Аналіз методів управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Аналіз методів управління підприємством

Буртняк Іван Володимирович доктор економічних наук, професор кафедри економічної кібернетики

Пшик Руслан Володимирович магістр спеціальності 051 Економіка

Анотація

В статті досліджено питання, з яким сьогодні стикаються підприємства та організації, це ефективне управління. У разі динамічного ринку організації, щоб вижити, повинні швидко адаптуватися до змін довкілля. Нерідко складність та швидкість змін перевіряють насправді здатність менеджерів та працівників пристосовуватися до ситуації. Якщо організації не вдається провести необхідні зміни, то їй доводиться платити за це дуже високу ціну. Вимоги до змін управління надходять як зсередини компанії тобто від потреб та очікувань працівників, так і ззовні, а саме щодо конкуренції, технологічних інновацій, нового законодавства, тиску соціальних чинників. Багато функцій управління підприємством ґрунтуються на аналітичній основі, яка включає моделі оцінки діяльності, які є багатокритеріальними у складних умовах глобалістики. Метою дослідження є аналіз моделей управління діяльністю підприємства. Проблема сумісності управлінських рішень, що приймаються системою управління підприємством, охоплює команди спеціалістів, територіально відповідальних контрагентів, технічні об'єкти та технології, а також комунікаційні зв'язки між ними, що забезпечуються інформаційними потоками. Актуальними залишаються традиційні вимоги до прийняття управлінських рішень, серед яких: достовірна інформація, швидкість прийняття рішень, оперативність передачі інформації, інтенсифікація процесів і циклів прийняття рішень, зниження ризиків і досягнення соціально-економічного ефекту системи. Дослідження присвячене аналізу науково-методичних підходів до підвищення якості системи управління підприємством на основі використання новітніх технологій. В умовах динамічного середовища, науково-технічного прогресу, економічної нестабільності ефективність прийняття рішень є важливим фактором досягнення кінцевої мети високотехнологічної системи управління. Результати такого аналізу можуть бути використані в процесах контролю та моніторингу діяльності підприємства. управлінський рішення комунікаційний

Ключові слова: методи управління підприємством, аналіз, модель оцінки, методологічний підхід у моделюванні.

Burtniak Ivan Volodymyrovych Doctor of Economics, Professor of the Department of Economic Cybernetics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Pshyk Ruslan Volodymyrovych Master of specialty 051 Economics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

ANALYSIS OF BUSINESS MANAGEMENT METHODS

Abstract

The article examines the issue faced by enterprises and organizations today, which is effective management. In the case of a dynamic market, organizations must quickly adapt to changes in the environment in order to survive. Often the complexity and speed of change actually test the ability of managers and employees to adapt to the situation. If the organization fails to make the necessary changes, then it has to pay a very high price. Demands for changes in management come both from within the company, that is, from the needs and expectations of employees, and from the outside, namely, regarding competition, technological innovations, new legislation, and the pressure of social factors. Many functions of enterprise management are based on an analytical basis, which includes activity assessment models that are multi-criteria in the complex conditions of globalism. The purpose of the research is the analysis of enterprise activity management models. The problem of compatibility of management decisions made by the enterprise management system covers teams of specialists, territorially responsible counterparties, technical objects and technologies, as well as communication links between them provided by information flows. Traditional requirements for management decision-making remain relevant, including: reliable information, speed of decision-making, promptness of information transmission, intensification of decision-making processes and cycles, reduction of risks and achievement of the socio-economic effect of the system. The study is devoted to the analysis of scientific and methodological approaches to improving the quality of the enterprise management system based on the use of the latest technologies. In the conditions of a dynamic environment, scientific and technical progress, economic instability, the effectiveness of decision-making is an important factor in achieving the ultimate goal of a high-tech management system. The results of such an analysis can be used in the processes of control and monitoring of the company's activities.

Keywords: enterprise management methods, analysis, assessment model, methodological approach in modeling.

Постановка проблеми. В умовах ринкових відносин успішне функціонування та конкурентоспроможність підприємству може забезпечити лише ефективна, науково обґрунтована система управління його виробничою діяльністю. На сьогоднішній день компанія повинна сама визначати та прогнозувати переваги зовнішнього середовища, асортимент продукції та послуг, ціни, постачальників, ринки збуту та багато іншого, а також мати можливість швидко, і найголовніше , правильно реагувати на будь-які зміни зовнішнього і внутрішнього середовища і відповідно до них коригувати свою діяльність, це означає, що керівництво компанії має завжди шукати нові оригінальні ходи в управлінні.

Менеджмент як сучасна система управління підприємством передбачає створення умов, необхідних для його ефективного функціонування та розвитку. Тобто це така організація управління, яка породжена об'єктивною необхідністю та законами ринкових відносин в економіці. Аспектом сучасного менеджменту є орієнтація на раціональну організацію управління підприємством.

У сучасних складних глобальних соціально-економічних умовах функціонування підприємства особливістю управління ним є врахування багатокритеріальності, що реалізується при розробці економіко- математичних моделей і забезпечується потенціалом цих методів. Доцільність такого підходу доведена практикою управління підприємством на основі оцінки діяльності підприємства за допомогою системи показників має включати такі компоненти, як фінанси, клієнти, внутрішні бізнес- процеси, навчання та зростання, а також відображати основні сфери діяльності підприємства, такі як: фінансову, виробничу, маркетингову; персонал та інноваційно-інвестиційну діяльність. Цьому присвячена велика кількість праць, які дозволяють вирішувати проблеми вимірювання корпоративної ефективності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування та розвитку концепції управління підприємством висвітлюються такими ученими як Роберт С. Каплан, Девід Нортон [1]. Комплексне вирішення проблеми вимірювання корпоративної ефективності наведено в роботах Пола Р. Нівена [2], який є консультантом з менеджменту та відомим доповідачем з питань управління продуктивністю та системи збалансованих показників. Як практик і консультант він розробив успішні системи управління продуктивністю для великих і малих організацій по всьому світу. Ян Рой і Магнус Веттер [3] також концептуально обґрунтували вирішення проблем оцінки діяльності підприємства, але всі методи можуть бути вдосконалені в майбутньому.

Мета статті - аналіз методів та моделей управління підприємством.

Виклад основного матеріалу У стратегічному управлінні діяльності підприємства, як показує вітчизняний та зарубіжний досвід, використовуються найрізноманітніші методи та моделі. У економічній літературі під моделлю прийнято розуміти якесь формалізоване у термінах економіко-математичних методів відображення економічних процесів та явищ.

Модель це конкретний об'єкт, створений з метою отримання або збереження інформації, що відображає властивості, характеристики та відношення вихідного об'єкта до довільної природи, які є істотними для розв'язання проблеми суб'єктом.

Для теорії прийняття рішень найбільш корисними є моделі, задані формулами, алгоритмами та іншими математичними засобами. Моделювання здатне замінити експеримент в екологічній системі.

Основною причиною широкого використання моделювання в економіці є підвищення ефективності господарювання. Слід зазначити, що чим сучасніша система управління підприємством чим менша дискретність, тим надійнішою модель можна вважати континуальною.

Модель (від лат. modulus) -- копія або аналог досліджуваного процесу або явища, що відображає істотні властивості даного процесу або явища з точки зору цілей дослідження.

При формуванні математичної моделі передаються знання про об'єкт. Потім формується математична модель об'єкта, тобто знаходимо розв'язок рівняння чи системи рівнянь. Після цього можна отримати нову інформацію про модель, передану об'єкту та здійснити перевірку інформації про об'єкт.

Складність багатьох організаційних структур вимагає їх математичного моделювання та спрощення реальності за допомогою моделей, тим самим покращує здатність людини приймати правильні рішення.

Математичне моделювання щодо прийняття управлінських рішень дозволяє описати досліджуваний об'єкт математичними засобами, тобто побудувати математичну модель цього об'єкта знайти оптимальне рішення.

У ринковій економіці велике поширення набуло поняття моделі як інструменту вироблення стратегій, не обов'язково формалізованої у вигляді математичних співвідношень, однак відображає динамічність тих, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі процесів. У цьому аспекті методи і моделі є певною мірою синоніми. Розрізняють такі методи стратегічного управління [4]:

розрахунково-аналітичні, до яких можна віднести балансовий, нормативний, інженерно-економічний тощо;

графо-аналітичні, наприклад, екстрополяційні (трендові), мережеві, регресійно-аналітичні, методи кореляції трендів тощо;

економіко-аналітичні, у тому числі методи лінійного, нелінійного та динамічного програмування, моделі теорії ігор та теорії масового обслуговування тощо;

евристичні, до яких належать методи експертної оцінки (індивідуальної, колективної, систематичної колективної, колективної спільної, масової та ін.), метод сценаріїв тощо.

До них можна віднести методи та моделі стратегічного аналізу, достатньо детально описані в роботах [5-6].

Соціально-економічні трансформації, цифровізація та хмарні технології як ключові складові інформатизації економічних процесів потребують подальшого розвитку принципів та концептуальних положень функціонування систем управління підприємствами. Це створює основу для вдосконалення алгоритмів та оптимізації в процесі прийняття управлінських рішень із застосуванням нових інструментів, які надають хмарні технології. Отже, проблема сумісності управлінських рішень, що приймаються системою управління підприємством, охоплює команди спеціалістів, територіально відповідальних контрагентів, технічні об'єкти та технології, а також комунікаційні зв'язки між ними, що забезпечуються інформаційними потоками. Актуальними залишаються традиційні вимоги до прийняття управлінських рішень, серед яких: достовірна інформація, швидкість прийняття рішень, оперативність передачі інформації, інтенсифікація процесів і циклів прийняття рішень, зниження ризиків і досягнення соціально- економічного ефекту системи.

В умовах динамічного середовища, науково-технічного прогресу, економічної нестабільності ефективність прийняття рішень є важливим фактором досягнення кінцевої мети високотехнологічної системи управління. При розрахунку ефективності моделі прийняття рішень використовують принципи і припущення, загальноприйняті в теорії ймовірностей, теорії графів, а також існуючі принципи і методи управління підприємством на основі сучасних хмарних технологій. Практичні аспекти використання хмарних технологій у системі управління діяльністю підприємства базуються як на теоретичних дослідженнях, так і на експертній оцінці результатів діяльності підприємств, отриманих від впровадження новітніх систем. Зокрема, використання хмарних технологій надає інструменти для поєднання широких можливостей управління обчислювальними ресурсами (якщо ця функція необхідна користувачеві) з економією коштів на підтримку фізичної та апаратної інфраструктури інформаційно-обчислювальної системи. Для користувачів переваги використання хмарних сервісів полягають у можливості отримати необхідний сервіс на умовах, які визначаються ними особисто в контексті взаємодії з компонентами системи хмарного середовища.

Автоматизовані системи управління, розроблені за вищезазначеними принципами, створюють основу для більш ефективного використання хмарних технологій в організаційних системах. Також важливими перевагами експлуатації автоматизованих систем управління підприємствами з використанням хмарних технологій є економічні вигоди. Ці економічні ефекти зумовлені тим, що хмарні технології дозволяють економити на придбанні, обслуговуванні, модернізації програмного забезпечення та обладнання, а також утриманні спеціальних підрозділів з використання та обслуговування програмно-технічних комплексів. Результати використання хмарних технологій підвищують ефективність та результативність управлінських рішень, первинне управління ІТ-інфраструктурою; використовується необмежений обсяг зберігання даних; визначаються умови доступності даних від різних пристроїв і робочих місць для систем даних; посилено захист від втрати даних; стає можливим виконання багатьох видів діяльності; розширюється контроль над усім процесом.

Можна стверджувати, що система управління підприємством належить до динамічних систем стохастичного типу. Процес управління, що здійснюється системою, можна формалізувати як випадкову послідовність операцій для досягнення остаточної мети підприємства. Якщо цю послідовність поставити у відповідність змінним стану системи управління, які виникають під впливом упорядкованої взаємодії технологій, процесів та інших елементів системи, то її управлінський вплив буде марковським процесом. Цей процес характеризується скінченною множиною станів і неперервним часом, що обумовлено системою збору даних від віддалених і відстежуваних об'єктів, технологіями управління ними, обміну інформацією між об'єктами, перерозподілом завдань, їх плануванням з урахуванням доступності. окремих послуг в зоні дії об'єкта. Система управління може вирішувати складні завдання, що вимагають значних обчислювальних ресурсів.

Шаблони управління визначають найважливіші зв'язки та відносини між різними аспектами управління всередині підприємства та з елементами середовища. Теоретичні дослідження показали, що існує закономірна залежність організаційних форм і методів управління від організаційної структури управління, матеріально-технічної бази та рівня впровадження сучасних інформаційних систем і видів хмарних та інших технологій. Процес управління всіма сферами діяльності підприємства є циклічним і відбувається в часі та просторі. Він визначається умовами взаємодії сумісних інформаційних систем, які складаються з компонентів, що складають випадкові інформаційні ресурси (програмні компоненти, бази даних, бази знань, файли даних тощо). Останні взаємодіють на основі обміну інформацією. Таким чином, цикл управління характеризується такими основними детермінантами, як період та інформаційний потік. Тривалість циклу управління визначається використовуваними технологіями, режимами їх роботи, часом обробки інформації, розробки та прийняття рішень, організацією реалізації рішень.

Стратегії управління вдало поєднуються між собою та успішно застосовуються в економічній науці. В [7] виділено три основні стратегії, які мають універсальний характер і можуть бути застосовані до будь-якої з конкурентних сил. До таких універсальних стратегій можна віднести: стратегію лідерства у зниженні витрат; стратегію диференціації; стратегію фокусування (концентрації). Стратегія лідерства у зниженні витрат застосовується із найбільшим ефектом при реалізації товару, що користується масовим попитом, та орієнтує підприємство на виробництво великої кількості товарів та великий ринок. Саме мінімізація витрат дає можливість підприємству реалізовувати товар за нижчою ціною. В результаті зростання обсягів продажів підвищуються рентабельність та прибуток підприємства. Стратегія диференціації продукту використовується у тому випадку, коли підприємство виходить на ринок з унікальним товаром (властивості товару найчастіше закріплені торговою маркою). Ця стратегія може бути прийнятною на стадії виходу на ринок нових товарів чи товарів вироблених за індивідуальним замовленням.

Стратегія фокусування передбачає зосередження одному з сегментів ринку (на певній групі покупців чи товарів) чи обмеженому географічному секторі ринку. Стратегія фокусування в залежності від характеру продукту та цільового ринку може бути двох видів:

коли підприємство на обраному сегменті намагається досягти переваги в витратах;

коли підприємство посилює диференціацію продукту, прагнучи звернути увагу на свої товари серед інших аналогічних.

Кожна з перерахованих основних стратегій потребує наявності певних економічних ресурсів та певних управлінських дій. Проте слід методично визначити місце стратегії разом з функцією управління та її зв'язку з політикою підприємства. У системі управління підприємством завжди є одна провідна функція, якій підпорядковані й інші. Причому із зміною умов структури вона змінюється. Якщо у першій половині ХХ ст. цю роль виконував бухгалтерський облік і контроль витрат виробництва, потім її замінило планування. Однак у міру зростання нестабільності та непередбачуваності середовища горизонти планування суттєво звузилися, і виникає необхідність у появі та використання нових методів та інструментів, що дозволяють орієнтувати підприємство у довгостроковій перспективі. Внаслідок визначення пріоритетних цілей підприємства виникає нова управлінська функція - розробка та реалізація стратегії підприємства. Стратегія спрямована на виявлення найефективніших способів реалізації базових цілей підприємства. Інший шлях - забезпечення єдиного підходу до діяльності підприємства - це розробка політики фірми. Політика встановлює принципи, які повинні дотримуватися, щоб забезпечити успіх фірми. У європейських дослідженнях стратегія підприємства розглядається переважно як частина фірмової політики.

В роботі [8] стратегія підприємства виступає в ролі управління, а політика займає другорядне становище. На нашу думку, стратегія і політика -- це різні не суперечливі базові елементи управління, що доповнюють один одного. Це можна аргументувати так:

Логічний зміст основних положень стратегії та політики різний, але забезпечує їх взаємозв'язок оперативність цілей у кількісному та часовому відношенні.

Стратегія сприяє збереженню підприємства, що у майбутньому відповідає фірмовій політиці.

Між стратегією та політикою існує тісний взаємозв'язок.

Враховуючи вищесказане, завдання стратегії та політики багато в чому визначаються фактором конкуренції:

Створення потенціалу успіху (перетворення існуючих ресурсів на ринкові конкурентні переваги).

Орієнтація на споживача (необхідне проведення постійної політики).

Розширення сервісу (стратегія поглиблення та диверсифікації).

Ресурсна орієнтація (політика ключових компетенцій).

Фактор часу (організація діяльності на перспективу та реалізація приватних окремих проектів за етапами).

Управління інформаційними потоками (спосіб організації зв'язків, управління зовнішньої інформації як найважливіший стратегічний фактор).

Стратегічна модель репрезентує зміст і структуру сучасних економічних методів управління, наприклад збалансованої системи показників, стратегічних карт, призми ефективності, системи бізнес-вимірників. Одне з центральних місць у даному методі займають вимірники, критерії ефективності та ключові фактори ефективності, саме вони утворюють аналітичне забезпечення методу.

Сучасні економічні методи управління все більше ґрунтуються на аналітичному забезпеченні, що дозволяє відносити їх до нового класу економічних методів управління: економіко-аналітичних. При цьому при налаштуванні нових методів управління на підприємстві в сучасних умовах, перш за все, слід звернути увагу на стан і рівень розробки саме вимірників, критеріїв ефективності та ключових факторів ефективності, оскільки функції управління безпосередньо їх використовують.

Висновки

Наше дослідження присвячене аналізу науково-методичних підходів до підвищення якості системи управління підприємством на основі використання новітніх технологій. Вирішення окреслених нами проблем полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку науки і техніки, глобалізації світової економіки домінуючих позицій набувають тенденції формування гетерогенного середовища, цифровізації економічних процесів і розвитку хмарних технологій та їх впровадження в системи управління підприємствами різних галузей. Такі умови докорінно змінюють систему прийняття управлінських рішень на підприємстві, що потребує пошуку нових науково- методологічних підходів у дослідженні процесу управління, які ґрунтуються на використанні економіко-математичних методів і моделей. Це дасть керівництву підприємства надійний інструмент для ефективної організації процесу управління та обґрунтованого прийняття управлінських рішень, зменшення помилок у виконанні завдань управління за різними напрямками діяльності підприємства.

Дедалі більше підприємств спробують увійти до зони органічної організаційної системи. Управління потрібно будувати на гнучкій та адаптивній основі. Потрібно впровадження систем, що вимагають і дають можливість виявляти творчість та талант з боку менеджерів та працівників. Вони повинні постійно проводити зміни, які дозволяють ефективно адаптуватися до позаорганізаційного середовища. Враховуючи, що процес життєдіяльності кожної організації пов'язаний з процесом постійної зміни, управління розвитком підприємства треба розглядати як закономіру, доцільну, еволюційну, керовану позитивну зміну самого підприємства та керуючої системи, що призводять до досягненню якісно нових результатів. Це неперервний процес, що вимагає постійного співставлення дій щодо перетворення управління із завданнями, що стоять перед управлінням, а також з можливостями, які має організація в цілому і існуюча в ній система управління зокрема.

Література

Гриньова В. М. Управління підприємством в умовах розвитку ринку: наукове видання / В. М. Гриньова, М. М. Новікова, О. М. Красноносова та ін. - Харків: ХДЕУ, 2013. - 168 с.

Дергачова В. В., Турчак І. О., Мартиненко О. В. Розвиток експортного потенціалу підприємств переробної галузі України в умовах імплементації до міжнародних інтеграційних процесів. Ефективна економіка. 2021. № 9. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=9255

Касич А. О. Втілення концепції статегічного управління в практику вітчизняних підприємств. БізнесІнформ. № 11. 2014. С. 290-294

Кизим М. О. Збалансована система показників: монографія / М. О. Кизим, А. А. Пилипенко, В. А. Зінченко. - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2017. - 192 с.

Корзаченко О. В. Моделювання бізнес-процесів підприємств: методології, підходи та методи. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип. 11.

Ч. 1. С. 171- 175. URL: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_11/41.pdf

Малярець Л. М. Збалансована система показників як інструмент визначення стратегії підприємства в умовах кризи: монографія / Л. М. Малярець, О. В. Ачкасова. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2022. - 304 с.

Пономаренко В. С., Мінухін С. В., Знахур С. В. Теорія та практика моделювання бізнес-процесів : монографія. Харків: Вид-во ХНЕУ, 2013. 244 с

Пономаренко В. С., Піддубна Л. І. Проблеми та виклики трансформації механізмів міжнародної конкуренції та конкурентоспроможності // Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики : монографія. Харків: ФОП Павленко О. Г. ; ВД «ІНЖЕК», 2021. С. 54-70.

References

Hrynyova, V. M. et al. Upravlinnia pidpryiemstvom v umovakh rozvytku rynku [Enterprise Management in the development market]. Kharkiv: KhDEU, 2013.

Derhachova, V. V., Turchak, I. O., and Martynenko, O. V. “Rozvytok eksportnoho potentsialu pidpryiemstv pererobnoi haluzi Ukrainy v umovakh implementatsii do mizhnarodnykh intehratsiinykh protsesiv“ [Development of the Export Potential of Enterprises of the Processing Industry of Ukraine in the Conditions of Implementation to International Integration Processes]. Efektyvna ekonomika. 2021. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=9255

Kasych A. O. Vtilennia kontseptsii statehichnoho upravlinnia v praktyku vitchyznianykh pidpryiemstv [Implementation of the Conception of Strategic Management in the Practice of Domestic Enterprises]. BiznesInform [Business Inform]. № 11. 2014. S. 290- 294.

Kyzym, M. O., Pylypenko, A. A., and Zinchenko, V. A. Zbalansovana systema pokaznykiv [Balanced Scorecard]. Kharkiv: INZhEK, 2017.

Korzachenko, O. V. “Modeliuvannia biznes-protsesiv pidpryiemstv: metodolohii, pidkhody ta metody“ [Modeling business processes of enterprises: methodologies, approaches and methods]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2015. http://www.ej .kherson.ua/journal/economic_11/41.pdf

Maliarets, L. M., and Achkasova, O. V. Zbalansovana systema pokaznykiv iak instrument vyznachennia stratehii pidpryiemstva v umovakh kryzy [Balanced Scorecard as a tool for defining business strategy in a crisis]. Kharkiv: Vyd-vo KhNEU, 2022.

Ponomarenko, V. S., Minukhin, S. V., and Znakhur, S. V. Teoriia ta praktyka modeliuvannia biznes-protsesiv [The theory and practice of business process modeling]. Kharkiv: Vyd-vo KhNEU, 2013

Ponomarenko, V. S., and Piddubna, L. I. “Problemy ta vyklyky transformatsii mekhanizmiv mizhnarodnoi konkurentsii ta konkurentospromozhnosti“ [Problems and Challenges of Transformation of Mechanisms of International Competition and Competitiveness]. In Konkurentospromozhnist: problemy nauky ta praktyky, 54-70. Kharkiv: FOP Pavlenko O. H.; VD «INZhEK», 2021.

Размещено на Allbest.ru