Менеджмент інвестиційного середовища в контексті діяльності суб’єкта господарської діяльності під час дії воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Менеджмент інвестиційного середовища в контексті діяльності суб'єкта господарської діяльності під час дії воєнного стану

Лисенко Світлана Миколаївна кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки підприємства, економіко-гуманітарний факультет, Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»

Буряк Євген Вікторович доктор економічних наук, доцент, професор кафедри менеджменту, факультет економіки і управління, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Йохна Микола Антонович доктор економічних наук, професор, кафедра менеджменту та адміністрування, факультет управління, адміністрування та туризму, Хмельницький національний університет



Анотація. У статті досліджено актуальні аспекти менеджменту інвестиційного середовища під час воєнного стану та виявлено ключові чинники, що впливають на діяльність суб'єктів господарської діяльності в таких умовах.

Відзначається, що війна, розпочата Росією на території нашої країни 24 лютого 2022 року, вкрай негативно вплинула на інвестиційне середовище України. Багато інвесторів відмовилися продовжувати співпрацю з країною через постійну територіальну небезпеку та невизначену економіко-політичну ситуацію. Також наголошується, що незважаючи на це, Україна продовжує залучати іноземних інвесторів навіть у умовах війни.

Автори статті вказують на те, що воєнний стан є періодом, коли стабільність, безпека та економічна ситуація можуть бути значно підірвані. Тому управління інвестиційними ресурсами потребує особливої уваги та врахування конкретних факторів, серед яких: аналіз ризиків (допомагає виявити та оцінити потенційні загрози та розробити стратегії управління ними); ребалансування портфеля (допомагає підтримувати оптимальний баланс ризику та прибутковості з урахуванням нових умов); врахування фінансової стабільності (фінансова стабільність дає змогу управляти потенційними фінансовими кризами та забезпечує певний рівень безпеки); пошук нових можливостей (воєнний стан може створити нові можливості для інвестування в окремі галузі. Важливо бути готовим виявляти такі можливості та вчасно на них реагувати); співпраця із зовнішніми сторонами (спільні зусилля допомагають більш точно аналізувати ситуацію та розробляти ефективні стратегії управління інвестиціями).

У висновку статті зазначається, що в умовах воєнного стану управління інвестиційним середовищем стає складним завданням для суб'єктів господарської діяльності. Також підкреслюється, що ключовими чинниками успішного управління є гнучкість, адаптивність і постійний моніторинг і реагування на зміни у політичному, економічному та соціальному середовищі.

Ключові слова: менеджмент інвестиційного середовища, воєнний стан, суб'єкт господарської діяльності, інвестори, ризики.

менеджмент інвестиційне середовище воєнний стан



Lysenko Svitlana Mykolaivna PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Enterprise Economics, Donetsk National Technical University

Buriak levgen Viktorovich Doctor of Science in Economics, Associate Professor, Professor of Management Department, Economic and Management Faculty, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University

Yokhna Mykola Antonovych Doctor of Economic Sciences, Professor, Department of Management and Administration, Faculty of Management, Administration and Tourism, Khmelnytskyi National University

MANAGEMENT OF THE INVESTMENT ENVIRONMENT IN THE CONTEXT OF THE ACTIVITY OF THE ENTITY OF ECONOMIC ACTIVITY DURING THE EFFECT OF MARTIAL STATE

Abstract. The article examines the current aspects of the management of the investment environment during the martial law and reveals the key factors affecting the activities of economic entities in such conditions.

It is noted that the war started by Russia on the territory of our country on February 24, 2022, had an extremely negative impact on the investment environment of Ukraine. Many investors refused to continue cooperation with the country due to constant territorial danger and an uncertain economic and political situation. It is also emphasized that despite this, Ukraine continues to attract foreign investors even in war conditions.

The authors of the article point out that martial law is a period when stability, security and the economic situation can be significantly undermined. Therefore, the management of investment resources requires special attention and consideration of specific factors, including: risk analysis (helps identify and assess potential threats and develop strategies for their management); portfolio rebalancing (helps maintain an optimal balance of risk and profitability, taking into account new conditions); taking into account financial stability (financial stability makes it possible to manage potential financial crises and provides a certain level of security); search for new opportunities (martial law can create new opportunities for investment in certain industries. It is important to be ready to identify such opportunities and respond to them in time); cooperation with external parties (joint efforts help to more accurately analyze the situation and develop effective investment management strategies).

In the conclusion of the article, it is noted that in the conditions of martial law, management of the investment environment becomes a difficult task for economic property subjects. It is also emphasized that the key factors of successful management are flexibility, adaptability and constant monitoring and response to changes in the political, economic and social environment.

Keywords: investment environment management, martial law, business entity, investors, risks.



Постановка проблеми. В сучасному світі економічні процеси є надзвичайно складними та нестабільними, внаслідок чого збереження та ефективне використання інвестицій стає критичним завданням для суб'єктів господарської діяльності. Однак деякі непередбачувані обставини, такі як воєнний стан, можуть серйозно збурити становище інвестиційного середовища та суттєво вплинути на діяльність суб'єктів господарської діяльності.

Воєнний стан, який було введено керівництвом нашої країни 24 лютого 2022 року, суттєво вплинув на особливості управління інвестиційним середовищем. Під час таких непевних умов суб'єкти господарської діяльності були змушені пристосовуватися до нових обставин, шукати шляхи забезпечення безпеки свого бізнесу та збереження своїх інвестицій.

За таких обставин менеджмент інвестиційного середовища стає викликом, який потребує спеціальних знань, навичок та стратегій. Збереження капіталу, зниження ризику втрати інвестицій та ефективне управління активами стають критичними завданнями для суб'єктів господарської діяльності в умовах воєнного стану.

Тема дослідження є вкрай актуальною у сучасному геополітичному кліматі. Враховуючи нестабільність та непередбачуваність глобальних подій, таке дослідження має великий потенціал у розробці стратегій та рекомендацій для суб'єктів господарської діяльності щодо оптимального управління інвестиційним середовищем під час воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед дослідників, що вивчали дане питання, відмітимо декілька їхніх праць, на основі яких можна вести подальші дослідження. Так, А. Гречко і Д. Д. Джумакєєва [1] акцентують увагу на тому, що у період воєнного стану IT-сектор залишився чи не єдиним, що має змогу стабільно працювати, а держава, у свою чергу має наміри розвивати його і надалі, оскільки інноваційна діяльність не тільки в оборонній, а й у будь-якій іншій сфері супроводжується використанням комп'ютерних технологій. В. Диха, М. Диха, В. Зима [2] обґрунтовують важливість диверсифікації джерел залучення прямих іноземних інвестицій у повоєнну Україну з огляду на значну присутність капіталу країни-агресора у період перед повномасштабною агресією, а також важливість залучення інвестицій у вигляді новітніх технологій, екологічно безпечних виробництв тощо. Автори указують на необхідність подолання корупції, забезпечення рівних і прозорих умов ведення бізнесу, забезпечення довіри до органів державної влади та судової системи тощо, які перешкоджають залученню інвестицій. О. Любінська [9] аналізує роль іноземних інвестицій в умовах невизначеності. Також сучасні тенденції інвестування в Україні досліджують А. Касьян, А. Полозун, В. Чернега [14] і роблять висновок про привабливість інституційної нерухомості як інструмента інвестування, бо це більш консервативний метод, який може бути досить доречним після завершення війни.

Отже, останні дослідження проблем інвестування під час російсько- української війни охоплюють здебільшого питання завад і можливостей інвестиційного процесу як з погляду Української держави, так і іноземних інвесторів. Разом із тим подальшого аналізу потребують економічні, соціальні, правові і безпекові аспекти управління інвестиційним середовищем, яке динамічно трансформується у ході широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.

Мета статті полягає в аналізі основних аспектів менеджменту інвестиційного середовища під час воєнного стану та виявленні ключових чинників, що впливають на діяльність суб'єктів господарської діяльності в таких умовах.

Виклад основного матеріалу. Економічний розвиток будь-якої країни, вирішення різнопланових завдань та здійснення заходів у соціально- культурній сфері, модернізація інфраструктури та реалізація інших проєктів неможливі без інвестицій. Привабливість інвестицій значною мірою залежить від створення сприятливого клімату для капітальних вкладень, а отже, ефективне управління цими процесами є підґрунтям як для економічного зростання країни, так і успішного ведення бізнесу окремими інвесторами.

Категорія інвестиційного середовища є комплексною, яку різні науковці трактують по-різному. В цьому дослідженні ми будемо розуміти під інвестиційним середовищем сукупність факторів і ресурсів, які впливають на інвестиційну активність у певній країні, регіоні чи секторі. Це створює умови для залучення та здійснення інвестицій, сприяння розвитку підприємництва, створенню робочих місць, збільшенню виробництва та стимулює економічне зростання. Найбільш значущими і універсальними для будь-якого часу для підвищення привабливості інвестицій в слід вважати такі компоненти інвестиційного середовища:

1. Правова та регуляторна рамка, яка передбачає ефективну, некорумповану та стабільну систему законодавства, регулювання і захисту прав власності, забезпечення правової впевненості, контрактної безпеки, прозорості процесу виконання рішень та ефективної системи судочинства.

2. Економічні умови, а саме: стабільність макроекономічного середовища, включаючи низьку інфляцію, стабільні валютні курси, низький рівень безробіття і здорові фінансові ринки.

3. Доступ до фінансових ресурсів, тобто існування ефективної системи фінансування, включаючи доступ до кредиту, інвестиційного капіталу, венчурного фінансування та фондового ринку.

4. Розвинена фізична і соціальна інфраструктура, така як транспортні мережі, енергетична мережа, комунікації, освіта, охорона здоров'я, що створює умови для ведення бізнесу та інвестицій.

У період дії воєнного стану до перелічених вище компонентів доцільно додати п'ятий елемент - фізична безпека об'єктів власності та можливість релокації бізнесу на більш безпечні території. Проте, попередні чотири компоненти можна розглядати у розрізі зазначеного безпекового складника.

Ефективність інвестиційних процесів у значному ступені залежить від системи управління ними.

Система менеджменту інвестиційного середовища (СМІС) містить елементи, які спрямовані на ефективне управління інвестиціями та створюють сприятливі умови для успішного функціонування інвестиційного середовища (див. табл.1). Зазначені елементи співпрацюють між собою, створюючи цілісну систему управління інвестиційним середовищем, що дозволяє забезпечити оптимальне використання інвестиційних ресурсів та досягнення поставлених цілей.

Таблиця 1

Основні елементи системи менеджменту інвестиційного середовища (СМІС) на мікрорівні

Елементи СМІС	Вплив елементів СМІС на оптимізацію інвестиційних процесів
Стратегія інвестування	Розробка стратегії інвестування є ключовим елементом системи. Це передбачає визначення: • інвестиційних цілей, • ризикового профілю, • термінів та стратегій алокування активів.
Аналіз та оцінка умов	Передбачає аналіз: • ринкових трендів, • потенційних можливостей та ризиків. Етапи оцінки умов: • збір і обробка ринкової інформації, • проведення фундаментального та технічного аналізу, • оцінку та прогнозування фінансових показників.
Управління ризиками	Ефективне управління ризиками містить: • ідентифікацію, оцінку та управління ризиками, • залучення різних видів страхування, • диверсифікацію інвестиційного портфеля, • застосування стратегій зниження ризиків.
Моніторинг та звітність	Механізм моніторингу та звітності про інвестиційний портфель містить: • системи контролю за виконанням інвестиційної стратегії, • оцінку доходності, ризиків та інших показників результативності.
Управління портфелем	Охоплює процес: • вибору, придбання, розподілу та моніторингу різних видів активів, таких як облігації, нерухомість, товари, валюти тощо, • балансування ризиків та розподіл активів відповідно до інвестиційної стратегії.
Планування та прогнозування	Забезпечує: • розробку довгострокових і короткострокових планів, • прогнозування фінансових результатів, • оцінку впливу змінних факторів на інвестиційний портфель.
Забезпечення дотримання нормативних вимог	Механізми дотримання законодавства, регуляторних вимог та етичних стандартів передбачають: • ефективне управління даними, • конфіденційність та захист інформації, • використання етичних стандартів у ході прийняття рішень.
Дослідження та розвиток	Передбачає постійне вдосконалення системи менеджменту інвестиційного середовища шляхом дослідження: • нових методів, • інструментів, • технологій, • інновацій.

Джерело: власне розроблення авторів.

Система менеджменту інвестиційного середовища в умовах воєнного стану має свої особливості, що впливають на елементи СМІС, які допомагають керувати інвестиційним портфелем та зменшувати ризики, пов'язані зі збройним конфліктом (див. рис. 1).

Зазначені особливості характеризують загальні принципи системи управління інвестиціями в умовах воєнного стану. Проте, варто усвідомлювати, що, що ситуація в соціально-економічній сфері України визначається успіхами Сил оборони нашої держави, військовою і фінансовою підтримкою демократичних країн світу і може мати свої унікальні виклики у кожний момент часу, тому СМІС повинна адаптуватися до конкретних особливостей та умов.

Рис.1. Особливості функціонування елементів системи менеджменту інвестиційного середовища під час воєнного стану

Джерело: власне розроблення авторів.

Одним з таких вагомих викликів для інвестиційних процесів в Україні є те, що на сьогодні важливу роль відіграють прямі іноземні інвестиції як компенсатор внутрішнього дефіциту інвестиційних ресурсів для фінансування національної економіки. Вони створюють умови для виходу країни на світові ринки товарів, капіталів та технологій, особливо в оборонній сфері.

Надходження прямих іноземних інвестицій є також важливим показником міжнародної привабливості країни-реципієнта. Вони свідчать про якість інвестиційного клімату та конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку капіталу. Глобальні процеси руху капіталу забезпечують не тільки створення нових бізнесів та робочих місць у країнах, які приваблюють іноземні інвестиції, але й сприяють трансферу технологій, обміну управлінським досвідом, поглибленню інтернаціоналізації виробничих процесів та активізації торговельної співпраці між країнами світу [2, с. 54-55].

Інвестиційні процеси є щільно пов'язаними з інноваціями, які надають можливість отримувати підвищену економічну вигоду. Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інновації як новостворені або удосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, а також організаційно- технічні рішення, що суттєво поліпшують структуру та якість виробництва і/або соціальної сфери [3]. У той самий час, у міжнародних стандартах підходять до інновацій як до впровадження нового або значно покращеного продукту (товару або послуги), процесу, нового маркетингового методу або нового організаційного методу в діловій практиці, організації робочих місць або зовнішніх зв'язків [15].

Війна, розпочата Росією на території нашої країни 24 лютого 2022 року, вкрай негативно вплинула на інвестиційне середовище України. Багато інвесторів відмовилися продовжувати співпрацю з країною через постійну територіальну небезпеку та невизначену економіко-політичну ситуацію. Динаміку інвестиційного клімату в Україні в 2022 році у порівнянні з попереднім 2021 роком відображено на рис.2.

Рис.2. Динаміка інвестиційного клімату в Україні

Джерело: створено автором на основі [6]

Бачимо, що дотепер інвестиційний клімат в Україні є несприятливим для інвесторів, і це може бути зумовлено військовими діями, що тривають на території країни. Однак важливо відзначити, що за 2021 рік Україна досягла найвищого рівня доходів від інвестицій, тому ствердження про «скоріше несприятливий» показник інвестиційного клімату на 53% може бути спростовано. Також слід зазначити, що 63% респондентів на запитання «Чи продовжите ви інвестувати в Україну під час війни?» відповіли ствердно. А на запитання «Чи планує компанія продовжувати роботу на українському ринку у 2023 році?» 99% опитаних відповіли «Так» [6].

Відтак, незважаючи на війну в Україні, відтік прямих іноземних інвестицій у першому кварталі 2022 року становив 470 млн. доларів США, але вже у другому кварталі цей показник зріс до 260 млн. доларів США, що є позитивною тенденцією за даними Міністерства фінансів [8]. У той же час, рівень ВВП України впав на 15,1% у першому кварталі 2022 року та на 37,2% у другому кварталі. Згідно зі статистичними даними Міністерства економіки, загальне падіння реального ВВП до кінця 2022 року оцінюється не більше ніж на 30-35% [7]. Однак прогнозні дані Світового банку свідчать про зростання рівня ВВП у 2023 році на 3,3% [12].

Наразі інвестиційна діяльність в більшості галузей економіки є майже неактивною, а усі доступні інвестиції направлені на розвиток оборонної промисловості [1, с. 42-43]. Незважаючи на це, Україна продовжує залучати іноземних інвесторів навіть у умовах війни. Зараз іноземним інвесторам стало легше зайти на український фінансовий ринок та придбати цінні папери шляхом спрощеної процедури. Це стало можливим завдяки стандартизації підходів до обліку прав на цінні папери резидентів і нерезидентів на агрегованих рахунках депозитарних установ, замість сегрегованого обліку [13]. Така зміна полегшить обслуговування іноземних інвесторів на території України, оскільки їм більше не потрібно відкривати окремі рахунки в Національному банку України. Це сприятиме залученню більшої кількості інвесторів в економіку країни і зробить процес інвестування простим та ефективним.

Після початку російської повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 року, уряд почав використовувати ще один важливий інструмент для забезпечення державного бюджету - аукціон з продажу військових облігацій. Цей інвестиційний інструмент доступний для громадян, бізнесу та іноземних інвесторів [10]. Усі залучені кошти направляються на потреби оборони та соціальні потреби країни в умовах воєнного стану.

Оскільки бізнес є одним з найважливіших важелів збереження та зміцнення економіки, держава надає йому основний пріоритет, активно стимулюючи його функціонування на довоєнному рівні. На практиці, для забезпечення безперебійної роботи підприємств, необхідні не лише працездатність та матеріальні ресурси, але й фінансові. Один з ефективних способів залучення необхідних фінансових ресурсів - це інвестиції [9, с. 75].

Управління інвестиційним середовищем у контексті діяльності суб'єкта господарської власності під час дії воєнного стану вимагає специфічного підходу та управлінських стратегій. Воєнний стан є винятковим періодом, коли стабільність, безпека та економічна ситуація можуть бути значно підірвані. Тому управління інвестиційними ресурсами потребує особливої уваги та врахування специфічних умов.

Основні аспекти управління інвестиційним середовищем під час дії воєнного стану на теперішньому етапі війни, які чинять значний вплив на прямі іноземні інвестиції, а також на портфельні інвестиції, містять:

1. Аналіз ризиків.

* Політичні ризики.

Воєнний стан може спричинити зміну політичного режиму в країні. У період кризи і загрози безпеці, уряд може вживати авторитарних заходів для забезпечення порядку і контролю. Це може призвести до обмеження громадянських свобод, припинення діяльності політичних опозиційних сил та введення цензури у засобах масової інформації. Також, воєнний стан може мати вплив на уряд та політичну еліту. Кризова ситуація може зумовити зміни уряду, звільнення чи призначення нових політичних лідерів або навіть зміну конституційних норм для зміцнення влади.

Додатково, введення воєнного стану може спричинити зміни в законодавстві. Уряд може приймати нові закони, які обмежують права і свободи громадян, контролюють економічну діяльність та обмежують іноземні інвестиції. Це може створити невизначеність та негативно вплинути на бізнес-середовище.

Постраждати через воєнний стан може й політична стабільність. Нестабільність та конфлікти можуть створити непередбачуваність в політичній сфері, що призводить до неспокою серед населення та зниження довіри до владних структур. Це може негативно вплинути на довгострокові інвестиційні рішення та підірвати економічну стабільність країни.

Отже, воєнний стан має потенціал створити значні політичні ризики, включаючи зміну політичного режиму, уряду, законодавства та політичної стабільності. Ці ризики можуть негативно позначитися на бізнес-середовищі та умовах інвестування, створюючи невизначеність та несприятливі умови для розвитку економіки.

• Ризики безпеки.

Воєнний стан може поставити під загрозу фізичну безпеку людей і майно. Збройні сутички, бомбардування та терористичні акти можуть призвести до загибелі та травмування людей, включаючи персонал підприємств та членів їх сімей. Окрім того, існує ризик пошкодження або знищення майна, включаючи будівлі, інфраструктуру, обладнання та інші активи підприємств. Це може мати серйозні фінансові наслідки для бізнесів, зокрема втрату майна та перерву у виробничому процесі.

Тому воєнний стан може поставити під загрозу фізичну безпеку людей та майно. Збройні сутички, евакуація персоналу, руйнування майна та збільшення злочинності є серйозними ризиками, які впливають на бізнес-середовище та умови інвестування.

• Економічні ризики.

Воєнний стан має серйозний негативний вплив на економіку країни. Збройний конфлікт призводить до зниження виробництва та торгівлі, що в свою чергу зменшує ВВП країни. Економічні руйнування і пошкодження інфраструктури також призводять до великих збитків. Зростаючі витрати на оборону та безпеку не дозволяють владі в повній мірі забезпечити соціальні потреби населення, що може призвести до зростання безробіття і зниження рівня життя.

Окрім того, воєнний стан часто супроводжується інфляцією через нестабільність в економіці, що може погіршити фінансову ситуацію як для бізнесів, так і для населення. Зменшення споживчого попиту також є одним з наслідків воєнного стану, оскільки люди починають витрачати менше на товари і послуги, що призводить до зниження виробництва та падіння заробітної плати. Всі ці чинники можуть негативно позначитися на фінансовій віддачі інвестицій, а також змінити інвестиційний клімат в країні, зменшуючи інтерес іноземних інвесторів вкладати капітал у нестабільному середовищі.

• Інші ризики.

Воєнний стан може призвести до змін валютного курсу та обмежень на здійснення платежів та транзакцій. Нестабільність в економіці і політичній сфері може спричинити значні коливання валютного курсу, що ускладнює торгівлю та інвестиції.

Обмеження на здійснення платежів та транзакцій можуть бути введені для контролю капіталу або забезпечення безпеки. Це може ускладнити фінансову діяльність бізнесу та обмежити можливості інвестицій.

Всі ці наслідки воєнного стану створюють значні ризики для інвестиційної діяльності та можуть вплинути на стабільність бізнес-середовища.

2. Ребалансування портфеля.

Ребалансування портфеля є важливою стратегією управління інвестиціями, яка дає змогу підтримувати баланс між ризиком та потенційним доходом від інвестицій. У умовах воєнного стану, коли геополітична ситуація та ризики можуть суттєво змінюватися, ребалансування портфеля може бути особливо важливим.

Ребалансування портфеля інвестицій передбачає корегування його структури залежно від зміни цін на активи, що входять до складу такого портфеля. Таке корегування відбувається шляхом продажу одних активів й купівлі інших з метою приведення балансу портфеля інвестицій у відповідність до певної стратегії розподілу.

Вважається, що ребалансування є заходом захисту інвестора від надмірної емоційності під час ухвалення інвестиційних рішень. Наприклад, інвестор купує активи, коли вони дорожчають на гарних новинах, за високу ціну та продає на фактах або поганих новинах за низькою ціною і отримує збитки. Однак на фондовому ринку здебільшого діють далеко не початківці, тому ребалансування портфеля цінних паперів як захист від емоційних суб'єктивних помилок не є основним його призначенням.

Ребалансування портфеля інвестицій передбачає корегування структури портфеля в залежності від змін цін на активи, що його складають [10, с.100]. Цей процес включає продаж активів, що мають високу ціну, та покупку інших активів з метою збалансування портфеля відповідно до заданої стратегії розподілу.

Виокремлюють два види ребалансування [10, с.100]:

1. Добровільне ребалансування. Цей тип ребалансування відбувається за рішенням інвестора і здійснюється на добровільній основі. Інвестор аналізує стан свого портфеля та зміни на ринку, і самостійно приймає рішення щодо корегування структури портфеля. Він може продавати деякі активи та купувати інші з метою досягнення бажаного розподілу активів.

2. Примусове ребалансування. Цей тип ребалансування відбувається відповідно до правил та обмежень, встановлених інвестиційними фондами або фінансовими установами. Якщо портфель перевищує ліміт або не відповідає заданому розподілу активів, установа може здійснити автоматичне ребалансування, щоб привести його до встановленого стану. Наприклад, якщо в портфелі акційних фондів відсоток акцій перевищує заданий ліміт, то фонд може продавати деяку кількість акцій, щоб зменшити їхню частку у портфелі.

Обидва види ребалансування мають на меті привести портфель до бажаного розподілу активів і забезпечити відповідність стратегії інвестування.

Основними цілями ребалансування портфеля під час воєнного стану є зменшення експозиції до ризикованих активів та збільшення вкладень у більш стабільні галузі або регіони. Це може забезпечити зниження потенційних збитків та збереження капіталу в умовах нестабільності.

Так, нині актуальними для активного інвестування залишаються IT-технології та стартапи, оскільки вони відносно стійкі до місця розташування та є економічно вигідними. Узагалі інвестори зараз утримуються від розгляду проєктів для інвестицій в Україні через нестабільну політичну та економічну ситуацію.

Навіть при введенні воєнного стану та військовій мобілізації, IT-індустрія у першому кварталі 2022 року заробила рекордні 2 млрд доларів від експорту. Це на 500 млн доларів більше, ніж у відповідному періоді попереднього мирного року. Згідно з даними Національного банку, обсяг експорту IT-сектору збільшився майже на 30%. ІТ-індустрія демонструвала швидкий ріст до початку війни, а в лютому досягла найвищого показника експорту в історії українського IT-ринку - 839 млн доларів [5]. Такі показники є привабливими для іноземних інвесторів, що робить напрям ІТ-технологій важливим для інвестування під час воєнного стану.

3. Врахування фінансової стійкості.

Під час воєнного стану економічна ситуація може стати нестабільною. У таких умовах управління інвестиціями дійсно повинне зосередитися на фінансовій стійкості і забезпеченні ліквідності. Це допоможе зменшити ризики, пов'язані зі змінами на фінансовому ринку та можливими обмеженнями щодо доступу до фінансових ресурсів.

Варто зауважити, що залучення інвестицій є важливим фактором для підвищення конкурентного потенціалу економічного простору країни, що нині набуває великої актуальності, як одна з основоположних характеристик стійкості підприємства та його розвитку в перспективі [4, с. 150].

Залучення інвестицій допомагає підприємствам отримати необхідні ресурси для розширення, модернізації та вдосконалення своїх операцій. Це може включати інвестиції в нові технології, наукові дослідження і розвиток, покращення виробничих процесів, розвиток людського капіталу тощо. Ці інвестиції допомагають збільшити ефективність підприємства, покращити якість продукції або послуг, знизити витрати виробництва і, в результаті, стати більш конкурентоспроможними на ринку.

Конкурентний потенціал стає основоположною характеристикою стійкості підприємств, оскільки він визначає їх здатність протистояти конкуренції, адаптуватися до змінних ринкових умов і розвиватися в майбутньому. Зростання конкурентного потенціалу стимулює інновації, підвищення продуктивності, розширення ринків збуту і, в цілому, сприяє сталому економічному розвитку.

Одним зі способів забезпечення фінансової безпеки під час воєнного стану є збільшення готівкових резервів. Це означає накопичення достатньої кількості грошових коштів, які можуть використовуватися в разі економічних труднощів або обмежень щодо доступу до банківських послуг. Збільшення готівкових резервів допоможе компанії забезпечити фінансову стабільність та виконувати свої зобов'язання навіть у складних умовах.

До того ж, управління інвестиціями може застосовувати інші заходи для забезпечення фінансової безпеки. Наприклад, компанії можуть зменшити ризики, інвестуючи в більш консервативні інструменти, такі як державні облігації або фінансові інструменти з низьким рівнем ризику. Також може бути доцільним розглядати диверсифікацію портфеля, розподіляючи інвестиції між різними активами та ринками, щоб зменшити залежність від одного джерела.

Нарешті, важливо мати в планах різні сценарії та стратегії для впливу воєнного стану на фінансову ситуацію компанії. Попереднє планування і розробка стратегій допоможуть ефективно реагувати на зміни та забезпечити фінансову стійкість.

Врахування фінансової стійкості та забезпечення ліквідності є ключовими аспектами управління інвестиціями під час воєнного стану. Важливо бути готовим до можливих економічних труднощів та приймати обґрунтовані рішення, направлені на збереження фінансової безпеки компанії.

4. Пошук нових можливостей.

Воєнний стан може створювати нові можливості для інвестицій у певні галузі або сектори. Хоча воєнний стан може призвести до економічних труднощів, він також може створювати певні ситуації, які можуть бути вигідними для деяких компаній та галузей.

Так, наприклад, популярним напрямом інвестування в сучасному світі є інвестування в сталий розвиток або імпакт-інвестування. Суть його полягає в тому, що інвестори спрямовують свої капіталовкладення не лише на отримання фінансової віддачі, але й на створення позитивного соціального та екологічного впливу.

Імпакт-інвестори зазвичай вкладаються в компанії, організації та фонди, які працюють в таких секторах, що згруповані в табл.2. Ці напрямки відповідають вимогам сталого розвитку та направлені на вирішення соціальних проблем, збереження природних ресурсів і зменшення впливу на навколишнє середовище.



Таблиця 2

Сектори імпакт-інвестування

№ п/п	Сектор	Коротка характеристика
1	Сільське господарство	Імпакт-інвестори можуть вкладатися в компанії, які пропонують стійкі методи сільського господарства, покращують доступ до продовольства для малозабезпечених населених пунктів або розвивають нові технології для збільшення продуктивності сільського господарства
2	Доступне житло	Імпакт-інвестори можуть інвестувати в проєкти, направлені на покращення доступності житла для низького та середнього класу, зокрема шляхом підтримки програм соціального житла або розвитку житлових кооперативів
3	Охорона здоров'я	Імпакт-інвестори можуть фінансувати проєкти, направлені на поліпшення доступності та якості медичних послуг для вразливих груп населення, розвиток нових лікарських технологій або будівництво медичних закладів у віддалених районах
4	Енергетика	Імпакт-інвестори можуть підтримувати проєкти, направлені на розвиток відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності або забезпечення енергетичної безпеки для вразливих регіонів
5	Чисті технології	Імпакт-інвестори можуть інвестувати в компанії, що розробляють технології для зменшення викидів парникових газів, утилізації відходів, водоочищення або екологічного будівництва
6	Фінансові послуги для бідних	Імпакт-інвестори можуть підтримувати мікрофінансові установи, соціальні банки або інші фінансові інструменти, які сприяють підприємництву та економічному розвитку вразливих груп населення

Джерело: [14]

Україна, зокрема західна її частина, може бути привабливою для імпакт- інвестицій у нерухомість, оскільки на цій території не ведуться бойові дії і є відносно спокійною ситуація для населення. Інвестування у нерухомість може мати декілька варіантів. Один з них - це капіталовкладення на вторинному ринку, де ціни на нерухомість значно знижені порівняно з довоєнним періодом. Інший варіант - це реальні інвестиції у створення будівельних підприємств, які відновлюватимуть пошкоджені об'єкти.

Вкладання коштів у нерухомість також може бути вигідним інструментом для збереження капіталу та отримання економічних вигод у майбутньому.

Управління інвестиціями має бути готовим розглядати стратегічні інвестиції, які можуть бути вигідними в умовах воєнного стану. Наприклад, підвищений попит на військове обладнання, технології безпеки, інфраструктуру або енергетичні ресурси може створити можливості для інвестицій у ці галузі. Компанії, що спеціалізуються на виробництві або постачанні товарів та послуг, які відповідають на попит, пов'язаний з воєнним станом, можуть мати перевагу.

Проте важливо зауважити, що такі інвестиції повинні бути ретельно обдуманими і враховувати ризики, пов'язані зі змінністю політичної та економічної ситуації під час воєнного стану. Управління інвестиціями має провести аналіз ринку, оцінити потенційні ризики та переваги, а також розробити стратегію, яка враховує ці чинники.

Важливо пам'ятати, що такі інвестиції повинні бути етичними та відповідати міжнародним законам та нормам. Тому, перед внесенням будь-яких стратегічних інвестицій в умовах воєнного стану, рекомендується отримати юридичну та етичну консультацію для забезпечення дотримання відповідних норм та принципів.

5. Співпраця із зовнішніми сторонами.

Співпраця із зовнішніми сторонами може бути цінним ресурсом для управління інвестиціями в умовах воєнного стану. Така співпраця може здійснюватися низкою учасників. Це, зокрема, державні органи, міжнародні організації, фінансові установи, акціонери та інші зацікавлені сторони.

Державні органи можуть надавати різноманітну підтримку та захист інвестицій у воєнний стан. Наприклад, вони можуть створювати правову базу для захисту інвестицій, надавати фінансову допомогу, здійснювати моніторинг та контроль за діяльністю компаній у воєнний період, а також встановлювати правила для залучення іноземних інвестицій.

Міжнародні організації, такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітній банк та інші, мають можливість надавати фінансову та технічну підтримку для забезпечення економічної стабільності в умовах воєнного стану. Вони можуть надавати кредити, консультувати з питань фінансового управління, розробляти економічні програми та сприяти відновленню економіки.

Окрім того, співпраця з іншими зацікавленими сторонами, такими як фінансові установи, акціонери та інші компанії, може сприяти обміну інформацією, взаємній фінансовій підтримці та спільним інвестиційним проєктам. Це може зміцнити фінансову стійкість та сприяти економічному відновленню в умовах воєнного стану.

Управління інвестиціями має активно взаємодіяти з цими зовнішніми сторонами, вести конструктивний діалог і співпрацю для забезпечення захисту інвестицій та підтримки економічної стабільності в умовах воєнного стану.

Висновки. Отже, в умовах воєнного стану управління інвестиційним середовищем стає складним завданням для суб'єктів господарської діяльності. Незважаючи на негативний вплив війни на інвестиційне середовище, Україна продовжує залучати іноземних інвесторів, що свідчить про певний рівень стійкості та потенціалу країни.

Однак успішне управління в таких умовах вимагає специфічного підходу та управлінських стратегій, таких як аналіз ризиків, ребалансування портфеля, забезпечення фінансової стійкості, пошук нових можливостей та співпраця із зовнішніми сторонами.

Ключовими чинниками успішного управління є гнучкість, адаптивність та постійний моніторинг і реагування на зміни у політичному, економічному та соціальному середовищі.

Перспективи дослідження включають ґрунтовне вивчення економічних наслідків воєнного стану і впливу цього правового режиму на інвестиційне середовище. На наступному етапі можна досліджувати, які конкретні сектори економіки найбільше постраждають від воєнного стану і як це вплине на рівень інвестиційної активності.



Література:

1. Гречко А.В., Джумакєєва Д.Д. Інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку підприємств в Україні в воєнний та поствоєнний період. Економічний вісник НТУУ «КПІ»: збірник наукових праць. 2022. №22. С. 40-46. DOI: 10.20535/2307-5651.22.2022.259798.

2. Диха М., Диха В., Зима В. Прямі іноземні інвестиції в економіці України: стан, тенденції та перспективи залучення. Науковий вісник ІФНТУНГ. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2022. № 2(26). С.53-64. DOI: 10.31471/2409- 0948-2022-2(26)-53-64.

3. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-ІУ. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. С. 266. URL: httр://zаkon.rаdа.gov.uа/cgі-bіn/lаws/mаіn. cgі?nrеg=40-15

4. Зрибнєва І. П. Вироблення рішень щодо формування конкурентного потенціалу суб'єктів інноваційного підприємництва. Інтелект ХХІ. 2020. №5. С. 150-155. URL: http://www.intellect21.nuft.org.ua/joumal/2020/2020_5/31.pdf

5. Інвестиції під час війни: тенденції та перспективи. Будуй своє. Веб-сайт. URL: https://buduysvoe.com/publications/investyciyi-pid-chas-viyny-tendenciyi-ta-perspektyvy.

6. Індекс інвестиційної привабливості України. ЄВРОПЕЙСЬКА БІЗНЕС АСОЦІАЦІЯ. URL: https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/EBA-InvestIndex_1H-2022_UA.pdf

7. Міністерство економіки України: офіційний сайт. URL: https://www.me.gov.ua/ ?lang=uk-UA

8. Міністерство фінансів України: офіційний сайт. URL: https://index.minfin.com.ua/ ua/economy/fdi/

9. Любінська О. Роль іноземних інвестицій у розвитку економіки в умовах невизначеності. Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції « Формування механізму зміцнення конкурентних позицій національних економічних систем у глобальному, регіональному та локальному вимірах». 5 листопада 2022 року. С. 75-77. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/39257/2/FMNESCPS_2022_Liubinska_O-The_role_of_ foreign_investment_75-77.pdf.

10. Моргачов І. Особливості диверсифікації та ребалансування портфеля цінних паперів: аспекти організації діяльності інвестиційних фондів. Економіка та право. 2022. № 1. С. 98-108. https://doi.org/10.15407/econlaw.2022.01.098

11. Офіційний сайт Міністерства оборони України. URL: https://www.mil.gov.ua/

12. Світовий банк покращив прогноз зростання економіки України у 2023 році. URL: https://lb.ua/world/2022/10/04/531479_svitoviy_bank_pokrashchiv_prognoz.html

13. УНІАН. Інформаційне агентство. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/ investiciji-pid-chas-viyni-ukrajina-sprostilaproceduru-kupivli-cinnih-paperiv-dlya-inozemnih- investoriv-novini-ukrajina-11801436.html

14. Чернега В., Полозун А., Касьян А. Сучасні тенденції інвестування в Україні. Економіка та суспільство. 2022. № 44. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-44-78.

15. Innovаtion Economics: The Economic Doctrine for the 21st Centuiy. Аbout Innovаtion Economics. URL: http://www.innovаtioneconomics.org/

Размещено на Allbest.ru

...