Міжнародні туристичні організації та їх роль у розвитку інформатизації туризму у глобальному середовищі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний біотехнологічний університет

Кафедра туризму

Міжнародні туристичні організації та їх роль у розвитку інформатизації туризму у глобальному середовищі

Аврята А.В., аспірант

м. Харків

Анотація

Ефективність діяльності туристичної системи безпосередньо залежить від інформаційної бази даних та цифрових технологій. Метою дослідження є аналіз використання цифрових технологій в питаннях управління туризмом. У статті подано аналіз впливу четвертої промислової революції на туристську сферу світової економіки. Туристична діяльність є інформаційно насиченою сферою. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що в сучасних умовах цифровізація стає чинником, який стимулює міжнародне співробітництво, розширюючи можливості туризму. Розглянуто існуючі напрями політики міжнародних туристичних організацій, вивчено сформульовані ними мегатренди майбутнього туризму, виявлено тенденції інноваційних технологічних змін. Наведено приклади реалізації технологічних та соціальних мегатрендів у світовій туріндустрії. Проведено критичну оцінку їх відповідності технологічним пакетам 4.0 та мегатрендам майбутнього туризму.

Сформульовано відмінні ознаки розумного виробництва та інноваційних smart-турпродуктів, визначені їх економічна та соціальна ефективності, перспективи створення туристичної технологічної платформи. У статті наведено дані про використання цифрових технологій урядами держав-членів ЮНВТО на національному, регіональному та місцевому рівнях. Наведені в роботі тематичні дослідження демонструють застосування цифрових даних для сприяння стійкості та конкурентоспроможності туристичних напрямів. У результаті згенеровано вимоги до інноваційного відтворення турпродуктів в умовах Індустрії 4.0, основні технологічні напрямки у тенденціях світового туризму, сформовані технологічні параметри інноваційних smart туристичних турів. На окрему увагу у властивостях smart-продуктів заслуговують відносини, взаємозв'язки між трьома суб'єктами подорожей: туристом, виробником smart-турпродукту (туроператори, готелі, санаторії, транспортні компанії, бюро екскурсій, музеї, ресторани, банки, тощо) і самим smart-турпродуктом.

Ключові слова: індустріальна революція 4.0, туристична сфера економіки, мегатренди майбутнього туризму, розумні регіональні турпродукти, туристична технологічна платформа.

Abstract

International tourist organizations and their role in the development of tourism informatization in the global environment

Avryata A.V., Graduate student of the Department of Tourism, State Biotechnology University, Kharkiv

The effectiveness of the tourism system directly depends on the information database and digital technologies. The purpose of the study is to analyze the use of digital technologies in tourism management. The article presents an analysis of the impact of the fourth industrial revolution on the tourism sphere of the world economy. Tourist activity is an information-rich field. The relevance of the chosen topic is due to the fact that in modern conditions digitalization is becoming a factor that stimulates international cooperation, expanding tourism opportunities. The existing directions of the policy of international tourism organizations were considered, the megatrends of future tourism formulated by them were studied, the trends of innovative technological changes were revealed. Examples of the implementation of technological and social megatrends in the world tourism industry are given. A critical assessment of their compliance with technological packages 4.0 and megatrends of future tourism was carried out. Distinctive features of smart production and innovative smart tourism products are formulated, their economic and social effectiveness, prospects for creating a tourist technological platform are determined.

The article provides data on the use of digital technologies by the governments of UNWTO member states at the national, regional and local levels. The case studies presented in the work demonstrate the use of digital data to promote the sustainability and competitiveness of tourist destinations. As a result, the requirements for the innovative reproduction of tourist products in the conditions of Industry 4.0, the main technological directions in the trends of world tourism, and the technological parameters of innovative smart tourist tours were generated. Special attention should be paid to the properties of smart products, the relationships and relationships between three travel subjects: the tourist, the manufacturer of the smart travel product (tour operators, hotels, sanatoriums, transport companies, tour bureaus, museums, restaurants, banks, etc.) and himself smart is a tourist product.

Keywords: industrial revolution 4.0, tourism sector of the economy, megatrends of future tourism, smart regional tourism products, tourism technological platform.

Постановка проблеми

Наприкінці ХХ ст. виявилася тенденція до зосередження функцій по моніторингу та регулювання найбільш актуальних проблем світового господарства в рамках спеціалізованих організацій. Нині у світі налічується кілька сотень міжнародних організацій, залучених до обговорення та регулювання різноманітних галузевих проблем. Міжнародні організації - об'єднання державних чи неурядових представництв, які мають спільні цілі у будь-якій галузі людської діяльності (у сферах політики, економіки, соціального і культурного життя, туризму та ін.). Зростання значення міжнародного туризму у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній діяльності багатьох держав визначило збільшену увагу до цього феномену з боку Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих органів. З'явилася низка спеціалізованих міжнародних організацій туризму. В даний час у світі існує приблизно 70 міжнародних організацій, які в тій чи іншій мірі займаються проблемами розвитку туризму.

Розробка алгоритмів управління відтворенням в туристичній сфері на початку XXI століття сприяла бурхливому зростанню світового туристичного ринку, що випереджає інші сфери діяльності світової економіки п'ятого технологічного укладу. І тут спрацював ефект взаємного посилення дії факторів: зростання обсягів світових туристичних потоків (і супровідних їх cashflow) призвело до інтересу інвестиційних фондів до фінансування технологічних новацій, впровадження технологій Індустрії 4.0: Big Data та AI при формуванні нових та оптимізації існуючих дестинацій, 5G та VR&AR у маркетингу та реалізації турпродуктів регіонів, Robotics при управлінні сервісом у місцях розміщення та громадського харчування тощо. Все перераховане вище забезпечило запуск нового циклу «фінансування - відтворення»: нове зростання туристських потоків і надходження нових інвестицій у туристичну сферу світової економіки [1]. Але наслідки протиепідемічних COVID-19 заходів 2020-2021 рр., що супроводжуються обвальним зниженням показників світового та вітчизняного ринку подорожей та відпочинку, вимагають пошуку нових інноваційних шляхів розвитку туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Технологічний зміст четвертої промислової революції визначає параметри відтворювальних процесів практично у всіх галузях і сферах сучасної економіки. Аналіз робіт дослідників цього феномену, наприклад, Майкла Портера та Джеймса Хаппелманна, М.А. [1-3] та багатьох інших дозволяє констатувати, що з технологічної точки зору поточна виробнича революція базується на кількох взаємопрониклих технологічних пакетах. Деякі з них, такі як обробка великих даних (Big Data), високошвидкісний Інтернет та Інтернет речей (5G&IoT), штучний інтелект (AI), роботизація (Robotics), віртуальна та доповнена реальність (VR&AR), мають значний вплив на відтворювальні процеси у сфері туризму.

Мета статті. Метою дослідження є вивчення міжнародних інституцій з регулювання сфери інформатизації туристичних послуг у глобальному середовищі, аналіз впливу четвертої промислової революції на туристську сферу, відображену в матеріалах всесвітніх організацій туризму, виявити тенденції інноваційних технологічних змін, визначити на їх основі технологічні параметри інноваційних турпродуктів, умов для отримання інноваційної економічної переваги при їх відтворенні.

Виклад основного матеріалу

Туристична діяльність регулюється загальноприйнятими нормами міжнародного права, існуючими міжнародними принципами, а також міжнародними договорами. Регулювання цієї сфери передбачає необхідність розробки та реалізації міжнародно-правових угод у цій сфері, необхідних міжнародних документів. Інтенсивний розвиток туризму, його впливом на економіку, в своєю чергу вплинуло на створення міжнародних туристських організацій з метою упорядкування і регулювання цього виду у різних країнах. Залежно від сфери та спрямованості діяльності туристських організацій, а також їх масштабів туристичні організації класифікуються на такі групи: світові загального характеру; світові галузевого характеру; регіональні загального характеру; регіональні галузевого характеру; спеціалізовані і особливі.

Туристичні зв'язки являють собою невід'ємну частину міжнародних економічних відносин і тому стали об'єктом уваги міжнародних організацій, і навіть урядів окремих держав. Багато проблем міжнародного туризму вирішуються нині на міждержавному рівні, і це потребувало створення низки впливових міжнародних туристських організацій, зокрема і на міжурядовому рівні. Цього вимагають проблеми міжнародно-правового регулювання загальної політики туризму, однаково прийнятною для всіх країн (спрощення туристських формальностей, політико-економічні заходи, стимулюючі або уповільнюючі розвиток туризму і т.д.). Тим не менш, незважаючи на їх створення, багато проблем, що виникають як у процесі проведення спільної політики національних туристичних організацій, що об'єднуються під егідою міжнародних, так і правового регулювання, однаково прийнятного для державних органів управління туризмом з одного боку, та громадських туристських асоціацій, з іншого, ще вимагають свого рішення.

Правове регулювання міжнародного туризму на багатосторонній основі здійснюється насамперед у рамках ООН, на яку покладено основне завдання щодо налагодження міжнародного співробітництва та розвитку дружніх відносин між націями. Саме в рамках ООН було розроблено та прийнято основні міжнародні конвенції з питань правового регулювання міжнародного туризму. ООН стала організатором низки міжнародних семінарів та колоквіумів з питань розвитку туризму, розробки методик статистичного обліку у галузі міжнародного туризму і т. д.

Розвиток міжнародних зв'язків, розширення географії та збільшення кількості подорожей потребує постійного вдосконалення державного регулювання туризму як у кожній з країн світу окремо, так і в рамках світового господарства загалом. Інтенсивний розвиток міжнародного туризму у 20-х роках минулого століття зумовило необхідність формування відповідних інститутів, які здійснюють безпосередній контроль за рухом туристських потоків, умовами їх пересування, а також спрямовують свої зусилля на узгодження діяльності національних туристичних та транспортних організацій різних країн. В результаті у період 1920-1930 рр. було створено ряд спеціалізованих організацій: 1925 р. - Міжнародний конгрес офіційних асоціацій пропаганди туризму (МКОАПТ), 1927 р. - Міжнародний конгрес офіційних туристичних організацій (МКТО), 1930 р. - Міжнародна спілка організацій та пропаганди туризму (МСОПТ).

У 40-і роки міжнародний туризм здебільшого перейшов від індивідуальних форм до організованих, що вимагало створення досконалішої інституційної структури з управління та регулювання міжнародного туризму. У зв'язку з вищевикладеним у 1947 р. три раніше створені організації були скасовані і на їх основі засновано Міжнародну спілку офіційних туристських організацій (МСОТО) в якості міжнародної спеціалізованої організації. Справжніми членами МСОТО були урядові та неурядові представництва 116 держав. У 1969 р. згідно з резолюцією Генеральної асамблеї ООН було ухвалено рішення про реорганізацію неурядової організації МСОТО у міжурядову Всесвітню туристичну організацію (World Tourism Organization, WTO, ВТО). Юридично створення ВТО було оформлено за допомогою ухвалення 28 вересня 1970 р. резолюції надзвичайної сесії генеральної асамблеї МСОТО про схвалення проекту Статуту Всесвітньої туристської організації, який набрав чинності 2 січня 1975 р., після його ратифікації 51 державою. Згідно з рішенням Генеральної асамблеї ВТО з 1 грудня 2005 р. прийнято нову скорочену назву Всесвітньої туристської організації - «ЮНВТО» (UNWTO) [3]. До колишньої скороченої назви провідного міжнародного інституту в галузі туризму додалося скорочення ООН (UN, United Nations - Організація Об'єднаних Націй). ЮНВТО є міжнародною організацією спеціальної компетенції відповідно до ст. 1 Статуту ЮНВТО належить до організацій міжурядового характеру та Генеральна Асамблея ООН за згодою ЕКОСОС визнала за ЮНВТО статус міжурядової організації.

Метою ЮНВТО є підтримка туризму як засобу економічного розвитку та міжнародного взаєморозуміння для забезпечення миру, добробуту, поваги та дотримання прав людини незалежно від раси, статі, мови чи релігії та дотримання інтересів країн, що розвиваються в галузі туризму. Статут ЮНВТО закріпив цілі, завдання, характер, організаційну структуру та функції нової організації. До складу Всесвітньої туристичної організації входить 141 країна, 7 територій та близько 350 членів, що приєдналися, що представляють підприємства приватного сектору, навчальні заклади, туристські асоціації та місцеві туристичні адміністрації.

В основному діяльність ВТО концентрується на інформативному просуванні туризму, розширенні його значущості та переваг, а також створення нової матеріально-технічної бази. Організація прагне впорядкувати діяльність різних країн щодо розвитку туризму шляхом розробки та запровадження певних принципів у галузі міжнародного туризму. ВТО також розробляє міжнародні документи та стежить за їх дотриманням, бере участь у вирішенні проблем міжнародних туристичних розбіжностей. ВТО виступає як організація з обміну інформацією та останніми досягненнями в галузі науки, зв'язку, інформаційних технологій. Одним із найважливіших завдань ВТО є дослідження з вивчення статистики міжнародного туризму, застосування нових методів вимірювання, прогнозування, маркетингу для подальшого їх використання національними туристичними організаціями у своїй діяльності. Дана дослідницька робота веде до отримання більш точної та реальної статистичної інформації з усіх регіонів світу. управління інноваційний технологічний туристичний послуга

ВТО подає регулярний звіт про стан світового туризму, в якому аналізуються сильні та слабкі сторони розвитку тур-індустрії у кожному окремому регіоні світу. ВТО сприяє розвитку світового туризму шляхом впливу на уряди окремих країн зі спрощення візових та інших формальностей при в'їзді та в процесі перебування туристів у цих країнах.

Крім ВТО - найвпливовішою з міжнародних туристичних організацій, що займається спільними питаннями міжнародного туризму, є й низка інших міжнародних туристичних організацій. Світові та регіональні, загальні та спеціалізовані неурядові та міжурядові об'єднання, створені з метою розвитку міжнародного співробітництва у галузі туризму, координації політики у туристичній справі, у розвитку туристичного руху. Велику роль у розвитку міжнародного туризму грає Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС), яка є ініціатором скликання у рамках ООН спеціалізованих дипломатичних конференцій з питань розвитку туризму. Всесвітня федерація асоціацій туристичних агентств (ФУААВ) була створена в 1966 році як міжнародна неурядова організація з метою об'єднання та зміцнення національних асоціацій та спілок туристських бюро та агентств шляхом надання їм професійної та технічної допомоги. Завданням організації є максимальна підтримка престижу всіх категорій професій туристського агента на міжнародному рівні в економічній, юридичній та соціальній сферах. Практична діяльність федерації полягає у координації діяльності робочих груп з таких питань як автоматизація, готельне господарство, транспорт, професійна підготовка, юридична підтримка, страхування туристів тощо. Членами федерації є близько 80 національних асоціацій і організацій і близько 1400 індивідуальних членів, які представляють більше 80 країн світу, до них належать Всесвітня асоціація туристичних агенцій (ВАТА), Американське товариство туристських агенцій (АСТА), Асоціація британських туристичних агенцій (АБТА). асоціація екскурсій та турів (ІСТА), Міжнародна федерація туроператорів (ІФТО) [4].

У 2001 р. Організація Економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) визначили «цифровий розрив» як розрив у доступі до інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) між окремими людьми, домашніми господарствами, підприємствами та географічними районами на різних соціально-економічних рівнях [3] . Такий цифровий розрив у туристичній сфері найбільш виражений у країнах азіатського регіону. Середній регіональний бал готовності до використання ІКТ за індексом конкурентоспроможності подорожей та туризму за 2019 рік у країнах Азії, що розвиваються, становить всього 4,6 (з 7). Це відповідає середньосвітовому показнику. Найбільш успішними економіками регіону у сфері цифровізації є Японія, Нова Зеландія, Республіка Корея, Сінгапур, Гонконг та Китай [3]. Ці країни мають більш високі показники готовності до ІКТ у порівнянні зі Сполученими Штатами та деякими країнами з Європейського союзу. Багато країн розробили і почали реалізовувати стратегію цифрової економіки: у 2005 р. - Сінгапур, у 2006 - Австралія, у 2008 - Великобританія та Гонконг, у 2009 - Норвегія, у 2010 - Канада, у 2012 - Малайзія, 20 2015 - Індія та Нова Зеландія.

Для виявлення глобальних тенденцій технологічних рішень у сфері світового туризму було проаналізовано матеріали, представлені на міжнародному форумі Всесвітньої туристської організації, UNWTO - «World TravelDay & Innovation-2019». В резолюції секції «Вплив технологій на туризм» підтверджено, що майбутнє подорожей - за технологіями 4.0, коли «використання сучасних технологій 4.0, визначення розташування, штучного інтелекту, доповненої та віртуальної реальності» сприятимуть вирішенню таких проблем, як сезонність та перенаселеність, овербукінг [5]. На тому ж форумі було виділено спеціальну секцію «Четверта промислова революція», в резолюції якої було зазначено, що «цифровий сектор туризму повинен запроваджувати нововведення та створювати нові можливості для бізнесу, щоб забезпечити подальшу конкурентоспроможність, зростання та сталий розвиток сектора» [6].

Таким чином, на основі аналізу резолюцій UNWTO можна констатувати, що інформаційні та комунікаційні технології у туризмі стали глобальним явищем, а світова індустрія туризму нарощує впровадження нових технологій у дедалі більшу кількість своїх відтворювальних процесів, підвищуючи свою ефективність та збільшуючи в регіонах подорожей соціальну та екологічну адаптацію до туризму. Також щодо загальносвітових масштабів сучасного туризму у ракурсі основних технологічних рішень, що вносяться Індустрією 4.0 у сферу подорожей та туризму, було розглянуто матеріали Всесвітньої ради подорожей та туризму, WTTC. У них було знайдено формуючі майбутнє туризму «5 взаємопов'язаних мегатрендів» [7], а саме:

1) революція даних;

2) покращена реальність;

3) демографічні зміни;

4) реструктуризація життя та

5) переосмислення потреб.

З п'яти представлених мегатрендів майбутнього туризму два (1 і 2-й) безпосередньо пов'язані з технологічними пакетами 4.0, і їх можна назвати технологічними мегатрендами. Інші є опосередкованим наслідком загальних соціальних змін, що супроводжують поточну технологічну революцію, за своєю суттю вони більше відносяться до соціальних мегатрендів. Вплив соціальних мегатрендів майбутнього у турбізнесі проявляється у вигляді активного розвитку нових напрямків та видів туризму з новими соціальними технологічними параметрами. Так, за останні 5 років зріс на 21% попит на різні види іммерсивного туризму: Glamping (гламурний кемпінг), Experiential travel (кардинально новий досвід та переживання, здатні «перезапустите» учасників) та Sports travel (ставити рекорди у любимому виді спорті на відпочинку) [8]. Вплив технологічних мегатрендів було знайдено в тому, що цифровізація показників міської інфраструктури «Розумне місто», наприклад, дозволила виявити нездатність місцевих мереж транспорту витримати зростання туристичного потоку в деякі малі американські міста [9].

Говорячи про сучасний стан світової сфери туризму, треба брати до уваги вплив пандемії коронавірусу SARS-CoV-2. І хоча зараз її негативний вплив ще не припинено, можна констатувати обвальне падіння основних показників подорожей. Так, за оцінками UNWTO, міжнародний турпотік при оптимістичному сценарії виходу з епідемії скоротиться в 2,4 рази, за песимістичного - у 4,6, доходи від нього - у 2,6 та 4,8 рази відповідно [10]. Але остаточно оцінити цей вплив можна буде лише після пандемії COVID-19.

Під час дослідження «Цифрові сервіси операторів зв'язку», проведеного iKS-Consulting на початку 2021 р. [11], було виявлено понад 125 цифрових сервісів для мандрівників. Найчисленнішими виявилися інформаційні портали, сервіси онлайн-бронювання та метапошукачі. У розглянутих сервісах їх частка становила 48, 29 і 13% відповідно. 10% - це окремі сервіси побудови маршрутів і віртуальних подорожей.

Типи цифрових сервісів у сфері туризму:

- туристичні сервіси на основі великих даних;

- сервіси побудови транспортних та туристичних маршрутів, планувальники подорожей;

- метапошукачі, вітрини, агрегатори подорожей;

- інформаційні портали, туристичні путівники;

- сервіси онлайн-бронювання місць тимчасового проживання, агрегатори авіаквитків;

- віртуальні подорожі;

- інші (карти міст, туристичні соціальні мережі, перекладачі для подорожей і ін.).

Станом на середину 2021 р. у загальній структурі онлайн-продажів індустрії гостинності не менше 60% припадало на онлайн-бронювання. На ринку є десятки гравців, як великих міжнародних, так і невеликих регіональних компаній [12].

У грудні 2021 р. ЮНВТО оприлюднила дані щодо використання цифрових технологій урядами держав-членів ЮНВТО на національному, регіональному та місцевому рівнях [13]. Проведене дослідження представляє передові методи, що демонструють потенційне використання даних для:

1. відстеження та моніторингу потоків відвідувачів;

2. визначення переваг відвідувачів;

3. аналізу задоволеності та настроїв відвідувачів;

4. оцінки витрат;

5. прогнозування поведінки відвідувачів.

Поняття «розумний туризм» (smart tourism), його потенціал нині активно обговорюються та вивчаються на міжнародних майданчиках. Так, у ділових програмах найзначнішого щорічного заходу світової туріндустрії World Travel Market (London) в 2019-2020 рр., розумний туризм представлений «одним із найперспективніших трендів» [14].

Smart-туризм, його параметри багаторазово розглядалися на форумах Всесвітньої туристичної організації, UNWTO, по-перше, на Генеральній асамблеї UNWTO-2019, по-друге, на міжнародному форумі UNWTO «World TravelDay & Innovation-2019» у секції «Вплив технологій на туризм», по-третє, на секції «Туризм у цифрову еру» та на спеціальній секції «Четверта промислова революція» [6].

Для формування основних параметрів smart-туризму необхідно згадати і характеристики smart-продуктів «взагалі», і параметри розумного виробництва як їхнього джерела. У загальних рисах про появу smart-продуктів як результату розумного виробництва дослідники заявили відразу після визнання існування індустріальної революції 4.0, наприклад, Майкл Портер і Джеймс Хаппелманн [1]. На їх основі були сформульовані основні відмінні ознаки розумного виробництва для туристичної індустрії:

- новий стратегічний ресурс - всілякі цифрові дані, Big Data, переведення всієї інформації про виробництво у цифровий вигляд;

- нові технології є у всьому виробничому циклі: нові джерела енергії, нові матеріали, нова реалізація тощо; «розумне» обладнання - оптимізуюче себе;

- центр доданої вартості перемішується у результати R&D (НДДКР);

- корекції у формуванні турпродукту відбуваються безперервно, в режимі реального часу;

- розумне виробництво - не конвеєр, а платформа (туристична технологічна

платформа). Але тут треба пам'ятати, що цифровізація процесів відтворення є лише інструментом реалізації технологічних пакетів 4.0 у створенні smart-виробництва.

Взаємозв'язки технологій 4.0 та розумного туризму були виявлені у дослідженнях Міжнародного центру вивчення туризму та гостинності Борнмутського університету. У них знайдено, що розумний туризм - це не просто використання передових технологій у туріндустрії, а інтеграція всіх суб'єктів туристичної сфери, де «мандрівники стають не споживачами, а повноцінними учасниками, починають робити свій внесок у створення турпродукту, створення нової екосистеми» [15].

З економічної точки зору розумне виробництво, в т.ч. й у туріндустрії, може забезпечити: чотириразове скорочення часу технологічних процесів, зростання виходу нових товарів на ринок на 50-70%, зростання прибутку - удвічі. У світовій туріндустрії підраховано, що з 2016 по 2025 рік цифровізація в туризмі забезпечить перерозподіл $100 мільярдів грошових потоків від традиційних гравців до «розумних» конкурентів [5].

Слід зазначити, що китайська туріндустрія рухається у реалізації проекту «Розумний туризм» вже понад 20 років: у XX столітті - на рівні цифровізації бізнес-процесів у туріндустрії; у першому десятилітті XXI століття - поставивши та виконавши завдання створення багатофункціональної електронної комерційної платформи. 2014 рік у КНР був названий роком «розумного туризму», після чого вже на державному рівні визначено нові параметри туризму: максимізація екологічних, культурних, суспільних та економічних цінностей [16]. Цілі та напрямки розвитку китайської туріндустрії збігаються з напрямками, заданими у 2019 році вже на рівні Всесвітньої туристичної організації, UNWTO.

В умовах Індустрії 4.0 відтворення у туристичній сфері отримає інноваційні економічні переваги, якщо: базуватиметься на п'яти технологічних пакетах 4.0, пов'язаних між собою цифровими алгоритмами, які пропонують незамінні та ефективні інструменти для управління, логістики, розповсюдження та маркетингу; враховувати, що конкурентні переваги туризму втратять свої високі позиції на фоні зростання значення розвитку технологічних рішень. А враховуючи те, що виробництво турпродукту в економічному сенсі аналогічне виробництву «продукту взагалі», можна сформулювати основні технологічні вимоги для інноваційного розвитку туризму. Технологічні параметри smart-турпродуктів [16]:

1. Smart-турпродукти є результат розумного виробництва:від

автоматизації виробництва, цифрового прототипування, інформатизації до управління, заснованого на передбачуваних моделях, призначених для туристських технологічних платформ.

2. Smart-турпродукти мають нові «розумні» відмінні властивості: постійно контролюють свою роботу, завжди обмінюються інформацією зі своїм виробником і туристом, готові об'єднуватися в систему для створення комплексної цінності, поліпшення загальних споживчих властивостей, трансляції кращих змін одного турпродукту на всі наступні турпродукти.

3. Smart-турпродукти - це нові відносини у приймаючих регіонах, де цілі сталого розвитку приймаючого регіону вписані в цілі розвитку регіонального туризму.

4. Smart-турпродукти - цілепокладання основних інноваційних технологічних рішень розвитку туризму в регіонах, які можна реалізувати за допомогою побудови туристичної технологічної платформи.

Використання у сфері туризму технологічних пакетів Індустрії 4.0 дозволяє, по-перше, організувати інноваційне відтворення якісно нових турпродуктів, що відповідають п'ятому технологічному укладу, наприклад, розумних (smart) туристичних продуктів; по-друге, масштабувати попередні напрацювання сфери туризму Індустрії 4.0 на процеси відтворення регіональних туристських продуктів. По-третє, системний підхід в управлінні відтворенням регіональних турпродуктів за допомогою технологічних пакетів Індустрії 4.0 сприяє створенню технологічної платформи як системи правил та алгоритмів мережевої взаємодії всіх зацікавлених в отриманні проривних конкурентних переваг для її учасників, функціонуючої на основі базових та прикладних унікальних технологій, здатних забезпечити стратегічний інноваційний розвиток за обраними напрямками зі значним економічним та соціальним ефектом, туристичної технологічної платформи.

Під час випереджаючого зростання обсягів туристичної сфери світової економіки (до 2020 р.) вже формувалося усвідомлення того, що розвиток та стійкість в умовах Індустрії 4.0 забезпечуються інноваційним управлінням, якісною зміною технологічних рішень, які дозволяють радикально/експоненційно підвищити продуктивність різних секторів економіки та соціальної сфери [2]. При цьому безперервно зростаюча складність виробничих взаємозв'язків в Індустрії 4.0 вимагає збільшення складності змісту технологій управління, що відповідає п'ятому технологічному устрою управління відтворенням.

Висновки

Незважаючи на активне використання туристами цифрових сервісів, туристична галузь поки що менш цифровізована, ніж інші сектори економіки, а частка інтернет-економіки у сфері туризму (онлайн-сервісів для мандрівників) у 2020 р. не перевищила 2%. Такий стан справ обумовлено насамперед тим, що близько 80% всіх туристичних підприємств - це компанії малого та середнього бізнесу, які сильно залежать від сезонності та постійно стикаються з дефіцитом коштів на довгострокові проекти розвитку, до яких належать проекти впровадження інформаційних технологій та цифровізації.

Використання цифрових технологій вимагає від держави інноваційних кроків, зокрема, об'єднуючи державні та приватні технологічні компанії для розвитку сфери туризму. Як показує світовий досвід, партнерство приватного та державного секторів, використовуючи безпрецедентний обсяг цифрових даних, націлене на аналіз сучасного туристичного ринку, а також на розробку заходів щодо реагування на запити нинішніх споживачів. Результати проведеного аналізу основних технологічних тенденцій у туристській сфері економіки, з одного боку, та опора на склад технологічних пакетів 4.0 та мегатренди майбутнього туризму, з іншого боку, дозволили визначити підходи до відтворення інноваційних туристичних продуктів, smart- турпродуктів. Це один із перспективних інноваційних напрямів розвитку туріндустрії у вирішенні не тільки економічних завдань, викликаних поточною кризою вимушеного зниження споживання, а й нівелювання соціальних, екологічних проблем у регіонах розумного відтворення.

Література

1. Портер М., Хаппелманн Д. Революція у виробництві. Harvard business review.

2. Оніщенко Є.В., Гордієнко С.В. Трансформація поняття «технологічна платформа» у тих тенденцій інноваційного розвитку світової економіки. Питання інноваційної економіки. 2020. №3. C. 1449-1466.

3. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації.

4. Офіційний сайт Всесвітньої ради з туризму і подорожей.

5. The Impact of Technology on Tourism. Tourism and the Digital Transformation. World TravelDay & Innovation.

6. The Fourth Industrial Revolution. Tourism and the Digital Transformation. World TravelDay & Innovation.

7. World, Transformed: Megatrends and Their Implications for Travel & Tourism. World Travel & Tourism Council.

8. Booking a Hotel, Why Not Try Parasailing? Travel Websites Push Experiences. Wsj. com.

9. Overrun by Tourists, American Cities Are Taking Aim at Hotels. Bloomberg.

10. World Tourism Barometer. Unwto.

11. Цифрові сервіси операторів зв'язку. iKS-Consulting.

12. World Tourism Barometer. Unwto.

13. Global Trends in Travel and Tourism. Euromonitor International.

14. Event programme. World Travel Market.

15. Focus on smart tourism у World Travel Market. Exhibitionworld.co.uk.

16. Куан Сяоцянь Дослідження розвитку «розумного» туризму в провінції Цзянси в рамках концепції Інтернет+». Економічні та соціальні зміни в регіоні: факти, тенденції, прогноз. 2016. №4 (46). С. 199-205.

References

1. Porter, M.& Khappelmann, D. (2019). Revoliutsiia u vyrobnytstvi [Revolution in production]. Harvard business review [Harvard business review].

2. Onischenko, Ye.V.& Hordiienko, S.V. (2020). Transformatsiia poniattia «tekhnolohichna platforma» u tykh tendentsij innovatsijnoho rozvytku svitovoi ekonomiky [Transformation of the concept of "technological platform" into the trends of innovative development of the world economy]. Pytannia innovatsijnoi ekonomiky [The issue of innovative economy]. №3. P. 1449-1466.

3. Ofitsijnyj sajt Vsesvitn'oi turystychnoi orhanizatsii [Official website of the World Tourism Organization].

4. Ofitsijnyj sajt Vsesvitn'oi rady z turyzmu i podorozhej [Official website of the World Travel and Tourism Council].

5. The Impact of Technology on Tourism. Tourism and the Digital Transformation. World TravelDay & Innovation.

6. The Fourth Industrial Revolution. Tourism and the Digital Transformation. World TravelDay & Innovation.

7. World, Transformed: Megatrends and Their Implications for Travel & Tourism. World Travel & Tourism Council.

8. Booking a Hotel, Why Not Try Parasailing? Travel Websites Push Experiences. Wsj.com.English].

9. Overrun by Tourists, American Cities Are Taking Aim at Hotels. Bloomberg.

10. World Tourism Barometer. Unwto.

11. Tsyfrovi servisy operatoriv zv'iazku [Digital services of communication operators]. iKS-Consulting.

12. World Tourism Barometer. Unwto.

13. Global Trends in Travel and Tourism. Euromonitor International.

14. Event programme. World Travel Market.

15. Focus on smart tourism u World Travel Market. Exhibitionworld.co.uk.

16. Kuan, Siaotsian'(2016). Doslidzhennia rozvytku «rozumnoho» turyzmu v provintsii Tsziansy v ramkakh kontseptsii Internet+» [Research on the development of "smart" tourism in Jiangxi Province within the framework of the Internet+ concept]. Ekonomichni ta sotsial'ni zminy v rehioni: fakty, tendentsii, prohnoz [Economic and social changes in the region: facts, trends, forecast]. 2016. №4 (46). S. 199-205.

Размещено на Allbest.Ru