Методика оцінювання потенційної ефективності вертикальної інтеграції в органічному виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru

Поліський національний університет

Методика оцінювання потенційної ефективності вертикальної інтеграції в органічному виробництві *Робота виконувалася частково за рахунок стипендіальних коштів відповідно до Постанови Верховної Ради України від 01 грудня 2022 року № 2791-IX «Про призначення у 2022 році іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених - докторів наук»

Николюк Ольга Миколаївна доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри комп'ютерних технологій і моделювання систем

Борисенко Яна Володимирівна аспірантка



Анотація

В умовах поглиблення екологічної свідомості суспільства актуальність проблематики інтенсифікації розвитку органічного господарства стрімко зростає. У дослідженні вертикальна інтеграція у рамках виробництва та розподілу органічної продукції розглянута як один із основних механізмів активізації органічного руху. Обґрунтовано процес оцінювання доцільності та готовності участі потенційних членів у вертикально інтегрованій структурі. Зокрема, процедуру відповідного оцінювання формалізовано на базі методологій процесного моделювання IDEF3 та моделювання інформаційних потоків DFD. Ідентифіковано потенційні вигоди органічних господарств, що формуватимуться у рамках їх горизонтальної інтеграції залежно від сфери співпраці виробників. Визначено ключові вигоди інших учасників ланцюга створення доданої вартості органічної продукції, що формуватимуться у разі їх взаємодії на засадах вертикальної інтеграції.

Методологічною основою даного дослідження є системний підхід до вивчення економічних процесів та явищ, на основі якого здійснено декомпозицію процесу оцінювання готовності та доцільності вступу суб'єктів бізнесу до вертикально інтегрованих структур в органічному господарстві, а також проведено системний аналіз процесу формування вигід від участі у вертикально інтегрованих структурах вздовж ланцюга створення доданої вартості органічної продукції. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи та прийоми аналізу і синтезу, індукції та дедукції, узагальнення, абстрагування й конкретизації, а також методи структурно- функціонального моделювання (зокрема, методології процесного моделювання і моделювання потоків даних). У досліджені формалізовано процес формування ефектів від інтеграції.

Ключові слова: органічне виробництво, інтеграція, кооперація, ефект, ефективність, методика, аналіз. потенційний інтегрований органічний

Nykolyuk Olga Mykolayivna Doctor of Economic Science, Professor, Head at the Computer Technologies and Systems Modeling Department, Polissia National University, Zhytomyr

Borysenko Yana Volodymyrivna Postgraduate, Polissia National University, Zhytomyr

METHODOLOGY OF ASSESSING THE POTENTIAL EFFICIENCY OF VERTICAL INTEGRATION IN ORGANIC PRODUCTION

Abstract

In the conditions of deepening the environmental awareness of society, the relevance of the issue of intensification of organic farming development is rapidly increasing. In the study, vertical integration within the production and distribution of organic products is considered as one of the main mechanisms for activating the organic movement. The process of evaluating the expediency and readiness of potential members' participation in a vertically integrated structure is substantiated. In particular, the procedure of appropriate evaluation is formalized on the basis of IDEF3 process modeling and DFD information flow modeling methodologies. The potential benefits of organic farms, which will be formed within the framework of their horizontal integration, depending on the sphere of cooperation of producers, have been identified. The key benefits of other participants in the chain of organic products' added value creation, which will be formed in the case of their interaction on the basis of vertical integration, are determined.

The methodological basis of this study is a systematic approach to the study of economic processes and phenomena. The decomposition of the process of assessing the readiness and expediency of business subjects to join vertically integrated structures in the organic farming was carried out on the basis of a systematic approach. Moreover, a systematic analysis of the benefits' forming process from participation in vertically integrated structures along the chain of creation of organic products' added value was conducted. The research uses general scientific methods and techniques of analysis and synthesis, induction and deduction, generalization, abstraction, and concretization, as well as methods of structural and functional modeling (in particular, the methodology of process modeling and modeling of data flows). In the study, the process of effects' formation from integration is formalized.

Keywords: organic production, integration, cooperation, effect, efficiency, methodology, analysis.



Постановка проблеми. В умовах активної імплементації положень та принципів Європейського зеленого курсу Green Deal, орієнтації на досягнення глобальних цілей сталого розвитку, зростання попиту на екологічно чисті та безпечні продукти харчування, формування екологічної свідомості населення питання забезпечення розвитку органічного виробництва стає дедалі актуальнішим. Відповідно до стратегічних цілей Європейського зеленого курсу частка сільськогосподарських угідь, що перебувають під органічним землеробством до 2030 р. має скласти 25%. У контексті потенційного членства України у Європейському Союзі реалізація наявного потенціалу та нарощення обсягів виробництва продуктів органічного виробництва є перспективним напрямом інтеграції вітчизняних товаровиробників до європейських ринків органічної продукції та формування лідируючих ринкових позицій.

Водночас, ефективна конкуренція у межах глобального простору передбачає виробництво та реалізацію не сільськогосподарської продукції, а продукції та послуг з максимальною доданою вартістю. Відтак, максимальною ефективністю характеризується вихід на ринки органічної продукції для кінцевого споживання. Проте, оскільки стрижнем розвитку органічного виробництва є активізація діяльності виробників органічної сільськогосподарської сировини, саме вони мають бути основним бенефіціаром прибутків, сформованих вздовж ланцюга створення доданої вартості. Іншими словами, частка доданої вартості, сформованої виробниками, має бути найбільшою. Забезпечити уникнення несправедливого розподілу доданої вартості та, відповідно, прибутку, на користь холдингових структур та великих трейдерів, а не дрібного і середнього виробника (що характерно для традиційного сільськогосподарського виробництва), можливо на базі вертикальної інтеграції, яка уможливить, з одного боку, будівництво переробних потужностей, формування великих партій органічної продукції та їх збут із пріоритетністю забезпечення інтересів саме виробників, а, з іншого - сприятиме посиленню позицій у конкурентній боротьбі органічних господарств із виробниками аграрної продукції, виготовленої традиційними способами.

Одним із ключових чинників ефективної співпраці органічних господарств та їх партнерів є забезпечення можливості для кожного окремого учасника отримувати додатковий позитивний ефект за рахунок взаємодії. Для цього, вкрай важливо на етапі прийняття рішення про залучення нових членів об'єднання визначати їх індивідуальні цілі інтеграції та кількісно оцінювати потенційні ефекти у рамках кожної окремої із цих цілей. Крім того, окрім оцінки потенційних ефектів від інтеграції у розрізі кожного окремого учасника, необхідно проводити моніторинг досягнення цих цілей та отримання запланованих ефектів вже після вступу до об'єднання. З огляду на зазначене, актуальності набуває ідентифікація потенційних вигід від інтитуціоналізованої співпраці виробників органічної продукції, які у подальшому буде покладено в основу уніфікованої методики оцінювання ефективності учасників вертикальної інтеграції в органічному виробництві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ключовими питаннями у рамках даного дослідження є вивчення особливостей горизонтальної інтеграції органічних господарств, у т. ч. на засадах сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, та безпосередньо механізмів і переваг від взаємодії на засадах вертикальної інтеграції. Авторський колектив на чолі М. Маліка у дослідженні [1] акцентує увагу на питаннях активізації розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, що сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки країни і розвитку сільських територій. S. Kalogiannidis доводить, що створення кооперативів і кооперативних компаній в аграрному секторі економіки країни має позитивний стимулюючий вплив на зусилля дрібних фермерів вижити в умовах посилення конкуренції [2]. T. Williams зазначає, що у відносинах кооперації всі сторони можуть отримати вигоду, тоді як у конкурентних відносинах цілі всіх господарюючих суб'єктів не досягаються одночасно [3]. В основу задоволення спільних економічних, соціальних та культурних потреб сільськогосподарських виробників на засадах кооперації покладено, з одного боку, їх автономність, а, з іншого - ефективна співпраця та взаємодопомога всіх без виключення учасників у процесі протистояння зовнішнім викликам [4]. На рівності прав та участі у діяльності кооперативних формувань всіх членів об'єднання, що є невід'ємною умовою забезпечення їх потенційних вигід, наголошує H. Hagen [5]. J. Child вказує на необхідність співпраці учасників кооперативного утворення, а не лише на задоволенні власних потреб та досягненні індивідуальних цілей [6].

Р. Безус та Н. Дуброва досліджують проблематику й перспективи розвитку кооперативного руху в органічному агровиробництві і вбачають у кооперативах самостійних ринкових гравців, які здатні конкурувати з потужними аграрними підприємствами і, разом із цим сприяти поширенню органічного агровиробництва [7]. Саме кооперативи V. Seufert визначає ключовим фактором успіху органічного сільського господарства в країнах , що розвиваються [8], а Є. Миланов називає розвиток кооперації запорукою пришвидшення розвитку органічного агровиробництва та сільської місцевості [9]. На думку О. Алєксєєвої, кооперація є основою формування органічного ринку, а її розвиток допоможе забезпечити ефективне виробництво та усунути конфлікти між безпосереднім виробництвом, переробкою, харчовою промисловістю, торгівлею та споживачами [10].

J. Sh. Tukhtabaev наголошує, що основним напрямом забезпечення виробництва якісної сільськогосподарської продукції на конкурентному ринку є розвиток міжгалузевої інтеграції, передусім, сільськогосподарських виробників та промислових підприємствам. Додатковою перевагою такої співпраці є те, що у на базі усталених зв'язків забезпечується стабільність операцій купівлі-продажу, виконання попередніх домовленостей у встановлені строки та в узгоджених обсягах, що, у свою чергу, є гарантією стабільності фінансової діяльності учасників об'єднання [11]. L. Grega визначає вертикальну інтеграцію ключовим чинником забезпечення конкурентоспроможності агропромислового комплексу країни [12]. Однак, незважаючи на ґрунтовні дослідження зазначених та інших науковців, проблематика виявлення і систематизації потенційних вигід від розвитку вертикальної інтеграції в органічному господарстві, а також питання оцінювання доцільності участі в об'єднанні кожного окремого потенційного учасника наразі потребують поглибленого вивчення.

Мета та методика статті. Метою даного дослідження визначено розробку методичного підходу до оцінювання ефективності учасників вертикальної інтеграції в органічному виробництві. Для досягнення поставленої мети, виділено такі завдання дослідження: 1) здійснити моделювання бізнес-процесів у рамках процесу оцінювання ефективності учасників вертикальної інтеграції в органічному виробництві; 2) провести структурний аналіз та моделювання інформаційних потоків у межах оцінювання доцільності вступу потенційних учасників до об'єднання; 3) ідентифікувати потенційні вигоди учасників горизонтальної та вертикальної інтеграції.

Методологічною основою даного дослідження є системний підхід до вивчення економічних процесів та явищ, на основі якого здійснено декомпозицію процесу оцінювання готовності та доцільності вступу суб'єктів бізнесу до вертикально інтегрованих структур в органічному господарстві, а також проведено системний аналіз процесу формування вигід від участі у вертикально інтегрованих структурах вздовж ланцюга створення доданої вартості органічної продукції. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи та прийоми аналізу і синтезу, індукції та дедукції, узагальнення, абстрагування й конкретизації, а також методи структурно- функціонального моделювання (зокрема, методології процесного моделювання і моделювання потоків даних). У досліджені формалізовано процес формування ефектів від інтеграції.

Виклад основного матеріалу. Питання прийняття рішення щодо готовності та обґрунтованості вступу окремого господарюючого суб'єкта до складу вертикально інтегрованої структури має розглядатися у двох аспектах. По-перше, потенційний учасник об'єднання має бути готовий до інтеграції та вмотивований можливістю отримати матеріальні та нематеріальні вигоди від співпраці. По-друге, необхідно, щоб результативність діяльності інших учасників об'єднання та вертикально інтегрованої структури у цілому була вищою із залученням нового учасника, а ніж без нього. У цілому, в основі прийняття рішення щодо вступу окремого суб'єкта бізнесу до інтегрованої структури мають лежати дві процедури, а саме процедури визначення його готовності стати членом об'єднання та оцінювання ефектів від співпраці. Основні властивості методичних підходів зазначених типів аналізу є такі:

математична формалізованість оцінок. Всі індикатори ефективності та готовності до інтеграції мають бути кількісними оцінками, кожна із яких, по-перше, відображає окрему властивість явища, що оцінюється, по-друге, економічно інтерпретованими та мають конкретний зрозумілий фізичний зміст;

вимірюваність. Для кожної із оцінок має бути чітко визначений методичний підхід кількісного вимірювання показників, який, у тому числі, дає детальний опис методики збору й обробки вхідних даних;

універсальність. Підходи до оцінювання ефективності та готовності до інтеграції не мають потребувати адаптації до особливостей кожного окремого об'єкта оцінювання (сфери діяльності та учасника інтеграції) та умов поточного періоду часу;

5) ієрархічність оцінок, яка передбачає використання трирівневої системи показників, зокрема частинні показники (перший рівень); інтегральні коефіцієнти груп логічно пов'язаних показників першого рівня, які у сукупності кількісно оцінюють окрему властивість об'єкта (другий рівень); інтегральній коефіцієнти потенційної ефективності готовності до інтеграції як згортки коефіцієнтів другого рівня ієрархії;

наявність шкал вимірювання, адаптованих до особливостей частинних та інтегральних показників.

Для оцінювання ефектів від співпраці спочатку слід конкретизувати показники-індикатори такої готовності, які можуть суттєво варіювати залежно від виду економічної діяльності, що здійснює претендент. Саме тому, першим етапом розробки методичного підходу до кількісного оцінювання рівня готовності та обґрунтованості активізації співпраці у рамках вертикально інтегрованої структури у сфері органічного виробництва має бути визначення потенційних сфер господарської діяльності, які охоплюватиме об'єднання.

Як зазначалось раніше, інтеграція суб'єкта бізнесу є обґрунтованою у випадку, якщо, він, з одного боку, може отримати певні вигоди від

функціонування в рамках об'єднання, а, з іншого боку, його участь в інтегрованій структурі є вигідною як для її учасників, так і для об'єднання в цілому. З огляду на зазначене, у процесі оцінювання доцільності та потенційної ефективності інтеграції, слід формувати три групи показників, а саме 1) частинні показники ефекту/ефективності потенційного члена об'єднання, 2) частинні показники ефекту/ефективності функціонуючих учасників (із урахуванням додаткових ефектів від вступу нового суб'єкта бізнесу), 3) частинні показники ефекту/ефективності інтегрованої структури. Узагальнені показники кожної із наведених груп є інтегральними коефіцієнтами, що враховують частинні кількісні оцінки можливих ефектів для кожного із зазначених суб'єктів. Додатковою умовою для інтеграції є уникнення втрат інших учасників об'єднання. В основу процесу обчислення ефектів від інтеграції пропонується покласти кількісні оцінки вигід та втрат, які можуть виникнути у разі інтеграції.

Послідовність етапів визначення потенційних ефектів відображено у нотації IDEF3 (зокрема PFDD-моделі) (рис. 1).

Рис. 3.1. Моделювання процесу оцінювання потенційних ефектів від інтеграції

Примітка: і Є 1...І...І, j Є , n Є 1...n...N, m Є де І -

множина учасників інтеграції; J - множина видів потенційних вигід від інтеграції; N - множина видів потенційних втрат від інтеграції; M - множина сфер діяльності, у межах яких відбувається інтеграція.

Оцінювання доцільності інтеграції передбачає збір та обробку значних масивів даних різної природи, а також використання громіздких уніфікованих і унікальних, адаптованих до особливостей окремого інтегрованого об'єднання, методик кількісного оцінювання. З огляду на зазначене, процес визначення доцільності вступу до об'єднання кожного окремого нового члена, який є повторюваним, доцільно автоматизувати на базі спеціально розробленої інформаційної системи з відкритим кодом, що дасть можливість, у разі необхідності, адаптувати вже імплементований інформаційний продукт до поточних умов. Логічну схему процесу оцінювання доцільності інтеграції, що враховує його підпроцеси, потоки необхідних для обчислень вхідних та вихідних даних, джерела та адресанти даних і сховища даних, що використовуються та/або наповнюються у процесі оцінювання відображено на рис. 2.

Викладену вище логіку відображено у DFD-моделі потоку даних процесу оцінювання доцільності інтеграції (рис. 3.2). У розрізі кожного окремого і-го учасника інтеграції визнається ефект від інтеграції, як інтегральний показник його вигід і втрат, що можуть бути сформовані у кожній окремій сфері взаємодії. Загальний ефект об'єднання доцільно представити у вигляді множини ефектів його учасників. У формальному вигляді наведене можна сформулювати у такий спосіб:

де ( - множина вигід і-го учасника об'єднання; ( - j-та вигода і-го учасника об'єднання; ( - множина втрат і-го учасника об'єднання; ( - n-та

втрата і-го учасника об'єднання; Є( - ефект від інтеграції і-го учасника об'єднання; ч - загальний ефект об'єднання.

Рис. 2. DFD-діаграма процесу оцінювання потенційних ефектів від

інтеграції

Ефект від інтеграції визначається для кожного окремого і-го учасника як різниця між його сумарними вигодами та втратами:

де e - ефект від інтеграції і-го учасника об'єднання; bt] - j-та вигода і-го

учасника об'єднання (вигоди, що визначаються за допомогою матриці, форма якої представлена у табл. 2.2); lm - n-та втрата і-го учасника об'єднання.

Одним із способів обчислення загального ефекту від інтеграції для вертикально інтегрованої структури в цілому є сумування ефектів у розрізі кожного із учасників. Виходячи із наведених вище IDEF3 та DFD-діаграм, першим кроком визначення доцільності інтеграції органічних господарств є ідентифікація всіх можливих сфер формування вигід та втрат для кожного окремого об'єднання. Вигоди від інтеграції формуються у межах цілей, заради яких об'єднуються органічні господарства, їх партнери та контрагенти. До загально інтеграційних вигід (вигід вертикально інтегрованої структури в цілому), які виникають незалежно від форми, виду, типу інтеграції, належать:

зменшення трансформаційних і трансфакціних витрат [13, с. 67];

зниження ризиковості господарської діяльності; 3) підвищення

ефективності господарської діяльності; 4) збільшення рівня інформаційного забезпечення.

Інші цілі інтеграції доцільно розглянути у рамках ієрархічної будови інтеграційних об'єднань, відповідно до якої на нижньому рівні функціонують органічні господарства, як незалежні та самостійні суб'єкти бізнесу. На проміжному рівні формуються горизонтальні інтеграційні об'єднання виробників сільськогосподарської продукції. Такі об'єднання можуть бути неформальні (зазвичай їх робота ґрунтується на усних домовленостях та довірі учасників) та формальні (здебільшого набувають форми сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів). Що стосується обслуговуючої кооперації, то найбільш розповсюдженими є постачальницькі (орієнтовані на спільну закупівлю матеріально-технічних засобів та ресурсів), заготівельно-збутові (передбачають заготівлю, доробку, зберігання,реалізацію, надання маркетингових і логістичних послуг на засадах кооперації), переробні, сервісні кооперативи (передбачають надання послуг з виконання, передусім, технологічних робіт), в т. ч. спеціалізовані кооперативи, що формуються задля закупівлі технічних засобів, одноосібне володіння якими є невигідним через високу вартість та неможливість повного завантаження потужностей.

Вигоди від горизонтальної інтеграції виробників органічної продукції формуються на всіх етапах господарського процесу, а саме у сферах ресурсного забезпечення (закупівля матеріально-технічних засобів),виробництва й переробки, заготівлі і збуту, управління. Оскільки для формування вигід від інтеграції характерний так званий «ланцюговий» ефект, то доцільно виділяти первинні та кінцеві вигоди. До первинних вигід належить безпосередньо позитивні ефекти, що виникають у разі успішної інтеграції. Кінцеві вигоди - це позитивні ефекти, які можна розглядати як наслідок дії первинних вигід; вони набувають кількісної форми та є кількісними оцінками (показниками) первинних вигід.

До основних вигід, які формуються у рамках закупівлі засобів виробництва на засадах горизонтальної інтеграції, належать такі:

нижчі закупівельні ціни (за рахунок більших партій поставок, розподілу логістичних витрат, скорочення ланцюга поставок, розподілу витрат між учасниками закупівель - передусім, для інформаційних ресурсів, техніки). Кількісною формою прояву таких вигід є загальна економія, яку матиме виробник, що визначається як добуток від'ємного приросту ціни та обсягу використання кожного окремого виду сировини, матеріалів, пального, молодняка худоби та птиці, технічних засобів тощо;

придбання матеріально-технічних засобів або вищої якості (передусім стосується добрив, засобів захисту рослин, засобів ветеринарної медицини, інших матеріальних ресурсів), або таких, що за самостійного функціонування виробник не зміг би купити (насамперед, технічні засоби). Типовою кінцевою вигодою від виникнення відповідних позитивних ефектів є збільшення рівня продуктивності земельних ресурсів / сільськогосподарських тварин та, як результат, обсягів виробництва органічної продукції. Оскільки фізичні одиниці вимірювання є складно порівнюваними, то кількісно даний вид вигід краще виміряти у вартісному вигляді як розмір потенційного приросту прибутку;

економія на логістичних витратах за рахунок оптимізації маршрутів перевезень, розподілу транспортних витрат між учасниками об'єднання.

Що стосується виробництва, то вигоди у цій сфері можуть формуватися у рамках об'єднань з метою надання послуг щодо виконання агротехнічних робіт, а також спільного придбання, обслуговування та/або використання техніки (зокрема технічних засобів, що або належить іншим учасникам об'єднання, або спільно придбані, передані на баланс об'єднанню і надаються у спільне користування відповідно до чітко встановленим інституціональним правилам). У цілому, є кілька джерел формування вигід у рамках такого типу співпраці, а саме: 1) своєчасне виконання агротехнічних робіт; 2) виконання необхідного переліку агротехнічних робіт; 3) якісніше виконання агротехнічних робіт (за рахунок залучення кваліфікованого персоналу та якісної техніки); 4) покращення якості сільськогосподарської продукції. Результатом реалізації будь-якого із перелічених сценаріїв є, насамперед, зменшення ресурсомісткості продукції та зростання продуктивності ресурсів сільськогосподарських виробників, зокрема, земельних, технічних та трудових. Кінцевою вигодою у такому випадку є збільшення прибутку за рахунок зменшення собівартості продукції та/або збільшення виручки від реалізації.

Систематизацію вигід сфери виготовлення органічної продукції рослинництва доцільно здійснювати у контексті типів сільськогосподарських робіт, які включають передпосівні, посівні та після посівні агротехнічні роботи; догляд за рослинами; збір урожаю. Враховуючи зазначене, до потенційних вигід інтеграції органічних виробників задля сервісного обслуговування й спільного використання техніки можна включити такі:

передпосівні, посівні та післяпосівні агротехнічні роботи: якісніше виконання робіт (насамперед, за рахунок використання сучасної техніки та залучення кваліфікованого персоналу); економія добрив, насіння (за рахунок ефекту масштабу через зменшення обсягу підготовчих робіт, економії часу на підготовчих роботах та плануванні оптимального графіку виконання робіт, а також у разі використання технологій ІоТ та сучасної техніки);

догляд за рослинами: своєчасне виконання операцій з догляду, що сприятиме зростанню рівня урожайності сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що своєчасність виконання агротехнічних операцій, пов'язані із запобіганням ураження посівів шкідниками та хворобами, може суттєво скоротити ризики повної втрати урожаю у межах одного поля або окремих його ділянок. Крім того, у випадку об'єднання з метою спільного виконання агротехнічний робіт на етапі догляду за посівами, формується позитивний ефект у формі вигід від економії трудових ресурсів, часу та матеріальних ресурсів (пального, добрив, засобів захисту тощо).

Серед перспективних напрямів горизонтальної інтеграції виробників продукції рослинництва слід виділити об'єднання з метою спільного придбання, обслуговування та використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З одного боку, через складність повного завантаження потужностей БПЛА та комплексу, який необхідних для обробки знімків, самостійне придбання відповідних технічних засобів невеликим органічним господарством є економічно невигідним. З іншого ж боку, саме для виробників органічної продукції виявлення факту та причини сповільненого розвитку рослин, з метою його своєчасного попередження, може запобігти втраті урожаю. У [14] обґрунтовано доцільність придбання, обслуговування та експлуатації БПЛА малими та середніми сільськогосподарськими виробниками на засадах сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

збір урожаю: своєчасний збір та, як наслідок, збільшення рівня урожайності; покращення якості зібраної сільськогосподарської продукції і, як результат, репутації/ціни/обсягів реалізації.

Що стосується тваринництва, то до сфер формування додаткових вигід у рамках функціонування сервісних горизонтально інтегрованих структур належать ветеринарне обслуговування та забій сільськогосподарських тварин.

Крім того, глибока взаємодія органічних господарств дасть змогу розповсюджувати прогресивний досвід щодо виробництва органічної сільськогосподарської продукції серед членів горизонтального об'єднання та, у такий спосіб, збільшувати рівень урожайності та продуктивність сільськогосподарських тварин.

Одним із напрямів підвищення ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників є виробництво продукції з максимальною доданою вартістю. Для цього економічно вигідним є спільне придбання, обслуговування та використання переробних потужностей. Іншим напрямом горизонтальної інтеграції з метою збільшення доданої вартості є організація пакування продукції на засадах кооперації, що уможливлює збут готових продуктів безпосередньо кінцевому споживачу. У такий спосіб можливо збільшити грошові надходження та розмір прибутку за рахунок виробництва та реалізації не органічної сільськогосподарської сировини, а харчових продуктів, а також усунення переробних підприємств і посередників з ланцюга створення доданої вартості.

Що стосується вигід від інтеграції з метою переробки органічної сільськогосподарської продукції, то вони визначаються тим, чи є у розпорядженні потенційних учасників об'єднання власні переробні потужності. Відповідно до цього критерію можна виділити такі три типи вигід:

якщо є власні потужностей, але вони не повною мірою завантажені: додаткові надходження у вигляді оплати послуг з переробки;

у разі, якщо власні переробні потужності відсутні, але виробник здає свою продукцію на переробку і самостійно реалізує перероблену сировину: здешевлення послуг з переробки продукції та, відповідно зниження собівартості продукції;

якщо власні переробні потужності відсутні і виробник реалізує

сільськогосподарську сировину переробним підприємства: збільшення

доходів за рахунок реалізації продукції з вищою доданою вартістю та, як результат, збільшення прибутку.

Окремо доцільно виділити виготовлення побічної органічної продукції, (зокрема соломи, макухи, висівок, субпродуктів тощо) на засадах кооперації, що також сприятиме нарощенню доходів органічних виробників. Особливо перспективним таке інтегрування актуальне у рамках взаємодії виробників органічної рослинницької продукції із органічними тваринницькими комплексами у контексті одержання та переробки гною. У такий спосіб виробники продукції тваринництва отримуватимуть додаткові доходи від реалізації побічної, підприємства галузі рослинництва - доступ до органічних добрив за потенційно нижчою ціною.

Однією із особливостей виробництва органічної сільськогосподарської продукції є використання у виробничому процесі сировини та матеріалів, які відповідають органічним стандартам. Передусім, це стосується кормової бази, необхідної для вирощування органічних сільськогосподарських тварин і птиці. З огляду на зазначене, перспективним є налагодження спільного виробництва органічних кормів. У такий спосіб поглиблюється взаємодія між виробниками продукції рослинництва і тваринництва та можуть сформуватись такі вигоди:

здешевлення сировини та матеріалів та, як наслідок, зниження собівартості продукції;

безперебійний доступ до кормової бази за рахунок оптимізації діяльності кожного окремого члена об'єднання із урахування його власних потреб та потреб інших учасників інтегрованої структури. Під час планування виробництва кормів також доцільно враховувати можливість додавання кормів та інгредієнтів, вироблених у перехідний період.

Горизонтальна інтеграція у сфері заготівлі та збуту сільськогосподарської продукції дасть можливість сформувати конкурентні переваги у сфері реалізації. Що стосується спільних дій щодо заготівлі, то ключовим у даному випадку є придбання й експлуатація необхідних основних засобів, у т. ч. приміщень потрібного типу, на засадах горизонтальної інтеграції. Потенційними вигодами виробників продукції тваринництва від об'єднання такого типу є такі:

спроможність реалізувати підготовлену продукцію, а не сільськогосподарську сировину (якщо господарство до інтеграції не мало потужностей для заготівлі та можливості їх придбати і реалізувало сировину). Як наслідок, кінцевою вигодою від такої спроможності буде суттєве зростання ціни реалізації та, відповідно, прибутку;

покращення якісних характеристик продукції через своєчасне виконання відповідних операцій із заготівлі (у разі залучення сторонніх організацій, що надають відповідні послуги), що призведе до зростання збутових цін;

повне завантаження потужностей (коли сільськогосподарський виробник виготовляє недостатні для повного завантаження партії продукції). Потенційними вигодами у даному випадку є усунення проблеми втрачених можливостей від недовикористання наявних технічних засобів та отримання додаткових доходів від надання послуг щодо заготівлі продукції.

У галузі тваринництва максимального розповсюдження практика горизонтальної інтеграції у сфері заготівлі (у т. ч. на засадах сільськогосподарської обслуговуючої кооперації) набула у сфері охолодження молока.

Що стосується об'єднання органічних господарств у сфері заготівлі продукції рослинництва, то воно є максимально перспективним щодо зберігання сільськогосподарської продукції. Насамперед, це стосується продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання (плоди, ягоди, овочі, картопля) і характеризуються зростаючим трендом ціни протягом маркетингового періоду. Джерелами вигід від відповідного типу інтеграції є такі:

формування можливості зберігати сільськогосподарську продукцію протягом маркетингового періоду. Як наслідок, додатковий дохід у вигляді приросту ціни отримуватимуть не посередницькі та заготівельні компанії й ритейлори, а безпосередньо сільськогосподарський виробник;

підвищення якості продукції за рахунок використання максимально ефективних потужностей для зберігання продукції рослинництва, що сприятиме зростанню цін на неї;

зниження ризику погіршення якісних характеристик органічної продукції та її невідповідності органічним стандартам через зберігання разом або після продукції, виготовленої за традиційної технологію. Особливо зазначене актуально для зберігання зерна та насіння у зерносховищах і елеваторах.

Інтеграція у межах організації збуту продукції, передусім, має на меті формування товарних партій та усунення посередницьких структур з ланцюга формування доданої вартості. Ключовими критеріями товарних партій є їх об'єм та однорідність продукції. Значні вигоди створюються у разі спільної організації експорту органічної продукції; вони набувають форми економії трансакційних витрат за рахунок розподілу останніх між всіма учасниками об'єднання. У разі створення власного бренду та/або торгової марки, здатність формувати великі товарні партії сприятимуть популяризації продукції учасників інтеграції та, відповідно, поступовому нарощенню частки ринку.

Одним із напрямів об'єднання органічних господарств у сфері збуту може бути організація експорту. У цьому випадку вигоди учасників інтеграції різнитимуться залежно від того, чи реалізували вони продукцію на зовнішніх ринках самостійно. Зокрема, до можливих вигід від такої співпраці належать такі:

можливість виходу на зовнішні ринки у випадку, коли виробник самостійно не може сформувати достатні для експорту партії продукції. Оскільки ціни на органічну продукцію на європейських ринках вищі, учасники об'єднання, які функціонували лише на внутрішніх ринках, зможуть підвищити свої доходи за рахунок збільшення цін реалізації;

оптимізація (та, за необхідності, централізація) процесу контролю якості, що сприятиме зниженню ризику її невідповідності стандартам органічної продукції, а також стандартам конкретних покупців. Зазначене забезпечить поступове зміцнення позитивного іміджу учасників об'єднання;

зменшення трансакційних витрат, пов'язаних із процедурою контролю якості (в т. ч. економія на витратах на лабораторні аналізи) за рахунок формування однієї/кількох великих товарних партій. Кінцевою вигодою у цьому випадку буде збільшення розмірів прибутку;

зменшення трансакційних витрат, пов'язаних із пошуком ринків збуту, налагодженням контактів із потенційними покупцями, а також логістичних витрат.

Окремо слід виділити ефекти від інтеграції виробників органічної продукції у сфері маркетингу, які сприятимуть формуванню стійких конкурентних переваг та позитивного іміджу органічних товаровиробників. Додаткової актуальності зазначене питання набуває у рамках отримання Україною статусу країни-кандидата у члени ЄС та перспективою відкриття внутрішніх аграрних ринків для іноземної продукції. Нові умови вимагають зосередження зусиль на підвищенні рівня конкурентоспроможності вітчизняних органічних виробників та їх продукції, в т. ч. за рахунок розробки та імплементації максимально продуманої та ефективної маркетингової політики.

Узагальнений перелік вигід від горизонтальної інтеграції органічних виробників у розрізі сфер формування цих вигід відображено у табл. 3.3. Підсумовуючи отримані результати, можна стверджувати, що основними типами кінцевих вигід від горизонтальної інтеграції органічних виробників є збільшення прибутку (як результат збільшення доходів через зростання цін та/або обсягів реалізації, зменшення собівартості через зниження цін на ресурси та/або збільшення ресурсовіддачі), формування репутаційних вигід та зміцнення позитивного іміджу.

Кількісне оцінювання перелічених вигід потребує додаткового методичного обґрунтування. Їх кількісними оцінками є приріст відповідного індикатора.

Об'єднання органічних господарств формують лише перший рівень вертикально інтегрованих структур. До інших потенційних учасників співпраці належать інші суб'єкти, що створюють додану вартість органічної продукції, а саме: виробники промислової продукції, розробники

інформаційних технологій, що використовуються у процесах виготовлення органічної продукції (насамперед, виробники сировини, матеріалів, техніки для сільськогосподарського виробництва, розробники інформаційних систем і технологій); заготівельні та гуртові збутові організації, у т. ч. трейдери; переробні підприємства; підприємства роздрібної торгівлі; фінансово- кредитні установи; сертифікаційні інституції; заклади науки на освіти.

У табл. 1 узагальнено ключові вигоди, які можуть отримати зазначені типу учасників у межах співпраці на засадах вертикальної інтеграції. Кінцевими ефектами, які формуватимуться для учасників вертикальної інтеграції вздовж ланцюга створення доданої вартості органічної продукції у рамках переважної більшості відображених у таблиці вигід, є збільшення прибутку та зниження ринкових ризиків.

Таким чином, процедура оцінювання ефективності потенційних ефектів від інтеграції у рамках визначення доцільності участі окремого суб'єкта бізнесу у вертикально інтегрованій структурі передбачає, по-перше, визначення його потенційних вигід від співпраці, по-друге, кількісне оцінювання вигід і втрат інших членів об'єднання від залучення нового учасника, по-третє, визначення загального ефекту для існуючих та потенційних членів. У даній методиці вкрай важливо



Висновки

Вертикальна інтеграція є одним із найефективніших механізмів активізації розвитку виробництва органічної продукції, попит на яку стрімко зростає. Процес прийняття рішень щодо вступу до вертикально інтегрованої структури має бути алгоритмізованим та здійснюватися у рамках чітко визначеної та формалізованої процедури. Ключовим етапом цього процесу є визначення потенційних ефектів або від формування нової вертикально інтегрованої структури, або від розширення складу вже існуючого об'єднання у розрізі безпосереднього претендента на вступ, вже функціонуючих учасників та об'єднання у цілому. Ефекти від співпраці учасників ланцюга створення доданої вартості органічної продукції формуються у рамках горизонтальної та вертикальної інтеграції

сільськогосподарських виробників та їх партнерів. Вигоди органічних господарств, які виникають у результатів їх взаємодії між собою (горизонтальна інтеграція) доцільно групувати залежно від сфер формування на вигоди ресурсного забезпечення, виробництва, переробки, заготівлі та збуту.

Таблиця 1

Вигоди учасників вертикальної інтеграції в органічному господарстві (окрім сільськогосподарських виробників)

Учасник вертикально інтегрованої структури	Джерело формування вигоди	Потенційні вигоди
Промислові виробники	Інституціоналізація (зокрема, контрактація) взаємодії	1. Стабільність попиту, зниження ризиків зриву закупівель
	Поглиблення тривалої співпраці, укрупнення постачальників у формі об'єднання виробників	2. Зменшення трансакційних витрат
	Узгодження виробництва та поставок із замовниками, планування графіку виробництва	3. Мінімізація витрат на зберігання
	Можливість співпраці з більшою кількістю виробників продукції тваринництва (учасників об'єднання)	4. Збільшення частки ринку
	Неперервна взаємодія із виробниками продукції тваринництва. Спільна інноваційна робота	Підвищення рівня конкурентоспроможності. Можливість виходу на нові ринки збуту
Гуртові збутові організації	Поглиблення тривалої співпраці, формування великих партій продукції	1. Зменшення витрат на збут
	Інституціоналізація (зокрема, контрактація) взаємодії	2. Зменшення втрат від затримок поставок
	Удосконалення операційних процесів виробників і, як наслідок, покращення якості продукції.	Покращення якісних характеристик товару. Підвищення рівня конкурентоспроможності
Ритейлори	Удосконалення операційних процесів виробників і, як наслідок, покращення якості продукції.	Покращення якісних характеристик товару та однорідність продукції. Підвищення рівня конкурентоспроможності
	Спільне планування поставок відповідно до потужності виробників та потреб ринку	3. Зниження ризиків зриву поставок
	Усунення інших учасників ланцюга постачання	4. Збільшення доданої вартості, прибутку
	Поглиблення тривалої співпраці, укрупнення постачальників у формі об'єднання виробників	5. Зменшення трансакційних витрат
Заготівельні організації	Інституціоналізація (зокрема, контрактація) взаємодії	1. Стабільність попиту
	Поглиблення тривалої співпраці, укрупнення постачальників у формі об'єднання виробників	2. Зменшення трансакційних витрат
Переробні підприєм ства	Інституціоналізація (зокрема, контрактація) взаємодії	1. Стабільність попиту, зниження ризиків зриву поставок
	Контроль якості с.-г. сировини та всіх операційних процесів	2. Постачання продукції необхідної якості
	Спільне планування поставок відповідно до потужності виробників та потреб ринку	3. Оптимізація графіку виробництва
	Поглиблення тривалої співпраці, синхронізація бізнес-процесів всіх учасників	4. Зменшення трансакційних витрат
	Удосконалення операційних процесів виробників і, як наслідок, покращення якості продукції. Доступ до даних про попит на продукцію тваринництва. Спільні дослідження, інноваційні розробки	Покращення якісних характеристик товару. Розширення асортименту Підвищення рівня конкурентоспроможності
	Спільний маркетинг та брендинг	8. Збільшення частки ринку
Органи сертифікації	Розширення потенційних клієнтів з мережі учасників об'єднання вздовж продуктового ланцюга	Збільшення частки ринку
Заклади науки та освіти	Адаптація освітньо-професійних програм до реальних потреб ринку праці	Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації. Вищий рівень працевлаштування студентів
	Цілеспрямоване навчання для виконання конкретних робіт	3. Працевлаштування у учасників об'єднання
	Співпраця із виробниками, переробниками тощо	4. Набуття науково-педагогічним персоналом практичних навичок
	Надання додаткових освітніх послуг	збільшення доходів закладів, науково-педагогічного персоналу
	Спільні дослідження, інноваційні розробки	Апробація нових методів, методик, технологій, матеріалів тощо. Збільшення кількості науково- дослідних робіт, проєктів дисертаційних досліджень тощо



Література

Розвиток сільськогосподарської кооперації та інтеграційні процеси в аграрному секторі економіки: монографія / Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» [Малік М.Й., Шпикуляк О.Г., Мамчур В.А.та ін.]; за ред. М.Й. Маліка. - К. : ННЦ «ІАЕ», 2019. - 374 с. Режим доступу: http://feb.tsatu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/ 06/Kooperatsiya-2019-r-formatovana-nov.pdf

Stavros Kalogiannidis, Adjunct Lecturer/ Economic Cooperative Models: Agricultural Cooperatives in Greece and the Need to Modernize their Operation for the Sustainable Development of Local Societies. Retrieved from: https://knowledgewords.com/images/economic- cooperative-models-agricultural-cooperatives-in-greece-and-the-need-to-modernize-their- operation-for-the-sustainable-development-of-local-societies.pdf

WILLIAMS, T. (2005). Cooperation by design: structure and cooperation in interorganizational networks. Journal of Business Research, 58(2), 223-231. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/222375885_Cooperation_by_design_Structure_and_co operation_in_interorganizational_networks

Kamenidis, H. (2005), Cooperatives, Thessaloniki, Kyriakidis. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/347524572_Economic_Cooperative_Models_ Agricultural Cooperatives_in_Greece_and_the_Need_to_Modernize_their_Operation_for_the_Sustainable_ Development_of_Local_Societies

Hagen, H. (2012). Guidelines for cooperative legislation, third revised edition (3rd ed.). Retrieved from: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/--ed_emp/--emp_ent/documents/ publication/wcms_195533.pdf

CHILD, J., FAULKNER, D., & TALLMAN, S. (2005). Cooperative strategy: managing alliances network and joint venture. New York: Oxford University Press. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/227467902_Cooperative_Strategy_Managing_Alliances_ Networks_and_Joint_Ventures

Безус Р.М., Дуброва Н.П. (2016). Кооперативний рух в органічному агровиробництві. Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/12/154.pdf

Organic agriculture as an opportunity for sustainable agricultural development. These

papers are part of the research project, Research to Practice - Strengthening Contributions to Evidence-based Policymaking, generously funded by the Canadian International Development Agency (CIDA). PB-2012-13. Retrieved from: https://www.mcgill.ca/isid/files/isid/pb_

2012_13_seufert.pdf

Є. Милованов. Значення органічного сільського господарства у системі розвитку сільських територій. Режим доступу: http://visnuk.kl.com.ua/joom/images/archive/econ/25_ 2018/Econ-25-2018-18.pdf

Olha Alieksieieva. Significance of cooperation for the development of organic agriculture. Retrieved from: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/view ByFileIdA384273.pdf

J. Sh. Tukhtabaev, Kh. F. Uktamov/ Ways of development of agriculture and processing industry enterprises manufacturing cooperation. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/ article/10.1088/1755-1315/1043/1/012024/pdf

https://www.researchgate.net/publication/323115101_Vertical_integration_as_a_factor_ of_competitiveness_of_agriculture

Іванов Ю. Б., Пилипенко А. А. Інтеграційний розвиток суб'єктів господарювання: теоретичне обґрунтування та організація управління : монографія. Харків: ФОП Александрова К. М., 2012. 400 с.

Николюк О., Гуреля В., Топольницький П. Економічний ефект придбання та використання технологій аерофотозйомки на засадах кооперації. Яке майбутнє сільськогосподарських кооперативів? : кол. монографія / за ред. В. Зіновчука. Житомир: Поліський національний університет, 2022. С. 224-233.

References

Rozvytok silskohospodarskoi kooperatsii ta intehratsiini protsesy v ahrarnomu sektori ekonomiky: monohrafiia. [Development of agricultural cooperation and integration processes in the agricultural sector of the economy]. Natsionalnyi naukovyi tsentr «Instytut ahrarnoi ekonomiky» [Malik M.I., Shpykuliak O.H., Mamchur V.A.ta in.]; za red. M.I. Malika. - K. : NNTs «IAE», 2019. - 374 s. Retrieved from: http://feb.tsatu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/06/ Kooperatsiya-2019-r-formatovana-nov.pdf [in Ukrainian].

Stavros Kalogiannidis, Adjunct Lecturer/ Economic Cooperative Models: Agricultural Cooperatives in Greece and the Need to Modernize their Operation for the Sustainable Development of Local Societies. Retrieved from: https://knowledgewords.com/images/economic- cooperative-models-agricultural-cooperatives-in-greece-and-the-need-to-modernize-their- operation-for-the-sustainable-development-of-local-societies.pdf

WILLIAMS, T. (2005). Cooperation by design: structure and cooperation in interorganizational networks. Journal of Business Research, 58(2), 223-231. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/222375885_Cooperation_by_design_Structure_and_co operation_in_interorganizational_networks

Kamenidis, H. (2005), Cooperatives, Thessaloniki, Kyriakidis. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/347524572_Economic_Cooperative_Models_Agricultural_ Cooperatives_in_Greece_and_the_Need_to_Modernize_their_Operation_for_the_Sustainable_ Devel opment_of_Local_S ocieties

Hagen, H. (2012). Guidelines for cooperative legislation, third revised edition (3rd ed.). Retrieved from: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/--ed_emp/--emp_ent/documents/ publication/wcms_195533.pdf

CHILD, J., FAULKNER, D., & TALLMAN, S. (2005). Cooperative strategy: managing alliances network and joint venture. New York: Oxford University Press. Retrieved from:

https://www.researchgate.net/publication/227467902_Cooperative_Strategy_Managing_

Alliances_Networks_and_Joint_Ventures

Bezus R.M., Dubrova N.P. (2016). Kooperatyvnyi rukh v orhanichnomu ahrovyrobnytstvi. [Cooperative movement in organic agriculture]. Retrieved from: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/12/154.pdf. [in Ukrainian].

Organic agriculture as an opportunity for sustainable agricultural development. These papers are part of the research project, Research to Practice - Strengthening Contributions to Evidence-based Policymaking, generously funded by the Canadian International Development Agency (CIDA). PB-2012-13. Retrieved from: https://www.mcgill.ca/isid/files/isid/pb_ 2012_13_seufert.pdf

Ye. Mylovanov. Znachennia orhanichnoho silskoho hospodarstva u systemi rozvytku silskykh terytorii. [The importance of organic agriculture in the system of development of rural areas]. Retrieved from: http://visnuk.kl.com.ua/joom/images/archive/econ/25_2018/Econ-25- 2018-18.pdf [in Ukrainian].

Olha Alieksieieva. Significance of cooperation for the development of organic agriculture Retrieved from: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1384273.pdf

J. Sh. Tukhtabaev, Kh. F. Uktamov/ Ways of development of agriculture and processing industry enterprises manufacturing cooperation. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1755-1315/1043/1/012024/pdf

https://www.researchgate.net/publication/323115101_Vertical_integration_as_a_factor_ of_competitiveness_of_agriculture

Ivanov Yu. B., Pylypenko A. A. Intehratsiinyi rozvytok subiektiv hospodariuvannia: teoretychne obgruntuvannia ta orhanizatsiia upravlinnia : monohrafiia. [Integrative development of business entities: theoretical justification and organization of management]. Kharkiv : FOP Aleksandrova K. M., 2012. 400 s. [in Ukrainian].

Nykoliuk O., Hurelia V., Topolnytskyi P. Ekonomichnyi efekt prydbannia ta vykorystannia tekhnolohii aerofotoziomky na zasadakh kooperatsii. Yake maibutnie silskohospodarskykh kooperatyviv? : kol. monohrafiia [Economic effect of acquisition and use of aerial photography technologies on the basis of cooperation. What is the future of agricultural cooperatives?] za red. V. Zinovchuka. Zhytomyr: Poliskyi natsionalnyi universytet, 2022. S. 224-233. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...