Компетенція керівника підприємства: зміст та особливості реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетенція керівника підприємства: зміст та особливості реалізації

Подолян Юлія Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського та транспортного права Юридичного факультету, Інституту управління та технологій, Державний університет інфраструктури та технологій

Анотація

У даній статті досліджено зміст та особливості реалізації компетенції керівника підприємства. Визначено, що сучасна наука управління більше зосередилася на визначенні того, якими якостями, знаннями та вміннями має мати людина, щоб досягти успіху у сфері менеджменту. Оскільки кількісні рекомендації та вимоги до особистості керівника, його знань, умінь, навичок накопичуються нескінченно, актуальним залишається питання, чим визначається ефективність керівника і чи можна її розвивати. Багатоаспектність особистості керівника та її діяльності неможливо обмежити та чітко структурувати, завдяки старанням наукового аналізу встановлено наявність різноманітних підходів до розробки теоретичної моделі розвитку особистості та ефективності управлінської діяльності керівника.

Запропоновано універсальну модель, що містить сукупність компетенції, що належать до трьох сфер управлінської діяльності:

- управління відносинами - відбиває те, як людина взаємодіє коїться з іншими;

- управління завданнями - відображає підхід людини до організації діяльності, вирішення бізнес-проблем;

- управління собою - відображає особливості емоційно-вольової та мотиваційної сфер.

Метою наукової статті є розкриття змісту та особливостей реалізації компетенції керівника підприємства.

Досліджуючи дану тему автор приходить до висновку, що для вивчення структури особистості менеджера вищої ланки необхідно враховувати: мотивацію (спрямованість особистості та її види); особистісні якості (здібності, характер та її риси, психічні процеси і стану), і навіть інтегральні властивості особистості (самосвідомість, індивідуальний стиль, креативність як творчий потенціал), які визначають унікальний стиль роботи та унікальність особистості керівника.

Ключові слова: компетенція, публічне адміністрування, повноваження, адміністративно-правовий статус, правовий статус, посадова особа, керівник, суб'єкт владних повноважень

Abstract

Competence of the head of the enterprise: content and peculiarities of implementation

Podolian Yuliia Oleksandrivna Candidate of Juridical Sciences (PhD), Associate Professor of the Department of Commercial and Transport Law of the Faculty of Law Institute of Management and Technology, State University of Infrastructure and Technology

This article examines the content and features of the implementation of the competence of the head of an enterprise. It is determined that the modern science of management is more focused on determining what qualities, knowledge and skills a person should have in order to succeed in management. Since quantitative recommendations and requirements for the manager's personality, knowledge, skills and abilities are endless, the question of what determines the manager's effectiveness and whether it can be developed remains relevant. The multidimensionality of a manager's personality and his/her activities cannot be limited and clearly structured, and the scientific analysis has revealed the existence of various approaches to the development of a theoretical model of personality development and efficiency of managerial activity of a manager.

The author proposes a universal model containing a set of competences related to three areas of managerial activity

- relationship management - reflects how a person interacts with others;

- task management - reflects a person's approach to organising activities and solving business problems;

- self-management - reflects the peculiarities of the emotional, volitional and motivational spheres.

The purpose of the article is to disclose the content and peculiarities of the implementation of the competence of an enterprise manager.

While researching this topic, the author comes to the conclusion that in order to study the personality structure of a top manager, it is necessary to take into account: motivation (personality orientation and its types); personal qualities (abilities, character and its traits, mental processes and states), and even integral personality properties (self-awareness, individual style, creativity as creative potential), which determine the unique style of work and uniqueness of the manager's personality.

Keywords: competence, public administration, powers, administrative and legal status, legal status, official, manager, subject of authority

Постановка проблеми

Управління з'явилося разом із людьми. Там, де хоча б дві людини об'єднувалися в прагненні досягти якоїсь спільної мети, виникало завдання координації їхніх спільних дій, вирішення якої хтось із них мав брати на себе. За даних умов одна особа стала керівником, а інша - його підлеглим, виконавцем. Лише в другій половині минулого століття, після перемоги промислової революції в різних країнах, ситуація різко змінилася. Ринкові відносини опанували кожну сферу життя суспільства.. З'явилися великі компанії, що вимагали великої кількості керівників вищого та середнього рівнів, здатних приймати грамотні та раціональні рішення, які вміли працювати з великими масами людей, які були б вільні у своїх вчинках.

Тому від керівників був потрібний високий професіоналізм, компетентність, вміння порівнювати свою діяльність з існуючими законами, бути лідерами у своєму оточенні. У результаті виникає група людей, які спеціалізуються на управлінській діяльності. Цим лідерам більше не потрібно використовувати тактику панування, щоб змусити підлеглих підкорятися. Основним завданням є ретельна організація та щоденне управління виробництвом, щоб забезпечити максимальний прибуток для власника компанії та забезпечити якісні продукти та послуги для споживачів. Цих людей стали називати менеджерами.

Актуальність цієї теми зумовлена тим, що для того, щоб стати, по-справжньому, керівником (менеджером), лідером своєї організації необхідно постійно вивчати, володіти та користуватися певною системою якостей, характеристик та дій грамотного сучасного керівника.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання правового забезпечення реалізації компетенції керівників юридичних осіб досліджували вітчизняні вчені Лугова В.М., Сєріков Д.О., Калюжний Р.А., Катрич С.В., Ківалов С.В., Кисіль Л.Є., Дороніна М.С., Доронін С.А., Армаш Н.О., також іноземні науковці Conggang Li, Kamisan, A., King, E. M. Minghao Fang, Wenlan Wang, Rong Xu, Manning, G, Curtis, K., Elizabeth G. Adelman, Richard J. Patti, Karen L. Shephard, Robert M. Adelman.

Формулювання цілей статті. Метою наукової статті є розкриття змісту та особливостей реалізації компетенції керівника підприємства.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні в організаціях, які дбають про розвиток персоналу, на чільне місце ставиться «Модель управлінських компетенцій» ("Model of managerial competencies") - список критеріїв для оцінки управлінської ефективності. Керівник підприємства може перейти з одного місця роботи на інше та швидко там адаптуватися, якщо у нього будуть добре розвинені навички планування, прийняття рішень, організації роботи у підрозділі та створення команди ефективного співробітництва. Водночас керівник, який відмінно володіє технологією виробництва, знає усі бізнес-процеси даного виробництва, вміє технічно запобігти виниклим неполадкам і знає способи сертифікації сировини, але не вміє делегувати, буде приречений. Тому що без навичок делегування неможливо фізично впровадити навіть найпрогресивніші та найкорисніші технології.

Як зазначають, Дороніна М.С. та Лугова В.М. для формування «Моделі управлінських компетенцій» потрібна командна робота. Якщо ви запросите крутих експертів і запитаєте, які компетенції вони радять впровадити, то це працювати не буде. [1, с.45]

Найголовнішим у формуванні моделі управлінських компетенцій є момент узгодження списку критеріїв з тими керівниками, які брали участь в інтерв'ю. Керівники мають можливість внести зміни до змісту, придумати назву до кожної компетенції, подискутувати щодо того, яким може бути рівень їх власних управлінських компетенцій за цією моделлю.

Зазвичай Модель управлінських компетенцій складається з чотирьох блоків: Компетенції, пов'язані з комунікаціями: формування доброзичливого ділового середовища; відстоювання власних ідей та рішень; профілактика та врегулювання конфліктних ситуацій.

Компетенції, пов'язані з управлінням персоналу: організація роботи підрозділу; постановка завдань та контроль їх виконання; мотивація та розвиток персоналу.

Компетенції, пов'язані з ухваленням рішень: стратегічне бачення; пошук та аналіз інформації; прогнозування та мінімізація ризиків.

Компетенції, пов'язані з досягненням мети: орієнтація на результат та цілеспрямованість; відповідальність за результати; готовність до змін та саморозвитку. [1, с.45]

З теорії менеджменту відомо, що якість управління підприємством та колективом безпосередньо залежить від особистісних якостей керівників та їх управлінської компетентності. Тому вирішальним структурним компонентом процесу управління є людський чинник, тому знання особистості людини, її психологічних особливостей - важлива передумова ефективного управління її діяльністю, відносинами з іншими у сфері виробництва, а також утвердження гуманних відносин у суспільстві. Сучасний керівник за допомогою методів управління впливає на процес досягнення певних організацією цілей на всіх його етапах - планування, організації, мотивації та контролю. Його діяльність стосується двох взаємопов'язаних напрямів: управлінням діяльністю та людьми, що вимагає від особистості керівника відповідних властивостей, здібностей, знань, умінь тощо [2, с.66].

Сучасна наука управління більше зосередилася на визначенні того, якими якостями, знаннями та вміннями має мати людина, щоб досягти успіху у сфері менеджменту. Оскільки кількісні рекомендації та вимоги до особистості керівника, його знань, умінь, навичок накопичуються нескінченно, актуальним залишається питання, чим визначається ефективність керівника і чи можна її розвивати. Багатоаспектність особистості керівника та її діяльності неможливо обмежити та чітко структурувати, завдяки старанням наукового аналізу встановлено наявність різноманітних підходів до розробки теоретичної моделі розвитку особистості та ефективності управлінської діяльності керівника.

Так, на думку Сєрікова Д.О., для вивчення структури особистості менеджера вищої ланки необхідно враховувати:

мотивацію (спрямованість особистості та її види);

особистісні якості (здібності, характер та її риси, психічні процеси і стану), і навіть інтегральні властивості особистості (самосвідомість, індивідуальний стиль, креативність як творчий потенціал), які визначають унікальний стиль роботи та унікальність особистості керівника. [3, с.125]

Також додамо, що Бланка К. (Christine Blanka, Barbara Krumay, David Rueckel (2022)) професійну самосвідомість розглядає як сукупність наступних елементів:

1) усвідомлення норм, правил, моделі своєї професії як еталонних для усвідомлення своїх якостей, завдяки чому формується основа професійного світогляду та особиста концепція праці;

2) усвідомлення цих якостей у навколишніх людях, порівняння себе з деяким професіоналом середньої кваліфікації;

3) облік очікувань та оцінка себе як професіонала з боку інших людей;

4) самооцінка особистістю своїх окремих сторін: когнітивної, емоційної та поведінкової;

5) позитивне оцінювання особистістю самої себе загалом, визначення своїх позитивних якостей, перспектив створення позитивної Я-концепції. [4, с.178]

Таким чином, керівника не можна розглядати під одним кутом зору, оскільки це багатогранний, непередбачуваний з усіх поглядів суб'єкт, якого неможливо окреслити певними параметрами та обмежити рамками. Будь-який керівник у своїй управлінській діяльності спирається на власні ресурси - певні психологічні особливості, харизму, властивий йому стиль взаємодії з підлеглими, особистий досвід та засвоєні навички. Отже, кожен керівник має певними ресурсами, основним у тому числі, власне, його особистість. Тому пріоритетом йому має стати вивчення власної особистості. Адже тільки усвідомивши свої психологічні особливості, посиливши сильні сторони характеру та з огляду на слабкості, керівник зможе перетворити їх на власний управлінський інструментарій.

Сукупність компетенцій, що становлять компетентність керівника, може відрізнятися для підприємств різної галузевої приналежності, крім того, сукупність компетенцій може також відрізнятися щодо керівників середньої та вищої ланки.

Проте, можна запропонувати універсальну модель, що містить сукупність компетенцій, що належать до трьох сфер управлінської діяльності:

- управління відносинами - відбиває те, як людина взаємодіє коїться з іншими;

- управління завданнями - відображає підхід людини до організації діяльності, вирішення бізнес-проблем;

- управління собою - відображає особливості емоційно-вольової та мотиваційної сфер.

Ось чому в практичній управлінській діяльності суб'єктів господарювання компетенційний підхід виявляється у створенні моделей компетенцій для конкретних посадових позицій, за якими відбираються і оцінюються співробітники. [5, с.72]

Модель компетенцій - це сукупність окремих компетенцій, якими повинен мати керівник до виконання функцій займаної ним посади у конкретній організації. Модель компетенцій може включати в себе різні знання, вміння, навички та індивідуально-особистісні характеристики. Основна вимога, яка до них висувається, полягає в тому, що вони повинні бути описані у формі індикаторів поведінки.

Для організації ефективного процесу управління на основі моделей компетенцій вони мають бути:

1. вичерпними, тобто повністю охоплювати всі важливі функції робочої діяльності у межах конкретної посади;

2. дискретними, оскільки кожна компетенція характеризує окремий вид діяльності, який можна відокремити від інших;

3. сфокусованими, тобто чітко визначеними;

4. доступними для розуміння;

5. конгруентними (сумісними), оскільки компетенції, з одного боку, формуються у межах певної організаційної культури, з іншого - повинні зміцнювати культуру підприємства міста і відповідати довгостроковим цілям;

6. актуальними, тобто система компетенцій має своєчасно оновлюватися, оскільки вона відбиває реальні та майбутні (передбачувані) потреби організації. [6, с.78]

Під час розробки моделі компетенцій необхідно враховувати такі принципи:

1. забезпечення участі у створенні тих фахівців, котрим модель створюється;

2. інформаційна відкритість;

3. універсальність, тобто можливість використовувати модель усіма користувачами у відповідності ії з існуючими корпоративними стандартами, нормами та цінностями.

Як зазначає Архам А. (Arham, A. (2014)) моделі компетенції керівника найчастіше формуються три блоки:

• корпоративні компетенції, тобто загальні всім співробітників організації;

• управлінські, необхідні успішного виконання функцій менеджера;

• професійні, необхідні для будь-якої окремої посади.

Профіль компетенцій - це список компетенцій (точне визначення рівня їхнього прояву), які стосуються конкретної посади, тобто індивідуальна еталонна модель компетенцій, необхідні успішної роботи у конкретній посаді. [7]

Економічна глобалізація вимагає стандартизації корпоративного менеджменту для забезпечення ефективного, прозорого та стратегічно передбачуваного менеджменту незалежно від форм власності та господарювання. Керівники підприємства дотримуються заданого алгоритму при прийнятті управлінських рішень, що дозволяє мінімізувати негативний вплив ризиків на стан підприємства, оптимально та ефективно досягти головної мети підприємства -- прибутку. [8]

На національному рівні для управління якістю підприємства сформульовано національний стандарт якості ДСТУ ISO 9001-2001, який передбачає певні зобов'язання щодо управління. [10] Зокрема, вище керівництво повинно надати докази того, що воно виконує свої зобов'язання щодо розробки та впровадження системи управління якістю та постійного підвищення її ефективності, використовуючи:

а) на всіх рівнях організації важливість виконання вимог споживачів, а також нормативних і законодавчих вимог;

б) формування політики якості;

с) забезпечити встановлення цілей сфери якості;

г) аналіз управління;

д) забезпечення ресурсами. [10]

З огляду на актуальні проблеми управління керованими підприємствами здійснюється адміністративно-правове регулювання діяльності керівників підприємств, що закладає нормативну основу для встановлення законності їх діяльності. З позиції Канонго Р. (Kanongo, R. N. (1998)), неправомірні управлінські рішення керівництва підприємства в договірній діяльності можуть свідчити про порушення чинного законодавства та внутрішніх документів, таких як контракти з керівниками підприємства, положення тощо. [11, с.39]

Особливістю поведінки керівника підприємства є те, що його дії завдають шкоди інтересам очолюваної ним юридичної особи та завдають відповідних матеріальних збитків. Зокрема, це:

- зловживання повноваженнями при укладанні угод з контрагентами;

- неправомірна передача права вимоги підприємства іншій особі;

- рішення керівників негативно впливають на статутну діяльність товариства та призводять до фінансових втрат і збитків;

- плутанина у звітності та бухгалтерському обліку, документи та інформація знищені, пошкоджені, що унеможливлює ефективне виконання роботи підприємства, установи чи організації. [12, с.108]

Вищезазначена поведінка керівника підприємства може свідчити про те, що він використав свої повноваження для порушення законних прав та інтересів очолюваного ним підприємства, що прогнозовано може призвести до наближення стану підприємства до стану фінансової неспроможності. [13]

Таким чином, до сучасних менеджерів висувається вимога наявності розвинених компетенцій у таких галузях як «Управлінські навички», «Мотивація», «Навички прийняття рішень» та «Індивідуальні риси». Вочевидь, інші моделі компетенцій менеджерів можуть містити інші групи компетенцій чи називати їх інакше, проте загалом управлінська діяльність охоплює саме ці групи компетенцій, які охоплюють всі необхідні сфери діяльності менеджера: взаємодія з працівниками, особистісне зростання, інтелект, емоційний інтелект.

Висновки

Отже компетенція керівника підприємства - це соціально-економічна категорія, що є сукупність професійних навичок, знань, умінь і особистісних характеристик, які необхідні успішного виконання відповідних посадових обов'язків функцій і завдань, у межах стратегічних цілей і корпоративної культури підприємства.

Категорії компетенції та компетентність пов'язані між собою як складовий елемент та загальне, тобто, компетенції є елементами компетентності, проте охоплюють її повністю, оскільки компетентність ширше поняття, що включає у собі як сукупність компетенцій, а й уміння їх реалізувати.

Для вивчення структури особистості менеджера вищої ланки необхідно враховувати: мотивацію (спрямованість особистості та її види); особистісні якості (здібності, характер та її риси, психічні процеси і стану), і навіть інтегральні властивості особистості (самосвідомість, індивідуальний стиль, креативність як творчий потенціал), які визначають унікальний стиль роботи та унікальність особистості керівника.

Формування моделі компетентності керівника дозволяє врахувати галузеву приналежність підприємства, і навіть функції, виконувані конкретним керівником. Такий підхід дозволяє, враховуючи специфіку сфери застосування зусиль, визначити сукупність необхідних компетенцій, які дозволять ефективно вирішувати поставлені перед працівником завдання.

компетенція управління керівник

Література

1. Дороніна М.С., Лугова В.М., Сєріков Д.О., Доронін С.А. Розвиток управлінської компетентності керівників підприємств: монографія. Харків: ФОП Лібуркіна Л.М., 2019. 182 с.

2. Чередніченко Г.А., Тверезовська Н.Т. Сутність та структура управлінської компетентності керівника вищого навчального закладу. Проблеми сучасної педагогічної освіти. 2011. Вип. 31. Ч. 2. С. 63-68.

3. Сєріков Д.О. Визначення напрямів розвитку управлінської компетентності керівників. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 14. Ч. 2. С. 123-127

4. Christine Blanka, Barbara Krumay, David Rueckel, The interplay of digital transformation and employee competency: A design science approach, Technological Forecasting and Social Change, Volume 178, 2022, 121575,

5. Shevchuk O. The concept of administrative and legal support of the state information security of Ukraine in the field of prevention of corruption //Visegrad Journal on Human Rights. - 2021. - Т. 3. - С. 70-75.

6. Лугова В.М., Сєріков Д.О. Сутність та структура управлінської компетентності керівника // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (27 листопада 2015 р.). Харків: ФОП Крамаренко Ю. М., 2015. С. 77-79.

7. Arham A. (2014). The relationship between leadership behavior, entrepreneurial orientation and organizational performance in Malaysian small and medium enterprises. (Unpublished doctoral dissertation).

8. Tran S.K. GOOGLE: a reflection of culture, leader, and management. Int J Corporate Soc Responsibility 2, 10 (2017).

9. Bratasyuk O., Shevchuk O. (2022). Protection of children's information (digital) rights who were illegally exported from the territory of Ukraine during the war or in occupation. Visegrad Journal on Human Rights, 2, 21-26

10. ДСТУ ISO 9001-2001.

11. Kanongo R.N. (1998). Leadership in organizations: Looking ahead to the 21 st-century. Canadian Pschology/Psychologie Canadienne, 39 (1-2),

12. Kamisan A., King E.M. Transactional and transformational Leadership: A comparative study of the difference between Tony Fernandez (Airasia) and Idris Jala (Malaysia Airlines) leadership styles from 2005-2009. International Journal of Business and Management, Vol. 8, № 24. ISSN 1833- 3850. pp. 107-116.

13. Manning G., Curtis K. (2019). The Art of Leadership. 6th edition. New York, NY: McGraw-Hill

References

1. Doronina M.S., Luhova V.M., Sierikov D.O., Doronin S.A. (2019) Rozvytok upravlinskoi kompetentnosti kerivnykiv pidpryiemstv: monohrafiia [Development of managerial competence of enterprise managers: a monograph.] Kharkiv : FOP Liburkina L.M. [in Ukrainian]

2. Cherednichenko H.A., Tverezovska N.T. (2011) Sutnist ta struktura upravlinskoi kompetentnosti kerivnyka vyshchoho navchalnoho zakladu. [The essence and structure of managerial competence of the head of a higher education institution] Yalta: Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity. [in Ukrainian]

3. Sierikov D.O. (2017) Vyznachennia napriamiv rozvytku upravlinskoi kompetentnosti kerivnykiv. [Identification of areas for the development of managerial competence of managers.] Uzhhorod: Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. [in Ukrainian]

4. Christine Blanka, Barbara Krumay, David Rueckel (2022) The interplay of digital transformation and employee competency: A design science approach, Technological Forecasting and Social Change

5. Shevchuk O. (2021). The concept of administrative and legal support of the state information security of Ukraine in the field of prevention of corruption. Visegrad Journal on Human Rights.

6. Luhova V.M., Sierikov D.O. (2015) Sutnist ta struktura upravlinskoi kompetentnosti kerivnyka [The essence and structure of managerial competence of a manager] Kharkiv: FOP Kramarenko Yu.M., Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva: materialy IKh Mizhnar. nauk.-prakt. konf. [in Ukrainian]

7. Arham A. (2014). The relationship between leadership behavior, entrepreneurial orientation and organizational performance in Malaysian small and medium enterprises. (Unpublished doctoral dissertation).

8. Tran S.K. (2017) GOOGLE: a reflection of culture, leader, and management. Int J Corporate Soc Responsibility .

9. Bratasyuk O., Shevchuk O. (2022). Protection of children's information (digital) rights who were illegally exported from the territory of Ukraine during the war or in occupation. Visegrad Journal on Human Rights

10. DSTU ISO 9001-2001

11. Kanongo R.N. (1998). Leadership in organizations: Looking ahead to the 21 st-century. Canadian Pschology/Psychologie Canadienne/

12. Kamisan A., King E.M. (2013)Transactional and transformational Leadership: A comparative study of the difference between Tony Fernandez (Airasia) and Idris Jala (Malaysia Airlines) leadership styles from 2005-2009. International Journal of Business and Management.

13. Manning G., Curtis K. (2019). The Art of Leadership. 6th edition. New York, NY: McGraw-Hill

Размещено на Allbest.ru