Організаційно-правовий механізм публічного управління інвестиційним розвитком регіону: загальна практика застосування

Размещено на http://www.allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Організаційно-правовий механізм публічного управління інвестиційним розвитком регіону: загальна практика застосування

Пронь Леся Михайлівна аспірантка кафедри управління та бізнес-адміністрування, Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки

Анотація

У статті досліджено загальну практику застосування організаційно-правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком регіону. Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій за 10 років (2012-2021 рр.) за допомогою технології кластеризації. В результаті виявлено, що міста з розвиненою інвестиційною інфраструктурою отримують набагато більший обсяг інвестицій.

Досліджено основні тенденції та параметри показників інвестиційного розвитку. Виокремлено шість кластерів за показниками ефективності інвестиційного розвитку від найвищих до найнижчих показників ефективності інвестиційного розвитку.

Проаналізовано вплив воєнного стану, війни на обсяги залучення капітальних інвестицій в регіони, тобто на темпи їх зниження. Визначено фактори фінансової спроможності органів публічної влади на місцевому та регіональному рівнях, а саме: дестабілізуючі чинники.

Акцентується увага на стратегічних та програмних документах, які сприяють механізму формування основних напрямків інвестиційного розвитку регіону. Відмічається зв'язок між інвестиційною привабливістю регіону та залученням фахових людських ресурсів.

Підкреслено важливість мати мережу дієвих інституцій, які допомагають реалізовувати організаційно-управлінський механізм публічного управління інвестиційним розвитком регіону через надання підтримки та допомоги суб'єктам інвестиційного розвитку. Для залучення міжнародних та державних інституцій важливо мати розвинений механізм формування та реалізації цільових програм інвестиційного розвитку регіону.

Представлено соціально-економічні райони України за показниками інвестиційного розвитку, які враховують кліматичні умови та територіальне розташування: Столичний, Центральний, Північно-Східний, Придніпровський, Донецький, Подільський, Північно-Західний, Причорноморський.

Зазначено важливість для ефективності залучення та реалізації інвестиційних ресурсів рівня інвестиційної привабливості, інвестиційного потенціалу та інвестиційного клімату.

Відмічено позитивні (природні та трудові ресурси, географічне положення) та негативні (корупція, несприятливий клімат) фактори, які впливають на інвестиційний клімат регіонів.

Підкреслено важливість використання та роль маркетингових інструментів в залученні інвестицій та створенні інвестиційного клімату через: інвестиційний паспорт, бренд території, інвестиційний сайт тощо.

В процесі дослідження виявилося, що загальна практика застосування організаційно-правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком регіону є недосконалою, тому, відповідно, потребує оптимізації та уточнення.

На інвестиційний розвиток регіону органи публічної влади здійснюють вплив через стратегії та програми соціально-економічного розвитку, їхні бюджети, включаючи пункти та показники регіонального інвестиційного розвитку.

Подальші перспективи розвідок плануються в дослідженні ефективності застосування організаційно-правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком в Івано-Франківській області.

Ключові слова: інвестиції, публічне управління, інвестиційний розвиток регіону, організаційно-правовий механізм, залучення інвестицій, інвестиційна привабливість регіону, інвестиційний потенціал, інвестиційний клімат, кластери, воєнний стан.

публічний управління інвестиційний кластеризація

Pron Lesia Mykhailivna a postgraduate student of Department of Management and Business Administration of Institute of Graduate Studies and Pre-university Education, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

ORGANIZATIONAL AND LEGAL MECHANISM OF PUBLIC MANAGEMENT INVESTMENT DEVELOPMENT OF THE REGION:

GENERAL PRACTICE OF APPLICATION

Abstract

The article examines the general practice of applying the organizational and legal mechanism of public management of investment development in the region. The dynamics of capital investments for 10 years (2012-2021) were analyzed using clustering technology. As a result, it was found that a city with a developed investment infrastructure attracts a larger volume of investments.

The main trends and parameters of indicators of investment development were studied. Six clusters are distinguished according to investment development efficiency indicators from the highest to the lowest investment development efficiency indicators.

The impact of martial law and war on the volume of capital investment in the regions is analyzed, which means the rates of their decline. The factors of financial favorability of state authorities at the local and regional levels are identified, namely: destabilizing factors.

Attention is focused on strategic and program documents that contribute to the mechanism of formation of the main directions of investment development of the region. The connection between the investment attractiveness of the region and the attraction of professional human resources is noted.

The importance of having a network of active institutions that help to implement the organizational and management mechanism of public management of investment development of the region through the provision of support and assistance to investment development subjects is emphasized. In order to attract international and state institutions, it is important to have a developed mechanism for the formation and implementation of targeted investment development programs in the region.

Socio-economic regions of Ukraine are presented according to indicators of investment development, which take into account climatic conditions and territorial location: Metropolitan, Central, North-Eastern, Dnipro, Donetsk, Podilsky, NorthWestern, Black Sea.

The importance of the level of investment attractiveness, investment potential and investment climate for the effectiveness of attracting and implementing investment resources is indicated.

Positive (natural and labor resources, geographical location) and negative (corruption, unfavorable climate) factors affecting the investment climate of the regions are noted.

The importance of the use and role of marketing tools in attracting investment and creating an investment climate through: investment passport, territory brand, investment website, etc. is emphasized.

The study investigated that the general practice of applying the organizational and legal mechanism of public management of the investment development of the region is imperfect, therefore, accordingly, it needs to be optimized and clarified.

Public authorities influence the investment development of the region through strategies and programs of socio-economic development, their budgets, including items and indicators of investment development of the region.

Additional exploration prospects are planned in the study of the effectiveness of the application of the organizational and legal mechanism of public management of investment development in the Ivano-Frankivsk region.

Keywords: investment, public administration, investment development of the region, organizational and legal mechanism, investment attraction, investment attractiveness of the region, investment potential, investment climate, clusters, martial law.

Постановка проблеми. Публічне управління інвестиційним розвитком регіону є складним і вкрай важливим завданням органів публічної влади на різних рівнях в умовах воєнного стану, в умовах низки проблем в соціальній та економічній сферах, в умовах суспільно-політичної нестабільності. Це свідчить про необхідність підвищення ефективності інвестиційної діяльності на усіх рівнях в напрямку досягнення сталого розвитку країни. Актуальним є вивчення проблемних аспектів формування та застосування організаційно- правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання прямих та капітальних інвестицій, механізмів публічного управління, інвестиційної привабливості регіону, інвестиційного потенціалу, інвестиційного клімату розглядали такі науковці, як: В. Довженко, Г. Іщенко, О. Крайник, В. Проданик, І. Рябченко, О. Свиридов, А. Томашевська, А. Шинкарьов, Н. Фатюха, О. Федорчак та інші. Залишаються не розглянутими питання щодо загальної практики застосування організаційно-правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком регіону.

Мета статті - дослідження проблемних аспектів та застосування організаційно-правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком в регіонах України.

Виклад основного матеріалу. На шляху ефективності публічного управління інвестиційним розвитком регіонів виникають перешкоди. Серед них слід відмітити міжрегіональну неузгодженість, яка стосується різного доступу сильних та депресивних регіонів до бюджетних, корпоративних та іноземних джерел концентрації інвестиційних ресурсів.

Діяльність органів публічної влади повинна базуватися на принципах прозорості, відкритості та підзвітності громаді.

Слід відмітити, що організаційно-правові аспекти публічного управління інвестиційним розвитком регіонів України залежать від умов розвитку країни. Це спонукає виявити основні тенденції та параметри показників інвестиційного розвитку. Серед яких особливу увагу варто приділити оцінці динаміки капітальних інвестицій в Україні за 2012-2021 рр. Аналіз капітальних інвестицій [1, с. 191; 2, с. 191; 3, с. 206; 4, с. 164; 5, с. 162; 6, с. 161; 7, с. 161] дозволяє відмітити, що найбільші обсяги інвестицій залучалися в регіони зі значним рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури та при великій кількості промислових об'єктів на їх територіях (м. Київ, Київська, Донецька, Дніпропетровська області).

В результаті застосування технології кластерного аналізу, використавши програмний пакет Statistica 8.0, на основі методу k-середніх, з'ясували які регіони забезпечують найвищі показники інвестиційного розвитку та найефективніше використовують інвестиційні ресурси. В 2012-2013 рр. виокремлювалося шість кластерів. В першому кластері спостерігаються найвищі показники ефективності інвестиційного розвитку. До першого кластеру входило м. Київ. До другого кластеру входили Донецька, Дніпропетровська та Київська області. До третього кластеру входили Львівська, Луганська, Полтавська, Одеська та Харківська області. До четвертого кластеру входили Запорізька, Вінницька, Миколаївська та Івано- Франківська області. До п'ятого кластеру входили Кіровоградська, Волинська, Черкаська, Тернопільська, Хмельницька області. До шостого кластеру входили Закарпатська, Житомирська, Сумська, Рівненська, Чернівецька, Херсонська та Чернігівська області. Шостий кластер характеризувався найнижчими показниками, і відносився до депресивних регіонів через найменші обсяги капітальних інвестицій.

В 2014-2021 рр. (в період гібридної війни) відбулися трансформаційні зміни, внаслідок чого: до першого кластеру все ще відноситься м. Київ, до другого кластеру - Донецька, Дніпропетровська та Київська області, до третього кластеру - Одеська, Львівська, Полтавська та Харківська області, до четвертого кластеру - Запорізька, Вінницька області, до п'ятого кластеру - Івано-Франківська, Волинська, Миколаївська, Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Закарпатська, Сумська, Херсонська, Тернопільська, Черкаська, Хмельницька, Чернігівська області, до шостого кластеру - Чернівецька, Луганська області. Така зміна відбулася через зниження обсягів залучення капітальних інвестицій, через окупацію та анексію територій.

Через наявність військового стану, поглиблення суспільно-політичної нестабільності в країні інвестори вивели інвестиційні ресурси та істотно знизились темпи інвестиційного розвитку регіонів. Для стабілізації ситуації були здійснені протикризові заходи, та заходи з пошуку залучення інвестиційних ресурсів, в результаті чого вдалося залучити кошти в промислово та економічно розвинуті регіони.

Серед факторів, які визначають рівень фінансової спроможності органів публічної влади місцевого та регіонального рівнів слід відзначити: дестабілізуючі чинники та їхній вплив на інвестиційний розвиток регіонів, неефективність діяльності формальних інститутів, недосконалість інституційного середовища.

Більш ефективне публічне управління інвестиційним розвитком регіону досягається завдяки налагодженню діалогу із інвесторами та бізнесовими структурами, завдяки прозорості та відкритості діяльності органів державної влади. Стратегічні та програмні документи сприяють механізму формування основних напрямків інвестиційного розвитку регіону та допомагають здійснити вибір щодо інвестиційних пропозицій.

Відзначимо, що величезну роль в процесі забезпечення процесів публічного управління інвестиційним розвитком регіону відіграє інвестиційна привабливість регіону. Інвестиційна привабливість регіону дозволяє залучати фахових працівників, які дозволяють досягати поставлених показників інвестиційного розвитку регіону.

Важливо мати розвинений механізм формування та реалізації цільових програм інвестиційного розвитку регіону, щоб залучати державні та міжнародні інституції. А також необхідно формувати мережу дієвих інституцій, щоб ефективно здійснювати організаційно-управлінський механізм публічного управління інвестиційним розвитком регіону шляхом надання підтримки і допомоги суб'єктам інвестиційного розвитку.

Регіони України можна об'єднувати, як вказують Н. Фатюха та І. Рябченко, за показниками інвестиційного розвитку в соціально-економічні райони: Столичний (Київська, Житомирська, Чернігівська області); Центральний (Кіровоградська, Черкаська області); Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська області); Придніпровський (Запорізька, Дніпропетровська області); Донецький (Луганська, Донецька області); Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області); Карпатський (Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька області); Північно- Західний (Рівненська, Волинська області); Причорноморський (Одеська, Херсонська, Миколаївська області) [8]. Такий підхід враховує кліматичні умови та спільне територіальне розташування.

Слід відмітити, що, говорячи про інвестиційний розвиток регіону, особливу увагу необхідно приділити ефективності залучення та реалізації інвестиційних ресурсів. При цьому, регіони, які мають інвестиційний потенціал, високий рівень інвестиційної привабливості, сприятливий інвестиційний клімат мають більші шанси на отримання інвестиційних ресурсів, на державну підтримку, на можливість реалізовувати державні інвестиційні проєкти.

В. Довженко та О. Свиридов зазначають, що інвестиції сприяють конкурентоспроможності територій. Науковці підкреслюють необхідність використовувати наявний соціально-економічний потенціал регіону, що включає в себе системне проведення заходів для підвищення інвестиційної привабливості регіонів України [9, 96-88].

О. Федорчак також підкреслює про те, що необхідно розвивати кожен регіон, кожну територіальну громаду, використовуючи його потенціал. В цьому процесі важлива роль відводиться органам місцевого самоврядування, які виконують власні та делеговані повноваження [10, с. 118-119].

В. Проданик та А. Шинкарьов акцентують увагу на тому, що крім потенціалу, потрібно враховувати політичні, культурні, соціальні, історичні умови регіону [11, с. 152].

А. Томашевська відмічає, що інвестиції здійснюють значний вплив на економічний розвиток країни. Науковець, аналізуючи інвестиційну привабливість регіонів України, підкреслює регіональні фактори, які впливають на інвестиційний клімат регіонів: природні ресурси, трудові ресурси та географічне положення (позитивно впливають), корупція та несприятливий клімат (негативно впливають). Показником стабільності економічного розвитку виступає інвестиційний потенціал регіонів, який допомагає формувати інвестиційний клімат в регіоні. А. Томашевська запропонувала наступні шляхи підвищення інвестиційної привабливості [12] на прикладі Івано-Франківської ОТГ, а саме: 1) визначити в програмах соціально-економічного та культурного розвитку територій пріоритетні напрямки, обсяг інвестицій, суб'єкти інвестування, суб'єкти та механізми контролю; 2) налагодити співпрацю між органами місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання регіону для ефективного залучення інвестицій; 3) створити інтерактивну карту промисловості Івано-Франківської ОТГ. Інвестиційна привабливість досягається через покращення іміджу на міжнародному рівні, здійснення активної промоційної діяльності та розвитку інфраструктури.

О. Федорчак відмічає диференціацію регіонів України щодо залучення інвестицій. Науковець підкреслює, що інвестиційні ресурси акумулюються у великих містах. Посилюється конкуренція між містами та регіонами за залучення інвестицій. Для того, щоб змінити ситуацію, територіальним громадам, невеликим містам необхідно застосовувати маркетингові інструменти залучення інвестицій: формувати бренд території (бренд-бук), розробляти стратегії та програми по залученню інвестицій, будувати дорожню карту інвестора, створити та наповнювати інвестиційний сайт (візитну картку громади/території), розробити інвестиційний паспорт, активно працювати в соціальних межах, проводити виїзні зустрічі («дорожні шоу») тощо. О. Федорчак підкреслює, що застосування маркетингових інструментів дозволить створити позитивний імідж території, підвищити інвестиційну привабливість регіону та покращити інвестиційний клімат країни загалом. Реалізувати ці інструменти можуть кваліфіковані кадри, тому на це теж необхідно звернути увагу [13].

Досліджуючи проблемні аспекти публічного управління інвестиційним розвитком регіону, аналізувалися за допомогою технології кластерного аналізу показники обсягів капітальних інвестицій в розрахунку на одну особу в період з 2012 по 2021 роки [4; 5; 6; 7]. Обсяги в регіональному контексті суттєво відрізняються, засвідчуючи нерівномірність інвестиційного розвитку регіонів, що залежить від рівня соціально-економічного розвитку, від спроможності органів публічної влади ефективно управляти інвестиційними ресурсами. В результаті виявилося, що в середньому в 2021 році показник становив 11551,4 грн.

Аналіз дозволив за показником обсягів капітальних інвестицій в розрахунку на одну особу виділити шість регіональних кластерів: перший - м. Київ, другий - Київська область, третій - Донецька, Дніпропетровська, Полтавська, Одеська області (в період війни - Одеська стала прифронтовою областю і перейшла в четвертий кластер, а Донецька область - в п'ятий кластер); четвертий - Вінницька, Івано-Франківська, Запорізька, Кіровоградська, Львівська, Луганська, Миколаївська, Харківська (у період війни доєдналися Волинська, Миколаївська, Одеська, Хмельницька, Черкаська області, в п'ятий кластер перейшла Івано-Франківська); п'ятий - Волинська, Хмельницька, Черкаська, Херсонська, Тернопільська (в період війни додалися - Донецька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Сумська); шостий - Житомирська, Закарпатська. Рівненська, Сумська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська (у період війни залишились тільки Чернівецька та Херсонська області). Шостий кластер можна вважати кластером, в який входять найбільш депресивні регіони України за обсягом капітальних інвестицій в розрахунку на одну особу [14; 15; 16; 17; 18].

Висновки

Говорячи про загальну практику застосування організаційно- правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком регіону, відмічаємо його недосконалість і потребу в його оптимізації та уточненні. Інвестиційно привабливі промислові регіони отримують більші обсяги іноземних та капітальних інвестицій в порівнянні із регіонами, які є менш інвестиційно привабливі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування на регіональному рівні застосовують такі інструменти впливу на інвестиційний розвиток регіону, як: стратегії, програми соціально-економічного розвитку та їх бюджети. Процес формування стратегій інвестиційного розвитку характеризується відсутністю механізмів формування, тому включення пунктів, які стосуються інвестиційної діяльності та інвестиційної політики в стратегію соціально-економічного розвитку регіону, дозволяє впливати на показники регіонального інвестиційного розвитку.

Подальші розвідки вбачаємо в дослідженні ефективності та проблем застосування організаційно-правового механізму публічного управління інвестиційним розвитком в Івано-Франківській області.

Література

Частина 2. Державна служба

Частина 2. Державна служба

Частина 2. Державна служба

Частина ІІ. Державна служба

Регіони України 2014: статистичний збірник. статистики України. Київ, 2014. 681 с.

Регіони України 2015: статистичний збірник. статистики України. Київ, 2015. 681 с.

Регіони України 2016: статистичний збірник. статистики України. Київ, 2016. 692 с.

Регіони України 2017: статистичний збірник.

статистики України. Київ, 2018. 682 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/

zb/12/Reg_U%20%D0%86%D0%86.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Регіони України 2019 : статистичний збірник. Частина ІІ. Державна служба статистики України. Київ, 2019. 657 с. URL : https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ 2019/zb/12/zb_ru2ch2019.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Регіони України 2020 : статистичний збірник. Частина ІІ. Державна служба статистики України. Київ, 2021. 625 с.

Регіони України 2021. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2022. 634 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/)

Фатюха Н. Г., Рябченко І. А. Дослідження прямих іноземних інвестицій у розрізі регіонів України. Ефективна економіка. 2021. № 10. URL: : http://eir.zntu.edu.ua/bitstream/ 123456789/8614/1/NS_Fatiukha.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Довженко В. А., Свиридов О. І. Управління інвестиційною діяльністю в плануванні соціально-економічного розвитку регіону. Фінансові інструменти регіонального розвитку: збірник праць учасників Всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції, 27 жовтня 2021 р. Житомир : Поліський університет, 2021. Т. 1. С. 95-99. URL: http://surl.li/hczox (дата звернення: 05.06.2023).

Крайник О., Федорчак О. Фінансування розвитку територіальних громад в умовах децентралізації. Фінансово-кредитна діяльність : проблеми теорії та практики. 2022. Том 2 (43). С. 118-125. URL : https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/3558/3521 (дата звернення: 05.06.2023).

Проданик В. М., Шинкарьов А. М. Стратегічне планування розвитку регіонів як організаційний механізм публічного управління. Вісник Національного Університету Цивільного Захисту України. Серія : Державне управління. 2021. Випуск 1 (14). С. 152-162. URL: http://29yjmo6.257.cz/bitstream/123456789/13279/1/ProdanykShinkaruov.pdf (дата звенення: 05.06.2023).

Tomashevska, A. Formation of investment potential as a factor in the development of Ivano-Frankivsk UTC. Journal of Vasyl StefanykPrecarpathian National University, Vol. 7, no. 3, Nov. 2020, pp. 78-88. URL : https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnu/article/view/4481/4987 (дата звернення: 05.06.2023).

Федорчак О.В., Іщенко Г.О. Маркетингові інструменти залучення інвестицій у територіальні громади. Науковий вісник «Демократичне врядування». 2020. Вип. 1 (25). URL : https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2022/jan/26414/213669-articletext- 483343-1-10-20201015.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності у січні-грудні 2021 року. Державна служба статистики України. URL: http://ck.ukrstat.gov.ua/source/arch/2022/Kinv_ ved_214.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Статистичний щорічник України за 2017 рік. Державна служба статистики України. Київ, 2018. 541 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_ seu2017_u.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Статистичний щорічник України за 2018 рік. Державна служба статистики України Київ: ТОВ «БУК-ДРУК», 2019. 482 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_ u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Статистичний щорічник України за 2019 рік. Державна служба статистики України. Київ, 2020. 465 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/11/zb_ yearbook_2019.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Статистичний щорічник України за 2021 рік. Державна служба статистики України. Київ, 2022. 447 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/ 11/Yearbook_2021.pdf.

References

Derzhavna sluzhba statystyky. (2014). Rehiony Ukrainy 2014 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2014 : Statistical publication]. Kyiv. Vol. 2.

Derzhavna sluzhba statystyky. (2015). Rehiony Ukrainy 2015 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2015 : Statistical publication]. Kyiv. Vol. 2.

Derzhavna sluzhba statystyky. (2016). Rehiony Ukrainy 2016 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2016 : Statistical publication]. Kyiv. Vol. 2.

Derzhavna sluzhba statystyky. (2018). Rehiony Ukrainy 2017 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2017 : Statistical publication]. Kyiv. Vol. 2.

Derzhavna sluzhba statystyky. (2019). Rehiony Ukrainy 2019 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2019 : Statistical publication]. Kyiv. Vol. 2. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/12/zb_ru2ch2019.pdf [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky. (2021). Rehiony Ukrainy 2020 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2020 : Statistical publication]. Kyiv. Vol. 2.

Derzhavna sluzhba statystyky. (2022). Rehiony Ukrainy 2021 : statystychnyi zbirnyk [Regions of Ukraine 2021 : Statistical publication]. Kyiv.

Fatiukha, N. & Riabchenko, I. (2021). Doslidzhennia priamykh inozemnykh investytsii u rozrizi rehioniv Ukrainy [Analysis of foreign direct investment in terms of regions of Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, 10. Retrieved from http://eir.zntu.edu.ua/bitstream/ 123456789/8614/1/NS_Fatiukha.pdf [in Ukrainian].

Dovzhenko, V. & Svyrydov, O. (2021). Upravlinnia investytsiinoiu diialnistiu v planuvanni sotsialno-edkonomichnoho rozvytku rehionu [Management of investment activities in the planning of socio-economic development of the region]. Finansovi instrumenty rehionalnoho rozvytku - Financial instruments of regional development: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference. (Vols. 1). (pp. 95-99). Zhytomyr: Poliskyi universytet. Retrieved from http://surl.li/hczox [in Ukrainian].

Krainyk, O. & Fedorchak, O. (2022). Finansuvannia rozvytku terytorialnykh hromad

v umovakh detsentralizatsii [Financial the development of territorial communities in conditions of decentralization]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky - Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2 (43), 118-125. Retrieved from

https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/3558/3521 [in Ukrainian].

Prodanyk, V. & Shinkariov, A. (2021). Stratehichne planuvannia rozvytku rehioniv yak orhanizatsiinyi mekhanizm publichnoho upravlinnia [Strategic planning of regional development as an organizational mechanism of public governance]. Visnyk Natsionalnoho Universytetu Tsyvilnoho Zakhystu Ukrainy - Bulletin of National University of Civil Defence of Ukraine. Series: State management, 1 (14), 152-162. Retrieved from URL: http://29yjmo6.257.cz/ bitstream/123456789/13279/1/ProdanykShinkaruov.pdf (дата звернення: 05.06.2023).

Tomashevska, A. (2020). Formation of investment potential as a factor in the development of Ivano-Frankivsk UTC. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 7 (3), 78-88. Retrieved from https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnu/article/view/ 4481/4987 [in English].

Fedorchak, O. V. & Ishchenko, H. O. (2020). Marketynhovi instrumenty zaluchennia investytsii u terytorialni hromady [Marketing instruments for attracting investments in territorial communities]. Demokratychne vriaduvannia - Democratic governance, 1 (25). Retrieved from https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2022/jan/26414/213669-articletext-483343- 1-10-20201015.pdf [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2021). Kapitalni investytsii za vydamy ekonomichnoi diialnosti u sichni-hrudni 2021 roku [Capital investments by types of economic activity in January-December 2021]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://ck.ukrstat.gov.ua/ source/arch/2022/Kinv_ved_214.pdf [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2018). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za

rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2017]. ukrstat.gov.ua. Kyiv. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_seu2017_u.pdf [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2019). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za

rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2018]. ukrstat.gov.ua. Kyiv. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2020). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za

rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2019]. ukrstat.gov.ua. Kyiv. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/11/zb_yearbook_2019.pdf [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2022). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2021 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2021]. ukrstat.gov.ua. Kyiv. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_2021.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru