Управління креативністю персоналу в закладах індустрії гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління креативністю персоналу в закладах індустрії гостинності

Г.Й. Островська, доц., канд. екон. наук

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль, Україна

У.Є. Гузар, доц., канд. екон. наук

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, м. Львів, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню поняття креативності персоналу у закладах індустрії гостинності в умовах сьогодення, аналізу характеристики креативності у літературних джерелах вітчизняних та зарубіжних учених, визначенні ключових умов успішності управління креативністю персоналу та розробці практичних сучасних підходів щодо управління креативністю персоналу у закладах індустрії гостинності.

На основі складених наукових цілей даного дослідження, креативність розглядається як творчі здібності, як ознаку обдарованості, як творчий потенціал, закладений у кожній людині, що включає пізнавальну потребу, пороги реагування на новизну та нестандартні ситуації. Запропоновано виділяти креативність як невід'ємну якість із "soft skills" у працівників сфери гостинності адже людина з нестандартним мисленням і унікальними ідеями може бути успішною в цій галузі та допомагати своїм роботодавцям покращувати бізнес. Виділено, що ключовими умовами успішності управління креативністю персоналу у закладах індустрії гостинності є знання; креативне та критичне мислення; мотивація працівників до творчої, інтелектуальної діяльності. персонал креативність управління

Запропоновані сучасні практичні підходи щодо управління креативністю персоналу у закладах індустрії гостинності, серед яких виділено інноваційний, маркетинговий та "стартап" підходи.

Управління креативністю, персонал, індустрія гостинності, сучасні підходи, маркетинг, "стартап"

Halyna Ostrovska, Associate Professor, Ph.D in Economics (Candidate of Economic Sciences)

Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University, Ternopil, Ukraine

Uliana Huzar, Associate Professor, Ph.D in Economics (Candidate of Economic Sciences)

Lviv State University of Physical Culture, Lviv, Ukraine

Creativity Management of Staff in Hospitality Industry Institutions

The article is devoted to the study of the concept of personnel creativity in the hospitality industry in today's conditions, the analysis of the characteristics of creativity in the literary sources of domestic and foreign scientists, the determination of the key conditions for the success of the management of personnel creativity, and the development of practical modern approaches to the management of personnel creativity in the hospitality industry.

Based on the scientific goals of this research, creativity is considered as creative abilities, as a sign of giftedness, as a creative potential inherent in every person, which includes cognitive needs, thresholds for responding to novelty and non-standard situations. Selected examples of practical application of creative thinking skills, among which it is worth paying attention to the fact that, firstly, solving complex, unexpected problems requires a creative approach; secondly, creativity in analytical thinking helps to extract meaning from sets of raw data; third, if a manager has excellent leadership skills based on creative ideas and vision, he can unite team members and motivate them to work together to achieve the ultimate goal. It has been studied that motivation is one of the most important components of creativity because it comes from the desire to do something that has never been done before. It is proposed to highlight creativity as an integral quality from the "soft skills" of hospitality workers, because a person with non-standard thinking and unique ideas can be successful in this field and help their employers improve their business. It is highlighted that the key conditions for the success of managing the creativity of personnel in hospitality industry establishments are knowledge; creative and critical thinking; employee motivation for creative, intellectual activity.

Modern practical approaches to managing the creativity of personnel in hospitality industry establishments are proposed, among which innovative, marketing and "startup" approaches are highlighted.

Creativity management, personnel, hospitality industry, modern approaches, marketing, "startup"

Постановка проблеми. На початку ХХІ ст. формується нова парадигма глобалізації світової економічної системи з пріоритетним розвитком людського капіталу. Цьому сприяють процеси інтернаціоналізації і креативізації соціально- економічної, науково-технологічної, культурної сфер діяльності суспільства та сукупність чинників науково-технічного прогресу і конкурентоспроможності економіки. У розвитку креативного суспільства головну роль відіграють нові ідеї та інновації. Програми інноваційного розвитку країн передбачають технологічну модернізацію економіки на основі ефективного взаємоузгодження всіх ланок інноваційного циклу "дослідження - розробки - виробництво - розповсюдження - використання інновацій". Креативність стає основним джерелом економічної цінності. У цьому контексті Європейська Комісія офіційно оголосила нову програму "Креативна Європа" на період 2021-2027 рр. Бюджет програми становить 2,4 млрд. євро, що на 63 % більше від попередньої. Вказана програма дасть змогу секторам культурних та креативних індустрій Європи розкрити свій потенціал, оговтатись від кризи та стати більш конкурентоспроможними, екологічними, діджитальними та інклюзивними [2].

Креативність персоналу особливо у сьогоднішніх умовах функціонування України, умовах воєнного стану, стає однією із ключових здібностей людини в успішності закладів індустрії гостинності. Адже, як показують дослідження, креативність розвивається не лише у гнучкому середовищі, але і не в гнучкому [9]. Війна в Україні, як абсолютно не гнучке середовище, спричинила "бум" активності у креативності працівників сфери гостинності, де волонтерство є одним із таких проявів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обґрунтування поняття креативної складової у менеджменті висвітлено у працях закордонних учених Дж. Аяна, А. Іні, Г. Хамела, К. Прахалада, Дж. Хокінса, П. Друкера, П. Кука, А. Ердлі, Л. Удена, Р. Харіса, Д. Уолкера та ін. Зокрема, Дж. Аян зазначає, що саме креативність стала однією з найважливіших персональних і бізнес-стратегій процвітання та успіху організацій [6]. Серед вітчизняних дослідників, які розвивають проблематику креативного менеджменту для підприємства слід назвати таких, як К. Білецька, Н. Задорожнюк, О. Прогнімак, І. Свидрук та Ю. Турянський, І. Соловйов, Н. Шашкова та ін. А. Самойленко та К. Хрулькова у своєму дослідженні зазначають мотивацію, як засіб підвищення креативності працівників у сфері готельного бізнесу [4]. Та все ж сьогодні залишається не досліджена проблема розвитку та впливу креативності персоналу на ефективність діяльності закладів індустрії гостинності.

Постановка завдання. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні актуальності розвитку креативного мислення працівників та сучасних підходах щодо управління креативністю персоналу у закладах індустрії гостинності.

Виклад основного матеріалу. Один із перших дослідників креативності психолог Л. Терстоун, у 1929 р. стверджував, що творчі здібності виявляються в момент "релаксації", "розсіювання уваги", а не тоді, коли увага зосереджена на вирішенні проблемної ситуації. Креативність розглядаємо як творчі здібності, як ознаку обдарованості, як творчий потенціал, закладений у кожній людині, що включає пізнавальну потребу, пороги реагування на новизну та нестандартні ситуації". Творчість - це здатність бачити нові можливості і діяти відповідно до них, тим самим втілюючи їх у життя.

Незважаючи на те, що креативність досить докладно досліджувалась як вітчизняними, так і зарубіжними вченими, більшості підприємств не вдалося на практиці об'єднати уявлення про творчість у єдину систему управління. SAS Institute - найбільша приватна компанія-виробник програмного забезпечення у світі, є помітним винятком. Компанія SAS, штаб-квартира якої знаходиться в Кері, Північна Кароліна, щорічно входить до двадцяти кращих компаній за версією журналу Fortune. Рівень плинності кадрів коливається в межах 3-5 % порівняно із середнім показником по галузі майже 20 %. Секрет успіху полягає в тому, що SAS навчилася використовувати творчу енергію всіх зацікавлених сторін, включаючи клієнтів, розробників програмного забезпечення, менеджерів та допоміжний персонал. За останні три десятиліття SAS розробила унікальну структуру для управління творчістю, засновану на трьох керівних засадах:

1. Допомагати співробітникам у виконанні своєї роботи, підтримуючи їх інтелектуальну активність та усуваючи відволікаючі чинники.

2. Покласти на керівників відповідальність за стимулювання творчості.

3. Залучати клієнтів як творчих партнерів.

Ці принципи ґрунтуються на припущенні, що творчий капітал - це не просто набір ідей окремих людей, а результат їхньої взаємодії. Для співробітників SAS виконання цікавої, творчої роботи набагато важливіше за високу заробітну плату та інших фінансових стимулів як ключового джерела мотивації. Відомо, що навчання та виклики мотивують працівників більше, ніж гроші чи страх перед керівництвом. Що відрізняє SAS, це те, що вона робить все можливе, щоб знайти правильний внутрішній мотиватор для кожної групи працівників.

Компанія прагне знайти правильну роль для своїх менеджерів. У SAS ця роль полягає в тому, щоб пробуджувати творчий потенціал працівників. Менеджери також об'єднують групи людей, щоб полегшити обмін ідеями та інформацією. У компанії велика увага приділяється вивченню скарг та пропозицій клієнтів. Якщо врахувати, що клієнтами компанії є фірми, що становлять 90 % топ-500 за версією Fortune Global 500, то компанія має найбільшу та найкращу фокус-групу на світовому ринку програмного забезпечення. Персонал компанії, спілкуючись із клієнтами, набуває нових знань, що позитивно позначається на формуванні творчого потенціалу. Працівники служби технічної підтримки та відділу продажів прагнуть вибудовувати з клієнтами довгострокові відносини, вивчаючи їхні потреби. Таким чином, коли SAS підтримує такі відносини між розробниками, продавцями та клієнтами, вона інвестує у свій творчий капітал. Управління за допомогою такої структури створює корпоративну екосистему, що сприяє креативності та високій продуктивності праці.

Цікавим фактом є те, що креативність є невід'ємною якістю із "soft skills" у працівників сфери гостинності. Саме людина з нестандартним мисленням і унікальними ідеями може бути успішною в цій галузі та допомагати своїм роботодавцям покращувати бізнес. Креативність є одним із найважливіших критеріїв оцінки успіху та досконалості персоналу та організації, оскільки вона працює над забезпеченням відповідного робочого середовища, перетворює набуті знання та досвід на результати, які відповідають потребам і бажанням гостей і заохочує працівників змінюватися, "виготовляти" нові ідеї.

Людина посідає центральне місце у формулюванні поняття "гостинність", та є як об'єктом, так і суб'єктом гостинності як послуги [1]. Саме тому, креативність персоналу сьогодні, як ніколи, є актуальною та стратегічно важливою для успіху підприємства.

На нашу думку, ключовими умовами успішності управління креативністю персоналу у закладах індустрії гостинності є:

- знання;

- креативне та критичне мислення;

- мотивація працівників до творчої, інтелектуальної діяльності.

Знання можна визначити, як систематизовану, оброблену та затребувану інформацію, яка має цінність і є результатом осмисленої пізнавальної діяльності суб'єкта [10]. Знання як інформаційний продукт не втрачає свого змісту після обміну, ним продовжують володіти як продавці, так і споживачі. Знання є абстрактним поняттям, яке не має жодного відношення до матеріального світу. Знання не створюється апріорі та не є вродженим у детермінованій формі. Платон стверджував, що знання може бути отримане тільки в результаті раціонального міркування, заснованого на аксіомах (як у математиці) і його слід відрізняти від думки, яка є продуктом почуттів.

Визначення знання залишається проблемою, принаймні в управлінському сенсі, оскільки знання, стаючи стратегічним організаційним ресурсом, має визначатися як поняття, адекватне бізнес-середовищу, а не абстрактне поняття для трансцендентального світу ідей. Приймаючи комплексний погляд на природу знання, деякі автори вважають, що є три види знання: емпіричні знання; навички; інтуїція. Вони взаємозалежні, але мають деякі специфічні особливості.

Емпіричне знання - це те, що ми отримуємо безпосередньо з довкілля через нашу сенсорну систему, а потім все отримане обробляється мозком. Навички - це знання про те, як щось робити (ноу-хау). Вони засновані на емпіричному знанні, але це добре структуроване та орієнтоване на дію знання, яке люди отримують, багаторазово виконуючи певне завдання. Одним із найважливіших знань є інтуїція. Таким чином, спосіб покращити свої інтуїтивні навички полягає у зміцненні власної бази досвіду. Найбільш значущим типом досвіду, природно, є досвід реального життя.

Креативне мислення - це здатність по-новому поглянути на рутинну роботу. Роботодавці у всіх галузях потребують співробітників, які можуть творчо мислити та створювати нові перспективи на робочому місці" [7]. Креативне мислення є навичкою, яку кожен працівник підприємства може виховати та розвинути. Приклади практичного застосування навичок творчого мислення:

1. Вирішення проблем. Вирішення складних, несподіваних проблем потребує творчого підходу. Роботодавці хочуть наймати креативних працівників не через їхню креативність як таку, а тому, що вони можуть використовувати її для вирішення проблем не традиційним способом.

2. Аналіз. Якщо співробітники можуть збирати інформацію та дані, це добре, але без навичок творчого мислення вони не зможуть аналізувати їх належним чином. Креативність в аналітичному мисленні допомагає отримувати зміст із наборів необроблених даних.

3. Продаж та маркетинг. Продаж та маркетинг вимагають вміння переконувати. Але насамперед потрібно скласти креативне повідомлення, яке здатне підвищити рівень продажів. Якщо співробітники вміють писати переконливо, творчо, це значно допоможе у маркетингу, продажах та при складанні електронних листів, звітів та презентацій.

4. Керівництво. Лідерство полягає у тому, щоб надихати інших. Якщо менеджер має чудові лідерські навички, засновані на творчих ідеях і баченні, він може об'єднати членів команди і мотивувати їх працювати разом для досягнення кінцевої мети.

З цих причин фахівці, які мають творче мислення, надзвичайно цінні для компанії. Фактично історія науки і техніки наповнена проєктами, які не працювали не через помилки в техніці чи методології, а тому, що люди застрягли у своїх припущеннях та старих звичках. За словами А. Кроплі, "критичне мислення - система суджень, яка використовується для аналізу речей і подій з формулюванням обґрунтованих висновків та дає змогу виносити обґрунтовані оцінки, інтерпретації, а також коректно застосовувати отримані результати до ситуацій та проблем" [8]. Критичне мислення дає змогу виявити недоліки в міркуваннях та уникнути упереджень.

Мотивацію прийнято вважати одним з найважливіших компонентів творчості. Мотивація до творчості значною мірою виходить із прагнення робити те, що ніколи не робилося раніше. Досліджуючи роль внутрішньої мотивації та способи посилення внутрішньої мотивації на робочому місці було знайдено багато доказів на користь внутрішньої мотивації. При цьому принцип внутрішньої мотивації творчості полягає в тому, що люди будуть найбільш креативними, коли вони почуватимуться мотивованими насамперед інтересом, задоволенням та викликом з боку оточуючих, та не відчувати на собі вплив зовнішнього тиску, тобто зовнішньої мотивації [3].

Пропонуємо розглядати такі сучасні підходи щодо управління креативністю персоналу в закладах індустрії гостинності (табл.1).

Сьогодні варто використовувати інноваційних підхід щодо управління креативність персоналу у закладах індустрії гостинності адже інновації можна застосовувати і в багатьох процесах гостинності. Наприклад, у процесі підбору персоналу на етапі проведення співбесід - проводити відкриті співбесіди з багатьма кандидатами в короткі періоди від 5 до 7 хвилин. На нашу думку, такий підхід матиме позитивний результат на таймінг як роботодавця так і кандидата на певну посаду, що в майбутньому забезпечить чітку організацію робочого, особистого часу, використання залишкового часу на удосконалення креативного мислення тощо.

Одним із проявів креативного мислення людини є адаптація до змін, що дає можливість створити інші умови функціонування закладу в конкурентному середовищі, допомогти закладам гостинності адаптуватися до змін у суспільстві та нових очікувань гостей.

Таблиця 1 - Сучасні підходи щодо управління креативністю персоналу у закладах індустрії гостинності