Вплив розвитку емоційного інтелекту на формування лідерських навичок військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Вплив розвитку емоційного інтелекту на формування лідерських навичок військовослужбовців

Білик Олена Іванівна доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,

Карковська Вероніка Ярославівна доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,

Цигилик Наталя Валентинівна кандидат технічних наук, доцент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту

Васькович Ірина Мирославівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту

м. Львів

Анотація

В статті розглянуто сутність емоційного інтелекту, його роль та значення. Зазначено, що емоційний інтелект впливає на розвиток не лише комунікативних здібностей, але й забезпечує професійний розвиток осіб, здійснюючи вплив на колегіальну працю, а отже на соціально-економічний розвиток загалом. Автори зазначили, що емоційний розвиток слід важливо застосовувати військовими лідерами. Встановлено, що емоційний інтелект стежить за плином часу у свідомий чи несвідомий спосіб і збирає незліченну кількість досвіду на шляху індивідуації, щоб досягти своєї мети.

В дослідженні представленні базові знання про інтелект, емоції та емоційний інтелект і як розвинути його саме у період війни. Здійснено теоретичний аналіз дослідження суті емоційного інтелекту та його розвитку на лідерські навички військового керівництва. Крім того надається перевага індивідуальним вмінням та навичкам, які представлені у всіх аспектах. Вирішальним для того, чого людина досягає в житті, є не продуктивність інтелекту, а навички, набуті та треновані в повсякденному житті щодо поводження з власними почуттями та почуттями інших людей.

Професійні військові -- це група, до якої входять переважно командири різного рівня. Для командування потрібні не тільки спеціальні військові знання, але й відповідні соціальні навички. Власне в статті представлено, що здатність розуміти і інтерпретувати почуття та виводити з них відповідні дії і викристалізовує суть емоційного інтелекту і ролі його в розвитку лідерських навичок. В статті окреслено помилки в обізнаності лідерів та представлено їх у відповідності до підпорядкованості. Емоційно розумні люди не лише сприймають емоції можуть здійснювати відповідні дії і управляти ними, скеровуючи також у професійне русло. Також слід врахувати, що існують інші чинники, особистісні чи навколишні, участь яких суттєва для професійного функціонування працівників. В дослідженні представлено також розуміння значення критичного і креативного мислення у військових лідерів. Результуючим у дослідження є те, що емоційний інтелект відіграє важливу роль у розвитку лідерських навичок, соціального, людського, інтелектуального капіталу у воєнний і поствоєнний час.

Ключові слова: емоційний інтелект, лідерство, розвиток емоційного інтелекту, військові керівники, професійний розвиток, лідерство.

Abstract

Bilyk Olena Ivanivna Doctor of science in public administration, associate professor, professor of the department of administrative and financial management, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Karkovsjka Veronika Yaroslavivna Doctor of science in public administration, associate professor, professor of the department of administrative and financial management, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

Natalya Valentinivna Tsygylyk Candidate of technical sciences, associate professor of the department of administrative and financial management, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Vaskovich Iryna Myroslavivna, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Administrative and Financial Management of the Lviv Polytechnic National University, Lviv,

INFLUENCE OF THE DEVELOPMENT OF EMOTIONAL INTELLIGENCE ON THE FORMATION OF LEADERSHIP SKILLS OF MILITARY SERVICEMEN

The article examines the essence of emotional intelligence, its role and significance. It is noted that emotional intelligence affects the development of not only communicative abilities, but also ensures the professional development of individuals, influencing collegial work, and therefore, socio-economic development in general. The authors noted that emotional development should be an important application of military leaders. Emotional intelligence has been found to follow the passage of time, consciously or unconsciously, and gather countless experiences along the path of individuation to achieve its goal.

The study presents basic knowledge about intelligence, emotions, and emotional intelligence and how to develop it during wartime. A theoretical analysis of the study of the essence of emotional intelligence and its development on the leadership skills of military leadership was carried out. In addition, preference is given to individual skills and abilities that are presented in all aspects. What is decisive for what a person achieves in life is not the productivity of the intellect, but the skills acquired and trained in everyday life in dealing with one's own feelings and the feelings of other people.

Professional military is a group that mainly includes commanders of various levels. Command requires not only special military knowledge, but also appropriate social skills. Actually, the article presents that the ability to understand and interpret feelings and derive appropriate actions from them crystallizes the essence of emotional intelligence and its role in the development of leadership skills. The article outlines errors in leaders' awareness and presents them in accordance with subordination. Emotionally intelligent people not only perceive emotions, they can take appropriate actions and manage them, also directing them in a professional direction. It should also be taken into account that there are other factors, personal or environmental, the participation of which is essential for the professional functioning of employees. The study also presents an understanding of the importance of critical and creative thinking in military leaders. The result of the study is that emotional intelligence plays an important role in the development of leadership skills, social, human, and intellectual capital in wartime and postwar times.

Keywords: emotional intelligence, leadership, development of emotional intelligence, military leaders, professional development, leadership

Постановка проблеми

Сьогодні відбуваються зміни в політичному, економічному та соціальному сценаріях, і люди дедалі швидше адаптуються до нових моделей соціальної взаємодії. Незважаючи на те, що ці взаємодії можуть принести переваги, вони також показують проблеми та труднощі, які необхідно подолати. Людська поведінка та складність цієї взаємодії є деякими факторами, які показують, наскільки лідери повинні бути адаптивними та здатними стати досить динамічними, щоб забезпечити позитивні результати. Оскільки інформація та розуміння ситуації змінюються щодня, дуже важливо мати лідерів, здатних реагувати на сучасне динамічне операційне середовище.

У цьому контексті емоційний інтелект можна визначити як здатність керувати емоціями, контролювати імпульси та зберігати оптимізм у складних ситуаціях. Втрата емоційної рівноваги, наприклад, у момент прийняття рішення, може скомпрометувати всю місію. Таким чином, бути компетентним у управлінні інформацією, розпізнавати можливі тенденції та обмірковувати наслідки та зміни в оперативному середовищі - це аспекти, які повинні враховувати військові керівники. Крім того, армійські лідери повинні мати самосвідомість і цілісність, щоб залишатися послідовними та гармонійними. Вони повинні мати баланс між увагою до себе та до інших, щоб бути ефективним у своїх діях. З цих причин емоційний інтелект представляє себе одним із найважливіших атрибутів для сучасних військових лідерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню сутності емоційного інтелекту присвячено велику кількість наукових праць, адже вже доведено, що розвиток ЕІ сприяє розвитку професійних навичок зокрема у військових. Цим дослідженням присвячено праці таких зарубіжних психологів, педагогів, соціологів, зокрема С. Агулара, Б.Джорджа [1], Р. МакМіхаеля [2], Р. Єруса [3], К.В. Одена, М. Логані[4], К.Пурвіса [5], Севела Г.[6] та ін. Серед вітчизняних науковців слід відзначити праці Н. Агаєва, О. Кокуна [7], В. Лагодзінського [8], А. Рождествінського, Л. Монзані [9], П. Ткачука [10] та ін. Проте важливим на сьогодні є обгрунтування напрямків розвитку емоційного інтелекту у військовослужбовців і впливу його на лідерські якості.

Мета статті. Здійснити емпіричне дослідження напрямків розвитку емоційного інтелекту у військовослужбовців, базованого на аналізі теоретичних досліджень з метою покращення взаємодії лідерських навичок, цілісності, самосвідомості і гармонії у військових керівників.

Виклад основного матеріалу

Емоційний інтелект (EI) «це здатність стежити за своїми та чужими почуттями та емоціями, розрізняти їх і використовувати цю інформацію, щоб керувати своїми думками та діями» [11]. Дійсно, емоції є фундаментальними для когнітивних процесів і соціальної поведінки, а також є рушійною силою уваги, мотивації, навчання та стосунків. Емоції та пізнання взаємозалежні; емоції можна використовувати для посилення пізнання, а емоціями можна когнітивно керувати, але потрібні навички. У своїй теорії EI Саловей і Майєр [11] стверджують, що існують індивідуальні відмінності в здатності використовувати емоції для інформування про пізнання та в здатності регулювати інтенсивність емоцій, а також вплив емоцій на поведінку. Почуття, які відчувають люди, впливають на їхню здатність навчатися та взаємодіяти з іншими. Вивчення ефективних стратегій управління людськими емоціями та допомоги іншим керувати їхніми має вирішальне значення для закладення міцного фундаменту для розвитку позитивних стосунків [2][3]. Здатність ефективно будувати позитивні стосунки в різноманітних умовах є ключовим атрибутом міжкультурної компетентності, який можна покращити за допомогою навчання ЕІ.

Як і в багатьох професіях з високим ризиком, військові, як правило, надають пріоритет технічним навичкам. Традиційні моделі військового лідерства припускають, що командири або народжуються з лідерськими здібностями, або просто отримують їх у процесі професійної діяльності.

Але це самогенерування нових навичок не відбувається -- або відбувається недостатньо швидко -- для задоволення потреб наших збройних сил. Професіоналам, які працюють у сучасних складних умовах високого ризику, потрібні не більше технічних навичок, а скоріше більш складні соціальні навички, щоб розвинути свій лідерський потенціал.

Є чотири різні, але взаємопов'язані навички, які складають ЕІ: розпізнавання емоцій, використання емоцій для сприяння мисленню, розуміння емоцій і регулювання емоцій. Поточна робота буде зосереджена на розпізнаванні та регулюванні емоцій, оскільки ці навички запропонують бійцям найбільше з точки зору покращення підготовки лідерства та підвищення продуктивності. Розпізнавання емоцій являє собою здатність точно сприймати емоції в собі та в інших, а також виражати емоції належним чином відповідно до соціальних і культурних норм, тоді як регуляція емоцій у функціональний спосіб сприяє емоційному та інтелектуальному зростанню в собі та в інших. Особи, які вміють розпізнавати та регулювати свої емоції, практикують розсудливість у своїх діях і розуміють, які стратегії регулювання слід застосовувати в собі та в інших, щоб посилити або пом'якшити певні емоції [5][6]. Наприклад, особа, яка сильно збуджена під час виконання стресового завдання, може усвідомити це і згодом застосувати швидку та ефективну стратегію зниження регуляції, щоб перебувати в емоційному стані, який є більш сприятливим для критичного мислення та продуктивності.

Високий рівень емоційного інтелекту може бути чинником захисту психічного та фізичного здоров'я людини і допомоги в адаптації до нових умов, а також у подоланні наслідків стресу, він також запобігає психічному вигоранню Емоційний інтелект позитивно корелює із самоконтролем у соціальних ситуаціях і з соціальними навичками. Попередні дослідження підтверджують важливу роль емоційного інтелекту для функціонування людини, варто розглянути його зв'язок з поведінкою та досвідом на роботі.

Командування вимагає від командира набуття не тільки спеціальних знань у галузі військової техніки та практики, а й відповідних соціальних навичок. Начальник (командир) повинен, серед іншого, усвідомлювати та прагнути задовольнити основні потреби своїх підлеглих, не лише життєві чи робочі, але й емоційні, оскільки суворо визначені залежності та службові відносини значно звужують індивідуальні можливості дій індивіда. Крім того, створений імідж професійного солдата як психічно сильної людини ускладнює подолання і, як наслідок, може призвести до емоційних розладів. Тому його вміння керувати емоціями неодмінно стане в нагоді в повсякденній командній роботі. Сучасний професійний військовий (командир), окрім майстерності та використання спеціальних знань, має рівноцінно оволодіти соціальними навичками, що, безперечно, підтримується високим рівнем емоційного інтелекту

Проблема стилів управління конфліктами серед військового керівництва та членів команди викликає серйозне занепокоєння, особливо з огляду на зовнішні зміни в середовищі безпеки країни та технологічний прогрес. Бейкер [12] досліджував взаємозв'язок між емоційним інтелектом і розв'язанням конфліктів серед керівників Національної гвардії та виявив позитивний зв'язок. Виклики та напруження, які характеризують лідерство у військовому контексті, проаналізували Карк, Каразі-Преслер і Тубі [13]. Їхня мета полягала в тому, щоб ретельно вивчити парадокси в цій унікальній обстановці, досліджуючи виклики, можливості та переваги, які створюють ці парадокси для лідерства.

Це дослідження визначає різні типи парадоксів, серед яких:

(а) спільне лідерство проти ієрархічного лідерства,

(б) гнучкість і креативність проти конформізму та дисципліни,

(в) складність і хаос проти простоти та лінійності,

(г) гегемоністське та прототипне лідерство проти лідерства кількох ідентичностей,

(е) дистанційне лідерство та стосунки обміну проти особистого лідерства та стосунків у громаді.

Сінгх зауважив, що збройні сили Індії були патріотичною силою із заслуженою репутацією хоробрості та професіоналізму, але ця репутація страждає, коли їхній персонал, особливо лідери, стають норовливими та порушують правила чесної поведінки [14]. Сінгх виміряв рівень емоційного інтелекту офіцерів збройних сил Індії, щоб з'ясувати, чи є різниця в рівні емоційного інтелекту офіцерів армії, флоту та військово-повітряних сил. Сінгх також намагався встановити, чи мають старші офіцери індійських збройних сил вищий рівень емоційного інтелекту порівняно з молодшими офіцерами, і з'ясувати, чи існує різниця між рівнем емоційного інтелекту чоловіків і жінок- офіцерів. Його результати показали, що 9,5% офіцерів належать до виняткової категорії та 33,4% до високої категорії емоційного інтелекту. Дослідження Американських збройних сил показали, що майже 90 відсотків компетенцій, необхідних для успіху лідерства, мають соціальний та емоційний характер, а не технічні навички, як вважалося раніше [15]. Візуалізація мозку також демонструє, що емоційні та когнітивні центри мозку набагато більш інтегровані, ніж вважалося раніше. За останнє десятиліття як технологічний, так і соціальний розвиток суттєво змінили керівний ландшафт вітчизняної армії. Жінки складають більший відсоток збройних сил, ніж будь-коли раніше, відвідують усі військові академії у все більшій кількості та працюють майже в усіх сферах. Жінки-солдати довели свою компетентність у бойових операціях, чого не було б ніколи раніше. Крім того, скасування «Не питай, не кажи», безсумнівно, призведе до інших, поки що невідомих змін у військовій культурі.

Численні дослідники відзначили необхідність подальших досліджень для вивчення впливу емоційного інтелекту на військове керівництво, а також його впливу на почуття та дії ветеранів. Саме взаємодія інтелекту та емоційного інтелекту підвищує успішність і результативність роботи команд. Застосування емоційного інтелекту у військовому контексті може допомогти вирішити деякі проблеми, з якими стикаються ветерани, і може сприяти ефективному військовому керівництву.

Для тренування емоційного інтелекту військовослужбовців розроблено велику кількість технік, серед них тренажер для занурення в піхоту Корпусу морської піхоти США (USMC) Infantry Immersion Trainer (IIT). Він поєднує в собі голлівудські декорації, генератори запахів, піротехніку, рольових гравців, аніматроніку та проектованих персонажів, щоб створити насичене захоплююче середовище. Він оснащений системами камер для запису сценаріїв, бездротовими мікрофонами для зйомки голосової взаємодії лідера, зональними мікрофонами та відстежуваними прогнозованими цілями. Саме такі технології дозволяють відстежувати використовувати для тестування/навчання міжкультурного прийняття рішень в емоційно-важкій ситуації. емоційний інтелект керівництво мислення

Хоча технології занурення надають можливість «практикуватися» в бою в симульованих середовищах, такі технології можна додатково вдосконалити за рахунок інтеграції концепцій EI у середовище. Чітко звернувшись до соціальної, емоційної та психологічної сторони продуктивності, навчання лідерству та готовності можна було б додатково збагатити, включивши:

Емоційно експресивних віртуальних персонажів,

Імерсивний навчальний протокол для навчання EI,

Психофізіологічну оцінку

Навчальні засоби для цілей навчання/зворотного зв'язку.

Важливо врахувати, що у лідерстві важливо досягнути першою чергою довіру. Проте, існує ряд прогалин обізнаності лідерів. Основні та адаптивні лідерські навички, які описують у своїх працях Бредберрі та Грівз [16] описують 22 лідерські риси. Бредберрі та Грівз використали широкий перетин галузей, щоб запровадити 360-градусний процес зворотного зв'язку щодо 22 різних лідерських навичок від прямих підлеглих (підлеглих), колег і начальників. Таблиця 1 допомагає проілюструвати області з найбільшими прогалинами щодо того, як люди оцінюють себе (самоефективність чи лідерську ідентичність) порівняно з оціненими точками зору інших щодо тих самих рис.

Таблиця 1. Прогалини в обізнаності лідерів

Той факт, що лідери найбільше переоцінюють навички адаптивного лідерства, показує, наскільки важко оволодіти цими навичками і як мало лідерів належним чином відточили свої навички [16]. Зокрема, лідери переоцінюють свою силу в адаптивній лідерській рисі самосвідомості, і порівняно з відгуками від прямих підлеглих, колег і начальників самосвідомість лідера розглядається як найбільша слабкість лідера. Важливо, щоб лідер підвищував самосвідомість щодо своїх розумових евристик, своїх свідомих і підсвідомих упереджень, своєї відкритості та бажання змінюватися, своїх потреб і цілей, своїх сильних і слабких сторін, своїх внутрішніх і зовнішніх мотиваторів, а також своїх основні цінності - це всі ключові змінні, пов'язані з розвитком лідера. Саме дослідження емоційного інтелекту і його розвиток дозволить досягнути цієї мети. Емоційний інтелект є потужним інструментом для лідерів, яким потрібно приймати важкі рішення. З цієї причини важливо розуміти, візуалізувати, описувати, направляти, керувати та оцінювати вжиті дії. Ситуаційна обізнаність, у цьому контексті, -- це здатність, якою повинен володіти лідер при аналізі будь-якої проблеми.

Лідери розвивають ситуаційну обізнаність, постійно тренуючи емоційний інтелект. Застосовуючи емоційний інтелект і усвідомлюючи ситуацію, лідери зменшують тривогу, точно визначають проблеми та розробляють ефективні стратегії підходу до проблем і їх вирішення. Досягнення ситуаційної обізнаності тісно пов'язане з метапізнанням або «думати про мислення». Метапізнання є ще одним важливим фактором для військових лідерів, які проявляють емоційний інтелект. Активний контроль над когнітивними процесами, такими як планування, підхід до певної проблеми, моніторинг і оцінка прогресу дій, є одними з можливостей використання метапізнання.Традиційно концептуалізоване як «думати про мислення» метапізнання складається з ретельного аналізу того, що вже було проаналізовано, щоб мінімізувати ризики та максимізувати позитивні результати. Як уже зазначалося, за допомогою вправ емоційного інтелекту військові лідери розвивають самосвідомість, вчаться справлятися з емоціями, розуміють важливість самомотивації та прагнуть розвивати емпатію та міжособистісні стосунки. Маючи це на увазі, легко зрозуміти, що військові лідери, які використовують метапізнання, ретельно аналізують неодноразово різні можливості застосування своїх військ. У цьому сценарії важливо розглянути важливість критичного та творчого мислення в цьому процесі. По суті, можна сказати, що однією зі спадщин використання емоційного інтелекту є метапізнання.

Здатність аналізувати думки та їхні наслідки перед тим, як діяти, є ключовою для розуміння робочого середовища, оптимізації процесів і прийняття мудрих рішень.

Так, на рисунку 1 зображено чинники, що повинні включатися при дослідженні емоційного інтелекту військовослужбовців

Рис.1. Логічна модель залежних і незалежних чинників розвитк емоційного інтелекту в державних службовців

Важливим є зосередження на адаптивності та самомотивації. Проте слід враховувати ключові незалежні змінні чинники, такі як стать, військова спеціальність та типів особистості, оскільки вони пов'язані з показниками особистісних чинників ЕІ та глобальними показниками ЕІ. Однак кількісні дані також можуть бути зібраними щодо таких інших соціально-демографічних незалежних змінних: категорія служби, військовий стаж, рік початку військової служби та стаж командування командування. Таке поєднання чинників дасть можливість всесторонньо дослідити емоційний інтелект та способи розвитку лідерських навиків у військовослужбовців. Слід врахувати, що більшість офіцерів середньої ланки мають досить великий стаж навчання і досвід військової служби та досвід розвитку своїх адаптивних лідерських якостей. Коефіцієнт благополуччя призначений для вимірювання загальної якості емоційного життя людини на момент вимірювання включає три аспекти: щастя, оптимізм і самооцінку. Хоча ці позначки фасетів знайомі, важливо коротко надати передбачувані визначення для кожної грані, щоб уникнути плутанини. У рамках фактору благополуччя щастя операціоналізується як рівень задоволеності поточною ситуацією. Оптимізм відображає налаштованість людини на майбутнє та вимірює почуття, спрямовані на майбутнє. А самооцінка вимірює оцінку та впевненість у здібностях і рівень самоповаги. Фактор самоконтролю включає аспекти, які вимірюють рівень дисциплінованості людини, коли справа доходить до емоцій, імпульсів і стресу. Перший аспект, регуляція емоцій, являє собою здатність людини контролювати сплески емоцій і зберігати спокій у стресовій обстановці. Другий аспект фактору самоконтролю, контроль над імпульсами, вимірює власне уявлення про свою схильність думати, перш ніж діяти, піддаватися спокусі або приймати поспішні рішення, не обдумуючи ефекти другого та третього порядку. Третій аспект, управління стресом, зосереджує увагу безпосередньо на здатності діяти під тиском. Сприйняття емоцій - це здатність розуміти власні емоції та емоції інших людей. Вираження емоцій - це здатність виражати емоції іншим людям. Нарешті, аспект стосунків вимірює здатність людини формувати та підтримувати повноцінні стосунки як на роботі, так і в особистому житті. Військовослужбовці покладаються на своїх керівників, які мають їх підготувати до ефективної роботи в різних оперативних середовищах, з якими вони можуть зіткнутися. Людям, які знають, що в їхні обов'язки входить робота в незнайомих місцях і потенційно ворожих районах, потрібні керівники, здатні оцінити емоційні навантаження, які це може завдати їхньому персоналу. Емпатичні лідери, які використовують свій емоційний інтелект, розуміють стресові фактори, які викликають їхні члени в динамічному операційному середовищі, з яким вони стикаються.

Усвідомлюючи, що військовослужбовці діють в унікальних оперативних і емоційно важких умовах, лідери роблять найкраще, коли вони можуть підвищити стійкість свого підрозділу. Військовослужбовці підрозділу можуть підвищити свою стійкість, практикуючи уважність. Лідери, які використовують свій емоційний інтелект, демонструють оточуючим способи практикувати уважність і як використовувати це для ефективності організації. Організації докладають очевидних зусиль для підвищення стійкості членів своєї команди. Саме трансформаційні лідери можуть позитивно вплинути на зміни всередині організації та підвищити ефективність організації. Лідери, які не ухиляються від трансформації, можуть надихнути своїх послідовників також прийняти зміни. Послідовники, які не отримують жодної користі від трансформації в організації, окрім змін заради самих змін, мають важчий час оцінити та прийняти зміни, яких вимагає від них керівництво. Для військових організацій, які хочуть досягти успіху та залишатися гнучкими, трансформація повинна розглядатися в різні періоди існування організації.

Здійснення навичок емоційного інтелекту сприяє розвитку атрибутів і компетенцій, що розширює особисту владу лідерів і зміцнює позитивні звички серед членів команди. Є ключові досягнення для лідерів, які розвивають емоційний інтелект, такий як усвідомлення ситуації, метапізнання та критичне та творче мислення.

Подібно до того, як метапізнання та усвідомлення ситуації працюють разом з емоційним інтелектом, критичне та творче мислення є важливими досягненнями для військових лідерів, які розвивають емоційний інтелект. Тобто здатність аналізувати і приймати кращі рішення та впроваджувати інноваційні підходи слід використовувати весь час; однак у ситуаціях стресу та важкого аналізу це непросте завдання. Лідери повинні вміти мислити критично та творчо, щоб прийняти найкраще рішення. Для військових лідерів вкрай важливо розуміти застосування і розвиток аналітичних і творчих здібностей та необхідність їх використання, оскільки сучасні виклики вимагають від лідерів належної поведінки, наполегливої комунікації та лідерства з сильним характером у важких ситуаціях.

Висновки

Серед якостей, які сучасні військові лідери повинні розвивати та використовувати, щоб зміцнити свою присутність та особисту владу, емоційний інтелект є одним із найбільш актуальних. Виявляючи емоційний інтелект, військові керівники беруть на себе відповідальність і стосунки, засновані на довірі та командній роботі, перетворюючи виклики на можливості. Емоційний інтелект може дати позитивні переваги

військовослужбовцям. Лідери з добре розвиненим емоційним інтелектом досягають кращих результатів, оскільки вони прагнуть поєднувати логічні здібності з емоційними, особливо коли йдеться про довіру до людей, і співпрацюють з ними у підході та вирішенні складних проблем.

Аналіз впливу правильного застосування емоцій, представлений у цій статті, не вичерпує цю тему. Тим не менш, усвідомлення важливості цієї якості значною мірою сприяє розвитку військових лідерів, тих, хто повинен мати тактичну та технічну майстерність, але завжди пам'ятати, що війна - це справа людини. Тому керівництво армії буде ефективнішим у своїх підходах і діях. У той же час, оскільки вони здатні оволодіти своїми розумовими звичками, вони більш продуктивні і, з ясністю, мудрістю і розважливістю, позитивно впливають на своїх підлеглих, однолітків і начальників.

Хоча концепція емоційного інтелекту є відносно новою, розвиток когнітивних, метакогнітивних і емоційних навичок, які дозволяють лідерам стати більш підготовленими до сучасних викликів, є пріоритетом для військових лідерів. Навчання військових командирів емоційному інтелекту є вирішальним фактором для виконання завдань.

Нарешті, емоційний інтелект є життєво важливою навичкою для військових лідерів, які хочуть діяти мудро, керуючись логікою та розумом; однак, не відкидаючи емоційні аспекти, пов'язані з конкретною ситуацією і необхідністю виконання наказів і завдань. Таким чином лідери сприятимуть не тільки вирішальному виконанню місії свого підрозділу, але й добробуту своїх солдатів.

Література

1. Aguilar S. Review of the Linkages between Emotional Intelligence and Leadership in the Military Forces. Business Ethics and Leadership [Електронний ресурс] / S. Aguilar, B. George. - 2019. - Режим доступу до ресурсу: Review of the Linkages between Emotional Intelligence and Leadership in the Military Forces. Business Ethics and Leadership.

2. McMichael R. Know thyself - emotional intelligence and canadian armed forces leadership. Canadian Forces College. JCSP 43. [Електронний ресурс] / R. A. McMichael. - 2017.

3. Jems R. Military and Emotional Intelligence [Електронний ресурс] / Jems. - 2015.

4. Embedding emotional intelligence into military training contexts. 6th International Conference on Applied Human Factors and Ergonomics (AHFE 2015) and the Affiliated Conferences [Електронний ресурс] / [K. Oden, M. Lohani, M. McCoy та ін.] // AHFE. - 2015.

5. Purvis K. . Four Decades and Five Manuals: U.S. Army Strategic Leadership Doctrine, 19832011 School of Advanced Military Studies United States Army Command and General Staff College Fort Leavenworth, Kansas [Електронний ресурс] / K. J Purvis // Kansas. AY. - 2011.

6. Sewell G. Emotional intelligence for military leaders: The pathway to effective leadership / G. F. Sewell. - New York, 2014. - 221 с.

7. Психологічне забезпечення розвитку лідерських якостей майбутніх офіцерів: Методичий посібник / [Н. Агаїв, О. Кокун, І. Пішко та ін.]. - Київ: Науково-дослідний центр гуманітарних проблем збройних сил України, Мінстерство оборони України, 2014. - 289 с.

8. Лагодзинський В. Теоретичний аналіз поняття "емоційне лідерство", як одного із видів лідерства / В.В. Лагодзинський. // Актуальні проблеми психології:зб.наук.пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. - 2019. - №54. - С. 55-56.

9. Рождественський А. Лідерство на полі бою: дослідження віськовог лідерства в Україні [Електронний ресурс] / А. Рожджественський, Л. Монзані. - 2020.

10. Ткачук П. Лідерство сержанта та офіцера (психологічний аспект): нав. посібник) / П.П. Ткачук. - Львів: Тутораль, 2010. - 145 с.

11. Salovey Р. Emotional intelligence / Р. Salovey, J. Mayer. // Imag. Cog. Pers. - 1990. - №9. - С. 185-211.

12. Baker W. Emotional intelligence and conflict resolution styles: Implications for United States National Guard leaders : дис. докт. наук з соц. комун. / Baker W. L - Capella University, 2012. - 322 с.

13. Kark R. Paradox and challenges in military leadership. Leadership Lessons from Compelling Contexts / R. Kark, T. Karazi-Presler, S. Tubi., 2016. - 237 с. - (8).

14. Singh U. Emotional Intelligence and leadership in Indian armed forces : дис. докт. військ. наук / Singh U. - Osmania University, 2014. - 355 с.

15. Fraher А. Creating an emotionally intelligent warrior [Електронний ресурс] / 30. Amy Fraher. - 2011.

16. Bradberry Т. Emotional intelligence 2.0 / Т. Bradberry, J. Greaves. - San Diego: CA: TalentSmart., 2009. - 245 с.

References

1. Aguilar, S., George, B. (2019) A Review of the Linkages between Emotional Intelligence and Leadership in the Military Forces. Business Ethics and Leadership 3 (2).

2. McMichael, R. A. (2017). Know thyself - emotional intelligence and canadian armed forces leadership. Canadian Forces College. JCSP 43.

3. Jems, R. (2015). Military and Emotional Intelligence.

4. Oden, K. B., Lohani, M., McCoy, M., Crutchfield, J., Rivers, S. (2015). Embedding emotional intelligence into military training contexts. 6th International Conference on Applied Human Factors and Ergonomics (AHFE 2015) and the Affiliated Conferences, AHFE 2015

5. Purvis, K. J.(2011). Four Decades and Five Manuals: U.S. Army Strategic Leadership Doctrine, 1983-2011 School of Advanced Military Studies United States Army Command and General Staff College Fort Leavenworth, Kansas. AY 2011

6. Sewell, G. F. (2014). Emotional intelligence for military leaders: The pathway to effective leadership

7. Ahaiev, N. A., Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Herasymenko, M. V., & Tkachenko, V. V. (2014). Psykholohichne zabezpechennia rozvytku liderskykh yakostei maibutnikh ofitseriv. [Psychological bases of realization of the task of the higher military school concerning formation of the future officer as the leader]. K.: Metodychnyi posibnyk. Naukovo- doslidnyi tsentr humanitarnykh problem zbroinykh syl Ukrainy. Ministerstvo oborony Ukrainy - Methodical manual. Research Center for Humanitarian Problems of the Armed Forces of Ukraine. Ministry of Defence Ukraine.

8. Lahodzinskyi, V.V. (2019). Teoretychnyi analiz poniattia «emotsiine liderstvo» yak odnoho iz vydiv liderstva. [Theoretical analysis of the concept of "emotional leadership" as one of the types of leadership]. Aktualni problemy psykholohii : zb. nauk. pr. In-tu psykholohii im. H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. 54, 55-61

9. Rozhdestvenskyi, A., & Monzani, L. (2020). Liderstvo na poli boiu: doslidzhennia viiskovoho liderstva v Ukraini. [Leadership on the battlefield: a study of military leadership in Ukraine].

10. Tkachuk, P. P. (2010). Liderstvo serzhanta ta ofitsera (psykholohopedahohichnyi aspekt). [Sergeant and officer leadership (psychological and pedagogical aspect)]. Navch. posibn. - Tutorial, Lviv: ASV.

11. P. Salovey, J. D. Mayer, “Emotional intelligence,” Imag. Cog. Pers., vol. 9, pp. 185-211, 1990

12. Baker, W. L. (2012). Emotional intelligence and conflict resolution styles: Implications for United States National Guard leaders (Doctoral dissertation, Capella University).

13. Kark, R., Karazi-Presler, T., & Tubi, S. (2016). Paradox and challenges in military leadership. Leadership Lessons from Compelling Contexts (Monographs in Leadership and Management, Volume 8) Emerald Group Publishing Limited, 8, 157-187.

14. Singh, U. (2014). Emotional Intelligence and leadership in Indian armed forces. (Doctoral Dissertation: Osmania University)

15. Amy Fraher (2011) Creating an emotionally intelligent warrior

16. Bradberry, T., & Greaves, J. (2009). Emotional intelligence 2.0. San Diego, CA: TalentSmart.

Размещено на Allbest.ru