Сучасний менеджмент освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний менеджмент освіти

Гуменюк Тетяна Костянтинівна доктор філософських наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор кафедри івент-менеджменту та індустрії дозвілля, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Анотація

Актуальність теми дослідження визначається новими умовами діяльності вищих навчальних закладів України в екстремальній ситуації пандемії та російської військової агресії. Методологію дослідження становить системний підхід, завдяки якому, за матеріалами робочої групи "Освіта і наука" у структурі Національної ради з питань відбудови України після наслідків війни, розглянуто проблеми управління сучасною освітою та шляхи їх вирішення. Результати: через військову агресію значна кількість студентів і викладачів були змушені покинути Україну, а ті, хто залишився, з багатьох причин втратили можливість безпосередньо брати участь у навчальному процесі. Вищі навчальні заклади не завжди мають можливість забезпечити організацію стабільного навчального процесу, аудиторних занять, а також участь студентів і викладачів у міжнародних проектах і програмах ЄС, залучити іноземних викладачів для викладання в Україні, а студентів для навчання чи стажування за програмами обміну. У ситуації, що склалася, необхідно створити нові умови для постійного навчання. Для цього вищі навчальні заклади запроваджують технології дистанційного навчання за допомогою радіо, телебачення та онлайн-платформ. Їх ефективність залежить від системного забезпечення таких важливих напрямів діяльності навчального закладу, як соціально-освітній, науково-дослідний, міжнародний, адміністративно-господарський. Для забезпечення кожного з них потрібні конкретні програми дій. Новизна: розкрито основні проблеми, які необхідно вирішити відповідно до Плану відновлення країни за напрямком "Вища освіта", зокрема у сфері управління діяльністю університету; охарактеризовано нові підходи до управління стратегічним розвитком, науково-дослідною роботою, інформатизацією та комп'ютеризацією університету, економічно-виробничою, міжнародною діяльністю, соціально-виховною роботою. Практичне значення: вирішенню порушених у статті питань сприятиме застосування комплексу принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління діяльністю вищого навчального закладу.

Ключові слова: менеджмент освіти, культурно-мистецька освіта, міжнародні освітні проекти. навчальний дистанційний військовий

Humenyuk Tetyana Kostyantynivna Doctor of Philosophy, Professor, Honored Worker of Education of Ukraine, Professor of the Department of Event Management and Leisure Industry of the Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

MODERN EDUCATION MANAGEMENT

The relevance of the research topic is determined by the new conditions of activity of higher educational institutions of Ukraine in the extreme situation of the pandemic and Russian military aggression.

Research methodology. The methodology of the research is a systematic approach, thanks to which, according to the materials of the working group "Education and Science" within the structure of the National Council on the Reconstruction of Ukraine after the Consequences of the War, the problems of improving the management of modern education and ways to solve them are determined.

Results. Due to the military aggression, a significant number of students and teachers were forced to leave Ukraine, and those who remained, for many reasons, lost the opportunity to directly participate in the educational process. Higher education institutions do not always have the opportunity to ensure the participation of students and teachers in international projects and EU programs, as well as to attract foreign teachers for teaching in Ukraine, and students for study or internships under exchange programs. In the current situation, it is necessary to create conditions for continuous learning. To do this, higher education institutions are introducing distance learning technologies using radio, television and online platforms. Their effectiveness depends on the systematic provision of such important areas of activity of the educational institution as social-educational, scientific-research, international, administrative-economic. Specific action programs are required to ensure each of them.

Novelty. The main problems that must be solved in accordance with the Plan for the recovery of the country in the direction of "Higher education", in particular in the field of management of university activities, have been revealed.New approaches to managing strategic development, research work, informatization and computerization of the university, economic and industrial, international activities, social and educational work are characterized.

The practical significance. Solving the issues discussed in the article will contribute to the application of a set of principles, methods, organizational forms and technological methods of managing the activities of a higher educational institution.

Keywords: education management, cultural and artistic education, international educational projects

Постановка проблеми. Зусилля теоретиків і практиків освітнього менеджменту в Україні спрямовані на створення ефективної системи управління закладами освіти, яка б відповідала потребам і викликам часу. Так, ще 2012 року було схвалено Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. Зокрема, в ній передбачені механізми її практичного втілення шляхом модернізації системи управління освітою [1].

Система вищої освіти, соціально-культурна сфера загалом охоплюють навчальні освіти, установи й організації культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту. Їхня діяльність регулюється системою державного управління, значення якого особливо зростає в ситуації воєнної агресії, що загрожує територіальній цілісності України. Менеджмент освітньої сфери передбачає визначення цілей, завдань освітніх інституцій, забезпечення умов для виконання рішень в освітній сфері в межах загальних функцій планування, організування, мотивування, контролювання й регулювання. Менеджмент освіти має здійснюється за методологією (сукупність принципів, прийомів і процедур дослідження освітньої сфери суспільства, її управління) і методикою, основу яких становлять загальні методи, теоретичного й емпіричного характеру.

Сучасні дослідники менеджменту освіти розглядають його як комплексне явище, в якому органічно поєднані: управління освітнім процесом, зокрема навчання, формування особистості; управління освітніми організаціями; управління освітніми системами (програмами, проектами). Освітній менеджмент - це управління закладами освіти й освітніми системами, та водночас, це й розвиток їх як організацій шляхом впровадження інноваційних проектів, формування корпоративної культури в навчальному закладі, залучення педагогічного колективу і студентів до впровадження дистанційних освітніх технологій.

Менеджмент в освітній сфері становить специфічну сферу знань з педагогіки, психології, соціології управління, менеджменту й маркетингу. Він охоплює управлінський інструментарій щодо організації, ієрархії управління, впливу на працівників засобами мотивації, планування, організації, контролю, стимулювання тощо.

Завдання закладів вищої освіти полягає сьогодні не лише в тому, щоб надати студентам певний обсяг професійних знань, а передусім сформувати особистість, здатну самостійно працювати з необхідною інформацією, самостійно навчатися.

Своєрідність освітнього менеджменту зумовлена його міждисциплінарністю, адже він охоплює педагогічну, економічну й управлінську складові. Педагогічна складова охоплює зміст і способи організації навчального процесу, економічна - раціональне управління цим процесом, маркетинг та позиціювання на ринку освітніх послуг.

Як зазначено в Законі України "Про вищу освіту", учасниками освітнього процесу у вищому навчальному закладі є: наукові, науково- педагогічні та педагогічні працівники; здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; фахівці-практики, які беруть учать в освітньому процесі та освітньо-професійних програмах; інші працівники вищих навчальних закладів [3].

У нинішній ситуації необхідно створити студентам умови для безперервного навчання. З цією метою в Україні, як і в більшості країн світу, вищі навчальні заклади вдаються до технологій дистанційного навчання за допомогою телебачення, мережі Інтернет, зокрема онлайн-платформ. Водночас, їх результативність багато в чому залежить від системної підтримки таких важливих видів діяльності закладу освіти, як соціальна й виховна, науково-дослідна, міжнародна, адміністративно-господарська. Для забезпечення кожної із цих сфер потрібні передусім людські ресурси і конкретні програми дій. Ідеться про удосконалення менеджменту у сфері освіти, про застосування комплексу принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів для управління різнобічною діяльністю вищого навчального закладу, підвищення її ефективності [4].

Згідно з методологічними засадами загального менеджменту, в освітній сфері менеджмент також спрямований на організацію діяльності навчального закладу. Однак своєрідність менеджменту освітньої діяльності полягає в розумінні того, що розвиток і саморозвиток навчального процесу становить головну його умову. Справа в тому, що освітній процес постійно перебуває в розвитку, він містить в собі потенційні можливості для вдосконалення, але лише за умови його належної наукової організації. Особливого значення цей аспект набуває в нинішніх умова суспільної і соціальної нестабільності, глобальних викликів і загроз. Тут вирішальну роль відіграють людські ресурси, і не лише кількість працівників у команді, а їхні ціннісні орієнтації, наявність досвіду самостійно приймати рішення, здатність розуміти перспективу розвитку закладу освіти і своєї участі в цій діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання менеджменту освіти, його особливості в умовах нинішнього суспільного розвитку привертають увагу багатьох українських дослідників, зокрема таких як: О.О. Байбакова, Є.О. Бойко, М.І. Гагарін, О. Кірдан, О.М. Коберник, Я.І. Корнага, В.Є. Лунячек, О.І. Мармаза, В.Є. Мухін, Г.М. Тимошко, Н.В. Цимбаленко Г.О. Шліхта та ін.

Зокрема, цей феномен всебічно характеризує О. Байбакова, наголошуючи на тому, що освітній менеджмент - це теорія і практика управління стратегічною галуззю національного господарства в ринкових умовах, об'єкт якої - процес управління освітніми системами. Об'єктом педагогічного менеджменту дослідниця визначає управління педагогічними системами, що функціонують в умовах ринку, предметом освітнього, педагогічного і дидактичного менеджменту (відповідно) - суперечності, закономірності, відносини у процесі управління освітніми системами в ринковій економіці, навчальними закладами [4].

Н. Цимбаленко зазначає, що сучасні загрози і виклики сприймаються як відносно нові для українських закладів вищої освіти, відповідно, й механізми протидії їм недостатньо розроблені. Тому сьогодні це питання не втрачає актуальності, а ще більше актуалізується. Ідеться про необхідність своєчасно виявляти потенційні загрози, мінімізувати їхній вплив на діяльність навчального закладу [5].

У колективній монографії за редакцією О. Кірдана обґрунтовані теоретичні положення й запропоновані практичні рекомендації щодо вдосконалення управління закладами освіти [6]. Загалом методологія управління освітньою сферою кардинально не відрізняється від загального менеджменту. Виконання основних управлінських функцій в цій галузі так само ґрунтується на законодавчих і нормативних документах з урахуванням традиційних принципів організаційної культури в закладах освіти.

В. Лунячек зосереджує увагу на розкритті особливостей реалізації традиційних управлінських функцій і механізмів у сфері освіти і наголошує, що вони спрямовані на забезпечення результативності навчального процесу, його якості, діяльності закладу вищої освіти загалом [7].

Мета статті - розглянути особливості менеджменту сфери освіти в умовах сучасних суспільних викликів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Діяльність управлінського та викладацького колективу Київського національного університету культури і мистецтв спрямована на те, щоб створити умови для забезпечення навчального процесу в цих складних умовах, породжених спочатку пандемією СОУГО-19, а далі - російською воєнною агресією. Так, досвід застосування онлайн-формату (повного чи мішаного), набутий під час всесвітньої пандемії, повсюдно впроваджується й після нападу росії на Україну, адже за цих умов дистанційна форма - не лише безпечна, а й найбільш оптимальна. Так, 14 березня 2022 року, було відновлено навчальний процес у 13 областях України, у восьми - лише частково. 1 квітня 2022 р. заступниця Міністра освіти і науки України Віра Рогова провела онлайн-нараду з керівниками департаментів (управлінь) освіти і науки обласних військових адміністрацій. Під час наради наголошувалось, що головним завданням управлінських структур у сфері освіти має стати збереження життя і здоров'я всіх учасників освітнього процесу, забезпечення державних гарантій для педагогічних працівників. Крім того, необхідно й надалі організовувати навчальний процес з використанням онлайн-технологій дистанційного навчання.

Крім того, відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022, робоча група "Освіта і наука" [9], яка діє в структурі Національної ради з відновлення України від наслідків війни, визначила основні проблеми і шляхи їх вирішення за напрямом "Вища освіта". Ідеться зокрема й про те, що, у зв'язку з воєнною агресією, значна кількість студентів і педагогів змушені були виїхати з України, а ті, хто залишилися, з багатьох причин (тривалі бойові дії, зруйновані навчальні заклади, відсутній транспортний зв'язок тощо) втратили можливість безпосередньо брати участь у навчальному процесі. Крім того, заклади вищої освіти далеко не завжди мають можливість забезпечувати участь студентів і викладачів в міжнародних проєктах і програмах ЄС, як і залучати зарубіжних викладачів до викладання в Україні, а студентів - до навчання чи стажування за програмами обміну.

Усі ці проблеми гостро актуалізовані нинішньою ситуацією в суспільстві, що спонукало запропонувати один із можливих шляхів для їх вирішення. Передусім, важливо й необхідно визначити поетапну послідовність дій, зокрема:

- створити робочу групу у складі керівництва навчального закладу (ректор, проректори), директори (декани) інститутів (факультетів),

працівників відділу якості вищої освіти, планово-фінансового відділу та інших;

- створити робочу групу("Сприяння змінам"), учасники якої розробляють проєкт дорожньої карти змін, визначають пріоритетні напрями діяльності навчального закладу відповідно до цих змін;

- здійснити аналіз сучасної діяльності університету;

- розробити дорожню карту здійснення змін в закладі вищої освіти;

2. Другий напрям - управління науково-дослідною роботою в університеті, що передбачає планування й організацію наукових досліджень з певних галузей знань, наукових заходів (конференцій, семінарів, майстерень), підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, роботу аспірантури, докторантури та спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій, видавничу діяльність. У нинішніх умовах державне фінансування нових наукових проєктів призупинене, суттєво скорочений бюджет наукових тем; що перебувають у процесі дослідження. Зважаючи на це, необхідно:

- здійснити аналіз поточного фінансування досліджень наукових тем кафедр і визначити доцільність їх подальшого виконання;

- виявити фінансові резерви (перерозподіл коштів на пріоритетні напрями) залучити бізнес до фінансування наукових досліджень;

- переглянути доцільність розробки окремих наукових тем, проведення наукових заходів (конференцій, семінарів, майстер-класів);

- конкретизувати умови підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

3. Третій напрям - управління інформатизацією та комп'ютеризацією університету, що пов'язане з розробкою і втіленням концепції освітнього процесу і наукової діяльності, управління комп'ютерними мережами та забезпечення доступу викладачів і студентів до різних інформаційних ресурсів в галузі IT-технологій. Цей вид роботи відіграє особливу роль в нинішніх умовах. По-перше, перехід на онлайн-освіту передбачає, що викладачі і студенти мають доступ до спеціальних програмх (Google Class, Moodle тощо), програмними продуктами (Zoom, Telegramm, Google Meet тощо). Багато педагогів зацікавлюють студентів, впроваджуючи специфічні програми і сервіси (Kahoot, Mentimeter, інтерактивну дошку Jamboard тощо). По-друге, значна кількість наукових та освітніх баз надають безкоштовний доступ до своїх ресурсів, щоб підтримати викладачів під час воєнних дій. У зв'язку з цим необхідно: переглянути принципи формування освітньої політики; здійснити цифровізацію згідно з дорожньою картою; забезпечити відповідність індексів цифрової готовності всіх учасників освітнього процесу стану всіх складових цифровізації.

4. Четвертий напрям - управління економічною і виробничою діяльністю, фінанси й бухгалтерський облік, маркетингові дослідження на ринку науково- освітніх послуг, залучення додаткових фінансових ресурсів, управління працею та заробітною платою; комерційною діяльністю. Сьогодні важливо дотримуватись максимальної й оптимальної економії,щоб вивільнити всі можливі додаткові фінансові ресурси. З цією метою необхідно:

- виявити фінансові резерви;

- здійснити перерозподіл коштів, надавши належне фінансування більш пріоритетним напрямам діяльності університету.

5. П'ятий напрям - управління міжнародною діяльністю, що охоплює роботу з міжнародними науково-освітніми проєктами й академічними програмами, науково-педагогічну кооперацію із зарубіжними навчальними закладами, взаємодію з міжнародними асоціаціями й консорціумами університетів, стратегічне міжнародне партнерство. Це перспективна сфера діяльності, оскільки багато країн створили додаткові можливості для українських студентів, викладачів, наукових співробітників та адміністративного персоналу, надали стипендії, гранти на здійснення наукових досліджень, на тимчасове працевлаштування. За цих умов важливо:

- активізувати міжнародну співпрацю;

- залучати переміщених фахівців до співпраці.

6. Шостий напрям - управління соціальною й виховною роботою, що передбачає соціальний захист працівників університету, їх мотивацію й стимулювання, організацію культурно-дозвіллєвих і спортивно-масових заходів, органів студентського самоврядування. Така діяльність вкрай актуальна в нинішній суспільній ситуації, вона має бути спрямована на:

Отже, сучасні загрози і виклики, що вперше постають перед українськими закладами вищої освіти, потребують нових механізмів протидії їм. Завдання фахівців з освітнього менеджменту, відповідних управлінських структур різних рівнів полягає в тому, щоб своєчасно виявляти потенційні загрози, мінімізувати їхній вплив на діяльність навчального закладу, пропонувати шляхи і засоби вирішення назрілих проблем. Екстремальні умови, в яких доводиться працювати вищим навчальним закладам України протягом ось уже кількох років - під час світової пандемії і російської воєнної агресії, - вимагають удосконалювати менеджмент освіти, щоб забезпечити основні напрями діяльності університетів, результативну підготовку фахівців, зокрема й шляхом інтернаціоналізації вищої освіти завдяки участі студентів в міжнародних проєктах і програмах. Перспективи подальших дослідження порушеної проблеми передбачають розгляд нових освітніх технологій і форм організації навчального процесу в умовах сучасних викликів.

Література

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012- 2021роки ЦКЬ: http://www.mon.gov.ua.

2. Єдина державна електронна база з питань освіти. 2022. ЦКЬ: https://info.edbo.gov.ua/ (дата звернення: 26.07.2022)

3. Закон України "Про вищу освіту". ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 18#Text (дата звернення: 10.05.2022)

4. Байбакова О. Сучасні погляди на педагогічний менеджмент. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2011. Вип. 23. С. 13-16. ЦКЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2011_23_6.

5. Цимбаленко Н.В. Принципи управління економічною безпекою закладів вищої освіти с.177 /Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. 2019. № 19. С. 175-181).

6. Управління закладами освіти: теорія, історія, практика: колективна монографія / за заг. ред. О.Л. Кірдан. Умань: Візаві, 2020. 290 с.

7. Лунячек В.Е. Педагогічний менеджмент: навчальний посібник. 2-е вид., випр. Харків. 2015. 512 с.

8. Шліхта Г.О. Класифікація бізнес-процесів в освітніх установах. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2018. Вип. 3. С. 107-114. ШЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2018_3_19.

9. Національна рада відновлення України з війни. Робочі групи. ЦРЕ: https://www.kmu.gov.ua/en/national-council-recovery-ukraine-war/working-groups (дата звернення: 26.07.2022

10. Мухін В. Є., Корнага Я. І., Бойко Є. О. Формалізація та моделювання бізнес- процесів у задачах управління вищими навчальними закладами освіти / Науковий вісник НЛТУ України. 2016. Вип. 26.4. С. 391-397. ШЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26.

11. References:

12. National strategy for the development of education in Ukraine for 2012-2021. URL: http://www.mon.gov.ua.] (in Ukrainian).

13. Unified State Electronic Database on Education. 2022. URL: https://info.edbo.gov.ua/ (accessed: July 26 2022) (in Ukrainian).

14. Law of Ukraine "On Higher Education". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1556-18#Text(accessed: May 10 2022)/ (in Ukrainian).

15. Baibakova O. (2011). Modern views on pedagogical management [Suchasni pohliady na pedahohichnyi menedzhment]. In: Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Issue 23. P. 13-16. (in Ukrainian).

16. Tsymbalenko N. V. (2019). Principles of management of economic security of institutions of higher education [Principi upravlinnya ekonomichnoyu bezpekoyu zakladiv vishoyi osviti] In: Problems of innovation and investment development. 2019. No. 19. P. 175-181. (in Ukrainian).

17. Management of educational institutions: theory, history, practice [Upravlinnya zakladami osviti: teoriya, istoriya, praktika ]: collective monograph / by general. ed. O. L. Kirdan. Uman: Visavy, 2020. 290 p. (in Ukrainian).

18. Lunyachek, V. E. (2015), Pedahohichnyi menedzhment [Pedagogical management], 2nd ed., Kharkiv, Ukraine, 512 p. (in Ukrainian).

19. Schlichta, G. O. (2018)/ Classification of business processes in educational institutions! In: Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky, vol. 3. P. 107-114, retrieved from : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2018_3_19. (in Ukrainian).

20. National Council for the Recovery of Ukraine from the War. Working Groups. Working

21. Groups. URL: https://www.kmu.gov.ua/en/national-council-recovery-ukraine-war/working-

22. groups (accessed: July 26 2022). (in Ukrainian).

23. Mukhin, V. E. Kornaga, Y. I. and Boyko, E. A. (2016). Formalization and modeling of business processes in the tasks of management of higher educational institutions! [Formalizaciya ta modelyuvannya biznes-procesiv u zadachah upravlinnya vishimi navchalnimi zakladami osviti] In: Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, vol. 26.4, pp. 391-397, retrieved from : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_ 2016_26. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru