Інноваційні аспекти стратегічного розвитку підприємств кондитерської промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний технологічний університет

Кафедра менеджменту і логістики

Інноваційні аспекти стратегічного розвитку підприємств кондитерської промисловості

Дьяченко Юлія Володимирівна

кандидат економічних наук, доцент

Корнецова Катерина Павлівна

магістр

Стукановська Ольга Олегівна

магістр



Анотація

стратегія горизонтальний диверсифікація управління

Нестабільність сучасної ситуації в Україні, війна, зростання конкуренції, мінливість кон'юнктури ринку створює для підприємства складні умови щодо його розвитку. Розвиток компанії характеризується необхідністю розробки ефективної стратегії - це є одним з найважливіших завдань керівництва. Процес стратегічного управління можна визначити як управління підприємством на засадах інноваційності, що спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів та відповідає на виклики з боку зовнішнього оточення, здійснює гнучке реагування і проводить своєчасні зміни, що дозволяє підприємству виживати, отримувати конкурентні переваги і досягати запланованих цілей у довгостроковій перспективі.

Кондитерська галузь України займає велику частку в харчовій промисловості України, оскільки являється однією з перспективних та найрозвиненіших галузей. Проте, висока конкуренція на ринку спонукає виробників шукати нові підходи для утримання існуючих позицій та завоювання додаткової кількості споживачів. Підприємства намагаються постійно вдосконалюватись, але динамічність кондитерського ринку і високий ступінь невизначеності середовища зумовлюють необхідність постійного перегляду наявних стратегій розвитку та формування нових - більш актуальних і інноваційних.

В роботі проведено стратегічний аналіз кондитерської галузі і запропоновано реалізовувати підприємствам-виробникам стратегію горизонтальної диверсифікації, що припускає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, що вимагає нової технології, а саме запровадити в асортимент новий продукт - мед. Ми встановили, що Україна є крупним експортером меду. При цьому, споживання меду на внутрішньому ринку також зростає і цей продукт стає все більш затребуваним. Зростання попиту на мед, обумовлене в першу чергу впливом пандемії COVID-19, формуванням нових споживацьких звичок та орієнтацією на продукти з користю для здоров'я, що позитивно впливають на імунну систему. Особливої популярності серед населення набуває крем-мед з різноманітними додатковими інгредієнтами.

Ключові слова: стратегія, управління, інновації, кондитерська промисловість



DiachenkoYuliia Volodymyrivna PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management and Logistics, Odesa National University of Technology

Kornetsova Kateryna Pavlivna Master of the Department of Management and Logistics, Odesa National University of Technology

Stukanovska Olha Olehivna Master of the Department of Management and Logistics, Odesa National University of Technology

Innovative aspects of strategic development of confectionery industry enterprises

Abstract

The instability of the current situation in Ukraine, the war, the growth of competition, the volatility of the market conditions create difficult conditions for the enterprise for its development. The development of the company is characterized by the need to develop an effective strategy - this is one of the most important tasks of management. The process of strategic management can be defined as the management of an enterprise based on innovativeness, which relies on human potential as the basis of the organization, focuses production activities to consumer requests and responds to challenges from the external environment, performs a flexible response and makes timely changes, which allows the enterprise to survive, receive competitive advantages and achieve planned goals in the long term.

The confectionery industry of Ukraine occupies a large share in the food industry of Ukraine, as it is one of the promising and most developed industries. However, high competition in the market encourages manufacturers to look for new approaches to maintain their existing positions and win an additional number of consumers. Enterprises are constantly trying to improve, but the dynamism of the confectionery market and the high degree of uncertainty in the environment necessitate a constant review of existing development strategies and the formation of new, more relevant and innovative ones.

The paper carried out a strategic analysis of the confectionery industry and proposed to implement a horizontal diversification strategy for manufacturing enterprises, which involves the search for growth opportunities in the existing market through new products that require new technology, namely, to introduce a new product into the assortment - honey. We have established that Ukraine is a major exporter of honey. At the same time, the consumption of honey in the domestic market is also growing and this product is becoming more and more in demand. The increase in demand for honey is due primarily to the impact of the COVID-19 pandemic, the formation of new consumer habits and the orientation towards products with health benefits that have a positive effect on the immune system. Cream-honey with a variety of additional ingredients is gaining particular popularity among the population.

Keywords: strategy, management, innovations, confectionery industry



Постановка проблеми

Будь-яке підприємство, що здійснює свою діяльність в умовах конкуренції потребує інформації про фактори зовнішнього та внутрішнього середовища для визначення перспективності власних напрямів діяльності та окреслення можливостей і загроз, які можуть вплинути на результати його роботи. Тобто, підприємства моделюють, переглядають, коригують та розробляють стратегії для забезпечення власного розвитку. Цей процес має здійснюватися систематично, поетапно, з використанням наукового підходу. Враховуючи нагальність питання, щодо вибору і реалізації ефективної стратегії, вважаємо зазначену тематику актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у дослідження теоретичних аспектів та розробку методичних підходів стратегічного управління підприємством зробили такі відомі вчені, як І. Ансофф, П. Друкер, Р. Каплан, Г. Мінцберг, М. Портер, А. Стрікленд, А. Томпсон. Проблемам реалізації принципів стратегічного управління в діяльності вітчизняних підприємств присвятили наукові праці О. Віханський, З. Шершньова, В. Василенко, Т. Ткаченко, І. Седікова та ін. Однак залишається недостатньо вирішеною проблема стратегічного розвитку підприємств кондитерської промисловості, що й обумовило мету дослідження.

Мета статті

Метою даного дослідження є проведення стратегічного аналізу кондитерської галузі України, виявлення існуючих можливостей і загроз та розробка ефективної стратегії розвитку підприємств даної галузі.



Виклад основного матеріалу

У харчовій промисловості України одним із найбільш розвинених і перспективних є кондитерський сектор, обсяги виробництва продукції якого, дають змогу не лише забезпечувати внутрішній попит на кондитерську продукцію, а й створюють значний експортний потенціал.

За номенклатурою продукції промисловості (НПП 2021) кондитерські вироби відносяться до розділу 10 «Продукти харчові», підрозділів: 10.71 «Хліб та вироби хлібобулочні; вироби борошняні кондитерські, торти та тістечка нетривалого зберігання» (10.71.12 «Вироби борошняні кондитерські, торти та тістечка, нетривалого зберігання»), 10.72 «Сухарі та печиво сухе; вироби борошняні кондитерські, торти та тістечка, тривалого зберігання» (10.72.12 «Пряники та вироби подібні; печиво солодке; вафлі та вафельні пластини»), 10.82 «Какао, шоколад та вироби кондитерські цукрові» (10.82.22 «Шоколад і продукти харчові готові, які містять какао, крім какао-порошку підсолодженого»; 10.82.23 «Вироби кондитерські цукрові у т.ч. шоколад білий, що не містять какао»; 10.82.24 «Фрукти, плоди, горіхи, шкірка плодів і частини рослин інші, зацукровані») [1]. Відповідно до КВЕД 2010, діяльність підприємств кондитерської промисловості відповідає розділу 10 «Виробництво харчових продуктів», група 10.7 «Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних виробів», клас 10.71 «Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання», клас 10.72 «Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання», група 10.8 «Виробництво інших харчових продуктів», клас 10.82 «Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів» [2].

Обсяг реалізованої продукції кондитерської галузі України відповідно до наведених видів економічної діяльності за 2017-2021 роки зображено у таблиці 1.

Таблиця 1. Обсяг реалізованої продукції кондитерської галузі за 2017-2021 роки, млн. грн.

Код за КВЕД-2010	2017 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.	2021 р.
С 10.71	107758,0	118788,9	133253,3	123461,2	166200,3
С 10.72	80378,5	89387,1	96497,6	93972,6	116720,3
С 10.82	106395,2	125988,1	135722,1	123001.4	172804,5

Джерело: складено авторами на основі [3]

При стратегічному аналізі підприємств кондитерської галузі України, важливо особливу увагу приділити аналізу зовнішніх факторів. Макросередовище підприємства представлене такими факторами як: - правове регулювання галузі; - державно-політичний фактор; - соціально-демографічний фактор; - стан економіки; - рівень розвитку технологій в галузі; - екологічний фактор. До мікрофакторів слід віднести: конкурентів, споживачів, постачальників і контактні аудиторії.

На сьогоднішній день кондитерський ринок України є високо конкурентним та насиченим. Більшу частину продукції виробляють та реалізують близько десяти компаній. В наступні роки рівень концентрації українського кондитерського ринку підвищуватиметься, оскільки головною передумовою розвитку галузі є удосконалення виробництва, що потребує значних капітальних інвестицій, які є непосильними для дрібних кондитерських виробників. До рейтингу ТОП-100 кондитерських компаній світу у 2021 році потрапили три українські виробники: Кондитерська Корпорація ROSHEN (29-е місце), Millennium Chocolate Factory (73-е місце) та Виробниче об'єднання «Конті» (89-е місце) [4].

Основними гравцями на українському кондитерському ринку є Кондитерська Корпорація «ROSHEN», Виробниче об'єднання «Конті», Компанія «АВК», Корпорація «Бісквіт-Шоколад», Millennium Chocolate Factory, Житомирська кондитерська фабрика «ЖЛ», Компанія «Nestle», Компанія «Craft Foods», ПАТ «Полтавакондитер», Кондитерська фабрика «Лагода». Кількість діючих підприємств кондитерської галузі за 2017-2021 роки зображено у таблиці 2.

Таблиця 2. Кількість діючих підприємств кондитерської галузі за 2017-2021 роки

Кількість діючих підприємств за видами економічної діяльності	2017 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.	2021 р.
Усього діючих підприємств України	338256	355877	380597	373822	367854
10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання	735	749	769	751	746
10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання	238	257	267	257	254
10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів	141	143	156	169	170

Джерело: складено авторами на основі [3]

Експортний потенціал підприємств кондитерської промисловості України є досить потужним. Продукцію українських виробників знають та високо оцінюють у багатьох країнах світу. Все більшого значення для національної економіки набуває тенденція поступового збільшення експорту продукції кондитерської промисловості. Найбільшими експортерами є Польща, Великобританія, Румунія, Німеччина та Грузія. Найбільшими імпортерами є Польща, Туреччина, Німеччина, Китай та Чехія [3].

Правове регулювання діяльності підприємств галузі характеризується наступними законами: Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції». Українське законодавство зараз здійснює жорсткий контроль за якістю продукції, що випускається, та за якістю інгредієнтів. Це має позитивний вплив на зростання обсягів реалізації продукції в інших країнах та забезпечує гарантію безпечності продукції.

У зв'язку з тим, що Україна входить до світової організації торгівлі, вітчизняним виробникам необхідно рівнятися на європейських товаровиробників - постійно удосконалювати якість та системи і методи збуту продукції для того щоб займати гідну конкурентну позицію на ринку.

Соціально-демографічні фактори мають позитивний вплив, так як населення шанує давні традиції та підтримує вітчизняного виробника.

Стан економіки характеризується: - зростанням рівня інфляції і, як наслідок, зменшенням платоспроможного попиту; - збільшенням витрат на енергоресурси; - коливанням курсу національної валюти; - нестачею оборотних коштів у підприємств; - нестабільною ситуацією на ринку праці, що призводить до великої плинності кадрів; - браком фінансових ресурсів підприємств на заміну застарілого обладнання; - зменшенням обсягу інвестицій в галузь.

Технологічний фактор має такі прояви: - розвиток технологій та НТП; - достатньо висока інноваційна активність підприємств у розробці нових видів продукції; - доступ виробників до патентів, наукових розробок; - здійснення фінансування досліджень за рахунок інвестицій; - розширення виробничих потужностей підприємств галузі.

Висока конкуренція на внутрішньому та світовому ринку спонукає виробників шукати нові шляхи підвищення конкурентоспроможності та здійснювати стратегічне управління розвитком підприємств.

Найбільш поширені, вивірені практикою і широко висвітлені в літературі еталонні стратегії бізнесу відображають чотири різні підходи до зростання підприємства і пов'язані із зміною стану одного або декількох наступних елементів: продукт, ринок, галузь, положення підприємства всередині галузі, технологія. Кожен з цих п'яти елементів може знаходитися в одному з двох станів - існуючий або новий.

Першу групу еталонних стратегій складають так звані стратегії концентричного зростання. Вони пов'язані із зміною продукту і (або) ринку і не зачіпають три інші елементи. Альтернативами стратегій першої групи є:

Стратегія посилення позиції на ринку, при якій підприємство робить все, щоб з даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції. Для реалізації цієї стратегії потрібні великі маркетингові зусилля. Реалізація цієї стратегії допускає також здійснення так званої «горизонтальної інтеграції».

Стратегія розвитку ринку, що полягає в пошуку нових ринків для продукту, що вже виробляється.

Стратегія розвитку продукту, що передбачає зростання за рахунок виробництва нового продукту. При цьому передбачається його реалізація на вже освоєному підприємством ринку [5].

Другу групу еталонних стратегій складають такі стратегії бізнесу, які припускають розширення шляхом додавання нових структур. Ці стратегії називаються стратегіями інтегрованого зростання.

Виділяються такі основні типи стратегій інтегрованого зростання:

Стратегія зворотної вертикальної інтеграції, направлена на зростання підприємства за рахунок придбання або ж посилення контролю над постачальниками, а також за рахунок створення дочірніх структур, що здійснюють постачання.

Стратегія прямої інтеграції, яка передбачає придбання у власність, або встановлення повного контролю підприємства над дистриб'юторами її продукції.

Горизонтальна інтеграція, при якій фірма намагається встановити контроль над своїми конкурентами [5].

Третьою групою еталонних стратегій розвитку бізнесу є стратегії диверсифікованого зростання. Ці стратегії реалізуються в тому випадку, якщо підприємство далі не може розвиватися на даному ринку з даним продуктом в рамках даної галузі. Стратегіями даного типу є наступні:

Стратегія концентричної диверсифікації, що базується на пошуку і використанні додаткових можливостей для виробництва нових продуктів в існуючому бізнесі. При цьому існуюче виробництво залишається в центрі бізнесу, а нове виникає, виходячи з тих можливостей, які характерні для освоєного ринку, технології, що використовується або ж в інших сильних сторонах функціонування підприємства.

Стратегія горизонтальної диверсифікації, що припускає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, що вимагає нової технології, відмінної від тієї, що вже використовувалась. Оскільки новий продукт повинен бути орієнтований на споживача основного продукту, то по своїх якостях він повинен бути супутнім продукту, що вже виробляється.

Стратегія конгломеративної диверсифікації - підприємство розширюється за рахунок виробництва технологічно непов'язаних нових продуктів, які реалізуються на нових ринках. Це одна з найскладніших для реалізації стратегій розвитку, оскільки її успішне здійснення залежить від багатьох чинників, зокрема від компетентності наявного персоналу, і особливо менеджерів, сезонності, наявність необхідних ресурсів і т.п. [5]

Четвертим типом еталонних стратегій бізнесу є стратегії скорочення. Дані стратегії реалізуються тоді, коли підприємство потребує перегрупування сил після тривалого періоду зростання або у зв'язку з необхідністю підвищення ефективності, коли спостерігаються спади і кардинальні зміни в економіці. Виділяються чотири типи стратегій змушеного скорочення бізнесу:

«Скорочення і переорієнтація» (переорієнтація ресурсів підприємства на випуск нового продукту).

«Відсікання зайвого» (продаж частини підприємства або її дочірньої компанії).

«Збір врожаю» (отримання короткострокового додаткового грошового потоку від бізнесу, що не може бути вигідно проданим).

«Ліквідація» (продаж всіх активів) [5].

На практиці підприємство може одночасно реалізовувати декілька стратегій, може проводитися підприємством також і певна послідовність в реалізації стратегій.

На нашу думку, вітчизняним кондитерським підприємствам буде доцільно реалізовувати стратегію горизонтальної диверсифікації, а саме запровадити в свій асортимент новий продукт - мед. Мед є продуктом бджільництва. В ході дослідження ми виявили - світові тенденції свідчать про те, що споживачі будуть віддавати перевагу продукції з так званим «чистим» брендом, тобто із зазначенням того, що продукт натуральний і виготовлений з натуральних та екологічно чистих інгредієнтів. Окрім цього, ми встановили, що споживання меду в Україні зростає і цей продукт стає більш затребуваним на ринку. Особливо зростає популярність серед населення крем-меду.

Дослідимо макросередовище ринку меду. За даними відомства Держпродспоживслужби в Україні офіційно зареєстровано 32,5 тис. племінних пасік. Якщо взяти в регіональному вимірі, то областями-лідерами за цим показником стали Кіровоградщина (2550), Запоріжжя (2307) та Вінниччина (2148). Найбільші осередки бджільництва розташовані в Центрі країни. З початком війни й приходом російських військ Україна втратила доступ до частини територій. Тому через активні бойові дії, обстріли, окупаційний тиск та проблеми з логістикою поки не зможуть працювати пасічники Херсонщини та Луганщини, а також більшої частини Запорізької, Донецької та Харківської областей. Якщо врахувати тільки ці регіони, то Україна мінімально втратить медовий врожай з 20% офіційно зареєстрованих пасік. До цього переліку також слід додати тих пасічників, які не мають змоги розпочати сезон на раніше окупованих територіях Київщини, Чернігівщини чи Сумщини [6].

До політико-правових факторів відносяться:

Відсутність у Законі України «Про бджільництво» та «Про ветеринарну медицину» норми щодо надання прав пасічникам-аматорам страхувати свої приватні пасіки при вивезенні на кочівлю (перевезення вуликів із бджолами до масивів медоносів з метою збільшення медозбору). У даній ситуації виникає загроза понесення збитків пасічниками, що виводять бджолосім'ї на медозбір, через отруєння бджіл ядохімікатами, що використовуються фермерами з метою боротьби зі шкідниками медоносних культур [7].

Старт повноцінного застосування з 01.01.2019 року норм регіональної конвенції Пан-Євро-Мед. Конвенція Пан-Євро-Мед - це правовий інструмент, що при торгівлі між державами надає можливість країнам учасникам використовувати сировину одна одної, а не лише власну, та вільно експортувати її в межах держав-учасників Пан-Євро-Мед [8]. Тобто, участь у даній конвенції дасть можливість українським виробникам закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасниках та експортувати вже перероблений матеріал, тобто готові продукти до інших країн, зберігаючи статус виробника товару, а найголовніше - ввозити товари за умовами зниженої чи нульової ставки ввізного мита. До введення конвенції при експорті українських товарів до розвинених держав сплачувалась ставка на ввізне мито, яка становила у середньому 10%.

Велика частина тінізації ринку меду: значна частина меду збирається бджолярами-любителями і поширюється через знайомих або на ярмарках. Селяни не бажають реєструватись як підприємці, з метою уникнення податкового навантаження на них, а іноді через побоювання втратити права на соціальну допомогу, наприклад субсидію на оплату комунальних послуг.

З іншої сторони найголовнішою проблемою для пасічників залишається законодавча невизначеність виходу на ринок та надмірна вартість регулювання. Загалом ринок регулює 44 нормативно-правових акти, які тим чи іншим чином вливають на реєстрацію пасіки. Отже, через відсутність у реєстрі усіх пасік та статистики зростання їх кількості, неможливо адекватно оцінити конкуренцію та ємність ринку.

Кабінет міністрів України у 2019 році додав бджільництво до переліку напрямків діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання [9].

Екологічні фактори:

Масова загибель бджіл. За даними Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2018-2019 рр. через застосування пестицидів та агрохімікатів на посівах сільськогосподарських культур постраждали 1408 пасік та повністю загинули 12800 бджолосімей, що означає часткову втрату ресурсної бази для підприємств.

Економічні фактори:

Ціна українського меду є однією з найнижчих у світі (1,98 доларів США за кілограм). Причина в тому, що 99% усього меду експортується в бочках - тобто, без упаковки, без бренду та фактично без доданої вартості.

Зростання експорту меду. Цей фактор є сприятливим для розвитку, оскільки Україна продовжує тримати позицію одного з лідерів на світовому ринку меду, що дає можливість далі розвиватися на міжнародному ринку. Середній обсяг експорту українського меду становить 50 тис. тонн. Серед найбільших країн-імпортерів українського меду в 2021 році є: Польща - 13 тис. т; Німеччина - 7,7 тис. т; США - 2,3 тис. т; Бельгія - 2,2 тис. т; Литва - 2,1 тис. т; Чехія - 1,6 тис. т; Франція - 1,5 тис. т; Данія - 1,3 тис. т; Японія - 1 тис. т; Угорщина - 1 тис. т. Однак, проблемним є питання квот щодо безмитного експорту до ЄС. Згідно з торговельною угодою в рамках ПВЗВТ, Європейський союз встановлює норму експорту продукції з України, яка ввозиться з 0% мита в квота на мед, одна з тих, що найшвидше вичерпується [10].

Соціально-культурні фактори:

Еко-тренд: поширення тенденції споживання органічної продукції серед українців. Сьогодні все більшої популярності набуває правильне харчування, ведення здорового способу життя, догляд за своїм тілом і т.д. Однією з найпопулярніших тенденцій нашого часу є споживання продукції органічного походження. У Європі органічні продукти давно перестали бути чимось незвичайним, в Україні ж їхня популярність лише набирає обертів. Кількість господарств цієї галузі щороку зростає, як і армія прихильників органічної продукції. Світ повертається до більш здорового харчування, а споживач хоче бути впевненим в якості та безпечності продуктів. Споживачі готові платити більше, якщо є гарантія, що в обраному продукті відсутні штучні домішки, генно модифіковані об'єкти, ароматизатори та барвники, немає зовсім або мінімум цукру.

Тренд серед європейських споживачів на інноваційні продукти з новими цікавими смаками. Близько 90% українського меду на експорт - це мед з соняшнику, а без різноманіття сортів важко сподіватися на вищу ціну. Ще європейські споживачі шукають інноваційні продукти з новими цікавими смаками - наприклад, з прянощами, з горіхами та ягодами, травами, гострий мед із перцем, різноманітні види крем-меду. Органічна продукція також є безумовним фаворитом ринку - разом із монофлорними сортами меду.

Технологічні фактори:

Велика кількість навчальних закладів які проводять навчальні курси по бджільництву та семінари на тему пасічникування в Україні. В сучасній Україні підготовка спеціалістів з бджільництва здійснюється також у кількох вищих та ряді професійно-технічних навчальних закладах. Цей фактор дає можливість, по перше, підвищувати кваліфікацію робітникам компанії на курсах та семінарах з бджолярства, по друге, шукати спеціалістів (потенційних співробітників компанії) у навчальних закладах профільної підготовки.

Ринок меду в Україні є дуже розвиненим. Виробники вказують цифру близько 100 тисяч тонн, що становить 5-6% від світового виробництва. Близько 20 тис. тонн йдуть на внутрішній ринок, адже ринок меду в Україні має експортну орієнтацію. З цих даних можна дійти висновку, що обсяг меду, що виробляється в Україні щорічно, вищий, ніж країна може продати на експорт і вжити на внутрішньому ринку, і ці залишки переходять із року в рік.

Рейтинг найбільших експортерів українського меду виглядає так: ТОВ «Асканія-Пак» -15,2%; ТОВ «Юкрейніан Бі» - 10,7%; ТОВ «Медар» - 6,6%; ТОВ «Бартнік» - 5,3%; ТОВ «Джеса» - 5,2%; ТОВ «ГК "Співдружність"» - 4,9%; ТОВ «Український мед» - 4,2%; ТОВ «Агро Іст Трейд» - 4,2%; ТОВ «Медовий край» - 3,9%; ТОВ «Біхайв» - 3,8%; ТОВ СУНП «Безпека меду» - 3,4%; ТОВ «Діоніс Мед» - 3,3% [11].

Бджільництвом в Україні займається близько 80-100 тис. осіб. На сьогодні відома велика кількість приватних виробників, які пропонують низку товарів з різноманітними добавками, але сертифікованими на законодавчому рівні є не всі.

На внутрішньому ринку України споживається більше 15 тис. тонн меду, при цьому через організований роздріб продається не більше ніж 5%. Основний обсяг меду (90-95%) продають приватні бджолярі через персональні контакти зі споживачем (від знайомого до знайомого) або на ринках. 90-95% меду, який продається на внутрішньому ринку, не проходить перевірку на відповідність показникам якості.

При виборі продукту, споживачі звертають увагу на якість меду, смакові характеристики, а також на оригінальність упаковки. Динаміка продажів багато в чому залежить від сезонності товару. Наприклад, у вересні найбільшим попитом користується липовий мед, влітку - акацієвий. Однак основні продажі меду та медопродуктів припадають на вересень-грудень.

Наразі вартість меду в Україні в роздріб становить від 150 до 200 грн/л в залежності від виду. Що стосується гуртових цін на мед, то вони в рази нижчі, закупівельники приймають мед великими партіями від 300 кг за ціною 70-90 грн [6; 13; 14].



Висновки

Ми встановили, що кондитерський ринок України є високо конкурентним та насиченим. Для стратегічного розвитку підприємств кондитерської промисловості необхідно постійно здійснювати удосконалення виробництва, що потребує значних капітальних інвестицій. В роботі обґрунтовано вибір стратегії горизонтальної диверсифікації. Застосування стратегії диверсифікації, а саме випуску нової продукції (меду), дозволить підприємствам отримати більший дохід шляхом перенесення постійних і умовно-постійних витрат, адже є можливість використовувати вже існуючу інфраструктуру для виробництва та просування нової продукції. Дана стратегія забезпечить зростання доходу за рахунок економії на додаткових витратах, а також внаслідок приросту при освоєнні нових ринків збиту та залученні нових споживачів. Україна зарекомендувала себе як стабільний гравець на ринку натурального меду і як крупний експортер, окрім цього, є усі передумови для розвитку внутрішнього ринку шляхом перетворення українського меду на національний бренд і продажу продукції з доданою вартістю - це перш за все може бути крем-мед чи питний мед.



Література

1. Номенклатура продукції промисловості (НПП-2021) URL: https://ukrstat.gov.ua/ klasf/st_kls/NPP_2021.pdf.

2. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД-2010) URL: http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/kv10_i.html.

3. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.

4. Global Top 100 Candy Companies 2021. Candy Industry. URL: https://www.candyindustry.com/2021/global-top-100-candy-companies.

5. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: підручник. 2-ге вид., перероб і доп. Київ: КНЕУ, 2004. 699 с.

6. Скільки меду втратить Україна через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу. URL:https://kurkul.com/spetsproekty/1301-skilki-medu-vtratit-ukrayinu-cherez-viynu-ta-yak-bdjolyaram-shukati-dodatkove-djerelo-dohodu.

7. Закон України «Про бджільництво» від 22.02.2000 р. № 1492-III.

8. Шанс для експорту: що отримає Україна від дії угоди Пан-Євро-Мед. URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/01/21/7091641/.

9. Цьогоріч бджолярам відшкодують 70% вартості обладнання. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2669911-cogoric-bdzolaramvidskoduut-70-vartosti-obladnanna-minagro.html.

10. Названо основні країни-імпортери українського меду. URL: https://agropolit.com/news/22802-nazvano-osnovni-krayini-importeri-ukrayinskogo-medu.

11. Названі найбільші експортери меду з України у 2018 році. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/nazvani-najbilsi-eksporteri-medu-z-ukraini-u-2018-roci.

12. Дьяченко Ю.В. Формування механізму вибору конкурентної стратегії підприємств харчової та переробної промисловості. Наукові перспективи. 2020. № 6 (6). С. 347-357.

13. Подобний О.О., Слатвінська В.М. Діпфейк в контексті Декларації про майбутнє інтернету. Юридичний науковий електронний журнал. № 5. 2022. С. 594-596. DOI: https://doi.org/10.32782/224-0374/2022-5/142URL: http://www.lsej.org.ua/5_2022/142.pdf.

14. Василенко М.Д., Слатвінська В.М., Шевченко Т.В. Міжнародно-правове розуміння дефініцій та визначень в теорії ризиків (аналіз та управління ризиками): міждисциплінарне дослідження. Юридичний вісник. № 2. 2022. С. 7-15. DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i2 URL: http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/issue/view/70/66.



References

1. Nomenklatura produktsii promyslovosti (NPP-2021). Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/klasf/st_kls/NPP_2021.pdf [in Ukrainian].

2. Klasyfikatsiia vydiv ekonomichnoi diialnosti (KVED-2010). Retrieved from http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/kv10_i.html [in Ukrainian].

3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

4. Global Top 100 Candy Companies 2021. Candy Industry. Retrieved from https://www.candyindustry.com/2021/global-top-100-candy-companies [in English].

5. Shershnjova Z. (2004). Strateghichne upravlinnja: pidruchnyk. 2--ghe vyd.,pererob i dop. [Strategic management]. Kyjiv: KNEU [in Ukrainian].

6. Skilky medu vtratyt Ukraina cherez viinu, ta yak bdzholiaram shukaty dodatkove dzherelo dokhodu [How much honey will Ukraine lose due to the war and how beekeepers can find an additional source of income]. kurkul.com Retrieved from https://kurkul.com/spetsproekty/1301-skilki-medu-vtratit-ukrayinu-cherez-viynu-ta-yak-bdjolyaram-shukati-dodatkove-djerelo-dohodu [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro bdzhilnytstvo» [Law of Ukraine "On Beekeeping"] vid 22.02.2000. 1492-Ш.

8. Shans dlia eksportu: shcho otrymaie Ukraina vid dii uhody Pan-Yevro-Med [A chance for export: what Ukraine will get from the Pan-Euro-Med agreement]. www.eurointegration.com.ua Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/01/21/7091641/ [in Ukrainian].

9. Tsohorich bdzholiaram vidshkoduiut 70% vartosti obladnannia [This year, beekeepers will be reimbursed 70% of the cost of equipment]. www.ukrinform.ua Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2669911-cogoric-bdzolaramvidskoduut-70-vartosti-obladnanna-minagro.html [in Ukrainian].

10. Nazvano osnovni krainy-importery ukrainskoho medu. agropolit.com Retrieved from https://agropolit.com/news/22802-nazvano-osnovni-krayini-importeri-ukrayinskogo-medu [in Ukrainian].

11. Nazvani naibilshi eksportery medu z Ukrainy u 2018 rotsi [The largest exporters of honey from Ukraine in 2018 were named]. agravery.com Retrieved from https://agravery.com/uk/posts/show/nazvani-najbilsi-eksporteri-medu-z-ukraini-u-2018-roci [in Ukrainian].

12. Diachenko, Yu.V. (2020) Formuvannia mekhanizmu vyboru konkurentnoi stratehii pidpryiemstv kharchovoi ta pererobnoi promyslovosti [Establishment of a mechanism for selecting the competitive strategy of the enterprises of the food and processing industry]. Naukovi perspektyvy - Scientific Perspectives, 6 (6), 347-357 [in Ukrainian].

13. Podobnij O.O., Slatvins'ka V.M. Dіpfejk v konteksti Deklaracn pro majbutne internetu. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal. № 5. 2022. S. 594-596. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-5/142URL: http://www.lsej.org.ua/5_2022/142.pdf [in Ukrainian].

14. Vasilenko M.D., Slatvms'ka V.M., Shevchenko T.V. Mіzhnarodno-pravove rozuminnja definicij ta viznachen' v teorn гіхііхіу (anahz ta upravhnnja rizikami): mіzhdisciplіnarne doshdzhennja. Juridichnij visnik. № 2. 2022. S. 7-15. DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i2 URL: http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/issue/view/70/66 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...