Управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Любов Лукашенко аспірантка кафедри

маркетингу, менеджменту та управління бізнесом

м. Умань



Анотація

освітній управління війна керівник

Стаття спрямована на дослідження особливостей управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни. Розкрито зміст діяльності керівників освітніх закладів в умовах воєнного стану. З'ясовано, що управлінська діяльність керівника в умовах війни є важливим чинником ефективного функціонування шкільної освіти. Метою статті є визначення та опис основних чинників, що впливають на управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни. Встановлено, що від ефективного управління освітнім процесом залежить якість освіти. Здійснено аналіз наукових джерел, досліджено систему управління освітніми змінами. З'ясовано, що вчені активно досліджують специфіку прийомів і методів антикризового управління. Розкрито зміст антикризового управління, яке характеризується суцільним спостереженням, виявленням та локалізацією проблемних ситуацій, що мають місце в освітньому шкільному процесі в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що управління закладами загальної середньої освіти, в умовах воєнного стану, потребує від керівника компетентного володіння елементами антикризового управління як новою стратегією. Доведено, що менеджмент шкільної освіти в умовах війни вимагає від управлінського персоналу компетентної орієнтації в надзвичайних ситуаціях, ефективної кадрової та інформаційної політики, якісної організації освітнього процесу, сприятливих умов для дистанційного навчання, умінь налагоджувати контакти з усіма соціальними партнерами. Виділено основні інструменти антикризового управління, а саме: моніторинг, планування та розробка антикризової стратегії управління навчальним закладом, контролінг. Визначено зміст та значення мотиваційної функції. Доведено, що управління закладами загальної середньої освіти, в умовах війни, вимагає від керівників компетентної орієнтації в надзвичайних умовах, ефективної кадрової та інформаційної політики, створення сприятливих умов для якісної організації дистанційного навчання та комунікабельності, для налагодження партнерських стосунків з різними соціальними організаціями. Наголошено на проблемах зміни підходів до управління навчальним закладом в умовах війни.

Перспективи подальших наукових досліджень будуть стосуватися обґрунтуванню механізмів створення сприятливих умов для ефективної роботи всіх членів педагогічного колективу та їх професійного розвитку в умовах воєнного стану та адаптації здобувачів освіти до нових умов навчання.

Ключові слова: управління, заклади загальної середньої освіти, воєнний стан, менеджмент, освіта, керівник, педагогічний колектив, викладач, менеджер.



Annotation

Luybov Lukashenko Graduate student of the Department of Marketing, Management and Business Administration, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna Uman, Ukraine,

MANAGEMENT OF INSTITUTIONS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION IN THE CONDITIONS OF WAR

The article is aimed at researching the peculiarities of the management of institutions of general secondary education in the conditions of war. The content of the activities of the heads of educational institutions in the conditions of martial law is disclosed. It has been found that the managerial activity of the head in the conditions of war is an important factor in the effective functioning of school education. The purpose of the article is to identify and describe the main factors affecting the management of general secondary education institutions in wartime conditions. The purpose of the article is to identify and describe the main factors affecting the management of general secondary education institutions in wartime conditions. It has been established that the quality of education depends on the effective management of the educational process. The analysis of scientific sources was carried out, the management system of educational changes was investigated. It was found that scientists are actively researching the specifics of anti-crisis management techniques and methods. The content of anti-crisis management is revealed, which is characterized by continuous observation, detection and localization of problematic situations that take place in the educational school process under martial law conditions. It is substantiated that the management of institutions of general secondary education, in the conditions of martial law, requires competent mastery of the elements of anti-crisis management from the head as a new strategy. It has been proven that the management of school education in war conditions requires management personnel to have competent orientation in emergency situations, effective personnel and information policy, high-quality organization of the educational process, favorable conditions for distance learning, the ability to establish contacts with all social partners. The main tools of anti-crisis management are highlighted, namely: monitoring, planning and development of an anti-crisis management strategy of an educational institution, controlling. The content and meaning of the motivational function are defined. It has been proven that the management of institutions of general secondary education, in conditions of war, requires from managers competent orientation in emergency conditions, effective personnel and information policy, creation of favorable conditions for highquality organization of distance learning and communication, for establishing partnership relations with various social organizations. The problems of changing approaches to the management of an educational institution in the conditions of war are emphasized. Prospects for further scientific research will relate to the justification of the mechanisms for creating favorable conditions for the effective work of all members of the teaching staff and their professional development in the conditions of martial law and the adaptation of education seekers to new learning conditions.

Keywords: management, institutions of general secondary education, martial law, management, education, manager, teaching staff, teacher, manager.



Постановка проблеми

Сьогодні Україна перебуває серед країн, де діти живуть в умовах війни. Зруйновані міста, села, національні символи та пам'ятники архітектури мародерства, масові вбивства та нелюдські безчинства, скалічені долі мільйонів людей - трагедія для всього українського народу. Наслідки військової агресії Росії проти України вплинули та, на жаль, ще довгий час позначатимуться на українській системі освіти.

Ця війна не лише залишить свій відбиток в національній пам'яті, а й вплине на розвиток національного господарства, культуру, освіту. Лише від нас залежить яким буде новий напрям розвитку нашого суспільства.

Війна загострила і актуалізувала важливі проблеми, що накопичувались протягом багатьох років у сфері управління загальною середньою освітою, та створила нові. Однією з них є необхідність створення такої системи управління, яка гарантуватиме безпечні умови для навчання здобувачів освіти та праці педагогів. В цьому контексті важливо проектувати зміст вітчизняної освіти відповідно до сучасних освітніх запитів суспільства та держави, що породжені війною. Перед керівниками закладів загальної освіти постали такі важливі питання, які до цього часу ніхто не вирішував.

Проблема управління закладами загальної середньої освіти відповідно до державних та суспільних запитів, спричинених війною є мало вивченою, що зумовлює актуальність дослідження.

Вплив війни на функціонування закладів освіти розглядається в багатьма зарубіжними вченими, зокрема: S. Bell та F. Huebler вивчили, та дали визначення кількісних показників впливу збройних конфліктів на освіту в 25 країнах світу; L. Cervantes-Duarte та A. Fernandez-Cano в своїх працях описували вплив збройних конфліктів на заклади освіти та педагогічних працівників; G. Giordano вивчав історичний досвід трансформації системи шкільної освіти США в умовах Другої світової війни та холодної війни; P. Justino, L. Marinella та S. Paola характеризували довгострокові та короткострокові результати впливу війни на освіту; M. N. Agbor, M. A. Etta, H. M. Etonde вивчали вплив збройного конфлікту на викладання та навчання. Зарубіжні вчені акцентують увагу на суттєвий негативний вплив війни, збройних конфліктів на розвиток та функціонування системи освіти загалом, системи повної загальної середньої освіти зокрема. У наукових публікаціях зарубіжних вчених прослідковуються приклади посилення уваги органів влади різних країн, де відбувались збройні конфлікти, до підвищення якості загальної середньої освіти, до реформування її змісту. Це було зумовлено потребами держави і суспільства, які спричинила війна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аспекти оновлення змісту освіти, кількісні та якісні зміни у змісті загальної середньої освіти, у своїх наукових працях розглядали українські вчені, а саме: Л. Березівська, Н. Бібік, В. Бондар, В. Ільченко, В. Кизенко, О. Ляшенко, В. Редька, О.Савченко, О. Сухомлинська, О. Топузов та інші. Міжнародні, управлінсько-політичні, соціокультурні, економічні, науково-технічні чинники розвитку змісту загальної середньої освіти описано та обґрунтовано в науковій праці О. Топузова та Д. Пузікова.

Д. Пузіков у своїх публікаціях розглядає прогностичні сценарії розвитку системи загальної середньої освіти України, а саме реалістичний з позитивними фоновими показниками, реалістичний з позитивними профільними показниками, оптимістичний та песимістичний

Актуальність дослідження зумовлюється тим, що в наукових працях які було досліджено, не виокремлено чинники впливу війни на управління закладами загальної середньої освіти та не прогнозовано сценарій розвитку менеджменту освіти.

Мета статті полягає у визначені та описі основних чинників, які впливають на управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни, та розробленні прогностичних сценаріїв розвитку менеджменту освітньої галузі в умовах російсько-української війни.

Методи дослідження

Головною методологічною ідеєю даного дослідження є обґрунтування доцільності оновлення змісту управління закладами загальної середньої освіти відповідно до освітніх запитів держави та суспільства, зумовлених війною. Дослідження було здійснене на методологічних засадах системного та комплексного підходів. Для виокремлення чинників, які впливають на управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни, використано метод аналізу наукових джерел. Для формулювання власних висновків дослідження використовувались теоретичні методи наукового дослідження, зокрема: структурно-генетичний аналіз, синтез, теоретичне узагальнення.

Для прогнозування розвитку освітнього менеджменту в умовах війни використано інструментарій освітньо-педагогічної прогностики, метод прогнозних сценаріїв.

Виклад основного матеріалу

В умовах повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, тривалими ракетними, бомбовими ударами та артилерійськими обстрілами по цивільній інфраструктурі та закладах освіти, першочерговим завданням в організації роботи закладів загальної середньої освіти, в новому 2022-2023 навчальному році, є забезпечення безпечних умов навчання здобувачів освіти та праці педагогічних працівників.

Початок цієї трагічної війни став новим масштабним етапом не лише європейського цивілізаційного зламу а й новим витком зміни змісту освіти, адже демотивує усвідомлення того, що ми переможемо в цій війні, а в контексті освіти залишиться все як є.

Як вказано в [1, с.207] «Освіта - це один з чинників, який робить націю нацією», і саме зараз ми гостро усвідомлюємо потребу зміни підходу до управління навчальним закладом. Це вимагає підготовки менеджерів освітньої галузі нового покоління, орієнтованого на демократичні принципи управління навчальним закладом, підготовку вчительських кадрів, формування освітньої мережі, фінансову автономію.

Повномасштабна війна, яка розпочалась 24 лютого 2022 року докорінно змінила життя України та її громадян. Станом на сьогодні від бомбардувань та обстрілів постраждало близько двох тисяч закладів освіти, понад 200 з них зруйновано повністю. Найстрашнішим є те, що загарбники безжально вбивають та калічать дітей, освітян. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на ранок 18 січня 2023 року більше ніж 1368 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 459 дітей загинуло та понад 909 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 337 вважаються зниклими, 13916 дітей депортовано. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

Дані Офісу Генерального прокурора свідчать про те, що найбільше постраждало дітей у Донецькій області - 429, Харківській - 269, Київській - 117, Запорізькій - 84, Херсонській - 83, Миколаївській - 82, Чернігівській - 68, Луганській - 66, Дніпропетровській 63.

Значна частина здобувачів освіти, які опинилися в центрі активних бойових дій, зазнали не лише фізичних травм, а й значних психічних. Умови життя українських дітей, де ведуться активні бойові дії, стають дедалі нестерпніші. Рятуючись від війни, учасники освітнього процесу водночас наражаються на великий ризик розлучення із сім'єю, втрати близьких, рідних, друзів, батьків, зазнати насилля, жорстокого поводження [2].

Важкий психологічний стан здобувачів освіти є однією з серйозних проблем, що створює перепони на шляху забезпечення якості освіти. Проте не лише учні, а й педагоги що постраждали від військової агресії, потребують значної психологічної підтримки.

Для забезпечення безпечної ситуації, з початком війни, у закладах загальної середньої освіти було на деякий час призупинено освітній процес та оголошено вимушені тимчасові канікули. В подальшому освітній процес було відновлено із застосуванням різноманітних форм: онлайн з використанням ІТтехнологій та дистанційного доступу на територіях, близьких до місць ведення бойових дій; офлайн на територіях віддалених від бойових дій; змішаний режим.

Війна змусила багатьох здобувачів освіти залишити постійне місце проживання, таке переміщення в межах України і за кордон стало серйозним викликом для системи освіти та на забезпечення рівного доступу да навчання. Проте першочерговим завданням менеджерів освітніх закладів, було і залишиться актуальним, є збереження життя і здоров'я всіх учасників освітнього процесу.

Функціонування системи освіти в умовах війни характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та інформаційних технологій.

Попри те, що держава намагається максимально підтримати громадян, економіку, бізнес у воєнний час, чимало навчальних закладів самостійно долають виклики втрати платоспроможності та ризики невиконання інших важливих зобов'язань.

Наразі освітній менеджмент має бути спрямований на збереження наявного потенціалу та гарантій подальшого стійкого розвитку загальної середньої освіти.

Війна порушує права людини, в тому числі право на освіту. Військова агресія перетворює її на об'єкт, мішенями якого стають здобувачі освіти, педагоги, керівники, освітня інфраструктура.

ЮНЕСКО виділяє основні мотиви нападу на освіту:

- нав'язування чужої культури, релігії, етнічної ідентичності, філософії;

- недопущення до навчання дівчат;

- призупинення всіх або окремих форм освіти;

- порушення функціонування системи освіти;

- підриву довіри до державного контролю над територією;

- помсти за вбивства мирного населення;

- причетність до профспілкової діяльності;

- придушення опозиції та запобігання озвучення альтернативних поглядів;

- замовчування кампанії з прав людини або досліджень, пов'язаних з правами людини;

- дослідження впливу війни на певні групи людей;

- знищення шкіл як помста або засіб стримання, мінометний чи ракетний обстріл або обстріл з середини школи або поблизу [3].

В наслідок військових дій система освіти зазнає прямих та довготривалих негативних впливів. До них відносять:

- фізичну небезпеку для педагогів та здобувачів освіти;

- пошкодження та руйнування освітньої інфраструктури;

- зниження рівня відвідування школи;

- зменшення наповненості класів;

- зростання рівня насильства в навчальних закладах;

- підвищення рівня гендерного та сексуального насильства;

- порушення мотивації до навчання;

- порушення психічного здоров'я учнів;

- зниження рівня ефективності та якості освіти;

- зменшення фінансування освіти;

- використання освітніх закладів як інструмент захисту інтересів сторін конфлікту.

Щоб подолати негативні впливи війни на освіту, необхідно зберегти духовне єднання нашого суспільства, української культури, створити конкурентоздатну високотехнологічну економіку, адаптовану до воєнних умов, розвивати науку та освіту. Ключову роль у реалізації поставлених завдань відіграє освіта. В закладах загальної середньої освіти виховується патріотизм, формується громадянська позиція, закладаються основи життєвого та професійного самовизначення особистості, забезпечується становлення та розвиток ключових компетентностей, здобувач освіти готується до захисту Батьківщини.

Головний напрямок реформування змісту управління вітчизняною повною загальною середньою освітою, що функціонує в умовах війни - це забезпечення її відповідності актуальним та перспективним потребам суспільства, що пов'язані зі збереженням суверенітету та територіальної цілісності України. Основними орієнтирами для керівників навчальних закладів в нинішніх умовах є реалізація Державних освітніх стандартів, спрямованих на розвиток, виховання та соціалізацію особистості, здатної до життя в цивілізованому суспільстві та взаємодії з природою, прагнучої до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готової до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності, відповідальності та громадської активності. Досягнення даної мети можливо за умови наявності професійно компетентного керівника. В умовах воєнного стану, реалізація освітнього менеджменту зумовлена необхідністю забезпечення якості вітчизняної освіти на рівні європейських та світових стандартів.

В нинішніх умовах невмотивованої агресії Російської Федерації проти України, особливо гостро постають питання організації навчального процесу в безпечних умовах, дистанційної роботи та кадрової політики. Тому важливим чинником повноцінного функціонування закладів освіти є управлінська система. Керівники загальноосвітніх закладів несуть повну відповідальність за забезпечення гарантій щодо створення безпечного середовища для здобуття якісної освіти.

Управління в умовах воєнного стану набуває ознак антикризового, яке характеризується суцільним спостереженням, виявленням та локалізацією проблем, що виникають в освітньому процесі; передбаченню кризових ситуацій та їх запобіганню; умінням визначити необхідні для стабілізації діяльності педагогічного колективу ресурси.

Керівники навчальних закладів в кризові часи не лише вирішують поточні питання, а й вибудовують перспективні плани. В умовах воєнного стану, важливими інструментами, які допомагають корегувати освітній процес та забезпечувати його життєдіяльність є моніторинг та діагностика. Такими показниками вважають:

- організацію освітнього процесу (дистанційну роботу та її супровід, навчально-методичний супровід, тривалість занять, методи оцінювання здобувачів освіти);

- фізичну безпеку суб'єктів освітнього процесу;

- наявність психологічної підтримки, мотивації;

- готовність педагогічного колективу до якісної освітньої діяльності в кризових умовах [11].

При переході на дистанційну форму навчання, керівникам, за мінімальний термін, довелося підготувати педагогічний колектив до нових умов організації освітнього процесу. Це свідчить про готовність керівників закладів загальної середньої освіти до здійснення управлінської діяльності в умовах воєнного стану. Адже, оволодіння педагогами різних видів дистанційної роботи (онлайнта офлайн-навчання), розроблення та організація дистанційних занять, їх змістовне наповнення, підготовка програм індивідуального навчання, забезпечення доступності та якості освіти, потребує від менеджерів освіти відповідальності та професіоналізму.

Під час дослідження виявлено, що війна та надзвичайні ситуації згуртовують педагогічний колектив для вирішення складних завдань. Керівник, на основі аналізу готовності педагогів до роботи в онлайн форматі, враховує сильні та слабкі сторони дистанційного навчання, забезпечує зворотній зв'язок з батьками, приймає правильні управлінські рішення та уникає кризових явищ, що виникають в умовах війни.

Важливе значення в подоланні кризових явищ має контролінг як важлива контрольно-інформаційна система, він дозволяє отримати точну інформацію про стан освітнього процесу в школі та його здатність функціонувати в умовах війни. Все більшого значення, в системі сучасної повної загальної середньої освіти, набуває внутрішній аудит, він виконує роль незалежної та неупередженої експертизи якості освітніх послуг.

Контролінг забезпечує швидке реагування на зміни та приймати оперативні рішення, а саме:

- організовувати навчальний процес в найбільш безпечній для життя та здоров'я всіх учасників формі в умовах воєнного стану;

- максимально сприяти створенню безпечного освітнього середовища в навчальному закладі;

- забезпечувати постійний взаємозв'язок з органами виконавчої влади, військового командування, військовими, військово-цивільними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, їх представниками, посадовими особами, органами управління у сфері освіти, з метою оперативного реагування на надзвичайні ситуації;

- оптимально використовувати принципи антикризового управління [7].

Дослідження дало змогу виділити основні принципи антикризового управління в умовах воєнного стану:

- діагностика кризових явищ за рівнем їх небезпеки;

- оперативність реагування на небезпеку;

- своєчасність прийняття управлінських рішень, їх законність;

- постійний контроль за виконанням управлінських заходів [8].

Отже, використання елементів антикризового управління, дає змогу менеджерам освітніх закладів оперативно реагувати на зміни та приймати оптимально правильні управлінські рішення.

Важливу роль, в управлінні закладами загальної середньої освіти під час війни, відіграє мотиваційна функція. З'ясовано, що нові, прогресивні стандарти керівника визначають здатність ефективно управляти персоналом, як одну з провідних трудових функцій. До змісту такої функції відносять:

- організацію командної роботи всіх учасників процесу освіти;

- застосування в управлінській діяльності сучасних методів та технологій, що забезпечують якість навчального процесу;

- проведення заходів для підвищення відповідальності педагогів за виконання державних освітніх стандартів.

Здійснювати ефективне управління навчальним закладом, в умовах воєнного стану, може багатогранна особистість, з неординарними здібностями, багатогранна, енергійна, здатна виконувати безліч різних обов'язків. Ефективний керівник - це лідер, який виконує ряд функцій, зокрема:

- стратегічну: планує освітній процес та ставить цілі;

- модераторну: запобігає виникненню конфліктних ситуацій, розв'язує конфлікти, розподіляє обов'язки, здійснює комунікаційну діяльність з колективом навчального закладу, учнями та їх батьками;

- представника колективу: здійснює комунікацію з освітніми установами та організаціями різних рівнів;

- економічну: шукає альтернативні джерела додаткового фінансування та розподіляє ресурси.

Керівник закладу повної загальної середньої освіти повинен забезпечити гідні умови праці, позитивну психологічну атмосферу в колективі, знаходити засоби для активізації роботи колективу та мотивації кожного працівника. Щоб не допустити токсичної атмосфери та пасивної агресії в навчальному закладі, згуртувати колектив, та налагодити сприятливий психологічний клімат, ефективний керівник повинен:

- встановити чіткі норми та правила, які будуть зрозумілі як для молодих так і для досвідчених колег;

- визначати цілі, які не будуть суперечити нормам та цінностям колективу;

- вміти слухати та чути кожного працівника колективу, підтримувати їх ініціативу, це допоможе не втратити кредит їхньої довіри.

Здатність мотивувати та підтримувати усіх суб'єктів освітнього процесу відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування та розвитку закладу освіти. Реалізація функції мотивації визначається здатністю впливати на внутрішні мотиви діяльності та поведінки всіх суб'єктів освітнього процесу.

В умовах війни мотивація ґрунтується на довірі та партнерстві, важливим при цьому є досконале вивчення та обговорення педагогами проблемних питань, що стосуються безпосередньо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема:

- організація дистанційного навчання,

- організація урочного навчання в умовах воєнного стану;

- оцінювання навчальних досягнень учнів;

- створення для здобувачів освіти найбільш комфортних умов, організація психологічної підтримки;

- розв'язання нестандартних ситуацій, що виникають під час онлайн навчання [10].

У системі управління закладами повної загальної середньої освіти, важливим стратегічним напрямком є кадрова політика, адже від створення оптимально сприятливих умов для педагогічної діяльності, мотивації та стимулювання його професійного зростання, підтримки вчителя залежить якість освітніх послуг.

Таким чином, здатність керівника навчального закладу мотивувати членів педагогічного колективу до продуктивної педагогічної діяльності, в умовах війни, характеризує його як компетентного професіонала.

Отже, керівники закладів повної загальної середньої освіти в умовах воєнного стану мають вирішити ряд завдань, що реалізують право на освіту, зокрема:

1. Забезпечити умови для організації освітнього процесу в безпечному середовищі; мотивувати та стимулювати педагогічний колектив до провадження професійної діяльності в умовах воєнного стану; обладнати кабінети для дистанційного навчання; налагодити управлінські та логістичні процеси.

2. Забезпечити адаптацію здобувачів освіти до нових умов навчання під час воєнного стану.

3. Налагодити продуктивну співпрацю з батьками та соціальними партнерами.

4. Сприяти забезпеченню комунікацій між усіма учасниками навчального процесу.



Висновок

Сучасне становище України, військова агресія Російської Федерації та динаміка трансформації освітньої галузі доводять необхідність впровадження інноваційного підходу до формування стратегічних цілей розвитку загальної середньої освіти заснованого на компетентному підході, що забезпечує здатність до вирішення проблемних питань, передбачення впливів неконтрольованих факторів та адаптацію до непередбачених обставин. Керівник сучасного закладу освіти повинен вміло впроваджувати інноваційні технології в управлінську діяльність та приймати ефективні стратегічні рішення. В умовах війни управління закладами загальної середньої освіти вимагає від керівників компетентної орієнтації в надзвичайних ситуаціях воєнного стану, ефективної кадрової та інформаційної політики, створення сприятливих умов для дистанційної роботи, якісної організації навчального процесу, навиків комунікації з усіма соціальними партнерами.

Вагомими елементами у контексті наших досліджень є проблеми створення сприятливих умов для ефективної роботи педагогічного колективу в умовах війни, адаптація здобувачів освіти, особливо переселенців, до нових умов навчання, професійний розвиток педагога в умовах воєнного стану.



Література

1. Грищук А. І. Антикризове управління та його інструментарій. URL: https://conf.ztu.edu.ua / wp-content/uploads/2019/0U19.pdf (дата звернення: 10.01.2023).

2. Заклади освіти в умовах воєнного стану. URL: https://sqe.gov.ua/diyalnist/rekomendaciizakladam-osviti/zakladiosvitivumovakh-voiennogo-stan (дата звернення: 17.01.2023).

3. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VTTT. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19 (дата звернення: 15.01.2023).

4. Про повну загальну освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-IX (Редакція станом на . URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text. (дата звернення: 16.01.2023).

5. Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2126-TX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text. (дата звернення: 14.01.2023).

6. Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти: Закон України від 24.03.2022 № 2157-TX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2157-20#Text (дата звернення.

7. Єпіфанова І. Ю., Оранська Н. О. Сутність антикризового управління підприємства. Економіка і суспільство. Мукачево. 2016. № 2. С. 265-269.

8. Касьянова О. М. Контрольно-аналітична діяльність керівника навчального закладу. Харків: Вид. група «Основа», 2014. 192 с.

9. Професійний стандарт керівника (директора) закладу загальної середньої освіти. URL: https://naurok.com.ua/post/mon-zatverdzheno-profstandart-kerivnika-zakladu-zagalno-serednoosviti/ (дата звернення: 15.01.2023).

10. Роз'яснення МОН щодо роботи закладів освіти у межах правового режиму воєнного стану. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-mon-shchodo-roboti-zakladivosviti-u-mezhah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu/ (дата звернення: 14.01.2023).

11. Сорочан Т. М. Антикризові поради керівникові навчального закладу. URL: https://lib.iitta.gov.ua/703968/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0% BD_5.pdf / (дата звернення: 10.01.2023).

References

1. Hryshchuk A. T. De administratione anticrisi eiusque instrumentorum [Anti-crisis management and its tools]. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/19.pdf. (accessed: 10.01.2023) [in Ukrainian].

2. Tnstitutiones institutiones sub iure military [Educational institutions under martial law]. URL: https://sqe.gov.ua/diyalnist/rekomendacii-zakladam-osviti/zakladi-osviti-v-umovakh-voiennogostan (accessed: 17.01.2023) [in Ukrainian].

3. De educatione: Lex Ucrainae data die 5 Septembris 2017 N 2145-VTTT [On education: Law of Ukraine dated September 5, 2017 N 2145-VTTT]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19 (accessed: 15.01.2023) [in Ukrainian].

4. De educatione generali comprehensa: Lex Ucrainae data die 16 Tanuarii 2020 N 463-TX (Editorial as of July 1, 2022) 10. [On comprehensive general education: Law of Ukraine dated January 16, 2020 N 463-TX]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (accessed: [in Ukrainian].

5. De mutationibus quibusdam legibus Ucrainae de statu fideiussoribus in condicionibus legis militaris, status tumultus vel status necessitatis: Lex Ucrainae data est 03.15.2022 No. 2126-IX [On amendments to some laws of Ukraine regarding state guarantees in conditions of martial law, state of emergency or state of emergency: Law of Ukraine dated March 15, 2022 N 2126-IX]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text (accessed: 14.01.2023) [in Ukrainian].

6. De mutationibus quibusdam legibus Ucrainae in campo educationis: Lex Ucrainae data 24 Martii 2022 N. 2157-IX [On making changes to some laws of Ukraine in the field of education: Law of Ukraine dated March 24, 2022 N 2157-IX]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2157-20#Text (accessed: 18.01.2023) [in Ukrainian].

7. Epifanova I. YU., Oranska N. O. (2016) De essentia anticrisi incepti administratio. Oeconomia et societas [The essence of anti-crisis management of the enterprise]. Oeconomia et societas. Mukachevo N 2. PP. 265-269. [in Ukrainian].

8. Kasyanova O. M. (2014) Imperium et analytica activitatis institutionis caput [Control and analytical activity of the head of the educational institution]. Kharkiv: Ed. coetus «Osnova», 192 s. [in Ukrainian].

9. Professionalis norma capitis (directoris) institutionis educationis secundae generalis [Professional standard of the head (director) of the institution of general secondary education]. URL: https://naurok.com.ua/post/mon-zatverdzheno-profstandartkerivnika-zakladu-zagalno-serednoosviti/ (accessed: 15.01.2023) [in Ukrainian].

10. Declaratio Ministri Educationis et Culturae circa opus institutorum institutorum intra legale regimen martialis [Clarification of the Ministry of Education and Culture regarding the work of educational institutions within the legal regime of martial law] URL: https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-mon-shchodo-roboti-zakladiv-osviti-u-mezhahpravovogo-rezhimu-voyennogostanu/ (accessed: 14.01.2023) [in Ukrainian].

11. Sorochan T. M. Monitum Anti-crisis ad caput institutionis Institutae [Anti-crisis advice to the head of an educational institution]. URL: https://lib.iitta.gov.ua/703968/1/%D0% A1%D0% BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD_5.pdf / (accessed: 10.01.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...