Сучасний стан екосистеми управління людськими ресурсами державної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут державного управління НТУ «Дніпровська політехніка»

СУЧАСНИЙ СТАН ЕКОСИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Прудиус Олексій Олексійович здобувач

наукового ступеня доктора філософії за

спеціальністю «Публічне управління та адміністрування»

Анотація

У статті досліджено сучасний стан управління людськими ресурсами державної служби України з позиції екосистемного підходу та розглянуто управління людськими ресурсами як екосистему, що є складовою екосистеми державної служби. На підставі проведеного аналізу правових засад державної служби України до екосистеми державної служби віднесено такі екосистеми як: екосистема правового регулювання державної служби; екосистема правового статусу державних службовців; екосистема управління державною службою; екосистема управління людськими ресурсами, кожна з яких може ділитися на окремі дрібні екосистеми. Обгрунтовано, що екосистема управління людськими ресурсами державної служби включає в себе такі екосистеми як: екосистема людських ресурсів державної служби; екосистема вступу на державну службу; екосистема службової кар'єри державного службовця; екосистема управління результативністю; екосистема професійного розвитку державних службовців; екосистема оплати праці, заохочень та соціальних гарантій державних службовців; інформаційна екосистема; екосистема організаційної культури державного органу; екосистема підвищення спроможності служб управління персоналом; екосистема кадрового діловодства. Доведено, що екосистема управління людськими ресурсами державної служби крім її складових включає, також, інноваційні технології управління людськими ресурсами та систему взаємопов'язаних процесів управління людськими ресурсами. На підставі аналізу сучасного стану екосистеми управління людськими ресурсами державної служби встановлено, що вона є результатом трансформації системи управління персоналом на основі інноваційних та цифрових технологій та її інтеграції в стратегічне планування розвитку державної служби та державного органу зокрема і спрямована на ефективне використання людських ресурсів та їх потенціалу для реалізації поставлених цілей.

Ключові слова: державна служба, державні службовці, система управління персоналом, екосистема, екосистема державної служби, екосистема управління людськими ресурсами, інноваційні технології.

Abstract

Prudyus Oleksii Oleksiiovych Recipient of the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty «Public Management and Administration», Educational and Scientific Institute of State Administration of the National Technical University "Dniprovska Polytechnic"

THE CURRENT STATE OF THE HUMAN RESOURCES MANAGEMENT ECOSYSTEM OF THE PUBLIC SERVICE OF UKRAINE

The article examines the current state of human resources management of the civil service of Ukraine from the standpoint of the ecosystem approach and considers human resources management as an ecosystem that is a component of the civil service ecosystem. Based on the analysis of the legal foundations of the civil service of Ukraine, the following ecosystems are included in the civil service ecosystem: ecosystem of legal regulation of civil service; the ecosystem of the legal status of civil servants; ecosystem of public service management; ecosystem of human resources management, each of which can be divided into separate small ecosystems. It is justified that the ecosystem of human resources management of the civil service includes such ecosystems as: the ecosystem of human resources of the civil service; ecosystem of entry into public service; the ecosystem of a civil servant's career; performance management ecosystem; ecosystem of professional development of civil servants; ecosystem of remuneration, incentives and social guarantees of civil servants; information ecosystem; ecosystem of the organizational culture of the state body; an ecosystem for improving the capacity of personnel management services; ecosystem of personnel administration. It has been proven that the human resource management ecosystem of the civil service, in addition to its components, also includes innovative human resource management technologies and a system of interconnected human resource management processes. Based on the analysis of the current state of the public service human resource management ecosystem, it was established that it is the result of the transformation of the personnel management system based on innovative and digital technologies and its integration into the strategic planning of the development of the public service and the state body, in particular, and is aimed at the effective use of human resources and their potential to realize the set goals.

Keywords: civil service, civil servants, personnel management system, ecosystem, civil service ecosystem, human resources management ecosystem, innovative technologies.

Постановка проблеми

Людські ресурси є найбільшою цінністю і держави, і державної служби зокрема, тому ефективне управління людськими ресурсами державної служби України є ключовим фактором для забезпечення реалізації впроваджуваних реформ державного управління та модернізації державної служби відповідно до європейських стандартів.

Управління людськими ресурсами на державній службі можна розглядати, на думку Н. Гончарук, як самостійно функціонуючу систему, перш за все - систему кадрової роботи, що включає реальні цілі, завдання, пріоритети, механізми і технології. На її думку, управління людськими ресурсами на державній службі має здійснюватися в межах і на основі сучасної державної кадрової політики, реалізації її цілей, принципів, стандартів та пріоритетів, що є ефективним механізмом реалізації кадрової стратегії органу публічної влади, здатним суттєво підвищити ефективність його діяльності [3].

Для підвищення ефективності управління людськими ресурсами державної служби можна використати екосистемний підхід і розглядати його як екосистему управління людськими ресурсами державної служби України.

На сьогодні екосистемний підхід почав активно використовуватися в управлінні, економіці, освіті, екології та природокористуванні тощо.

Екосистемний підхід із позиції управління трактується як комплексний адаптивний управлінський підхід до збалансування ключових характеристик екосистем і суспільного природокористування для досягнення одночасно сталого господарювання й сталого потенціалу екосистем на основі забезпечення їх відтворювальної здатності щодо функціонального продукування товарів і послуг з метою задоволення поточних і майбутніх потреб [2, с. 59-60].

Поняття «екосистеми» розглядають як спільноти, які складаються з різноманітних суб'єктів, що динамічно розвиваються, створюють і набувають нового змісту у процесі як взаємодії, так і конкуренції. Екосистеми зазвичай об'єднують кілька гравців різних типів і розмірів, щоб створювати, масштабувати та обслуговувати ринки способами, які виходять за рамки, потенціал будь-якої окремої організації або навіть будь-якої традиційної галузі, їх різноманітність і їх колективну здатність навчатися, адаптуватися та, що важливо, впроваджувати інновації разом, що є ключовими чинниками їх довгострокового успіху [14].

Основними характерними ознаками екосистем Н. Азьмук називає взаємодію спільнот та окремих суб'єктів; постійні внутрішні зміни; адаптацію до змін через створення нової якості. На її думку, кожна спільнота формує свою екосистему й усі вони тісно взаємопов'язані та справляють взаємний вплив одна на одну [1].

І. Каленюк та І. Унінець відзначили такі важливі ознаки екосистем, як: системність (тобто наявність завершеної форми об'єднання різноманітних об'єктів); наявність тісних взаємозв'язків між суб'єктами та формування нового типу взаємодії загалом мережевого; формування середовища, сприятливого як до самих суб'єктів, так і до глобального простору людської діяльності. Науковці вважають, що забезпечення «розумного» характеру системності, взаємозв'язків і всієї діяльності потребує певних інструментів управління. В якості таких драйверів виступають сучасні технології, стрімкий розвиток яких корінним чином змінює технологічний базис і всю систему економічних відносин у суспільстві [5].

До трендів розвитку екосистеми управління персоналом у цифрову епоху Н. Гуцуляк відносить: стратегічне планування робочої сили; пошук і підбір персоналу; навчання та розвиток; управління ефективністю; визнання та винагорода; кар'єрний розвиток та лідерство; використання сучасних інформаційних технологій [4].

Таким чином, розгляд сучасного стану управління людськими ресурсами державної служби з позиції екосистемного підходу дозволить розглянути його як екосистему, що складається з різноманітних суб'єктів, що динамічно розвиваються, створюють і набувають нового змісту у процесі як взаємодії, так і конкуренції для забезпечення розвитку державної служби.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання модернізації державної служби та управління людськими ресурсами розглядались такими науковцями як Н.Гончарук, Л. Прудиус, Н.Липовська, Н.Сорокіна, В.Мельник та інші, теоретичні аспекти впровадження екосистем в управлінні та економіці досліджували Н. Азьмук, О. Веклич, І.Каленюк, І. Унінець, в управлінні персоналом - Н.Гуцуляк.

Однак, проблематика розгляду управління людськими ресурсами державної служби з позиції екосистемного підходу для забезпечення якості людського потенціалу державної служби є досить актуальною, але залишається недостатньо вивченою і тому потребує подальших наукових досліджень.

Мета статті - дослідити сучасний стан управління людськими ресурсами державної служби з позиції екосистемного підходу, розглянувши управління людськими ресурсами як екосистему, що є складовою екосистеми державної служби.

управління людський ресурс державний

Виклад основного матеріалу

Упродовж останніх років, починаючи з 2014 року, суттєвими викликами як для всієї України, так і для державного управління, державної служби та управління людськими ресурсами державної служби, стали «збройна агресія Російської Федерації проти України і тимчасова окупація частини її території, демографічна криза, епідемічна ситуація, пов'язана з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, проблеми у сфері медицини, освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, соціальної підтримки громадян, національно-патріотичного виховання» [12].

Повномасштабне жорстоке вторгнення Росії в нашу державу та введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року посилило ці виклики та створило нові вимоги до державної служби України і управління людськими ресурсами державної служби, зумовило швидке переформатування роботи державних органів, зміну підходів щодо вступу на державну службу, її проходження та звільнення з державної служби, організацію діяльності державних службовців та організацію трудових відносин.

Аналіз кількісного стану людських ресурсів на державній службі свідчить про значне зменшення їх чисельності у період війни. Так, відповідно до Публічного звіту Г олови НАДС за 2022 рік:

- у 2022 році всього на державній службі за штатним розписом налічувалось 207 140 посад державної служби, з яких 34 891 вакантна посада;

- фактична чисельність державних службовців склала 165 422 особи, з яких 106 628 жінок і 36 629 чоловіків працювали у штатному режимі, а 7 378 жінок і 2 184 чоловіків - у дистанційному; у відпустці для догляду за дитиною перебували 12 001 держслужбовець, у лавах Збройних Сил України служать 3 637 державних службовців, з яких 494 жінки;

- з початку 2022 року звільнено з державної служби 30 440 державних службовців, а призначено 26 766 державних службовців; у період дії воєнного стану звільнено 25 602 державних службовця, призначено 20 297 державних службовців; з 24 лютого 2022 року виїхали за кордон 4 355 державних службовців, з них 3 992 жінки;

- на території України, що захоплена агресором, в межах районів бойових дій або блокованих районів перебували 4 713 державних службовців, з них 1 581 працювали у штатному режимі, крім того, 108 державних службовців загинуло, 80 - поранено та 205 державних службовці зникли безвісти [13].

У період дії воєнного стану змінились також і підходи щодо вступу на державну службу, умови та порядок її проходження, припинення та організація трудових відносин, що було врегульовано не лише змінами до Закону України «Про державну службу» [8], а й законами України «Про правовий режим воєнного стану» [11], «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» [10] та «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» [7] тощо.

Також, незважаючи на війну, державні службовці підвищували кваліфікацію, хоча їх чисельність теж була незначною від запланованого обсягу, а саме, у 2022 році пройшли навчання: 229 державних службовців категорії «А» (0,5% від загальної кількості); 14180 державних службовців категорії «Б» (31,9% від загальної кількості); 28241 державних службовців категорії «В» (63,7% від загальної кількості); 1530 посадових осіб місцевого самоврядування (3,4% від загальної кількості); 152 голови МДА, їхні перші заступники та заступники (0,5% від загальної кількості) [13].

Перш ніж розглянути за допомогою екосистемного підходу екосистему управління людськими ресурсами державної служби необхідно визначити екосистему державної служби, так як екосистема управління людськими ресурсами є її складовою.

Сучасну екосистему державної служби слід досліджувати відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки ним визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях [8] і з урахуванням прийнятих на його основі підзаконних актів, Положення про Національне агентство України з питань державної служби як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної служби [9].

З урахуванням зазначеного Закону [8], до екосистеми державної служби можемо віднести такі екосистеми: екосистему правового регулювання державної служби; екосистему правового статусу державних службовців; екосистему управління державною службою; екосистему управління людськими ресурсами (таблиця 1), кожна з яких може ділитися на окремі дрібні екосистеми (суб'єкти, об'єкти, взаємозв'язки, процедури тощо).

Таблиця 1

Складові сучасної екосистеми державної служби

Складено автором за джерелом [8; 6]

З огляду на зазначене, у свою чергу екосистему управління людськими ресурсами державної служби можна розглядати як таку, що складається з своїх структурних елементів - екосистем (таблиця 2).

Таблиця 2

Складові сучасної екосистеми управління людськими ресурсами державної служби України (УЛР)