Основні підходи до вивчення професійної кар’єри в науковій вітчизняній та зарубіжній літературі

Размещено на http://allbest.ru

Інститут педагогіки НАПН України

Основні підходи до вивчення професійної кар'єри в науковій вітчизняній та зарубіжній літературі

Стешенко Олександр Леонідович аспірант

м. Київ

Анотація

Дослідження проблеми розвитку професійної кар'єри є об'єктом наукових пошуків представників різних сфер діяльності у всьому світі. У контексті дослідження особливої теоретико-методологічної ваги набувають наукові розробки, в яких всебічно висвітлено актуальні положення формування ціннісних орієнтацій вибору професії, визначено соціологічні механізми розвитку кар'єри, узагальнено теорії управління професійною кар'єрою, розкрито психологічні аспекти професійної кар'єри, окреслено методичні засади розвитку професійної кар'єри. актуальність вивчення цієї проблеми зумовлено також невизначеністю національного економічного середовища, що відзначається не тільки на формі господарювання, орієнтуючи його на ефективне використання обмежених ресурсів, у тому числі трудового потенціалу особистості, а й самої природи людської діяльності, її цілей, структури, спрямованості, характеру переваг і цінностей. У системі цих змін усе більш важливе місце займає кар'єрне зростання, яке дозволяє більш повно розкривати та використовувати потенціал людини.

Запропоновано визначення кар'єри як аналітичного інструменту співвіднесення індивідами свого становища із загальним соціальним порядком. Повноцінний розвиток кар'єри неможливий без сприяння кар'єрного середовища, направлених на забезпечення необхідних умов для зростання і реалізації зростаючого потенціалу особистості.

Сфокусована увага на важливість ролі самої людини в кар'єрі. Кар'єрний розвиток пов'язується з послідовним зростанням відповідальності, статусу і влади, які накопичуються особистістю в міру його просування сходинками організаційної ієрархії. Визначено, що успішність кар'єрної діяльності визначається поєднанням об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. При цьому, як об'єктивні критерії розглядаються: стабільність роботи; досягнутий статус у професійному середовищі; дохід, який приносить наявна посада (певна якість життя). А як суб'єктивний критерій виступає задоволеність життєвою ситуацією, суб'єктивна оцінка своїх досягнень. Обґрунтовано, що складність процесу побудови кар'єри позначається і на різноманітті її видів, і на відмінності підходів до її розвитку.

Ключові слова: кар'єра, кар'єрні орієнтації, кар'єрне зростання, кар'єрне середовище, розвиток кар'єри.

Abstract

Main approaches to studying the professional career in scientific domestic and foreign literature

Steshenko Oleksandr Leonidovych Graduate student of the Institute of Pedagogy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

The study of the problem of professional career development is the object of scientific research by representatives of various fields of activity all over the world. In the context of the research, scientific developments acquire special theoretical and methodological importance, in which the relevant provisions of the formation of value orientations for choosing a profession are comprehensively covered, sociological mechanisms of career development are defined, theories of professional career management are generalized, psychological aspects of a professional career are disclosed, methodological methods are outlined principles of professional career development. the relevance of the study of this problem is also determined by the uncertainty of the national economic environment, which is characterized not only by the form of management, orienting it to the effective use of limited resources, including the labor potential of the individual, but also by the very nature of human activity, its goals, structure, orientation, nature of benefits and values. In the system of these changes, an increasingly important place is occupied by career growth, which allows a more complete disclosure and use of human potential.

The definition of career as an analytical tool of correlation by individuals of their position with the general social order is proposed. Full career development is impossible without the support of a career environment aimed at ensuring the necessary conditions for growth and realization of the growing potential of an individual. Focused attention on the importance of the role of the person himself in the career. Career development is associated with the consistent growth of responsibility, status, and power that accumulates as an individual moves up the ladder of the organizational hierarchy. It was determined that the success of career activities is determined by a combination of objective and subjective criteria. At the same time, the following are considered as objective criteria: stability of work; achieved status in the professional environment; the income that the current position brings (a certain quality of life). And the subjective criterion is satisfaction with the life situation, a subjective assessment of one's achievements. It is substantiated that the complexity of the process of building a career is affected both by the variety of its types and by the differences in approaches to its development.

Keywords: career, career orientations, career growth, career environment, career development

Вступ

Постановка проблеми. Невизначеність національного економічного середовища відзначається не тільки на формі господарювання, орієнтуючи його на ефективне використання обмежених ресурсів, у тому числі трудового потенціалу особистості, а й самої природи людської діяльності, її цілей, структури, спрямованості, характеру переваг і цінностей. У системі цих змін усе більш важливе місце займає кар'єрне зростання, яке дозволяє більш повно розкривати та використовувати потенціал людини. Кар'єра і кар'єрне зростання ототожнювалися часовими та територіальними рамками підприємства, проте потім прив'язування до єдиної організації стало неактуальним через нестабільність ринку. Повноцінний розвиток кар'єри неможливий без сприяння кар'єрного середовища, направлених на забезпечення необхідних умов для зростання і реалізації зростаючого потенціалу особи. Тому стає цікавим дослідити сутність поняття «кар'єра», яке комбінує в собі такі напрями діяльності, як удосконалення рівня професійного, особового, загального культурного розвитку, заходи щодо самопрезентації, самореклами, формування, зміцнення і підтримки необхідних зв'язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійну кар'єру як траєкторію професійного розвитку створює сама особистість і важливо підготувати майбутніх фахівців до її успішної реалізації, навчити об'єктивності самооцінки індивідуальних навичок, ділових якостей, правильності визначення цілей кар'єри. У контексті дослідження особливої теоретико-методологічної ваги набувають наукові розробки, в яких всебічно висвітлено актуальні положення формування ціннісних орієнтацій вибору професії, визначено соціологічні механізми розвитку кар'єри, узагальнено теорії управління професійною кар'єрою (С. Алєксєєва, Л. Богуш, Н.Москаленко, М. Плотников С. Сотникова, В. Співак, Д. Ткач, А. Толста та ін.), кар'єрного просування (Л. Карамушка, О. Кучерявий, С. Мітюніна, І.Серьогіна, В. Шаповалов та ін.); розкрито психологічні аспекти професійної кар'єри (Л. Березовська, О. Бондарчук, О. Романовський, С. Хілько та ін.), кар'єрних орієнтацій (В. Білогур, В. Гупаловська, О. Терновська, В. Чернявська, О. Щотка та ін.), кар'єрних домагань (Л. Долгих, Т. Титаренко та ін.), кар'єрних очікувань (М. Сурякова та ін.), планування й побудови професійної кар'єри (Т. Почебут та ін.); окреслено методичні засади розвитку професійної кар'єри та функціонування центрів кар'єри (С. Алєксєєва, Л. Базиль, Л. Єршова, Т. Канівець, О. Москаленко, А. Поплавська та ін.).

Виклад основного матеріалу

Дослідження проблеми розвитку професійної кар'єри є об'єктом наукових пошуків представників різних сфер діяльності у всьому світі. Це поняття розглядають як загальну схему життя, складену з ряду епізодів та подій, яка включає в себе не тільки кар'єрне просування, але і всі значні зміни життєвого шляху взагалі. Найбільш ємним є визначення кар'єри як безперервного процесу успішного професійного просування, професійного зростання, перехід від одних рівнів професіоналізму до інших. Вітчизняні соціологи Н. Альшевська, В. Біскуп, Н. Шевченко вивчають кар'єру як соціальний феномен, визначаючи її ознаки та вплив різних чинників на її розвиток. Соціально-психологічні основи розвитку кар'єри працівника на підприємстві та цінності, що впливають на становлення кар'єри персоналу, розглядаються в роботах В. Савельєвої, О. Єськова, В. Овсяннікової. Кар'єра як форма організаційно-економічної абосоціально- економічної поведінки досліджується в роботах М. Лукашевич, О. Крушельницької, Д. Мельничук, А. Шегди.

Відповідні зміни в концептуальному підході до визначення кар'єри відбувалися стосовно місця та ролі людини у кар'єрному процесі. Л. Тайлер в середині ХХ ст. стверджувала, що кожна людина робить себе сама. Кожний попередній етап нашого життя накладає обмеження на наступний етап, він залежить від того, який вибір людина робить, які засоби використовує, який досвід накопичує. Таким чином, Л. Тайлер сфокусувала увагу на важливість ролі самої людини в її кар'єрі [1]. У Чикагський соціологічній школі запропоновано визначення кар'єри як аналітичного інструменту співвіднесення індивідами свого становища із загальним соціальним порядком. Так, її представником Є. Г'юзом звернено увагу на той суб'єктивно присвоєний сенс, який дозволяє індивіду визначити своє положення в загальній соціальній ієрархії. В рамках даного трактування порушується проблема співвіднесення макро- і мікро рівнів соціальної реальності. Представлене визначення робить акцент на тому аспекті суб'єктивного сприйняття «кар'єри», який має найбільш виражене соціологічне трактування [2]. Слід зазначити, що основне застосування терміну «кар'єра» пов'язано зі сферою трудової зайнятості, насамперед, до роботи, що виконується в рамах формальних організацій. Кар'єрний розвиток пов'язується з послідовним зростанням відповідальності, статусу і влади, які накопичуються особистістю в міру його просування сходинками організаційної ієрархії [3]. Х. Віленські визначає кар'єру як послідовність робіт, організованих в ієрархію престижності, згідно з якою індивіди рухаються в організованому, більш-менш передбачуваному порядку. Наслідком цього є те, що кар'єра інституалізована і відтворюється в рамках певної соціальної структури». Дж. Еветс підкреслював, що в рамках такого підходу увага з індивіда як центрального елемента кар'єрного процесу була зміщена в сторону визначення людини як одного з чинників, який може впливати на кар'єрний процес, але не як складова частина кар'єрного процесу як такого. З таким підходом пов'язано «ідеалістичне» уявлення про кар'єру як про стабільний, передбачуваний шлях співробітника організації до вершин організаційній ієрархії.

Успішність кар'єрної діяльності визначається поєднанням об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. При цьому, як об'єктивні критерії розглядаються: стабільність роботи; досягнутий статус у соціопрофесійному середовищі; дохід, який приносить наявна посада (певна якість життя). А як суб'єктивний критерій виступає задоволеність життєвою ситуацією, суб'єктивна оцінка своїх досягнень. кар'єра самопрезентація професійний

Процесну сутність кар'єри визначають як процес, дії, рух, розвиток, проходження шляхом опанування якихось цінностей, благ, визнаних у суспільстві або організації. До таких можна зарахувати: посадові та ієрархічні рівні; рівні кваліфікаційних сходів і пов'язані з ними розряди, що диференціюють навички та знання людей за рівнем майстерності; статусні ранги, що відображають величину вкладу працівника в розвиток організації (вислуга років; унікальні, доленосні для організації раціональні пропозиції); рівні влади як міри впливовості в організації (участь в ухваленні важливих рішень, близькість до керівництва); рівні матеріальної винагороди, доходу (рівень заробітної плати і різноманітність соціальних пільг) [4]. М. Артур, Д. Холл та інші дослідники стверджують, що кар'єра може бути пов'язана як з підвищенням, такі з пониженням (або втратою) доходу, як з вертикальною, такі з горизонтальною мобільністю, які з зайнятістю в рамках однієї організації, такі з переходом в іншу компанію або ж, роботою в умовах вільного найму (так званого «фрілансу»). Сутнісний зміст кар'єри полягає, передусім, у підтримці працівником своєї здатності мати роботу, трудову зайнятість і виражається в розвитку власних здібностей та розвивати портфоліо навичок, що передбачає вміння швидко знаходити їм застосування відповідно до вимог мінливого середовища .

Науковець Джон Л. Голланд дослідив теорію вибору кар'єри. Він вважає, що цей вибір є виразом особистості, а не випадкова подія, що досягнення людини у тому чи іншому виді кар'єри залежить від відповідності між його особистістю й обставинами роботи. Кожна людина відноситься до одного з шести типів особистості: реалістичний - люди, які мають технічні або механічні здібності, люблять працювати з предметами, машинами; дослідницький - люди, які люблять спостерігати, навчатися, досліджувати, аналізувати, вирішувати; артистичний - люди, які люблять працювати у неформалізованих ситуаціях, використовуючи свої багаті здібності інтуїції, творчість, уявлення; соціальний - люди, які люблять працювати разом, допомагаючи іншим; підприємницький - люди, які люблять здійснювати вплив, управляти іншими для досягнення цілей; конвенціональний - люди, які люблять працювати з даними, мають здібності до розрахунків за інструкціями. За Голландом, один із типів особистості завжди домінує, але людина, пристосовуючись до умов обставин, використовує стратегії в рамках двох і більше типів. Успішність кар'єри формується під впливом ряду чинників, серед яких виділимо такі: реальний підхід до вибору; повне використання можливостей, які виникають у сім'ї - освіта, зв'язки тощо; знання своїх сильних та слабких сторін; чітке, систематизоване планування та старанне виконання своїх планів [5]. Не можна не враховувати й значення щасливого випадку, який дає людині шанс, однак покладатися потрібно передусім на свої сили.

Морфологічний аналіз показав, що найбільш розповсюджено кар'єра класифікується за такими ознаками: за середовищем розвитку; за напрямом кар'єрного руху; за типом кар'єрної моделі; за кількістю займаних робочих місць упродовж трудової діяльності; за можливістю здійснення, за характером протікання, за спрямованістю, за швидкістю переходів з одного робочого місця на інше, за часом.

Наприклад, за спрямованістю виділяють шість видів кар'єри: цільова: співробітник раз і назавжди обирає професійний простір для свого розвитку, планує відповідні етапи свого просування до професійного ідеалу й прагне його досягнення; монотонна: співробітник раз і назавжди визначає бажаний професійний статус і по його досягненню не прагне до руху в організаційній ієрархії навіть при наявності можливостей для професійного вдосконалювання й поліпшення свого соціально-професійного статусу й матеріального становища; спіральна: співробітник мотивований до зміни видів діяльності (з переходами й без переходів між робітниками місцями різного соціального рангу) і в міру їхнього опанування просувається сходами організаційної ієрархії; скороминуща: переміщення з одного виду діяльності на інші відбувається стихійно, без видимої цілеспрямованості; стабілізаційна: особистість зростає до певного рівня й залишається на ньому тривалий час - більше восьми років; загасаюча: співробітник розвивається до певного рівня й залишається з цим статусом до моменту, коли почнеться «загасання» - помітний рух до більш низького соціально-професійного статусу в організації. За можливостями здійснення існує така класифікація кар'єр: потенційна - індивідуально побудований людиною життєвий трудовий шлях з урахуванням її планів, здібностей і цілей; реальна - досягнуте за певний період часу в певній професії й у певній організації кар'єрне зростання співробітника. У 1950 - 1960 роках у США з'явився такий різновид побудови кар'єри як «швидкоплинна» кар'єра. Причина появи цього типу кар'єри велике зростання американських корпорацій та потреба у менеджерах середньої ланки. Організації створили «швидкоплинні» навчаючі програми з метою заповнення вакансій. Майбутнім менеджерам був забезпечений швидкий перехід на нове місце та підвищення в посаді. Таким чином, просування по службі схвалювалось як ознака кар'єрного успіху. Однак «швидкоплинні» програми схвалювали таке відношення до роботи, яке в майбутньому стало невигідним як для особистості, так і для організації в цілому. Замість того, щоб сконцентруватись на створенні технічної бази «швидкоплинні» особистості приділяли більше уваги на техніці керівництва. В результаті, багато з них виявили неготовність до керівництва тим персоналом, який вивчав функціонування організації в момент технічних змін. Крім цього, велика кількість учасників «швидкоплинних» програм зіткнулись з сімейними проблемами через нескінчені переходи на нову роботу в інші міста.

Існуюча у науковій літературі кількість класифікаційних ознак кар'єри є доволі повною, але все ж таки потребує узагальнення, формування та обґрунтування класифікаційного переліку ознак. Класифікація видів та типів кар'єрного зростання, що була запропонована, враховує комплекс ознак та відрізняється від існуючих повнотою, різноманітністю та сучасністю.

Розкриваючи основні підходи до вивчення професійної кар'єри в науковій вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначимо про книгу Френка Парсонса «Вибір професії», що справила великий вплив на теорію та практику кар'єри. У ній виокремлено три елементи вибору кар'єри: по-перше, чітке уявлення про себе, свої схильності, здібності, інтересі, ресурси, обмеження та інші якості; по-друге, знання вимог і умов для досягнення успіху, переваг та недоліків, компенсацій, можливостей і перспективи в різних напрямках діяльності; по-третє, обґрунтоване співвіднесення цих двох груп факторів. Ідеальний вибір кар'єри базується на відповідності особистісних якостей (здібностей, можливостей, ресурсів, властивостей особистості) з факторами, що відносяться до роботи (заробітна плата, охорона навколишнього середовища тощо) для отримання найкращих умов професійного успіху.

Дослідження в галузі кар'єри дозволяють диференціювати кар'єру на три основні стадії: ранню, середню і зрілу. Рання стадія кар'єри виражається у тому, що основні завдання працівника полягають у з'ясуванні рівня своїх професійних здібностей, вимог організації та перспектив. Для особистості важливо проявити у роботі свій професіоналізм, майстерність, рівень кар'єрного росту і стати фахівцем. Середня: особистість прагне працювати самостійно, стати більш помітною, трудитися ефективно, самоактуалізуватися максимально в інтересах організації. Зріла: проявляється у креативній самоактуалізації, особистісно-творчій зрілості: спостерігається прагнення досягнути максимального результату і вдосконалити свій досвід та майстерність. Виникає необхідність працювати більш ефективно, йти на ризик, розвиваючи свій творчий потенціал, для збереження свого запиту на ринку праці і професійної конкурентоздатності.

Сучасні науковці вважають, що побудова кар'єри сьогодні це не тільки вертикально, а й горизонтальною, через слеш чи у формі зигзагу. Так, вертикальне зростання передбачає (від умовного стажера до генерального директора) з поступовим підвищенням посад, розширенням кола обов'язків, збільшенням зони відповідальності та заробітної' плати. Вертикальна кар'єра завжди означає керування іншими людьми, тож підходить тим, хто має лідерські якості, емоційний інтелект, вміє приймати рішення та нести за них відповідальність.

Горизонтальна кар'єра - для тих, хто прагне поглиблювати свої знання та стати топовим експертом. Цей тип передбачає заглиблення фахівця у власну функцію - коли він поступово вдосконалює вміння та навички і стає незамінним працівником та експертом у професійній сфері. Таких спеціалістів часто запрошують ділитися досвідом роботи чи навчати інших. Горизонтальна кар'єра підходить тим, хто хоче досконало опанувати свою професію і відволікатися при цьому на якісь організаційні чи адміністративні процеси. Кар'єра через слеш - для тих, хто прагне розвиватися у двох чи більше кар'єрних напрямах. Слеш-кар'єра передбачає, що паралельно поєднуються кілька робіт, найчастіше не пов'язаних одна з одною, і в кожній досягаєте успіхів. Наприклад, працюєте маркетологом в агентстві, а вечорами - читаєте стендап. Це не можна назвати хобі, адже отримуються гроші за виступи, витрачається багато часу на підготовку та відбувається розвиток у цій професії так само, як і в маркетингу.

В такому разі ви маркетолог/стендапер - через слеш, і не потрібно відмовлятися від жодної зі своїх ідентичностей. Потрібно тільки розподіляти час та берегти ресурс. Зигзагоподібна кар'єра - для тих, хто прагне спробувати для себе різні кар'єрні траєкторії. Зигзагоподібна кар'єра, або, як її ще називають, кар'єра багатьох спроб передбачає спроби в різних сферах / професіях / посадах. З огляду на те, що в майбутньому люди змінюватимуть до 10 різних професій, зигзагоподібна кар'єра з часом ставатиме усе більш поширеною.

Д. Мак-Клеланд виділив три основні мотиви в виборі особистої кар'єри. Перш за все - це прагнення до влади. Ті, хто прагне влади, енергійні, відверті у виявленні своїх думок і почуттів, не бояться конфронтацію і відстоюють свої позиції. Вони вимагають до себе уваги, прагнуть лідерства. Люди, що досягли вищого рівня управління, часто мають таку орієнтацію. Другий основний мотив побудови кар'єри - це прагнення до успіху. Частіше за все такий мотив задовольняється не проголошенням успіху, а процесом доведення роботи до успішного завершення, певного її закінчення. В побудові своєї кар'єри ці люди ризикують помірно. Третій основний мотив - це мотив причетності. Він формується під впливом бажання бути включеним в певне соціальне і професійне оточення, потреби в спілкуванні, допомоги іншим, суспільній роботі. Кар'єрні досягнення особистості багато в чому залежать від рівня його особистісного професійного розвитку. Значення мають такі аспекти, як: кваліфікація - рівень підготовленості до якогось виду праці; мотивація - як елемент здійснюючого керівником переконання і керівництва до дії, і як самомотивація, яка безпосередньо пов'язана з головними цінностями особистості і не завжди стосується реалій підприємства; соціалізація - стосується в першу чергу неформальної культури даного підприємства (неписані правила і ритуали), що може стати перешкодою для розвитку особистості. Існує ризик отримати негативну оцінку з боку керівництва чи колег за прояв ініціативи, яка може становити загрозу становищу представників організації; реалізація - безпосередньо пов'язана з аспектом соціалізації.

Життєвий досвід формує певну систему ціннісних орієнтацій, соціальних установок по відношенню до кар'єри. У кожної людини є особиста концепція, таланти, мотиви і цінності, якими вона не може поступитися, здійснюючи вибір кар'єри. В теорії Сьюпера стверджується, що найважливішою значимістю професійного шляху особистості є її уявлення про власну «професійну Я-концепцію», яка втілюється в кар'єрних рішеннях. Професійні переваги і тип кар'єри - це спроба відповісти на питання: «Хто я?». При цьому дуже часто особистість реалізує свої кар'єрні орієнтації не усвідомлено.

При плануванні розвитку кар'єри доцільно дотримуватись таких правил: результативність роботи; компетентність, оцінювання потенційних можливостей; систематичне підвищення кваліфікації; самоосвіта. Важливе значення має кар'єрна компетентність - динамічна якість, що уможливлює планування професійного і кар'єрного розвитку та самореалізацію у професійній діяльності. Кар'єрна компетентність відображає зміни в мотиваційно-ціннісному ставленні до кар'єрного зростання, реалізації потреби в особистісно-професійному розвитку та здійсненні професійної діяльності. Критеріями кар'єри, що вдалася, є задоволеність життєвою ситуацією (суб'єктивний критерій) і соціальний успіх (об'єктивний критерій). Тобто об'єктивна, зовнішня сторона кар'єри - це послідовність займаних індивідом професійних позицій, а суб'єктивна, внутрішня сторона - це те, як особистість сприймає свою кар'єру, який його спосіб професійного життя і власної ролі в ній. Поняття успішної кар'єри зв'язується перш за все з успішним професійним самовизначенням.

Дослідники звертають увагу на дві групи чинників, що визначають формування кар'єри. По-перше, чинники, пов'язані безпосередньо з особистістю (це мотивація, ухвалення рішення про зміну ролей і статусу, особливості спеціалізації). По-друге, чинники, пов'язані з взаємодією особистості і організації. Цей вплив інших людей на професійну кар'єру людини (наприклад, планування сім'ї і поєднання інтересів сім'ї і організації, досягнення організаційного «плато» кар'єри, потреба організації у фахівцях даного профілю. Отже, професійна кар'єра впливає на формування життєвого шляху особистості її самореалізацію, є важливою та значимою для людини в її уявленні про себе та задоволеність життям в цілому.

Висновки

Складність процесу побудови кар'єри позначається і на різноманітті її видів, і на відмінності підходів до її типів. Виявлення прагнень, побажань та особових рис працівників, їх відповідність реальному потенціалу дає можливість використовувати це з метою кар'єрного зростання персоналу та ефективної діяльності підприємства.

Література

1. Tyler Leona E. Toward a workable psychology of individuality. [Електронний ресурс] / Leona E. Tyler. Режим доступу: http://psycnet.apa.org/psycinfo/1960-03597-001

2. Super D.E. Career education and the meaning of work./ D.E. Super Washington: U.S. Department of Health, Education, and Welfare, Office of Education. U.S. Govt. Print. Off., 1976.

3. Алєксєєва С. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх дизайнерів художнього профілю до розвитку професійної кар'єри : дис. докт. пед. наук : спец. 13.00.04; Інститут професійно-технічної освіти НАПН України. Київ, 2020. 674 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729894

4. Алєксєєва С. В. Підготовка майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри: теорія і практика. монографія. Київ: Міленіум, 2018. 484 с. URL:http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/727617

5. Алєксєєва С. Технологія формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів профільної школи. Перспективи та інновації науки (Серія Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»): електронний журнал. N 5(5) 2021. С. 58 - 68 https://doi.org/10.52058/2786-4952 - 2021-5(5)-58-68 URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729321

6. Алєксєєва, С.В. (2017) Динаміка готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка (13). С. 59-65. URL:https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707326

7. Алєксєєва С. Основні підходи до визначення професійної придатності особистості в умовах сучасної професійної освіти. Науковий вісник Ін-ту проф.-техн. освіти НАПН України. Професійна педагогіка: зб. наук. пр. Київ: Пед. думка, 2013. Вип. 4. С. 60-65

8. Алєксєєва С. Наукові теорії розвитку професійної кар'єри в сучасних концепціях професійної педагогіки. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. Київ - Вінниця: Планер, 2014. Вип. 38. С. 100-103.

9 Алєксєєва С. В. Тенденції розвитку професійної кар'єри дизайнерів у країнах Європи (на прикладі Німеччини, Великобританії та Франції). Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент:зб. наук. праць. 2015. Вип. 10. С. 44 - 57. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/165992

10. Топузов О. Проблемна ситуація в теорії проблемного навчання. Шлях освіти. 2007. No1. С. 12-16.

References

1. Tyler Leona E. Toward a workable psychology of individuality. [Elektronnyi resurs] / Leona E. Tyler. Rezhymdostupu: http://psycnet.apa.org/psycinfo/1960-03597-001

2. Super D.E. (1976) Career education and the meaning of work / D.E. Super Washington: U.S. Department of Health, Education, and Welfare, Office of Education. U.S. Govt. Print. Off.,.

3. Alieksieieva S. (2020) Teoretychni i metodychni osnovy pidhotovky maibutnikh dyzaineriv khudozhnoho profiliu do rozvytku profesiinoi kariery: dys. dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04; Instytut profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. [Theoretical and methodological foundations of training future designers of an artistic profile for the development of a professional career] Kyiv, 674 s. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729894 [in Ukrainian].

4. Alieksieieva S. V. (2018) Pidhotovka maibutnikh dyzaineriv do rozvytku profesiinoi kariery: teoriia i praktyka. monohrafiia. [Preparation of future designers for the development of a professional career: theory and practice] Kyiv: Milenium, 484 s. URL:http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/727617 [in Ukrainian].

5. Alieksieieva S. (2021) Tekhnolohiia formuvannia indyvidualnoi osvitnoi traiektorii uchniv profilnoi shkoly. [The technology of forming an individual educational trajectory of students of a specialized school] Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»): elektronnyi zhurnal. N 5(5). S. 58 - 68 https://doi.org/10.52058/2786-4952 -2021-5(5)- 58-68 URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729321 [in Ukrainian].

6. Alieksieieva, S.V. (2017) Dynamika hotovnosti maibutnikh dyzaineriv do rozvytku profesiinoi kariery. [Dynamics of future designers' readiness for professional career development] Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika (13). S. 59-65. URL:https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707326 [in Ukrainian].

7. Alieksieieva S. (2013) Osnovni pidkhody do vyznachennia profesiinoi prydatnosti osobystosti v umovakh suchasnoi profesiinoi osvity. [The main approaches to determining the professional suitability of an individual in the conditions of modern professional education] Naukovyi visnyk In-tu prof.-tekhn. osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika: zb. nauk. pr. Kyiv: Ped. dumka, Vyp. 4. S. 60-65 [in Ukrainian].

8. Alieksieieva S. (2014) Naukovi teorii rozvytku profesiinoi kariery v suchasnykh kontseptsiiakh profesiinoi pedahohiky. [Scientific theories of professional career development in modern concepts of professional pedagogy] Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: zb. nauk. prats. Kyiv - Vinnytsia: Planer, 2. Vyp. 38. S. 100-103. [in Ukrainian].

9 Alieksieieva S. V. (2015) Tendentsii rozvytku profesiinoi kariery dyzaineriv u krainakh Yevropy (na prykladi Nimechchyny, Velykobrytanii ta Frantsii). [Trends in the development of the professional career of designers in European countries (on the example of Germany, Great Britain and France)] Mystetska osvita: zmist, tekhnolohii, menedzhment: zb. nauk. prats. Vyp. 10. S. 44 - 57. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/165992 [in Ukrainian].

10. Topuzov O. (2007) Problemna sytuatsiia v teorii problemnoho navchannia. [A problematic situation in the theory of problem-based learning] Shliakh osvity. 2007. No1. S. 12-16. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru