Процесний підхід до управління ризиками

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Процесний підхід до управління ризиками

Рахматіллаєва Каміла Баходіржонівна студентка 2-го курсу,

економічного факультету, спеціальність «Міжнародна економіка»,

Пуртов Володимир Федорович, кандидат економічних наук,

доцент кафедри економіки та менеджменту,

Анотація

Підприємницький ризик - невід'ємна частина діяльності організації, яка пронизує всі стадії життєвого циклу продукції, починаючи від проектування і закінчуючи діяльністю з реалізації продукції та послуг, а також її поліпшення.

Ефективне управління підприємницькими ризиками - це ключовий фактор, який забезпечує стійке функціонування підприємницьких організацій.

Метою цієї статті є обґрунтування застосування процесного підходу для оптимального управління ризиками промислового підприємства. У статті зазначено, що управління підприємницькими ризиками може бути організоване як окремий процес, пов'язаний з управлінням підприємницькою організацією загалом на основі формалізації процесів в організації.

Формалізація бізнес-процесів є досить простим та зручним інструментом, який дозволяє впорядкувати процес ідентифікації підприємницьких ризиків та вирішувати завдання з управління цими ризиками. підприємницький ринок управління процесний ризик

Для реалізації процесного підходу до управління ризиками в організації запропоновано метод формалізації процесів на основі їх ідентифікації за входами та виходами, характером внутрішнього перетворення та місцем у системі управління. Підсумком формалізації може стати створення мережі процесів організації, що включала процес ризик-менеджменту з його декомпозицією за видами та зонами підприємницьких ризиків.

Наукова новизна запропонованого у статті підходу полягає у доказі того, що формалізація дозволяє визначити параметри виходу процесу управління підприємницькими ризиками.

Показано, що переваги даного підходу полягають у його простоті, універсальності та можливості застосування в організаціях будь-якого формату, а також у тому, що сама формалізація процесів є фактором, що знижує ймовірність настання багатьох підприємницьких ризиків, особливо пов'язаних із людським фактором.

Ключові слова: ризик, управління ризиками, підприємницький ризик, бізнес процес, процесний підхід, матриця, дерево рішень.

Abstract

Process approach to risk management

Rakhmatillaeva Kamila Bakhodirzhonova 2nd year student, Faculty of Economics, specialty "International Economics"

Purtov Volodymyr Fedorovych PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economics and Management, V. N. Karazin Kharkiv National University

Entrepreneurial risk is an integral part of the organization's activities, which permeates all stages of the product life cycle, from design to activities for the sale of products and services, as well as for its improvement. Effective business risk management is one of the key factors that ensure the sustainable functioning of business organizations.

The purpose of this article is to substantiate the applicability of the process approach for optimal risk management of an industrial enterprise.

The article shows that entrepreneurial risk management can be organized as a separate process associated with the management of an entrepreneurial organization as a whole based on the formalization of processes in the organization.

Formalization of business processes is a fairly simple and convenient tool that allows you to streamline the process of identifying business risks and solve problems of managing these risks. To implement a process approach to risk management in an organization, a method is proposed for formalizing processes based on their identification by inputs and outputs, the nature of internal transformation and their place in the management system. The result of formalization can be the creation of a network of organization processes, including the process of risk management with its decomposition by types and zones of entrepreneurial risks.

The scientific novelty of the approach proposed in the article consists in proving that formalization makes it possible to determine the output parameters of the business risk management process. It is shown that the advantages of this approach are its simplicity, versatility and the possibility of application in organizations of any format, as well as the fact that the formalization of processes itself is a factor that reduces the likelihood of many business risks, especially those associated with the human factor.

Keywords: risk, risk management, entrepreneurial risk, business process, process approach, matrix, decision tree.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах а підприємницькій сфері складаються ситуації, які значною мірою здатні продукувати ризик, який є наслідком невизначеності і суттєвим чином впливає на результати діяльності організацій , підприємств, фірм.

Керівництво підприємств не може бути абсолютно впевненим у отриманні запланованого саме тому, що різноманітні ризиковані ситуації перешкоджають його досягненню, саме фактори ризику призводять до результату, далекого від очікувань та розрахунків підприємницької організації.

В умовах нинішнього стану економіки проблема управління підприємницькими ризиками виходить на перший план, оскільки навіть поодинокі випадки, які ідентифіковані як ризиковані ситуації (курсова нестабільність, військові дії та відповідно ризики знищення майна, загрози окупації, ризики втрати персоналу як наслідок мобілізації і т ін.) здатні призвести до значних прямих і непрямих втрат, знизити конкурентоздатність, ефективність , рентабельність суб'єкта підприємницької діяльності

У сучасних екстремальних умовах розвитку вітчизняної економіки кількісно та якісно оцінити ймовірність настання ризикованої події складно, безліч факторів призводить до непрогнозованої поведінки контрагентів на обраному сегменті ринку, нестабільне макрооточення формує умови для того, щоб ризикових ситуацій ставало дедалі більше. У зв'язку з цим невизначеність у підприємницькій діяльності стає дедалі значимішою, що робить актуальною проблему управління ризиками.

У сучасній літературі [2, 4, 5, 6, 7, 9] через те, що саме поняття ризику не має однозначного тлумачення, не повністю досліджений і процес управління ризиками.

У той же час автор цієї статті підтримує точку зору таких дослідників, як Т.Є. Андрєєва [1], А.Л. Ідобаєва [3], Г.Б. Пивоварова [8], Д.А. Терещенко [10], які вважають, що загалом неможливо створити ефективну систему функціонування фірми, ігноруючи при цьому можливості процесного підходу до управління ризиками.

В даний час методологія процесного підходу до управління ризиками діяльності підприємницьких структур не сформувалася повністю, що визначає актуальність проведення досліджень у цьому напрямі.

Таким чином, метою цієї статті є обґрунтування можливостей використання процесного підходу в управлінні ризиками.

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день управління ризиками на основі процесного підходу є найменш вивченим аспектом ризик-менеджменту. При цьому процесний підхід охоплює всю діяльність організації, йому піддаються всі операції, транзакції та структурні підрозділи.

Процесний підхід передбачає розгляд в якості інструменту управління перенесення впливу з структурних підрозділів на процеси, тобто дії щодо перетворення входів (вимірюваних характеристик потреби) на результати (виходи процесу) [10]. У внутрішньому середовищі кожного з виділених організацією процесів містяться елементи ризику, тому бізнес-процес є основним об'єктом вивчення при побудові системи управління підприємницькими ризиками. Нині фахівці в галузі ризик-менеджменту спираються на різноманітні документи (становище, регламент, порядок, інструкція і т. ін.), які в тій чи іншій мірі описують процеси, в яких з певним ступенем деталізації викладається порядок реалізації даних процесів.

Але зазначені види документів часто об'ємні, написані формально, із зазначених документів досить складно отримати потрібну інформацію, а також довести її до різних груп користувачів. При цьому для персоналу, який виконує або супроводжує поточні операції, важливою є чітка і однозначна формалізація всіх вимог до процесів. Співробітник повинен до автоматизму довести послідовність дій, уникаючи власних інтерпретацій [4].

Крім того, в організації важливу роль відіграє швидкість реалізації процесу (швидкість реагування на претензію, оформлення договору, підготовка документів), оскільки це багато в чому визначає її конкурентоспроможність. Якщо при цьому процеси підприємства збудовані не в повному обсязі, непослідовно чи з помилками (наприклад, зустрічається дублювання функцій), дані характеристики діяльності персоналу матимуть незадовільне значення, що обов'язково позначиться на якості обслуговування клієнтів.

Формалізація процесів важлива ще й тому, що співробітники повинні розуміти, який процес вони здійснюють, які цілі ставляться керівництвом перед процесом та перед кожним учасником процесу особисто. Для цього необхідно визначити належність процесів до прийнятих груп.

До бізнес-процесів в організації слід відносити ті, які приносять дохід компанії, оскільки ми маємо на увазі підприємницькі організації. Це процеси маркетингу та інформування суспільства, процес виробництва, процес просування та пошуку нових покупців, процес моніторингу задоволеності споживачів, процес безперервного покращення якості продукції тощо. Процеси можуть належати до допоміжних процесів, які формують умови для стабільної діяльності підприємства, але не приносять прибутку. До них відносять закупівлі, проектування, процес контролю якості, моніторингу та вимірювання, інші процеси за потребою [4].

Ці процеси здатні продукувати в організацію як зовнішні (пов'язані з поведінкою контрагентів і глобального оточення) ризики, так і внутрішні - ризик некомпетентності, ризик втрати інформації (шум), ризик несумлінності та інші ризики. Не можна також применшувати значення обслуговуючих процесів, пов'язаних з управлінням довгострокових ресурсів організації - управління фінансами, необоротним капіталом, персоналом, інформацією, знаннями. Ці процеси здатні внести свою частку ризику в діяльність організації.

Про ризикований характер процесів у підприємницьких організаціях свідчать проблеми, пов'язані зі стратегічним плануванням, конструюванням схем взаємодії з органами влади, гостро стоять проблеми із забезпеченням зовнішньою інформацією. Усі ці елементи діяльності містять ризики, які здатні завдати шкоди організації. Але саме в рамках процесів можна детально запланувати діяльність з управління ризиками, причому настільки детально, на скільки потрібно організації. І тому формалізація процесів має бути системною та послідовною, мати глибоке обґрунтування, щоб така формалізація відображала всі види бізнес - діяльності, при тому, що сама декомпозиція повинна мати до 3-5 рівнів деталізації бізнес процесів. Таке детальне опрацювання дозволить ідентифікувати ризики, оцінити їх, встановити гранично допустиме значення та розробити заходи щодо управління ними [8].

Відмова підприємницьких організацій від процесного підходу пов'язана ще й з тим, що він вимагає виконання цієї роботи високої експертної кваліфікації розробників, чи залучення сторонніх експертів-консультантів. Важливою є також регламентованість процесу, тобто якісне відображення актуальних формальних вимог у документах, про що вже йшлося вище. Це стало основною причиною низького рівня формалізованості навіть бізнес-процесів у підприємницьких організаціях, хоча багато керівників високо оцінюють можливості процесного підходу [8]. Зазначимо, що на нашу думку зручним інструментом оцінювання ризику в межах процесного підходу є матриця, яка використовується для оцінювання ризиків в компанії «ЕСАТ».

Таблиця 1

Матриця оцінювання ризиків, що впливають на діяльність компанії «ЕСАТ»

Джерело: складено автором

Як бачимо, матриця має три зони, в яких ризики розподілені за ознаками ймовірності їх настання та ступеня ризику за показником «наслідки ризикованих подій». За допомогою даної матриці кожен бізнес-процес можна оцінити з погляду його ризикованості. На нашу думку ця матриця є інформативною, дозволяє ідентифікувати ризики, використовуючи методи експертного опитування, коли експертами здійснюється оцінка ризику, який в тій або іншій ситуації впливає на діяльність компанії. У той же час, коли експертні методи не дають можливості оцінити ризик в силу суб'єктивності цього методу оцінювання, ми вважаємо за необхідне використовувати в процесі оцінки метод «древо подій», який є ефективним в разі комплексного впливу ризиків на економічну ситуацію, що склалася на підприємстві, у компанії, фірмі. Для демонстрації можливостей цього методичного підходу розробимо «древо подій», що відповідає гіпотетичній послідовності подій, коли йдеться про проведення розрахункових операцій відтермінуванням платежу за надану послугу. У даному випадку як «процес» досліджується варіативність управлінських рішень щодо оптимальної стратегії управління дебіторською заборгованістю [5].

Таблиця 2

Вхідні данні

Джерело: складено автором

У таблиці 2 зазначені прибуток, який може одержати компанія у разі здійснення варіантів відтермінування платежу, маючи на увазі співпрацю із різними контрагентами, а також із банківськими установами, коли відтермінування платежу пов'язується із застосуванням коштів, що лежать на депозитному рахунку для поповнення тимчасового дефіциту оборотних коштів. У зв'язку з тим, що контрагенти часто не дотримаються культури оплат та допускають прострочення оплат, складемо імовірність настання ризиків сплати дебіторської заборгованості

Таблиця 3

Імовірність настання ризиків при сплаті дебіторської заборгованості

Джерело: складено автором

Основним критерієм прийняття рішень в умовах ризику є математичне очікування, для розрахунку якого потрібні можливі результати і ймовірності появи цих результатів. Вибираємо критерій максимізації математичного очікування Me (X), оскільки діяльність торгівельної компанії спрямована на максимізацію прибутку. Максимізуючи математичне очікування, компанія вибирає проект, при якому розмір збитків в загальній сумі результату в разі виникнення несприятливих наслідків мінімальний, а розмір прибутку в разі успішного результату максимальний.

Наведенні параметри для оцінювання ризику можливо отримати, якщо звернутися до аналізу аналогічних розрахунків, які відбувалися протягом обраного для аналізу часового горизонту.

Отже, здійснимо розрахунки математичного очікування за різними варіантами обраної стратегії з управління дебіторською заборгованістю (табл. 4).

Таблиця 4

Результати математичного очікування у зв'язку із відтермінуванням платежів у різних варіантах обраної стратегії, тис. грн.

На основі проведених розрахунків, побудуємо дерево рішень щодо вибору проекту (рис. 1).

Аналізуючи події за імовірністю та кінцевим результатом, кращим варіантом є варіант співпраці з компаніями, що є постійними клієнтами, але маржинальність вище при другому варіанті - тому оптимальним рішенням є комбінація стратегій №1 та події №2, при ігноруванні третього варіанту.

Джерело: Складено автором

Рис. 1 Дерево подій (рішень)

Цей підхід приваблює тим, що він дає змогу не тільки оцінювати ризики, не звертаючись до думок експертів, які завжди мають суб'єктивні ознаки, але в процесі оцінювання ризику обирати варіанти стратегічної поведінки компанії.

Переваги даного підходу полягають у його простоті, універсальності та можливості застосування в організаціях будь-якого формату, а також у тому, що сама формалізація процесів є фактором, що знижує ймовірність настання багатьох підприємницьких ризиків, особливо пов'язаних із людським фактором.

Звернемо увагу на те, що в процесі оцінювання ризиків важливо уникнути практики, коли в організації процеси існують фактично, але не формалізовані, документально не описані (а тим більше не регламентовані), це означає, що робота ведеться на основі усталених прийнятих неформальних правил, звичних для співробітників, які на досвіді знають, як виконувати операції з тих чи інших процесів та отримувати потрібний результат [7].

За такої організації роботи неминучі нерозуміння, розбіжність думок, уявлень, неоднозначність трактування вимог, що веде до різних нових ризиків. Регламентація має такі цілі: аналіз проблем, вузьких місць, втрат при виконанні процесів з подальшою розробкою та реалізацією заходів щодо поліпшення; стандартизації діяльності, забезпечення повторюваності процесів та можливості управління ними; поширення досвіду в інші організації (філії, нові підприємства); порівняння себе з конкурентами та покращення процесів (бенчмаркінг); визначення того, як має виконуватися робота (для нових організацій, у разі створення нових напрямків бізнесу на існуючих підприємствах тощо).

Організація за допомогою виділення процесів може впорядкувати управління ризиками загалом. У такому разі застосування процесного підходу насправді стає засобом підвищення ефективності управління ризиками.

Висновки

Таким чином, формалізовані бізнес-процеси є досить простим інструментом, який дозволяє впорядкувати процес ідентифікації ризиків та вирішувати завдання щодо управління цими ризиками. Крім того, безпосередньо сама формалізація бізнес-процесів є фактором, що знижує ймовірність настання багатьох ризиків.

Процесна модель організації забезпечує всі основні вимоги ризик-менеджменту. У складі характеристик процесів можна встановити не лише власника процесу, а й власника ризику - особа чи організаційна одиниця, які мають повноваження і відповідають за управління ризиками. У межах виділених бізнес-процесів значно спрощується процес ризик-менеджменту, тобто дій, пов'язаних із систематичним застосуванням політик, процедур та практик менеджменту до діяльності з обміну інформацією, консультування, встановлення ситуації та ідентифікації, аналізу, оцінювання, впливу на ризик, моніторингу та перегляд ризику, оскільки ці дії здійснюються в межах одного процесу, де їх можна довести до необхідного рівня якості.

Література

1. Андрєєва Т.Є. Процесний підхід в управлінні підприємством в умовах змін зовнішнього середовища. Харків: ХНУБА, 2017. 66 с.

2. Захаржевська А. А. Розвиток управління ризиками телекомунікаційних підприємств // Бізнес-інформ. № 12. 2022. С. 133-140 .

3. Ідобаєва А. Л. Сутність та ризики в діяльності промислових підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 1. С. 71-76.

4. Калініченко З.Д. Ризик-менеджмент: навчальний посібник. Дніпро: ДДУВС, 2021. 224 с.

5. Кігель В. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринковій економіці: монографія / В. Кігель. К.: ЦУЛ, 2003. 202 с.

6. Кривда О.В. Економічні ризики та методи їх вимірювання. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. 85 с.

7. Моделі й методи прийняття рішень / С.А. Ус, Л.С. Коряшкіна; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. Д. : НГУ, 2014. 300 с

8. Пивоварова Г. Б. Управління економічними ризиками в умовах фінансової нестабільності (на прикладі підприємства залізничного транспорту): дис. ... д-ра філософії: спец. 051. Дніпро, 2021. 162 с.

9. Пуртов В.Ф., Парфьонова, А. О. Розробка програми управління ризиками // Збірник тез доповідей «Сучасний стан та перспективи розвитку економіки, обліку, менеджменту, фінансів та права». 2019. С. 31-34.

10. Терещенко Д.А Процесний підхід до управління потенціалом будівельного підприємства залізничного транспорту // Актуальні питання сучасного менеджменту в умовах економіки, що трансформується: колективна монографія. - Х. : ФОП Мезіна В.В., 2018. С. 181-209.

11. ЕСАТ. Офіційний сайт компанії. URL: https://td-esat.com.ua

References

1. Andrєєva, Т.Є. (2017). Procesnij pidhid v upravlinni pidpriemstvom v umovah zmin zovnishn'ogo seredovishha [Process approach in enterprise management in conditions of changes in the external environment]. Harkiv: HNUBA [in Ukrainian].

2. Zaharzhevs'ka, A. A. (2022). Rozvitok upravlmnja rizikami telekomunikacijnih pіdpriєmstv [Development of risk management of telecommunication enterprises]. Biznes-inform - Business-inform, 12, 133-140 [in Ukrainian].

3. Іdobaєva, A. L. (2021). Sutrnst' ta riziki v dіjal'nostі promislovih pіdpriєmstv [Essence and risks in the activity of industrial enterprises]. Іnvesticiї: praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 1, 71-76 [in Ukrainian].

4. Kahmchenko, Z.D. (2021). Rizik-menedzhment [Risk management]. Dmpro: DDUVS [in Ukrainian].

5. Kigel', V. (2003). Metodi і modeli pidtrimki prijnjattja rishen' u rinkovij ekonomici [Methods and models of decision support in the market economy]. K.: CUL [in Ukrainian].

6. Krivda, O.V. (2022). Ekonomichni riziki ta metodi ih vimirjuvannja [Economic risks and methods of their measurement]. Kii'v : КРІ іт. ^oija Sikors'kogo [in Ukrainian].

7. Us, S.A. , Koijaslikma, L.S. (2014). Modeli j metodiprijnjattja rishen' [Decision-making models and methods]. M-vo osvhi і nauki Ukrai'ni, Nac. діт. un-t. D. : NGU [in Ukrainian].

8. Pivovarova, G. B. (2021). Upravlmnja ekonomkhnimi rizikami v umovah finansovo'i nestab^^sE (na prikladi pidpriєmstva zahznichnogo transportu) [Management of economic risks in conditions of financial instability (on the example of a railway transport enterprise)]. Doctor's thesis. Dmpro [in Ukrainian].

9. Purtov, V.F., Parfenova, A. O. (2019). Rozrobka programi upravlinnja rizikami [Development of a risk management program]. Zbirnik tez dopovidej «Suchasnij stan ta perspektivi rozvitku ekonoimla, obliku, menedzhmentu, finansiv ta prava» - Collection of abstracts of reports "Current state and prospects for the development of economics, accounting, management, finance and law ", 31-34. [in Ukrainian].

10. Tereshhenko, D.A (2018). Procesnijpidhid do upravlinnjapotencialom budivel'nogo pidpriemstva zaliznichnogo transportu. Aktual'ni pitannja suchasnogo menedzhmentu v umovah ekonomiki, shho transformuet'sja [Process approach to managing the potential of a construction enterprise of railway transport. Current issues of modern management in the conditions of a transforming economy]. H. : FOP Mezina V.V. [in Ukrainian].

11. ESAT. td-esat.com.ua Retrieved from https://td-esat.com.ua [in English].

Размещено на Allbest.ru