Досвід провідних європейських країн у забезпеченні розвитку промисловості на рівні публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки

кафедра управління та бізнес-адміністрування,

ДОСВІД ПРОВІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ НА РІВНІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Крамаренко Сергій Борисович докторант

Анотація

публічний управління промисловість економічний

У статті розглядаються окремі аспекти впливу процесів суспільного розвитку на економічні системи. Проведено ретроспективний аналіз процесів суспільного розвитку шляхом використання періодизації індустріального, постіндустріального та інформаційного суспільства. Аналіз кожного етапі розвитку суспільства передбачав пошук причинно-наслідкових зав'язків технологічних змін, що сприяли трансформаціям у суспільно-політичному та соціально-економічному житті, зокрема визначається вплив факторів на розвиток та якісні перетворення промислової сфери. Розвиток промисловості здійснював опосередкований вплив на суспільні процеси та процеси державотворення, що розглянуто у статті у якості гіпотези та підтверджено факторами впливу. Формування передумов розвитку сфери послуг визначається як автоматизація виробничих процесів та вивільнення частини робочої сили для переведення її у інші нішу. При цьому аналогічна тенденція спостерігалася і на початку паросилової революції, коли частини працездатного населення вивільнялася у систему промислового розвитку. Таким чином, було визначено провідну роль технологій у розвитку промисловості та суспільно-економічних трансформаціях. У результат проведеного аналізу визначено передумови та наслідки суспільних змін, їх вплив на формування тенденцій промислової політики за окремими державами. Аналіз провідного досвіду розвитку промислових систем дозволив акумулювати фактори впливу на виробничі процеси. На основі групування факторів впливу було визначено місце держави у системі регулювання промисловості як елементу економічної системи. Надано рекомендації щодо підвищення ефективності системи публічного управління промисловістю з метою забезпечення нових викликів та запитів суспільства, зокрема в умовах інформаційного простору, діджиталізації та нових умов забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств.

Ключові слова: публічне управління, промисловість, промислова політика, розвиток промисловості

Abstract

Kramarenko Serhiy Borysovych Doctoral student of Vasyl Stefanyk Pre-Carpathian National University, Institute of Postgraduate Education and Pre-University Training, Department of Management and Business Administration,

EXPERIENCE OF LEADING EUROPEAN COUNTRIES IN PROVIDING INDUSTRY DEVELOPMENT AT THE LEVEL OF PUBLIC ADMINISTRATION

The article considers certain aspects of the influence of social development processes on economic systems. A retrospective analysis of the processes of social development was carried out by using the periodization of the industrial, post-industrial and information society. The analysis of each stage of the development of society involved the search for cause-and-effect relationships of technological changes that contributed to transformations in socio-political and socioeconomic life the influence of factors on the development and qualitative transformations of the industrial sphere was determined. The development of industry exerted an indirect influence on social and state-building processes, which was considered in the article as a hypothesis and confirmed by influencing factors. The formation of prerequisites for the development of the service sector is defined as the automation of production processes and the release of part of the labor force to transfer it to other niches. At the same time, a similar trend was observed at the beginning of the steam revolution, when part of the working population was released into the system of industrial development. Thus, the leading role of technologies in the development of industry and socio-economic transformations was determined. As a result of the analysis, the prerequisites and consequences of social changes, their impact on the formation of industrial policy trends in individual states were determined. The analysis of the leading experience in the development of industrial systems made it possible to accumulate influencing factors on production processes. Based on the grouping of influencing factors, the place of the state in the system of industry regulation as an element of the economic system was determined. Recommendations are provided for increasing the efficiency of the public management system of industry to meet new challenges and demands of society, in terms of information space, digitalization and new conditions for industrial enterprises competitiveness.

Keywords: public administration, industry, industrial policy, industrial development

Постановка проблеми

В умовах постіндустріального та інформаційного суспільства органи публічної влади отримали нові запити щодо формування нових типів економічних систем. Розвинені економіки вже орієнтуються не тільки на кількість виробленого товару, його якісні характеристики, економіка сьогодні є елементом забезпечення необмежених потреб людства у споживанні тих чи інших товарів та послуг. Промисловість, як елемент економічної системи, розвивається в умовах інноваційних пріоритетних завдань, сформованих саме суспільними запитами. Отже, доцільним є визначення актуальних запитів економічних систем до розвитку промисловості з метою формування сталих пріоритетів її розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальність питання дослідження зумовлює високу увагу авторів до розробки цієї проблематики. Зокрема, Баліцька В.В., Машталер О.В. у своїх дослідженнях визначали промислову політику як основу інституційного забезпечення економічних систем [1]. У роботах Видобора В. В. висвітлюються теоретико-методичні засади та концептуальні парадигми розвитку промисловості у різні історичні періоди та в умовах сучасних викликів [2-3]. Мельник Т.М., Кудирко Л.П. розглядали нові парадигми розвитку промислового виробництва шляхом імплементації концепцій імпортозаміщення, зокрема, шляхом аналізу проблеми впровадження нових технологій промислового виробництва [4]. У роботах Мельника В.В. та Ю.Л. Нікітіна розглядаються окремі аспекти запровадження інновацій на національних ринках промислового виробництва шляхом імплементації кращого міжнародного та європейського досвіду [5].

Незважаючи на увагу авторів до проблематики дослідження, залишаються невирішеними шляхи побудови ефективної системи публічного управління промисловим розвитком в умовах зовнішньоекономічної нестабільності та нових глобальних суспільно-політичних викликів.

Постановка завдання

Розвиток суспільства вимагає нові пріоритети розвитку економіки, зо, відповідно впливає на формування трендів розвитку промисловості. Промисловість є базовим лементом економіки, який забезпечує її стабільність та розвиток. Розвинені країни світу на сьогодні, в першу чергу формують свій ВВП за рахунок промисловості високих технологій, в той час як найбідніші країни мають ресурсноорєінтовану економік та сільське господарство із ручною працею та низькою ефективністю [1].

Багатоаспектність розвитку промисловості визначає увагу до пошуку ефективних механізмів управління промисловим розвитком, зокрема, через створення умов на рівні публічного управління щодо забезпечення процесів розвитку економічних систем, зокрема акумулювання та впровадження провідного досвіду європейських країн у системі забезпечення результативності та високої конкурентоспроможності промисловості.

Виклад основного матеріалу

Аналіз нових суспільних запитів у системі забезпечення потреб населення через розвиток промисловості, як було визначено вище, має важливе значення для розвитку економіки. Доцільно проаналізувати ретроспективу формування та реалізації таких запитів для проекції результатів аналізу на сучасну економічну систему. Початок аналізу формування системи суспільних запитів доцільно розпочати із промислової революції, яка відбулася в Англії, потім у дещо іншій інтерпретації повторилася у Франції, а із невеликим проміжком часом спіткала Австро-Угорську та Російську імперії. Ті країни, які першими сприйняли та запровадили окремі елементи революційних процесів у економічному розвитку, н сьогодні мають найбільш потужні економічні системи. Промислова революція в Англії була спричинена низкою факторів суспільно-політичного та соціально-економічного характеру. В основі революційних подій знаходилася думка про рівність прав та можливостей населення, що в першу чергу стосувалися навіть не стільки громадських свобод, скільки важливості сприйняття у суспільстві системи права приватної власності, її недоторканості та доступу до неї усіх категорій громадян - рівності та свободи. Англійська промислова революція стала результатом розвитку інноваційних технологій, які прискорили назріваючі у суспільстві громадянські процеси [2-3]. Розвиток технологій передбачав свободу думки та творчості, можливість отримувати економічні вигоди за власні винаходи, систему справедливого розподілу коштів, прибутків від певних видів діяльності. Зрозуміло, що найбільші прибутки в умовах розвитку науки і техніки почали отримувати вже не ті люди, які володіли ресурсами, а ті, які володіли технологіями. Таким чином, розвиток технологій підштовхнув суспільство до руху супротиву, спрямованого на формування свободи ведення бізнес-процесів та запровадження технологій [4]. В умовах монархічних систем будь-які інновації сприймаються як пряма загроза монархічній системі, отже гальмуються. Завдяки наявності у Англії плюралістичного та доволі ліберального суспільства, широкого доступу населення до влади, громадських свобод та можливості впливати на важливі державні рішення, промислова революція в країни відбувалася пришвидшеними темпами. Варто також зазначити, що вплив на формування суспільних передумов для промислової революції в Англії здійснили також її колонії. Бідніші на ресурси території Північної Америки, які були колонізовані англійцями формували більш ліберальні державницькі системи, адже нестача ресурсів передбачала необхідність взаємної праці як корінних народів, так і колонізаторів, що було умовою виживання в сурових кліматичних умовах, отже формувало певну систему рівності та основи демократії у її сучасному розуміння [5]. Інші європейські країни доволі довгий період не переймали досвід англійців, що було пов'язано із централізацією влади в руках одного монарха, що відчувалося як на рівні самих територій, так і на рівні колоній. Такими країнами можна назвати Іспанію та Португалію, які збагачувалися шляхом вивезення ресурсів із колоній та використанням рабської праці, не беручи до уваги можливості технологічного розвитку. Технології є основою формування сучасної економіки. Західні демократії в умовах плюралістичних державницьких систем змогли досягти більших результатів, адже саме ці системи створювали умов для впровадження технологій в виробництво. Централізація влади в країнах Центральної та Східної Європи значно загальмували процеси впровадження інновацій, про що, наприклад, свідчило суттєві відставання у промисловому розвитку Австро-Угорської імперії на період початку Першої світової війни [6].

Промисловий розвиток передбачав перехід від ремісництва до конвеєрного виробництва, отже тяжіння населення із сільської місцевості до міста, формування великих міст на основі центрів промислового розвитку. Паралельно із цим формувалися нові суспільні процеси - урбанізацію та розвиток громадської активності. Періоди Першої та Другої світових воєн зупинили реалізацію громадських процесів, адже виробничі процеси були переведені на потреби військового виробництва. Період післявоєнної відбудови характеризувалися впровадження інновацій у виробництво та підвищення продуктивності виробничих процесів шляхом розробки інноваційних теорій мотивації [7].

Із переходом від індустріального до постіндустріального суспільства частина робочої сили була переорієнтована у сферу надання послуг. Відповідно у країнах, де ці тенденції розвивалися, паралельно підвищувався рівень життя населення, рівень комфорту. Такі країни ставали центрами тяжіння населення. Переорієнтація робочої сили стала можливою шляхом її вивільнення із процесів виробництва через їх автоматизацію. Тобто, новий технологічний перехід до постіндустріального суспільства відбувся знову ж таки під впливом технологій [8].

Сьогоднішнє суспільство розвивається в умовах використання інформаційних технологій та характеризується переходом до е-економіки, е-комерції та діджиталізації бізнес-процесів. Відповідно, можна говорити про третій етап розвитку промисловості - впровадження інформаційних технологій.

В умовах переходів від одним історичних періодів розвитку суспільства до інших ключовим фактором трансформацій виступають нові технології. Країни, які застосовують нові технології у економіці, в першу чергу у виробничих процесах, забезпечують свій соціально-економічний розвиток та конкурентоздатність. Країни, які залишаються на певному етапі, не впроваджуючи технології, не можуть конкурувати на сучасних глобальних ринках, мають низький рівень розвитку економіку та бідність населення. Отже, можна згрупувати ретроспективний аналіз та представити його у вигляді таблиці 1

Таблиця 1

Ретроспективний аналіз процесів розвитку промисловості

Таким чином, у ході промислової революції, розвитку сфери послуг та інформаційного розвитку суспільства сформувалися наступні типи країн із відповідними системами публічного управління:

- Ресурсоорієнтовані економіки найбідніших країн із низьким рівнем застосування технологій, низькооплачуваною, низько кваліфікованою робочою силою, що мають низькі конкурентні переваги на міжнародних ринках. Характеризуються низьким рівнем ефективності систем публічного управління та нерозвиненими формами державотворення.

- Економіки сфери послуг, що характеризуються низьким рівнем розвитку промисловості, із перекосом на розвиток сфери послуг, зокрема через відсутність необхідної кількості ресурсів. Характеризуються ефективними системами публічного управління, проте середнім рівнем конкурентоздатності на глобальних економічних ринках.

- Економіки з високою технологічною складовою. Ця економіка передбачає застосування високих технологій, які застосовуються не тільки для виробництва товарів продовольчого призначення, але і найвищого рівня технологічного розвитку - технологій, які використовуються для технологічного оснащення промисловості. Такі технології, в першу чергу, інформаційні використовуються економіками інших країн. Ті країни, які не мають доступу до таких технологій є технологічно залежними від провідних економік світу. Публічні системи країн, що є експортерами технологій, мають найвищий рівень ефективності та максимальну лібералізацію.

Отже, провівши ретроспективний аналіз промислового розвитку на глобальному рівні, можна дати наступні рекомендації до систем публічного управління щодо забезпечення якісних трансформацій промисловості:

- формування умов на рівні системи державного управління для технологічного розвитку економіки,

- формування умов для розвитку власних технологій та їх експорту до інших країн,

- лібералізація процесів розвитку економіки шляхом створення умов для мотивування бізнесу до впровадження високих технологій,

- перехід на експортування високих технологій для розвитку промисловості,

- автоматизація та роботизація процесів промислового виробництва,

- створення системи публічного управління, спрямованої на підтримку промислового розвитку шляхом інноваційного забезпечення виробничих процесів.

Висновки

У результат проведеного ретроспективного дослідження причинно-наслідкових зв'язків суспільних трансформацій та розвитку промислового виробництва, його впливу на забезпечення соціально-економічного розвитку, визначено роль технологій у формування передумов забезпечення конкурентоздатності промисловості на світових ринках в умовах глобальних викликів. Роль системи державного управління полягає у створенні умов для забезпечення інноваційними технологіями промислове виробництва як основу розвитку національної економічної системи.

Література

1. Баліцька В.В., Машталер О.В. Промислова політика - інституційна основа підвищення конкурентоспро можності національної економіки: Ефективна економіка. 2020. № 12. DOI: 10.32702/230721052020.12.14

2. Видобора, В. В. Еволюція теорій і парадигм промислової політики: Економічний простір, (165), 7-12. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/165-

3. Видобора В.В. Науково-теоретичні засади промислової політики: Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2020. Випуск 45. С. 35-39.

4. Мельник Т.М., Кудирко Л.П. Ренесанс парадигми протекціонізму в стратегіях імпортозаміщення. Теоретико-методологічні трансформації економічної науки у ХХІ ст.: перспективи нової парадигми: матеріали Все укр. наук.-практ. конф. (Київ, 28-29 трав. 2019 р.). Київ: Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2019. С. 66 -70.

5. Melnik V.V., Nikitin Yu.O. Possibilities of Creation and Implementation of Open Innovations at R&D Organization of the NAS of Ukraine: Science & Innovation. 2021. Vol. 17. № 3 (99). P. 96-103. DOI: https://doi.org/10.15407/scine17.03.096

6. Промислова політика як ключовий інструмент стратегії розвитку: науковоаналітична доповідь / за ред. д-ра екон. наук Дейнеко Л. В. ; ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». К., 2019. URL: http: //ief.org.ua.

7. Official web-cite EU Industrial Policy. European Commission. 2019. URL: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/brochure_industrial_ policy

8. Головатюк В.М. Стратегія наукоємного розвитку України: національні особливості в контексті світового тренду. Наука та наукознавство. 2020. № 3 (109). С. 16-33. DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.016

References

1. Balitska V.V. & Mashtaler O.V. (2020) Promyslova polityka - instytutsiina osnova pidvyshchennia konkurentospro mozhnosti natsionalnoi ekonomiky [Industrial policy is the institutional basis for increasing the competitiveness of the national economy]: Efektyvna ekonomika. № 12. DOI: 10.32702/230721052020.12.14 [in Ukrainian]