-діяльність компаній, конкретизувати сфери й умови застосування цього підходу, виявитийого переваги та обмеження.
Виклад матеріалу дослідження та його основні результати
Нині не існує єдиного загальноприйнятого визначення дизайн-мислення. В академічній літературі дизайн-мислення трактується різними авторами як спосіб мислення, підхід, метод, інструмент чи процес. Представлені в табл. 1 визначення дають змогу відслідку- вати еволюцію цього поняття. У перших визначеннях відзначався зв'язок дизайн-мислення з дизайном, дизайн-мислення розглядалося як психологічний феномен і робився акцент на когнітивних механізмах, що його зумовлюють. У сучасних визначеннях відзначається зв'язок дизайн-мислення з креативністю та інновацій- ністю і підкреслюється цільова спрямованість дизайн-мислення на розроблення інноваційних, людиноцентрованих рішень на основі ідей, що виникають у процесі командної творчої діяльності. Сучасні визначення більшою мірою відповідають менеджерському, практично-орієнто- ваному підходу до дизайн-мислення як процесу, що може дати цінний для споживача, а отже, і для компанії, результат.
Таблиця 1Визначення дизайн-мислення
|
№ |
Автори |
Визначення |
|
|
1 |
Вікіпедія [7] |
Дизайн мислення - це термін, що використовується для представлення сукупності когнітивних, стратегічних та практичних процесів, за допомогою яких розробляються дизайнерські концепції (пропозиції щодо продуктів, будівель, машин, комунікацій тощо). |
|
|
2 |
В. Папанек [8] |
Дизайн - це свідомі й інтуїтивні зусилля зі створення значимого порядку. |
|
|
3 |
Н. Кросс, К. Дорст та Н.Ф.М. Розенберг [9, с. 4] |
Дизайн-мислення - це про те, «як дизайнери формулюють проблеми, як вони формують рішення та когнітивні стратегії, які вони використовують». Сюди входять постановка проблеми, балансування між можливими рішеннями та переформулювання проблеми, накладення обмежень на генерування ідей та абдуктивне мислення. |
|
|
4 |
Р. Разук та В. Шут [10, с. 330] |
Дизайн-мислення - це «аналітичний та творчий процес, який залучає людину до можливостей експериментувати, створювати та прототипувати моделі, збирати відгуки та змінювати дизайн. |
|
|
5 |
М. Камачо [11 с. 330] |
Процес дизайн-проєктування є орієнтованим на людину методом для розвитку проривних ідей за допомогою мультидисциплінарних команд та побудови й тестування прототипів. |
|
|
6 |
3.бсЬоо1 [12] |
Дизайн-мислення - це спосіб мислення, орієнтований на людину, спільний, оптимістичний та експериментальний. Структурований процес дизайну включає відкриття, інтерпретацію, ідеї, експерименти та еволюцію. |
|
|
7 |
ГОЕО [13] |
Дизайн-мислення - це підхід до проєктування інноваційних рішень, орієнтований на людину. Він заснований на інструментах, які застосовуються дизайнерами, і використовується з метою інтегрування потреб людей, потреб бізнесу і технологічних можливостей. |
|
|
8 |
П.А. Роджерс [14, с. 434] |
Дизайн-мислення - це методологія генерування інноваційних ідей, яка включає ітеративні переходи між дизайнерськими завданнями і роботою. |
|
|
9 |
Е.В. Васильєва [15, с. 2] |
Підхід дизайн-мислення - це послідовність кроків пізнання проблеми від її сприйняття, аналізування, пошуку патернів (закономірностей і зв'язків) до візуалізації нашого уявлення про рішення. |
|
|
10 |
Л. Лейфер [16] |
Дизайн-мислення являє собою інтегрований дизайнерський ітераційний і дослідницький підхід, який спрямований на створення проривних ідей, учить структурувати інформацію, «бути більш гнучкими у застосуванні своїх знань». |
|
|
11 |
Л. Лоруссо, Д.Х. Лі та Е.А. Ворден [17] |
Дизайн-мислення - це метод спільного дослідження, який сприяє створенню інноваційних командних рішень складних проблем, відомих як шіскеб- проблеми, які надзвичайно важко вирішити. |
На думку Колько, характерними рисами дизайн-мислення є [5]:
-- емпатія, яка створює формальний, значущий та емоційний зв'язок із користувачами, щоб вони стали співавторами дизайну;
— дослідження проблем, яке є поєднанням логічного, лінійного мислення та нелогічного, різнобічного мислення і здатності дизайнера вільно та часто переключатися між цими способами мислення;
— оперативна перевірка життєздатності рішень, яка передбачає швидке розроблення діючого прототипу і його тестування реальними людьми, щоб зрозуміти, наскільки вони корисні й цінні [5].
Ключовими етапами дизайн-мислення вважаються емпатія (встановлення проблемного поля клієнтів у контексті), фокусування на найбільш важливих проблемах із формулюванням керівного твердження (PointofView), генерування ідей та їх відбір, прототипування можливих рішень та їх тестування разом зі споживачем Ці етапи не завжди виконуються послідовно, зазвичай командам доводиться по декілька разів повертатися до попередніх етапів, перш ніж буде знайдене потрібне рішення [12; 13].
Рис. 1. Методи і техніки, що застосовуються на різних етапах дизайн-мислення
Джерело: розроблено автором на основі [18]
Кожний етап підтримується різноманітними методами і техніками (рис. 1). Деякі з них є добре відомими методами активізації творчого мислення (мозковий штурм, стимулюючі питання, SCAMPERтощо), інші запозичені зі сфери маркетингу (методи невключеного спостереження, сторітелинг тощо) чи сфери дослідження клієнтського досвіду (карта емпатії,карта клієнтського шляху, діаграми спорідненості тощо).
Еоггевіег, міжнародна агенція, що надає послуги у сфері бізнес-консультування, наводить три пріоритетні причини для впровадження дизайн-мислення в бізнесі: поліпшити задоволеність клієнтів (38% опитаних менеджерів); виявити та пріоритизувати стратегічні бізнес-мож- ливості (32% опитаних); скоротити час виходу на ринок нового продукту (32% опитаних) [19].
Понад 80% опитаних менеджерів серед найбільш вагомих позитивних наслідків упровадження дизайн-мислення відзначають: поліпшення досвіду клієнтів і працівників компанії, краще розуміння власних працівників, можливості зростання бізнесу, пріоритизацію гарних ідей замість керівних указівок зверху, об'єднання команд навколо спільної місії, виявлення нових продуктів і стратегій, збір різноманітних ідей і точок зору [19].
Компанія ІВМ, яка однією з перших почала використовувати дизайн-мислення, за допомогою цього підходу корегує бізнес-стратегію, зменшує ризики інвестування, упроваджує креативну корпоративну культуру, збільшує продажі, поліпшує клієнтський досвід, прискорює виконання проєк- тів, упорядковує внутрішні процеси. За даними ІВМ, протягом трьох років додатковий прибуток від прискорення процесів становив 20,6 млн дол., від корекції портфелю продуктів -- 18,6 млн, від оптимізації процесів -- 9,2 млн дол. Загальний прибуток становив понад 36 млн дол. [19].
Переваги застосування дизайн-мислення стосуються як зовнішнього, так і внутрішнього середовища компанії і полягають у такому:
-- Дизайн мислення допомагає у вирішенні ¦щ.ске6-проблем, для яких немає типових рішень і стандартні алгоритми вирішення проблем є малоефективними. До таких проблем відносять, зокрема, розроблення корпоративної стратегії, проблеми дизайну продуктів і послуг.
-- Дизайн-мислення є клієнтоорієнтованим підходом, який допомагає поліпшити задоволеність клієнтів і клієнтський досвід. Це досягається завдяки виявленню проблем взаємодії клієнтів із компанією в точках контакту, розробленню інноваційного рішення, спрямованого на вирішення цих проблем, і залученню клієнтів до тестування вдосконалених продуктів і послуг.
-- Дизайн-мислення поліпшує досвід власних працівників компанії, які отримують нагоду попрацювати в кросфункціональних командах.
-- Працівники можуть розглядатися як внутрішні клієнти компанії і сесії дизайн-мислення можуть бути спрямовані на вирішення внутріш- ньоорганізаційних проблем компанії. Це дає змогу виявити неявні потреби персоналу, щоб потім удосконалити внутрішньоорганізаційніпроцедури, зокрема ИК-департаментів, відділу продажів чи відділу НДДКР.
-- Дизайн-мислення сприяє розвитку креатив- ності персоналу компанії, дає можливість проявити творчі здібності, які зазвичай не затребувані в рутинній діяльності [20]. Участь у дизайн- сесіях -- це нагода оволодіти на практиці методами й техніками пошуку креативних рішень.
-- Компанія отримує нові ідеї щодо власного розвитку, нових продуктів і взаємодії з клієнтами. Як правило, більшість із них є досить «сирими», щоб їх одразу впроваджувати, однак після подальшого рефреймингу і доопрацювання вони можуть перетворитися на цінний актив.
-- Дизайн-мислення сприяє розвитку креатив- ної корпоративної культури, формує згуртованість команд навколо місії, надає персоналу відчуття причетності, власної значущості і можливості впливати на те, що відбувається в компанії.
Разом із тим у застосуванні дизайн-мислення існують певні застереження, які варто взяти до уваги, перш ніж упроваджувати дизайн-мис- лення в компанії.
Характерні риси дизайн-мислення -- розроблення ідей на основі клієнтського досвіду та спів- дизайн разом зі споживачем -- є водночас суттєвими обмеженнями цього підходу. Споживачам, аналізуючи свій досвід, важко вийти за його межі і мислити стратегічно, щоб запропонувати радикальні зміни у продукті чи послузі. Окрім того, не слід очікувати від них глибокого занурення у проблематику компанії. Отже, дизайн-мислення «працює» на задоволення явних потреб споживачів і має результатом пропозиції інкременталь- ного характеру, які стосуються вдосконалень уже існуючих продуктів. Сучасним компаніям- лідерам бізнесу, які працюють на випередження потреб споживачів, не варто розраховувати на дизайн-мислення для генерування проривних, революційних бізнес-ідей.
До сесій дизайн-мислення залучаються не лише дизайнери, а й працівники, які не мають жодного досвіду в дизайні. Їхня креативність (дизайн-мислення), не підкріплена попереднім досвідом дизайну продуктів чи послуг, є очевидним обмеженням стосовно тих рішень, які вони можуть запропонувати. Участь у дизайн- сесіях може дати учасникам занадто спрощене уявлення про творчість і створити ілюзію, що всі можуть стати дизайнерами незалежно від наявних особистісних компетенцій.
Викликає критику науковців і сам процес дизайн-мислення. Одним із застережень є швидке і часто поверхневе аналізування інформації про проблеми споживача на етапі емпатії. Він різко контрастує із систематичними і ґрунтовними маркетинговими дослідженнями, не кажучи вже про довготривалі етнографічні дослідження, які дають глибоке контекстуальне розуміння мотивів, потреб і поведінки споживачів [5].
Певні ризики можуть бути пов'язані з непідготовленістю дизайн-команд до групової роботи на етапі генерування ідей [5; 6]. Серед методів активізації творчого мислення є загальновідомі (наприклад, мозковий штурм), однак інші потребують як мінімум попереднього ознайомлення або досвіду використання (метод шести шляп або SCAMPER). Якщо учасники дизайн-команди не володіють необхідними методами і навичками пошуку креативних рішень, це може негативно позначитися на отриманому результаті.
Формат проведення дизайн-сесій (вони можуть тривати від декількох годин до декількох днів) не передбачає інкубаційного періоду, який є важливим етапом творчого процесу. Під час інкубаційного періоду відбувається внутрішній процес визрівання ідеї, коли накопичена інформація про проблему осмислюється, інтегрується в систему знань людини (команди), щоб призвести до інсайту. Відсутність часу на інкубацію знижує творчий потенціал дизайн-команд, і виникає ризик прийняття «швидкої», однак не найкращої ідеї.
Оптимізм і командний дух під час сесії дизайн-мислення надихає учасників, однак позитивні враження від процесу дизайн-мис- лення не означають, що команді вдасться досягти цінного результату [6].
І нарешті, швидке прототипування, наприклад у формі паперової або лего-моделі продукту, як це пропонується фундаторами дизайн-мислення, навряд чи можна вважати універсальним, особливо коли йдеться про прототипи складних інженерно-технічних рішень.
Дизайн-мислення показує гарні результати, коли потрібно вдосконалити продукти чи послуги з урахуванням побажань і відгуків споживачів, що мають досвід їх використання. Однак доцільність застосування дизайн-мис- лення для розроблення радикально нових продуктів, складних інженерно-конструкторських рішень або технологічних інновацій за відсутності клієнтського досвіду викликає сумніви.
Проведення сесії дизайн-мислення може бути першою сходинкою для ґрунтовного, фахового і систематичного дослідження конкретної бізнес- проблеми, яке в результаті рефреймингу призведе до генерування більш зрілих і змістовних ідей.
Умовами успішного впровадження дизайн- мислення в компанії є:
— чітке розуміння менеджментом компанії сфери застосування дизайн-мислення, яка формується на основі аналізування клієнтського досвіду і часто обмежена ним;
— гнучкість формату проведення дизайн-сесій, яка передбачає: 1) достатньо ґрунтовне і різнобічне аналізування клієнтського досвіду і взаємодії з компанією з урахуванням особливостей ринкового, економіко-правового та соціокуль- турного середовища; 2) надання часу на інкубацію після емпатії та фокусування, щоб забезпечити генерування більш змістовних і якісних ідей; 3) готовність до рефреймингу згенерованих ідей: іноді результати дизайн-сесій варто розглядати як передпроєктний етап у подальшому розробленні інноваційного рішення;
— залучення до участі в дизайн-сесіях учасників із різнобічними компетенціями, які добре розбираються у проблематиці досліджуваного питання і володіють методами активізації творчого мислення.
Висновки
Проведене дослідження свідчить, що дизайн-мислення є корисним інструментом у розробленні клієнтоорієнтованих інноваційних рішень компанії. Його перевагами є можливість оперативного вдосконалення продуктів і послуг, що максимально відповідають потребам клієнтів, тімбілдинг, розвиток креативних здібностей персоналу і креативної корпоративної культури.
Хоча у світовій практиці є немало прикладів успішного застосування дизайн-мислення, цей підхід не варто розглядати як панацею для вирішення всіх проблем компанії. Для успішної імплементації дизайн-мислення менеджменту компанії необхідно усвідомлювати його обмеження й умови застосування.
На разі дизайн-мисленню, яке розвивалося як емпіричний підхід, бракує академічної бази. Подальші дослідження можуть бути спрямовані, зокрема, на дослідження дизайн-мислення в контексті більш загального підходу до вирішення проблем(problem-solvingapproach), а також на обґрунтування когнітивних механізмів дизайн-мислення.
Бібліографічний список
1. Браун Т Дизайн-мышление: от разработки новых продуктов до проектирования бизнес-моделей. Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2012. 256 с.
2. СитникН.І. Методи дослідження клієнтського досвіду в дизайн-мисленні Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: міжнар. наук.-практ. конф., 22 квітня 2021 р. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. С. 104-105.
3. Cross N. Design Thinking : Understanding How Designers Think And Work. London ; New York : Bloomsbury, 2013. 163 p.
4. Ries E. The Lean Start-up: How Today's Entrepreneurs Use Continuous Innovation to Create Radically Successful Businesses. NY : Crown Business, 2013. 328 p.
5. Kolko J. The Divisiveness Of Design Thinking. ACM Interactions, 2018. May-June. URL: http://interactions.acm.org/ archive/view/may-june-2018/the-divisiveness-of-design- thinking (дата звернення: 21.06.2021).
6. Vinsel L. Design Thinking Is Kind Of Like Syphilis-It's Contagious And Rots Your Brains. Medium.2017. Dec. URL: https://medium.com/@sts_news/design-thinking-is-kind- of-like-syphilis-its-contagious-and-rots-your-brains-842ed 078af29 (дата звернення: 21.06.2021).
7. Design Thinking. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Design_ thinking (дата звернення: 21.06.2021).
8. Папанек В. Дизайн для реального мира. Москва : Издательство Д. Аронова, 2020. 416 с.
9. Cross N., Dorst K., &Roozenburg N. F. M. (Eds.). Research In Design Thinking: Delft : Delft University Press, 1992.
10. Razzouk R. & Shute V. What Is Design Thinking And Why Is It Important? Review of Educational Research.2012. № 82(3). Р 330-348. URL: https://edtechbooks.org/-yk(дата звернення: 21.06.2021).
11. Camacho M. David Kelley: From Design to Design Thinking at Stanford and IDEO May She Ji The Journal of Design Economics and Innovation.2016. № 2(1). P. 88-101. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.sheji.2016.01.009 (дата звернення: 21.06.2021).
12. d.school. An Introduction To Design Thinking: Facilitator's Guide. URL: https://edtechbooks.org/-Sg(дата звернення: 21.06.2021).
13. IDEO. Design Thinking. URL: https://www.ideou.com/pages/ design-thinking
14. Rodgers P. A. Articulating Design Thinking. Design Studies. 2013. № 34(4). P 433-437. URL: https://edtechbooks.org/-TT(дата звернення: 21.06.2021).
15. Васильева Е.В. Развитие креативных способностей и компетенций профессионалов цифрового будущего. НТИ. Серия 2. Информационные процессы и системы. 2018. № 10. С. 1-10. URL: http://lamb.viniti.ru/sid2/sid2free?sid2=J17141289 (дата звернення: 21.06.2021).
16. Лейфер Л. DesignThinking- это талант использовать чужие идеи. URL: https://theoryandpractice.ru/posts/2213-intervyu- s-professorom-stenforda-larrileyferom-design-thinking--eto- talant-ispolzovatchuzhie-idei(датазвернення: 21.06.2021).
17. Lorusso L,Lee J.H.,WordenE.A. DesignThinkingforHealthcare: Transliterating the Creative Problem-Solving Method Into Architectural Practice. HERD.2021. № 14(2). P. 16-29. DOI: https://doi.org/10.1177/1937586721994228(дата звернення: 21.06.2021).
18. Васильева Е.В. Дизайн-мышление: немного о подходе и много об инструментах развития креативного мышления, изучения клиентских запросов и создания идей : монография. Москва : РУСАЙНС, 2018. 204 с.
19. Forrester. The Total Economic Impact Of IBM's Design Thinking Practice. URL: https://www.ibm.com/design/thinking/ static/Enterprise-Design-Thinking-Report-8ab1e9e162289965 4844a5fe1d760ed5.pdf (дата звернення: 21.06.2021).
20. Lawson B. & Dorst K. Design Expertise. Amsterdam : Elsevier, 2009.
REFERENCES
1. Braun T (2012) Dyzayn-myshlenye: ot razrabotky novykh pro- duktov do proektyrovanyya byznes-modeley [Design Thinking: From New Product Development to Business Model Design]. Moscow: Yzd-vo Mann, Yvanov y Ferber. (in Russian)
2. Sytnik N.I. (2021) Metody doslidzhennya kliyent-s'koho dos- vidu v dyzayn-myslenni [Methods of CX Research In Design Thinking]. Biznes, innovatsiyi, menedzhment: problemy ta per- spektyvy. Mizhnar. Nauk.-Prakt. Konf.: 22 kvitnya 2021 r. Kyiv: KPI im. Ihorya Sikors'koho, pp. 104-105. (in Ukrainian)
3. Cross N. (2013) Design Thinking: Understanding How Designers Think And Work. London; New York: Bloomsbury.
4. Ries E. (2013) The Lean Start-up: How Today's Entrepreneurs Use Continuous Innovation to Create Radically Successful Businesses. NY: Crown Business.
5. Kolko J. (2018) The Divisiveness Of Design Thinking. ACM Interactions, May-June. Available at: http://interactions.acm.org/ archive/view/may-june-2018/the-divisiveness-of-design-thinking (accessed 21 June 2021).
6. Vinsel L. (2017) Design Thinking Is Kind Of Like Syphi
lis - It's Contagious And Rots Your Brains. Medium. Dec. Available at:https://medium.com/@sts_news/design-think-
ing-is-kind-of-like-syphilis-its-contagious-and-rots-your-brains- 842ed078af29 (accessed 21 June 2021).
7. Design Thinking. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/ Design_thinking (accessed 21 June 2021).
8. Papanek V. (2020) Dyzayn dlya real'noho myra [Design For Real World]. Moscow: Yzdatel'stvo D. Aronov. (in Russian)
9. Cross N., Dorst K., & Roozenburg N. F. M. (1992) Research In Design Thinking: Delft: Delft University Press.
10. Razzouk R. & Shute V. (2012) What Is Design Thinking And Why Is It Important? Review of Educational Research,vol. 82(3), pp. 330-348. Available at: https://edtechbooks.org/-yk (accessed 21 June 2021).
11. Camacho M. (2016) David Kelley: From Design to Design Thinking at Stanford and IDEO May She Ji The Journal of Design Economics and Innovation,vol. 2(1), pp. 88-101. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sheji.2016.01.009 (accessed 21 June 2021).
12. d.school. (2012) An Introduction to Design Thinking: Facilitator's Guide. Available at:https://edtechbooks.org/-Sg
(accessed 21 June 2021).
13. IDEO (2011) Design Thinking. Available at: https://www.ideou. com/pages/design-thinking (accessed 21 June 2021).
14. Rodgers P. A. (2013) Articulating Design Thinking. Design Studies,vol. 34(4), pp. 433-437. Available at: https://edtechbooks.org/-TT (accessed 21 June 2021).
15. Vasil'yeva Ye.V.(2018) Razvitiye kreativnykh sposobnostey i kompetentsiy professionalov tsifrovogo budushchego. [Development Of Creative Abilities And Competencies Of Digital Future Professionals]. NTI. Seriya 2. Inform. protsessy isistemy vol. 10, pp. 1-10. Available at: http://lamb.viniti.ru/sid2/sid- 2free?sid2=J17141289 (accessed 21 June 2021). (in Russian)
16. Leyfer L. (2016) Design Thinking - eto talant ispol'zovat' chu- zhiye idei [Design Thinking Is a Talent To Use Other People's Ideas]. Available at: https://theoryandpractice.ru/posts/2213-in- tervyu-s-professorom-stenforda-larrileyferom-design-think- ing--eto-talant-ispolzovatchuzhie-idei (accessed 21 June 2021). (in Russian)
17. Lorusso L., Lee J.H., Worden E.A. Design Thinking for Healthcare: Transliterating the Creative Problem-Solving Method Into Architectural Practice. HERD. 2021. 14(2). P. 16-29. DOI: https://doi.org/10.1177/1937586721994228 (accessed 21 June 2021).
18. Vasyl'eva E.V. (2018) Dyzayn-myshlenye: nemnoho o podk- hode y mnoho ob ynstrumentakh razvytyya kreatyvnoho mysh- lenyya, yzuchenyya klyent-skykh zaprosov y sozdanyya ydey [Design thinking: A Little About The Approach And A Lot About The Tools For Developing Creative Thinking, Studying Customer Requests And Creating Ideas]. Moscow: RUSAYNS. (in Russian)
19. Forrester (2018). The Total Economic Impact Of IBM's Design Thinking Practice. Available at: https://www.ibm.com/design/ thinking/static/Enterprise-Design-Thinking-Report-8ab1e9e- 1622899654844a5fe1d760ed5.pdf (accessed 21 June 2021).
20. Lawson B., Dorst K. (2009) Design Expertise. Amsterdam: Elsevier.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність адміністративного менеджменту на готельно-туристичному підприємстві, його переваги та недоліки. Роль менеджера в умовах адміністративного менеджменту. Напрямки підвищення ефективності адміністративного менеджменту на готельному підприємстві.
курсовая работа [109,2 K], добавлен 20.12.2013Характер і зміст планової діяльності на підприємстві. Суть і принципи прогнозування. Опис продуктів та послуг у бізнес-плані. Дослідження та аналіз ринку збуту. Методи оцінки конкуренції і конкурентної переваги. Бізнес-план дизайн-студії "Design Plazа".
дипломная работа [2,9 M], добавлен 29.01.2013Поняття інновацій та їх характеристика. Реінжиніринг як фундаментальне переосмислення бізнес-процесів компаній, його базові види. Реінжиніринг як важливий напрям інноваційної діяльності. Етапи його впровадження та приклади застосування за кордоном.
контрольная работа [296,5 K], добавлен 17.05.2010Вибір організаційно-правової форми підприємства на прикладі ПП "Дизайн+". Формування функцій менеджменту. Розгляд сильних та слабких сторін підприємства. Опис організації та проектування операційних систем, комунікаційного процесу та управлінської праці.
курсовая работа [336,4 K], добавлен 18.05.2014Визначення етичних принципів та моральних позицій людини в трудовому колективі. Вивчення етичних кодексів провідних зарубіжних і вітчизняних компаній. Характеристика розвитку корпоративної культури підприємства, обґрунтування неприйнятних форм поведінки.
реферат [42,1 K], добавлен 28.12.2011Переваги та недоліки корпоративної організаційно-правової форми організації бізнесу. Поняття та ознаки акціонерного товариства, їх різновиди, відмінні особливості та порядок створення. Специфіка управління акціонерним товариством та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [209,1 K], добавлен 14.11.2013Класифікація операційних систем, суть стратегічного управління, виражена компетентність і конкурентні переваги. Поняття агрегатного планування та дезагрегування. Управління запасами залежного і незалежного попиту, види моделей, їх переваги та недоліки.
курсовая работа [91,9 K], добавлен 18.11.2009Корпоративна культура визначає принципи та правила внутрішнього життя підприємництва: її визначення, сутність і необхідність. Формування корпоративної культури. Види корпоративної культури. Зміна корпоративної культури. Способи передачі культури.
реферат [29,7 K], добавлен 17.03.2008Поняття та способи досягнення конкурентної переваги. Варіанти підходу до стратегії конкуренції компанії, оцінка їх переваг та недоліків, можливих ризиків. Використання наступальних та оборонних стратегій для збереження та захисту конкурентної переваги.
реферат [20,5 K], добавлен 13.02.2011Корпоративна культура як складова системи менеджменту персоналу. Основні напрямки роботи з формування корпоративної культури в банку. Інтегрована система управління співробітниками. Взаємозв'язок між рівнем задоволеності трудових мотивів працівників.
презентация [1,9 M], добавлен 19.10.2014Опис оптимального характеру зміни виду менеджменту і культури фірми. Побудова матриці відповідності і системи мотивації. Особливості довгострокового планування професійного росту робітників. Розробка програми розвитку корпоративної культури ВУЗу.
дипломная работа [8,7 M], добавлен 02.10.2010Феномен, поняття та сутність, структура та типологія корпоративної культури. Теоретично-методичні основи, підходи та методика оцінки корпоративної культури на промисловому підприємстві. Оцінка впливів корпоративної культури на діяльність підприємства.
дипломная работа [907,6 K], добавлен 16.08.2010Сутність та зміст підвищення рівня управлінської культури на підприємстві. Бальна система оцінки стану і основні недоліки менеджменту організації, аналіз рівня та динаміки його показників. Обґрунтування необхідності оптимізації культури керівництва.
курсовая работа [667,8 K], добавлен 15.09.2010Теоретичні основи дослідження механізму трансформації корпоративної культури організації. Характеристика діяльності туристичної фірми "Норіс". Впровадження пропозицій з вдосконалення трансформації корпоративної культури в системі управління підприємством.
курсовая работа [937,3 K], добавлен 28.01.2013Концептуальні засади побудови моделей менеджменту. Характеристика факторів, що визначають ціннісні характеристики торговельного підприємства. Дослідження ціннісних орієнтирів розвитку ТОВ "Центрумікс Трейд", оцінка стратегічних зон господарювання.
дипломная работа [204,3 K], добавлен 19.02.2013Системний підхід у менеджменті. Концепція адміністративного підходу до управління. Ефективність, якість діяльності менеджера. Організаційне забезпечення системи менеджменту у КП "ВТП "Вода". Рекомендації щодо використання системного підходу в менеджменті.
дипломная работа [496,5 K], добавлен 18.03.2011Сутність та значення менеджменту, історичні етапи розвитку. Організації як об'єкти управління. Функції й технологія менеджменту, його методи. Значення управлінських рішень. Роль інформації та комунікацій у менеджменті. Особливості його зарубіжних систем.
курс лекций [1012,4 K], добавлен 02.03.2011Сутність стратегічного планування і його місце в системі стратегічного управління. Основні рівні та елементи стратегії, послідовність етапів її розробки. Аналіз управління господарською діяльністю ресторану "Декаданс Хаус", її недоліки та переваги.
курсовая работа [255,0 K], добавлен 22.02.2011Розробка конкурентної стратегії розвитку фірми. Формування корпоративної культури. Підвищення професійного розвитку співробітників. Аналіз фінансового стану ВАТ "Галактон". Розроблення рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємста.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 01.02.2015Предмет, об’єкт і суб’єкт менеджменту, його закони, закономірності та принципи. Передумови виникнення та розвиток науки управління організацією. Загальні і конкретні функцій менеджменту. Сутність та основні засади керівництва. Етика в менеджменті.
учебное пособие [1,3 M], добавлен 10.01.2013
