Місце процесу управління проектами в стратегії розвитку підприємств

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Ефективна господарська діяльність передбачає впровадження стратегічного управління, основними елементами якого є підприємство та зовнішнє середовище.

Підприємство, яке є складовою зовнішнього середовища, для забезпечення ефективної діяльності, повинне вміти адаптуватись до наявних та можливих змін зовнішнього середовища. Зовнішньому середовищу, яке є динамічною системою, властиві постійні зміни.

Підприємство, як складова даної системи, повинне завжди оперативно реагувати на такі зміни. Саме тому успіху можуть досягнути не ті підприємства, які здатні сформувати вдалу стратегію, а такі, які здатні вчасно адаптувати її згідно із змінами. У зв'язку із цим, питання стратегічного управління інноваційною діяльністю є досить актуальними для вітчизняних підприємств.

Стратегія підприємства має відповісти на низку питань, серед яких найголовнішими є:

- у яких напрямках господарської діяльності вигідніше розвиватися;

- в чому саме діяльність підприємства має бути унікальною;

- які ресурси (фінансові, трудові, матеріальні) будуть необхідні;

- як прибуток буде отримано при розвитку цих напрямків.

Важливим завданням в процесі формування стратегії є проведення аналізу факторів впливу зовнішнього середовища та аналіз внутрішнього потенціалу та загроз, які впливають на реалізацію інноваційної стратегії та діяльність підприємства в цілому.

Основним критерієм аналізу в процесі вибору стратегій розвитку підприємств на сьогодні є матриці Ансоффа, Бостонської консалтингової групи, Мак Кінсі Дженерал Електрик, SWOT-аналіз, система збалансованих показників.

Разом з тим, найбільшого поширення отримала модель SWOT-аналізу перевагами застосування якої є одночасне врахування зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку.

Крім того, модель дозволяє на основі дослідження сильних та слабких сторін підприємства з урахуванням впливу зовнішнього середовища визначити стратегічні напрямки подальшого розвитку, а також можливі загрози. проектний менеджмент трудовий управління

Тюріна Н., Назарчук Т., Шкабара Н. пропонують формувати систему стратегічних цілей підприємства за чотирма напрямами: маркетинг; виробництво; персонал; фінанси; надалі виявляти сильні та слабкі сторони підприємства (щоб усвідомити за рахунок чого підприємству вдасться забезпечити досягнення цих цілей), а також можливості та загрози із зовнішнього середовища функціонування (аби усвідомити чинники, які сприятимуть підприємству у досягненні його цілей, а також чинники, які можуть перешкоджати у досягненні цілей підприємства); складати матрицю SWOT [4].

Реалізація стратегії передбачає формування низки тактичних завдань, які за своєю суттю і є певними проектами підприємства. Сучасна методологія проектного підходу стала популярною у розвинених європейських країнах у 50-х рр. ХХ ст. [3].

На сьогодні існує значна кількість підходів до визначення сутності процесу управління проектом.

На думку Patrick L. Healy, термін «управління проектом» використовуватиметься для управління одноразовою діяльністю, тоді як опис процесу управління повторюваною діяльністю здійснюється терміном «управління процесом».

В цілому управління здійснює контроль за всім бізнесом і є безперервною управлінською діяльністю, яка, залежно від ситуації, може приймати управління процесами або управління проектами, або обидва. Як правило, людина керує своїм життям або своєю компанією в загальній структурі управління та спирається на управління процесами або управління проектами, залежно від обставин [1].

В роботі [2] управління проектами визначається як планування, моніторинг і контроль усіх аспектів проекту та мотивація всіх, хто в ньому бере участь, для досягнення цілей проекту в рамках узгоджених критеріїв часу, вартості та ефективності.

В роботі [7] вважається, що управління проектами - це галузь менеджменту, що охоплює ті сфери діяльності організації, де створення продукту, послуги реалізується як унікальний комплекс взаємопов'язаних заходів.

Під управлінням проектами розуміють тимчасову управлінську професійну діяльність щодо планування, організації, мотивування та контролю раціонального використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів шляхом використання сукупності специфічних методів та інструментів для досягнення заздалегідь визначеної мети у встановлені в проекті строки [8].

Шокуров С. вважає, що управління проектами - це свого роду процес управління командою і ресурсами проекту, який можна зорганізувати та структурувати за допомогою специфічних методів, завдяки яким проект завершується у визначений термін успішно і досягає поставленої мети [9].

Управління проектами розглядають також як процес управління людьми та координації людей, матеріальних і фінансових ресурсів у життєвому циклі проєкту із застосуванням сучасних методів та прийомів управління, цілей проєкту; це виконання комплексу взаємозалежних робіт в інтересах проєкту [10].

Таким чином, управління проектом є процесом управління матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами, спрямованим на досягнення заздалегідь визначеної мети у встановлені в проекті строки.

Основними відмінностями проектів від поточної діяльності підприємства є [3]:

- на відміну від поточної діяльності, що є постійною, проект є тимчасовим і унікальним; - проекти завжди мають визначену мету, тоді як у повсякденному житті організації така єдина визначена мета часто відсутня або не досить зрозуміла;

- внаслідок наявності чітко визначеної мети проекти мають конкретний і завчасно встановлений момент завершення, що нехарактерно для постійно виконуваних обов'язків у процесі повсякденної діяльності організації;

- для проектів характерно комбінувати та поєднувати зусилля найрізноманітніших фахівців, тоді як більшість видів організаційної роботи поділяється за принципом функціональної спеціалізації;

- проект завжди має якісь елементи унікальності;

- проекти характеризуються обмеженнями за часом, витратами і особливими вимогами до виконання робіт.

Процес управління проектами залежить від того, яким є певний проект. Виділяють різні підходи до класифікації проектів, систематизовані на рис. 1.

Рисунок 1. Класифікація проектів (складено за [10-13])

В сучасних умовах існує велика кількість некомерційних проектів, спрямованих на підтримку ЗСУ, тероборони. Такі проекти мають за мету отримання соціального ефекту, а не прибутку.

Соціальні проекти під час війни в Україні набули нового поштовху до розвитку. Значна кількість організацій запровадила знижки або ж безкоштовне обслуговування військових, перераховує певну частину доходу на рахунки ЗСУ або ж купує замовлені товари для армії. Окремим напрямком соціальних проектів є проекти з надання психологічної підтримки, гуманітарна допомога тимчасово переміщеним особам, майстер-класи для дітей з особливо небезпечних територій.

Певні складнощі в умовах війни виникають і з комерційними проектами, оскільки виникають проблеми у фінансуванні проекту.