Важливі особистісні якості менеджера з персоналу як основа професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Навчально-науковий інститут "Інститут державного управління", проспект Героїв Харкова, 75, м. Харків

Важливі особистісні якості менеджера з персоналу як основа професійної компетентності

Статівка Наталія Валеріївна

доктор наук з державного управління, професор

завідувач кафедри

управління персоналом та підприємництва



Анотація

особистісний якість менеджер персонал

У статті досліджено професійно-важливі особистісні якості менеджера з персоналу як основи професійної компетентності. Виділено основні види діяльності, в яких, на наш погляд, і формуються особистісні якості менеджера з персоналу: навчальна діяльність (основна); самостійна творча діяльність; практична діяльність; громадська діяльність.

Визначено компоненти особистісної або суб'єктивної активності, які можливо розвивати в процесі самоосвітньої діяльності при навчанні: навчальна активність; організаційна активність; пошуково-творча активність; самоаналітична активність; емоційно-ціннісна активність.

З'ясовано, що цілями включення студентів у творчу діяльність є: підвищення інтелектуальної активності; творче освоєння навчального матеріалу; вироблення соціальної позиції та професійної самооцінки; формування професійно важливих і особистісних якостей менеджера.

Метою формування у студентів професійної компетентності є формування в особистості майбутніх менеджерів таких ціннісних орієнтацій, відносин, мотивів, які забезпечили б оцінку і регулювання поведінки відповідно до морально-етичних норм, прийнятих у конкретному соціально- культурному середовищі.

Відповідно до вимог професії діяльність закладів вищої освіти спрямована на різнобічний і гармонійний розвиток особистості, яке передбачає формування різноманітних мотивів, здібностей та інтересів, а так само особистісних якостей студентів, відповідно до вимог соціально - економічної ситуації. Розвиток таких утворень означає появу їх різноманіття, ієрархічності, підвищення ступеня змістовності.

Практика роботи і педагогічна взаємодія дозволяє виділити ряд принципів розвитку особистісних якостей студентів закладів вищої освіти в процесі колективної взаємодії: активності; діяльності; колективност; особистісного підходу.

Ключові слова: особистісні якості, менеджер з персоналу, компетентність, компетенції, педагогічні технології.



Stativka Nataliia Valeriivna, Doctor of Public Administration, Professor, Head of Department of Personnel management and entrepreneurship, VN Kharkiv National University Karazina, Educational and Scientific Institute "Institute of Public Administration", Heroiv Kharkova Ave., 75, Kharkiv

Important personal qualities of an hr manager as a basis for professional competence

Abstract

Abstract: the article examines the professionally important personal qualities of a HR manager as the basis of professional competence. The main types of activities in which, in our opinion, the personal qualities of a HR manager are formed are highlighted: educational activities (main); independent creative activities; practical activities; social activities.

The components of personal or subjective activity that can be developed in the process of self-educational activity during training are determined: educational activity; organizational activity; search and creative activity; self-analytical activity; emotional and value activity.

It was found out that the goals of including students in creative activities are: increasing intellectual activity; creative development of educational material; developing a social position and professional self-esteem; forming professionally important and personal qualities of a manager.

The purpose of forming students ' professional competence is to form in the personality of future managers such value orientations, relationships, motives that would ensure the assessment and regulation of behavior in accordance with moral and ethical norms adopted in a particular socio-cultural environment.

According to the requirements of the profession, the activities of higher education institutions are aimed at the versatile and harmonious development of the individual, which involves the formation of various motives, abilities and interests, as well as personal qualities of students, in accordance with the requirements of the socio - economic situation. The development of such formations means the appearance of their diversity, hierarchy, and increasing the degree of content.

The practice of work and pedagogical interaction allows us to identify a number of principles for the development of personal qualities of students of higher educational institutions in the process of collective interaction: activity; activity; collectivity; personal approach.

Keywords: personal qualities, HR manager, competence, competencies, pedagogical technologies.



Постановка проблеми

Людина як особистість починається з усвідомлення навколишнього світу, його оцінки і визначення свого ставлення до цього світу, з усвідомлення потреби в самовираженні і саморозвитку. Саме життєві орієнтації характеризують особистісні якості індивіда.

Головне завдання будь-якого суспільства, якщо воно орієнтоване на гуманність і демократичність - створення умов для розвитку цих «людських якостей» індивіда. Умови - це і конкретний етап природничо-історичного процесу, і певна суспільна система, і соціальна група, до якої належить даний член суспільства, і характер його діяльності, тобто всі зовнішні умови по відношенню до нього і від нього не залежне або майже не залежне в даний момент. Кожна людина в тій чи іншій мірі впливає на зміну навколишнього світу, суспільних відносин або характер праці, так як він, по суті, і результат, і джерело, і рушійна сила суспільного розвитку. У дослідженні співвідношення цих сторін як механізму взаємозв'язку певних умов, їх впливу на становлення особистості, на її самоздійснення та її вплив на зміну зовнішніх умов - головна роль належить закладам вищої освіти, які також вимагають відповідних умов для свого розвитку, в тому числі затребуваності суспільством.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Найбільше компетентнісний підхід розроблений по відношенню до вчителів. Не можна не згадати деякі особливо цікаві роботи, які за значимістю виходять за рамки даного напрямку. Серед них слід виділити праці таких вчених, Бородієнко О.В. [1], Горобець С.А. [2], Дибкова Л.М. [4], Дороніна М.С. [3], Загородня А.А. [5], Євтух М.Б. [4], Кокун О.М. [6], Котик О.В. [8], Лугова В.М. [3], Миценко В.І. [7], Сєріков Д.О. [3], Скаковська С.С. [8] та ін. Разом з тим не існує спеціальних досліджень, присвячених проблемам організації професійної підготовки менеджерів з персоналу на основі компетентнісного підходу.

Мета статті

Метою статті є дослідження особистісних якостей менеджера з персоналу як основи професійної компетентності та надання пропозицій з їх удосконалення.

Виклад основного матеріалу

Питання про прояв особливостей особистості, становлення особистості і формування особистісних якостей майбутніх менеджерів з персоналу - одне з найскладніших теоретичних і найголовніших практичних.

У зв'язку з тим, що суспільству сьогодні потрібен фахівець, що володіє не тільки професійними знаннями і вміннями, а й умінням входити в активні і багаті в соціальному відношенні форми спілкування, в яких задовольняються вищі соціальні потреби, найважливішим завданням є формування соціальної активності особистості [2, С. 107].

Ми переконані, що ідею про регулюючу функцію емоцій у взаєминах людей необхідно взяти до уваги, тому вважаємо, що завдання формування у менеджера з персоналу таких почуттів, як відповідальність за свою справу і слово, справедливість, повага до себе і оточуючих, любов до своєї справи, стоїть на одному з перших місць. Не випадково результати нашого дослідження показують, що студенти до числа найважливіших якостей якими, на їх погляд, повинен володіти менеджер з персоналу, відносять чуйність, впевненість в собі, доброту, врівноваженість, вміння спілкуватися з людьми, ввічливість, комунікабельність, інтелігентність та ін. причому, ці якості цінуються не нижче інтелектуально-ділових, які гостро необхідні сучасному фахівцеві.

Серед якостей, які також повинні характеризувати менеджера, більшість студентів в першу чергу називають професіоналізм (83%), а так само якості, властиві діловій людині: підприємливість, рішучість, принциповість, сміливість (приблизно 70%). Високо цінують вони інтелектуальні якості (68%): розум, ерудицію, здатність до творчого мислення, прагнення до самовдосконалення, чітку логіку, здатність передбачати результати праці. Тільки, (28%): але також називають всебічний розвиток особистості.

Активність учнів та їх особистісні якості проявляються і формуються в процесі діяльності. Ґрунтуючись на діяльному підході до розвитку психіки, ми вважаємо, що формування особистісних якостей майбутнього фахівця бізнесу здійснюється в процесі провідної діяльності.

Відомо, що діяльність має певну внутрішню структуру, яку складають цілі, мотиви, способи та ін. На її зміст впливають і зовнішні обставини, інші люди, колектив, отже, і якість викладання, керівництво, виховна робота, ідеологія і мораль суспільства.

Ми виділяємо основні види діяльності, в яких, на наш погляд, і формуються особистісні якості менеджера з персоналу:

навчальна діяльність (основна);

самостійна творча діяльність;

практична діяльність;

громадська діяльність.

Навчальну діяльність, як явище, можна характеризувати цілями, мотивами, пізнавальними процесами, починаючи з сприйняття інформації і закінчуючи функціонуванням найскладніших творчих процесів, різних емоційних проявів і т. д. З досвіду роботи, ми бачимо, якщо навчання перетворити в творчість, то це особливо благотворно вплине на емоційно- вольову сферу студента, загострить його пам'ять і увагу, викличе почуття радості і задоволення, сприятиме підвищенню інтересу до пізнавальної діяльності.

Як нами зазначено вище, провідною діяльністю у процесі навчання є увага на розвитку активності, тому особливий інтерес, на наш погляд, представляє визначення навчальної активності у процесі навчання, запропоноване О. Кокун [6, с. 82], що вказує на інтенсивність навчальної роботи і розглядається як поведінкова форма вираження мотивації. Її показники - середні оцінки академічної успішності в поєднанні з оцінками навчальних умінь самостійної роботи, в яких знаходять відображення способи і прийоми розумової діяльності і які в сукупності характеризують систему самоорганізації студентів.

У структурі активності важливим компонентом вважається доцільна воля, що виражається в увазі і забезпечує особистості зосередженість і спрямованість її свідомості на об'єкти, які вона сприймає в процесі діяльності і про яку мислить і говорить [3, с. 65]. Воля, яка так необхідна менеджеру з персоналу, за визначенням О. Бородієнко - це властивість людини, що виявляється в його здатності свідомо керувати своєю психікою і вчинками [1, с. 54].

Характерною рисою високого рівня активності учня є її значна стійкість, що проявляється в самоосвітній діяльності щодо прийнятої мети. Слід зазначити, що самоосвіта, це одна з особливостей роботи, спрямована на формування інтелектуальної активності менеджера.

У сучасних умовах, коли обсяг необхідних знань різко і швидко зростає, вже неможливо робити головну ставку на засвоєння певної суми фактів. Важливо прищеплювати вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у стрімкому потоці інформації [4, с. 35].

Отже, реалізація самоосвітньої діяльності студентів в процесі навчання стає однією з найактуальніших педагогічних проблем, від успішного вирішення якої багато в чому буде залежати правильність самооцінки.

Ми розглядаємо самоосвіту як вид діяльності, провідною функцією якого є самореалізація особистості менеджера. Самоосвіта - це по-справжньому вільний і в той же час найскладніший вид освітньої діяльності, оскільки пов'язаний з процедурами саморефлексії, самооцінки і виробленням умінь і навичок самостійно здобувати актуальні знання і трансформувати їх в практичну діяльність.

Ми вважаємо, що при включенні студентів у процес самоосвіти необхідно враховувати загальну активність, що є характерною рисою прояву темпераменту. У процесі самоосвіти простежується взаємозв'язок пошукової і творчої активності, що виявляється на вищому рівні самоосвітньої діяльності.

Характерними рисами ділової людини є стабільність і надійність. Невід'ємними якостями людини, що прагне до самовдосконалення, є такі якості особистості, як відповідальність, підприємливість, активність, наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість, воля, активність мислення, розумова самостійність, самооцінка, самоконтроль, творча активність, самоаналіз. Саме на розвиток і формування таких якостей менеджера і спрямована діяльність закладів вищої освіти [5, с. 135].

Проаналізувавши ряд досліджень психологів, ми виділяємо кілька компонентів особистісної або суб'єктивної активності, які можливо розвивати в процесі самоосвітньої діяльності при навчанні:

навчальна активність, що проявляється в навчальному процесі, вказує на інтенсивність навчальної роботи, на активне або пасивне ставлення студента до навчальних занять, прояв ініціативи;

організаційна активність виражається у прагненні людини організувати свою самоосвітню діяльність. Організаційна активність впливає на формування відповідальності, акуратності, послідовності, цілісності, конструктивності, цілеспрямованості.

пошуково-творча активність спрямовується особистістю на зміну ситуації або ставлення до неї при відсутності певного прогнозу результатів, але при постійному обліку ступеня ефективності діяльності, будучи важливою складовою частиною процесу планування, прогнозування результатів самоосвітньої діяльності. Формуються такі якості, як самостійність - прагнення до незалежності, очікування активності від інших особистостей, рішучість впевненість в собі, енергійність, наполегливість.

самоаналітична активність - наявність вміння і навички самооцінки, самопізнання з метою самовиховання активності, а також можливості розвитку адекватного соціального мислення, що має для особистості внутрішній сенс і цінність; схильність до позитивної самоактуалізації - сприйняття життя як процесу постійного вибору можливостей зростання, самовдосконалення. Саме тут формуються сильна воля, адекватна самооцінка, самоконтроль фахівців.

емоційно-ціннісна активність включає емоційність як позитивний емоційний фактор - реакцію на успіх і невдачу і емотивність - ціннісний показник усвідомленості суб'єктом необхідності самоосвіти, позитивне активне ставлення до самоосвіти, самовдосконалення. Багатство і яскравість емоційних проявів, природність і невимушеність поведінки, готовність до співпраці, відкритість, самовладання - якості, пов'язані з даними аспектом активності.

На основі вищесказаного, суб'єктивну активність ми розглядаємо як інтегративну системну якість особистості, яка проявляється у поведінці, почуттях і формується в діяльності.

Суб'єктивна активність студентів, що проявляється на навчальних заняттях, позитивно оцінюється викладачами і самим студентом, стимулює прояв активності інших членів групи, що на наш погляд, сприяє більш цілеспрямованому формуванню особистісних якостей студентів в процесі навчання. Проявляючи активність будь-якого виду, людина проявляє її саме в діяльності [7, с. 75].

Будь-яка, що вивчається дисципліна, виконує певні суспільні функції, отже, не може бути нейтральною по відношенню до актуальних проблем суспільства: економічним, науково-технічним, соціально-політичним, культурним. У кожної навчальної дисципліни є можливості для виховання, посилення переконань через систему знань, емоцій, які, закріплюючись в емоційно-вольовій сфері і пройшовши через неї, формуються у вигляді мотивів, що активізують діяльність. У процесі навчальної діяльності, в свою чергу, виробляються вміння і навички, що переростають в життєві переконання. Завдяки світогляду складається суспільно орієнтований спосіб життя людини, її життєва позиція. Тому ми вважаємо, що навчальна діяльність найбільш інтенсивно впливає на формування особистісних якостей студентів, на набуття ними необхідних професійних знань, умінь і навичок.

Багато що у формуванні особистісних якостей менеджера з персоналу залежить від викладача. Викладач повинен знати, від яких психічних процесів, станів і властивостей залежить досягнення головної і другорядних цілей навчання і як використовувати їх для теоретичної і практичної підготовки менеджерів.

Мета участі студентів у самостійній творчій діяльності - формування їх професійної самостійності, здатності до творчого вирішення практичних завдань в ході трудової діяльності. Разом з тим, і ми в цьому впевнені, заняття творчістю - це відоме самовираження особистості, прагнення до життєвого самоствердження. В цьому відношенні мотиви діяльності учня збігаються з мотивами дослідника, серед яких - бажання самоствердитися, тобто довести собі і іншим, що ти можеш довести завдання до кінця, прагнення до самовираження, тобто. до найбільш повного прояву своєї індивідуальності, і, нарешті, цікавість, в хорошому сенсі цього слова.

Студент в ході самостійної роботи розвиває такі важливі якості, як творче мислення, відповідальність і вміння відстоювати свою точку зору. З боку викладача необхідні добре ставлення, увага і підтримка, без яких немає розвитку активності студентів [8].

Таким чином, цілями включення студентів у творчу діяльність є:

підвищення інтелектуальної активності;

творче освоєння навчального матеріалу;

вироблення соціальної позиції та професійної самооцінки;

формування професійно важливих і особистісних якостей менеджера.

Студент набуває навичок, які знадобляться йому протягом усього життя і практичної діяльності (самостійність суджень, вміння концентруватися, збагачувати власний запас знань, володіти багатостороннім поглядом на виникаючі проблеми, просто вміти цілеспрямовано і вдумливо працювати).

Особливістю змісту професійно-освітніх програм, є орієнтація на практичну і професійну підготовку.

У процесі навчання студенти отримують не тільки теоретичні знання на лекційних заняттях, а й практичні навички, в ході практики і стажування, організованих в установах, що дозволяє значно поліпшити рівень підготовки випускників і сприяє становленню особистості і розвитку її особистісних і професійних якостей.

Враховуючи ту обставину, що сучасна економіка надзвичайно швидко змінюється, необхідно навчити студентів швидко адаптуватися до змін в реальній обстановці. Особливість роботи закладів вищої освіти в тому, що навчання будується таким чином, що студенти і випускники повинні вміти постійно дотримуватися балансу між інтелектуальними і фізичними, моральними і соціальними, індивідуальними і суспільними властивостями та інтересами, що позитивно впливає на процес формування особистісних якостей менеджера з персоналу.

Навчання не може обмежуватися тільки внутрішнім курсом, навіть маючи в своєму розпорядженні найсучаснішу технологічну базу. Період професійного навчання, тобто проходження практики і стажування є складовою частиною всього навчального процесу в закладах вищої освіти.

Практична підготовка студентів є найважливішою частиною підготовки менеджерів з персоналу і проводиться в закладах вищої освіти на підприємствах і в організаціях.

Особистість людини можна охарактеризувати п'ятьма основними потенціалами: пізнавальним, морально-етичним, творчим, комунікативним і естетичним. Такі потенціали грають роль динамічних домінант, що задають спрямованість процесу розвитку особистості.

Пізнавальний потенціал визначається, перш за все, обсягом і якістю інформації, якою володіє особистість. Він так само включає в себе психологічні якості, що забезпечують продуктивність пізнавальної діяльності людини.

Морально-етичний потенціал обумовлюється набутими особистістю в процесі соціалізації морально-етичними нормами, життєвими цілями, переконаннями, устремліннями.

Творчий потенціал особистості визначається наявним репертуаром умінь і навичок, здібностями до дії і мірою їх реалізації в певній сфері діяльності або спілкування.

З усіх особистісних якостей менеджерів з персоналу, інтегральною властивістю особистості нам представляється її творчий потенціал, що відображає спрямованість взаємозв'язку і напруженість всіх якостей і здібностей особистості. Творчий потенціал виражає здібності особистості до перетворювальних дій, до самостійного оволодіння необхідними знаннями і навичками, до пошуку нових знань для вирішення навчальних і практичних проблем, до застосування отриманих знань в різних ситуаціях та ін.

Комунікативний потенціал особистості оцінюється ступенем товариськості, характером і міцністю контактів, що встановлюються індивідом з іншими людьми.

Естетичний потенціал особистості обумовлюється рівнем і інтенсивністю її художніх потреб, а також тим, як вона їх задовольняє. Естетична активність особистості реалізується в професійному або самодіяльному творчості або в «споживанні» творів мистецтва [9, С. 53].

Іншими словами, особистість визначається тим: 1) що вона знає, 2) що вона цінує, 3) що і як вона творить, 4) з ким і як вона спілкується, 5) які її естетичні потреби і як вона їх задовольняє.

Для повноцінного формування особистості, розвитку її потенціалу та особистісних якостей менеджера, викладачам закладів вищої освіти важливо знати і вміти направляти і коригувати ряд особистісних утворень. До одним з таких утворень відноситься життєвий план особистості, спрямованість особистості, потреба персоналізації і потреба самореалізації. Потреба самореалізації проявляється в прагненні індивіда реалізувати свій особистісний потенціал (запас життєвої енергії, задатки, здібності). Виходячи з вищесказаного, справжньою суттю хорошої освіти має бути ознайомлення з шляхами, за допомогою яких, фахівець може стати тим, ким він здатний стати, тобто самореалізуватися.

Як вже говорилося вище, важливим регулятором поведінки особистості є Я - концепція - сукупність уявлень людини про себе, взаємопов'язаних з його самооцінкою. Я - концепція виконує потрійну функцію:

сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості;

визначає характер і особливості інтерпретації набутого досвіду;

служить джерелом очікування щодо власної поведінки і самого себе. Крім цього, Я - концепція здійснює регуляцію соціальної поведінки особистості.

Тому метою формування у студентів професійної компетентності є формування в особистості майбутніх менеджерів таких ціннісних орієнтацій, відносин, мотивів, які забезпечили б оцінку і регулювання поведінки відповідно до морально-етичних норм, прийнятих у конкретному соціально- культурному середовищі.

Відповідно до вимог професії діяльність закладів вищої освіти спрямована на різнобічний і гармонійний розвиток особистості, яке передбачає формування різноманітних мотивів, здібностей та інтересів, а так само особистісних якостей студентів, відповідно до вимог соціально-економічної ситуації. Розвиток таких утворень означає появу їх різноманіття, ієрархічності, підвищення ступеня змістовності.

Формування особистісних якостей менеджера протікає в системі міжособистісних відносин, адже особистість - це особлива системна якість, що характеризує включеність індивіда в суспільні відносини.

Відповідно до концепції персоналізації, індивід характеризується потребою бути особистістю (тобто потребою бути в максимальному ступені представленим значущими для нього якостями в життєдіяльності інших людей, здійснювати своєю діяльністю перетворення їх смислової сфери) і здатність бути особистістю (тобто сукупністю індивідуальних особливостей і засобів, що дозволяють здійснювати дії і вчинки, що забезпечують задоволення потреби бути особистістю).

Можливість реалізації зазначеної потреби і здатності в закладах вищої освіти створює колектив студентів, де «персоналізація кожного є умовою персоналізації всіх».

Практика роботи і педагогічна взаємодія дозволяє виділити ряд принципів розвитку особистісних якостей студентів закладів вищої освіти в процесі колективної взаємодії.

Принцип активності. Всебічний розвиток особистості і особистісних якостей - активний процес самостійного, творчого конструювання власної особистості, її самовиховання і самовдосконалення. Реалізація викладачем принципу активності в цьому контексті передбачає не пасивне засвоєння студентами тієї чи іншої норми, а активне оволодіння цією нормою.

Принцип діяльності. Розвиток особистості слід розуміти не тільки як створення комплексної багатопланової діяльності, а й як організацію спільної діяльності студентів в з викладачами.

Принцип колективності. Рівень розвитку особистості багато в чому залежить від рівня розвитку міжособистісних відносин групи, в яку вона включена.

Принцип особистісного підходу. Згідно з цим принципом слід враховувати індивідуально-психологічні особливості студентів. Тобто з'ясовувати, чим конкретний студент відрізняється від інших і як у зв'язку з цим слід будувати роботу.

Навчальний процес в закладах вищої освіти являє собою керовану систему, головною метою функціонування якої є підготовка висококваліфікованого фахівця. Від того, як ця система управляється, у вирішальній мірі залежить ефективність її функціонування і значимість результатів.

Розвиток особистісних якостей - процес цілісний, як цілісна людська діяльність, що здійснюється в єдності пізнання, спілкування і практики, що виявляється в найрізноманітніших формах в системі людських взаємин. Тому розвиток особистісних якостей менеджера в навчальному процесі сприяє становленню і якостей професійних. В системі підготовки менеджера з персоналу особистість являє собою також певну соціальну систему, а щоб на неї надавати цілеспрямований вплив, необхідно визначити інтегруючу властивість цієї системи, її системоутворюючий елемент, тобто ключова якість особистості, яка, розвиваючись, сприяє включенню в діяльність і розвитку всіх особистісних і професійних здібностей.

Виходячи з вищевикладеного підходу, підлягають певній зміні мета і завдання підготовки менеджера з персоналу. Метою стає не тільки формування професійних знань і навичок, а підготовка висококваліфікованого менеджера з розвиненим творчим потенціалом, високою активністю і сформованими особистісними якостями, відповідно до вимог соціально- економічної ситуації. Ця мета відповідає сучасним вимогам організації економіки і бізнесу, завданням соціального управління, так як творчий потенціал і активність забезпечує швидку адаптацію випускника до нових умов роботи; здатність до використання засвоєних знань і придбання нових; навички творчого пошуку, переорієнтації, вибору певної ситуації; вміння оволодіти новими методами роботи, орієнтуватися в нових напрямках і адекватно оцінювати їх і свою діяльність.



Висновки

Таким чином в рамках розглянутого питання, спираючись на особистісно-орієнтовану технологію навчання, яка спрямована на розвиток активності особистості в навчальному процесі, реалізацію гуманістичного підходу до розвитку особистості студента, можна виділити умови і особливості роботи закладів вищої освіти по формуванню особистісних якостей. До них відносяться:

Особистісні якості студентів, що формуються в різних видах навчальної, практичної, творчої та самостійної діяльності;

Організація навчання здійснюється або повинна здійснюватися, спираючись на активний, творчий характер людської психіки. Студент є суб'єктом, а не об'єктом навчально-виховних впливів;

Зміст і технології навчання здійснюються або повинні здійснюватися з позиції врахування індивідуальних особливостей кожного студента;

Головна рушійна сила процесу розвитку особистісних якостей - взаємини його з іншими людьми (викладачами, студентами і т. д.). Особистість розвивається в постійній взаємодії, спілкуванні, в динаміці;

Орієнтація на формування сенсу свого існування, як психологічної основи розвитку особистісних якостей. Важливо не просто сформувати у студентів знання, головне, щоб вони розуміли, для чого вони йому потрібні і вміли їх застосувати;

Особистісно орієнтований підхід до організації навчального процесу, який спрямований на цілісний розвиток особистості та її особистісних якостей. Метою освіти є або має бути не тільки і не стільки формування професійних знань, умінь і навичок, а створення умов для цілісного розвитку особистісних якостей студента і його потенціалу;

Врахування життєвих цілей і цінностей студентів при організації навчально-виховного процесу, як формування або корекція особистісних якостей;

Технології навчання в центрі переорієнтовані або повинні бути переорієнтовані на технології самоосвіти, оскільки тільки усвідомлене оволодіння знаннями, вміннями і навичками дозволяє сформувати цілісну особистість з повним набором особистісних якостей, необхідних менеджеру з персоналу;

Створення умов для розвитку механізмів самопізнання, самовдосконалення, самореалізації та самовиховання;

Повинна бути соціально-культурна організація життя студентів, де б здійснювалося культурний розвиток з урахуванням їх здібностей та інтересів;

Діяльність у професійній сфері після закінчення навчання реалізується в контексті сформованої професійної компетентності менеджера. З цією метою в навчальний план введені дисципліни, які сприяють більш глибокому вивченню себе та інших (психологія і педагогіка, конфліктологія, соціальна педагогіка і психологія, акмеологія, іміджелогія.).



Література

1. Бородієнко О.В. Теорія і практика розвитку професійної компетентності керівників струтурних підрозділів підприємств сфери зв'язку: монографія. Біла Церква: Вид-во Пшонківський О. В., 2017. 422 с.

2. Горобець С.А. Теоретичні засади проблеми формування професійної компетентності майбутнього фахівця-економіста. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. 2007. Вип. 31 (31). С. 106-109.

3. Дороніна М.С., Лугова В.М., Сєріков Д.О., Доронін С.А. Розвиток управлінської компетентності керівників підприємств: монографія. Харків: ФОП Лібуркіна Л.М., 2019. 182 с.

4. Євтух М.Б., Дибкова Л.М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів: монографія. Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2007. 144 с.

5. Загородня А.А. Професійна підготовка фахівців економічної галузі у закладах вищої освіти Республіки Польщі та України: монографія. Київ: ВП «Едельвейс», 2018. 392 с.

6. Кокун, О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: монографія. Київ: ДП "Інформ.-аналіт. агенство", 2012. 214 с.

7. Миценко В.І. Формування професійно важливих якостей спеціалістів економічного профілю в системі вищої освіти. Вісник Черкаського держ. ун-ту. Серія: Педагогічні науки. № 3. 2012. С. 74-78.

8. Скаковська С.С., Котик О.В. Особливості формування професійної компетентності фінансистів у ЗВО. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. № 4 (92). 2020. С. 348-357. https://doi.org/10.31713/ve4202031.

9. Черненко Н. Формування професійно важливих якостей як базовий складник підготовки майбутніх фахівців економічної галузі. Освітологічний дискурс. № 32. 2021. С. 52-68. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.1.4.

References

1. Borodiienko, O.V. (2017). Teoriia i praktyka rozvytku profesiinoi kompetentnosti kerivnykiv struturnykh pidrozdiliv pidpryiemstv sfery zviazku. [Theory and practice of professional competence development of managers of structural divisions of enterprises in the field of communications]. Bila Tserkva: Vyd-vo Pshonkivskyi O.V., [in Ukrainian].

2. Horobets, S.A. (2007). Teoretychni zasady problemy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho fakhivtsia-ekonomista. [Theoretical foundations of the problem of forming the professional competence of the future specialist economist]. Visnyk Zhytomyrskoho derzh. un-tu im. I. Franka. - Bulletin of the Zhytomyr state. un-tu them. I. Franko. 31(31). 106-109. [in Ukrainian].

3. Doronina, M.S., Luhova, V.M., Sierikov, D.O., Doronin, S.A. Rozvytok upravlinskoi kompetentnosti kerivnykiv pidpryiemstv [Development of managerial competence of enterprise managers]. Kharkiv : FOP Liburkina L.M. [in Ukrainian].

4. Ievtukh, M.B., Dybkova, L.M. (2007). Indyvidualnyi pidkhid u formuvanni profesiinoi kompetentnosti maibutnikh ekonomistiv. [Individual approach in the formation of professional competence of future economists]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V.N. Karazina, [in Ukrainian].

5. Zahorodnia, A.A. (2018). Profesiina pidhotovka fakhivtsiv ekonomichnoi haluzi u zakladakh vyshchoi osvity Respubliky Polshchi ta Ukrainy. [Professional training of specialists in the economic field in higher education institutions of the Republic of Poland and Ukraine]. Kyiv: VP «Edelveis», [in Ukrainian].

6. Kokun, O.M. (2012). Psykholohiia profesiinoho stanovlennia suchasnoho fakhivtsia: [Psychology of professional development of a modern specialist]. Kyiv: DP "Inform.-analit. ahenstvo", [in Ukrainian]..

7. Mytsenko, V.I. (2012). Formuvannia profesiino vazhlyvykh yakostei spetsialistiv ekonomichnoho profiliu v systemi vyshchoi osvity. [Formation of professionally important qualities of economic specialists in the system of higher education]. Visnyk Cherkaskoho derzh. un-tu. Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of the Cherkasy state. un-tu. Series: Pedagogical sciences. 3. 74-78. [in Ukrainian].

8. Skakovska, S.S., Kotyk, O.V. (2020). Osoblyvosti formuvannia profesiinoi kompetentnosti finansystiv u ZVO. [Peculiarities of formation of professional competence of financiers in ZVO]. Visnyk Natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia. - Bulletin of the National University of Water Management and Environmental Sciences. 4 (92). 348-357. [in Ukrainian].

9. Chernenko, N. (2021). Formuvannia profesiino vazhlyvykh yakostei yak bazovyi skladnyk pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv ekonomichnoi haluzi. [Formation of professionally important qualities as a basic component of training future professionals in the economic field.]. Osvitolohichnyi dyskurs. - Educational discourse. 32. 52-68. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...