Управління налагодженням взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад у сучасних умовах

The article raises the problem of managing the establishment of interaction between higher education institutions and territorial communities. In modern conditions, considering the ongoing war in Ukraine, the interaction of higher education institutions and territorial communities should be diverse, contributing to social inclusion, which is a new, so-called "third mission" of the university, which is integral nowadays. It has been found that the educational and scientific mission, as a rule, provides an indirect, potential impact on the development of society, but as a "third mission", it involves a direct impact. The prospects for interaction between the higher education institution and the territorial community are based on advanced international experience. The author emphasizes that taking into account the tendency of universities of Western countries is an important condition for increasing the efficiency of the domestic higher education system; in addition to this, effective interaction on a partnership basis will benefit the country, regional development, in particular, the development of territorial communities and higher education institutions.

The main managerial measures to control the establishment of interaction between higher education institutions and territorial communities have been identified, they include the following points: modernizing the mission of the university, taking into account the potential capabilities of the institution; identifying subjects for establishing interaction with, their functions and possible forms of activity; organizing training of university employees and territorial communities for the implementation of the "third mission"; making amendments to the regulatory documents of territorial communities, educational institutions; creating bodies for managing the process of interaction; analysing of the functioning of territorial communities and higher education institutions; developing a long-term plan for interaction with communities; developing criteria for assessing the process of interaction, the results of interaction and activities of employees; developing a system for encouraging employees to participate in the process of interaction; establishing communication in the process of interaction of higher education institutions and territorial communities; including representatives of communities and other subjects of interaction in the collegial bodies of higher education institutions; establishing the process of interaction and its evaluation; preparing methodological materials to help interaction participants; resolving financial problems of interaction establishment.

Keywords: higher education institution, interaction, management, management of interaction, territorial community

Вступ

Університети виникли як освітні установи і тривалий час реалізували переважно освітню місію, у ХІХ столітті вони почали реалізувати наукову місію, а з 80-х років ХХ століття все більше університетів залучаються до "третьої місії". Проте місії вітчизняних університетів зазвичай декларують підготовку кваліфікованих фахівців та проведення наукових досліджень. Результати аналізу документів, розміщених на сайтах закладів вищої освіти, демонструють, що тільки окремі університети заявляють про спрямованість своєї діяльності на більш широкі соціальні цілі. Але ж і зазначені місії мають переважно декларативний характер, містять тільки традиційну інформацію та не відбивають більш сучасні підходи до діяльності університетів, що підтверджує важливість дослідження цієї проблематики.

Важливо підкреслити, якщо освітня та наукова місія, як правило, забезпечує опосередкований, потенційний вплив на розвиток суспільства, то "третя місія" передбачає безпосередній вплив. Тому, у сучасних умовах перебування України в стані війни, особливого значення набуває розширення масштабів "третьої місії" університетів, налагодження взаємодії з територіальними громадами на партнерських засадах.

Аналіз попередніх досліджень з проблеми

У вітчизняному дискурсі досвід України у співпраці університетів, бізнесу та громадських організацій, проблеми розширення взаємодії ЗВО та роботодавців, зокрема кращі практики американського та європейського соціального підприємництва розглядають: К. Трима (Трима, 2019), О. Кравченко, О. Дудченко, І. Куненко, O. Сподинський, О. Делія (Дудченко, Куненко, Сподинський, Делія, 2021) та ін. Теоретичні засади організації взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад, сутність управління розвитком взаємодії закладу вищої освіти з органами публічної влади висвітлюються у працях такими дослідниками: Є. Хриковим (Хриков, 2021), О. Кравченко (Кравченко, 2022). Основні проблеми, що перешкоджають успішному впровадженню "третьої місії" університетами, зокрема шляхи подолання наявних протиріч досліджено Н. Васиньовою (Васиньова, 2022), але подальшого вивчення вимагає проблема управління взаємодією закладів вищої освіти та територіальних громад, зокрема визначення управлінських завдань щодо її налагодження.

Значна кількість робіт підкреслює актуальність спільних досліджень, неформальних відносин для передачі знань між університетами та промисловістю, зокрема встановлення взаємодії університетів з органами влади: E. Felix (2020), D. Watson, R. Hollister, S. Stroud, E. Babcock (2013); Е. Felix (2020); М. D'Este, P. Perkmann (2011), P. Patel (2007) розглядають взаємозв'язок між дослідженнями, освітою та інноваціями. Авторами розкрито концепцію, за якою університети є провідною ланкою у процесі виробництва нового знання, а "третя місія" є ключовою у становленні його як підприємницької структури. V. I lustre, A. Lopez, В. Moely (2012); А. Hart, S. Northmore, С. Gerhardt, P. Rodriguez (2009) у своїх наробках розглядають шляхи підтримки налагодження співпраці між університетом та громадою, зокрема виокремлюють певні організаційні перешкоди щодо ефективної взаємодії.

Систематизувавши наукові здобутки зарубіжних фахівців (Felix, 2020; Watson, Hollister, Stroud &. Babcock, 2013; Perkmann, 2012; D'Este & Perkmann, 2011; D'Este & Patel, 2007; Ilustr, Lopez & Moely, 2012; Hart, Northmore, Gerhardt & Rodriguez, 2009), зроблено висновок, що в закордонних університетах ситуація є зовсім іншою. Взаємодія університету з територіальними громадами є провідною тенденцією розвитку вищої освіти в різних країнах світу. Урахування тенденції провідних університетів зарубіжних країн є важливою умовою підвищення ефективності діяльності системи вітчизняної вищої освіти, крім того, дієва взаємодія буде на користь країні, регіональному розвитку, зокрема й розвитку ТГ та ЗВО.

Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад у сучасних умовах і з 'ясуванні сутності управління налагодженням співпраці.

Методи дослідження

Для досягнення мети було використано комплекс загальнонаукових методів дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури такого явища як взаємодія закладів вищої освіти та територіальних громад; синтезу, порівняння та узагальнення доробок науковців з означеної теми дослідження, що дали змогу з'ясувати сутність управління налагодженням співпраці, а також, визначити управлінські заходи щодо управління налагодженням взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад.

Результати дослідження

Сьогодні сучасні заклади вищої освіти мають оперативно та результативно реагувати на запити суспільства, суттєво розширити своє призначення та місії. Так, "третю місію" прийнято розглядати як спектр університетської діяльності, що має потенціал корисності для суспільства, конкретних територій та галузей, регіонів, зокрема для тих, хто з ним взаємодіє (Васиньова, 2022). Безперечно, у нових реаліях нашої держави університет повинен активно взаємодіяти з суспільством, громадськими організаціями, територіальною громадою. Така взаємодія повинна бути дуже різноманітною, зумовлюючи соціальну включеність, що становить нову, так звану "третю місію" університету, яка є невід'ємною. Керівники закладів вищої освіти мають чітко усвідомлювати структуру та послідовність управлінських завдань, які треба реалізувати для налагодження нового виду діяльності, оскільки управління процесом реалізації "третьої місії", партнерської взаємодії є надзвичайно важливим та трудомістким аспектом у цій галузі, яке потребує вирішення.

До ключових управлінських заходів щодо управління налагодженням взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад ми відносимо:

1. Модернізувати місію університету з урахуванням потенційних можливостей закладу. Передбачити реалізацію соціальних обов'язків перед територіальними громадами, територіями, регіонами, країною шляхом розв'язання соціальних проблем: забезпечення економічного розвитку, подолання бідності, поліпшення здоров'я населення, вирішення глобальних проблем, широкомасштабного вдосконалення суспільного життя, просування ідеї справедливого суспільства, сталого розвитку часто за допомогою співпраці, а не конкуренції з іншими університетами.

2. Визначити територіальні громади та інших суб'єктів для налагодження взаємодії. Партнерами університету у реалізації "третьої місії" можуть бути місцеві, окрім територіальних громад, регіональні, державні органи влади, благодійні фонди, громадські організації, підприємства, фірми, засоби масової комунікації, науково - дослідні структури, заклади освіти, грантові програми, посольства країн, установи ЄС, ЮНЕСКО, ООН.

3. Визначити у ЗВО та ТГ суб'єктів взаємодії, їх функції та можливі форми діяльності.

4. Організувати підготовку працівників університету та ТГ до реалізації "третю місію". Головне завдання - забезпечити мотивацію працівників на участь у реалізації "третьої місії". Для цього треба розглядати сутність та значення ТМ, досвід країн, територіальних громад та університетів з її реалізації, форми такої роботи, наявний потенціал ЗВО для такої діяльності. Формами такої підготовки може бути поширення інформації про ТМ, обговорення цієї проблеми на засіданнях колегіальних органів різного рівня, вивчення досвіду інших університетів, проведення круглих столів, науково-практичних конференцій, створення сторінок на сайтах, розробка планів роботи. Проте, головне - не тільки проводити інформаційні компанії, а поступово залучати до реалізації "третьої місії" працівників, нарощуючи з кожним разом усе більшу кількість працівників. Лідерами цього процесу, на рівноправних умовах, мають бути керівники закладів вищої освіти та територіальних громад.

5. Унести зміни в нормативні документи ТГ, закладу освіти - статут, положення, інструкції. У статут ЗВО бажано додати розділ "діяльність з реалізації "третьої місії" університету", скоректувати посадові обов'язки суб'єктів взаємодії та інших працівників закладу з урахуванням нових завдань та видів діяльності.

6. Створити орган управління процесом взаємодії (відділ, комісію, ради із представників ЗВО та ТГ, відповідального проректора, заступників директорів інститутів, деканів факультетів, працівників управлінь освіти). Сформувати команду однодумців, орієнтованих на розвиток взаємодії.

7. Провести комплексний аналіз функціювання територіальних громад та закладів вищої освіти, з якими треба взаємодіяти.

8. За необхідності провести аналіз стану кадрового потенціалу, можливих потреб у фахівцях.

9. Розробити перспективний план взаємодії з громадами з урахуванням спрямованості діяльності, потенціальних можливостей ЗВО та потреб ТГ.

10. Розробити критерії оцінки процесу взаємодії, результатів взаємодії та діяльності працівників. Проблема розробки таких критеріїв є дуже складною, що пов'язане з комплексним, багатоаспектним, тривалим характером такої взаємодії, залежності результатів співпраці від багатьох чинників. Окрім того, цю проблему ще не вирішено у світовій науковій спільноті. Тому на першому етапі реалізації ТМ доцільно оцінювати її реалізацію за допомогою процесуальних критеріїв (створення певних координаційних органів, кількість проведених заходів, кількість залучених працівників ЗВО та мешканців громад, висвітлення цієї діяльності в засобах масової інформації, нормативна визначеність цієї діяльності у ЗВО та ТГ, наявність планів спільної діяльності, ставлення до цієї діяльності працівників ЗВО та мешканців ТГ).

11. Розробити систему заохочення працівників для участі у процесі взаємодії. У більшості університетів функціонують системи оцінки діяльності викладачів, тому до наявних критеріїв треба додавати ті, які пов'язані з "третьою місією". Для того, щоб заохочувати працівників, треба чітко в нормативних документах визначити, яким має бути співвідношення навчальної, наукової діяльності та ТМ, яким буде планування діяльності викладачів, яку роль має відігравати грантова діяльність, спрямована майже повністю на місцевий, регіональний та державний розвиток.

12. Налагодити комунікацію у процесі взаємодії ЗВО та ТГ. У першу чергу, треба визначити спрямованість комунікативних актів, їх мету та зміст. Інформація може надходити від університету до ТГ та від територіальної громади до ЗВО, може поширюватися в середині цих суб'єктів, може бути спрямована на мешканців, працівників, засоби масової інформації, громадськість, керівні структури органів публічної влади, певні фірми, фонди, установи тощо. У налагоджені комунікації головне - визначити мету комунікації, забезпечити своєчасне, безперебійне надходження інформації. Комунікація може бути спрямована на надання інформації про себе, подання певних пропозицій, надання інформації про реалізацію планів взаємодії, узгодження певних дій. Комунікація забезпечує інформування, мотивування, координацію. Вона може бути запланованою, екстреною, непередбачуваною заздалегідь, систематичною, регулярною, одноразовою. Для того, щоб комунікація сприяла налагодженню взаємодії, треба визначити в посадових обов'язках, планах роботи: хто, коли, кому та яку інформацію надає адресатам.

13. Включити представників громад та інших суб'єктів взаємодії до колегіальних органів ЗВО загальноуніверситетського та рівня окремих інститутів та факультетів.

14. Налагодити процес взаємодії та його оцінку. Основою взаємодії є: визначення завдань, змісту та форм діяльності в установчих документах університету та ТГ, посадових обов'язках працівників; наявність перспективних та поточних планів роботи; проведення робочих нарад з проблем взаємодії та включення цієї проблеми в щотижневі наради; проведення засідань спеціалізованих колегіальних органів із проблеми взаємодії; висвітлення процесу взаємодії на сайтах та в засобах масової комунікації.

15. Провести, відповідно до отриманих на першому етапі результатів, корекцію планів, посадових обов'язків, критеріїв оцінки.

16. Підготувати методичні матеріали на допомогу учасникам взаємодії. Ефективність процесу взаємодії залежить від сформованості у працівників орієнтувальної основи діяльності. Вирішити цю проблему можна за допомогою різних форм навчання та розробки методичних матеріалів. Найбільш актуальними проблемами для методичних рекомендацій є такі: як вивчити потреби територіальних громад; як вивчити потенціальні можливості для взаємодії ЗВО; як планувати спільну роботу ЗВО та ТГ; які зміни нормативних документах та посадових обов'язках треба здійснити; як створити колегіальні органи для вирішення проблем взаємодії; як вирішувати фінансові проблеми взаємодії; як налагоджувати процес взаємодії; як оцінювати процес взаємодії; які етапи взаємодії можна виокремлювати; як мотивувати учасників взаємодії на виконання нових функцій; які питання щодо взаємодії доцільно розглядати на засіданнях Ради громади та Вченій раді ЗВО; які форми взаємодії можна використовувати; який досвід взаємодії варто запроваджувати.

17. Ініціювати створення регіональних органів налагодження взаємодії закладів вищої освіти та громад.

18. Вирішити фінансові проблеми налагодження взаємодії шляхом залучення грантів та позабюджетних коштів. Невизначеність фінансових проблем взаємодії може перекреслити саму її можливість. Тому доцільно окреслити певні засади її вирішення. Не вимагає додаткової оплати діяльність, передбачена посадовими обов'язками. До цього треба додати, що існує багато видів діяльності - елементів навчального процесу, які можуть бути на користь територіальних громад. Так, у межах практик, написання кваліфікаційних робіт студенти можуть виконувати орієнтовані на розвиток ТГ завдання, а викладачі, у межах своїх посадових обов'язків, керувати такими роботами. Ще одним потужним напрямом роботи, який не вимагає додаткових коштів, є волонтерська діяльність. Тим паче, цей напрям актуалізується після початку повномасштабної війни, яку розпочала Російська Федерація проти України 24 лютого 2022 року, і наразі є надзвичайно важливим.

19. Слід відмітити діяльність іноземних волонтерів, які сьогодні активно долучаються до цього. Проте активна участь кожного, зокрема українця у громадському житті, наближає до спільної перемоги. Також усталеними формами, які не вимагають додаткових коштів, а здебільшого передбачають узгодження участі кожної зі сторін, можна назвати: проведення культурних і спортивних заходів; організацію розкопок, створення музеїв під відкритим небом (опис історії громад); проведення екологічних акцій тощо. Проте складніше вирішувати фінансові проблеми взаємодії, співпраці в ситуації, коли це вимагає значних затрат часу, інтелектуального потенціалу учасників цього процесу. У такому випадку найкращий варіант дій - отримання гранту на реалізацію певного проєкту. Але для цього треба мати фахівців із підтримки грантової діяльності та розпочинати цю роботу заздалегідь, що можливо за умов перспективного планування такої діяльності. Усі інші фінансові проблеми можуть бути вирішені на основі формалізованих та неформалізованих угод. Так, наприклад, якщо територіальна громада хоче замовити кафедрі соціології розробку методики опитування мешканців, вона може або оплатити таку роботу, або домовитися про те, що кафедра розробить анкету, проведе опитування, а за це отримає право оприлюднити результати опитування. Таким чином, у кожному окремому випадку треба враховувати фінансові аспекти взаємодії та узгоджувати позиції двох сторін щодо їх вирішення з урахуванням того, що ТГ не має або не хоче витрачати додаткові кошти, а ЗВО бажає їх отримати.

20. Провести оновлення змісту освіти, практик із урахуванням налагодження взаємодії з громадами. Вибірковий компонент освітніх програм дозволяє, відповідно до напряму підготовки, включати освітні компоненти, по'вязані з регіональним розвитком, а в дисципліни інших блоків освітніх програм додавати матеріал, який ілюструє регіональні проблеми та шляхи їх вирішення. Відповідно до "третьої місії", корекції вимагають перевірочні завдання, теми курсових, дипломних, кваліфікаційних робіт, завдання практик, характеристики цільового компонента освітніх програм.

21. За результатами аналізу взаємодії вжити заходи з подолання супротиву та активізації "спостерігачів".

Висновки

Наразі провідна ідея закладу вищої освіти передбачає, що університет, крім своїх традиційних місій, які безперечно мають соціальний характер, на додаток до перших двох, повинен мати на меті освоїти, розвивати "третю місію", яка на нашу думку, відіграє значущу роль в участі громади. Крім того, необхідно виокремити конкретні завдання, дії, які належать до діяльності ЗВО в рамках "третьої місії".

Вважаємо, що працівникам закладів вищої освіти та територіальних громад, зокрема керівництву, необхідно усвідомлювати, що ефективною сьогодні є стратегія, яка базується на участі закладу освіти у вирішенні актуальних проблем життєдіяльності ТГ, дієвість яких є головним напрямом розвитку держави. Громада в цьому випадку має стати певним плацдармом, на якому реалізуються наукові дослідження, здійснюється практична підготовка здобувачів вищої освіти, розробляються та реалізуються комплексні та локальні програми розвитку територіальної громади. Університети мають бути повноцінними учасниками цього процесу. Відповідно до цього, необхідно забезпечити партнерський характер взаємодії університетів та громад, оскільки від згуртованості залежить доля нашої країни в майбутньому.

Бібліографічні посилання