Облікові проблеми та аспекти запровадження стратегічного управлінського обліку на підприємствах

Размещено на http://allbest.ru

ОБЛІКОВІ ПРОБЛЕМИ ТА АСПЕКТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Буткевич Оксана Вікторівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри математики та методики її навчання, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Анотація. Визначено, що в умовах сучасного стану розвитку економіки та інформаційних систем і технологій облікова інформація набуває все більшої важливості в процесі прийняття управлінських рішень. Аналіз різних трактувань управлінського обліку визначив, що автори його розглядають і з точки зору управлінського обліку і з точки зору фінансового обліку, і як сполучну ланку між управлінським і фінансовим обліком. Розроблена методологічна систематизація стратегічного обліку через призму п'яти основних параметрів: предмет стратегічного обліку; спрямованість стратегічного обліку; часові межі; прийоми (методи) стратегічного обліку; місія стратегічного обліку. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи облікового забезпечення стратегічного управління. Визначено невідповідність чинної облікової системи потребам і запитам суб'єктів стратегічного управління. Виділено три основні аспекти, у розрізі яких варто удосконалювати облікове забезпечення стратегічного управління (теоретичний, методичний, організаційний). Висвітлено особливості розгляду стратегічного обліку як окремого виду чи напряму облікової науки. Розглянуто причини виокремлення парадигми бухгалтерського обліку. Розкрито порядок формування стратегічної звітності на основі використання стратегічного бухгалтерського інжинірингу. Проаналізовано роль інструментів стратегічного управлінського обліку в формуванні облікової інформації стратегічного спрямування. Наведено розвиток теоретичних, методологічних та організаційних аспектів функціонування облікової системи підприємства в контексті системи стратегічного управління. Розкрито напрями удосконалення системи організації обліку з метою задоволення потреб суб'єктів стратегічного управління.

Ключові слова: стратегічний облік; стратегічний управлінський облік; стратегія; стратегічна звітність; бухгалтерський інжиніринг; стратегічно- орієнтована система обліку.

Butkevych Oksana Viktorivna PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Mathematics and Methods of its Teaching at the Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vynnychenko

ACCOUNTING PROBLEMS AND ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF STRATEGIC MANAGEMENT ACCOUNTING IN THE COMPANY

Abstract. It was determined that in the conditions of the modern state of development of the economy and information systems and technologies, accounting information is gaining more and more importance in the process of making management decisions. The analysis of different interpretations of management accounting determined that the authors consider it both from the point of view of management accounting and from the point of view of financial accounting, and as a connecting link between management and financial accounting. The methodological systematization of strategic accounting through the prism of five main parameters has been developed: the subject of strategic accounting; focus of strategic accounting; time limits; techniques (methods) of strategic accounting; strategic accounting mission. The need to improve the accounting support system of strategic management is substantiated. The inconsistency of the current accounting system with the needs and requests of strategic management subjects was determined. Three main aspects are highlighted, in terms of which it is worth improving the accounting support of strategic management (theoretical, methodical, organizational). The peculiarities of considering strategic accounting as a separate type or direction of accounting science are highlighted. The reasons for the isolation of the accounting paradigm are considered. The procedure for forming strategic reporting based on the use of strategic accounting engineering is revealed. The role of strategic management accounting tools in the formation of strategic direction accounting information is analyzed. The development of theoretical, methodological and organizational aspects of the functioning of the accounting system of the enterprise in the context of the strategic management system is presented. The directions for improving the system of accounting organization in order to meet the needs of strategic management subjects are revealed.

Keywords: strategic accounting; strategic management accounting; strategy; strategic reporting; accounting engineering; strategically oriented accounting system.

стратегічний управлінський облік

Постановка проблеми. В умовах сучасної глобалізації бізнесу, високих темпів інноваційних процесів, швидких змін інформаційних та комунікаційних технологій, мобільності організаційних структур, стало зрозумілим, що для досягнення конкурентних переваг, формування позитивного іміджу підприємства, завоювання довіри кредиторів, інвесторів і партнерів менеджмент керівництва компаній повинен бути більш гнучким до мінливих умов та мати стратегічне мислення. Воно проявляється в здатності прогнозувати результати діяльності підприємства і наслідки власних дій у довгостроковій перспективі. Для реалізації такої функції на підприємстві повинна впроваджуватись система стратегічного менеджменту, яка виступає управлінською системою, орієнтованою на забезпечення виживання підприємства в довгостроковій перспективі шляхом встановлення динамічної рівноваги із його зовнішнім середовищем. До основних її характеристик відносять: орієнтація на зовнішнє середовище; пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі; орієнтація на довгострокову перспективу; розгляд працівників підприємства як носіїв людського капіталу, а не джерела витрат.

Для забезпечення ефективного функціонування системи стратегічного менеджменту підприємства необхідною є розробка дієвої системи його обліково-аналітичного забезпечення. Завдяки наявному інструментарію система дозволить забезпечити ідентифікацію, обробку та представлення необхідної як внутрішньогосподарської, так і зовнішнього середовища інформації (здійснювати моніторинг) стратегічним менеджерам компаній. Це дозволить значно підвищити релевантність облікової інформації в процесі прийняття стратегічних рішень. На сьогодні одним із найбільш перспективних інструментів інформаційної підтримки стратегічного менеджменту є система управлінського обліку. Раніше він був спрямований лише на внутрішньогосподарське управління, але в сьогоднішніх умовах, згідно сучасних запитів менеджерів, він почав здійснювати ще і аналіз діяльності підприємства з урахуванням довгострокових його цілей. В результаті управлінський облік розділили - інформаційну підтримку стратегічного менеджменту в організації почав здійснювати стратегічний управлінський облік.

Перші спроби його розробки в Україні виникли нещодавно, про що свідчать результати останніх науково-практичних конференцій, присвячених обліково-аналітичним проблемам сьогодення. Актуальність стратегічного управлінського обліку та перспективи його впровадження на вітчизняних теренах стали об'єктом активних дискусій та досліджень, які сформувались у достатньо широкий напрям наукових пошуків, що потребують проведення систематизації, узагальнень та концептуалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спроби визначення сутності, предмета і методу стратегічного управлінського обліку були здійснені переважно зарубіжними вченими: Аткінсоном Е.А., Бімані А., Бромвічем М., Говіндараджаном К., Друрі К., Донеланом Дж., Капланом Р., Райаном Б., Цуджі А., Уордом К., Фостером Дж., Хорнгреном Ч.Т., Шанком Дж. та ін.

В кінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. вчені близького зарубіжжя почали досліджувати розвиток управлінського обліку і визначати місце й роль стратегічного управлінського обліку в інформаційному забезпеченні комерційної діяльності підприємства. Цими питаннями займались Алексеева О.В., Богата І.М., Борисова Л.І., Вахрушина М.А., Волошин Д.А., Івашкевич В.Б., Іванов В.В., Землякова К.Є., Зимакова Л.А., Керімов В.Е., Куніцина Я.Н., Локтев Л.В., Несветайлов В.Ф., Ніколаєва О.Є., Панков В.В., Проняева Л.І., Сидорова М.І., Сулоева С.Б., Хан О.К.

До кола вітчизняних науковців, які розглядали сутність і принципи стратегічного управлінського обліку, доцільно віднести: Болдуева М.В. [2], Голова С.Ф. [7], Гудиму О.В., Гуцайлюка З.В. [8], Гуцаленко Л., Кануну З.Ф., Корінев В.Л., Кундрю-Висоцьку О.П., Лозовицького Д.С., Нападовську Л.В., Пушкаря М.С., Семанюк В.З. [14], Труша В.Є. [15], Чебан Т.М., Шайкана А.В., Яценко В.Ф.

Метою статі е дослідження облікових проблем та аспектів запровадження стратегічного управлінського обліку, уточнення його поняття як складової системи управління підприємством, функцій, завдань, принципів та способів відображення об'єкта.

Виклад основного матеріалу. Глобалізація світової економіки е одним із визначальних факторів ускладнення конкурентного середовища функціонування підприємств та підвищення динамізму змін, що безпосередньо впливають на їх діяльність. В останні два десятиліття у бізнес-середовищі відбулися кардинальні зміни під впливом відкритості доступу до ринків, широкого використання у діяльності підприємств інформаційних технологій і сучасних засобів зв'язку для налагодження між- та внутрішньо- підприємницької взаємодії. За таких нових умов все більш важливого значення для забезпечення ефективності діяльності підприємств набуває налагодження дієвої системи стратегічного управління, спрямованої на створення стратегії, планування набору стратегічних ініціатив щодо ефективного використання наявних ресурсів і залучення нових, реалізації та коригування обраної стратегії.

В свою чергу, впровадження системи стратегічного управління передбачає необхідність використання значної кількості специфічної інформації як про діяльність підприємства, так і про зміни в зовнішньому середовищі, що впливають на неї. Внаслідок чого однією з основних запорук стратегічного успіху підприємства вважається побудова стратегічно- орієнтованої системи бухгалтерського обліку, що здатна забезпечувати інформаційну підтримку системи стратегічного управління.

Поява таких викликів до системи бухгалтерського обліку як основного джерела генерування інформації для прийняття рішень спричинила виникнення наукової дискусії щодо її здатності забезпечити задоволення зростаючих потреб суб'єктів стратегічного управління. Так на сьогодні в Україні виник новий напрям досліджень, спрямований на удосконалення облікового інструментарію як засобу інформаційної підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень.

В умовах сучасного стану розвитку економіки та інформаційних систем і технологій облікова інформація набуває все більшої важливості в процесі прийняття управлінських рішень. Оскільки на відміну від всезростаючого «інформаційного шуму» (інших видів інформації, які можуть використовуватися в управлінському процесі) вона відповідає набору якісних характеристик та сформована на основі принципів бухгалтерського обліку, дотримання яких дозволяє одержувати інформацію високої якості. Однак, з метою покриття інформаційного дефіциту, що виникає внаслідок непристосованості чинної облікової системи до надання інформації для управління довгостроковим розвитком підприємства, вчені наголошують на необхідності її удосконалення.

Сучасний стан бухгалтерського обліку демонструє досить високий рівень диференціації різних його видів і напрямів, які або є самостійними, або поділяються на окремі відгалуження з фінансового та управлінського обліку.

Незважаючи на те що стратегічний облік - молодий напрям, але вже існує досить велика кількість трактувань і розуміння даного виду обліку. Класичне визначення стратегічного управлінського обліку дав на початку 1990-х років один із найбільш активно працюючих у даному напрямі вчених - М. Бромвіч. Він розглядає стратегічний управлінський облік як прийом вивчення даних про витрати конкурентів, структуру витрат і стратегії підприємств, стратегії конкурентів на ринках продукції за низку звітних періодів [1].

Провівши аналіз наукових праць вітчизняних та закордонних авторів, можна стверджувати, що і досі невирішеним залишається питання трактування поняття «стратегічний управлінський облік», у науковців не має єдиної думки щодо визначення сутності стратегічного управлінського обліку. Це призводить до неможливості ідентифікації основоположних параметрів побудови концепції стратегічного управлінського обліку внаслідок їх «розмивання», що виливається в неможливість розробки ефективних моделей реалізації стратегічного управлінського обліку в діяльність підприємств.

Аналіз різних трактувань управлінського обліку показав, що автори його розглядають і з точки зору управлінського обліку і з точки зору фінансового обліку, і як сполучну ланку між управлінським і фінансовим обліком.

На сьогодні в Україні також відсутнє нормативне закріплення поняття стратегічного управлінського обліку, однак існує визначення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Законотворці розглядаючи його в якості підсистеми бухгалтерського обліку зазначають, що це «система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством» [3]. Відповідно до статті 8, п.5 цього Закону «підприємство самостійно розробляє систему внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та звітності». Цим зауваженням підприємства залишили наодинці з виконанням цього складного завдання.

На відміну від вітчизняних нормативних пропозицій за кордоном існує визначення стратегічного управлінського обліку надане професійними організаціями. Інститут сертифікованих управлінських бухгалтерів (СІМА) розглядає його як «форму управлінського обліку, в якій акцент робиться на інформації, що відноситься до зовнішніх факторів по відношенню до підприємства, а також на не фінансову та внутрішньо створену інформацію» [3].

Дане визначення є досить узагальнюючим, оскільки визначає лише параметри облікової інформації, яка формується інструментами стратегічного управлінського обліку на виході, не називаючи при цьому види цих інструментів і не розкриваючи загальної технології обробки та представлення інформації стратегічного характеру. Основний акцент в його функціонуванні ставиться на інформації про зовнішнє середовище та нефінансову інформацію про внутрішнє середовище. Після офіційного оприлюднення даного визначення у 2005 р. Значна кількість науковців використовує його за основу та доповнює власними додатковими елементами.

Результатом функціонування стратегічного управлінського обліку є генерування інформаційного продукту у вигляді стратегічної управлінської звітності, що є сукупністю способів отримання підсумкових відомостей [4].

Стратегічний облік - це конкретний прийом відображення облікових і фінансових проблем компанії.

До об'єктів стратегічного обліку, відносяться два ситуаційних блоки:

1) центри відповідальності й окремі ділянки діяльності;

2) управлінський фінансовий облік [8, с. 15].

О.А. Мошковська розглядає стратегічний облік як систему обліку, що об'єднує управлінський і фінансовий облік, моніторинг зовнішнього середовища, стратегічне планування, що дає можливість усім користувачам (внутрішнім і зовнішнім) вирішувати стратегічні завдання [9].

В.Е. Керімов і П.В. Селіванов досліджують стратегічний облік через призму поділу бухгалтерського обліку на управлінський і фінансовий. Вони вважають, що з історичної точки зору стратегічний облік з'явився завдяки наявності управлінського обліку, який дає можливість прогнозувати розвиток компанії. Стратегічний облік як частину управлінського називають ще прогнозними або перспективним. Таким чином, стратегічний облік - це система фіксації, узагальнення та надання даних із метою прийняття ефективних управлінських рішень менеджерами компанії [10].

Таким чином, провівши аналіз низки трактувань категорії «стратегічний облік» і виявивши основні тенденції розвитку даного напряму обліку, розроблена методологічна систематизація стратегічного обліку через призму п'яти основних параметрів (табл. 1): предмет стратегічного обліку; спрямованість стратегічного обліку; часові межі; прийоми (методи) стратегічного обліку; місія стратегічного обліку.

Таблиця 1.

Методологічна систематизація стратегічного обліку

Джерело: сформовано автором на основі [8-10]

Базуючись на методологічній систематизації стратегічного обліку варто надати власне визначення стратегічного обліку. Через існуючі історичні вітчизняні традиції та нормативне закріплення управлінського обліку у складі бухгалтерського обліку розуміння сутності стратегічного управлінського обліку в вузькому розумінні обмежує можливості його використання в управлінській діяльності вітчизняних підприємств. Вихід на міжнародний рівень вимагає від них більш серйозної оцінки розширеного зовнішнього середовища за допомогою спеціального інструментарію для прийняття рішень в процесі стратегічного управління. Виходячи з цього пропоную власне визначення стратегічного управлінського обліку, що базується на широкому погляді науковців до цього поняття. Підсумовуючи все вище сказане стратегічний управлінський облік - це система інформаційного забезпечення всіх рівнів управління прогнозною, звітною та аналітичною інформацією для прийняття управлінських рішень і оцінки їх реалізації в процесі розробки і запровадження стратегій розвитку підприємства.

Більшість дослідників (О.В. Вакун 4, с. 25], І.І. Криштопа [10, с. 198] та ін.) пов'язує розвиток стратегічного управлінського обліку як окремого напряму облікової науки пов'язується з необхідністю формування звітності стратегічного призначення або стратегічної звітності, яка могла б використовуватись внутрішніми користувачами для підвищення ефективності стратегічного управління, а також зовнішніми користувачами при реалізації інвестиційно-позикових стратегічних ініціатив. Основною причиною розробки і впровадження стратегічної звітності вважається нездатність фінансової та управлінської звітності розкривати повну інформацію про стратегічний розвиток підприємства. Зокрема, стратегічна звітність має містити інформацію про зовнішнє середовище підприємства, тобто фактори, що впливають на його подальший розвиток, а також інформацію прогнозного та стратегічного характеру (про бізнес-перспективи, ризики, вартість підприємства, грошові потоки тощо).

Для формування стратегічної звітності необхідним є удосконалення чинної системи бухгалтерського обліку шляхом її предметного розширення й використання нових інструментально-методичних засобів. Як зазначає Н.Ю. Єршова, необхідність розвитку інструментарію, що викликане підвищенням значення обліково-аналітичної інформації для потреб стратегічного управління, сприяють реалізації прогностичної функції стратегічного управлінського обліку в управлінні підприємствами [9, с. 695].

Одним із таких нових інструментів є бухгалтерський інжиніринг - концепція формування прогнозної звітності на основі здійснення інжинірингових записів. В основу цієї концепції було покладено результати дослідження проф. В.І. Ткача та представників його наукової школи, якими було виокремлено категорію чистих пасивів та розроблено систему похідних інжинірингових звітів, що дозволяють моделювати і прогнозувати діяльність підприємства в різних аспектах (стратегічний розвиток, хеджування, інноваційна діяльність, грошові потоки тощо). Використання бухгалтерського інжинірингу дозволяє формувати похідні стратегічні інжинірингові звіти, які складаються на основі здійснення стратегічних агрегованих бухгалтерських проведень в межах інжинірингової методології, дозволяючи одержувати інформацію про стратегічний розвиток підприємства. На сьогодні даній проблематиці присвячено праці М.В. Болдуєва [2, с. 122], І.А. Герасимович [6, с. 26], О.П. Кундрі-Висоцької [11, с. 139].

Також важливу роль у процесі формування інформації стратегічного спрямування відіграє удосконалення організаційних аспектів функціонування облікової системи на підприємстві. Дослідник І.М. Боярко [3, с. 10] навіть наголошуює на необхідності виокремлення стратегічно-орієнтованої системи обліку, яка б забезпечувала надання необхідної якісної інформації для реалізації всіх етапів стратегічного управління (аналіз середовища, створення стратегії, планування набору стратегічних ініціатив, реалізація і коригування обраної стратегії). Проте, враховуючи той факт, що частина інформації з систем фінансового й управлінського обліку вже використовується у стратегічному управлінні, формування окремої підсистеми для цих цілей є не зовсім доцільним та економічно невиправданим.

Управління підприємством можна здійснювати з двох часових рівнів (позицій): із точки сьогодення і з горизонту майбутнього. Погляд із сьогодення дає змогу визначити можливі варіанти розвитку в майбутньому, здійснювати облікове управління підприємством, мінімізувати ризики втрат від невизначеності майбутнього.

Під час дослідження питань організації стратегічного управлінського обліку на підприємстві, виявлено три основні суттєві позиції.

1. місія підприємства є створення цінності;

2. підприємство є відкритою системою, що здійснює безперервну взаємодію з зовнішнім середовищем;

3. результатом даної взаємодії є синергетичний ефект, який призводить до якісно нового рівня самого підприємства (тобто створення нової цінності і збільшення власності).

Стратегічний управлінський облік підприємства - це інформаційний потік і методологічний апарат, які в комплексі дають змогу, з одного боку, вибудовувати власну лінію ведення бізнесу, а, з іншого - перебувати у взаємодії і взаємній співпраці з іншими підприємствами. З точки зору системи організації обліку така подвійність дає змогу говорити про можливість синтезу в стратегічному обліку як фінансового, так і управлінського обліку.

У ході дослідження було проведено аналіз історії розвитку облікової думки, який також показав наявність двох напрямків її розвитку: перший базою обліку вважає бухгалтерську звітність, а другий - як основу бачить план рахунків.

Звітності, безумовно, наразі надається велике значення, звітність - це мова міжнародного спілкування, за допомогою якої кожна інституційна одиниця звітує про результати діяльності, а з метою взаєморозуміння у світі й створюються єдині міжнародні стандарти звітності [12].

Таким чином, досліджуючи питання організації стратегічного управлінського обліку на підприємстві, необхідно базуватися на двох напрямах бухгалтерського обліку:

1) в основі організації обліку - звітність;

2) в основі організації обліку - план рахунків.

Організація стратегічного управлінського обліку складається з двох векторів: стратегічного обліку та стратегічного обліку власності.

Кожен із напрямів організації стратегічного управлінського обліку має свої інформаційну базу, методологію і результат.

Адаптований під конфігурацію організаційної структури підприємства план рахунків робить саме підприємство адаптивним. Інструментальна якість плану рахунків дає змогу підприємству здійснювати швидке реагування на фактори зовнішнього середовища за рахунок того, що, з одного боку, воно дає змогу проводити заміну комп'ютерних програм, а з іншого боку, за рахунок даної якості план рахунків стає сам інструментом управління. Інтеграційні властивості плану рахунків дають змогу вирішити проблему роз'єднаності різних видів обліку за рахунок їх інтеграції у фінансовий облік [13].

Так, наприклад, стратегічний управлінський облік, в якому облік витрат ведеться на відповідних рахунках, може бути інтегрований у фінансовий облік за рахунок уведення нових рахунків. Отже, всі види обліку: стратегічний управлінський, стратегічний фінансовий, податковий та ін. - можуть бути інтегровані у фінансовий облік, що забезпечує його системність, з одного боку, і прозорість - з іншого.

Можливість прояву інтеграційних властивостей плану рахунків забезпечується модульним принципом його побудови, що забезпечує високу інформаційну ємність плану рахунків.

Таким чином, можна зробити висновок про переваги використання в якості інформаційної бази плану рахунків бухгалтерського обліку. У контексті дослідження він дає змогу здійснювати стратегічний управлінський облік, тобто здійснювати облікове управління виробничим процесом на базі відповідних рахунків і безпосередньо з точки зору її вартості.

Необхідність удосконалення облікового забезпечення системи стратегічного управління передбачає врахування його особливостей (існуючих підходів, управлінських інструментів) при розробці системи формування облікової інформації. Проте дані особливості також не спроможні врахувати систему управлінського обліку, що виникла як засіб інформаційної підтримки операційного менеджменту шляхом формування конфіденційної інформації про діяльність підприємства без особливого врахування зовнішнього контексту його існування. Щодо цього представники СІМА (Chartered institute of management accountants) сверджують, що у 1980-х рр. управлінський облік значно критикувався через його надмірну внутрішню орієнтацію на операційні цілі, оскільки не міг допомагати менеджерам здійснювати стратегічні рішення [14]. Як наслідок, на сьогодні вчені розглядають різноманітні варіанти вирішення цієї проблеми, зокрема, як шляхом удосконалення існуючого облікового інструментарію у відповідності до потреб суб'єктів стратегічного управління, так і розробки нових засобів та інструментів (стратегічна звітність, стратегічний бухгалтерський інжиніринг, інтегрована звітність тощо), які дозволятимуть формувати облікову інформацію, необхідну для прийняття стратегічних управлінських рішень.

Необхідність розробки дієвого обліково-інформаційного забезпечення системи стратегічного управління в останні роки стала однією з найбільш обговорюваних проблем серед вітчизняних вчених, виникнення якої спричинило перегляд теоретичних, методологічних та організаційних аспектів функціонування облікової системи підприємства (табл. 2).

Таблиця 2. Розвиток теоретичних, методологічних та організаційних аспектів функціонування облікової системи підприємства в контексті системи стратегічного управління

Джерело: сформовано автором на основі [3-5].

Розвиток бухгалтерського обліку в напрямі забезпечення потреб стратегічного управління передусім передбачає необхідність вирішення проблем теоретичного характеру, зокрема, чи є стратегічний облік окремим видом обліку. Наявність у стратегічного обліку такого статусу дозволяє виокремити його від інших видів обліку, сформулювати об'єкт та предмет, вирізнити його власні, не притаманні іншим видам обліку методи.

Висновки. В умовах сьогодення важливе значення з позиції подальшого розвитку бухгалтерського обліку як засобу інформаційної підтримки системи управління підприємством займає розробка облікового забезпечення процесу прийняття стратегічних управлінських рішень. На основі аналізу праць вчених у цій сфері виокремлено та проаналізовано основні проблемні питання, що потребують вирішення в розрізі трьох аспектів:

1) теоретичний (розгляд стратегічного обліку як окремого виду чи напряму; виділення стратегічної парадигми бухгалтерського обліку);

2) методологічний (розвиток системи стратегічної звітності; застосування стратегічного бухгалтерського інжинірингу; застосування інструментів стратегічного управлінського обліку (BSC, VCC тощо);

3) організаційний (розробка стратегічно-орієнтованої системи обліку; організаційна регламентація обліково-аналітичного процесу; розвиток організаційних засад формування стратегічної бухгалтерії).

Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка комплексного інформаційного забезпечення системи стратегічного управління підприємством.

Література:

1. Бандура З.Л. Облік і аналіз в системі стратегічного управління підприємством : монографія. - Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. - 247 с.

2. Болдуєв М.В. Концептуальні підходи формування стратегічної бухгалтерії. Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - № 3 (7). - С. 122-128.

3. Боярко І. Атрибути стратегічно-орієнтованої системи обліку. Інститут бухгалтерського обліку і аналізу в умовах глобалізації. Міжнародний збірник наукових праць. - 2015. - № 4. - С. 5-14.

4. Вакун О.В. Теоретичні аспекти стратегічної бухгалтерської звітності. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. - 2015. - № 3. - С. 19-29.

5. Валуев Б.О. Наука про бухгалтерський облік із проблемами розвитку цілісної системи управління. Економіст. - 2006. - № 12. - С. 58-63.

6. Герасимович І.А Механізми та інструменти бухгалтерського і фінансового інжинірингу в управлінні підприємством. Облік і фінанси. - 2017. - № 1 (75). - С. 25-32.

7. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку : монографія. - К. : ЦУЛ, 2007. - 522 с.

8. Гуцайлюк З.В. Прогнозний (стратегічний) облік і сучасні проблеми розвитку теорії бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 2. - С.14-19.

9. Єршова Н.Ю. Розвиток інструментарію для реалізації прогностичної функції стратегічного управлінського обліку в управлінні підприємствами. Економіка і суспільство. - 2016. - № 2. - С. 694-701.

10. Криштопа І.І Побудова стратегічного обліку об'єднаного бізнесу : дис. ... д.е.н. : спец. 08.00.09. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - К. : ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана», 2016. - 578 с.

11. Кундря-Висоцька О.П. Змістовні характеристики стратегічної парадигми обліку. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2010.- № 3, Ч. 2. - С. 137-139.

12. Пилипенко А.А. Організація обліково-аналітичного забезпечення стратегічного розвитку підприємств. - Х. : ХНЕУ, 2007. - 276 с.

13. Пушкар М.С. Креативний облік (створення інформації для менеджерів) : монографія. - Тернопіль : Карт-бланш, 2006. - 334 с.

14. Семанюк В.З. Облік для стратегічного управління: проблеми теоретичної концептуалізації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2012. - № 722. - С. 236-241.

15. Труш В.Є. Сучасна парадигма стратегічного обліку. Вісник НУ «Львівська політехніка». - 2007. - № 5. - C. 379-384.

Размещено на Allbest.ru