Покращення соціального капіталу бізнес-структур, як основного чинника розвитку держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Покращення соціального капіталу бізнес-структур, як основного чинника розвитку держави

Анотація

Ключові слова: соціальний капітал, якісне вимірювання соціального капіталу, кількісне вимірювання соціального капіталу, бізнес-структура, капітал прибуток інвестиція соціальний капітал

Bilyk Olena Ivanivna Doctor of science in public administration, associate professor, professor of the department of administrative and financial management, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

FEATURES OF MEASURING THE LEVEL OF SOCIAL CAPITAL OF BUSINESS STRUCTURE

Abstract. In modern conditions, the issue of social capital is quite relevant, because approaches to management at different levels are changing, defining the social sphere as a priority. That is, there is a shift from Milton Friedman's shareholder capitalism, where the goal of business is to maximize profits for shareholders as a reward for investment in the company; to stakeholder capitalism that takes into account the needs of the larger ecosystem in which the business operates. It is the formation of a strategy for increasing social capital at the level of the organization that leads to an increase in the general well-being of the state. The term "social capital" is characterized by a wide range of different definitions and measurement proposals. In the article, the author substantiates methods of assessing social capital from various points of view. In particular, the application of methods at the level of business structures was analyzed as a basis for the development of the country's social capital. Thus, the main factors affecting social capital are highlighted in the study, and an algorithm for determining the level of social capital is also proposed. Research has shown that using both quantitative and qualitative analytical approaches, social capital can have a large impact on people's incomes and wellbeing by improving the performance of the activities that affect them. Empirical research on the impact of social capital also shows a multifaceted picture, and the results are often even contradictory. In this article, the authors first substantiate the various meanings and risks and threats of the development of social capital. In the second step, a study of empirical relationships between individual dimensions of social capital was carried out. It turns out that the meanings discussed in the literature can be distinguished not only analytically, but also empirically. These findings support the researchers' proposal to reserve the term "social capital" for network resources and to distinguish other social phenomena, such as shared trust, norms, and values, from social capital. It is also important to determine the factors influencing the formation and development of social capital. The competitive advantage and flexibility necessary for growth often depend on the quality of the social capital of business structures, which in turn leads to the development of the country's social capital. The study shows that increasing social capital significantly contributes to the success of the firm in terms of qualitative and quantitative indicators, including improved relations with stakeholders, rapid management decision-making.

Постановка проблеми

Серед вітчизняних науковців проблематику вимірювання соціального капіталу досліджували Боцян Т.В. та Зварич Л.В. [1], характеризують суть соціального капіталу в окремих сферах діяльності; Жиглей І.В.[2], зокрема в рамках особливостей введення бухгалтерського обліку; щодо особливостей соціального капіталу в малому і середньому бізнесі, то в працях Яворської О.Г., Ромененко О.О. представлено обґрунтування місця соціального капіталу в бізнес-структурах [3-5]. Важливість довіри у формуванні соціального капіталу обґрунтувала Литвиненко Н.І.[6]; суть соціального капіталу та можливості його трансформації досліджувала Шаповалова Т.В. [7]. Серед іноземних науковців ґрунтовно досліджували суть і вплив інтелектуального і соціального капіталу Едвінссон, Л. та Мелоун, М. [8] та Петті Р. і Гатрі Дж. [9], визначення цінності людських ресурсів представлено в працях Майо А. [10]. Проте, сучасні умови вимагають побудови більш комплексного підходу до представлення методик вимірювання соціального капіталу саме в бізнес-структурах. Питання, на якому базується теоретичний інтерес цієї статті, має сенс, оскільки численні дослідження акцентують вплив соціального капіталу на економічні змінні як мету, тоді як, з іншого боку, поява соціального капіталу залишається знехтуваною в більшості цих досліджень. Це породжує питання про те, як адекватно концептуалізувати та виміряти соціальний капітал як пояснювальну змінну, не беручи до уваги базове розуміння його природи та доказів його формування та використання. Теоретико-епістемологічний інтерес роботи слідує цій меті.

Метою статті є представлення методик оцінювання соціального капіталу в бізнес-структурах в умовах зміни парадигм до побудови стратегій розвитку підприємств та країни та здійснити вимірювання соціального капіталу і пояснити його залежність.

Виклад основного матеріалу

В процесі економічних досліджень суспільного блага йдеться першою чергою про д дві характеристики, які роблять благо суспільним. З одного боку, це повна неконкурентність у споживанні цього блага, з іншого -- невиключення із суспільного блага. Повна відсутність суперництва означає, що будь-яка кількість економічних агентів не може завдати шкоди один одному, споживаючи суспільне благо. У чистому розумінні суспільного блага існує повна відсутність суперництва, тобто споживання додаткового члена не погіршує корисність попередніх індивідів. Невиключення, з іншого боку, означає, що технічно майже неможливо або занадто дорого, якщо взагалі, виключити когось із споживання цього товару. Власне це дає можливість зрозуміти сутність соціального капіталу, враховуючи різні рівні його формування.

Залежно від форми соціальний капітал можна порівняти з суто суспільним благом, але аналогії з колективним благом також стають очевидними. Ступінь, до якої соціальний капітал є суспільним благом або, радше, має характер блага колективу, таким чином, здається, залежить від структури соціальних мереж і різних типів соціального капіталу. Системний підхід може допомогти розрізнити, за яких умов соціальний капітал демонструє схожість із чистими суспільними благами чи з благами колективу. З одного баку соціальний капітал відноситься до мереж із високим ступенем ізоляції та характеризується однорідною природою цієї групи. З іншого боку, сполучний соціальний капітал називається соціальним капіталом, що створює мости, і виникає у відкритих мережах із зовнішньою орієнтацією у формі між індивідами, бізнес-структурами і суспільством(держава). Проте існують ризики і загрози, які перешкоджають розвитку соціального капіталу (рис.1).

Рис.2 Різні виміри соціального капіталу

Тобто, при дослідженні підвищення рівня ефективності соціального капіталу необхідно враховувати зазначені виміри. Слід враховувати, що мережеві ресурси чи конкретна довіра до власних мережевих контактів не обов'язково співвідносяться із загальною довірою. Можливо, навпаки: люди з високим рівнем довіри до власних мережевих контактів можуть просто чітко розрізняти своїх знайомих (родичів і друзів) і всіх інших. У цьому випадку конкретна та узагальнена довіра є негативно корельовані. Також слід врахувати, що довіра до інституцій пов'язана з нормативними уявленнями про взаємність і справедливість. Навпаки, люди з сильними нормативними ідеями також можуть частіше розчаровуватися асоціаціями та іншими корпоративними акторами. Якщо окремі аспекти сильно відрізняються один від одного, то потреба в термінологічній диференціації зростає.

Проте, враховуючи сучасні світові тенденції, можна здійснити оцінку впливу соціального капіталу на бізнес-струртуру. На сьогодні велика кількість бізнес-структур змінила траєкторію реалізації своїх стратегій з максимізації прибутку на розвиток соціального капіталу. Численні американські компанії змінюють орієнтири свого розвитку, зокрема відбувається зростання компаній, які відповідають строгим нормам сертифікації B Lab на відповідність стандартам соціальної та екологічної ефективності, підзвітності та прозорості. Також розвивається імпакт-інвестування - фінансування з метою створення позитивного соціального впливу разом із фінансовою віддачею та краудфандинг, який демократизував філантропію, дозволяючи людям підтримувати проекти невеликими внесками, що стимулює фінансування соціальних підприємств у всьому світі [11].

Проте, важливим залишається питання побудови алгоритму оцінки впливу соціального капіталу на діяльність бізнес-структур. Таким чином вимір соціального капіталу бізнес-структур можна представити у трьох розрізах: структурний соціальний капітал, когнітивний соціальний капітал і соціальний капітал відносин.

Структурний вимір відноситься до структурного режиму, за якого люди вступають у контакт один з одним у міжособистісному спілкуванні, наприклад між колегами та колегами та між друзями та друзями.

Вимір відносин в основному відображається в наступних аспектах: перший полягає в тому, як краще створювати відносини, на чому підприємства повинні зосередитися; другий -- як зберегти існуючі відносини. Крім того, це також включає міцність міжособистісних стосунків та їхній вплив на індивідуальну поведінку. Загалом, вимір відносин у системі впливу соціального капіталу зосереджується на аналізі складових елементів з точки зору подвійної структури міжособистісних відносин, яка може допомогти особам в організації отримати необхідні обмежені ресурси до певної міри.

Факторами виміру відносин є довіра та ідентичність між окремими особами чи організаціями. Довіра тут стосується якості стосунків, що передається кожною особою в організаційній структурі, тоді як ідентичність представляє невід'ємне почуття приналежності до організації. Взявши як приклад мікросигнал бізнес-структури, коли працівники в усій структурі відносин дійсно вважають себе внутрішніми членами організації, вони виявлятимуть сильне бажання приділяти увагу іміджу бренду бізнес-структури та новим продуктам і активно ділитися власною інформацією та знаннями з іншими учасниками.

Когнітивний вимір може більш цілеспрямовано відображати комунікаційний статус кожного індивіда в міжособистісному спілкуванні. Іншими словами, когнітивний вимір може інтуїтивно представити засоби спілкування між окремими людьми. За допомогою комунікаційних інструментів люди мають спільну мову та бачення, реалізують обмін на єдиній платформі та забезпечують сильну гарантію для обміну та спільного використання знань всередині організації.

Важливим завданням є здійснення оцінки впливу соціального капіталу на діяльність бізнес-структур. Метою оцінки є модифікація організаційної поведінки з метою зменшення конфліктів і прихованих витрат.

Теоретично, організаційні системи є змінними агентами у створенні збоїв у кожному процесі. Існує постійний зв'язок між процесами організації та діями працівників. Ця діяльність, яка має важливе значення для виробництва та виготовлення продуктів і послуг, також є джерелом поломок. Оцінка фокусується на прихованих витратах і людському потенціалі з точки зору ресурсів, дій і компетентності. Основою для оцінки є соціально-економічна концепції оптимізації загальної діяльності та продуктивності організацій, а велика організаційна база, створена протягом багатьох років, показує величезну важливість її корисності та практики.

Починаючи процес оцінювання, слід зробити кілька кроків у цьому процесі діагностики втручання, який складається з якісної та кількісної фаз. Метод застосовується до всіх в організації, від керівництва до першої лінії в компанії.

Цей етап починається зі збору звітів компанії, відповідних польових спостережень і напівструктурованих інтерв'ю з усіма залученими сторонами в компанії.

Враховуючи зазначене, пропонуємо алгоритм оцінки впливу соціального капіталу на діяльність бізнес-структур (табл.1).

Таким чином, обравши вірні індикатори оцінки, можливо оцінити вплив соціального капіталу на бізнес-структуру. Цей алгоритм дасть можливість побудувати керовану мережу соціальних зв'язків, інтегрувати і використовувати соціальні ресурси та зв'язки, а також накопичувати та використовувати соціальний капітал, щоб здійснювати вплив, як на потенційних клієнтів, так і на власних працівників у цінностях, способі життя та поведінці вибору інформації.

Якщо застосовувати оцінку впливу соціального капіталу в бізнес- структурах це дасть міцну стратегічну перевагу компаній і підвищить їх прискорену адаптивність на всіх фронтах.

Таблиця 1.

Алгоритм оцінки впливу соціального капіталу на діяльність бізнес- структур

Традиційне управління зосереджується виключно на аналізі фінансових даних без урахування точок зору співробітників і ролі компанії. Оцінка соціального капіталу включає інноваційну структуру для тривалого корпоративного управління, механізм для обробки змін у трансформації всередині організації та систему доставки через більш широкі частини, що складаються з принципово різних осіб та організацій.

Людський потенціал є ключовим поняттям соціального капіталу, де встановлено, що кожна людина має певні дії, навички та компетенції, а метою розвитку соціального капіталу є підвищення людського потенціалу організації і її соціальних зв'язків з метою підвищення продуктивності праці та соціально- економічного розвитку держави загалом.

Керівництво має співпрацювати з зацікавленими сторонами бізнес- структур, щоб визначити та перетворити прихований потенціал у відчутний потенціал.

Цей вплив відіграє життєво важливу роль у діяльності бізнес-структур та психологічному процесі прийняття рішень.

Висновки

Термін «соціальний капітал» у літературі розуміється дуже по-різному. З одного боку, це ресурси, до яких індивіди можуть отримати доступ через своє членство в мережах. Більш широке визначення також стосується пасивного або активного членства в організаціях та асоціаціях або добровільної та громадської участі як соціального капіталу. Такі автори, як Putnam (2000), також використовують цей термін для позначення рівня загальної довіри, яку люди мають до інших або до інституцій. Нарешті, такі норми, як норма справедливості або норма взаємності, також тлумачаться як форма соціального капіталу. Тобто це визначення стосується лише зовнішніх відносин із бізнес-структурою, таких як: цінність і знання, закладені у зовнішніх відносинах фірми, включаючи відносини з її клієнтами, постачальниками, дистриб'юторами, партнерами, місцевою спільнотою та всіма пов'язаними зовнішніми сторонами.

Для цілей цього дослідження було визначено соціальний капітал, зв'язуючи бізнес-структури з іншими особами та суспільством (державою). Ці особи та організації зв'язуються з клієнтами, менеджерами, персоналом, постачальниками, адміністративними спеціалістами, кредиторами, фінансовими спеціалістами, постачальниками, постачальниками послуг та будь-якими іншими внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами та публічними інституціями.

Теоретично можна виділити принаймні три виміри, які складають соціальний капітал, а саме включеність індивідів у мережі, загальну довіру та норми та цінності.

Загалом, є два основні аргументи для диференційованого погляду на соціальний капітал. По-перше, можна інвестувати в створення та підтримку мереж і, як потенційну віддачу, отримати доступ до ресурсів, які інакше були б недоступні. Така можливість прямого інвестування не існує за умов загальної довіри чи конкретних норм. По-друге, поява загальної довіри або норм справедливості та взаємності може визначатися конкретними мережами та їхніми структурами. Обидва аргументи підтримують концептуальний поділ загальної довіри, норм і цінностей і соціального капіталу.

З точки зору соціального капіталу, який знаходиться в центрі уваги цього дослідження, бізнес-структури можуть виробляти або постачати прибутковий і креативний продукт або послугу, але ймовірність успіху розсіяна, якщо він не створює необхідних міцних партнерських відносин і не створює достатніх відносинз йогоспоживачами,постачальниками та суспільством (державою). Це демонструє важливу роль соціального капіталу у розвитку бізнес-структур і суспільства (держави) загалом

Запропонований алгоритм оцінювання впливу соціального капіталу на діяльність бізнес-структур має три аспекти. По-перше, він стосувався зміцнення відносин між співробітниками, а по-друге, зміцнення відносин між працівниками і, як наслідок, суспільства загалом. Таким чином, підтверджується гіпотеза про те, що покращення соціального капіталу в контексті фірми електронної комерції призведе до покращення продуктивності.

Література:

1. Боцян Т. В., Зварич Л. В. Соціальний капітал в індустрії гостинності: обліковий

аспект. Економіка. Управління. Інновації. 2019. Випуск №1(24).

ЦКЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ еиі_2019_1_4

2. Жиглей І. В. Соціальний капітал та його місце в системі бухгалтерського обліку. Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. 2007. № 2 (40). С. 53-62.

3. Яворська О. Г.Соціальний капітал підприємств середнього та малого бізнесу сфери туризму та індустрії гостинності. Бізнес-Навігатор.2018. Випуск 4 (47). С. 134-138.

4. Яворська О. Г. Соціальний капітал підприємств індустрії туризму та гостинності. Проблеми економіки та політичної економії. 2018. № 1. С. 236-247.

5. Романенко О. О., Яворська О. Г. Соціальний капітал в умовах інтелектуалізації підприємств сфери туризму та індустрії гостинності. Економіка та держава. 2018. № 4. С. 26-31.

6. Литвиненко Н. І. Інституціональні складові соціально-економічного розвитку країни: монографія / Н. І. Литвиненко; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. - Д. : НГУ, 2015. - 310 с..

7. Шаповалова Т. В. Соціальний капітал: теоретичні засади та стратегії трансформації: монографія / Т. В. Шаповалова. - Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2016. - 360 с.

8. Edvinsson L. Intellectual Capital: Realizing Your Company's True Value by Finding its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M. Malone. - New York: HarperBusiness, 1997. - 145 с.

9. Petty R. Intellectual capital literature overview: measurement, reporting and management / R. Petty, J. Guthrie. // Journal of Intellectual Capital. - 2000. - №2. - С. 155-176.

10. Mayo А. The Human Value of the Enterprise: Valuing People as Assets - Monitoring, Measuring, Managing / А. Mayo. - London: Nicholas Brealey Publishing, 2001. - 163 с.

11. Ukman L. What is social capital value and how do we measure it? [Електронний ресурс] / Lesa Ukman. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://www.weforum.org/ agenda/2017/05/how-to-measure-the-value-of-the-homeless-world-cup/.

12. Stocklin-Weinberg R. Training artisanal miners: a proposed framework with performance evaluation indicators / R. Stocklin-Weinberg, M. Veiga, B. Marshall. // The Science of the Total Environment. - 2019. - №10. - С. 1533-1541

13. Fahmi А. Group decision-making based on bipolar neutrosophic fuzzy prioritized muirhead mean weighted averaging operator / А. Fahmi, N. Amin. // Soft Computing. - 2021. - №15. - С. 10019-10036.

14. Consistency index: measuring the performances of scholar journal reviewers / M.Yue, H. Tang, F. Liu, Т. Ma. // Scientometrics. - 2021. - №8. - С. 7183-7195.

15. Performance evaluation method of armored unit simulation training based on AHP / Q.Wang, A. Guo, X. Li, W. Wu. // Computer Simulation. - 2015. - №10. - С. 458-470.

16. A hybrid supply chain risk management approach for lean green performance based on AHP, rcatriz: a case study, / F.. Essaber, R. Benmoussa, R. De Guio, S. Dubois. - London: Sustainability, 2021. - (13). - (15), p. 8492

References:

1. Botsian, T. V., Zvarych, L. V. (2019). Sotsialnyi kapital v industrii hostynnosti: oblikovyi aspekt [Social capital in the hospitality industry: accounting aspect]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii - Economy. Management. Innovation, 1(24). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/eui_2019_1_4 (in Ukrainian)

2. Zhyhlei, I. V. (2007). Sotsialnyi kapital ta yoho mistse v systemi bukhhalterskoho obliku [Social capital and its place in the accounting system].Visnyk ZhDTU. Seriia: Ekonomichni nauky - Bulletin of ZhSTU. Series: Economic Sciences, 2 (40), 53-62. (in Ukrainian)

3. Iavorska, O. H. (2018). Sotsialnyi capital pidpryiemstv serednoho ta maloho biznesu sfery turyzmu ta industrii hostynnosti [Social capital of medium and small businesses in the field of tourism and hospitality industry]. Biznes-Navihator - Business Navigator, 4(47), 134-138. (in Ukrainian)

4. Iavorska, O. H. (2018). Sotsialnyi capital pidpryiemstv industrii turyzmu ta hostynnosti [Social capital of the tourism and hospitality industry]. Problemy ekonomiky ta politychnoi ekonomii - Problems of economics and political economy, 1, 236-247. (in Ukrainian)

5. Romanenko, O. O., Yavorska, O. H. (2018). Sotsialnyi kapital v umovakh intelektualizatsii pidpryiemstv sfery turyzmu ta industrii hostynnosti [Social capital in terms of intellectualization of enterprises in the field of tourism and hospitality industry]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 4, 26-31. (in Ukrainian)

6. Lytvynenko N. I. (2015) Instytutsionalni skladovi sotsialno-ekonomichnoho rozvytku krainy: monohrafiia - M-vo osvity i nauky Ukrainy, Nats. hirn. un-t. - D. : NHU. - 310 s. (in Ukrainian)

7. Shapovalova T. V. (2016) Sotsialnyi kapital: teoretychni zasady ta stratehii transformatsii: monohrafiia . - Sievierodonetsk : Vyd-vo SNU im. V. Dalia - 360 s. (in Ukrainian)

8. Edvinsson, L. and Malone, M. (1997), Intellectual Capital: Realizing Your Company's True Value by Finding its Hidden Brainpower, HarperBusiness, New York.

9. Petty, R. and Guthrie, J. (2000), «Intellectual capital literature overview: measurement, reporting and management», Journal of Intellectual Capital, Vol. 1, No. 2, pp. 155-176.

10. Mayo, A. (2001), The Human Value of the Enterprise: Valuing People as Assets - Monitoring, Measuring, Managing, Nicholas Brealey Publishing, London

11. Lesa Ukman (2017) What is social capital value and how do we measure it? https://www.weforum.org/agenda/2017/05/how-to-measure-the-value-of-the-homeless-world-cup/

12. R. Stocklin-Weinberg, M. M. Veiga, and B. G. Marshall, “Training artisanal miners: a proposed framework with performance evaluation indicators,” The Science of the Total Environment, vol. 660, no. 10, pp. 1533-1541, 2019.View at: Publisher Site | Google Scholar

13. A. Fahmi and N. U. Amin, “Group decision-making based on bipolar neutrosophic fuzzy prioritized muirhead mean weighted averaging operator,” Soft Computing, vol. 25, no. 15, pp. 10019-10036, 2021.View at: Publisher Site | Google Scholar

14. M. Yue, H. Tang, F. Liu, and T. Ma, “Consistency index: measuring the performances of scholar journal reviewers,” Scientometrics, vol. 126, no. 8, pp. 7183-7195, 2021.View at: Publisher Site | Google Scholar

15. Q. Z. Wang, A. B. Guo, X. L. Li, and W. S. Wu, “Performance evaluation method of armored unit simulation training based on AHP,” Computer Simulation, vol. 32, no. 10, pp. 458-470, 2015.View at: Google Scholar

16. F. E. Essaber, R. Benmoussa, R. De Guio, and S. Dubois, “A hybrid supply chain risk

management approach for lean green performance based on AHP, rcatriz:a case

study,” Sustainability, vol. 13, no. 15, p. 8492, 2021.

Размещено на Allbest.ru