Соціальне проєктування: теоретичні підходи до визначення

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інститут публічного управління

та державної служби

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Соціальне проєктування: теоретичні підходи до визначення

Матюшенко О.В. Аспірант кафедри регіональної політики

м. Київ, Україна

Анотація

У статті здійснено аналіз теоретико підходів до визначення поняття «соціальне проектування». На підставі аналізу наукових публікацій здійснено аналіз складових терміну, а саме зміст понять «проєктування», «соціальний», «проєкт». Обґрунтовано найбільш поширене визначення поняття відповідно до теорії соціального проєктування, яким вважається механізм створення соціальних проєктів в залежності від відносин соціальних утворень та їх властивостей. Здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення сутності терміну «соціальне проєктування» за суб'єкто-орієнтований, об'єкто-орієнтований, проблемно-орієнтований підходами. Подано авторське визначення досліджуваного терміну, зокрема обґрунтовано, що соціальне проєктування в галузі публічного управління та адміністрування - це різновид управлінської функції з реалізації послідових процесів соціальної діяльності, що є впорядкованими у просторі і часі, а також це сукупність методів, засобів і технологій управління, що направлені на досягнення визначених державою цілей соціального розвитку. Ключові слова: соціальний проєкт, соціальне проєктування, цінність проєкту, реалізація соціальних проєк- тів, управління соціальним проєктом.

Abstract

Social design: theoretical approaches to definition

Oleksii Matiushenko

Graduate Student of the Department of Regional Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

It was analyzed theoretical approaches to defining the concept of “social design”. On the basis of the analysis of scientific publications, an analysis of the components of the term was carried out, on the content of the concepts “social”, “projecting”, “project”. It is substantiated the most common definition of the concept according to the theory of social design, that is considered to be the mechanism of creating social projects depending on the relations of social entities and their properties. An important role in the process of social design is occupied by scientific activity, the purpose of which is to forecast and substantiate the most acceptable variant of the development of innovative or modernized social objects, processes and phenomena with a qualitative change in their social characteristics.

It was mentioned the theoretical approaches to defining the essence of the term “social design” by subject-oriented, object-oriented, and problem-oriented approaches was carried out.

Summarized that according to problem- and object-oriented approaches, a social project represents a predicted and planned model of social reality, which reflects the desired state of a certain social system. According to this approach, a social project is a perspective model of possible future states, processes and phenomena. A social project must be created on a scientific basis and not contradict the norms, but express generally accepted social values, be effective from the point of view of its implementation and generally express a social order. According to the subject-oriented approach, a social project is a certain social innovation designed by the initiator of the project, the purpose of which should be the creation, modernization or maintenance of spiritual or material value in a changing environment. Due to this approach, a social project has resource and time limitations, and it has an impact on society to defined as positive in accordance with its social significance. It was present the author's definition of the researched term, in particular it is substantiated that social design in the field of public management and administration is a type of management function for the implementation of consecutive processes of social activity, which are ordered in space and time, and it is also a set of methods, means and management technologies that aimed at achieving the goals of social development determined by the state.

Key words: social project, social design, project value, implementation of social projects, social project management.

Вступ

Постановка проблеми. Проблематика соціального проєктування та пошуку нових механізмів реалізації соціальних проєктів особливо актуалізувалась в Україні у зв'язку з воєнними діями та потребою у післявоєнній відбудові. Урядом було ухвалено План відновлення України, реалізація якого відбуватиметься протягом 10 років у два етапи: І - 2023-2025, ІІ - 2026-2032 [17].

Відповідно до зазначеного плану передбачається реалізації 850 проєктів на загальну суму 750 млрд. дол. Джерелами фінансування для реалізації таких проєктів, окрім конфіскованих активів держави-агресора, мають стати міжнародні гранти, кредити міжнародних фінансових інституцій, а також інвестиції приватного сектора та державний бюджет. Таким чином, зазначена Візія виносить на перший план необхідність формування нових механізмів реалізації соціальних проєктів, а також розуміння сутності соціального проєктування в цілому. Задля прискорення стійкого соціально-економічного зростання України, а також досягнення ключових результатів, визначених Планом, має бути забезпечено належний рівень теоретичного обґрунтування цього виду діяльності у сфері публічного управління та адміністрування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика досліджень соціального проєктування у сфері публічного управління була розглянута у низці наукових публікацій вітчизняних учених, зокрема: Безпалько О. [3], Бутченко Т [3], Лемко Г [13], Нагорна Г [16] розглядали загальні підходи до місця і ролі соціального проєктування у забезпеченні соціального розвитку; Зотов О. [7], Ітченко Д. та Кунденко А. [8], Кос- тєва Т [11] досліджували питання управління соціальними проєктами; Косенко Н. та Доценко Н. [10], Романовська Л. [18], Безверхнюк Т [21] та ін. присвятили свої публікації питанням технологій управління соціальними проєктами. Також для вирішення поставлених у статті завдань було взято до уваги низку стандартів з питань проєктного менеджменту [9], [22], [23], [24]. Не дивлячись на значну кількість публікацій, потребують додаткового наукового обґрунтування теоретичні підходи до визначення цього поняття.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Відповідно метою статті є аналіз теоретичних підходів до визначення терміну «соціальне проєктування» та обґрунтування на цій підставі терміну «соціальний проєкт».

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасній науці соціальне проєктування розглядається крізь призму соціологічних, економічних наук, науки державного управління та проєктного менеджменту, а як окрема галузь своє наукове становлення розпочало в ХХ ст. Хоча тематика соціального розвитку в історичній ретроспективі, на думку деяких науковців, започатковується ще в античні часи, а термін «соціальне проєктування» пройшов шлях від технічних параметрів (техніка, архітектура, інженерія) до прогнозної діяльності в сфері соціального розвитку (прогнозування, планування, конструювання). У сучасному розумінні соціальне проєктування, в першу чергу, розглядається як технологія запровадження певних соціальних інновацій та змін, що розглядається в кількох площинах: як науково-творча, соціально-превентивна і предметно-практична діяльність. Така діяльність в комплексі спрямована як на дослідження, так і на практичні зміни соціальних утворень на засадах проєктного менеджменту у сфері публічного управління.

Для детального розуміння змісту визначених понять варто уточнити значення складових, а саме «соціальний», «проєктування», «проєкт». Прикметник «соціальний» (від лат. socialis - товариський, громадський) існує на позначення життя і стосунків людей у суспільстві, суспільний, громадський [4, с. 1360]; який має на меті зміну суспільних виробничих відносин [19]. Також цей термін визначається як сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, що виявляється в їхніх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, соціальних явищ і процесів [20].

В основі визначення поняття «соціальне проєктування» ключовим є термін проєктування, яке позначає абсолютно усі сфери життєдіяльності людини і суспільства в цілому, а також має безпосередній зв'язок із функціями управління, у тому числі публічного, адже передбачає розробку і прийняття відповідного управлінського рішення. Проєктування передбачає попереднє (віртуальне, смислове) відтворення дійсності, формування прототипу проєктованого об'єкта (явища, процесу) за допомогою специфічних методів.

За визначенням Горбатенко В., проєктування - це науково обґрунтоване визначення варіантів планового розвитку різних процесів і явищ, що спрямовані на перетворення конкретних соціальних інститутів. Воно є одним із елементів передпланової діяльності під час розробки можливих варіантів певного рішення. Це різновид управлінської діяльності, що може широко використовуватись під час розробки різноманітних програм [5], у тому числі на державному та місцевому рівнях.

Отже, проєктування є особливим різновидом управлінської технології на основі проєктного підходу. Проєктний підхід в управлінні дає змогу сформувати погляд на проєкт, як на повністю керовану зміну початкового стану системи (держави, організації), що пов'язана із такими ресурсами як час та кошти. Це так званий «гнучкий метод», що спрямований на встановлення взаємозв'язку між інтелектуальними (творчими) зусиллями та можливостями із загальними завданнями керівника. Суть проєкто-орієнтовано- го управління - формування цілей управління, виявлення й усунення проблем і подолання перешкод на шляху досягнення визначених цілей. менеджмент соціальний проєктування управління

Проєктування ж у сфері публічного управління можемо визначити методом ефективного управління програмами і проєктами, основна мета яких полягає у реалізації різноманітних державно-управлінських реформ. Суб'єктами розробки та реалізації програм і проєктів виступають органи публічної влади та державні організації, що наділені відповідними повноваженнями і на яких за результатами реалізації таких програм і проєктів зобов'язуються відповідні нові норми. Унаслідок реалізації державних програм і проєктів має відбутися покращення становища громадян, які є їх кінцевими бенефіціарами.

Також, варто вказати, що проєктування є способом прогностичної функції публічного управління, що полягає у передбачені суб'єктом управлінської діяльності розвитку об'єкта управління та залежить від обсягу інформації, яка є в наявності суб'єкта [21, с. 12]. Прогноз базується на гіпотезі ймовірності набуття відповідних результатів. Тому проєктування можемо визначити як інструментарій, що базується на методах прогнозування, планування та програмно-цільового управління та дозволяє органам публічної влади проєктувати управлінські дії у окремій сфері суспільного життя.

Термін «проєкт» (від лат. projectus) в дослівному перекладі означає «кинутий уперед», де корінь цього поняття відповідно до давньогрецької культури означає «перепона, задача, питання» [2, с. 7]. Сучасне значення поняття «проєкт» в словниково-довідникових джерелах здебільшого трактується як: задуманий план дій, намір; сукупність відповідних документів (розрахунків, макетів, креслень), що є необхідними для виготовлення певних об'єктів (машин, приладів тощо); образ визначеного для створення об'єкту, що подається у вигляді опису, схем, обґрунтувань, кількісних і якісних показників; попередній текст документу, що виноситься на затвердження або обговорення; захід із окремими завданнями, з чітким визначенням обмежень, витрат, вигод, результатів [4, с. 1152].

Зотова О. визначає проєкт як завдання, метою якого є досягнення певного неповторного за своїми характеристиками та особливостями результату, що здійснюється в заздалегідь визначений термін, в межах ліміту необхідних ресурсів (фінансових, кадрових, матеріальних) [7]. У низці стандартів управління проєктами термін «проєкт» подається в таких визначеннях: унікальна сукупність скоординованих дій або робіт з певним початком і закінченням, що здійснюються певною особою або організацією для досягнення певної мети у визначені терміни, витрати так параметри виконання [24]; унікальна сукупність взаємопов'язаних дій (робіт) з визначеними датами початку та закінчення, необхідними для успішного досягнення загальної мети [23]; тимчасовий підприємство, що створене задля створення унікального продукту або послуги [22]. А в цілому, характеризуючи існуючі в науці визначення терміну «проєкт», можемо надати такі його основні характеристики як: процес (тривалий, обмежений), сукупність дій (визначених, послідовних), певний вид діяльності, певний захід, підприємство.

Соціальне проєктування - це свого роду конструювання відповідної дії, що є локалізованою та визначеною за місцем, часом і необхідними ресурсами. Відповідно до Євразійського стандарту управління проєктами, соціальне проєк- тування - це проєктування соціальних об'єктів, якостей, процесів і відносин. Воно окрім конструювання моделі ідеального стану об'єкту, тісно пов'язане з технологією реалізації проєкту [9]. На думку Ітченка Д. та Кунденка А., предметом теорії соціального проєктування є механізм створення соціальних проєктів в залежності від властивостей і відносин соціальних утворень [8]. Косенко Н., Доценко Н. та Чумаченко І. пропонують таке визначення поняття - це спеціальне дослідження, що спрямоване на досягнення соціально-значимої мети і локалізоване за місцем, часом і ресурсами. А основна мета, на думку автора, полягає у створенні суспільно-значимої для суспільства цінності у вигляді розробки та реалізації проєктів з бажаним станом соціальної системи, однак з урахуванням наявності необхідних ресурсів [10].

Вітчизняні науковці надають низку специфічних характеристик терміну «соціальне проєкту- вання», зокрема вони визначають його як: індивідуалізовану творчість соціального працівника, його певний особистісний стиль [18, с. 105]; ідеологію менеджера із соціальної роботи [11]; обґрунтоване визначення найбільш доцільного варіанту розвитку нових соціальних процесів і явищ із цілеспрямованою зміною соціальних інститутів [1]; конструювання соціальної дійсності [2].

Характеризуючи існуючі у сучасній науці підходи до визначення сутності терміну «соціальне проєктування», можемо виділити кілька найбільш поширених, зокрема: суб'єкто-орієнтований, об'єкто-орієнтований, проблемно-орієнтований підходи.

Суб'єкто-орієнтований підхід ґрунтується на концепції використання механізмів поєднання соціальної і культурної сфер, зокрема в контексті соціальної реальності людей, відмінностях і схожостях їх тезаурусів. Ця концепція запропонована Луковим В. [14] як розвиток попередніх концепцій, що може бути застосована не тільки для великих проєктів, а й для малих, локальних. Цей підхід базується на використанні тезауруса розробника (автора, ініціатора) проєкту, та визначається як повна систематизована сукупність інформації (знань) у відповідній сфері життєдіяльності, яка дозволяє вільно орієнтуватися в ній та визначати пріоритети розвитку. В основі цього підходу знаходиться джерело проєктної ідеї, де предметом соціального проєктування - створення соціальної цінності. Основні прихильники цього підходу Лемко Г та Бутченко Т подають такі визначення терміну «соціальне проєктування»: конструювання індивідом, окремою групою чи організацією дій, що спрямовані на досягнення соціально-значимої цілі та які є локалізовані за місцем, ресурсами і часом [13]; специфічна діяльність, результатом якої є визначення варіантів розвитку соціальних процесів з урахуванням суб'єктивного фактору [3]. На думку авторів, до основних характеристик соціального проєктування варто віднести те, що смисловий центр проєктної діяльності у вирішенні певних соціальних проблем суттєво зміщується у бік соціальних цінностей, а також те, що це різноманітна та різнорівнева робота теоретиків і практиків, що полягає у певному алгоритмі дій з урахуванням наявних ресурсів і прогнозованістю наслідків пропонованих соціальних змін.

Об'єкто-орієнтований підхід характеризується вимогами конкретності, прямого зв'язку із управлінням суспільством, а також наукової обґрунтованості. В основі цього підходу - наукові та нормативні аспекти проєктування соціальних об'єктів але без орієнтації на суб'єктивні прагнення суспільства. Основні представники об'єкто-орієнтованого підходу Курбатов В. і Курбатова О. зазначають, що проєктування соціальних об'єктів, якостей, процесів і відносин - це специфічна планова діяльність, сутність якої полягає в науково-обґрунтованому визначенні параметрів формування майбутніх соціальних об'єктів з метою забезпечення оптимальних умов для виникнення, функціонування і розвитку нових чи реконструйованих об'єктів [12]. На їх думку, діапазон соціальних проєктів цілком співпадає із діапазоном соціальних прогнозів і інновацій. Ще один представник цього підходу Костєва Т стверджує, що соціальне проєктування - це специфічна діяльність, пов'язана із науково-обґрунтованим визначенням варіантів розвитку нових соціальних процесів і явищ з цілеспрямованою кардинальною зміною соціальних інститутів [11].

Проблемно-орієнтований підхід ґрунтується на концепції прогнозованого соціального проєктування, суть якого полягає в необхідності вирішенні витань соціальної інфраструктури на основі принципу соціальної участі заінтересованих сторін, а основними характеристиками на думку авторів є поєднання теоретичної соціології з практикою соціального проєктування, а також визначення рівнів суб'єктності у відповідності до проєктних завдань. Основні прихильники проблемно-орієнтованого підходу, наприклад Дрідзе Т зазначає, що соціальне проєктування - це прогнозна соціально-проєктна діяльність як специфічна соціальна технологія, орієнтована на інтеграцію гуманітарного знання в процес вироблення варіантних зразків вирішення поточних і перспективних соціально значущих проблем з урахуванням даних соціально-діагностичних досліджень, наявних ресурсів і визначених цілей розвитку регульованої соціальної ситуації [6]. Нагорна Г в свою чергу зазначає, що це автономна творча діяльність з науково-обґрунтованого визначення варіантів розвитку нових соціальних явищ і процесів, а також цілеспрямованої модернізації існуючих соціальних об'єктів на принципово нових засадах. Діяльність зі створення образів майбутнього, конкретних деталей планів і програм, результатом якої є новий (модернізований) соціальний об'єкт з новим механізмом і засобами регулювання соціальних відносин [16]. Михайлишин Г стверджує, що це базова форма розроблення та прийняття рішень, «сполучна ланка» між прогнозуванням, плануванням і програмуванням [15].

Можемо узагальнити, що соціальне проєктування - це складний процес, що знаходиться під впливом багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників. Навіть найбільш точний прогноз можливих варіантів соціального майбутнього не дає абсолютної картини, що в свою чергу зумовлює важливість саме ціннісної основи соціального проєктування та його моральні принципи. Соціальне проєктування можемо визначити як різновид управлінської функції, тобто впорядкованих у просторі та часі послідовність певних процесів соціальної діяльності, а також сукупність методів і засобів управління, що направлені на досягнення визначених цілей і реалізацію соціального замовлення держави.

Висновки

На підставі проведеного аналізу можемо узагальнено дати визначення поняттю «соціальне проєктування»: за проблемно- та об'єкто орієнтованими підходами соціальний проєкт представляє собою прогнозовану і заплановану модель соціальної реальності, де відображається бажаний стан певної соціальної системи. За таким підходом соціальний проєкт є перспективною моделлю можливих майбутніх станів, процесів та явищ. Соціальний проєкт повинен бути створеним на науковій основі та не суперечити нормам, а виражати загальноприйняті соціальні цінності, бути ефективним із точки зору його реалізації та в цілому виражати соціальне замовлення.

Відповідно до суб'єктно-орієнтованого підходу, соціальний проєкт можемо вважати сконструйоване ініціатором проєкту певне соціальне нововведення, метою якого має бути створення, модернізація або підтримка у мінливому середовищі духовної або матеріальної цінності. За цим підходом соціальний проєкт має ресурсні та часові обмеження, а вплив його на суспільство визначається позитивним у відповідності до соціального значення. Таким чином, соціальний проєкт є цільовою авторською конструкцією позитивного соціального нововведення за певної обмеженості ресурсів для його здійснення.

Бібліографічний список

1. Антонова О. Соціальне проектування в теорії державного управління. Державне управління та місцеве самоврядування : Зб. наук. праць. 2009. Вип. 3 (3). URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009- 03(3)/09aovtdu.pdf (дата звернення: 01.08.2022).

2. Безпалько О. В. Соціальне проектування : навч. посіб. Київ : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 128 с.

3. Бутченко Т Соціальне проектування: проблема взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів : автореф. дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.03. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011.37 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD / уклад. і голов. ред. В. Т Бусел. Київ. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2007. 1736 с.

5. Горбатенко В. Аналіз майбутнього та його роль в управлінні соціально-політичними процесами. Політичний менеджмент. 2004. № 1. URL: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=219 (дата звернення: 01.08.2022).

6. Дридзе Т., Орлова Э. Основи социокультурного проектирования. Москва : Российский институт культурологии, 1995. 148 с.

7. Зотов О. В. Проект, управління проектом: основні поняття, суб'єкти державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2010. № 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=171 (дата звернення: 01.08.2022).

8. Ітченко Д. М., Кунденко А. В., Дорош М. С. Реалізація стратегії регіонального розвитку на основі проактивного управління проєктами : монографія. Чернігів : ЧНТУ, 2016. 219 с.

9. Керівництво до зводу знань з управління проєктами (PMBOK). Шосте видання. Agile: практичне керівництво. 2017. 254 с.

10. Косенко Н. В. Доценко Н. В., Чумаченко І. В. Інформаційна технологія проєктного управління формування команд з урахуванням компетентнісного підходу : монографія. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. 134 с.

11. Костєва Т Особливості технології проектування в соціальній сфері. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Педагогіка. 2016. Т 270. Вип. 258. С. 47-51.

12. Курбатов В. И., Курбатова О. В. Социальное проектирование : учеб. пособие. Ростов н/Д : «Феникс», 2001.416 с.

13. Лемко Г. І. Соціальне проєктування: дефініція поняття. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 78. С. 50-53. URL: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/ archive/2021/78/10.pdf (дата звернення: 01.08.2022). DOI: https://doi.Org/10.32840/1992-5786.2021.78.8.

14. Луков В. A. Социальное проектирование : учеб. пособие ; 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Изд-во Моск. гуманит.-социальн. Академии : Флинта, 2003. 165 с.

15. Михайлишин Г., Довга М. Соціальне проектування як один із прогресивних засобів подолання проблем молодих сімей у Івано-Франківській області. Освітній простір України. 2019. № 17. С. 139-146. DOI: https:// doi.org/10.15330/esu.1.139-146.

16. Нагорна Г. Соціальне проектування в державному управлінні: теоретичний аспект. дис. т-та держ. упр. : 25.00.01 / ІФНТУНГ, Івано-Франківськ, 2018. 227 с.

17. План відновлення України. URL: https://recovery.gov.ua (дата звернення: 01.08.2022).

18. Романовська Л. І. Особливості соціального проєктування в соціальній роботі. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 68, Т 1. С. 104-108. URL: http://pedagogy- journal.kpu.zp.ua/archive/2020/68/part_1/23.pdf (дата звернення: 01.08.2022). DOI https://doi.org/10.32840/1992- 5786.2020.68-1.21.

19. Словник іншомовних слів Мельничука. URL: https://slovnyk.me/dict/foreign_melnychuk (дата звернення: 01.08.2022).

20. Соціальний. Словотвір. URL: https://slovotvir.org.ua/words/sotsialnyi (дата звернення: 01.08.2022).

21. Технологія управління соціальними проектами : монографія / Т М. Безверхнюк, І. А. Сенча, Т В. Сивак та ін. ; за заг. ред. Т М. Безверхнюк. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2014. 292 с.

22. A Guide to the Project management Body Knowledge. Project Management Institute Standards Committee. 2000 Edition., 2000. 224 p.

23. Australian Institute for Project management, National Competence Standard for Project management. Guidelines, 1996. 162 p.

24. British Standard BS 6079-1:2000. Project management. Part 1: Guide to Project management. 182 p.

References

1. Antonova O. (2009). Sotsialne proektuvannia v teorii derzhavnoho upravlinnia [Social design in the theory of public administration]. State administration and local self-government. Collection of scientific works. 3(3). URL: http:// www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-03(3)/09aovtdu.pdf (accessed 01 August 2022) [in Ukrainian].

2. Bezpalko O. V. (2010). Sotsialne proektuvannia [Social design]. Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University, 128 [in Ukrainian].

3. Butchenko T (2011). Sotsialne proektuvannia: problema vzaiemozviazku suspilnykh potreb i derzhavnykh interesiv [Social design: the problem of the relationship between public needs and state interests]. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk National University named after Oles Honchar, 37. [in Ukrainian].

4. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. (2007). [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] ; structure. and heads edited by V. T Busel. Kyiv ; Irpin: VTF «Perun». 1736 p. [in Ukrainian].

5. Horbatenko V. (2004). Analiz maibutnoho ta yoho rol v upravlinni sotsialno-politychnymy protsesamy [Analysis of the future and its role in managing social and political processes]. Political Management, 1. URL: https://ipiend.gov. ua/wp-content/uploads/2018/07/gorbatenko_analiz.pdf (accessed 01 August 2022) [in Ukrainian].

6. Drydze T., Orlova Е. (1995). Osnovy sotsyokulturnoho proektyrovanyia [Fundamentals of sociocultural design]. Moscow: Russian Institute of Cultural Studies, 148. [in Russian].

7. Zotov O. V. (2010). Proekt, upravlinnia proektom: osnovni poniattia, subiekty derzhavnoho upravlinnia [Project, project management: basic concepts, subjects of public administration]. Public administration: improvement and development. 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=171 (accessed 01 August 2022). [in Ukrainian].

8. Itchenko D. M., Kundenko A. V., Dorosh M. S. (2016). Realizatsiia stratehii rehionalnoho rozvytku na osnovi proaktyvnoho upravlinnia proiektamy [Implementation of regional development strategy based on proactive project management]. Chernihiv: ChNTU, 219 p. [in Ukrainian].

9. Kerivnytstvo do zvodu znan z upravlinnia proiektamy (PMBOK). (2017). [Guide to the body of knowledge on project management]. Sixth edition. Agile: A Practical Guide, 254 p. [in Ukrainian].

10. Kosenko N. V. Dotsenko N. V., Chumachenko I. V. (2019). Informatsiina tekhnolohiia proiektnoho upravlinnia formuvannia komand z urakhuvanniam kompetentnisnoho pidkhodu [Information technology of project management of team building taking into account the competency approach]. Kharkiv: XNUMX named after O. M. Beketova, 134. [in Ukrainian].

11. Kostieva T (2016). Osoblyvosti tekhnolohii proektuvannia v sotsialnii sferi [Peculiarities of design technology in the social sphere]. Scientific works of the Black Sea State University named after Peter Mohyla complex «Kyiv- Mohyla Academy». Series: Pedagogy, 270, 258, 47-51. [in Ukrainian].

12. Kurbatov V. Y., Kurbatova O. V. (2001). Sotsyalnoe proektyrovanye [Social design]. Rostov-on-Don: Phoenix, 416 p. [in Russian].

13. Lemko H. I. (2021). Sotsialne proiektuvannia: definitsiia poniattia [Social design: definition of the concept]. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 78. URL: http://www.pedagogy-journal. kpu.zp.ua/archive/2021/78/10.pdf (accessed 01 August 2022). DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.78.8 [in Ukrainian].

14. Lukov V. A. (2003). Sotsyalnoe proektyrovanye [Social design]. Moscow: Publishing house Mosk. humanit.- social. Academies: Flinta, 165. [in Russian].

15. Mykhailyshyn H., Dovha M. (2019). Sotsialne proektuvannia yak odyn iz prohresyvnykh zasobiv podolannia problem molodykh simei u Ivano-Frankivskii oblasti [Social design as one of the progressive means of overcoming the problems of young families in the Ivano-Frankivsk region]. Educational space of Ukraine, 17, 139-146. DOI: https://doi.org/10.15330/esu.1.139-146 [in Ukrainian].

16. Nahorna H. (2018). Sotsialne proektuvannia v derzhavnomu upravlinni [Social design in public administration: theoretical aspect]. Ivano-Frankivsk, 227. [in Ukrainian].

17. Plan vidnovlennia Ukrainy. (2022). [Plan for the recovery of Ukraine]. URL: https://recovery.gov.ua (accessed 01 August 2022). [in Ukrainian].

18. Romanovska L. I. (2020). Osoblyvosti sotsialnoho proiektuvannia v sotsialnii roboti [Peculiarities of social design in social work]. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 68, 1, 104-108. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/68/part_1/23.pdf (accessed 01 August 2022) DOI https://doi. org/10.32840/1992-5786.2020.68-1.21 [in Ukrainian].

19. Slovnyk inshomovnykh sliv Melnychuka [Dictionary of foreign words Melnychuk]. URL: https://slovnyk.me/dict/ foreign_melnychuk (accessed 01 August 2022). [in Ukrainian].

20. Sotsialnyi. Slovotvir [Social. word creation]. URL: https://slovotvir.org.ua/words/sotsialnyi (accessed 01 August 2022). [in Ukrainian].

21. Tekhnolohiia upravlinnia sotsialnymy proektamy (2014). [Technology of managing social projects] ; T. M. Bezverhnyuk, I. A. Sencha, T. V. Syvak, and others. Odesa: ORIPA NAPA, 292. [in Ukrainian].

22. A Guide to the Project management Body Knowledge. (2000). Project Management Institute Standards Committee. 2000 Edition, 224.

23. Australian Institute for Project management. (1996). National Competence Standard for Project management. Guidelines, 162.

24. British Standard BS 6079-1:2000. Project management. Part 1: Guide to Project management. 182.

Размещено на Allbest.ru