Вплив пандемії COVID-19 та воєнного стану на трудові ресурси підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса

Вплив пандемії COVID-19 та воєнного стану на трудові ресурси підприємства

Філіппов Володимир Юрійович

доктор економічних наук, професор

професор кафедри менеджменту

Башинська Ірина Олександрівна

доктор економічних наук, професор

професор кафедри економіки

Кондратьєва Луїза Сергіївна

здобувачка другого (магістерського) рівня освіти

по кафедрі менеджменту

Анотація

пандемія воєнний стан працівник

Стаття розглядає вплив подвійного виклику, яким стали пандемія COVID-19 та воєнний стан, на трудові ресурси підприємств. Автори досліджують, як ці події вплинули на функціонування підприємств та їх здатність забезпечувати необхідний персонал для виробництва та обслуговування клієнтів. Стаття аналізує зміни в робочих умовах, способи пристосування підприємств до нових реалій, а також вплив цих змін на якість робочого життя працівників. Дослідження базується на аналізі власних даних, а також на наявних дослідженнях.

В якості результатів статті запропоновано поведінкову модель реагування трудових ресурсів підприємства на вплив форс-мажорних факторів, таких як пандемія COVID-19 та воєнний стан. Ця модель слугує інструментом для аналізу і прогнозу змін у трудових ресурсах та визначення стратегій управління персоналом в умовах невизначеності. Вона дозволяє підприємствам краще розуміти, як їхні працівники реагують на негативні впливи і допомагає визначити оптимальні шляхи адаптації трудових ресурсів до нових умов. Поведінкова модель може бути корисним інструментом для планування та управління ресурсами, забезпечуючи підприємствам ефективність та стійкість у змінних умовах.

У висновках наголошено, що виклики, які створюють пандемія COVID-19, геополітичні конфлікти та введення воєнного стану у зв'язку з вторгненням російської федерації на територію суверенної України, нарівні з іншими факторами невизначеності, породжують низку складних завдань для підприємств щодо управління трудовими ресурсами. Але ці виклики також надають можливості для переосмислення стратегій бізнесу та формування інноваційних підходів до управління трудовими ресурсами.

Підприємства, які приймають активну позицію щодо адаптації до змін та вкладають у розвиток свого персоналу, здатні не лише пережити в умовах невизначеності, але й процвітати. Важливо враховувати, що в умовах турбулентності та нестабільності, управління трудовими ресурсами може стати ключовим фактором для досягнення успіху та збереження конкурентних переваг. Тому, підприємства, які активно пристосовуються до змін і розвивають свій персонал, створюють міцний фундамент для стійкого росту та впровадження нових можливостей у цих складних умовах.

Ключові слова: пандемія, воєнний стан, трудові ресурси, поведінкова модель, невизначеність, вплив, виклики, розвиток, стійкість.

Filippov Volodymyr Yuriyovych DrEcon, professor, Chair of Management, Odesа Polytechnic National University, Odesa

Bashynska Iryna Oleksandrivna DrEcon, professor, Chair of Enterprise Economics, Odesа Polytechnic National University, Odesa

Kondratieva Luiza Serhiivna Student of the second (master's) level of higher education, Chair of Management, Odesа Polytechnic National University, Odesa

Impact of COVID-19 pandemic and martial law on enterprise labor resources

Abstract

This article examines the dual challenge posed by the COVID-19 pandemic and the imposition of martial law on enterprise labor resources. The authors investigate how these events have affected the functioning of enterprises and their ability to provide the necessary personnel for production and customer service. The article analyzes changes in working conditions, methods of adapting enterprises to new realities, and the impact of these changes on the quality of employees' work life. The research is based on the analysis of proprietary data and existing studies.

As a result of this study, a behavioral model is proposed to predict how labor resources in an enterprise respond to the influence of unforeseen factors such as the COVID-19 pandemic and the imposition of martial law. This model serves as a tool for analyzing and forecasting changes in labor resources and determining strategies for personnel management in uncertain conditions. It enables enterprises to better understand how their employees react to negative influences and helps identify optimal ways to adapt labor resources to new conditions. The behavioral model can be a valuable instrument for resource planning and management, ensuring efficiency and resilience in changing circumstances.

In conclusion, it is emphasized that the challenges posed by the COVID-19 pandemic, geopolitical conflicts, and the imposition of martial law due to the full-scale invasion of the Russian Federation on the sovereign territory of Ukraine, along with other uncertain factors, create a range of complex tasks for enterprises in labor resource management. However, these challenges also provide opportunities for reevaluating business strategies and forming innovative approaches to labor resource management. Enterprises that actively adapt to change and invest in the development of their personnel are not only able to survive in uncertain conditions but also to thrive. It is crucial to recognize that, in conditions of turbulence and instability, labor resource management can become a key factor for achieving success and maintaining competitive advantages. Therefore, enterprises that actively adapt to change and develop their personnel create a robust foundation for sustainable growth and the implementation of new opportunities in these complex conditions.

Keywords: pandemic, martial law, labor resources, behavioral model, uncertainty, impact, challenges, development, resilience.

Постановка проблеми

Пандемія COVID-19 та геополітичні конфлікти останніх років викликали безпрецедентні зміни у всіх сферах життя, включаючи економіку та трудові ресурси підприємств. Ця стаття спрямована на вивчення впливу цих двох факторів на трудові ресурси підприємств і дослідження можливих стратегій для підприємств у цьому складному контексті.

Дослідження, проведені іншими авторами в контексті впливу форс-мажорних обставин на трудові ресурси підприємств, виявили ряд важливих висновків і тенденцій, які можуть бути корисними для розуміння цього складного явища.

Наприклад, пандемія COVID-19 значно вплинула на підприємства та їх трудові ресурси. Віддалена робота стала нормою для багатьох компаній, і це вимагало нових підходів до управління персоналом. Процеси найму та навчання також зазнали змін у зв'язку з обмеженнями на особистий контакт [1]. Деякі галузі, такі як медицина та інформаційні технології, виявили дефіцит кваліфікованого персоналу через велике навантаження та зростання попиту на їхні послуги та продукти. З іншого боку, деякі сектори економіки зазнали серйозного спаду та змушені були скоротити чисельність працівників. Пандемія також вплинула на ризик-менеджмент та стратегії управління ресурсами підприємств. Багато компаній стали більше акцентувати увагу на гнучкості робочих умов, підтримці працівників та сприянні їхньому навчанню та розвитку.

Щодо геополітичних конфліктів та воєнного стану - ці фактори також мають значний вплив на трудові ресурси підприємств і різні дослідження визначили кілька ключових аспектів цього впливу [2], це економічна нестабільність, яка часто супроводжує геополітичні конфлікти, може призвести до зменшення інвестицій та спаду економічної активності. Це може вплинути на рішення підприємств про найм нових працівників та збереження поточного персоналу. При цьому запуск стійкого відновлення та розвитку можливий тільки в результаті детального аналізу впливу на трудові ресурси підприємства пандемії COVID-19 та воєнного стану при врахуванні досвіду ринку праці країн Європи [3].

Отже, у цих складних умовах підприємствам треба активно пристосовуватися до змін і розвивати свої трудові ресурси, створювати механізми подолання негативних наслідків впливу форс-мажорних факторів невизначенності та міцний фундамент для стійкого росту та впровадження нових можливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тема дослідження впливу та наслідків пандемії не нова, їй присвятили свої праці багато як світових так і українських вчених, зокрема Макалюк І.В., Кисіль А.П. [1], Сало Я.В., Базелюк О.В. [2]. Так само як і дослідження поточного стану України, враховуючи воєнний стан, який запроваджено через російську агресію вивчали автори Козак К.Б., Корсікова Н.М., Петренко Ю.О. [4], Жосан Г.В., Кириченко Н.В. [5].

Так трудові ресурси та підприємницьки ризики, яки мають на них вплив досліджували Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Харічков С.К. [6], Дирда А.О., Хінєв І.І. [7], Богацька Н.М., Гендега А.А. [8], Сьомченко В.В., Конєва А.В. [9].

Дослідження подвійного виклику проводяться беспосередньо саме українською науковою спільнотою, при тому закордонні дослідники в цьому питанні спираються саме на праці українських вчених, наприклад Понтус К.М., Перевозна М.О. [10], Дергалюк Б.В., Дужак В.В. [11], Боденчук Л.Б., Чебану М.П. [12], адже їх цікавить саме досвід України.

Відтак, при проведеному літературному аналізі зазначеної проблематики виявлено велике зацікавлення та активну участь як світових, так і українських вчених у дослідженні впливу та наслідків пандемії, а також наслідків воєнного стану на трудові ресурси та підприємницькі ризики. Багато досліджень у цій області проводилися в Україні та стали об'єктом зацікавлення іноземних дослідників, які використовують працю українських вчених для підтвердження та поглиблення своїх досліджень. Це свідчить про важливість теми і потребу у подальших дослідженнях щодо впливу подій на трудові ресурси та підприємництво в умовах невизначеності та кризи.

Мета статті полягає в дослідженні впливу подвійного виклику, представленого пандемією COVID-19 та введенням воєнного стану, на трудові ресурси підприємств та огляд можливостей надання підприємствам інструментів для ефективного управління ними в умовах дії надзвичайних обставин.

Виклад основного матеріалу

Пандемія COVID-19 та воєнний стан створюють серйозні виклики для підприємств та їх трудових ресурсів. Ці виклики не лише впливають на функціонування підприємств, але й вимагають перегляду стратегій управління персоналом, важливість адаптації та інновацій в управлінні персоналом для досягнення успіху та збереження конкурентних переваг для підприємств. Таким чином, умови турбулентності та нестабільності роблять управління трудовими ресурсами ключовим фактором для сталого зростання та розвитку підприємств.

Воєнний стан призвів до масового переселення населення, особливо з зони конфлікту. Це створило виклик для підприємств, які мають ділові підрозділи в таких регіонах, і вони зіткнулися з нестачею робочої сили або іншими проблемами, в томи числі інгераційними в нове суспільство.

Геополітичні конфлікти можуть вплинути на сировинні ринки та логістичні ланцюги. Обмеження на рух сировин можуть вплинути на виробництво підприємств, які залежать від імпорту чи експорту товарів та послуг. Отже, підприємства повинні бути готові до управління цими викликами, розробляючи стратегії ризик-менеджменту та стежачи за геополітичною ситуацією для адаптації до змін в умовах трудових ресурсів.

Аналізуючи вплив пандемії COVID-19 та воєнного стану на трудові ресурси підприємств в Україні, важливо зазначити, що країни Європи, включаючи ті, що вивчалися в контексті "Запуску стійкого відновлення та розвитку", не мають достатнього досвіду у вирішенні ситуацій воєнного стану. Проте, вони впродовж останніх років зіткнулися зі значними викликами, пов'язаними з пандемією COVID-19 та її впливом на ринок праці [3]. Ці виклики створили можливості для країн Європи переглянути свої стратегії та підходи до управління трудовими ресурсами в умовах невизначеності.

У контексті України, яка також мала досвід реагування на воєнний стан, важливо враховувати, що країни Європи мають ще багато навчитися щодо управління в нестабільних умовах. Разом з тим, спільний аналіз може сприяти обміну досвідом та розвитку стратегій, які дозволять підприємствам і країнам в цілому ефективно реагувати на складні виклики і досягати стійкого росту в невизначених обставинах.

Усі ці висновки і дослідження підкреслюють важливість гнучкості та адаптивності для підприємств у змінюючихся умовах та необхідність розвивати стратегії управління трудовими ресурсами, які враховують поведінкові аспекти та соціальні чинники впливу.

Зокрема, важливим стало розуміння поведінкових аспектів реагування трудових ресурсів і на введення воєнного стану у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на теріторію суверенної України.

Поведінкові моделі були використані для аналізу того, як фактори, такі як страх перед зараженням, ставлення до вакцинації, ризик втрати роботи та інші, впливають на рішення працівників та керівництва підприємства. Це дозволило прогнозувати та адаптувати стратегії управління ресурсами під час пандемії, також це можливо зробити і під час воєнного стану. Отже об'єднання впливу різних факторів невизначеності у єдину модель допоможе забеспечити можливості оперативного реагування на будь-яку ситуацію та зробити видимими ключові фактори та патерни у рішеннях працівників і керівництва, що допомагає підприємствам легше пристосовуватися до різних сценаріїв. Це забезпечує більшу гнучкість та стійкість у реагуванні на зміни та умови невизначеності. Такий підхід важливий не лише під час кризи, але й для сталого розвитку та забезпечення конкурентних переваг на довгостроковій перспективі.

Ці моделі є потужним інструментом для підприємств у плануванні та управлінні ресурсами в умовах невизначеності, таких як пандемія та воєнний стан. Вони дозволяють отримувати інсайти щодо реакції персоналу та керівництва на різні фактори та події, а також розробляти оптимальні стратегії управління цими ресурсами.

Застосування таких моделей допомагає підприємствам бути готовими до змін та ризиків, а також реагувати оперативно на них. Отже, враховуючи складні виклики, що створюють пандемія та воєнний стан, підприємства, які впроваджують поведінкові моделі у свою стратегію управління, мають більше можливостей для стійкого росту та успіху у цих умовах невизначеності.

Поведінкова модель реагування трудових ресурсів підприємства на вплив форсмажорних факторів та інших факторів, допоможе передбачати реакцію трудових ресурсів підприємства на форсмажорні фактори, та використовувати цю модель для аналізу та планування змін у управлінні персоналом в умовах невизначеності невизначенності наведено на Рис. 1.

Рис. 1. Поведінкова модель реагування трудових ресурсів підприємства на вплив форсмажорних факторів та інших факторів невизначенності

Ця модель стає інструментом для аналізу та прогнозу змін у трудових ресурсах та розробки стратегій управління персоналом в умовах невизначеності.

У блоці, де розглядається вплив пандемії COVID-19 на трудові ресурси, який наведено на Рис. 1 характеризовано пандемію COVID-19, яка стала викликом для всіх секторів економіки, включаючи промисловість, послуги та торгівлю. Заходи, вжиті для обмеження поширення вірусу, такі як карантин, закриття меж та обмеження на масові заходи, призвели до серйозних змін у споживчому попиті та виробничих процесах. Ключові аспекти впливу пандемії на трудові ресурси підприємств можна відокремити як:

віддалена робота, адже багато компаній були змушені перевести свої співробітники на віддалену роботу, що вимагало нових технологій, процесів та навичок. Ця зміна вплинула на підходи до управління та нагляду за персоналом;

зменшення чисельності працівників, у зв'язку з невизначеністю ринків та скороченням попиту на багато товарів і послуг, багато підприємств були змушені скоротити чисельність свого персоналу;

дефіцит кваліфікованої робочої сили відчули деякі сектори, такі як медицина та інформаційні технології. Вони зазнали дефіциту кваліфікованого персоналу через велике навантаження та високий попит.

У блоці, де розглядається вплив воєнного стану на трудові ресурси, який наведено на Рис. 1 характеризовано наступні аспекти:

економічна нестабільність. Воєнний стан може викликати економічну нестабільність, що призводить до зменшення інвестицій та росту безробіття;

переселення працівників. Конфлікти можуть спричинити масове переселення населення, що може вплинути на доступність робочої сили у різних регіонах;

зміни в сировинних ринках. Воєнний стан може призвести до обмежень на рух сировин, що вплине на підприємства, залежні від імпорту та експорту.

У контексті подібних викликів, підприємства повинні впроваджувати стратегії реагування для забезпечення стійкості трудових ресурсів під впливом будь-яких форсмажорних факторів та інших факторів невизначенності:

гнучкість робочих умов - можливість гнучких графіків та віддаленої роботи для забезпечення продуктивності в умовах пандемії, воєнного стану та інших факторів невизначенності. Підприємства повинні бути готові до змін у графіках та робочих місцях, дозволяючи віддалену роботу, щоб забезпечити безпеку та продуктивність працівників в умовах невизначеності;

диверсифікація джерел найму - різні джерела найму працівників, включаючи можливості для найму місцевої робочої сили та інвестиції в навчання та розвиток. Це означає розгляд можливостей найму місцевої робочої сили, а також інвестиції в навчання та розвиток існуючого персоналу. Така стратегія допоможе підприємствам забезпечити наявність необхідних навичок та знань для подолання викликів;

впровадження ризик-менеджментута відповідних стратегій для впорядкування впливу пандемії, конфліктів або інших факторів невизначенності на підприємство. Це дозволить підприємствам ідентифікувати, оцінювати та керувати ризиками, пов'язаними з форсмажорними ситуаціями.

Стратегія реагування повинна бути спрямована на збереження стійкості трудових ресурсів підприємства в умовах невизначеності та забезпечення його успішного функціонування в складних умовах.

Невизначеність є складною і многогранною проблемою для підприємств та їх трудових ресурсів. Окрім пандемії та воєнного стану, існує низка інших факторів, які можуть впливати на невизначеність у сфері трудових ресурсів: економічна нестабільність, технологічні зміни, зміни в регулюванні, глобальна конкуренція, зміни у споживчому попиті, демографічні зміни, екологічні проблеми, політичні нестабільності, надзвичайні природні події або зміни в курсах валют.

Пандемія COVID-19, геополітичні конфлікти та інттти фактори невизначенності залишають глибокий слід на трудових ресурсах підприємств. Адаптація та розробка стратегій для забезпечення стійкості в умовах невизначеності стають важливими завданнями для успішних підприємств. Особливу увагу слід приділяти гнучкості та ризик-менеджменту для забезпечення тривалої діяльності і розвитку.

Поведінкова модель реагування трудових ресурсів підприємства на вплив форсмажорних факторів та інших факторів невизначенності може бути корисним інструментом для аналізу та прогнозу змін у трудових ресурсах. Ця модель може враховувати психологічні та соціальні аспекти рішень, які приймають працівники та керівництво підприємства під час пандемії. ЇЇ можна використовувати у контексті, який має 4 складові.

Аналіз ризику і прийняття рішень - складова може допомогти вивчити, як працівники реагують на ризики, пов'язані з пандемією. Вона може враховувати фактори, такі як страх перед зараженням, ставлення до вакцинації, страх втрати роботи та інші. Це дозволить прогнозувати, які рішення приймає персонал підприємства щодо відвідування робочого місця та дотримання заходів безпеки.

Прогнозування змін у робочих умовах - складова може аналізувати те, які умови роботи є більш привабливими для працівників під час пандемії. Наприклад, вона може враховувати, які працівники віддають перевагу віддаленій роботі або дотриманню соціальної дистанції на робочому місці.

Оцінка впливу комунікації та підтримки - складова налагодження процесу спілкування та підтримка з боку керівництва впливатимуть на ефяективність рішення менеджерів. Модель може аналізувати, які види комунікації є найефективнішими для забезпечення дотримання внутрішніх правил та рекомендацій.

Прогнозування потреб у навчанні та розвитку - складова допомоги у визначенні спрямування навчальних програм або тренінгів, які можуть бути найбільш корисними для менеджерів та працівників, щоб адаптуватися до нових робочих умов, пов'язаних з форсмажорними факторами та іншими факторами невизначенності.

Крім того, важливо встановити механізми моніторингу та аналізу ринкових тенденцій, щоб оперативно реагувати на зміни в споживчому попиті та попиті на конкретні продукти чи послуги. Це дозволить підприємствам перебувати на чолі змін та максимально використовувати можливості, що виникають у нових умовах.

Застосування поведінкової моделі дозволить підприємствам краще розуміти реакцію свого персоналу на пандемію та приймати більш обґрунтовані рішення щодо управління трудовими ресурсами.

Не менш важливим є сприяння навчанню та розвитку працівників. У сучасному світі, де навички швидко застарівають, компанії повинні інвестувати в навчання та перепідготовку персоналу, щоб забезпечити своїм співробітникам необхідні навички для ефективної роботи в умовах, які змінюються.

Управління ризиками кваліфікованих кадрів стає все більш складною завданням у сучасному бізнес-середовищі, оскільки наслідки пандемії, воєнний стан, діджиталізація та смартизація вносять значні зміни в умови праці та ринок праці. Воєнний стан може призвести до масового переселення населення та змін у географії та доступності робочої сили. З іншого боку, діджиталізація та смартизація трансформують вимоги до навичок працівників та створюють попит на нові навички.

У такому середовищі передбачається потреба в гнучких стратегіях набору та розвитку персоналу, що демонструє поведінкова модель реагування трудових ресурсів підприємства на вплив форс-мажорних факторів та інших факторів невизначенності. Компанії повинні бути готові до швидкої адаптації до змін та інвестування у навчання та розвиток свого персоналу для відповіді на виклики цих технологічних та геополітичних тенденцій. Крім того, важливо розробляти механізми моніторингу та аналізу ринкових тенденцій для оперативного реагування на зміни в умовах трудових ресурсів.

Усе це підкреслює важливість гнучкості та стратегічного управління персоналом у світлі військового конфлікту, діджиталізації та смартизації. Підприємства, які зможуть ефективно впоратися з цими викликами, матимуть перевагу у забезпеченні стійкості та конкурентоспроможності в майбутньому.

Висновки

Відтак, пандемія COVID-19 та геополітичні конфлікти, у тому числі введення воєнного стану через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію суверенної України, вплинули на діяльність підприємств і породили низку складних викликів, пов'язаних з управлінням трудовими ресурсами. Ці фактори, разом з іншими невизначеностями, створили серйозний тиск на підприємства та вимагають від них адаптації до нових умов.

Зрозуміло, що в умовах такої нестабільності і невизначеності підприємства повинні шукати нові шляхи і стратегії, щоб ефективно управляти своїми трудовими ресурсами. Важливо враховувати, що ці виклики також відкривають можливості для переосмислення бізнес-стратегій і розвитку нових підходів до управління персоналом.

Підприємства, які будуть готові приймати активну позицію щодо адаптації до цих змін і інвестувати в розвиток свого персоналу, матимуть більше шансів на успіх у цих складних умовах. Управління трудовими ресурсами може стати ключовим фактором для досягнення стійкості та забезпечення конкурентних переваг у цих нових реаліях. Тому підприємства повинні бути відкритими до змін, готовими адаптуватися та розвивати свого персоналу, щоб забезпечити свій успіх в цих викликаючих часах.

Література

1. Макалюк І.В. Кисіль А.П. Наслідки пандемії COVID-19 для національних економік світу. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. 22 квітня 2021 р., Україна, м. Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського. С. 180-181. URL: http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/230936.

2. Сало Я.В., Базелюк О.В. Вплив пандемії COVID-19 на ринок праці в Україні. Економіка та суспільство. 2021. № 33. DOI: 10.32782/2524-0072/2021-33-10.

3. Bashynska I., Smokvina H., Bondarevska K., Semigina T., Tsikalo Y., & Terletska V. Unleashing sustainable recovery and development: analyzing European countries' labor market experience. Acta Innovations. 2023. № 49: P. 5-16. DOI:10.32933/actainnovations.49.1.

4. Козак К.Б., Корсікова Н.М., Петренко Ю.О. Управління мотивацією персоналу в умовах постпандемії та воєнного стану. Економіка харчової промисловості. 2022. Т. 14, вип. С. 26-34. DOI: 10.15673/fie.v14i4.2426.

5. Жосан Г.В., Кириченко Н.В. Менеджмент персоналу в умовах постпандемії та воєнного стану в Україні. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. № 12. 2022. С. 46-51. DOI: 10.32851/2708-0366/2022.12.6.

6. Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Харічков С.К. Аналіз підприємницьких ризиків: проблеми визначення, класифікації та кількісні оцінки: Монографія. Одеса: ІПРЕЕД HAH України, 2003. 164 с.

7. Дирда А.О., Філіппов В.Ю., Хінєв І.І. Адаптація системи мотивації праці персоналу на інноваційних підприємствах сталого розвитку під час воєнного стану в Україні. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2022. № 16. С. 72-79. DOI: 10.36074/grail-of-science.17.06.2022.011. URL: ttps://archive.journal-grail.science/index.php/ 2710-3056/issue/view/17.06.2022/3.

8. Богацька Н.М., Гендега А.А. Фактори впливу на трудові ресурси підприємства. ЛОГОЕ. ОНЛАЙН. 2020. № 16. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/6740. EOI: 10.11232/2663-4139.16.31.

9. Сьомченко В.В., Конєва А.В. Дослідження сучасного стану трудових ресурсів України. Ефективна економіка. 2021. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8816 (дата звернення: 27.09.2022).

10. Філіппов В.Ю., Понтус К.М., Перевозна М.О. Заходи підвищення ефективності системи управління ризиками на підприємстві в умовах нестабільності. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». № 26. 2023. С. 82-91. DOI: 10.36074/grail-of-science. 14.04.2023.011. URL: https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/1106.

11. Дергалюк Б.В., Дужак В.В. Кадрова політика підприємства у кризових умовах господарювання. Економіка підприємства. 2023. № 25. С. 44-48. DOI: 10.32782/23075651.25.2023.7.

12. Боденчук Л.Б., Чебану М.П. Трудові ресурси як фактор виробництва. Modern Economics. 2022. № 36. С. 19-24. DOI: 10.31521/modecon.V36(2022)-03.

References

1. Makaliuk, I.V. & Kysil, A.P. (2021). Naslidky pandemiji COVID-19 dlja nacional'nyx ekonomik svitu [The Consequences of the COVID-19 Pandemic for the Global Economies.]. Biznes, innovaciji, menedzment: problemy ta perspektyvy - Business, Innovation, Management: Challenges and Prospects: Materials of the 2nd International Scientific and Practical Conference. April 22, 2021, Ukraine, Kyiv, Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. P. 180-181. URL: http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/230936. [in Ukrainian].

2. Salo, Y. & Bazeliuk O. (2021). Vplyv pandemiji COVID-19 na rynok praci v Ukrajini [The Impact of the COVID-19 Pandemic on the Labor Market in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society. 33. DOI: 10.32782/2524-0072/2021-33-10. [in Ukrainian].

3. Bashynska, I., Smokvina, H., Bondarevska, K., Semigina, T., Tsikalo, Y., & Terletska, V. (2023). Unleashing sustainable recovery and development: analyzing European countries' labor market experience. Acta Innovations. 2023. 49. 5-16. DOI:10.32933/actainnovations.49.1.

4. Kozak, K.B., Korsikova, N.M., Petrenko, Yu.O. (2022). Upravlinnja motyvacijeju personalu v umovax postpandemiji ta vojennoho stanu [Personnel Motivation Management in the Post-Pandemic and War State Conditions]. Ekonomika xarcovoji promyslovosti - Economics of the Food Industry. 2022. 4/14. P. 26-34. DOI: 10.15673/fie.v14i4.2426 [in Ukrainian].

5. Zhosan, H. & Kyrychenko N. (2022). Menedzment personalu v umovax postpandemiji ta vojennoho stanu v Ukrajini [Personnel Management in the Context of Post-pandemic and War Conditions in Ukraine]. Tavrijs'kyj naukovyj visnyk. Serija: Ekonomika - Taurian Scientific Bulletin. Series: Economy. 2022. P. 46-51. DOI: 10.32851/2708-0366/2022.12.6. [in Ukrainian].

6. Granaturov, V.M., Lytovchenko, I.V. & Kharychkov S.K. (2003). Analiz pidpryjemnyc'kyx ryzykiv: problemy vyznacennja, klasyfikaciji ta kil'kisni ocinky [Analysis of Entrepreneurial Risks: Issues of Definition, Classification, and Quantitative Assessment]. Monograph. Odesa: IMPEER NAS Ukraine. 164 p. [in Ukrainian].

7. Dyrda, A.O., Filippov, V.Yu. & Khiniev I.I. (2022). Adaptacija systemy motyvaciji praci personalu na innovacijnyx pidpryjemstvax staloho rozvytku pid cas vojennoho stanu v Ukrajini [Adapting the Labor Force Motivation System at Innovative Enterprises for Sustainable Development During the State of War in Ukraine]. Miznarodnyj naukovyj zurnal «Hraal' nauky» - International Scientific Journal Grail of Science. 16. P. 72-79. DOI: 10.36074/grail-of-science. 17.06.2022.011. URL: ttps://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/issue/ view/17.06.2022/3. [in Ukrainian].

8. Bohatska, N. & Hendeha A. (2020). Faktory vplyvu na trudovi resursy pidpryjemstva [Factors Influencing the Labor Resources of the Enterprise]. АОГОИ Online. 16. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/6740. EOI: 10.11232/2663-4139.16.31. [in Ukrainian].

9. Syomchenko, V.V. & Konieva, A.V. (2021). Doslidzennja sucasnoho stanu trudovyx resursiv Ukrajiny [Research on the Current State of Labor Resources in Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy. 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8816. [in Ukrainian].

10. Filippov, V.Y., Pontus, K.M. & Perevozna M.O. (2023). Zaxody pidvyscennja efektyvnosti systemy upravlinnja ryzykamy na pidpryjemstvi v umovax nestabil'nosti [Measures to increase the effectiveness of the risk management system at the enterprise in conditions of instability]. Miznarodnyj naukovyj zurnal «Hraal' nauky» - International Scientific Journal Grail Of Science. 26. 82-91. DOI: 10.36074/grail-of-science.14.04.2023.011. URL: https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/1106. [in Ukrainian].

11. Derhaliuk, B.V. & Duzhak V.V. (2023). Kadrova polityka pidpryjemstva u kryzovyx umovax hospodarjuvannja [Personnel Policy of an Enterprise in Crisis Conditions of Management]. Ekonomika pidpryyemstva - Business Economics. 25. P. 44-48. DOI: 10.32782/2307-5651.25.2023.7. [in Ukrainian].

12. Bodenchuk, L.B. & Chebanu, M.P. (2022). Trudovi resursy jak faktor vyrobnyctva. Modern Economics. 36. P. 19-24. DOI: 10.31521/modecon.V36(2022)-03. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru