Принципи антикризового корпоративного управління: сучасна парадигма

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

ПРИНЦИПИ АНТИКРИЗОВОГО КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ: СУЧАСНА ПАРАДИГМА

Петрик Т.М. аспірант,

Панахид М.М. аспірант,

Івашко Т.П. аспірант

Анотація

антикризовий корпоративний управління превентивний

У статті розглядаються принципи антикризового корпоративного управління та їх імплементація у сучасному бізнес-середовищі. Висвітлюються основні принципи, такі як превентивний підхід, відповідальність та взаємодія, комунікація та управління репутацією, гнучкість та інновації. Розглядається роль превентивних заходів у передбаченні та уникненні кризових ситуацій, а також важливість швидкого та точного діагностування кризових ситуацій. Автори наголошують на значенні ефективної комунікації зі стейкхолдерами та відновлення довіри після кризи. Акцентовано на важливості гнучкості та інноваційності для успішного антикризового управління. Підсумовано, що дотримання принципів антикризового управління допомагає організаціям забезпечити стійкість, успішність та розвиток у нестабільному бізнес- середовищі.

Ключові слова: антикризове управління, принципи, превентивний підхід, відповідальність, взаємодія, комунікація, управління репутацією, гнучкість, інновації, стійкість.

Annotation

This article examines the principles of corporate crisis management and their implementation in the modern business environment. The main principles, such as a preventive approach, responsibility and collaboration, communication and reputation management, flexibility, and innovation, are highlighted. The role of preventive measures in anticipating and avoiding crisis situations is discussed, as well as the importance of swift and accurate crisis diagnosis. The authors emphasize the significance of effective communication with stakeholders and restoring trust after a crisis. The importance of flexibility and innovation for successful crisis management is also emphasized. It is concluded that adherence to the principles of crisis management helps organizations ensure resilience, success, and development in an unstable business environment.

Based on the research findings, it is proven that corporate crisis management is an important and necessary element of the modern business environment as it helps organizations prevent, respond to, and overcome crisis situations, ensuring their resilience and success. A preventive approach is a key principle of crisis management. Identifying potential risks and preventing crisis situations are crucial for ensuring sustainable development of an organization. Embracing responsibility and collaboration at all levels of the organization are necessary for successful crisis management. Each employee should feel responsible for identifying and addressing problems, while the management should facilitate effective communication and cooperation among all members of the organization. Effective communication and reputation management are important components of crisis management as they help establish a swift and accurate information strategy, restore trust and support from stakeholders, and mitigate the negative impact of a crisis situation. Flexibility and innovation are essential for successful crisis management as organizations need to be prepared for change and quickly adapt to new conditions, finding creative solutions and innovative approaches to overcome crisis situations.

Keywords: crisis management, principles, preventive approach, responsibility, collaboration, communication, reputation management, flexibility, innovation, resilience.

Вступ

Життєвий цикл бізнесу повний ризиків та небезпек, і кожна компанія може стикнутися з кризовими ситуаціями. Незалежно від сфери діяльності чи розміру підприємства виникнення кризової ситуації може суттєво підірвати його фінансову стійкість та викликати серйозні проблеми. Сучасне бізнес-середовище характеризується високою ступенем конкуренції, швидкими змінами технологій, непередбачуваністю на ринку, новими ризиками та складністю. Ці фактори створюють умови для виникнення кризових ситуацій. Інфляція, економічні кризи, фінансові збої, припинення поставок, політичні нестабільності, природні катаклізми та інші події можуть серйозно підірвати діяльність підприємства.

Антикризове управління ставить за мету не тільки протидіяти кризам, але й попереджати їх виникнення, або, в разі потреби, ефективно реагувати на них. Дослідження в галузі антикризового управління допомагає компаніям розробити стратегії та плани дій, спрямовані на збереження стійкості та успіху в умовах невпевненості.

Основні аспекти антикризового управління включають аналіз ризиків, розробку планів негайних заходів у випадку кризи, управління фінансами та ресурсами, комунікацію із зацікавленими сторонами, використання інноваційних стратегій і технологій, а також формування ефективних команд. За цим напрямком проводили дослідження, зокрема, Войнаренко М.П, Галь С.В., Камнева А.В., Коваленко О.В., Кривов'язюк І.В., Лігоненко Л.О., Мельниченко О. А., Мокряк К.В., Тимошенко, О.В. та інші.

Мета цієї статті - узагальнити принципи антикризового корпоративного управління у рамках сучасної парадигми.

Результати

Наука антикризового управління розвивалася протягом останніх десятиліть і має свої історичні аспекти становлення. Основні етапи розвитку науки антикризового управління можна поділити на такі періоди:

-1960-1970-ті роки - перші згадки про антикризове управління можна віднести до цього періоду. У зв'язку зі зростанням конкуренції, посиленням ризиків та зростанням числа кризових ситуацій, бізнес-спільнота та науковці почали зосереджуватися на розробці стратегій та практик, спрямованих на управління кризами;

- 1980-1990-ті роки - у цей період академічні дослідження та практичний досвід у галузі антикризового управління значно зростали. Були створені перші підходи до аналізу кризових ситуацій та розроблені моделі управління ризиками. Роль менеджера у вирішенні кризових ситуацій стала об'єктом досліджень, а також розроблялися методики зниження ризиків і стратегії реагування на кризи;

- 2000-ті роки - антикризове управління набуло ще більшої актуальності через глобалізацію та посилення конкуренції на ринках. Кризи, такі як світова фінансова криза 2008 року, стимулювали подальший розвиток наукових досліджень та практичних підходів до антикризового управління. Було розроблено нові методології управління ризиками, моделі стратегічного управління в умовах невпевненості та інструменти для прогнозування кризових ситуацій;

- сучасність - наука антикризового управління продовжує активно розвиватися. Зокрема, зростає роль інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, аналітика даних та автоматизовані системи управління у вирішенні кризових ситуацій. Розширюються області застосування антикризового управління, такі як кризове управління в глобальних ланцюгах постачання, кібербезпека та впровадження сталого розвитку [4].

Важливо відзначити, що розвиток науки антикризового управління є постійним процесом, оскільки бізнес-середовище постійно змінюється. Історичний досвід і наукові досягнення в цій галузі створюють основу для розвитку ефективних стратегій та практик антикризового управління, які допомагають організаціям впоратися з кризовими ситуаціями та забезпечити стійкість та успіх у нестабільних умовах.

Основні поняття, пов'язані з кризовим управлінням, включають кризу, кризові ситуації в бізнесі та антикризове управління. Розглянемо ці поняття більш детально.

Почнемо з поняття кризи. Криза - це критична ситуація, коли виникають серйозні загрози для функціонування та успіху організації; можуть бути спричинені різноманітними факторами, такими як економічні зміни, фінансові проблеми, технологічні збої, природні катаклізми, соціальні конфлікти або репутаційні кризи; можуть серйозно підірвати діяльність підприємства, загрожуючи його стійкості, прибутковості, репутації та існуванню [3].

Кризові ситуації в бізнесі - це конкретні події або обставини, що можуть призвести до виникнення кризи, це можуть бути фінансові труднощі, зниження попиту на товари або послуги, конфлікти зі співробітниками або клієнтами, недостатність ресурсів, політична нестабільність або зміни в законодавстві. Кризові ситуації можуть виникати як внутрішні, пов'язані з управлінням та процесами в організації, так і зовнішні, що обумовлені змінами в зовнішньому середовищі [8].

Антикризове управління - це комплекс стратегій, методів та заходів, спрямованих на уникнення кризи або ефективне реагування на неї. Антикризове управління включає аналіз ризиків, розробку планів дій, виявлення можливих шляхів вирішення проблем, прийняття управлінських рішень та контроль за їх виконанням. Головна мета антикризового управління - забезпечити стійкість, виживання та успіх організації в умовах невпевненості та турбулентності. Антикризове управління вимагає гнучкості, швидкості реагування, комунікації та координації зусиль всіх зацікавлених сторін в організації, сприяє зниженню ризиків, підвищенню стійкості та забезпеченню успішної адаптації підприємства до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі [5].

Кризові ситуації в бізнесі можна класифікувати за різними критеріями. Одним з них є типологія кризових ситуацій. Нижче наведено деякі загальні типи кризових ситуацій:

а) економічні кризи - виникають внаслідок економічних проблем, таких як рецесії, інфляція, фінансові збої або банкрутство. Економічні кризи можуть спричинити скорочення попиту на товари та послуги, зниження прибутків, недостатність фінансових ресурсів та загрозу існуванню підприємства;

б) операційні кризи - тип кризових ситуацій, що виникають через непередбачувані проблеми в операційній діяльності організації. До них належать технічні збої, аварії, втрати поставок, відсутність робочої сили або неправильне управління процесами виробництва. Операційні кризи можуть призвести до зупинки виробництва, зниження якості продукції, втрати довіри клієнтів та погіршення репутації підприємства;

в) репутаційні кризи - виникають, коли підприємство стикається зі зниженням свого іміджу або репутації через негативні події, публічні скандали, витоки конфіденційної інформації або проблеми з якістю продукції. Репутаційні кризи можуть призвести до втрати довіри споживачів, зменшення продажів, правових позовів та негативного впливу на стосунки зі зацікавленими сторонами;

г) кризи управління - тип кризових ситуацій, пов'язаних з проблемами в управлінні організацією, це може бути некомпетентність керівного персоналу, недбале планування, погана комунікація, корупція або конфлікти внутрішніх структур. Кризи управління можуть призвести до розколу команди, падіння продуктивності, втрати ринкової позиції та загрози сталій діяльності підприємства.

Нами проаналізовано лише деякі загальні типи кризових ситуацій, існує багато інших факторів та ситуацій, які можуть викликати кризи в бізнесі. Класифікація кризових ситуацій допомагає розуміти їх характеристики та підготуватися до ефективного антикризового управління.

Методика виявлення симптомів кризового стану включає аналіз різних аспектів функціонування організації та виявлення ознак, які свідчить про наявність проблем або потенційних кризових ситуацій. Наведемо загальну методику, яку можна використовувати для виявлення симптомів кризового стану.

Один з перших кроків - це оцінка фінансового стану організації, яка включає аналіз показників прибутку, ліквідності, заборгованості, оборотності активів та інших фінансових показників. Суттєві зміни в цих показниках свідчать про проблеми, які згодом призвести до кризової ситуації. Важливо здійснювати моніторинг ринку та конкурентів, вивчати ринок, на якому діє організація, а також конкурентну ситуацію. Зміни в поведінці споживачів, зниження попиту, зростання конкуренції або інші фактори є ознаками ймовірного настання кризового стану. Можливі проблеми, які призведуть до кризи розкриває оцінка та аналіз виробничих процесів організації. Іншими важливими методами є перевірка ефективності виробничих ліній, якості продукції, використання ресурсів, проблем з поставками або виробничими збоями; оцінка та аналіз внутрішнього середовища організації, включаючи структуру управління, комунікацію, корпоративну культуру та персонал; виявлення внутрішніх конфліктів. Стратегічними інструментами є моніторинг зовнішнього середовища, аналіз змін у законодавстві, політичній ситуації, економічних трендах, технологічних інноваціях та інших факторах зовнішнього середовища [3].

Основні вектори антикризового корпоративного управління включають різні напрямки та аспекти, які спрямовані на ефективне управління кризовими ситуаціями в організації. Один з ключових векторів антикризового корпоративного управління - це систематичний аналіз ризиків та прогнозування можливих кризових ситуацій, включає ідентифікацію потенційних загроз та ризиків, оцінку їх впливу на організацію, розробку стратегій їх управління, такий аналіз ризиків допомагає забезпечити передбачуваність та готовність до можливих кризових ситуацій.

Вектор планування та готовність до кризових ситуацій передбачає розробку антикризових планів та процедур, які визначають дії, які слід вжити в разі кризової ситуації. Плани повинні бути чіткими, гнучкими та орієнтованими на швидке реагування. Готовність до кризових ситуацій включає тренування персоналу, проведення симуляцій та виконання аудитів готовності для забезпечення ефективного управління кризами.

Важливим напрямком є ефективна комунікація та управління репутацією, що включає розробку комунікаційних стратегій для спілкування зі зацікавленими сторонами під час кризової ситуації, збір та аналіз відгуків та реакцій громадськості, а також вжиття заходів для збереження та відновлення репутації організації після кризи.

За вектором управління персоналом необхідно забезпечити внутрішню стійкість організації під час кризових ситуацій, що включає підтримку та мотивацію персоналу, забезпечення відповідної комунікації, розвиток планів збереження робочих місць та впровадження заходів для збереження талантів та ключових співробітників.

Нарешті, вектор взаємодії зі стейкхолдерами орієнтований на підтримку та співпрацю організації під час кризових ситуацій, взаємодії зі споживачами, постачальниками, інвесторами, регуляторними органами, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами для вирішення проблем та підтримки під час кризових ситуацій [2].

Зазначені вектори антикризового корпоративного управління допомагають організаціям ефективно реагувати на кризові ситуації, мінімізувати їх вплив та забезпечити стійкість та успіх в нестабільному бізнес-середовищі.

Структура антикризового корпоративного управління включає превентивні заходи, ефективне кризове реагування, реструктуризацію та відновлення [8].

Розроблення стратегії кризового управління є важливим превентивним заходом, спрямованим на передбачення та підготовку до можливих кризових ситуацій. Основні етапи розробки стратегії кризового управління включають декілька кроків.

Перший крок полягає у виявленні потенційних ризиків, які призводять до кризових ситуацій, це можуть бути зовнішні ризики (економічні, політичні, природні катастрофи) та внутрішні ризики (фінансові проблеми, технічні неполадки, недостатня кваліфікація персоналу). Ретельний аналіз ризиків допомагає виявити потенційні загрози та їх вплив на організацію.

Наступним кроком є визначення цілей кризового управління, які повинні бути конкретними, вимірюваними, досяжними та реалістичними. Наприклад, цілі можуть включати забезпечення безперебійної діяльності, мінімізацію втрат, збереження репутації та відновлення нормального функціонування після кризової ситуації. Після визначення цілей розробляються стратегії та плани дій для досягнення цих цілей. Також важливим кроком є створення кризової команди, адже ефективне кризове управління потребує налагодженої комунікації та координації між різними відділами та функціональними одиницями організації.

Створення кризового команди, що включає ключових представників організації з різних галузей (менеджмент, фінанси, маркетинг, юристи тощо), допомагає забезпечити швидке та координоване реагування на кризову ситуацію. Зазначимо, що важливим елементом політики кризового управління є тренування та проведення симуляцій кризових ситуацій, що дозволяє перевірити ефективність стратегій, розуміння ролей та взаємодії між членами команди, а також підвищує готовність та реакцію на кризову ситуацію. У цьому ж контексті ще одним кроком буде створення комунікаційного плану, оскільки ефективна комунікація є ключовим аспектом кризового управління. Забезпечити правильну та швидку інформаційну стратегію під час кризової ситуації допомагає розроблення комунікаційного плану, який включає засоби спілкування, повідомлення та інформаційні канали. Таким чином, розробка стратегії кризового управління є важливим етапом в антикризовому корпоративному управлінні, дозволяє організації бути підготовленою до можливих кризових ситуацій та реагувати на них ефективно, зберігаючи стійкість та забезпечуючи успішну подолання кризи.

Ефективне кризове реагування передбачає низку ключових дій у кризовій ситуації, а саме: швидке та точне діагностування кризової ситуації, ретельний аналіз фактів, оцінку впливу та ризиків, які вона створює, а також з'ясування причин та обставин, що спричинили кризу, адже чим швидше будуть виявлені проблеми та їхні причини, тим швидше можна розробити та впровадити відповідний план дій; розроблення та впровадження плану дій для подолання кризової ситуації. План дій повинен бути чітким, конкретним та реалістичним, повинен включати стратегії та тактики, які допоможуть вирішити проблеми, зменшити втрати, відновити нормальне функціонування та запобігти подальшим проблемам; комунікація є критичним аспектом кризового реагування, оскільки під час кризової ситуації важливо управляти комунікаціями зі всіма зацікавленими сторонами, включаючи співробітників, клієнтів, партнерів, інвесторів та громадськість. Чітка та правдива інформація, вчасне повідомлення, відкритість та емпатія допомагають забезпечити довіру та залучення стейкхолдерів, зменшують негативні наслідки та сприяють успішному вирішенню кризової ситуації [7].

Зазначені дії спрямовані на ефективне кризове реагування, яке передбачає швидке та точне діагностування кризової ситуації, розроблення та впровадження плану дій та керівництво комунікаціями зі зацікавленими сторонами, адже допомагає організації ефективно управляти кризовою ситуацією, мінімізувати втрати та відновити нормальне функціонування.

Важливими етапами антикризового управління, які допомагають організації відновитися після кризової ситуації та забезпечити її стійкість, є реструктуризація та відновлення. Варто наголосити, що перший етап полягає в проведенні детального аналізу та перегляді бізнес-процесів, а саме: ідентифікацію слабких місць, зайвих витрат та недосягнення цілей. На основі цього аналізу розробляються стратегії та плани для оптимізації бізнес-процесів, зменшення витрат та підвищення ефективності. Наступним етапом буде прийняття рішень щодо змін в організаційній структурі, а саме: реструктуризація може включати зміни в організаційній структурі, розподіл обов'язків, перегляд ланцюжків командування та зміну ролей та функцій, що допомогти забезпечити більш ефективну комунікацію, швидке прийняття рішень та зменшення бюрократії в організації. У фінальному етапі важливо відновити довіру та взаємодію зі стейкхолдерами, такими як клієнти, постачальники, інвестори та громадськість, що включає розробку комунікаційних стратегій, спільні проекти, реалізацію зобов'язань та забезпечення відкритості та прозорості в діяльності організації [6].

За результатами проведеного дослідження можемо узагальнити наступні принципи антикризового корпоративного управління, що включають набір основних принципів та підходів, які варто враховувати при розробці та впровадженні стратегій антикризового управління в організації:

- превентивний підхід - за таким принципом відбувається використання заходів на передбачення та запобігання кризових ситуаціяй ще до їх виникнення, виявлення потенційних ризиків, розробку планів дій, встановлення систем моніторингу та контролю, щоб вчасно виявляти ознаки кризи та забезпечувати превентивні заходи для її уникнення;

- широке сприйняття відповідальності - цей принцип передбачає розподіл відповідальності за управління кризовими ситуаціями на всіх рівнях організації. Керівники та співробітники беруть на себе відповідальність за виявлення проблем, спільне прийняття рішень та виконання стратегій, спрямованих на подолання кризової ситуації;

- ефективне комунікування - ключовий елемент в антикризовому управлінні, що передбачає прозорість, відкритість та швидке обмін інформацією між всіма зацікавленими сторонами, включаючи керівництво, співробітників, клієнтів, постачальників та інвесторів, допомагає забезпечити ефективне управління кризовою ситуацією, збільшує довіру та підтримку;

- гнучкість та інновації - кризові ситуації часто потребують гнучкого та інноваційного підходу. Принцип описує здатність швидкого адаптування до змін у зовнішньому середовищі, виявлення нових можливостей та розробку творчих стратегій для подолання кризи;

- співпраця та партнерство - ефективне антикризове управління базується на співпраці та партнерстві між різними зацікавленими сторонами. Взаємодія з усіма внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами, включаючи клієнтів, партнерів, регуляторних органів та громадськість, допомагає забезпечити спільні зусилля та ресурси для ефективного управління кризовою ситуацією.

Ці принципи допомагають організації підготуватися до кризових ситуацій, реагувати на них та впроваджувати ефективні стратегії антикризового управління для забезпечення стійкості та успіху.

Висновки

Антикризове корпоративне управління є важливим і необхідним елементом сучасного бізнес- середовища, оскільки допомагає організаціям попереджати, реагувати та подолати кризові ситуації, забезпечуючи їх стійкість та успішність. Превентивний підхід є ключовим принципом антикризового управління. Виявлення потенційних ризиків та запобігання кризовим ситуаціям є надзвичайно важливим для забезпечення сталого розвитку організації. Широке сприйняття відповідальності та взаємодія всіх рівнів організації є необхідними для успішного антикризового управління. Кожен працівник повинен відчувати відповідальність за виявлення та вирішення проблем, а керівництво має забезпечити ефективну комунікацію та співпрацю між всіма членами організації. Ефективна комунікація та управління репутацією є важливими складовими антикризового управління, оскільки допомагає забезпечити швидку та точну інформаційну стратегію, відновити довіру та підтримку з боку стейкхолдерів та зменшити негативний вплив кризової ситуації. Гнучкість та інновації є необхідними для успішного антикризового управління, оскільки організації повинні бути готовими до змін та швидко адаптуватися в нових умовах, знаходити творчі рішення та інноваційні підходи для подолання кризових ситуацій.

В цілому, принципи антикризового корпоративного управління допомагають організаціям бути підготовленими до кризових ситуацій, реагувати на них ефективно та успішно впроваджувати стратегії для забезпечення стійкості та розвитку. Зазначені принципи є придатними для будь-якої організації незалежно від її розміру та галузі діяльності.

Список використаних джерел

1. Войнаренко М.П., Єпіфанова І.Ю. Управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств: монографія. Вінниця: ВНТУ, 2011. 188 с.

2. Камнева А.В. Дослідження існуючих інструментів та моделей антикризового управління на підприємстві /Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі. 2014. № 4. С. 15-27.

3. Коваленко О.В., Галь С.В. Методи антикризового управління підприємством. / Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. Вип. 8. 2014. С.107-114.

4. Кривов'язюк І.В. Підприємництво як чинник розвитку інноваційної моделі економіки України та її регіонів: монографія / під заг. ред. к.е.н., проф. І.В. Кривов'язюка. Київ: Видавничий дім “Кондор”, 2020. 140 с.

5. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством в умовах економіки знань та інтелектуалізації менеджменту. Економічний форум. 2016. № 1. С. 161-170.

6. Мельниченко О. А. Антикризова політика держави: сутність та пріоритетні напрями // Теорія та практика державного управління. 2015. Вип. 2. С. 17--24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu 2015 2 5.

7. Мокряк К.В. Інноваційна діяльність в концепції системи антикризового фінансового управління підприємством / Мокряк К.В. // Молодий вчений / Економічні науки. ОНЕУ. 2016. № 4 (31). С. 142-146.

8. Тимошенко, О.В. Антикризове управління як передумова підвищення ефективності діяльності підприємства [Текст] / О.В. Тимошенко, О.Ю. Буцька, Ф.Х. Сафарі // Економічний аналіз: зб. наук. праць / ТНЕУ, Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр ТНЕУ «Економічна думка», 2016. Том 23. № 2. С. 187-192.

Размещено на Allbest.ru