Комунікативна компетентність керівника як фактор успішності його управлінської діяльності

Аналіз основних аспектів розвитку комунікативної компетентності керівника освітнього закладу як складової його професійного зростання в управлінській діяльності. Рівень професіоналізму керівників, їхні особистісні та професійні якості, ідейна культура.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2024
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра публічного управління та права

Комунальний заклад вищої освіти

«Дніпровська академія неперервної освіти»

Дніпропетровської обласної ради»

Комунікативна компетентність керівника як фактор успішності його управлінської діяльності

Хватова Олена Григорівна, аспірантка

Анотація

В наш час комунікативна компетентність керівника є одним з ключових факторів успішної управлінської діяльності. Ефективне керівництво не обмежується виключно знаннями технічних аспектів своєї професії, але також передбачає вміння комунікувати зі своїми підлеглими, колегами, клієнтами та іншими стейкхолдерами. У контексті реформування освітньої галузі, пов'язаних із прийняттям нової редакції «Закону про освіту», зросли суспільні та професійні вимоги до управлінських якостей керівників освітніх закладів, також зросла професійна компетентність яка є необхідною для ефективного управління закладами освіти. Провідним стало вміння директора здійснювати гуманістичний менеджмент - високі комунікативні здібності та вміння будувати ділові та дружні стосунки в адміністративній взаємодії з педагогічним колективом. Успіх закладу освіти залежить від багатьох факторів, але перш за все це співпраця відповідальних та ініціативних учителів та директора, яка базується на вмінні ефективно спілкуватися. Успішність управлінської комунікації залежить від якості комунікаційного процесу, уміння керівника сприймати та доносити інформацію, його здатності розуміти співрозмовників (педагогічний колектив, учнів та їхніх батьків). Тому ми говоримо про широкі комунікаційні знання, компетенції та навички, якими має володіти керівник закладу освіти, як невід'ємну частину забезпечення успішного управління. Враховуючи діяльність керівника слід приділити значну увагу, специфіки підготовки керівних кадрів освітньої галузі та підвищення їх кваліфікації, необхідно спрямувати на урізноманітнення умов та шляхів оптимізації управлінського процесу, серед яких найважливішою, на нашу думку, є спеціальна комунікативна підготовка керівника. Також, в Україні існують професійні стандарти для керівників освітніх закладів, які визначають їхні компетенції та вимоги до рівня професійної підготовки. Водночас цілий ряд аспектів проблеми комунікативної компетентності та її формування залишається недостатньо дослідженими. Зокрема, аналіз наукових джерел та дослідження цієї проблеми в закладах освіти показали, що існує суперечність між соціально-психологічними вимогами до професіоналізму курівника закладу та рівнем їх спілкування та комунікативної підготовленості до управлінської взаємодії з іншими учасники освітнього процесу.

Ключові слова: комунікативна компетентність; керівник закладу освіти, управлінська компетентність.

Khvatova Olena Hryhorivna PhD student of Public Administration and Law Department, Communal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» of Dnipropetrovsk Regional Council», Dnipro

Communicative competence of the manager as a factor of the success of his management activities

Abstract

Nowadays, the communicative competence of the manager is one of the key factors of successful managerial activity. Effective management is not only limited to knowledge of the technical aspects of one's profession, but also involves the ability to communicate with one's subordinates, colleagues, clients and other stakeholders. In the context of reforming the education sector, associated with the adoption of a new version of the "Law on Education", social and professional requirements for the managerial qualities of heads of educational institutions have increased, as well as professional competence, which is necessary for effective management of educational institutions, has increased. The director's ability to carry out humanistic management - high communication skills and the ability to build business and friendly relations in administrative interaction with the teaching staff - became the leading factor. The success of an educational institution depends on many factors, but above all it is the cooperation of responsible and proactive teachers and the principal, which is based on the ability to communicate effectively. The success of management communication depends on the quality of the communication process, the manager's ability to perceive and convey information, his ability to understand interlocutors (the teaching staff, students and their parents). Therefore, we are talking about broad communication knowledge, competences and skills that the head of an educational institution should possess, as an integral part of ensuring successful management. Taking into account the activities of the manager, considerable attention should be paid to the specifics of the training of managerial personnel in the educational sector and their qualification improvement, it is necessary to direct the diversification of conditions and ways of optimizing the management process, among which the most important, in our opinion, is the special communicative training of the manager. Also, in Ukraine there are professional standards for heads of educational institutions, which determine their competencies and requirements for the level of professional training. At the same time, a number of aspects of the problem of communicative competence and its formation remain insufficiently researched. In particular, the analysis of scientific sources and the study of this problem in educational institutions showed that there is a contradiction between the socio-psychological requirements for the professionalism of the smoker of the institution and the level of their communication and communicative readiness for managerial interaction with other participants in the educational process.

Keywords: communicative competence; head of an educational institution, managerial competence.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні до керівника пред'являються досить високі вимоги. Ефективність управління процесами і людьми в ситуаціях великого інформаційного перенасичення, швидко змінних умов залежить від рівня освіти та освіченості менеджера, прагнення до навчання, розвитку особистісних якостей і здібностей, рівня зрілості і відповідальності і добре розвинутого набору професійних управлінських компетенцій.

Сучасний стан системи освіти в Україні, як вітчизняний так і європейський досвід свідчать про наявність проблем, що постають перед керівництвом закладу освіти. Актуальним є пошук перспективних шляхів вдосконалення змісту дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в країні. Особливістю сучасних змін в українській системі освіти є її постійне реформування. Основний напрямок процесу реалізується в контексті людиноорієнтованої освітньої парадигми з акцентом на впровадження національних освітніх стандартів та забезпечення наступності між різними освітніми сегментами.

Суттєва модернізація системи освіти передусім передбачає оновлення управлінської діяльності керівників закладів освіти. В цьому процесі керівник навчального закладу відіграє ключову роль.

Так як керівник закладу знаходиться в центрі соціально-економічних та педагогічних перетворень, то він координує, спрямовує роботу свого колективу, від його економічної грамотності, ініціативності, компетентності вміло приймати самостійні рішення тактичного і стратегічного характеру залежить наскільки успішно може працювати заклад освіти в цілому.

Сьогодні актуальним є забезпечення якісної освітньої і комунікативної підготовки керівників усіх рівнів освіти, зростання гнучкості та мобільності освіти в цілому, посилення її гуманістичної направленості, забезпечення потреб як суспільства в цілому, так і окремих громадян в формуванні професійного розвитку. Таким чином, формування комунікативних навичок керівників освітніх організацій є актуальною психолого-управлінською проблемою, вирішення якої має велике значення не лише для кожної окремої людини, а й для суспільства в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку країни управлінські здібності посідають особливе місце в житті людей. Тому особливо актуально постало питання про рівень професіоналізму керівників навчальних закладів, їхні особистісні та професійні якості, ідейна культура, моральні цінності, вміння вести за собою людей. Державна посада формально дає керівникові необхідні передумови бути лідером колективу, але це не робить його автоматично лідером команди. Проблема комунікативної компетентності в якості самостійного об'єкту дослідження виділилася відносно давно. Однак її значення настільки велике, що ця категорія сьогодні займає одне із провідних місць і є однією із базових категорій в управлінській, психологічній та педагогічній науках. Дослідженню організації сучасної ділової комунікації присвячено праці вітчизняних та зарубіжних науковців Бех І.Д., Забродський М.М., Максименко С.Д., Кузьменко В., Калініна О., Рибалко О., Ханта Д., Коттера Дж., Голмана Д., Бартрама П. та ін. Зазначені автори мають різні наукові підходи та досвід у дослідженні комунікативної компетентності керівника закладу освіти в Україні та закордоном. У Національній доктрині розвитку освіти України поняття «компетентність» згадується як «запровадження нової етики управлінської діяльності, що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації; створення системи моніторингу ефективності управлінських рішень, впровадження новітніх інформативно-управлінських комп'ютерних технологій, підвищення компетентності управлінців усіх рівнів».

Мета статті - визначення основних аспектів розвитку комунікативної компетентності керівника освітнього закладу, як складової його професійного зростання в управлінській діяльності.

Виклад основного матеріалу

Поняття компетентність - це здатність людини до ефективного застосування знань, умінь та навичок в різних ситуаціях життя і діяльності. Це є комплексна характеристика особистості, яка включає в себе знання, навички, досвід, цінності, поведінкові і соціальні вміння, які дозволяють ефективно діяти в певній сфері. Компетентність може виявлятися у вмінні розв'язувати складні завдання, адаптуватися до нових ситуацій, працювати в команді, спілкуватися з іншими людьми, приймати рішення, а також в умінні критично мислити та оцінювати інформацію. Компетентність є важливою як у професійному, так і в особистому житті людини, оскільки вона дозволяє досягати успіху в будь-яких сферах діяльності. Крім того, компетентна людина може бути більш успішною в розвитку своєї кар'єри, а також мати більш глибокі та задовільнюючі взаємини з оточуючими людьми.

Поняття "комунікативна компетентність" (з лат. communico - роблю загальним, зв'язую, спілкуюся і competens (competentis) - здатний) означає сукупність знань про норми і правила ведення природної комунікації - діалогу, суперечки, переговорів та ін.[1].

Комунікативна компетентність - це здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з оточуючими людьми, певна сукупність знань, умінь та навичок, що забезпечують ефективне спілкування, передбачають уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти й бути зрозумілим для партнера у процесі спілкування. Вона формується в умовах безпосередньої взаємодії, оскільки є результатом досвіду спілкування між людьми, та опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно, з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх вирішень. Опанування людиною комунікативних навичок передбачає запозичення з культурного середовища засобів аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм.

Під комунікативною компетентністю в педагогічних сфері розуміється «система психологічних знань про себе та інших, умінь і навичок у спілкуванні, стратегії поведінки в соціальних ситуаціях, яка дозволяє будувати міжособистісне спілкування відповідно до його цілей і умов».

У психології комунікативну компетентність визначають як ситуативну адаптивність і вільне володіння вербальними і невербальними засобами соціальної поведінки; сукупність навичок і умінь, необхідних для ефективного спілкування. У соціології комунікативна компетентність входить до структури соціального статусу поряд з такими компонентами, як спосіб життя, освітні і професійні характеристики індивіда - комуніканта.

Деякі дослідники вважають, що термін "компетентність" в управлінській діяльності почав використовуватися в середині 1980-х років, коли з'явилися перші дослідження, присвячені оцінці професійної підготовки та навичок управлінців. Тож термін "компетентність" в управлінській діяльності відноситься до здатності керівника чи працівника виконувати свої обов'язки та завдання з максимальною ефективністю та професіоналізмом.

Компетентність може охоплювати різноманітні аспекти, такі як знання, навички, досвід, уміння приймати рішення та брати на себе відповідальність, вміння працювати в команді та спілкуватися з іншими. Управлінці використовують поняття "компетентність" для оцінки потенційних працівників під час рекрутингу та відбору кандидатів на різні посади, а також для розвитку та підвищення кваліфікації своїх працівників через тренінги та інші навчальні програми. [3].

М. М. Заброцький і С. Д. Максименко комунікативну компетентність інтерпретують як певну інтегральну характеристику спілкування, в якій опосередковано виражаються морально-світоглядні установки особистості [2].

Термін "компетентність" в управлінській діяльності відноситься до здатності людини до ефективного виконання своїх обов'язків та завдань у відповідній сфері діяльності. Компетентність може включати знання, навички, досвід та особистісні якості, необхідні для досягнення успіху в конкретній роботі чи професійній діяльності. На рисунку нами представлена структура компетентностей керівника закладу освіти.

Рис. Компетентності керівника закладу освіти

комунікативна компетентність керівник управлінський

Комунікативна компетентність - одна із важливих компонент професійної компетентності керівників закладів освіти різних типів та форм власності, оскільки вона допомагає їм ефективно спілкуватися зі співробітниками, здобувачами освіти, батьками та іншими зацікавленими сторонами.

Комунікативна компетентність представлена нами у вигляді схеми на рисунку:

Рис. Комунікативні компетентності керівника закладу освіти

Комунікативна компетентність включає наступні компоненти:

- збори зі своїми вміння слухати: керівник повинен бути готовий вислухати погляди, ідеї та проблеми своїх співробітників та інших зацікавлених сторін;

- вміння висловлюватися: керівник повинен вміти чітко та зрозуміло висловлювати свої думки та інструкції;

- вміння спілкуватися письмово: керівник повинен бути здатен висловлювати свої думки та інструкції в письмовій формі, також як і читати та розуміти письмові повідомлення;

- вміння спілкуватися усно: керівник повинен бути здатен вести розмови та співробітниками, учнями, батьками та іншими зацікавленими сторонами;

- вміння вирішувати конфлікти: керівник повинен бути здатен вирішувати конфлікти, які виникають між співробітниками та учнями;

- вміння вести переговори: керівник повинен бути здатен вести переговори з іншими закладами освіти, батьками та іншими зацікавленими сторонами;

- вміння працювати в команді: керівник повинен бути здатен співпрацювати зі своїми співробітниками та іншими зацікавленими сторонами для досягнення спільних цілей.

Компетенції комунікативної компетентності допоможуть керівнику закладу освіти у забезпеченні ефективної співпраці та взаємодії зі співробітниками, учнями, батьками та іншими зацікавленими сторонами. Конкретні переваги включають:

- забезпечення якісного спілкування: керівник, який володіє комунікативною компетентністю, може забезпечити якісне та продуктивне спілкування зі своїми співробітниками, учнями, батьками та іншими зацікавленими сторонами;

- підвищення ефективності співпраці: керівник, який вміє ефективно спілкуватися зі своїми співробітниками, може підвищити ефективність співпраці у всіх аспектах діяльності закладу освіти;

- покращення якості взаємин: керівник, який вміє ефективно спілкуватися, може допомогти у покращенні якості взаємин між співробітниками, учнями, батьками та іншими зацікавленими сторонами;

- розв'язання конфліктів: керівник, який вміє ефективно спілкуватися, може допомогти у розв'язанні конфліктів, які виникають між співробітниками, учнями, батьками та іншими зацікавленими сторонами;

- забезпечення гарного іміджу закладу освіти: керівник, який володіє комунікативною компетентністю, може допомогти забезпечити гарний імідж закладу освіти та підвищити репутацію.

Керівник закладу освіти - завжди комунікативний лідер, комунікативні навички є важливим елементом управління освітнім закладом бо допомагає керівнику ефективно спілкуватися зі співробітниками, здобувачами освіти та іншими зацікавленими сторонами. Вони допомагають керівнику забезпечити взаєморозуміння, співпрацю та мотивацію у всій організації, що є ключовим фактором успіху управління освітнім закладом. [3].

Комунікація є важливим елементом управління в будь-якій організації, включаючи і в управлінні освітнім закладом. Крім того, вона дозволяє керівнику отримувати необхідну інформацію для прийняття рішень та ефективного управління ресурсами. У загальному, ефективна комунікація є ключовим елементом успішного управління освітнім закладом. Керівник повинен розуміти її важливість та вміти ефективно використовувати різні види комунікації.

Сучасна розвинута комунікаційна модель керівника навчального закладу передбачає використання різних каналів комунікації, що нагадує двобічний потік інформації, де оцінюються якість її передачі, повнота, зміст, форма, що дозволяє не тільки швидко і правильно скласти картину про проблеми педагога, але й вибрати ділову стратегію і тактику, визначити параметри реалізації цілей, форми забезпечення наступності та неперервності освіти.

До основних аспектів ділової взаємодії належать способи управління процесом комунікацій. Перше, що необхідно зрозуміти, це те, що комунікація є ключовим аспектом будь-якої ділової взаємодії, в тому числі й у сфері освіти. Ефективна комунікація може допомогти досягнути більшої співпраці, зрозуміння та згоди між всіма сторонами. Управління процесом комунікацій в освіті передбачає використання різноманітних інструментів та підходів, таких як ефективне використання електронної пошти, створення відкритих форумів для обговорення питань, проведення зустрічей та конференцій, використання соціальних мереж та інших засобів комунікації. Крім того, важливо регулярно оцінювати ефективність комунікаційного процесу та вносити корективи в залежності від результатів оцінки. Управлінська компетентність описує здатність управлінця до ефективного керування та прийняття рішень в своїй сфері відповідальності. Це включає знання процесів, методів та інструментів управління, здатність до аналізу та вирішення проблем, а також здатність до комунікації та співпраці з іншими. Управлінська компетентність є ключовою в управлінні бізнесом, установами та організаціями. Вона допомагає управлінцям забезпечити ефективне функціонування організації та досягти поставлених цілей. Це також допомагає управлінцям залучати та мотивувати співробітників, керувати внутрішніми конфліктами та забезпечувати розвиток організації.

Управління процесом комунікацій в освіті включає такі аспекти, як:

- створення чітких каналів комунікації: важливо, щоб всі учасники ділової взаємодії знали, з ким і як можна зв'язатися, щоб вирішити питання, що виникають;

- визначення ролей та відповідальності: кожен учасник процесу повинен розуміти свої обов'язки та відповідальність за виконання завдань та ухвалення рішень;

- забезпечення відкритості та прозорості: учасники процесу повинні мати можливість висловлювати свої думки та ідеї, а також отримувати інформацію про те, як приймаються рішення;

- встановлення ефективних методів зворотного зв'язку: важливо, щоб всі учасники ділової взаємодії мали можливість ділитися своїми думками та отримувати відповіді на свої запитання;

- використання сучасних технологій: в сучасному світі існує багато різноманітних технологій, які можуть допомогти в управлінні комунікаційним процесом в освіті, такі як відеоконференції, чати та інші інструменти.

Управління процесом комунікацій є важливим елементом будь-якої ділової взаємодії в освіті. Оскільки освітня галузь є важливою складовою суспільства, то ефективне взаємодія між всіма учасниками є необхідною. Управління комунікаційним процесом в освіті може допомогти забезпечити ефективний обмін інформацією між здобувачами освіти, викладачами, батьками, адміністрацією та іншими учасниками навчального процесу.

Ефективне управління комунікаціями може сприяти:

- збільшенню ефективності процесу навчання та забезпеченню більшої якості навчання для здобувачів освіти;

- створенню більш дружнього та сприятливого навчального середовища;

- покращенню взаємин між викладачами та здобувачами освіти;

- забезпеченню більшої довіри між учасниками навчального процесу;

- вдосконаленню рішень та прийняттю ефективних рішень у сфері освіти;

- стимулюванню інноваційного та творчого мислення серед здобувачів освіти та викладачів.

Отже, управління процесом комунікацій в освіті є важливим елементом для покращення навчального процесу та забезпечення ефективної ділової взаємодії між учасниками.

Висновки

Ключовими аспектами професіоналізму в управлінні визначають такі: комплекс знань, що дозволяє розпізнавати проблеми і знайти способи і методи їх вирішення; досвід управлінської діяльності; мистецтво управління, як уміння будувати комунікативні зв'язки і формувати позитивний мікроклімат в колективі, організація управління - розподіл функцій, ставлення до роботи, методи вирішення проблем, взаємодія ланок, інформаційне забезпечення. Інноваційні зміни в сучасних закладах освіти можливі за певних умов: забезпечення високого рівня комунікативної компетентності керівника, оволодіння ним новими управлінськими ідеями, шляхом цілеспрямованої підготовки до управлінської діяльності, постійного підвищення професійної кваліфікації та самоосвіти. Головною умовою ефективності ділової комунікації є усвідомлення того, що можливість реалізації цілей взаємодії зростає, якщо правильно організувати її проведення і створити атмосферу взаєморозуміння, довіри і співробітництва. Ефективні комунікативні методи в управлінні позитивно впливають на оточуючих, на самопрезентацію керівника, його особистий імідж та створення високого рейтингу закладу в суспільстві.

Література

1. Бех І. Д. Особистісно-зорієїгговане виховання [Текст]: навч.-метод. посібник /I. Д. Бех - К.: ІЗМН, 1998.-С. 107.

2. Заброцький М. М. До визначення структури комунікативної компетенції педагога. Науковий часопис: Зб. наук. пр. Серія: Психологія. Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. No 12. Вип. 6 (30). Ч. 1. С. 63-71.

3. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: монографія/ Л.М.Карамушка. - Київ: Ніка-Центр, 2000. - 332 с.

4. Павлютенков Є. М. Професійна компетентність директора школи / Є. М. Павлютенков // Управління школою. - No7. - 2008. - С. 2-4).

5. Технологія адаптивного управління персоналом організації / Г. Єльникова // Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. - 2011. - № 1. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_ 2011_1_4. Дата звернення Квітень 09,2023.

6. Фірсов В. С., Береда Т. М., Хватова О. Г. Модель школи вільного вибору «Акцент». Школа вільного вибору «Акцент»: наук.-метод. збірник. Дніпро, 2021. 24 с

References

1. Bekh I. D. (1998). Osobystisno-zoriieihhovane vykhovannia [Personal and star-eyed education] Kyiv: IZMN [in Ukrainian].

2. Zabrotskyi M. M.(2005) Do vyznachennia struktury komunikatyvnoi kompetentsii pedahoha. [ To determine the structure of a teacher's communicative competence] Kyiv: NPU im. M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

3. Karamushka L.M.(2000) Psykholohiia upravlinnia zakladamy serednoi osvity [management of secondary education institutions]:monohrafiia / L.M.Karamushka. - Kyiv: Nika-Tsentr. [in Ukrainian].

4. Pavliutenkov Ye. M.(2008) Profesiina kompetentnist dyrektora shkoly [Professional competence of the school director] Upravlinnia shkoloiu. No7. [in Ukrainian].

5. H. Yelnykova (2011) Tekhnolohiia adaptyvnoho upravlinnia personalom orhanizatsii.

[ Technology of adaptive personnel management of the organization] Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika. Rezhym dostupu:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvipto_2011_1_4. Data zvernennia Kviten 09,2023. [in Ukrainian].

6. Firsov V. S., Bereda T. M., Khvatova O. H. (2021) Model shkoly vilnoho vyboru «Aktsent». [Model of the school of free choice "Accent"]: nauk.-metod. zbirnyk. Dnipro [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.