Управління персоналом в системі державної служби України в умовах цифровізації

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інститут публічної служби та управління

Національного університету «Одеська політехніка

Управління персоналом в системі державної служби України в умовах цифровізації

Матвєєнко Ірина Володимирівна

кандидат наук з державного управління, доцент,

доцент кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій,

Панченко Ганна Олександрівна

кандидат наук з державного управління, доцент,

доцент кафедри публічного управління та регіоналістики,

м. Одеса

Анотація

Удосконалення процесу управління персоналом в системі державної служби передбачає активне використання цифрових технологій на всіх етапах управлінської діяльності. Реформування системи державної служби України можливе за умови здатності цієї системи до сприйняття викликів зовнішнього середовища, адекватного, швидкого та ефективного пристосування до них.

Цифровізація, як складова концепції діджиталізації в сучасному суспільстві, є одним із реальних і невідворотніх викликів, з яким зіштовхується сучасна система державної служби України. З цієї позиції упровадження цифрових технологій є важливою складовою процесу цифровізації, яка суттєво впливає на усі сфери суспільно-політичного, економічного та адміністративного життя країни.

Зважаючи на високий рівень використання цифрових технологій у повсякденній управлінській діяльності державних службовців, а також на той факт, що сучасні ІТ-технології стають дедалі складнішими, різноманітнішими та розвиваються швидкими темпами, стає переконливою і нагальною вимога щодо постійного підвищення рівня власної цифрової компетентності державних службовців для належного втілення цифрових змін. цифровий інформаційний управлінський компетентність

Упровадження цифрових технологій у процес управління персоналом в системі державної служби можливе за умови адекватного, виваженого нормативно-правового супроводу, а також - якісної кваліфікаційної підготовки державних службовців, що здатні будуть успішно і доречно використовувати можливості, які відкривають сучасні ІТ-технології, зокрема: забезпечення електронного обміну інформацією між державними органами; покращення показників результативності та ефективності діяльності державних органів; підвищення прозорості та відкритості інформації про людські ресурси в державних органах тощо.

Ключові слова: управління персоналом, система державної служби, державні службовці, цифровізація, цифрова компетентність державних службовців, цифрові технології.

Abstract

HR in the civil service system of Ukraine in the conditions of digitalization

Matvieienko Iryna Volodymyrovna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Local Self-Government and Territorial Development, Educational and Scientific Institute of Public Service and Management of the National University "Odesa Polytechnic"

Panchenko Hanna Oleksandrivna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Administration and Regional Studies, Educational and Scientific Institute of Public Service and Management of the National University "Odesa Polytechnic"

Improving the personnel management process in the civil service system involves the active use of digital technologies at all stages of management activity. Reforming the civil service system of Ukraine is possible under the condition of this system's ability to perceive the challenges of the external environment, adequate, quick and effective adaptation to them.

Digitization, as a component of the concept of digitalization in modern society, is one of the real and inevitable challenges that the modern civil service system of Ukraine faces. From this point of view, the introduction of digital technologies is an important component of the digitalization process, which significantly affects all spheres of the country's socio-political, economic and administrative life.

Considering the high level of use of digital technologies in the day-to-day management activities of civil servants, as well as the fact that modern IT technologies are becoming more and more complex, diverse and developing at a fast pace, there is a compelling and urgent demand for the continuous improvement of the level of digital competence of civil servants in order to proper implementation of digital changes.

The introduction of digital technologies into the process of personnel management in the civil service system is possible under the condition of adequate, balanced regulatory and legal support, as well as high-quality qualification training of civil servants who will be able to successfully and appropriately use the opportunities that modern IT technologies open, in particular: ensuring electronic exchange of information between state bodies; improving performance and efficiency indicators of state bodies; increasing the transparency and openness of information about human resources in state bodies, etc.

Keywords: personnel management, civil service system, civil servants, digitalization, digital competence of civil servants, digital technologies.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасним трендом системи державної служби є активний процес впровадження цифрових технологій, який супроводжується якісною підготовкою нової генерації державної службовців.

Це обумовлює необхідність формування та запровадження інноваційних підходів до процесу управління персоналом, адже саме людський ресурс виступає важливим фактором подальшого розвитку усієї системи державної служби зокрема, і української держави - у цілому.

Реформування системи державної служби України можливе за умови здатності цієї системи до сприйняття викликів зовнішнього середовища, адекватного, швидкого та ефективного пристосування до них, на основі ретельного аналізу загроз та можливостей, врахуванні кризових явищ, акумуляції та використання дієвих механізмів та інструментів управління системою, постійного моніторингу та прогнозуванню подальших дій.

Цифровізація, як складова концепції діджиталізації в сучасному суспільстві, є одним із реальних і невідворотніх викликів, з яким зіштовхується сучасна система державної служби України. Сучасні трансформаційні процеси управління персоналом визначають нові тенденції та відкривають нові можливості для запровадження інновацій в умовах цифровізації. Саме цифрові технології суттєво впливають на усі структурні елементи системи державної служби та спрямовані на покращення відносин з громадянами-отримувачами адміністративних послуг, удосконалення внутрішніх управлінських процесів у середині конкретного структурного підрозділу органу публічної влади, здійснюють позитивний вплив на швидкість та якість прийняття управлінських рішень, унормовують систему документообігу, удосконалюють горизонтальні та вертикальні управлінські взаємозв'язки у зазначеній системі тощо.

Констатуючи той факт, що впровадження цифрових технологій у систему державної служби у сфері управління персоналом сприяє вже на сьогодні її удосконаленню, слід зазначити, що існує низка проблем, які потребують вирішення: правового та інституційного унормування процесу цифровізації на рівні конкретних органів публічної влади, визначення необхідних нових цифрових компетенцій державних службовців, які є суттєво необхідними для виконання їх управлінських функцій у сучасних реаліях та становлять основу конкурентноспроможності на специфічному ринку державної служби, вироблення певного алгоритму дій подальшого упровадження цифрових технологій у повсякденну управлінську практику діяльності державних службовців. Саме ці проблемні зони потребують більш детального розгляду та аналізу для подальшого формування пропозицій щодо вдосконалення процесу управління персоналом у системі державної служби в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив, що проблема удосконалення процесу управління персоналом в системі державної служби на сьогодні достатньо висвітлена у наукових публікаціях таких вітчизняних дослідників, як: Г. Дмитренко, Т. Гречко, В. Жуковська, Т. Королюк, Н. Обушна, Л. Прудиус, О. Руденко, К. Січкаренко, А. Пустоварова, О. Тищенко, С. Хаджирадєва, В. Яровий та інших.

Так, науковці Т. Королюк та О. Тищенко визначають, що основні проблеми розвитку державної служби пов'язані із невідповідністю державної кадрової політики сучасним вимогам інформатизації, глобалізації та європеїзації, що обумовлює низький рівень професіоналізму державних службовців, вмотивованості, відкритості та прозорості, подолати які неможливо без реформування системи управління персоналом у сфері державної служби, а тому на основі грунтовного аналізу зарубіжних практик у цьому напрямку, пропонують шляхи удосконалення системи управління персоналом в державних органах у розрізі забезпечення рівного та відкритого доступу громадян до державної служби, підвищення мотивації, професіоналізму, ефективності та відповідальності державних службовців, якості надання адміністративних послуг, подолання бюрократії та корупції [1].

Науковці С. Хаджирадєва, Т. Гречко, А. Пустоваров, розглядаючи процес управління персоналом у системі державної служби, зазначають, що розвиток технологій як способів трансформації речовини, енергії та інформації є основним детермінантом якісних характеристик систем управління. Зокрема, процесний менеджмент є системою управління, адекватною завданням високотехнологічних галузей п'ятого технологічного устрою (чи Індустрії 3.0), яка відповідає наступним характеристикам: розгляд діяльності як ієрархії процесів, впровадження в структуру управління менеджерів і власників процесу, орієнтацією управління на кінцевий вимірний результат, виражений в термінах ефективності процесів [2].

Важливі аспекти впровадження цифровізації у сфері публічного управління висвітлюють такі українські учені, як: Т. Барановська,

Л. Сметаніна, І Сопілко, С. Чукут, О. Панкратова та ін. Сферою досліджень науковців О. Кіпішинової та О. Сметаніної є новітні тренди та особливості управління персоналом в умовах глобальної цифровізації суспільства та уточнення сутності поняття «цифровізація» в сфері управління персоналом в органах виконавчої влади [3]. Дослідники І. Сопілко та В. Крутась надають авторське визначення інтегрованої інформаційної системи управління персоналом (людськими ресурсами) на державній службі [4]. Таким чином, зважаючи на актуальність наукової теми, питання цифровізації управління персоналом в системі державної служби потребує подальшого дослідження та уточнення, особливо в умовах ризиків та кризових явищ, які спостерігаються на сучасному етапі.

Мета статті полягає у дослідженні процесу персоналу в системі державної служби в умовах цифровізації та визначені можливих шляхів щодо його удосконалення.

Виклад основного матеріалу

Системне реформування державної служби в Україні розпочалося із підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 р. [5], яке було задеклароване, як одна із обов'язкових умов щодо залучення України до європейської спільноти. Що є цілком закономірним, адже саме від професійно-кваліфікаційних характеристик сучасних державних службовців, дотримання ними європейських стандартів державної служби залежать швидкість впровадження задекларованих галузевих та секторальних змін, якість ухвалених управлінських рішень, які суттєво впливають і впливатимуть у подальшому на рівень життя громадян. Слід зазначити, що сьогодні існує низка проблем розвитку державної служби, пов'язаних із недостатнім рівнем професіоналізму державних службовців, вмотивованості, відкритості та прозорості, подолати які неможливо без реформування системи управління людськими ресурсами, отже, як зазначає науковець С. Зелінський, назріла «нагальна потреба у зміні управлінської парадигми у сфері державної кадрової політики, розробці моделі дієвої кадрової системи, впровадженні нових кадрових технологій» [6].

Реформування системи державної служби в Україні супроводжується ухваленням та реалізацією цілої низки важливих нормативно-правових актів, які унормовуюють процес проходження державної служби, сприяють підвищенню статусності посади державного службовця України, слугують створенню позитивного іміджу та закріпленню високого репутаційного реноме в українському громадянському суспільстві, а також формують нові кваліфікаційно-етичні стандарти, що є необхідним для подальшого удосконалення усієї системи.

Так, ухвалення нової редакції Закону України «Про державну службу» у 2015 році, фактично, дало поштовх для повного переосмислення місця, мети, ролі та функцій державної служби загалом та державних службовців - зокрема.

Закон задекларував максимальне наближення до європейських стандартів у зазначеній системі, які прослідковуються як у новому визначенні категорій посад державної служби, так і у формулюванні прав та обов'язків державного службовця, функцій органів системи управління державною службою, особливості системи оплати праці, заохочення і соціальних гарантій, проведенні конкурсного відбору на посаду, дисциплінарної та матеріальної відповідальності державних службовців та інших особливостях [7].

У 2015 р. було ухвалено Стратегію реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації (втратила чинність 19.05.2020 на підставі 366-2020-п), яка спрямована на підвищення якості роботи посадових осіб публічного управління, оптимізацію функцій інститутів державної влади, розподіл повноважень і сфер відповідальності шляхом розмежування політичних посад та посад державних службовців, забезпечення рівного доступу громадян до державної служби шляхом проведення відкритого конкурсу на зайняття вакантних посад, формування ефективної системи управління людськими ресурсами на державній службі, встановлення прозорої моделі оплати праці [8].

У 2016 році Стратегією реформування державного управління України визначено 5 пріоритетів: стратегічні засади реформування державного управління; стратегічне планування, координація формування і реалізації політики; державна служба та управління людськими ресурсами; підзвітність - організація, прозорість, нагляд; адміністративні процедури, адміністративні послуги та електронне урядування. Метою стратегії у контексті пріоритету «Державна служба та управління людськими ресурсами» є побудова професійної, доброчесної, політично нейтральної і орієнтованої на громадян державної служби, а одним із складових реформи є створення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі шляхом забезпечення підвищення ефективності та прозорості державної служби шляхом автоматизації процесів, систем управління людськими ресурсами на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначений аспект, фактично, декларує широке запровадження ІТ-технологій у системі управління персоналом на державній службі, що і є сутністю поняття «цифровізація» [9].

Ухвалена у 2021 році Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки, метою якої є побудова в Україні спроможної сервісної та цифрової держави, яка забезпечує захист інтересів громадян на основі європейських стандартів та досвіду, пролонгувала процес впровадження інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS), яка уможливила оперативний прозорий моніторинг чисельності працівників органів державної влади і фонду оплати праці та в подальшому замінити подібні інформаційні системи в таких органах [10].

На основі розглянутих вище нормативно-правових актів можемо констатувати, що протягом 2015-2021 років відбулася певна інтеграція можливостей цифрових технологій у систему державної служби в аспекті удосконалення процесу управління персоналом. Впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS), яке було започатковане Національним агентством з питань державної служби України, фактично запустив процес автоматизації систем управління людськими ресурсами на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій [13].

Це дозволить: забезпечити електронний обмін інформацією між державними органами; покращити показники результативності та ефективності діяльності державних органів; підвищити прозорість і відкритість інформації про людські ресурси в державних органах; узагальнити інформацію про людські ресурси, що сприяє ефективному обміну інформацією між усіма державними органами; підвищити продуктивність робочого процесу за рахунок швидкої обробки даних, поліпшити робоче середовище, зменшити рівень дублювання робіт і автоматизації процедур; поліпшити процес прийняття рішень за результатами аналітичної звітності інформаційної системи; забезпечити отримання інтегрованої, точної інформації про державних службовців та інших працівників державних органів; підвищити продуктивність за рахунок підвищення рівня автоматизації певних процесів і процедур в галузі управління людськими ресурсами в державних органах; удосконалити робочі процеси і процедури, що дасть змогу більше часу займатися стратегічними завданнями аналізу і планування; підвищити ефективність та зменшити час обробки, виконання особливо оперативних функцій за рахунок використання сучасних інформаційних технологій; підвищити рівень централізованого збору інформації, що сприятиме аналізу та формуванню статистичних звітів, що стосуються управління людськими ресурсами; підвищити мотивацію та продуктивність; використовувати зручну і гнучку в роботі інформаційну систему; для громадськості: забезпечити прозорість і доступність інформації про людські ресурси та фонд оплати праці в державних органах; проводити моніторинг та контроль результативності діяльності державних службовців [13]. Погоджуючись із трактуванням науковців поняття «цифровізація управління персоналом в органах публічної влади» як переходом державних органів на цифрові платформи управління людськими ресурсами, слід акцентувати увагу на тому, що із збільшенням темпів розвитку цифрових технологій, впровадженням інноваційних рішень у всіх сферах публічного управління, виникає необхідність у підвищенні якості підготовки державних службовців для створення можливості удосконалення системи державної служби відповідно до сучасних реалій повноцінного функціонування цифрової держави.

Зважаючи на високий рівень використання цифрових технологій у повсякденній управлінській діяльності державних службовців, а також на той факт, що сучасні ІТ-технології стають дедалі складнішими, різноманітнішими та розвиваються швидкими темпами, стає переконливою і нагальною вимога щодо постійного підвищення рівня власної цифрової компетентності державними службовцями для належного втілення цифрових змін, яка включає в себе не лише вміння використовувати комп'ютерні засоби в професійній діяльності, а й відповідати викликам кібер-ризиків, уникати небезпек в цифровому просторі, зберігати конфіденційні дані, вміти ефективно впроваджувати електронні послуги для громадян та вирішувати проблемні ситуації за допомогою цифрових технологій.

Цифрова компетентність державних службовців визначається як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, інших особистих якостей у сфері інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, що визначає здатність управлінця успішно соціалізуватися, провадити професійну управлінську діяльність, а також - подальше підвищення кваліфікації із використанням таких технологій.

Науковці пропонують різні підходи до класифікації знань, умінь, навичок, які є складовими цифрової компетентності державних службовців (табл. 1).

Таблиця 1.

Література

1. Тищенко О.П., Королюк Т.О. Реформування моделі управління людськими ресурсами державної служби. Університетські наукові записки: науковий часопис. № 61. Хмельницький: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2017. С.343-354.

2. Хаджирадєва С., Гречко Т., Пустоваров А. Передумови впровадження процесного менеджменту в органах державної влади України. Актуальні проблеми державного управління: збірник наукових праць. № 81. Т. 1. О.: ОРДУ НАДУ при Президентові України, 2020. С. 88-96.

3. Кіпішинова О., Сметаніна Л. Цифровізація управління персоналом в органах публічної влади. Актуальні проблеми державного управління: збірник наукових праць. № 3 (84). О.: ОРДУ НАДУ при Президентові України, 2021. С. 202-205.

4. Сопілко І.М., Крутась В.О. Автоматизація і цифровізація процесів з питань управління персоналом на державній службі. Юридичний вісник: наукове фахове видання. № 1 (62). О.: ВД «Гельветика», 2022. С. 85-90.

5. Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16 вересня 2014 року № 1678-VII. URL: https ://zakon .rada.gov.ua/laws/ show/ 1678-18#n2

6. Зєлінський С. Е. Теоретико-методологічні засади комплексного оцінювання державних службовців. К. : НАД У, 2016. 296 с.

7. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-УПІ.ЦЕи: http://zakon3.rada.gov.ua/l aws/ show/889-19.

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» від 18 березня 2015 року № 227-р. URL : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/227-2015-%D1%80.

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки» від 24 жовтня 2016 року № 474-р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/474-2016-%D1%80#Text

10. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування державного управління України» від 21 липня 2021 року № 831 -р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text

11. Куйбіда В. С. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2019. Вип. 1. С. 118-133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadu_2019_1_16.

12. Hunnius,S.,Paulowitsch,B.,&Schuppan,T.(2015),DoesE-government Education Meet Competency Requirements? An Analysis of the German University System from International Perspective. Bui T.X., Sprague R.H. (Eds.). 48th Hawaii International Conference on System Sciences (HICSS), HI, USA, IEEE, Piscataway, NJ. (pp. 2116-2123).

13. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах та затвердження плану заходів щодо її реалізації» від 1 грудня 2017 року № 844-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2017-%D1%80#Text

References

1. Tyshchenko O.P., Koroliuk T.O. (2017). Reformuvannia modeli upravlinnia liudskymy resursamy derzhavnoi sluzhby. [Reforming the public service human resource management model]. Universytetski naukovi zapysky: naukovyi chasopys. № 61. Khmelnytskyi: Khmelnytskyi universytet upravlinnia taprava imeni Leonida Yuzkova. S. 343-354 [in Ukrainian].

2. Khadzhyradieva S., Hrechko T., Pustovarov A. (2020). Peredumovy vprovadzhennia protsesnoho menedzhmentu v orhanakh derzhavnoi vlady Ukrainy. [Prerequisites for the introduction of process management in the state authorities of Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia: zbirnyk naukovykh prats. № 81. T. 1. O.: ORDU NADU pry Prezydentovi Ukrainy. S. 88-96 [in Ukrainian].

3. Kipishynova O., Smetanina L. (2021). Tsyfrovizatsiia upravlinnia personalom v orhanakh publichnoi vlady [ ]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia: zbirnyk naukovykh prats. № 3 (84). O.: ORDU NADU pry Prezydentovi Ukrainy. S. 202-205 [in Ukrainian].

4. Sopilko I.M., Krutas V.O. (2022). Avtomatyzatsiia i tsyfrovizatsiia protsesiv z pytan upravlinnia personalom na derzhavnii sluzhbi [Automation and digitization of personnel management processes in the civil service]. Yurydychnyi visnyk: naukove fakhove vydannia. № 1 (62). O.: VD «Helvetyka». S. 85-90 [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy «Pro ratyfikatsiiu Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony»: pryiniatyi 16 veresnia 2014 roku, № 1678-VII. [Law of Ukraine "On Ratification of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand": activity from on September 16, 2014, № 1678-VII]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1678-18#n2[in Ukrainian].

6. Zielinskyi S. E. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady kompleksnoho otsiniuvannia derzhavnykh sluzhbovtsiv: monohrafiia [Theoretical and methodological principles of complex evaluation of civil servants: monograph]. K. : NADU, 2016. 296 s. [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu sluzhbu»: pryiniatyi 10 hrudnia 2015 roku, № 889-VIII. [Law of Ukraine «On Civil Service»: activity from on December 10, 2015, № 889-VfQ]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/889-19. [in Ukrainian].

8. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Stratehii reformuvannia derzhavnoi sluzhby ta sluzhby v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini na period do 2017 roku ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii» vid 18 bereznia 2015 roku № 227-r. [The Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Strategy for reforming the civil service and service in local self-government bodies in Ukraine for the period up to 2017 and approving the plan of measures for its implementation» from March 18, 2015, № 227]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/227-2015-%D1%80 [in Ukrainian].

9. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Stratehiia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy na 2016-2020 roky» vid 24 zhovtnia 2016 roku № 474-r. [The Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Strategy for reforming the public administration of Ukraine for 2016-2020» from October 24, 2016, № 474]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2016-%D1%80#Text [in Ukrainian].

10. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Deiaki pytannia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy» vid 21 lypnia 2021 roku № 831-r. [The Decree of the «Some issues of reforming the state administration of Ukraine» from July 21, 2021, № 831-r]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text. [in Ukrainian].

11. Kuibida V. S. (2019). Tsyfrovi kompetentsii yak umova formuvannia yakosti liudskoho kapitalu [Digital competences as a condition for the formation of the quality of human capital]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. 2019. Vyp. 1. S. 118-133. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnadu_2019_1_16. [in Ukrainian].

12. Hunnius,S.,Paulowitsch,B.,&Schuppan,T.(2015).Does E-government Education Meet Competency Requirements? An Analysis of the German University System from International Perspective. Bui T.X., Sprague R.H. (Eds.). 48th Hawaii International Conference on System Sciences (HICSS), HI, USA, IEEE, Piscataway, NJ. (pp. 2116-2123). [in English].

13. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii vprovadzhennia informatsiinoi systemy upravlinnia liudskymy resursamy v derzhavnykh orhanakh ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii» vid 1 hrudnia 2017 roku № 844-r. [The Decree of the «On the approval of the Concept of the implementation of the information system of human resources management in state bodies and the approval of the plan of measures for its implementation» from December 1, 2017, № 844]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2017-%D1%80#Text. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru