Соціальні інвестиції у людський капітал як ресурсна основа менеджменту корпоративної соціальної відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Навчально-науковий інститут "Інститут державного управління"

Соціальні інвестиції у людський капітал як ресурсна основа менеджменту корпоративної соціальної відповідальності

Статівка Наталія Валеріївна доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри управління персоналом та підприємництва

проспект Героїв Харкова, 75, м. Харків

Анотація

У статті досліджено соціальні інвестиції у людський капітал як ресурсна основа менеджменту корпоративної соціальної відповідальності. Визначено, що корпоративні соціальні інвестиції - це форма прийняття та реалізації зобов'язань компанії перед стейкхолдерами за підсумками переговорів.

З'ясовано зв'язок напрямів соціального інвестування компаній корпоративного типу з відповідними підсистемами менеджменту корпоративної соціальної відповідальності: розвитку соціальної інфраструктури; охорони здоров'я та промислової безпеки; розвитку спорту та фізичної культури; соціального захисту працівників та пенсіонерів; довкілля; підготовки та розвитку персоналу; підтримки культури та мистецтва; зовнішніх благодійних програм.

Доведено, що особливе місце в системі менеджменту корпоративної соціальної відповідальності займає підсистема підготовки і розвитку персоналу як найбільш актуальний об'єкт корпоративних соціальних інвестицій і затребуваний внутрішній ресурс розвитку компаній корпоративного типу.

Рух бізнесу і держави назустріч один одному в питаннях економічної безпеки країни через підтримку відтворення професійних кадрів проявляється не тільки в розробці і затвердженні державних програм сприяння розвитку професійної практико-орієнтованої освіти. Цей напрямок стає одним з пріоритетних трендів корпоративної соціальної відповідальності і областю соціальних інвестицій держав і бізнесу на основі соціального партнерства.

Соціально-економічний контекст взаємодії держави і бізнесу вимагає від промислових компаній вибудовування довгострокових стратегій участі у відтворенні трудових ресурсів для своїх виробництв, а також соціальних інвестицій у систему професійної освіти через реалізацію спільних партнерських програм з державними освітніми організаціями, у тому числі заснованих на моделі дуальної освіти.

Ключові слова: менеджмент, суспільство, бізнес, людський капітал, корпоративна соціальна відповідальність, соціальні інвестиції.

Abstract

Stativka Nataliia Valeriyivna Doctor of Public Administration, Professor, Head of Department of Personnel management and entrepreneurship VN Kharkiv National University Karazina, Educational and Scientific Institute "Institute of Public Administration", Heroiv Kharkova Ave., 75, Kharkiv

SOCIAL INVESTMENT IN HUMAN CAPITAL AS A RESOURCE BASIS FOR CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY MANAGEMENT

The article examines social investments in human capital as a resource base for corporate social responsibility management. It was determined that corporate social investment is a form of acceptance and implementation of the company's obligations to stakeholders based on the results of negotiations.

The relationship between the directions of social investment of corporate-type companies and the corresponding subsystems of corporate social responsibility management is clarified: the development of social infrastructure; health care and industrial safety; development of sports and physical culture; social protection of employees and pensioners; the environment; personnel training and development; support of culture and art; external charity programs.

It has been proven that a special place in the management system of corporate social responsibility is occupied by the subsystem of personnel training and development as the most relevant object of corporate social investments and a sought-after internal resource for the development of corporate-type companies.

The movement of business and the state towards each other in matters of the country's economic security through support for the reproduction of professional personnel is manifested not only in the development and approval of state programs to promote the development of professional practice-oriented education. This direction is becoming one of the priority trends of corporate social responsibility and the area of social investments of states and businesses based on social partnership.

The socio-economic context of the interaction between the state and business requires industrial companies to build long-term strategies for participation in the reproduction of labor resources for their industries, as well as social investments in the professional education system through the implementation of joint partnership programs with state educational organizations, including those based on the dual education model.

Keywords: management, society, business, human capital, corporate social responsibility, social investment.

Вступ

Постановка проблеми. Спрямованість внутрішньої соціальної відповідальності має динаміку скорочення соціальних витрат підприємств на користь збільшення фінансування програм навчання та розвитку. Це обумовлено тим, що основним трендом вітчизняних підприємств є боротьба за підвищення продуктивності праці, яку вони ведуть за допомогою впровадження нових технологій, автоматизації виробничих процесів і оптимізації чисельності персоналу. Ці фактори визначають суттєве підвищення вимог до рівня компетенцій і кваліфікацій робітників і фахівців. Тому кадрова політика великих виробничих компаній корпоративного типу переорієнтується з внутрішньої благодійності на користь персоналу (надання безоплатних послуг та компенсаційних пакетів) до соціальних інвестицій у навчання і розвиток діючих і потенційних працівників.

В силу гострого дефіциту молодих кваліфікованих кадрів на підприємствах і на ринку праці в даний час ведеться серйозна конкурентна боротьба за трудові ресурси, що відповідають вимогам сучасного виробництва: молодих професійних працівників, що володіють достатнім фізичним та інтелектуальним потенціалом, необхідним для експлуатації сучасного високотехнологічного обладнання, орієнтованих на виробничу кар'єру і залучених в корпоративну культуру роботодавця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні аспекти соціальних інвестицій у людський капітал, менеджменту корпоративної соціальної відповідальності в розглянуті в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Серед них слід виділити праці таких вчених, Голінач Л.І. [8], Грішнова О.А. [1], Дєліні М.М. [2], Дороніна М.С. [3], Жуковська В. М. [4], Колот А.М. [5], Міщук Г.Ю. [1], Олійник О.О. [1], Погуда Н. [7], Пушкар М.С. [8], та ін. Однак, незважаючи на численні дослідження, слід зазначити наявність низки невивчених питань у сфері соціальних інвестицій у людський капітал як ресурсної основи менеджменту корпоративної соціальної відповідальності, що свідчить про актуальність обраної тематики цієї статті.

Мета статті. Метою статті є дослідження соціальних інвестицій у людський капітал як ресурсної основи менеджменту корпоративної соціальної відповідальності та надання пропозицій з удосконалення даного процесу.

Виклад основного матеріалу

В рамках процесу менеджменту корпоративної соціальної відповідальності після проведення переговорів і прийняття рішень про прийняття на себе відповідальності про виконання зобов'язань перед зацікавленими сторонами передбачається етап планування і реалізації цільових соціальних програм, спрямованих на виконання прийнятих зобов'язань.

Соціальні програми компанії - добровільно здійснювана діяльність у соціальній, економічній та екологічній сферах, яка носить системний характер, пов'язана з місією компанії і стратегією розвитку бізнесу, спрямована на задоволення запитів різних зацікавлених у діяльності компанії сторін [2, с. 25]. Необхідно відзначити, що принцип добровільності тут можна прийняти як умовний, що передбачає відсутність прямої законодавчої вказівки виконувати будь-які програми, але не виключає тиск певних стейкхолдерів, ринкової ситуації або громадської думки в цілому, що стимулює компанію прийняти на себе зобов'язання по реалізації певних соціальних програм. корпоративний соціальний інвестиція

З точки зору законодавства України всі інструменти реалізації соціальних програм потрапляють під визначення благодійності:

Благодійність - це добровільна діяльність громадян і юридичних осіб з безкорисливої (безоплатної або на пільгових умовах) передачі громадянам або юридичним особам майна (у тому числі грошових коштів), безкорисливого виконання робіт, надання послуг, надання іншої підтримки.

Благодійні пожертви - форма адресної допомоги, що виділяється компанією для проведення соціальних програм як у грошовій, так і в натуральній формі (продукція, адміністративні приміщення, приміщення для проведення заходів, транспорт, обладнання, призові фонди, оплата рахунків організацій-одержувачів допомоги та ін.) [7].

Компанії, які мають стратегічні благодійні програми, спрямовані на досягнення системних соціальних ефектів і певної цільової результативності, формують плани і критерії оцінки своїх соціальних програм. Такі компанії спрямовують свої управлінські компетенції, створюючи окремі структурні підрозділи або засновуючи благодійні фонди, на досягнення максимальної соціальної ефективності своїх вкладень, тісно пов'язаної з інтересами та ефективністю свого бізнесу. Подібні програми вже не можна вважати чисто філантропічними - вони потрапляють під категорію «соціальні інвестиції».

Вивченню і класифікації соціальних інвестицій присвятили свої праці такі зарубіжні вчені, як Р. Аккерман, Дж. Френсіс, К. Арроу, Р. Мюррей, Т. Боггер та ін. Світові дослідницькі центри вивчення соціальних інвестицій склалися в Оксфорді, Гарварді, університетах Нідерландів, Італії, Франції та Англії. Великий внесок у розвиток соціальних інвестицій корпорацій внесли Європейська комісія та Фонд CAF [3, с. 87].

О. Грішнова, як і багато авторів, фактично ототожнює поняття «соціальні інвестиції», «інвестиції в людський капітал» і «корпоративне громадянство», вказуючи, що всі ці напрямки діяльності є формою реалізації корпоративної соціальної відповідальності, кінцевою метою якої є поліпшення умов ведення бізнесу за рахунок внеску в розвиток суспільства і збереження навколишнього середовища [1, с. 34]. Специфіка соціальних інвестицій полягає в самому понятті «інвестиції», що підкреслює матеріальні, перш за все фінансові вкладення бізнесу в соціальну та екологічну сферу.

Таким чином, корпоративні соціальні інвестиції можна назвати основною формою реального втілення концепції корпоративної соціальної відповідальності в діяльності компанії, підкріпленої ресурсами і обґрунтованої її бізнес-цілями. Саме тому соціальними інвестиціями необхідно управляти і оцінювати їх результативність з точки зору досягнення поставлених бізнесом завдань.

На нашу думку, корпоративні соціальні інвестиції - це форма прийняття та реалізації зобов'язань компанії перед стейкхолдерами за підсумками переговорів. Сторони стейкхолдерського діалогу можуть впливати на тиск або наводити аргументи на користь того, в якому напрямку, в якій формі і якому обсязі бізнес повинен вкласти ресурси для вирішення конкретних соціальних і екологічних завдань, а на стадії прийняття рішення про покладання на себе зобов'язань компанія повинна співвіднести ймовірну користь від цих вкладень зі своїми стратегічними інтересами і оцінкою ризиків від невкладення ресурсів у ці напрямки або програми. Таким чином, корпоративні соціальні інвестиції стають об'єктом переговорів сторін на рівні інституційної піраміди корпоративної соціальної відповідальності і змістом цього процесу.

Отже, корпоративні соціальні інвестиції - це матеріальні, технічні та інші ресурси, а також фінансові кошти, що спрямовуються на реалізацію соціальних програм, розроблених з урахуванням інтересів внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін-споживачів, персоналу, місцевого суспільства на території присутності.

Соціальні інвестиції можуть здійснюватися спільно державою і бізнесом в рамках соціального партнерства, що формується за підсумками переговорів і розподілу зобов'язань між партнерами по фінансуванню тих чи інших соціально значущих ініціатив, програм або проектів. Такі соціальні інвестиції посилюють ефективність соціальних програм, але й вимагають особливого підходу до забезпечення відкритості та підзвітності зацікавленим сторонам, оцінки та моніторингу їх результативності для партнерів та суспільства в цілому [4, с. 152].

Основна віддача від соціальних інвестицій виражається не в фінансовому результаті, а в підвищенні якості людського капіталу.

Говорячи про соціальні інвестиції як про ресурсну основу системи менеджменту корпоративної соціальної відповідальності, ми пропонуємо пов'язати напрями соціального інвестування компаній корпоративного типу з відповідними підсистемами менеджменту корпоративної соціальної відповідальності: розвитку соціальної інфраструктури; охорони здоров'я та промислової безпеки; розвитку спорту та фізичної культури; соціального захисту працівників та пенсіонерів; довкілля; підготовки та розвитку персоналу; підтримки культури та мистецтва; зовнішніх благодійних програм.

Виділення такого типового набору підсистем, який, безумовно, буде індивідуальним для кожної компанії корпоративного типу, демонструє, що кожна зі сфер реалізації корпоративної соціальної відповідальності, що має власну цільову аудиторію стейкхолдерів, стратегічні цілі і завдання, інституційні умови, зобов'язання сторін і рівень соціальних інвестицій, вимагає вибудовування процесу менеджменту корпоративної соціальної відповідальності для виконання корпоративних зобов'язань, оцінки

результативності та ефективності вкладених ресурсів, забезпечення прозорості та підзвітності зацікавленим сторонам.

Для кожної із зазначених підсистем буде актуальним вибудовування процесу менеджменту корпоративної соціальної відповідальності,

заснованого на взаємодії зі стейкхолдерами та інституційної моделі корпоративної соціальної відповідальності. Необхідно відзначити, що підхід до кожної сфери реалізації корпоративної соціальної відповідальності як підсистеми менеджменту формує єдину систему управління соціальною відповідальністю і соціальними інвестиціями в компанії корпоративного типу і сприяє інтеграції корпоративної соціальної відповідальності в її основні бізнес-процеси.

Особливе місце в системі менеджменту корпоративної соціальної відповідальності займає підсистема підготовки і розвитку персоналу як найбільш актуальний об'єкт корпоративних соціальних інвестицій і затребуваний внутрішній ресурс розвитку компаній корпоративного типу.

У багатьох наукових джерелах, присвячених соціальним інвестиціям, наводяться дані дослідження соціальних інвестицій.

Розвиток персоналу залишається лідируючим напрямом соціальних інвестицій в Україні - з року в рік більше 40% компаній вкладають кошти в навчання, професійну підготовку, Соціальні та медичні послуги та інші сервіси для працівників. Очевидно, що якість персоналу виступає одним з ключових соціальних факторів конкурентоспроможності бізнесу; у той же час працівники підприємств є частиною соціуму, їх добробут і задоволеність своїм роботодавцем безпосередньо відбиваються на самопочутті їх сімей, що істотно впливає на репутацію компанії як роботодавця (так званий бренд роботодавця).

Внутрішня соціальна відповідальність, стейкхолдером якої є персонал, піддається найбільшому регулюванню і поставленню соціальних зобов'язань з боку держави, яка прагне забезпечити максимальний захист соціально- трудових прав громадян. Провідну роль у цьому процесі відіграли профспілки, у минулому та залишаються однією з провідних сил соціально-трудових відносин в Україні [5, с. 129].

В той же час внутрішні соціальні інвестиції підприємств неоднорідні і мають свою структуру, яка з часом зазнає зміни: якщо раніше внутрішні трансферти на користь працівників підприємств були, спрямовані на виплату компенсацій соціально незахищеним категоріям працівників (батькам- одинакам, інвалідам, пенсіонерам), передбачених колективним договором, то в останні роки внутрішні соціальні витрати придбали характер стратегічних вкладень, спрямованих на профілактику травматизму і захворюваності, підтримку спорту та здорового способу життя, професійного навчання та підвищення кваліфікації, культурного та естетичного розвитку. У цих напрямках немає зобов'язань бізнесу, закріплених нормативно, і набирають чинності рішення, прийняті добровільно для задоволення очікувань зацікавлених сторін.

У ситуації конкуренції за кваліфікований персонал на ринку праці в умовах наслідків демографічної кризи фокус соціальних інвестицій більшості великих промислових компаній зміщується на молодь - як на працівників підприємств з метою їх утримання та мотивації до кар'єрного росту, так і на потенційних працівників - студентів освітніх організацій. Ця категорія стейкхолдерів знаходиться на стику між зовнішнім і внутрішнім середовищем організації: деякі навчаються за підсумками освітніх і соціальних програм, підтриманих компаніями, стануть їх працівниками.

Збільшення частки підприємств, що наростили частку соціальних інвестицій у місцеву спільноту, свідчить про підвищення інтересу бізнесу до формування комфортного соціального середовища на території присутності.

Рух бізнесу і держави назустріч один одному в питаннях економічної безпеки країни через підтримку відтворення професійних кадрів проявляється не тільки в розробці і затвердженні державних програм сприяння розвитку професійної практико-орієнтованої освіти. Цей напрямок стає одним з пріоритетних трендів корпоративної соціальної відповідальності і областю соціальних інвестицій держав і бізнесу на основі соціального партнерства.

Підготовка нових кадрів може проводитися як на робочому місці, так і за його межами. Навчання безпосередньо на робочому місці носить оперативний характер, так як орієнтоване на освоєння конкретного трудового процесу, виконання конкретної ділянки роботи, не вимагає великих витрат, скорочує період адаптації працівників.

Використовуючи переваги навчання на виробництві, в підготовці робітників і спеціалістів, а також кращі практики сучасних зарубіжних підприємств, деякі державні підприємства та приватні промислові компанії вступили в стратегічне партнерство з державними освітніми організаціями з метою професійної орієнтації та підготовки нових молодих кадрів безпосередньо після закінчення школи [6, с. 96]. Такий шлях більш тривалий і витратний для компанії, але дозволяє домогтися глибинного освоєння робітниками і фахівцями сучасних вимог роботодавця до професійних і особистісних компетенцій працівника.

В останні роки намітився тренд підвищення уваги великих компаній - лідерів корпоративної соціальної відповідальності України до освітніх програм, що реалізуються спільно з коледжами і вузами. Лідерами в цій галузі виступають підприємства енергетики та гірничо-металургійного комплексу.

Соціально-економічний контекст взаємодії держави і бізнесу вимагає від промислових компаній вибудовування довгострокових стратегій участі у відтворенні трудових ресурсів для своїх виробництв, а також соціальних інвестицій у систему професійної освіти через реалізацію спільних партнерських програм з державними освітніми організаціями, у тому числі заснованих на моделі дуальної освіти.

Дуальна освіта - вид професійної освіти, при якому практична частина підготовки здійснюється на робочому місці, а теоретична частина - на базі освітньої організації. Система дуальної освіти передбачає спільне фінансування програм підготовки кадрів під конкретне робоче місце комерційними підприємствами, зацікавленими у кваліфікованому персоналі, та місцевими органами влади, зацікавленими у розвитку економіки та підвищенні рівня життя в регіоні [8, с. 200].

Нормативне, науково-методичне та організаційне забезпечення програм дуальної освіти активно обговорюється авторами в рамках педагогічної та соціологічної науки, але моделі управління подібними програмами поки не розроблені. Управління сферою підготовки молодих кваліфікованих робітників для сучасного високотехнологічного виробництва входить в область соціальної відповідальності та соціальних інвестицій бізнесу і вимагає професійного менеджерського підходу.

Висновки

На основі дослідження зарубіжних та вітчизняних практик виробничих компаній корпоративного типу в галузі соціальної відповідальності та аналізу поданих у наукових джерелах класифікації соціальних ініціатив нами актуалізовано спрямування корпоративних соціальних ініціатив до людського капіталу, а саме до програм підготовки та розвитку персоналу шляхом реалізації спільних з освітніми установами проектів професійного навчання та виховання молодих робітничих кадрів для компаній корпоративного типу за методикою дуальної освіти. Проведений нами моніторинг напрямів соціальних інвестицій компаній корпоративного типу, виявлена висока значимість внутрішніх програм для персоналу, включаючи програми з професійної орієнтації, розвитку і працевлаштування молоді на територіях присутності. Управління процесом підготовки виробничого персоналу розглядається як підсистема єдиної системи менеджменту корпоративної соціальної відповідальності компанії корпоративного типу, на яку поширюються інституційна модель і схема процесу менеджера корпоративної соціальної відповідальності.

Література

1. Грішнова О.А., Міщук Г.Ю., Олійник О.О. Соціальна відповідальність у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків: монографія. Рівне: НУВГП, 2014. 216 с.

2. Дєліні М.М. Соціально-економічна відповідальність підприємництва: теорія, методологія, напрямки розвитку: монографія. Краматорськ: ДДМА, 2017. 451 с.

3. Дороніна М.С. Управління економічними та соціальними процесами підприємства. монографія. Харків: Вид. ХДЕУ, 2003. 444 с.

4. Жуковська В. М. Соціальний розвиток організації: потенціал, управління, інновації: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 352 с.

5. Колот А.М. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / за ред. А.М. Колота; Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», Наук. парк, Ін-т соц.-труд. відносин. Київ: КНЕУ, 2012. 501 с.

6. Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу: монографія. Під загальною редакцією М.П. Буковинської. Київ: ЦП «Компринт». 2015. 297 с.

7. Погуда Н., Павловська К. Впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності у діяльність підприємств туризму. Ефективна економіка. 2019. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2019/32.pdf.

8. Пушкар М.С., Голінач Л.І. Соціальна відповідальність бізнесу: терія і практика. Тернопіль: Карт-бланш, 2018. 215 с.

References

1. Hrishnova, O.A., Mishchuk, H.Iu., Oliinyk, O.O. (2014). Sotsialna vidpovidalnist u trudovykh vidnosynakh: teoriia, praktyka, rehuliuvannia ryzykiv. [Social responsibility in labor relations: theory, practice, risk regulation]. Rivne: NUVHP. [in Ukrainian].

2. Dielini, M.M. (2017). Sotsialno-ekonomichna vidpovidalnist pidpryiemnytstva: teoriia, metodolohiia, napriamky rozvytku. [Socio-economic responsibility of entrepreneurship: theory, methodology, directions of development]. Kramatorsk: DDMA. [in Ukrainian].

3. Doronina, M.S. (2003). Upravlinnia ekonomichnymy ta sotsialnymy protsesamy pidpryiemstva. [Management of economic and social processes of the enterprise]. Kharkiv: Vyd. KhDEU. [in Ukrainian].

4. Zhukovska, V. M. (2018). Sotsialnyi rozvytok orhanizatsii: potentsial, upravlinnia, innovatsii [Social development of the organization: potential, management, innovations]. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t. [in Ukrainian].

5. Kolot, A.M. Sotsialna vidpovidalnist: teoriia i praktyka rozvytku. [Social responsibility: theory and practice of development]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].

6. Bukovynskа, M.P. (2015). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist biznesu. [Corporate social responsibility of business]. Kyiv: TsP «Komprynt». [in Ukrainian].

7. Pohuda, N., Pavlovska, K. (2019). Vprovadzhennia pryntsypiv korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti u diialnist pidpryiemstv turyzmu. [Implementation of the principles of corporate social responsibility in the activities of tourism enterprises]. Efektyvna ekonomika. - Efficient economy. 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2019/32.pdf. [in Ukrainian].

8. Pushkar, M.S., Holinach, L.I. (2018). Sotsialna vidpovidalnist biznesu: teriia i praktyka. [Social responsibility of business: theory and practice.]. Ternopil: Kart-blansh, [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru