Формування ІР-культури в системі публічного управління інтелектуальною безпекою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поліський національний університет

кафедра економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління

ФОРМУВАННЯ ІР-КУЛЬТУРИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ

Довженко Валентина Анатоліївна кандидат економічних наук, доцент

Іванюк Ольга Володимирівна кандидат економічних наук, доцент

Яліков Олександр Олегович студент спеціальності 081 «Право»

м. Житомир



Анотація

В статті визначено, що особливу роль в системі інтелектуальної безпеки відіграє формування ІР-культури, як інструменту утвердження моральних, духовних та культурних цінностей у суспільстві. Цей процес потребує відповідних рішень у сфері публічного управління щодо врегулювання відносин під час створення, реалізації та користування результатами творчої діяльності громадян.

Вивчено ставлення населення до системи правової охорони об'єктів права інтелектуальної власності та бажання людей набути відповідних знань щодо високоморальної правової поведінки при створенні та використанні об'єктів права інтелектуальної власності. Також розкрито загальні напрями та сфери формування ІР-культури в системі публічного управління інтелектуальною безпекою.

Встановлено, що 50,6 % населення дуже добре знають про право інтелектуальної власності та порушення цих прав. Взагалі не знають про інтелектуальну власність 12,8% опитаних респондентів. Для розвитку системи інтелектуальної безпеки та ІР-культури в суспільстві необхідно проводити просвітницькі заходи, формувати знання щодо інтелектуальної власності населенню. Близько 80% опитаних респондентів мають бажання отримувати інформацію та знання про сферу інтелектуальної власності. Найбільш прийнятними джерелами отримання інформації щодо інтелектуальної власності, на думку опитаних, є соціальні мережі, сайти навчальних закладів та засоби масової інформації. Близько третини респондентів готові отримувати таку інформацію з сайтів органів державної влади.

Отже, формування ІР-культури передбачає такі напрями: удосконалення та усунення існуючих недоліків у правовому полі; впровадження більш жорсткої відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності; просвітницька діяльність щодо добросовісного користування об'єктами інтелектуальної власності; організація і проведення освітніх та інформаційних кампаній для школярів, студентів з питань правової охорони, захисту та використання продуктів інтелектуальної діяльності. Водночас ІР-культура має інтегруватись у всі сфери життєдіяльності - у виробництво, навчання, науководослідну діяльність, управління тощо. Формування ІР-культури повинно привернути увагу до культури поведінки і свідомого та відповідального використання об'єктів інтелектуальної власності.

Ключові слова: правова культура, інтелектуальна власність, інтелектуальна безпека, ІР-культура, публічне управління, органи публічної влади.



Annotation

Dovzhenko Valentyna Anatoliivna PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration, Polissia National University, Zhytomyr

Ivaniuk Olha Volodymyrivna PhD in Economics, Associate Professor, Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration, Polissia National University, Zhytomyr

Yalikov Oleksandr Olegovich Master in specialty 081 «Law», Polissia National University, Zhytomyr

FORMATION OF IP-CULTURE IN THE SYSTEM OF PUBLIC MANAGEMENT OF INTELLECTUAL SECURITY

The article determines that the formation of IP culture plays a special role in the intellectual security system as a tool for establishing moral, spiritual, and cultural values in society. This process requires appropriate decisions in the field of public administration regarding the regulation of relations during the creation, implementation, and use of the results of citizens' creative activities.

The attitude of the population to the system of the legal protection of objects of intellectual property rights and the desire of people to acquire relevant knowledge about highly moral legal behavior in the creation and use of objects of intellectual property rights have been studied. The general directions and spheres of the formation of IP culture in the system of public management of intellectual security are also disclosed.

It was established that 50.6% of the population are well-aware of intellectual property rights and violations of these rights. In general, 12.8% of respondents do not know about intellectual property. To develop the system of intellectual security and IP culture in society, it is necessary to carry out educational activities, to form knowledge about intellectual property for the population. About 80% of the surveyed respondents have the desire to receive information and knowledge about the field of intellectual property. According to the interviewees, the most acceptable sources of obtaining information on intellectual property are social networks, websites of educational institutions, and mass media. About a third part of the respondents are ready to receive such information from the websites of state authorities.

Therefore, the formation of IP culture involves the following directions: improvement and elimination of existing shortcomings in the legal field; introduction of stricter liability for infringement of intellectual property rights; educational activities regarding the fair use of intellectual property objects; organization and implementation of educational and informational campaigns for schoolchildren and students on issues of legal protection, protection and use of products of intellectual activity. At the same time, IP culture should be integrated into all spheres of life - in production, education, scientific research, management, etc. The formation of IP culture should draw attention to the culture of behavior and the conscious and responsible use of intellectual property objects.

Key words: legal culture, intellectual property, intellectual security, IP-culture, public administration, public authorities.



Постановка проблеми

В загальній теорії права дуже важливе місце посідає «правова культура». Серед її складових: рівень правосвідомості посадових осіб і громадян, означає те, що людина повинна знати цінність права, мати повагу до нього, знати правові процедури вирішення різних конфліктів та необхідність дотримуватись правових нормативів. Що стосується правосвідомості суспільної, то вона характеризується рівнем правового виховання, масовістю правомірної поведінки, якістю та масштабом юридичної освіти [1]. Рівень свідомості громадян та правової культури в сфері права інтелектуальної власності та забезпечення її безпеки є досить актуальним для сучасного та майбутнього розвитку України.

Інтелектуальна власність є правом особи на результати своєї інтелектуальної діяльності, проте правова система інтелектуальної власності створює певну монополію творців щодо способів користуванням результатами своєї творчої діяльності. Тому в сучасному інформаційному суспільстві виникає потреба, яка стосується необхідності створення сучасної системи інтелектуальної безпеки. Вона, насамперед, має врахувати недоліки нинішньої системи правової охорони та захисту інтелектуальної власності, а також в процесі її реалізації та формування слід погоджувати інтереси всіх суб'єктів права інтелектуальної власності [2]. Особливу роль в системі інтелектуальної безпеки відіграє формування ІР-культури, як інструменту утвердження моральних, духовних та культурних цінностей у суспільстві. Цей процес потребує відповідних рішень у сфері публічного управління щодо врегулювання відносин під час створення, реалізації та користування результатами творчої діяльності громадян.



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування ІР-культури та розвитку системи інтелектуальної безпеки на різних рівнях управління висвітлюються такими вітчизняними дослідниками як Г. Андрощук, Ю. Атаманова, О. Драган, І. Коваленко, Г. Лозова, О. Орлюк, М. Ортинська, С. Третяк, Б. Шорубалко та ін. Однак інструменти публічного управління в системі інтелектуальної безпеки щодо формування правової культури населення в процесі використання результатів творчої діяльності інших осіб та форм і способів набуття в цій сфері відповідних знань розроблені не в повному обсязі.

Метою статті є обгрунтування основних напрямів формування ІР-культури в Україні та визначення особливих інструментів публічного управління інтелектуальною безпекою в реаліях розвитку інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу

публічний управління інтелектуальний власність

В умовах інформаційного суспільства інтелектуальна безпека є складовою національної безпеки та передбачає захист інтересів окремих осіб, держави та суспільства в цілому. Проте інтелектуальна безпека потребує формування ІР-культури населення та застосування відповідних інструментів з боку системи органів публічної влади.

Процес дослідження основних напрямів формування ІР-культури включає, насамперед, вивчення ставлення населення до системи правової охорони об'єктів права інтелектуальної власності та бажання людей набути відповідних знань щодо високоморальної правової поведінки при створенні та використанні об'єктів права інтелектуальної власності. А також розкриття загальних принципів та інструментів для органів публічної влади в процесі реалізації національних цілей та пріоритетів інтелектуальної безпеки.

Перш ніж розробляти пропозиції щодо заходів формування ІР-культури в українському суспільстві, ми вирішили поцікавитись чи буде сприйматися ця інформація та чи вважають українці її важливою для організації свого життєвого простору. Для цього було опитано 200 осіб різного віку та соціального статусу. Опитування проводилось експрес-методом за допомогою поширення анкети через Google-форму. Опитування проводилось за формалізованою анкетою, тобто для кожного питання були запропоновані варіанти відповідей на вибір респонденту.

Досить інформативним є те, що жоден із опитаних не вважає знання, які стосуються права інтелектуальної власності зайвими для себе (рис. 1). На рис. 1. ми бачимо розподіл відповідей респондентів на питання: «Чи знаєте Ви про право інтелектуальної власності та порушення цих прав?». Згідно результатів опитування дуже добре знають про право інтелектуальної власності та порушення цих прав 50,6 %. Водночас, близько половини опитаних або мають лише уявлення про інтелектуальну власність, або не знають про неї та мають бажання дізнатись. Взагалі не знають про інтелектуальну власність 12,8% опитаних респондентів, що є відносно незначним відсотком.

Рис. 1 Розподіл відповідей респондентів на питання: «Чи знаєте Ви про право інтелектуальної власності та порушення цих прав?», %

Джерело: власні дослідження

Для сучасного та майбутнього розвитку системи інтелектуальної безпеки та її ІР-культури в суспільстві очевидним є те, що необхідно проводити просвітницькі заходи, надавати знання щодо інтелектуальної власності населенню. Але для реалізації цього заходу необхідним є бажання самих людей. Результати опитування, що продемонстровано на рис. 2, показують, що таке бажання мають близько 80% опитаних респондентів. Тому необхідно впроваджувати просвітницькі та освітні заходи. Однак, слід враховувати, що результат від цих заходів можна отримати лише, якщо подавати інформацію в зручному для суспільства форматі.

Рис. 2 Розподіл відповідей респондентів на питання: «Чи готові Ви отримати знання / інформацію про інтелектуальну власність?», %

Джерело: власні дослідження

Для вивчення запитів населення на джерела отримання інформації та знань про інтелектуальну власність було поставлено відповідне запитання. Ми намагались з'ясувати з яких саме ресурсів краще отримувати інформацію про освітні заходи та просвітницькі матеріали у сфері інтелектуальної власності у сучасному світі (рис. 3).



Рис. 3 Розподіл відповідей респондентів на питання: «З яких ресурсів краще отримувати інформацію про освітні заходи / просвітницькі матеріали у сфері інтелектуальної власності?», %

Джерело: власні дослідження

Оскільки, кількість людей, які користуються соціальними мережами постійно зростає, найбільш вдалим буде проводити просвітницькі, цікаві рекламні кампанії та публікації саме в соцмережах. Проведене нами опитування відображає ці настрої серед респондентів - вони готові отримувати нову інформацію щодо інтелектуальної власності в соціальних мережах. Серед тих, хто приймав участь в опитуванні була чимала кількість студентів та учнів, тому багатьом буде звично та зручно отримувати інформацію про освітні заходи на сайтах навчальних закладів.

У нас в країні, є багато ЗМІ, які також можуть поширювати інформацію про інтелектуальну власність. Наразі, в засобах масової інформації просвітницькі матеріали щодо охорони і захисту результатів інтелектуальної діяльності майже не зустрічаються. Такий контент не вважають популярним. Проте, з даних опитування бачимо, що більше третини респондентів готові отримувати інформацію про інтелектуальну власність саме через засоби масової інформації.

Дещо менш популярним джерелом отримання інформації є сайти органів державної влади, що пояснюється специфікою цього джерела. Адже, звертаються до сайтів органів державної влади переважно для вирішення конкретних питань. Проте є активні громадяни, що слідкують за розвитком своєї громади, чи загалом країни і на таких ресурсах, тому ці «майданчики» можуть стати певним поштовхом до поширення нових знань в сфері інтелектуальної власності. А для розвитку IP-культури органи публічної влади на різних рівнях повинні підтримувати просвітницькі заходи та залучати експертів з даного питання через цікаві промо-ролики, лекції для студентів, учнів та всіх охочих.

На сьогодні в Україні є організації, що проводять навчальні програми та просвітницькі заходи щодо інтелектуальної власності, наприклад, мережа Центрів підтримки технологій та інновацій (TISCs) та Національний навчальний центр інтелектуальної власності (IP Academy).

Мережа Центрів підтримки технологій та інновацій (TISCs) - міжнародний проєкт Всесвітньої організації інтелектуальної власності, який реалізується в Україні з 2018 р. на підставі відповідного Меморандуму. Проєкт TISC від ВОІВ реалізується з 2009 р. в більш ніж 80 країнах світу [3]. Метою TISC є підтримка в сфері права інтелектуальної власності в Україні та за кордоном; надання заявникам якісних, вичерпних консультацій; підвищення рівня знань про використання, набуття і захист інтелектуальної власності серед винахідників, стартаперів, представників бізнесу. Також діяльність TISC направлена на просвітницьку роботу з населенням, поглиблення спілкування із стейкхолдерами креативного та інноваційного середовища України. Ця робота стосується збільшення рівня знань із способами захисту ІВ, виховання культури споживання об'єктів прав інтелектуальної власності [3].

Національний навчальний центр інтелектуальної власності (IP Academy) - міжнародний проєкт Всесвітньої організації інтелектуальної власності, який реалізується в Україні з 2019 р. [4]. Проєкт здійснюється Відділом навчальних програм та просвітницьких заходів Відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності, на базі Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Його метою є сприяння зміцненню кадрового потенціалу України та його розвитку у сфері інтелектуальної власності, а також формування та популяризація знань в даній сфері.

IP Academy проводить просвітницькі та навчальні заходи для таких учасників: юридичної сфери та фахівців у сфері ІВ; стартапів та креативних індустрій; професійних спільнот, зацікавлених у сфері ІВ; державного сектору; науково-педагогічного складу закладів освіти; студентів та дітей шкільного віку. IP Academy безпосередньо забезпечує розробку та поширює навчальні матеріали, публікації з сучасних, трендових питань у сфері ІВ та займається ініціюванням проведення засідань для експертів, об'єднань науковців з питань розвитку ІВ в Україні.

Всередині IP Academy створена концепція «IP освіта впродовж життя», яка складається з п'яти пунктів:

1) «IP for Creative Industries & Startup» - курс щодо покращення рівня знань представників креативних індустрій, що стосується правової охорони результатів творчої діяльності;

2) «IP Basic & Next Level» - покращення компетентностей, набуття та поглиблення знань в сфері ІВ, експертна підготовка кандидатів в представники у справах ІВ;

3) «IP for children» - стосується розвитку творчого потенціалу особистості, ознайомлення із загальними питаннями віднесеними до інтелектуальної власності та дає поштовх до інноваційного мислення, і що не менш важливо формує культуру правильного, поважного відношення до творців та їхніх прав.

4) «IP for teenager» - дає виховання щодо культури і поваги до ІВ, набуття основних знань, які стосуються первинних концепцій інтелектуальної власності, обов'язків та прав творців;

5) «IP for students» - це безпосередня підготовка майбутніх професіоналів, експертів у сфері ІВ [4].

Проте за результатами опитування можна побачити, що протягом останніх трьох років участь у просвітницьких і освітніх заходах з питань інтелектуальної власності взяли участь лише 19,2% респондентів (рис. 4).

Рис. 4 Розподіл відповідей респондентів на питання: «Чи брали Ви участь у просвітницьких / освітніх заходах з питань інтелектуальної власності протягом останніх 3-х років?», %

Джерело: власні дослідження

Слід зазначити, що отримувати знання в сфері інтелектуальної власності потрібно якщо не постійно, то досить часто, адже ми живемо в інформаційному суспільстві, де завжди з'являється щось нове в науці, соціумі, загалом в світі.

Великою проблемою для нашої країни є порушення права інтелектуальної власності в мережі Інтернет. В Україні існує система джерел правового регулювання відносин, пов'язаних з використанням і охороною об'єктів інтелектуальної власності, проте законодавство в сфері інтелектуальної власності потребує подальшого розвитку. Стосовно мережі Інтернет потрібно створити єдиний спеціалізований закон, адже наразі в Україні відсутнє належне законодавче регулювання відносин, що складаються із застосуванням засобів цифрового та електронного зв'язку, на національному рівні [5]. Тоді б автори інтелектуальної власності не переймались через такі негативні явища, як піратство, плагіат, а електронні бібліотеки в свою чергу, мали б змогу працювати правильним чином, не наражаючи на загрозу чиїсь права [6].

Окремі положення Закону «Про авторське право і суміжні права», який побудований на міжнародних нормах використання творів, враховують сучасні аспекти правового регулювання нових і традиційних об'єктів авторського права, серед яких - комп'ютерні програми та бази даних. Охорона суміжних же прав, передбачена вперше. Це стосується охорони тих прав, хто реалізовує створене авторами публіці, а саме: організації телерадіомовлення, виконавці, розробники відеограм та фонограм. Проте цього недостатньо для унормування всіх положень правової охорони об'єктів інтелектуальної власності в сучасних умовах інформаційної епохи. Розробка та прийняття окремого закону про захист прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет, на нашу думку, посприяє значному розвитку ІР-культури в суспільстві.

Розвиток інтелектуальної власності в Україні перебуває на стадії активізації цього ринку. Більшість підприємців усвідомили цінність інтелектуальної власності, проте ще не мають достатньо досвіду щодо використання продуктів інтелектуальної діяльності. Водночас, споживачі зневажливо ставляться до прав інтелектуальної власності третіх осіб, що особливо помітно в комп'ютерній та розважальній галузях, а також підтверджується попитом на контрафактну продукцію. Все це потребує формування ІР-культури, що можна представити у вигляді схеми (рис. 5.).



Рис. 5 Блок-схема формування ІР-культури в українському суспільстві Джерело: власні дослідження

Звичні умови життя та усталені правила і обов'язки в нинішньому суспільстві втрачають сенс, а більш цінними характеристиками є гнучкість, мобільність, компетентність у багатьох сферах. Зростає попит на осіб, які сприймають новинки, інновації, зміни середовища та трансформуються разом з ним. Тому процес формування культури правової поведінки по відношенню до інтелектуальної власності варто поширювати на всі етапи життєвого циклу цих об'єктів: від створення до споживання. Варто пам'ятати про різні підходи до формування ІР-культури в різних сферах.

Формування ІР-культури потрібно розпочати з усунення існуючих недоліків у правовому полі, удосконалення окремих законів та створення нових. Потребує уваги також процес дотримання законів, тому потрібно щоб відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності була жорсткою. Важливими є просвітницька діяльність, організація і проведення освітніх та інформаційних кампаній для людей різних соціальних статусів питань правової охорони, захисту та використання продуктів інтелектуальної діяльності. Водночас ІР-культура має інтегруватись у всі сфери життєдіяльності - у виробництво, навчання, науково-дослідну діяльність, управління тощо.



Висновки

Формування ІР-культури передбачає такі напрями: удосконалення та усунення існуючих недоліків у правовому полі; впровадження більш жорсткої відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності; просвітницька діяльність щодо добросовісного користування об'єктами інтелектуальної власності; організація і проведення освітніх та інформаційних кампаній для школярів, студентів з питань правової охорони, захисту та використання продуктів інтелектуальної діяльності. Водночас ІР-культура має інтегруватись у всі сфери життєдіяльності - у виробництво, навчання, науково-дослідну діяльність, управління тощо. Формування ІР-культури повинно привернути увагу до культури поведінки і свідомого та відповідального використання об'єктів інтелектуальної власності.



Література

1. Третяк С. Правове забезпечення правової культури населення як умова створення основ громадянського суспільства. Право України. 2005. №4. С.65-66.

2. Довженко В. А. Інституційні аспекти інтелектуальної безпеки в умовах інформаційного суспільства. Інтелектуальна економіка: глобальні тенденції та національні перспективи: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Житомир, 2016 р.). Житомир: ЖНАЕУ. 2016. С. 196-202.

3. Центри підтримки технологій та інновацій (TISCs). URL: https://ukrpatent.org/uk/articles/tisc

4. Національний навчальний центр інтелектуальної власності (IP Academy). URL: https://ukrpatent.org/uk/articles/ip-academy

5. Атаманова Ю. Є. Захист прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет: світовий досвід та вітчизняні перспективи. Право та інновації. 2014. № 3. С. 7-14 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apir_2014_3_3

6. Коваленко І. А. Актуальні проблеми захисту й охорони прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет в умовах глобалізації суспільства та сучасних технологій. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: юридичні науки. Том 29(68). 2018. №3. С. 52-55. http://www.juris.vernadskyjournals.in.ua/journals/2018/3_2018/11.pdf

7. Довженко В. А., Лазаренко В. В. Управління інтелектуальним потенціалом національної економіки. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 78-83.



References

1. Tretiak S. (2005) Pravove zabezpechennia pravovoi kultury naselennia yak umova stvorennia osnov hromadianskoho suspilstva [Legal support of the legal culture of the population as a condition for creating the foundations of a civil society] Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 4, 65-66 [in Ukrainian].

2. Dovzhenko V. A. (2016) Instytutsiini aspekty intelektualnoi bezpeky v umovakh informatsiinoho suspilstva. Intelektualna ekonomika: hlobalni tendentsii ta natsionalni perspektyvy [Institutional aspects of intellectual security in the conditions of the information society. Intellectual economy: global trends and national perspectives]', materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (m. Zhytomyr, 2016 r.). Zhytomyr: ZhNAEU, 196-202. [in Ukrainian].

3. Tsentry pidtrymky tekhnolohii ta innovatsii (TISCs) [Centers supporting technology and innovation (TISCs) ]. URL: https://ukrpatent.org/uk/articles/tisc [in Ukrainian].

4. Natsionalnyi navchalnyi tsentr intelektualnoi vlasnosti [National Educational Center of Intellectual Property]. URL: https://ukrpatent.org/uk/articles/ip-academy [in Ukrainian].

5. Atamanova Yu. Ye. (2014) Zakhyst prav intelektualnoi vlasnosti u merezhi Internet: svitovyi dosvid ta vitchyzniani perspektyvy [Protection of intellectual property rights on the Internet: global experience and domestic perspectives]. Pravo ta innovatsii - Law and innovation, 3, 7-14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apir_2014_3_3 [in Ukrainian].

6. Kovalenko I. A. (2018) Aktualni problemy zakhystu y okhorony prav intelektualnoi vlasnosti v merezhi Internet v umovakh hlobalizatsii suspilstva ta suchasnykh tekhnolohii. [Actual problems of protection and protection of intellectual property rights on the Internet in the conditions of globalization of society and modern technologies] Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: yurydychni nauky - Scholarly notes of TNU named after VI Vernadskyi. Series: legal sciences. Tom 29(68), 3, 52-55. URL: http://www.juris.vernadskyj ournals.in.ua/j ournals/2018/3_2018/11.pdf [in Ukrainian].

7. Dovzhenko V. A., Lazarenko V. V. (2021) Upravlinnia intelektualnym potentsialom natsionalnoi ekonomiky. [Management of the intellectual potential of the national economy] Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 2, С. 78-83 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...