Моніторинг послуг екосадиб Карпатського регіону та шляхи підвищення рівня екологізації туризму

Анотація

Посилення ролі туризму як для економічного, так і для соціально-культурного розвитку багатьох країн світу, а також загострення проблем, що невід'ємно пов'язані з його організацією та розвитком, змушують знаходити шляхи та механізми щодо нових, екологічно значимих напрямків його впровадження.

Потреба вивчення безпечних шляхів підвищення рівня привабливості суб'єктів туристичної діяльності в Карпатському регіоні є актуальною, у зв'язку з зростаючим попитом на внутрішній туризм, що пов'язаний із пандемією COVID-19 та війною. Компанія Google на запит Державного агентства розвитку туризму надала інформацію про топ туристичних об'єктів, місць і напрямків в Україні за кількістю пошукових запитів Google-Maps&Search за 2020 рік [1].

Туризм є одним із тих секторів всесвітньої економіки, що постраждав найбільше у зв'язку з обмеженнями на пересування, а особливо складна ситуація склалася в авіаційній галузі. Українські туристи, маючи значно менший перелік варіантів для відпочинку, ніж попередні роки, все частіше вибирають місцеві курорти. Карантинні обмеження, воєнний стан ситуація з обмеженнями різко змінюється щодня, виникла потреба в подорожах на короткі відстані.

Беручи до уваги проблеми довкілля, які виникають під час діяльності закладів розміщення, з'явилась необхідність в комплексній оцінці ситуації та визначення основних видів їх екологізації на прикладі садиб Карпатського регіону. Оскільки процес екологізації туризму є досить складним та довготривалим завданням, велике значення було приділено аналізу організації і проведення екологізації закладів розміщення в зарубіжних країнах, вивченню кращих прикладів досвіду.

Ключові слова: екологізація, екологічна безпека, збалансоване природокористування, рекреаційний ландшафт, туризм.

Виклад основного матеріалу

Екосадиби Карпатського регіону - дуже популярний засіб розміщення для туристів, адже кожен відпочивальник прагне максимального єднання з природою. Тематикою даного дослідження є аналіз екосадиб Чернівецької, Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей.

Варто зазначити, що в законодавстві та науковій літературі не існує єдиного визначення поняття «екосадиби». У вітчизняній науковій літературі поняття «зелена садиба», «екосадиба», «агро-садиба», «сільська садиба», «садиба» часто є тотожними або схожими за змістом.

В представленій роботі ми визначаємо екосадибу як колективний засіб розміщення розташований у мальовничій сільській або приміській зоні, (часто з використанням натуральних матеріалів у інтер'єрі та екстер'єрі закладу) з сільським або фермерським господарством або без нього, що надає послуги проживання, харчування, проведення дозвілля та відпочинку невеликої групи туристів.

Як ми вже зазначали в попередньому розділі, в Україні відсутня обов'язкова категоризація та сертифікація на «зеленість» чи екологічність закладів розміщення, в тому числі і садиб. Проводити аналіз екосадиб, на основі тих закладів розміщення, котрі мають сертифікат «Української гостинної садиби» та тих, котрі оголошені зеленими садибами Банком даних сільського зеленого туризму, вважаємо недоцільним через малу кількість суб'єктів господарювання внесених до цих реєстрів. Кількість садиб, котрі мають сертифікат «Українська гостинна садиба» складає 24 одиниці станом на 2021 рік (рис. 2) [9].

Рис. 2. Кількість садиб «Українська гостинна садиба» з розподілом по областях Карпатського регіону

Дана діаграма, на нашу думку, не є достатньо репрезентативна та реальна, в контексті нашого дослідження. В подальшому, ми будемо порівнювати кількість екосадиб, за допомогою інформації з сайту для здійснення бронювань по всьому світу booking.com та інтернет -сайту , котрий має на меті рекламу садиб та інших закладів розміщення саме в Карпатському регіоні Karpaty.info [10-11].

Вважаємо, що підрахунок екосадиб за допомогою використання інтернет-ресурсів є найбільш точним та демонструє реальну ситуацію на ринку надання послуг розміщення. Також, мусимо зазначити, що Українською службою статистики проводився підрахунок агро -садиб, з 2012 по 2014 рік. Але, з невідомих нам причин, збір даних більше не відбувається. Вважаємо, що опис цих даних є вже не актуальним.

Для початку розглянемо офіційні дані, щодо кількості колективних засобів розміщення надані Державною службою статистики України з 2016 по 2019 рік (рис. 3).

Проаналізувавши діаграму, можемо відзначити, що за офіційними даними найбільша кількість закладів колективного розміщування є в Львівській області, а найменша кількість - в Чернівецькій області. Станом на 2019 рік, у Львівській області 130 закладів розміщення, в Івано-Франківській - 64 заклади розміщення, а у Закарпатській - 59, у Чернівецькій лише 13. Загальна кількість закладів розміщення в Карпатському регіоні на кінець 2019 року - 266 закладів. Також, з наведених даних, можна зробити висновок, про значне зменшення кількості закладів розміщення в період 2017-2018 рр. по всіх чотирьох областях. Висуваємо припущення, що дані за останні два роки не є достовірними або змінився метод первинного збору інформації. Тому що, в 2018-2019 роках не спостерігалось зниження попиту на заклади колективного розміщування [12].

Рис. 3. Динаміка кількості колективних закладів розміщення в Карпатському регіоні з 2016 по 2019 роки (дані Державної служби статистики України)

Так як, Державна статистична служба України ще не опублікувала дані по кількості закладів розміщування за 2020 рік, пропонуємо поглянути на результати аналізу кількості екосадиб зібраних нами із сайтів booking.com та Karpaty.info, які презентують кількість пропозицій від власників екосадиб та інших закладів колективного розміщення, станом на 2021 рік.

Отже, пропонуємо вам переглянути результати дослідження на базі даних, взятої із сайту Karpaty.info. Цей сайт - це туристичний Інтернет-каталог, який пропонує гостям переглянути різні варіанти закладів розміщення, трансферів, проведення дозвілля, перелік басейнів, саун, авто прокату, перегляд карт місцевості, телефони рятувальних служб, варіанти розваг та іншого, саме в Карпатському регіоні. Цей сайт, на відміну від Booking.com, не виступає посередником між гостем та закладом розміщення, тобто гості тільки знайомляться із інформацією з каталогу, а з закладами розміщення зв'язуються самостійно, на пряму [10]. Отже, за даними сайту, свої послуги пропонують 1146 екосадиб в Івано-Франківській області, 549 екосадиб - Закарпатська область, 535 екосадиб у Львівській області, та лише 74 екосадиби в Чернівецькій області (рис. 4).

Рис. 4. Кількість екосадиб Карпатського регіону, з розподілом по областях [10]

Далі, пропонуємо розглянути структуру розподілу екосадиб безпосередньо в кожній області. Отже, в Закарпатській області налічується 549 екосадиб, відповідно даних сайту. Найбільша кількість з них зосереджена в Хустському районі, Рахівському районі, Мукачівському районі та Берегівському районі. Як бачимо, найбільша кількість екосадиб є в тих районах, які є найцікавішими для туристів. Мукачево відоме своїм замком «Паланок», визнаний сьогодні одним з найбільш архітектурно цікавих і добре збережених укріплень в Україні. Берегово рахується столицею виноробства Закарпаття [10].

У Івано-Франківській області налічується 1146 екосадиб, котрі пропонують свої послуги гостям на сайт Karpaty.info. Найбільша кількість, а саме, 797 екосадиб, зосереджена в Надвірнянському районі, 218 екосадиб у Верховинському районі, 87 екосадиб у Косівському районі, 7 екосадиб у Коломийському районі (рис. 5). Звичайно, найбільша кількість екосадиб рзташовані в близькості до курорту Буковель, котрий знаходиться в селі Поляниця.

Надвірнянщина - край чудової природи, унікальних традицій, історичних пам'яток, активного відпочинку. В Надвірнянському районі знаходяться: природний заповідник «Горгани», більше десяти природних заказників, 24 заповідні урочища. Територією району проходить міжнародний Східно-Карпатський туристичний шлях. Найпопулярніші туристичні атракції: Природний заповідник Горгани; Гори Довбушанка, Сивуля та Великий вододільний хребет та інші. У зв'язку із значною кількість екосадиб саме в цьому регіоні, пропонуємо переглянути розподіл по кількості екосадиб в межах Надвірнянського району, до якого входять такі популярні місця як місто Яремче та село Поляниця.

Рис. 5. Структура кількості екосадиб в околицях Івано-Франківська [10]

Отже, найбільша кількість екосадиб в Надвірнянському районі зосереджена в селі Микуличин - 188 екосадиб, 102 екосадиби у Ворохті, 131 екосадиба знаходиться у місті Яремче, 116 екосадиб у Яблуниці.

Чернівецька область представлена на сайті Karpaty.info найменшою кількість екосадиб, лише 74 одиниці, із них аж 72 екосадиби є у Вижницькому районі, інші дві - у Сокирянському районі та в околицях міста Чернівці. На чернівецьких землях 243 території та об'єкти належать до природно-заповідного фонду, в тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького державного університету, Вижницький національний природний парк та Сторожинецький дендропарк загальнодержавного значення, а також 136 пам'яток природи, 40 парків, які є пам'ятками садово-паркового мистецтва, та 39 заповідних урочищ місцевого значення [10]. туристичний екологічний карпатський садиба

Львівська область представлена 535 екосадибами, які пропонують свої послуги на сайті. Найбільша кількість із них знаходиться у Стрийському районі, а саме 440 екосадиб. 67 екосадиб є у Дрогобицькому районі, 15 - у Самбірському районі, 3 - у Яворівському районі, 2 - у Золочівському районі та 8 екосадиб у передмісті Львова.

Отже, проаналізувавши кількість екосадиб, на даних веб -сайту Karpaty.info, було виявлено, що в Карпатському регіоні налічується 2304 екосадиби. Найбільша кількість екосадиб розміщується у Івано-Франківській області, а саме 1146 садиб. З них, 797 садиб знаходяться в Надвірнянському районі, адже саме там знаходиться найвідоміший гірськолижний курорт Буковель, курортні містечка Яремче, Косів, Татарів, Яблуниця, Ворохта, які становлять великий інтерес для туристів. Приблизно однакова кількість садиб у Закарпатській та Львівській областях, більше 500 садиб. Інтернет-сайт Karpaty.info дуже популярний серед індивідуальних туристів, котрі планують свій відпочинок самостійно та не працюють із туристичними агентствами. На жаль, у зв'язку із недосконалою податковою, фіскальною, статистичною політикою, ми не можемо оцінити ступінь заповненості ліжко-місць в екосадибах, не можемо проаналізувати середньорічне навантаження цих об'єктів. Згідно з даними державної статистичної служби України, в Карпатському регіоні зареєстровано 266 закладів колективного розміщування. Розуміємо, що послуги з проживання надають набагато більше суб'єктів господарювання, різних категорій та різного рівня сервісу.

Також ми проаналізували кількість закладів розміщення в Карпатському регіоні за допомогою всесвітньо відомого сайту для бронювання готелів, мотелів та апартаментів Booking.com. Хочемо відзначити, деяку різницю у системі функціонування цього сайту і сайту Karpaty.info. Сайт booking.com виступає посередником між закладом розміщення та потенційним клієнтом. Тому, заклади розміщення економ сегменту не часто пропонують тут свої послуги. Часто відбувається так, що при бронюванні через сайт ціна на номер більша, ніж при бронюванні на пряму. Це пов'язано з тим, що за умовами договору, сайт знімає 15% від вартості номеру з кожного бронювання через сайт. Зазвичай, тут пропонують свої послуги готелі різного рівня, яким вигідно рекламувати себе таким чином. Адже сайт дуже популярний закордоном, за рахунок розміщення там своєї пропозиції, готельєри отримують значну частку бронювань від іноземних гостей.

Відповідно, до пропозиції сайту booking.com можна обрати різні види закладу розміщення: готель, мотель, апартаменти, хостели, гостьові будинки, будинки для відпочинку, вілли, заміські будинки, шале, курортні готелі. Власники самі обирають категорію, до якої відносять свій заклад розміщення. Отже, в даному дослідженні до категорії екосадиб ми віднесли такі види закладів розміщення із сайту: гостьові будинки, будинки для відпочинку, шале, заміські будинки, вілли. На нашу думку, саме ці категорії підходять під наше визначення екосадиб.

Загалом на сайті booking.com зареєстровано 2460 помешкань в Карпатському регіоні. Найбільша кількість - 1231 помешкання зареєстровано у Львівські області, 522 помешкання у Івано-Франківській та 598 у Закарпатській областях. Лише 109 помешкань зареєстровано у Чернівецькій області (рис. 6). Звертаємо Вашу увагу, що в наступній діаграмі взяті до уваги всі заклади розміщення регіону, в тому числі і готелі, мотелі та хостели [11].

Цікавим є той факт, що на цьому сайті більшість об'єктів в Карпатському регіоні - це готелі та мотелі. Це зв'язано із тим, що саме такі заклади розміщення найчастіше шукають відвідувачі цього сайту.

Рис. 6. Структура закладів розміщення представлених на сайті booking.com в Карпатському регіоні

Аж 762 пропозиції апартаментів запропоновано в Львівській області на цьому сайті. Це значно більше, ніж в інших областях регіону (рис. 7) [11].

У Львівській області переважаючим є пропозиція апартаментів, також там велика кількість готелів 255, у Івано-Франківській області є 180 готелів та 136 апартаментів. У Чернівецькій області зареєстровано найменше засобів розміщення , лише 41 готель та 37 апартаментів, 9 хостелів.

Розглянемо кількість пропонованих на сайті закладів розміщення, що в нашому розумінні співвідносяться із поняттям екосадиби. Отже, у Закарпатській області пропонують свої послуги 140 екосадиб. Найбільше у населених пунктах Поляна (14%), Ізки (12%), Берегове (11%), Ясіня (11%), Рахів (11%), Мукачево (8%), Синяк (8%) та інші.

Як бачимо із діаграми вище, в Закарпатській області пропоновані на сайті заклади розміщення розподілені по області рівномірно. Одна із найпопулярніших екосадиб в регіоні знаходиться в селі Ізки. Курортний екоготель «Ізки» розташований в мальовничій сільській місцевості. При готелі діє лижна школа і облаштовано спа-зону. Оформлені у заміському стилі номери вирізняються дерев'яними меблями та приємним освітленням. Заклад надає широкий спектр додаткових послуг: лижна школа, спа, риболовля, сироваріння , відвідування пасіки, катання на квадроциклах, велосипедах та інші [13].

Рис. 7. Співвідношення кількості готелів, апартаментів та хостелів в Карпатському регіоні

Екосадиби Івано-Франківської області представлені на сайті booking.com 196 пропозиціями помешкання. Із них 62 екосадиб знаходяться в містечку Яремче, 27 - у Микуличині, 22 - у Верховині, 16 - у Ворохті, 11 - у Яблуниці, 9 - у Поляниці, 8 - у Косові, та інших населених пунктах (рис. 8), [11].

Рис. 8. Співвідношення кількості екосадиб у Івано-Франківській області

У Чернівецькій області представлено 23 екосадиби, більшість з них (16 екосадиб) знаходяться у селі Мигове. Мигове - це невелике село розташоване у Вижницькому районі, на північно-східних схилах Покутсько-Буковинських Карпат. Середня висота -- 505 м над рівнем моря. Славиться джерелами мінеральних вод. У Мигівському лісництві є мисливські угіддя. На території села розташований однойменний гірськолижний курорт, на висоті 740 м над рівнем моря. Завдяки природнім умовам та вигідному розташуванню, сніг випадає тут рано та у достаніх для катання кількостях. Сезон зазвичай триває з грудня до середини квітня [11]. Також 5 екосадиб знаходяться в околицях міста Чернівці, та 2 екосадиби в околицях містечка Вижниця. Вижниця - невелике прикарпатське містечко з населенням всього близько 5 тисяч мешканців. Але дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів робить її справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру - Чернівців.

Як ми вже зазначали вище, у структурі закладів розміщення у Львівській області, переважають міські готелі (255 готелів), апартаменти (762), хостели (32), та мотелі (9). Саме Львівська область налічує найбільшу кількість пропозиції помешкання на booking.com. Загальна кількість екосадиб у Львівській області складає 168 закладів розміщення. З них - 46 екосадиб знаходяться у населеному пункті Славське, де розташовується однойменний гірськолижний курорт. 27 екосадиб у Східниці - курортній перлині Львівської області, «Українська Швейцарія» та відомий бальнеологічний (лікувальний) курорт з 1976 р. 23 екосадиби у Трускавці, курорті який спеціалізується на лікуванні урологічних, гастроентерологічних захворюваннях, захворюваннях ендокринної системи та опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та багато інших. 9 екосадиб є у населеному пункті Сколе, 9 - у Моршині, 9 - у передмісті Львова, 7 екосадиб в селищі Тухля та інших населених пунктах.

Відповідно до пропозицій помешкання, в тому числі і екосадиб з інтернет-сайту booking., найбільша кількість екосадиб запропонована у Івано-Франківській області, а саме 196 екосадиб, 168 екосадиб у Львівській області, 140 - у Закарпатській, та 23 екосадиби у Чернівецькій області.

Проаналізувавши діаграму вище, відзначимо, що кількість екосадиб у Івано -Франківській області перевищує кількість екосадиб у інших областях, згідно даних обох джерел. Також, у Чернівецькій області найменша кількість екосадиб відповідно даних обох джерел. Кількість екосадиб у Івано-Франківській області на 50 % більша, ніж у Закарпатській області та Львівській області, згідно даних сайту Karpaty.info.

Отже, офіційні дані надані державним управлінням статистики, та сайтами з пошуку помешкання booking.com та Karpaty.info досить сильно відрізняються. Можемо відзначити такі особливості:

- на сайті з пошуку помешкання booking.com зазвичай розміщено пропозиції помешкання у середньому та дорогому ціновому сегменті, адже власники оголошень, повинні платити 15% від вартості кожного замовлення для сайту;

- сайт booking.com більш популярний для іноземців;

- на сайті booking.com можна залишати відгуки про помешкання, що дає потенційним клієнтам більше можливостей щодо формування своїх очікувань від сервісу. Відгуки можуть залишати тільки ті туристи, котрі справді здійснили резервацію через сайт. Висока достовірність та правдивість відгуків впливає на потенційного клієнта;

- бронювання через сайт booking.com більш безпечні для туриста, адже є служба підтримки клієнтів та важелі впливу на ситуацію зі сторони компанії. Сайт Karpaty.info служить інформаційним довідником, і всі домовленості відбуваються між замовником та екосадибою, та спираються виключно на взаємну довіру.

- на 1777 екосадиб більше (в Карпатському регіоні) пропонує сайт Karpaty.info, ніж booking.com так як саме він спеціалізується на поширенні інформації для індивідуальних туристів, пропонує прямі контакти до власників садиб, але й відповідно, власники екосадиб пропонують більш вигідні ціни;

- сайт Karpaty.info популярний саме для пошуку помешкання у Івано-Франківській області. В таких курортах як Моршин, Трускавець, є свої окремі інтернет-ресурси, де розміщенні пропозиції екосадиб та іншого житла в цьому регіоні;

- сайт Karpaty.info пропонує більш дешевші заклади розміщення, ніж booking.com;

- згідно правил сайту booking.com, інформація розміщена там в більшій мірі перевіряється та швидше оновлюється. Адміністратори сайту постійно контролюють відповідність фото, та опису інформації щодо реального стану закладу розміщення.

Загалом, у Карпатському регіоні функціонує близько двох тисяч екосадиб, які пропонують послуги з розміщення для туристів. Широкий ціновий діапазон, різний рівень комфортності, великий вибір додаткових послуг, різна відстань до туристичних дестинацій. Припускаємо, що кількість екосадиб є достатньою на ринку та відповідає попиту, очікуванням клієнтів різних категорій, віку, фінансових можливостей. Необхідною є чітка та правдива статистика щодо кількості ліжко-місць, завантаженості екосадиб в різні періоди року, формування звітностей для органів туризму, які допоможуть в подальшому раціональному розвитку галузі туризму в регіоні. На даний момент, більшість екосадиб діють поза законом, тому відсутній контроль за їхньою діяльністю з боку держави, що ставить клієнтів у потенційну небезпеку, при замовлені проживання в екосадибах.

Найбільша фактична кількість еко-садиб у Івано-Франківській області, а саме 1146. Найбільша концентрація екосадиб у таких населених пунктах: Ворохта (102), Микуличин (187), Яремче (131), Яблуниця (116), Поляниця (157). Також великий вибір екосадиб є у Верховинському та Косівському районах. У Закарпатській та Львівській областях майже однакова кількість садиб (більше 500). У Закарпатській області більшість із них знаходяться біля відомих курортів, а саме місто Берегове (43 екосадиби). Рахівський (116 екосадиб) та Хустський ( 198 екосадиб) райони також володіють великою кількістю закладів розміщення сільського зеленого туризму. У Львівській області найбільша кількість екосадиб зосереджена біля гірськолижного курорту Славське, Східниці та курортних міст Трускавець та Моршин.

Чернівецька область має найменшу кількість екосадиб, спираючись на дані із двох інтернет - ресурсів. Більшість із них знаходяться біля Вижниці та Мигового.

Дослідивши ринок послуг та конкурентний статус екосадиби «Три сосни» можна зробити наступні висновки: «Три сосни» затишна садиба з чудовим місцем розташуванням, з виглядом на озеро та гори. Чудово підходить для тихого сімейного відпочинку, адже в садибі лише 2 номери. Серед своїх головних конкурентів садиба «Три сосни» займає позицію послідовника лідера, отримуючи максимальні бали з таких категорій як «устаткування номеру», «місце розташування» та «якість сервісу» випереджаючи конкурентів «Двір Писанки» та «Садиба затишна».

Серед сильних сторін готелю слід відзначити основні: привабливе розташування, оптимальне співвідношення ціни і якості послуг що надаються, індивідуальний підхід до гостя, приватність та відокремленість садиби; наявність власної стоянки для авто та інші, близькість до туристичних атракцій регіону. Для покращення свого становища, підвищення середньорічного рівня завантаженості та підсилення слабких сторін варто звернути увагу на такі позиції як:

1. Розширення спектру додаткових послуг (наприклад розробка цікавих пішохідних маршрутів для туристів, пропозиція послуг гіда, надання трансферів, супровід в походах, надання послуг харчування, продаж екопродукції).

2. Вдосконалення матеріальної бази підприємства, в тому числі і застосування пропозиції із екологізації (встановлення сонячної батареї, зміна дизайну кімнат на стиль «еко», встановлення сантехніки із економічною витратою води, застосування екозасобів для прибирання). Це дасть змогу не тільки зекономити ресурси, але й позиціонувати себе на ринку як екологічне підприємство. Такі заходи відповідають тренду на екологічність, який починає затверджувати свої позиції і на українському ринку. Високий екологічний імідж слугувати вагомою конкурентною перевагою, що помітно виділятиме садибу «Три сосни» серед решти схожих садиб Косівщини.

3. Збільшення номерного фонду. Щоб збільшити рентабельність та бути адаптованим для прийому компаній людей (10-15 осіб) в садибі «Три сосни» потрібно збільшити кількість кімнат, наприклад побудувати ще один корпус садиби. Звичайно, це потребує значних фінансових вкладень, але вважаємо, що садиба «Три сосни» має всі можливості стати впізнаваною та приймати більшу кількість гостей.

4. Підвищення якості обслуговування та таближення сервісу до міжнародних стандартів, дотримуючись оптимального співвідношення «ціна-якість».

5. Персоніфікація обслуговування та орієнтація на потреби клієнта зі створенням атмосфери гостинності.

На основі вищевикладеного, сформуємо конкурентні переваги екосадиби «Три сосни». Конкурентними перевагами називають матеріальні та нематеріальні активи, а також сфери діяльності, які стратегічно важливі для готелю й дозволяють йому перемагати в конкурентній боротьбі.

Впровадження принципів екологізації в садибі «Три сосни» додасть ще декілька абсолютних конкурентних переваг для засобу розміщення, а саме: високий екологічний імідж підприємства, сприяння збалансованому розвитку туризму в регіоні. Вважаємо, що комплекс заходів запропонованих в даній роботі дасть змогу власникам садиби «Три сосни» розвиватись в галузі гостинності та вийти на новий рівень ведення підприємницької діяльності, позиціонувати себе на ринку надання послуг та можливо, стати лідером ринку.

Висновки

За допомогою дослідження теоретичних особливостей розвитку екологізації та шляхів її впровадження, виявлено, що екологізаційні принципи та методи сприяють підвищенню рівня привабливості закладів розміщення будь -яких розмірів, форм, власності, типу. Було досліджено, що в науці немає єдності щодо самого терміну «екологізація». Відсутнє визначення екологізації і в чинному законодавстві. Таким чином, основою цих процесів є екологізація освіти та науки, з метою зміни суспільно пануючої думки, стосовно способу використання ресурсів природи. Екологізація туристичної галузі - це науково обґрунтована діяльність людини, яку буде спрямовано на розумне управління процесом взаємодії працівників галузі і туристів з навколишнім природним середовищем. Екологізація туристичного бізнесу є необхідною передумовою для збереження природних ресурсів і для проведення цієї ж діяльності.

Було з'ясовано принципи організації екологізації як інструменту підвищення туристичної привабливості, до яких належать такі принципи: планомірності та комплексності процесів екологізації; принцип раціональності розміщення об'єктів туристичної інфраструктури і концентрації продуктивних сил з урахуванням екологічних проблем; принцип максимального врахування економічних і соціальних умов регіонів, рівня використання природно -ресурсного потенціалу; принцип розрахунку можливих змін, що можуть вплинути на здоров'я та умови життя людей, природних і антропогенних ландшафтів; принцип науковості, тобто здійснення екологічної експертизи проектів та організація науково обґрунтованих форм екологізації та інші.

Було проаналізовано діяльність екосадиб Карпатського регіону та визначено, що в регіоні функціонує близько двох тисяч екосадиб, які пропонують послуги з розміщення для туристів. Припускаємо, що кількість екосадиб є достатньою на ринку та відповідає попиту. Було визначено, що найбільша фактична кількість екосадиб у Івано-Франківській області. У Закарпатській та Львівській областях майже однакова кількість садиб. Чернівецька область має найменшу кількість екосадиб. Охарактеризовано особливості використання цих ресурсів для реклами засобу розміщення в регіоні та відмінності цільової аудиторії двох сайтів.

Авторами запропоновано шляхи вдосконалення екосадиб Карпатського: впровадження альтернативних джерел енергії; сортування та переробка твердих побутових відходів; збереження історико-культурної спадщини Косівщини за допомогою використання елементів прикладного мистецтва в інтер'єрі; встановлення сантехніки із економічною витратою води; екологізація сервісу (використання безсульфатних та безхлорових миючих засобів та інше.

Література

1. Одеса, Карпати, Херсонщина - Держагентство розвитку туризму назвало найпопулярніші місця відпочинку в Україні // [Електронний ресурс] // Радіо Свобода

2. Миронов Ю.Б. Сталий розвиток туризму: сутність, завдання та принципи [Електронний ресурс] / Ю.Б. Миронов // Львів: ЛТЕУ. - 2017

3. Г.І. Гапоненко. Проблеми та Перспективи екологізації туризму в Україні. Problems of Economy, 2021, 47.1. С. 4-10

4. Калініченко Т.Б. До питання формування організаційно-економічного механізму управління природокористуванням [Електронний ресурс] / Т.Б Калініченко

5. Mtapuri O., Giampiccoli A. Tourism, community-based tourism and ecotourism: a definitional problematic. South African Geographical Journal - Suid-Afrikaanse Geografiese Tydskrif, 2019, 101.1: P. 22-35.

6. Грабар М.В., Пригара О.В., Екологізація туризму як умова сталого розвитку, «Інтелект ХХІ». 2021. №5. С. 16-19.

7. Паньків Н. Екологізація сфери туризму в контексті сталого розвитку /[Електронний ресурс] / Н. Паньків // Сталий розвиток - стан та перспективи: матеріали міжнародного наукового симпозіуму SDEV`2018, Львів-Славське, Україна, 28 лютого-3 березня 2018 року. - Львів: Панорама, 2018. - С. 325-327.

8. Guide to Developing an Environmental Management System Plan / [Електронний ресурс]

9. Українська гостинна садиба / [Електронний ресурс]

10. Сайт Карпати інфо / [Електронний ресурс]

11. Сайт букінг / [Електронний ресурс]

12. Державна служба статистики України /[Електронний ресурс]

13. Еко-курорт «Ізки» / [Електронний ресурс]

References

1. Odesa, Karpaty, Khersonshchyna - Derzhahent-stvo rozvytku turyzmu nazvalo naypopulyarnishi mistsya vidpochynku v Ukrayini // [Elektronnyy resurs] // Radio Svoboda

2. Myronov Y.U. B. Stalyy rozvytok turyzmu: sutnist', zavdannya ta pryntsypy [Elektronnyy resurs] / YU. B. Myronov // L'viv: LTEU. - 2017.

3. H.I. Haponenko. Problemy ta Perspektyvy ekolohizatsiyi turyzmu v Ukrayini. Problems of Economy, 2021, 47.1. S. 4-10

4. Kalinichenko T.B. Do pytannya formuvannya orhanizatsiyno-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnya pryrodokorystuvannyam[Elektronnyy resurs] / T.B Kalinichenko

5. Mtapuri O., Giampiccoli A. Tourism, community-based tourism and ecotourism: a definitional problematic. South African Geographical Journal - Suid-Afrikaanse Geografiese Tydskrif, 2019, 101.1: P. 22-35.

6. Hrabar M.V., Pryhara O.V., Ekolohizatsiya turyzmu yak umova staloho rozvytku, «Intelekt KHKHI». 2021. №5. S. 16-19.

7. Pan'kiv N. Ekolohizatsiya sfery turyzmu v konteksti staloho rozvytku / [Elektronnyy resurs]

8. N. Pan'kiv // Stalyy rozvytok - stan ta perspektyvy: materialy mizhnarodnoho naukovoho sympoziumu SDEV`2018, L'viv-Slavs'ke, Ukrayina, 28 lyutoho-3 bereznya 2018 roku. - L'viv: Panorama, 2018. - S. 325-327.

9. Guide to Developing an Environmental Management System Plan/[Elektronnyy resurs]

10. Ukrayins'ka hostynna sadyba / [Elektronnyyresurs]

11. Sayt Karpaty info / [Elektronnyy resurs]

12. Sayt bukinh / [Elektronnyy resurs]

13. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny / [Elektronnyy resurs]

14. Eko-kurort «Izky» / [Elektronnyy resurs]

Размещено на Allbest.Ru