Публічно-управлінські засади інтернаціоналізації науки, технологій та інновацій в умовах правового режиму воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний технічний університет України

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

Публічно-управлінські засади інтернаціоналізації науки, технологій та інновацій в умовах правового режиму воєнного стану

Бутник Олена Олександрівна кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри теорії та практики управління

Анотація

В даній статті здійснено огляд концепцій і заходів, спрямованих на підтримку України у війні проти Росії та визначено наслідки впливу воєнних дій на інтернаціоналізацію та формування державної політики в сфері науки, технологій та інновацій, досліджено потенціал міжнародної підтримки України на рівні урядів, університетів чи інститутів та окремих науковців. Проаналізовано напрями інтернаціоналізації університетів та науково-дослідних інститутів країн ЄС на кількох взаємопов'язаних рівнях: організаційному, регіональному, галузевому та глобальному, а також в напрямі формування державної політики підтримки українських науковців, які були вимушені покинути Україну через війну та тих, хто продовжує працювати в українських закладах освіти та науки. Окремо розглянуто вплив війни на сферу науки, технологій та інновацій на росії. Досліджено наукові санкції, які були запроваджені урядами країн-членів ЄС з метою обмеження участі країни-агресора в світовому науковому товаристві та є частиною ширшої кампанії економічних і торговельних санкцій, які мають на меті стримувати росію. інтернаціоналізація управлінський інновація

Зроблено висновок щодо глобального впливу війни росії проти України на інтернаціоналізацію державного управління в сфері науки, технологій та інновацій. Зауважено, що загальна невизначеність, спричинена війною в Україні, додає нових викликів, окрім вже існуючих дисбалансів, пов'язаних з пандемією.

Проаналізовано запропонований Національною радою з відновлення України від наслідків війни «Проєкт Плану відновлення України». Зроблено висновок, що індивідуальна мобільність та обмін можуть стати основою для продуктивного майбутнього партнерства між українськими дослідницькими інститутами та університетами та їхніми колегами по всьому світу.

Ключові слова: державне управління, інтернаціоналізація, наука, технології та інновації, освіта.

Butnyk Olena Oleksandrivna PhD in public administration, associate professor, Associate Professor of the Department of Theory and Practice of Management, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

PUBLIC-MANAGEMENT PRINCIPLES OF INTERNATIONALISATION OF SCIENCE, TECHNOLOGY AND INNOVATION IN THE CONTEXT OF MARTIAL LAW

Abstract

This article provides an overview of the concepts and measures aimed at supporting Ukraine in the war against Russia, identifies the consequences of the impact of military operations on the internationalisation and formation of state policy in the field of science, technology and innovation, and explores the potential of international support for Ukraine at the level of governments, universities or institutes and individual scientists. The author analyses the directions of internationalisation of universities and research institutes of the EU countries at several interrelated levels: organisational, regional, sectoral and global, as well as in the direction of formulating a state policy to support Ukrainian scientists who were forced to leave Ukraine because of the war and those who continue to work in Ukrainian educational and scientific institutions. The impact of the war on the sphere of science, technology and innovation in Russia is also considered. The article also examines the scientific sanctions imposed by the governments of EU member states to limit the participation of the aggressor country in the global scientific community and is part of a broader campaign of economic and trade sanctions aimed at deterring Russia.

A conclusion is made about the global impact of Russia's war against Ukraine on the internationalisation of public administration in the field of science, technology and innovation. It is noted that the general uncertainty caused by the war in Ukraine adds new challenges, in addition to the existing imbalances associated with the pandemic.

The author analyses the Draft Recovery Plan for Ukraine proposed by the National Council for the Reconstruction of Ukraine from the Consequences of the War. It is concluded that individual mobility and exchange can form the basis for a productive future partnership between Ukrainian research institutes and universities and their counterparts around the world.

Keywords: public administration, internationalization, science, technology and innovation, education.

Постановка проблеми. Давні тенденції та нещодавні потрясіння створили нове середовище для формування політики в галузі науки, технологій та інновацій (НТІ). Два найбільш помітних потрясіння останніх років - пандемія COVID-19 і агресивна війна росії проти України - мають далекосяжні, каскадні наслідки, в тому числі і для НТІ у всьому світі. Під час пандемії НТІ відіграли важливу роль у розумінні вірусу та шляхів його передачі, а також у розробці відповідних контрзаходів, зокрема шляхом розробки високоефективних вакцин за дуже короткий період. Пандемія також вплинула на фінансування НТІ, наприклад, запровадивши більшу гнучкість у фінансуванні досліджень і розробок та сприяючи розвитку відкритої науки.

Роль НТІ у війні в Україні є менш помітною та чітко визначеною, за винятком впливу новітніх видів озброєнь. Однак війна в Україні і подальша енергетична криза в країнах ЄС підкреслили необхідність прискорення переходу від викопного палива до екологічно чистих джерел енергії. Досягнення цієї мети залежатиме від швидкого впровадження існуючих "зелених" інноваційних рішень для підвищення енергетичної безпеки в короткостроковій перспективі, а також від збільшення інвестицій у науково- дослідні та дослідно-конструкторські проєкти.

Загальна невизначеність, спричинена війною в Україні, додає нових викликів, окрім вже існуючих дисбалансів, пов'язаних з пандемією. У багатьох економіках світу інфляція у 2022 році була найвищою з 1980-х років, а зростаючий тягар обслуговування боргу також посилив виклики для державних фінансів. На тлі нещодавнього погіршення показники світової економіки ще більше впали, а у 2023 році прогнозується ще більше сповільнення глобального зростання [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на те, що повномасштабна війна росії проти України триває вже другий рік, наукових публікацій українських вчених на тему дослідження впливу війни на інтернаціоналізацію державного управління в сфері науки, технологій та інновацій написано досить небагато, серед існуючих варто зазначити роботи В. Григи та Ю.Рижкової [1]. Проте ґрунтовний аналіз наукових санкцій, їх наслідків, а також напрями підтримки української науки та сфери інновацій як для дослідників, які були вимушені покинути Україну, так і для співробітників та організацій, які продовжують працювати, здійснено в європейських наукових аналітичних документах та статтях.

Мета статті полягає в тому, щоб дослідити публічно-управлінські засади інтернаціоналізації науки, технологій та інновацій в умовах правового режиму воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. Наразі ще зарано говорити про те, який вплив матиме агресія росії на витрати на дослідження та інновації, але існує ймовірність того, що їхнє зростання призупиниться у разі тривалого економічного спаду. Варто зазначити, що в загальносвітовому масштабі і Україна, і росія є відносно другорядними гравцями на міжнародній арені науки, технологій і інновацій, тож війна мала незначний прямий вплив на діяльність у сфері НТІ в більшості країн світу. Відносний науковий занепад росії в останні десятиліття полегшив країнам розрив їхніх зв'язків з країною- агресором без серйозного підриву власних наукових зусиль. Європейський Союз швидко виключив росію з програми «Horizon Europe» після повномасштабного вторгнення. Кілька місяців по тому Сполучені Штати оголосили про намір згорнути міждержавну науково-дослідну співпрацю з росією і порадили американським агентствам і державним лабораторіям згорнути взаємодію з керівництвом університетів та установ, пов'язаних з російським урядом [3].

Так, ще на самому початку російського вторгнення в Україну у 2022 році, були запроваджені такі санкції урядами країн-членів ЄС:

-24 лютого: уряд Німеччини рекомендує заморозити академічні відносини та проєкти з росією [4];

-25 лютого: Німецький дослідницький фонд і дев'ять інших німецьких дослідницьких організацій сповіщають про те, що їх фінансування вже не може принести користь росії, а також ніякі спільні науково-освітні події не можуть відбуватися [5];

-28 лютого: Литва наказує припинити всю наукову та академічну співпрацю з росією та Білоруссю та закликає заборонити цим країнам доступ до Європейського простору вищої освіти [6];

-1 березня: Уряд Данії наказує університетам припинити співпрацю в галузі науково-дослідницької діяльності з російськими університетами та білоруськими науково-дослідними установами і утримуватися від нових обмінів [7];

-2 березня: Єврокомісія призупиняє виплати російським дослідницьким установам та блокує нові спільні проєкти. Європейська асоціація університетів та інші академічні організації закликають усі університети та науково-дослідні інститути припинити співпрацю з науковими організаціями росії та країнами, які підтримують вторгнення в Україну [8];

-3 березня: Естонські університети припиняють співпрацю з

російськими та білоруськими освітніми та науково-дослідницькими організаціями [9];

-4 березня: уряди Нідерландів і Словенії призупиняють усі дослідницькі та освітні зв язки з росією і Білоруссю. Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (ALLEA) призупиняє членство в росії та Білорусі. Арктична Рада, яка представляє вісім націй з арктичними територіями, призупиняє засідання з росією [10];

-7 березня: Європейська асоціація університетів призупиняє членство 12 російських університетів після того, як їхні ректори підписали провоєнну заяву. Уряд Норвегії призупиняє всі дослідницькі партнерства з російськими установами [11];

-8 березня: Європейська організація з ядерних досліджень CERN призупиняє статус росії як спостерігача в лабораторії фізики високих енергій, а Лабораторія X-Ray Free Electron заявляє, що не укладатиме нових угод з російськими партнерами;

-10 березня: незважаючи на бездіяльність уряду, все більше університетів Великобританії оголошують про призупинення або припинення офіційних дослідницьких партнерств з російськими колегами.

Загалом, перелік країн ЄС, які розірвали зв'язки, принаймні певною мірою, включає Австрію, Бельгію, Чехію, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Латвію, Литву, Люксембург, Польщу, Нідерланди, Словенію, Фінляндію, Францію, Чехію та Швецію [12].

Подібні наукові «санкції» є безпрецедентними і є частиною ширшої кампанії економічних та торговельних санкцій, які мають на меті стримувати росію. Ще занадто рано оцінювати їхній вплив на російську науку, але існують сфери НТІ, в яких росія досягла успіху і має тісні зв'язки з науково-технічною діяльністю інших країн, на які ці санкції негативно вплинули. Наприклад, у космічному секторі, де росія має глибокі можливості, проект "ЕкзоМарс", спільна європейсько-російська місія вартістю 1,3 мільярда євро, був відкладений. В арктичних дослідженнях, значна частина яких має вирішальне значення для розуміння і моніторингу зміни клімату, європейські вчені були змушені призупинити співпрацю зі своїми російськими колегами через обмеження, накладені фінансуючими агентствами або установами [13].

Окрім цих перебоїв у конкретних галузях НТІ, непрямий вплив на НТІ є набагато більшим. Прогнозоване уповільнення економічного зростання у 2023 році та найвищі темпи інфляції, що спостерігаються з 1980-х років, можуть вплинути на витрати на НТІ. Зростаючий тягар обслуговування боргу також створить додаткові проблеми для державних фінансів, що може спричинити подальший тиск на державне фінансування НДДКР [13]. Мета зменшення залежності від поставок викопного палива з росії також додала нової актуальності інвестиціям у НТІ в чисту енергетику та енергоефективність. Однак залежність від викопного палива з росії має, як виявилося, більш безпосередні наслідки: наукова інфраструктура в Європі - зокрема, прискорювачі частинок, потужні лазери, гамма-промені, суперкомп'ютерні потужності та центри обробки даних - стикаються з величезним зростанням рахунків за електроенергію. Це змушує деякі установи скорочувати кількість експериментів [14].

Але найбільш руйнівного впливу від повномасштабного вторгнення росії зазнала сфера НТІ саме в Україні. Багато науково-дослідних установ постраждали від бомбардувань восени 2022 року. Після російських атак на критично важливі об'єкти цивільної інфраструктури України, такі як електро- та водопостачання, проведення наукових експериментів стало майже неможливим. З початком російської агресії значна частина українських науковців була змушена залишити свої наукові посади. Серед них багато хто вступив до лав збройних сил. Інші вирішили виїхати за кордон, ставши частиною шести мільйонів задокументованих виїздів з країни. Хоча в розпал війни нелегко встановити точні цифри, Рада молодих вчених при Міністерстві науки України повідомила 4 квітня 2022 року, що від чотирьох до шести тисяч науковців покинули Україну через вторгнення. За останніми оцінками, ця цифра сягає 22 000, або близько чверті дослідників країни. У світлі цієї втечі до безпечного місця багато країн і наукових установ запровадили тимчасові заходи, щоб прийняти українських студентів і дослідників, надаючи їм безпечний притулок, де вони можуть продовжувати навчання і проводити дослідження. Наприклад, програма Європейської Комісії «Horizon Europe» нещодавно виділила 25 мільйонів євро на підтримку українських науковців- біженців та вирішення негайних і нагальних гуманітарних проблем. Європейська Комісія також створила єдиний центр для надання інформаційних та допоміжних послуг українським дослідникам та дослідникам, які покидають Україну. Портал "Європейський дослідницький простір для України" (ERA4Ukraine) об'єднує ініціативи на рівні ЄС, окремих країн та неурядових груп. Солідарність поширена на глобальному рівні, про що свідчить перелік пропозицій допомоги та заяв про підтримку від наукових організацій, який складає Міжнародна наукова рада. Наприклад, Національна академія наук США у партнерстві з Польською академією наук виступила з ініціативою допомогти українським дослідникам оселитися в сусідній Польщі [15].

Європейська Комісія також створила єдиний центр для надання інформаційних та допоміжних послуг дослідникам, які працюють в Україні, та дослідникам, які тікають з України. Європейська рада з питань інновацій погодилася виділити загальний обсяг фінансування для української інноваційної спільноти в розмірі 20 мільйонів євро. Вона надасть до 60 000 євро прямої фінансової підтримки щонайменше 200 українським технологічним стартапам, які залишаються і працюють в Україні, а також тим, які переїжджають до Європейського Союзу під час війни [16].

За межами Європи реакція була більш різноманітною. Уряд Канади після двотижневих приватних консультацій оголосив про припинення федеральної наукової співпраці з росією і закликав багатьох грантоотримувачів уникати співпраці з російською промисловістю. В Японії уряд рішуче засудив вторгнення, але дозволив кожній дослідницькій установі вибудувати власний курс. У багатьох країнах, що розвиваються, зокрема в Індії та Південній Африці, ставлення урядів до росії загалом було менш різким, ніж у розвинених країнах. У США реакція дослідницької спільноти була обережною. Хоча тривало багато приватних дискусій, на факультетських зборах або в залах засідань асоціацій, протягом кількох тижнів не було жодних офіційних, публічних заяв політичного керівництва з Вашингтона. Окремі університети діяли в односторонньому порядку. Наприклад, Массачусетський технологічний інститут оголосив про припинення 11-річного партнерства з російським технологічним хабом у Сколково. Лише 10 червня - більш ніж через три місяці після початку війни - Вашингтон оголосив про плани «згорнути» урядові дослідницькі звязки з російськими установами. Невдовзі після цього він розпочав набагато ширшу перевірку доброчесності досліджень і безпеки в цілому - більше спрямовану на Китай, ніж на росію, і проведений у співпраці з країнами G7 [17].

У багатьох країнах, особливо в Європі, деякі спільні теми пронизують більшість наукових заходів. По-перше, основна увага приділяється призупиненню або припиненню формальних дослідницьких альянсів з російським урядом та його державними університетами, а також припинення переговорів про будь-які нові альянси. По-друге, багато дослідницьких фондів припинили виплати або призупинили контракти з російськими грантоотримувачами, багато з яких є партнерами в дослідницьких проектах ЄС. І більшість оголосили про плани підтримки українських дослідників, які були змушені втекти, та українських дослідницьких організацій, які все ще намагаються працювати. Але загалом уряди та інституції вирішили не карати окремих російських чи білоруських дослідників за поведінку їхніх урядів. Як наслідок, окремим російським студентам і дослідникам у західних інституціях не було наказано повертатися додому. Окремим дослідникам було дозволено самостійно вирішувати, чи продовжувати співпрацю, чи ділитися даними з російськими колегами. Підсумовуючи, можна сказати, що особисті зв'язки були дозволені, офіційні - розірвані.

Підтримуючи права українських біженців, країни, які їх приймають, наголошують на необхідності інноваційних рішень з «подвійною метою», які гарантуватимуть, що навички переміщених українців не залишатимуться бездіяльними та продовжуватимуть розвиватися, водночас не перешкоджаючи можливому поверненню в Україну після закінчення війни. Проте історія знає випадки, коли вченим, які залишали свої країни під час конфлікту чи політичної кризи, потім було дуже важко повернутися на батьківщину. У надконкурентній міжнародній науковій системі, де талант стоїть на першому місці, багато найкращих українських науковців або студентів можуть відчути спокусу залишитися у своїх нових домівках, а не повернутися до закладів, які постраждали від спустошення війни. На індивідуальному рівні це був би цілком законний і зрозумілий вибір. Але що можна зробити зараз, щоб такий індивідуальний вибір не завдав серйозної шкоди довгостроковому майбутньому української науки?

Національною радою з відновлення України від наслідків війни запропоновано Проект Плану відновлення України. В ньому розглянуто виклики, можливості, обмеження та стратегічні кроки для підвищення якості освіти та синхронізації з освітнім простором Європейського Союзу за основними напрямами: раннє дитинство та дошкільна освіта, середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, освіта дорослих, наука та інновації. Так, в сфері науки та інновації основними цілями визначено:

-створення Агентства оборонних та безпекових досліджень (еквівалент Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA, США);

розмежування функцій розробки та реалізації політики у сфері науки та інновацій;

впровадження багатоканальної системи цільового фінансування науки з поступовим підвищенням інтенсивності НДДКР/ВВП;

створення системи стимулювання синергії у розвитку науки та економіки;

запровадження державних цільових програм фінансування наукових досліджень на основі пріоритетів розвитку науки і технологій;

повноцінна інтеграція України до європейського дослідницького простору [18].

Висновки

Незважаючи на те, що міжнародне фінансування, особливо в Європі, може відігравати важливу роль, усунення деяких обмежень щодо того, як і де можна витрачати національні державні кошти на дослідження, може мати вплив. Індивідуальна мобільність та обмін можуть стати основою для продуктивного майбутнього партнерства між українськими дослідницькими інститутами та університетами та їхніми колегами по всьому світу.

Як було зазначено вище, велика увага приділяється прийому вчених- біженців, багато з яких є старшими науковими співробітниками, які за відповідних умов можуть відіграти вирішальну роль у відбудові української науки в майбутньому. Водночас, за оцінками, в Україні залишилося близько 100 тисяч науковців. Деякі з них намагаються продовжувати виконувати свої дослідницькі та викладацькі обов'язки, тоді як багато інших сподіваються повернутися до виконання цих обов'язків після закінчення війни. Опитування молодих українських дослідників у березні 2022 року та окрема ініціатива старших українських науковців та діаспори підкреслюють важливість дистанційної допомоги, зазначаючи, що пандемія COVID-19 вже спричинила кардинальні зміни в практиці роботи багатьох науковців. Цифрові інструменти та віртуальний відкритий доступ до наукових даних і публікацій, особливо в поєднанні з міжнародними мережами, можуть стати основою для продовження багатьох досліджень, навіть якщо науково-дослідні установи закриті. Це, у свою чергу, може створити платформу для перезапуску української науки, що є важливим першим кроком як для відновлення кращої інноваційної екосистеми в Україні, так і для розробки та впровадження науково-обґрунтованої державної політики з відновлення України після перемоги.

Література

Gryga, V, Ryzhkova, Y / Research and innovation policy at wartime: case of Ukraine // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/p-55-64.pdf

OECD Economic Outlook, Volume 2022 Issue 2, OECD Publishing, Paris, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://doi.org/10.1787/f6da2159-en

Council (2022), Conference on the Ukraine Crisis: Responses from the European higher education and research sectors [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/ system/files/reports/WAR_SaENCE%20WHITE%20PAPER-WEB.pdf https://doi.or^10.24948/2022.04.

German universities told to freeze ties with Russia in retaliation for invasion [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/german-universities- told-freeze-ties-russia-retaliation-invasion.

EU should sever scientific ties with Russia, says leading German MEP [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/eu-should-sever-scientific-ties-russia- says-leading-german-mep.

Lithuania to call for Russia and Belarus ban from European higher education forum [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/lithuania-call-russia- and-belarus-ban-european-higher-education-forum.

Denmark tells universities to suspend all cooperation with Russia [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/denmark-tells-universities-suspend- all-cooperation-russia

EU suspends research payments to Russian partners [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/eu-suspends-research-payments-russian-partners

University of Tartu: Estonian universities halt cooperation with Russian and Belarusian

partners [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/network-

updates/university-tartu-estonian-universities-halt-cooperation-russian-and-belarusian

Science community continues cutting links with Russia and Belarus [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/science-community-continues-cutting- links-russia-and-belarus

European University Association suspends Russian members over pro-war statement [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/european-university- association-suspends-russian-members-over-pro-war-statement

Russian rectors' support for Putin prompts UK universities to cut links [Електронний

ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/russian-rectors-support-putin-prompts-

uk-universities-cut-links

A new landscape for space applications illustrations from Russia's war of aggression against Ukraine / OECD science, technology and industry policy papers. - November 2022 No. 137 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/866856be- en.pdf?expires=1696530794&id=id&accname=guest&checksum=AF7E3C7DFD05565DFDE9E B21A960C880

Energy crisis is starting to hit Europe's big science labs [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/energy-crisis-starting-hit-europes-big-science-labs

The future of science in Ukraine Actions now will affect post-war recovery labs [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/ the-future-of-science-in-ukraine-afbd05df/#section-d1e63

The future of science in Ukraine Actions now will affect post-war recovery [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/ the-future-of-science-in-ukraine-afbd05df/#section-d1e63

Canada hits science ties with Russia, creates fund for Ukrainian students [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/canada-hits-science- ties-russia-creates-fund-ukrainian-students

Draft Ukraine Recovery Plan / Materials of the “Education and science” working group [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.Ua/storage/app/sites/1/ recoveryrada/eng/education-and-science-eng.pdf

References

Gryga, V, Ryzhkova, Y / Research and innovation policy at wartime: case of Ukraine // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/p-55-64.pdf

OECD Economic Outlook, Volume 2022 Issue 2, OECD Publishing, Paris, [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://doi.org/10.1787/f6da2159-en

Council (2022), Conference on the Ukraine Crisis: Responses from the European higher education and research sectors [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/ system/files/reports/WAR_SaENCE%20WHITE%20PAPER-WEB.pdf https://doi.org/10.24948/2022.04.

German universities told to freeze ties with Russia in retaliation for invasion [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/german-universities- told-freeze-ties-russia-retaliation-invasion.

EU should sever scientific ties with Russia, says leading German MEP [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/eu-should-sever-scientific-ties-russia- says-leading-german-mep.

Lithuania to call for Russia and Belarus ban from European higher education forum [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/lithuania-call-russia- and-belarus-ban-european-higher-education-forum.

Denmark tells universities to suspend all cooperation with Russia [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/denmark-tells-universities-suspend- all-cooperation-russia

EU suspends research payments to Russian partners [Електронний ресурс]. Режим

доступу: https://sciencebusiness.net/news/eu-suspends-research-payments-russian-partners

University of Tartu: Estonian universities halt cooperation with Russian and Belarusian

partners [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/network-

updates/university-tartu-estonian-universities-halt-cooperation-russian-and-belarusian

Science community continues cutting links with Russia and Belarus [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/science-community-continues-cutting- links-russia-and-belarus

European University Association suspends Russian members over pro-war statement [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/european-university- association-suspends-russian-members-over-pro-war-statement

Russian rectors5 support for Putin prompts UK universities to cut links [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/russian-rectors-support-putin-prompts-uk- universities-cut-links

A new landscape for space applications illustrations from Russia's war of aggression against Ukraine / OECD science, technology and industry policy papers. - November 2022 No. 137 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/866856be-en.pdf?expires= 1696530794&id=id&accname=guest&checksum=AF7E3C7DFD05565DFDE9EB21A960C880

Energy crisis is starting to hit Europe's big science labs [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/energy-crisis-starting-hit-europes-big-science-labs

The future of science in Ukraine Actions now will affect post-war recovery labs [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/ the-future-of-science-in-ukraine-afbd05df/#section-d1e63

The future of science in Ukraine Actions now will affect post-war recovery [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/the- future-of-science-in-ukraine-afbd05df/#section-d1e63

Canada hits science ties with Russia, creates fund for Ukrainian students [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sciencebusiness.net/news/canada-hits-science- ties-russia-creates-fund-ukrainian-students

Draft Ukraine Recovery Plan / Materials of the “Education and science” working group [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/ recoveryrada/eng/education-and-science-eng.pdf

Размещено на Allbest.ru