Інноваційний менеджмент у міжнародному бізнесі

В умовах глобалізаційних змін і складного конкурентного середовища на світовому ринку сучасне підприємство потребує комплексу інноваційних інструментів і технологій. У результаті поєднання інноваційних технологій і управлінських можливостей в окремих галузях промисловості економіки підвищиться активність підприємств, їх конкурентоспроможність та активізація процесів участі українських брендів у світових товарних ринках. Реформування економіки нашої країни та її інтеграція в європейське та світове співтовариство вимагає перебудови ціноутворення, планування, кредитних відносин, матеріально-технічного забезпечення та зовнішньоекономічної діяльності підприємств різних рівнів господарювання. Лише розвиток ринкових відносин в Україні зробив значущим використання інноваційних маркетингових принципів у підприємницькій діяльності.

Інноваційний менеджмент включає конкретні форми управління інноваційною діяльністю, інноваційними процесами, що здійснюються всіма суб'єктами господарювання, у всіх сферах народного господарства. Він ґрунтується на теоретичних положеннях загального менеджменту, які застосовуються до управління науково-виробничим циклом і являє собою сукупність систематизованих знань у галузі теорії інновацій. Як метод управління інноваційний менеджмент спрямований на реалізацію основних функцій науково-технічної діяльності щодо розробки та впровадження нових ідей, створення нової продукції, модернізації та підвищення технічних параметрів і якості раніше розробленої та виготовленої продукції. Інноваційний менеджмент дає змогу використати можливості наукової діяльності й таким чином досягти світового лідерства в окремих галузях наукових знань, що забезпечують високий потенціал окремих країн, реалізувати потенціал науки як засобу створення багатства.

Суб'єктом управління в інноваційному менеджменті можуть бути керівники та спеціалісти різних рівнів залежно від суб'єкта управління. Предметом управління інноваційною діяльністю є інноваційні процеси в усій їх різноманітності: сфера досліджень і розробок, інноваційна діяльність підприємства, самі науково-технічні інновації. Управління інноваційною діяльністю включає такі завдання: розробка та реалізація єдиної інноваційної політики; контроль роботи зі створення та впровадження нової продукції; фінансове та матеріальне забезпечення проєктів інноваційної діяльності; створення колективів і груп для реалізації рішень щодо інноваційних проєктів; аналіз інноваційного потенціалу; створення інноваційних стратегічних систем; дослідження, оцінка та прогнозування ринкової ситуації; удосконалення організаційних структур управління. Інноваційний менеджмент, як і будь-яка інша система, має такі особливості: взаємозв'язок і взаємодія всіх компонентів системи; цілісність, послідовність і синхронність у часі, узгодженість з місією та цілями організації; адаптивність, гнучкість до змін середовища; незалежність елементів організаційної структури від функції управління; поліфункціональність і багатоаспектність, що реалізуються через здатність до перенастроювання, переорієнтації, оновлення відповідно до змін зовнішнього середовища [3].

Інноваційний менеджмент характеризується постановкою цілей і вибором стратегії та чотирма етапами циклу: планування, визначення умов і організації, впровадження, управління. На кожному етапі циклу вирішуються конкретні завдання [2].

Рис. 1. Стадії циклу інноваційного менеджменту в міжнародному бізнесі

Розроблено авторами

Упровадження інновацій у діяльність міжнародних підприємств є важливою умовою адаптації підприємства до мінливих умов навколишнього середовища завдяки введенню модних технологій і продуктів, які відповідають вимогам конкретних груп споживачів, а також спрямовані на забезпечення економічної, соціальної та екологічної ефективності. Основними напрямами інноваційної діяльності підприємств є:

- енергозбереження та використання екологічно безпечних матеріалів і технологій при будівництві, реконструкції та обладнанні міжнародних підприємств;

- удосконалення систем управління на основі впровадження організаційних інновацій та цифровізації бізнес-процесів;

- розробка нових продуктів і послуг, їх диференціація та мобільність [1].

Зважаючи на вкрай повільні темпи розвитку економіки України, питання інноваційного менеджменту й розвитку інноваційної діяльності потребує підвищеної уваги. Існують проблеми, що стримують розвиток інноваційної діяльності, а саме: недостатні фінансові ресурси підприємств; недостатня фінансова допомога з боку держави; високі витрати на інновації; тривалий термін їх окупності; відсутність інформації про нові технології; відсутність кваліфікованих кадрів; нечутливість підприємства до інновацій.

В таблиці 1 представлено глобальний інноваційний індекс України за 2022 рік.

Таблиця 1

Глобальний інноваційний індекс України за 2022 рік [9]

Як видно з таблиці 1 найвищий показник має розвиток технологій, найгірше всього показник привабливості ринку, це в першу чергу пов'язано з широкомасштабним вторгненням з боку РФ та веденням військових дій у Країні, що заважає інвесторам залучати кошти до країни. Найвищі показники має Швейцарія, яка займає перше місце, далі йдуть США, Швеція, Великобританія, Нідерланди та ін.

Нині засоби автоматизації активно використовуються для прискорення і спрощення процесу взаємодії між продавцями та покупцями. У великих компаніях клієнтська база складається з десятків тисяч людей і вручну відстежити, на якому етапі покупки перебуває кожен з них, неможливо. Співробітникам відділу продажів на допомогу приходять CRM-системи - спеціальні програми, які автоматизують усі етапи роботи з клієнтами [4-5]. Завдяки їх використанню підвищується рівень продажів, оптимізується маркетинг, фіксується кожен етап відносин із клієнтом з метою аналізу та корекції планів.

Для управління продажами компанії створено систему Держфінмоніторингу. Розробники поставили перед собою завдання отримати програму, яка б спростила процес і дозволила компаніям отримувати максимальний прибуток [13]. Функціонал СФМС передбачає автоматичне створення таблиць і схем, щоб працівник отримував візуальну інформацію про зміни та міг швидко реагувати. За допомогою цієї системи можна визначити лідерів ринку, спрогнозувати тенденції продажів і поведінку клієнтів [11]. Територіально віддалені підрозділи мають спільну програму, завдяки якій обмін інформацією відбувається швидко та зручно:

- підвищується ефективність роботи співробітників відділу продажів;

- ви не витрачаєте час на пошук необхідних даних, кожен запит клієнта обробляється швидко;

- спрощується процес аналізу результатів взаємодії з клієнтами, створення довгострокових прогнозів і розробки стратегічних планів.

- Однак на практиці при впровадженні автоматизованих систем управління часто виникають проблеми, пов'язані з:

- низьким рівнем підготовки працівників і необхідністю їх навчання;

- небажанням співробітників повністю оволодіти багатьма можливостями системи;

- поганою координацією між підрозділами та неузгодженістю їх цілей.

Практика провідних компаній світу показує, що їх успіх пов'язаний саме з постійним і безперервним розвитком цілісної системи управління інноваціями як в самій організації, так і в зовнішньому середовищі. Ці компанії створюють таку структуру управління та культуру, в якій напрями інноваційного розвитку інтегруються в загальні стратегічні плани, пов'язані з безперервним розвитком нових перспективних продуктів і створенням нових сфер діяльності. Наприклад [5, С. 15]:

- на початку 20-го століття General Electric удосконалила найвизначніший винахід Томаса Едісона - Лабораторію промислових досліджень. GE внесла управлінську дисципліну в хаотичний процес наукових відкриттів і протягом наступних 50 років отримала більше патентів, ніж будь-яка інша компанія світу;

- компанія DuPont відіграла провідну роль у розробці методів планування капітальних витрат, коли в 1903 році почала використовувати обчислення ROI. Кілька років потому компанія розробила стандартизований метод порівняльного аналізу продуктивності кількох підрозділів продукції. Ці інновації допомогли DuPont стати одним із промислових гігантів Америки

- Visa, перша у світі віртуальна компанія, завдячує своїм успіхом ефективному управлінню інноваціями. На початку 1970-х років банки-засновники Visa сформували консорціум у Сполучених Штатах і заклали основи для одного з найпоширеніших брендів у світі. Сьогодні Visa - це глобальна фінансова мережа, яка об'єднує понад 21 000 фінансових установ і понад 1,3 мільярда власників карток;

- настільна операційна система Linux є найвідомішим прикладом нещодавньої інновації в управлінні: розробки з відкритим кодом. Ця розробка, в якій уперше застосовано публічне ліцензування та веб-інструменти, виявилася дуже ефективним механізмом для ідентифікації та координації зусиль географічно віддалених людей.

- Amazon.com надає послуги роздрібної торгівлі в інтернеті споживачам, продавцям, підприємствам і творцям контенту. Компанія також надає інші маркетингові та рекламні послуги, такі як онлайн-реклама та операції з кредитними картами. Вона обслуговує споживачів через свої роздрібні веб-сайти, при цьому особлива увага надається зручності, широкому вибору товарів та їх цін. Також компанія розробляє веб-сайти, дозволяючи продавати свої продукти третім особам.

- Tesla Inc. займається проектуванням, розробкою, виробництвом і продажем електромобілів і їх компонентів. Продукція компанії включає в себе електромобілі моделей Model S, Model X, Model 3 і Roadster Tesla. Компанія також виробляє домашні акумулятори і сонячні дахи.

Окрім специфічних методів прийняття управлінських рішень, характерних для інноваційного менеджменту, істотно змінюється роль і підхід до управління інноваційними менеджерами, якими є [8]:

- керівники творчих груп;

- завідувачі лабораторій, відділів, виробничих відділень;

- менеджери різного рівня, які координують співпрацю із зовнішніми партнерами у сфері інноваційної діяльності.

Специфіка інноваційних процесів визначає специфіку роботи менеджерів у цій сфері, а отже, і нові вимоги до покладених на них ролей. Творчий характер організації командної роботи, схильність до аналітичної діяльності, здатність приймати оптимальні рішення в умовах високого ризику, пов'язаного з інноваційною діяльністю, - далеко не весь перелік рис інноваційного менеджера. Виділяють три категорії вимог до професійних компетенцій менеджера з інноваційної діяльності. Крім загальних управлінських знань щодо управління людьми та комунікативних навичок, також наголошується на компетенціях у сфері інноваційного процесу чи спеціалізації інноваційного підприємства [12].

Викладене вище дає підстави для висновку про важливе значення інноваційної діяльності для економіки підприємства [10]. Інновації розглядаються як фактор конкурентоспроможності продукції, який забезпечує ефективність використання виробничих ресурсів, підвищує ступінь адаптації підприємства до зовнішнього середовища, розширює можливості підприємства щодо виходу на нові товарні ринки та створює умови для довгострокової стабільності. Визначальним фактором інновацій у сучасному світі є темп життя. Виграли та отримують багатомільйонні прибутки ті компанії, які зуміли включити його до переліку вагомих для розвитку параметрів. Важливе значення для успішності інноваційної діяльності має організація процесу управління ним. Тільки якщо буде побудовано прозорий процес трансформації концепцій у практичні рішення, цікаві ідеї можна трансформувати в системні інновації.

Висновки