Концепційні положення менеджменту закладів охорони здоров'я: економічні аспекти системного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепційні положення менеджменту закладів охорони здоров'я: економічні аспекти системного розвитку Стаття підготовлена у межах виконання НДР «Механізми проактивної політики зниження соціальної вразливості населення (на прикладі Карпатського регіону України)» (номер державної реєстрації 0121U112014).

Біленька І. М.

Васильців Т. Г.

доктор економічних наук, професор, Львівський торговельно-економічний університет

Анотація

Акцентовано увагу на проблемах збалансованого становлення і розвитку системи охорони здоров'я країни, в основі якої ефективно функціонуючі соціально та суспільно відповідальні заклади охорони здоров'я. Аргументовано, що перспективним є підхід, який передбачає раціональне поєднання державного контролю та сприятливого середовища для функціонування і самодостатнього розвитку суб'єктів медичної сфери на принципах досягнення параметрів їх системного розвитку. Метою дослідження визначено удосконалення методико-прикладних рекомендацій з формування та реалізації політики управління забезпеченням системного економічного розвитку закладів охорони здоров'я. Доведено, що характеристики системного розвитку закладів охорони здоров'я криються не лише у їх внутрішньому середовищі, але й передбачають своє поширення в систему зовнішнього середовища медичних установ. Визначено розуміння поняття системного розвитку закладів охорони здоров'я як комплексного покращення провідних кількісно- якісних характеристик їх функціонування, якими є обсяги наданих медичних послуг та задоволених потреб споживачів, якість та технологічність надаваних послуг, рівень прогресивності техніки та технологій, безпосередніх технологій медичного процесу, а також фінансово-економічних параметрів функціонування. До внутрішніх компонент системного розвитку закладів охорони здоров'я віднесено економічну, фінансово- інвестиційну, виробничо-технічну, соціальну, маркетингово-інформаційну, інноваційно- технологічну та стратегічно-управлінську; до зовнішніх - макроекономічну стабільність, технологічний прогрес, інституційно-правове регламентування, соціально-демографічну стабільність. політика управління охорона здоров'я

Ключові слова: заклади охорони здоров'я, економіка та управління підприємствами, системний розвиток, складові та елементи, концепція.

Annotation

Attention is focused on the problems of balanced formation and development of the country's health care system, which is based on effectively functioning socially and socially responsible health care institutions. It is argued that the promising approach is a rational combination of state control and a favorable environment for the functioning and self-sufficient development of subjects in the medical field based on the principles of supporting and stimulating the development of health care institutions in terms of achieving the parameters of their systemic development. The purpose of the study is to improve the methodological and applied recommendations for the formation and implementation of management policy to ensure the systemic economic development of health care institutions. It has been proven that the characteristics of the systemic development of health care institutions lie not only in their internal environment, but also foresee their spread to the system of the external environment of medical institutions. The author's opinion regarding the understanding of the concept of systemic development of health care institutions as a comprehensive improvement of the leading quantitative and qualitative characteristics of their functioning, which are the volumes of provided medical services and satisfied needs of consumers, the quality and technology of the provided services, the level of progressiveness of equipment and technologies, direct technologies of medical process, as well as financial and economic parameters of functioning. The internal components of the system development of health care institutions include economic, financial and investment, production and technical, social, marketing and informational, innovative and technological, and strategic and managerial. External factors of systemic development include macroeconomic stability, technological progress, institutional and legal regulation, sociodemographic stability.

Keywords: health care facilities, economy and management, system development, components and elements, concept.

Вступ

Найважливішим ресурсом кожної людини є її здоров'я, стан якого має безпосередній вплив на якість життя та спроможність особистості до подальшого нарощення й ефективного використання власного працересурсного та іншого потенціалу. З іншого боку, здоров'я населення - це чинник прямого позитивного впливу на економічний розвиток держави (адже збільшує обсяги трудового та інтелектуально-кадрового ресурсу національної економіки), соціальну (через послаблення цілого комплексу ризиків і загроз у соціальній сфері, пов'язаних із соціальним захистом, підтримкою, допомогою) й демографічну стабільність (покращує як статево-вікові характеристики структури населення, так і його продуктивну спроможність).

Гарний рівень та висока якість здоров'я населення у прямій мірі визначається станом розвитку та ефективністю функціонування системи охорони здоров'я, в основі якої - діяльність її установ та організацій медичної сфери. Відтак, цілком очевидно, що держава зацікавлена у створенні, ефективному функціонуванні та забезпеченні розвитку суб'єктів, які спеціалізуються на послугах медичної допомоги населенню. Однак, окрім того, існує об'єктивна зацікавленість й у, по-перше, повноцінному представленні всього спектру медичних послуг; по-друге, існуванні здорової справедливої конкуренції на цьому специфічному ринку; по-третє, доступності відповідних послуг для всіх категорій населення - від соціально вразливих до найбільш заможних і забезпечених.

Такі особливості обумовлюють потребу в раціональному поєднанні, з одного боку, достатнього державного контролю, але й, з іншого боку, - наявності «поля» для функціонування і самостійного розвитку суб'єктів медичної сфери. Як показує світова практика, одним з ефективних векторів політики у цій сфері є підтримка та стимулювання закладів охорони здоров'я в частині досягнення параметрів їх системного (який враховує всі внутрішні функціонально-структурні напрями і характеристики та чинники і аспект впливу зовнішнього середовища) поступу та розвитку.

Проте, на сьогодні, особливо у теоретико-методичному плані, ці питання все ще не достатньо розроблені, підтвердження чого знаходимо хоча б у тому, що чисельність результатів економічних досліджень навіть загальної проблематики розвитку закладів охорони здоров'я в Україні не велика. Так, лише здебільшого загальні економічні передумови функціонування та розвитку вітчизняних закладів охорони здоров'я досліджені та визначені, а базисні елементи менеджменту таких процесів розроблені. В основному мова йде про результати досліджень О. Говорка [3,с.92-97], В. Грабовського та П. Клименка [4,с.136-142], Д. Медяник [5,с.23-29], С. Назарка [6,с.170-175], О. Стахіва [8,с.109- 114] та ін.

Відносно системного розвитку, розуміння його сутнісно-змістових та типологічних характеристик, методики моніторингу і аналізування, визначення ефективних механізмів, інструментів та засобів стимулювання й контролю, у тому числі в сфері забезпечення розвитку закладів охорони здоров'я, то можна виокремити результати досліджень І. Білецької [1,с.310-315], Т. Васильціва [2,с.128-136], О. Сердюк та О. Коропа [7,с.78-83], К. Черненюк, Г. Семененка [9], Р. Лупака [10,с.70] та ін. науковців.

Водночас, попри наявність низки напрацювань у сфері управління та забезпечення системного розвитку закладів охорони здоров'я, а також підприємств та організацій на загал, виникає гостра необхідність в обґрунтуванні нових, сучасних і прогресивних механізмів та інструментів стимулювання і забезпечення перебігу відповідних структурних змін й економіко-управлінських реформ, здатних досягти повноцінних цілей і завдань системного розвитку медичних установ.

Відповідно, метою дослідження є удосконалення методико-прикладних рекомендацій з формування та реалізації політики управління забезпеченням системного економічного розвитку закладів охорони здоров'я.

Результати

Системний розвиток закладів охорони здоров'я є свідченням його комплексності і збалансованості. Передусім йдеться про те, що він передбачає орієнтацію на всі параметри й аспекти ефективності. До прикладу, принцип системності означає що перевага не може надаватися лише одній чи кільком ознакам. Належні позитивні зміни та зрушення мають відбуватися у всій системі та за всіма параметрами ефективності одночасно.

Відтак, формуючи систему управління системним розвитком закладів охорони здоров'я, слід розуміти, що її ефективність буде визначатися одночасними позитивними змінами за такими складовими внутрішнього середовища системного розвитку (рис. 1), як:

- економічна - збільшення обсягів та підвищення ефективності господарської діяльності медичної установи;

- фінансово-інвестиційна - формування достатнього фінансового забезпечення для обслуговування всіх параметрів господарювання і забезпечення їх нарощення, розширення спектру та збільшення обсягів надання медичних послуг;

- виробничо-технічна - розширення матеріально-технічної бази до рівня, який у якнайкращій мірі відповідає потребам сучасного медичного закладу, обсягам і структурі його діяльності;

- соціальна - забезпечення високого рівня відповідності та якості діагностичних, лікувальних й профілактичних послуг, розширення чисельності споживачів послуг, які задоволені їх якістю, зростання рівня зовнішньої та внутрішньої соціальної відповідальності медичної установи;

- маркетингово-інформаційна - покращення системи цифрових комунікацій, розвиток Інтернет-маркетингу, становлення цифрової системи комунікації зі споживачами медичних послуг, а також іншими контрагентами;

- інноваційно-технологічна - зростання рівня інноваційно-технологічного поступу закладу охорони здоров'я, впровадження сучасних прогресивних технологій медицини, а також її матеріально-технічної і техніко-технологічної бази;

- стратегічно-управлінська - досягнення високого рівня раціональності організаційно- управлінської системи менеджменту закладу охорони здоров'я, реалізація економічних та суспільних інтересів усіх стеикхолдерів та досягнення стратегічних і тактичних цілей функціонування і розвитку закладу охорони здоров'я.

Рис. 1. Чинники та сфери системного розвитку закладів охорони здоров'я: структурно-кваліметричний підхід

Джерело: авторська розробка.

Досягнення цих цільових орієнтирів, власне, стане свідченням слідування закладу охорони здоров'я у керунку його системного розвитку та зростання, розширення обсягів діяльності і його присутності як на ринку, так і в системі суспільного середовища охорони здоров'я та надання населенню повноцінного спектру медичної допомоги. Однак, потрібно розуміти, що системний розвиток, будучи категорією комплексною, у відповідній мірі залежить, визначається, а також формує засади для поступу чинників зовнішнього середовища медичних установ. Таким чином, потрібно в належній мірі враховувати параметри й тенденції змін у зовнішньому середовищі закладів охорони здоров'я.

Очевидно, що стабільність та стійкість фінансово-економічної системи макрорівня сприяє покращенню фінансово-інвестиційного клімату та нарощенню потенціалу до залучення інноваційно- інвестиційних ресурсів закладами охорони здоров'я.

У якісно-структурному зрізі ефективізація різного роду внутрі- та міжгалузевих зв'язків і відносин, операцій лежить в основі формування позитивного іміджу, покращення ділової репутації та бізнес-довіри як на рівні національної економіки, так і в площині суб'єктів господарювання, які пов'язані між собою господарськими зв'язками.

З іншої сторони, функціонування закладів охорони здоров'я здійснюється в межах певного нормативно-правового поля, яке конкретизується в просторі чинних державних та міжнародних законів, стандартів, вимог до надання медичних послуг і допомоги. Примітно, що документи законодавчого характеру визначають правила ліцензування, сертифікації, патентування результатів господарської діяльності, а також комплексно регулюють фінансово-правові взаємовідносини медичних установ з державою та зі споживачами медичних послуг.

Ефективне нормативно-правове забезпечення діяльності суб'єктів системи охорони здоров'я поруч із впровадженням інноваційних методів управління бізнес-процесами сприяють встановленню «культури обслуговування споживачів» та ділового етикету, який сприяє зміцненню засад прозорості економічних відносин між суб'єктами господарювання і споживачами послуг, суспільством у цілому.

Разом з тим, результативність діяльності закладів охорони здоров'я в умовах формування економіки інформаційних технологій залежить від інтенсивності оновлення та модернізації технологій у глобальному вимірі та рівня впровадження інноваційних на суб'єктах господарювання у національному та галузевому, видовому зрізі. З іншого боку, попит на послуги закладів охорони здоров'я, а відповідно фізичні можливості його розвитку коригується особливостями соціально- демографічної кон'юнктури ринку, а також купівельною платоспроможністю населення.

Підсумовуючи, зазначимо, що орієнтація на управління розвитком закладів охорони здоров'я на системних засадах дозволяє досягти цілої низки синергічних ефектів, включно з довгостроковим стабільним і ефективним функціонуванням, задоволенням різнохарактерних інтересів усіх стейкхолдерів, посиленням конкурентоспроможності та активізацією інноваційно-технологічного розвитку медичної установи, покращенням її місця в загальній системі охорони здоров' я країни, розширенням практик соціально-відповідальної поведінки і т. п.

Висновки

Більшість закладів охорони здоров'я України - це структури державної і комунальної форм власності, що накладає специфічний відбиток на бачення ефективності їх господарювання, місії та ролі в системі функціонування й розвитку суспільства. Позаяк, приватні заклади діагностики, медицини та охорони здоров'я у цьому сенсі різняться. Беззаперечно, що тут також превалюють всі соціальні принципи, притаманні медицині і медичній установі апріорі, однак, з економічної точки зору ніхто не відкидає завдань окупності інвестицій, прибутковості господарювання, своєчасного та в повному обсязі покриття витрат, особливо в частині оплати праці персоналу та своєчасних розрахунків з постачальниками й іншими кредиторами. Таким чином, питання сталого розвитку і розширення масштабів діяльності для закладів охорони здоров'я актуальні практично й у тій же мірі, що й для суб'єктів господарювання інших видів діяльності, в тому числі економічної. Зазначене актуалізує завдання розробки та вдосконалення теоретико-методичних і суто прикладних аспектів менеджменту в сфері розвитку закладів охорони здоров'я.

Разом із тим, тут аспекти фінансово-економічної ефективності набувають не настільки виразних барв, коли не менш вагомими стають соціальна, інноваційно-технологічна, суспільна складниками розвитку, а також обсяги та якість соціальної відповідальності бізнесу. Іншими словами, постає питання запровадження дещо іншого підходу до управління розвитком, який можна охарактеризувати як системний.

Авторська позиція в тому, що під системним розвитком закладів охорони здоров'я потрібно розуміти комплексне одночасне покращення низки провідних кількісно-якісних характеристик їх функціонування, якими є обсяги наданих медичних послуг та задоволених потреб споживачів, якість та технологічність надаваних послуг із діагностики та лікування хворіб, рівень прогресивності техніки та технологій, які для цього використовуються, прогресивність безпосередніх технологій медичного процесу, а також обсяги доходів та фінансово-економічний результат господарювання, забезпеченість закладів кваліфікованими кадрами та темпи розвитку їх природного інтелекту та штучного інтелектуального і ІКТ-капіталу і т. п.

Під час управління системним розвитком закладів охорони здоров'я, зокрема приватної форми власності, важливо сформувати систему моніторингу стану і тенденцій зміни, а також ухвалити комплекс рішень (механізми, інструменти, засоби), імплементація яких здатна покращити базисні характеристики таких внутрішніх компонент системного розвитку закладів охорони здоров'я, як економічна, фінансово-інвестиційна, виробничо-технічна, соціальна, маркетингово-інформаційна, інноваційно-технологічна та стратегічно-управлінська. При тому, не меншої важливості набувають аспекти врахування та підсилення, а, в іншому випадку, - нівелювання і послаблення складових зовнішнього середовища системного поступу закладів охорони здоров'я, ключовими з-поміж яких слугують:макроекономічна стабільність, технологічний прогрес,інституційно-правове регламентування господарської діяльності в сфері надання медичних послуг населенню, соціально- демографічна стабільність та покращення ситуації.

Подальші наукові дослідження у цьому напрямі доцільно зосередити на формуванні методики аналізування системного розвитку закладів охорони здоров' я.

Список використаних джерел

1. Білецька І. М. Аналіз інноваційного розвитку закладів охорони здоров'я як функція менеджменту їх системного розвитку. Вісник Хмельницького національного університету. Серія економічна. 2022. № 1. С. 310-315.

2. Васильців Т. Г., Шехлович А. М., Васильців В. Г. Фінансово-економічні інструменти стимулювання розвитку ІТ-сфери України. Економічний дискурс. 2017. Вип. 4. С. 128136.

3. Говорко О.В. Ефективність системи забезпечення охорони здоров'я населення України. Інтелект ХХІ. 2017. № 2. С. 92-97.

4. Грабовський В. А., Клименко П. М. Системний підхід до управління закладами охорони здоров'я. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.2014. №3. С. 136-142.

5. Медяник Д. І., Липчанський В. О. Особливості ефективності управління закладами охорони здоров'я. Наукові записки. 2016. Вип. 19. С. 23-29.

6. Назарко С. О. Сучасна парадигма управління закладом охорони здоров'я в умовах проведення медичної реформи. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2019. №4(20). С. 170-175.

7. Сердюк О.І., Короп О.А., Просоленко Н.В., Крупеня В.І., Рогожин Б.А. Методологічні аспекти аналізу інтегральної ефективності діяльності закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу. Україна. Здоров'я нації. 2018. №3(50). С. 78-83.

8. Стахів О. В. Макроекономічні та соціальні передумови системного розвитку закладів охорони здоров'я в Україні. Modeling the Development of the Economic Systems. 2022. № 3. С. 109-114.

9. Черненюк К.П., Семененко Г.М., Луконін О.В. Оцінка фінансового стану медичного закладу в умовах реформи фінансування системи охорони здоров'я. Ефективна економіка. 2020. №12. URL: http://www.economv.navka.com.ua/pdf712 2020/107.pdf.

10. Lupak R. L., Kunytska-Iliash M. V. Substantiation of the directions of structural reforms in the economy of Ukraine in the context of realization of the state region and branch policy of import substitution. Інноваційна економіка. 2017. № 7-8. С. 70.

11. Vasyltsiv T., Lupak R. Priorities and Tools of the State Regional Policy of Import Substitution in the Market of Ukraine's Consumer Goods. Стратегічні пріоритети. 2017. Вип. 3. С. 105-112.

Размещено на Allbest.ru